Тип: Постанова
№ 1224
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 7 жовтня 2026 р. № 1224
Київ
Про затвердження Порядку визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам'ятки культурної спадщини та внесення змін до такої документації
Відповідно до статей 141, 24 та 334 Закону України “Про охорону культурної спадщини” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам'ятки культурної спадщини та внесення змін до такої документації, що додається.
2. Установити, що режими використання пам'яток культурної спадщини, межі та режими використання їх територій, які визначені до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, вважаються чинними.
У разі необхідності перегляду режимів використання пам'яток культурної спадщини, меж та режимів використання територій пам'яток культурної спадщини, визначених до набрання чинності цією постановою, такий перегляд здійснюється шляхом розроблення пропозицій про внесення змін до науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.
3. Міністерству культури забезпечити оприлюднення інформації про прийняття цієї постанови на офіційному веб-сайті Міністерства культури та здійснення контролю за її виконанням.
Прем'єр-міністр України
С. КОРЕЦЬКИЙ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 7 жовтня 2026 р. № 1224
ПОРЯДОК
визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання її території, розроблення та затвердження, складу та змісту науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам'ятки культурної спадщини та внесення змін до такої документації
Загальна частина
1. Цей Порядок встановлює:
вимоги щодо визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини (далі — пам'ятка), меж і режимів використання території пам'ятки;
склад, зміст, порядок розроблення, затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки (далі — науково-проектна документація) та внесення змін до такої документації.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про архітектурну діяльність”, “Про землеустрій”, інших нормативно-правових актах, ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”.
3. Режими використання пам'ятки, межі та режими використання її території встановлюються науково-проектною документацією з метою охорони, збереження, використання пам'ятки, її території, збереження цілісності пам'ятки.
4. Строк дії науково-проектної документації не обмежується.
Вимоги до визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки
5. Для пам'яток за типом “споруда (витвір)” визначення режиму використання пам'ятки може одночасно передбачати визначення меж і режимів використання її території шляхом розроблення відповідної науково-проектної документації.
Для пам'яток за типом “комплекс (ансамбль)” та “визначне місце” визначення режиму використання пам'ятки одночасно передбачає визначення меж і режимів використання її території у відповідній науково-проектній документації.
Режим використання пам'ятки та режим використання її території визначає умови утримання пам'ятки в належному стані, періодичність та порядок проведення ремонту, заходи, які вживаються для захисту від пошкоджень, руйнування або знищення, обмеження щодо проведення земляних, будівельних, меліоративних, шляхових та інших робіт, які можуть створювати загрозу для існування та цілісності пам'ятки, тощо.
Режим використання пам'ятки може визначати умови її переміщення (перенесення) на інше місце на підставі відповідної науково-проектної документації, що повинна містити обґрунтування необхідності вжиття такого заходу охорони.
6. Межі території пам'ятки включають територію, історично і топографічно пов'язану з розпланувально-просторовою еволюцією пам'ятки, для якої визначається режим її використання.
7. Межі території пам'ятки не включають зони охорони навколо неї. Межі території пам'ятки охоплюють територію під пам'яткою та включають науково обґрунтовану площу території, яка є необхідною і достатньою для забезпечення режиму її використання.
Межі території пам'ятки можуть визначатися незалежно від адміністративно-територіального устрою і включати території кількох адміністративно-територіальних одиниць.
Одночасно з визначенням режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки може здійснюватися визначення меж і режимів використання зон охорони пам'ятки (пам'яток).
Порядок розроблення науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки
8. Підставами для прийняття рішення про розроблення науково-проектної документації є:
рішення Кабінету Міністрів України про внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі — Реєстр) за категорією національного значення;
рішення Мінкульту про внесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення;
рішення про взяття на державний облік об'єкта культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України “Про охорону культурної спадщини” (далі — Закон), до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Реєстру.
9. Замовником науково-проектної документації є:
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, на території якої розташована пам'ятка, власник пам'ятки чи уповноважені ним особи, — щодо науково-проектної документації з визначення режиму використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки;
землевласник, землекористувач або власник будівлі, споруди, що розташована на території, щодо якої відповідно до Закону визначаються обмеження у використанні земель.
10. Замовник з дотриманням вимог законодавства укладає:
договір з розробником науково-проектної документації для виконання науково-дослідних, науково-проектних робіт;
договір з розробником документації із землеустрою для виконання робіт із землеустрою.
Склад та зміст науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки
11. Науково-проектна документація є результатом виконання науково-дослідних, науково-проектних робіт, робіт із землеустрою.
Невід'ємною складовою науково-проектної документації є проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів (далі — проект землеустрою), який розробляється з урахуванням результатів науково-дослідних, науково-проектних робіт відповідно до цього Порядку.
12. Для розроблення науково-проектної документації розробник науково-проектної документації отримує вихідні дані від замовника в електронній або паперовій формі у спосіб, визначений замовником.
Вихідні дані для розроблення науково-проектної документації надаються замовнику центральними органами виконавчої влади, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, виконавчими органами сільської, селищної, міської ради в електронній або паперовій формі на підставі відповідного звернення.
Уточнений перелік вихідних даних для розроблення науково-проектної документації, склад науково-дослідних, науково-проектних робіт та робіт із землеустрою визначається завданням на розроблення науково-проектної документації, що затверджується замовником і погоджується розробником науково-проектної документації.
13. Вихідними даними для розроблення науково-проектної документації є:
рішення про внесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру або про взяття на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, до вирішення питання про включення (невключення) такого об'єкта до Реєстру;
матеріали технічної інвентаризації — для пам'яток архітектури, історії тощо, що є будівлями та спорудами (за наявності);
матеріали про дослідження твору — для пам'яток монументального мистецтва;
цифрова картографічна основа (топографічний план, ортофотоплан) масштабу 1:10000, 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (залежно від виду, типу та площі режимоутворюючого об'єкта культурної спадщини) у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000, що подається у цифровій формі (за наявності);
облікова документація пам'ятки (за наявності);
контур пам'ятки або орієнтовні координати географічного центру (центроїда) знахідки фрагмента ділянки археологічного культурного шару, визначені в обліковій документації (за наявності);
технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (за наявності);
матеріали раніше розроблених меж та режимів територій пам'яток (за наявності), режимів використання пам'яток (за наявності);
матеріали інших науково-проектних, вишукувальних робіт, що виконувалися щодо пам'ятки або території пам'ятки;
інша необхідна вихідна інформація.
14. Науково-проектна документація складається з текстових та графічних матеріалів, що є результатом виконання науково-дослідних, науково-проектних робіт, робіт із землеустрою.
15. Науково-дослідні роботи поділяються на натурні дослідження та камеральні роботи, результати виконання яких оформлюються у вигляді текстових та графічних матеріалів.
Під час натурних досліджень виконуються:
фотофіксація пам'ятки, території пам'ятки, інші види фіксації неінвазійними методами (відеозйомка, лазерне цифрове сканування тощо (за потреби);
обміри пам'ятки, її частин або окремих компонентів (для комплексу /ансамблю) (за необхідності);
топографо-геодезичні роботи на пам'ятці, її території (за необхідності);
археологічні розвідки (щодо пам'яток археології).
Під час камеральних робіт проводиться:
вивчення літературних і графічних джерел, складання коротких історико-архівних і бібліографічних відомостей про пам'ятку та її територію;
аналіз матеріалів фотофіксації (інших видів інструментального знімання);
аналіз науково-проектної документації, що стосується пам'ятки, наукових звітів про дослідження пам'ятки та проведення робіт (науково-реставраційні звіти), а також її території (у випадку її наявності).
Результатом науково-дослідних робіт є такі документи, з яких формується том “Науково-дослідні роботи”, що є складовою науково-проектної документації:
історична довідка з періодизацією змін пам'ятки та її території;
історична іконографія та картографія з анотаціями;
матеріали фотофіксації з анотаціями;
аналітична схема (схеми) пам'ятки з нанесенням характерних (виділених) частин пам'ятки (її компонентів для комплексів/ансамблів) та аналітичні схеми історичного розвитку території пам'ятки;
схема функціонального використання пам'ятки та території пам'ятки;
висновки про стан збереженості автентичних частин та елементів пам'ятки, стан території пам'ятки та про характерні властивості, що становлять історико-культурну цінність (предмет охорони) пам'ятки з детальним описом і відображенням на графічних матеріалах, зокрема цінної історичної забудови, значних і рядових історичних будівель на території пам'ятки тощо;
опис стратиграфії, культурних нашарувань, хронології знахідок (для пам'яток археології);
довідка про попередні дослідження і ступінь збереженості культурного шару, що оформлюється у довільній формі і може включати плани розкопів, профілі шурфів, стратиграфічні колонки, фотофіксації культурного шару, знахідок у контексті, наявності пошкоджень від господарської діяльності, ерозії, незаконних археологічних розкопок (для пам'яток археології);
висновки про загрози історико-культурній цінності пам'ятки та її території.
16. Науково-проектні роботи виконуються з урахуванням результатів аналізу вихідних даних та науково-дослідних робіт.
Результатом науково-проектних робіт є текстові та графічні матеріали, з яких формується том “Науково-проектні роботи”, що є складовою пояснювальної записки та графічної частини.
Пояснювальна записка повинна містити інформацію про найменування замовника, розробника науково-проектної документації, підстави для розроблення науково-проектної документації, перелік нормативно-правових актів та вихідних даних, перелік розробників, залучених до розроблення науково-проектної документації, в тому числі землевпорядної документації.
Пояснювальна записка повинна визначати:
перелік частин та елементів пам'ятки, які підлягають збереженню як предмет охорони (для науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки);
перелік частин та елементів пам'ятки, які підлягають відновленню для поліпшення ціннісних характеристик пам'ятки (для науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки);
режими використання пам'ятки (для науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки);
межі території пам'ятки (для науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки);
режими використання території пам'ятки, у тому числі заходи, які необхідно провести для збереження пам'ятки або її території, а також інформацію про обмеження у використанні земель (для науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам'ятки).
Залежно від виду, типу та категорії пам'ятки в пояснювальній записці також зазначаються вимоги до реставрації, консервації, музеєфікації, реабілітації, пристосування пам'ятки, ремонту, проведення невідкладних консерваційних та протиаварійних робіт, вимоги до збереження просторового середовища та дотримання мікроклімату, вимоги до проведення земляних робіт, що спрямовані на забезпечення наукового дослідження та збереження археологічного культурного шару.
Для території пам'ятки в пояснювальній записці визначаються:
в разі наявності науково обґрунтованих підстав обмеження у використанні земель — заборонені види діяльності (з позначкою “забороняється”) та обов'язки щодо вчинення певних дій (з позначкою “забезпечується”), а також допустимі види господарської діяльності з урахуванням відповідних вимог та обмежень (з позначкою “дозволяється”);
вимоги до проведення земляних робіт, спрямовані на забезпечення збереження та охорону археологічного культурного шару, виявлення і дослідження об'єктів археологічної спадщини;
вимоги до гранично допустимих просторових параметрів та архітектурно-художнього вирішення об'єктів нового будівництва та реконструкції (у тому числі підземних);
вимоги до збереження характерних рис історичного ландшафту в межах ділянок нового будівництва, реконструкції та благоустрою;
вимоги до збереження цінних панорам та силуетів, сформованих пам'ятками, їх комплексами (ансамблями);
допустимі висотні та інші граничні параметри нової забудови або реконструкції наявної;
інші науково обґрунтовані вимоги та обмеження, необхідні для забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини.
17. Графічна частина науково-проектної документації повинна включати основне креслення “Межі та режими використання території пам'ятки” та/або “Режими використання пам'ятки”, а також додаткові аналітичні схеми (згідно із завданням).
Додаткові аналітичні схеми (згідно із завданням) включають:
історичні етапи планувального розвитку території (М 1:500, М 1:1000, М 1:2000, М 1:5000, М 1:10000);
аналіз видового розкриття, композиційно-художня та планувально-просторова оцінка території (М 1:500, М 1:1000, М 1:2000, М 1:5000, М 1:10000);
ландшафтну оцінку територій (М 1:500, М 1:1000, М 1:2000, М 1:5000, М 1:10000).
18. Основне креслення “Межі та режими використання території пам'ятки” та/або “Режими використання пам'ятки” повинне відповідати вимогам, передбаченим цим Порядком.
Основне креслення “Межі та режими використання території пам'ятки” та/або “Режими використання пам'ятки” відображає:
пам'ятки національного та місцевого значення усіх типів та видів згідно із класифікацією об'єктів культурної спадщини;
території пам'яток, історико-культурних заповідників, історико-культурні заповідні території, інші території, які мають статус земель історико-культурного призначення (за наявності);
щойно виявлені об'єкти культурної спадщини усіх типів та видів згідно із класифікацією об'єктів культурної спадщини, їх території (за наявності);
цінну історичну забудову, значні і рядові історичні будівлі (за наявності);
будівлі, інженерні споруди, фортифікаційні споруди тощо (за наявності);
дисгармонійні будівлі та споруди (за наявності);
об'єкти природно-заповідного фонду України, цінні природні ландшафти (за наявності);
межі зон охорони пам'яток, історико-культурних заповідників, історико-культурної заповідної території (за наявності);
межі історичних ареалів населеного місця (за наявності).
На основному кресленні “Межі та режими використання території пам'ятки” та/або “Режими використання пам'ятки” у вигляді експлікації зазначається:
перелік відображених на основному кресленні об'єктів різного функціонального призначення, пам'яток, комплексів (ансамблів) пам'яток та історичних територій, на яких збереглася значна кількість об'єктів культурної спадщини;
інші необхідні відомості.
Основне креслення “Межі та режими використання території пам'ятки” та/або “Режими використання пам'ятки” повинне бути виконане на базі даних картографічної основи масштабу 1:500, 1:1000, 1:2000, 1:5000, 1:10000. Цифрова картографічна основа надається замовником в електронній формі у складі вихідних даних для розроблення науково-проектної документації. У рамках розроблення проекту землеустрою, що є невід'ємною складовою науково-проектної документації, розробником документації із землеустрою можуть виконуватися топографо-геодезичні і картографічні роботи масштабу 1:500 або 1:1000 у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000.
Порядок погодження і затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки
19. За результатами проведення науково-дослідних та науково-проектних робіт замовник або розробник науково-проектної документації може прийняти рішення про надсилання томів “Науково-дослідні роботи” та “Науково-проектні роботи” на погодження до відповідного органу охорони культурної спадщини.
Комплект документації подається на розгляд згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1476 “Про визначення формату електронного документа науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 407).
Відповідний орган охорони культурної спадщини може прийняти рішення про погодження поданих томів “Науково-дослідні роботи” та “Науково-проектні роботи” або подати пропозиції щодо визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки на розгляд науково-методичної ради чи консультативної ради з питань охорони культурної спадщини для отримання відповідних рекомендацій. Відсутність погодження таких томів науково-проектної документації відповідним органом охорони культурної спадщини не перешкоджає замовнику подати науково-проектну документацію на затвердження до відповідного органу охорони культурної спадщини згідно із законодавством.
Рішення щодо визначення режимів використання пам'ятки, меж і режимів використання території пам'ятки, погоджені відповідним органом охорони культурної спадщини, разом з наданими рекомендаціями враховується під час розроблення проекту землеустрою.
Проект землеустрою розробляється відповідно до вимог Земельного кодексу України, Закону України “Про землеустрій” в порядку та випадках, передбачених законодавством, та підписується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою.
20. Проект науково-проектної документації підписує відповідальна посадова особа розробника науково-проектної документації шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
21. У разі наявності в науково-проектній документації інформації, що відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається до органу охорони культурної спадщини, що її затверджує, як окремий електронний документ, формат якого визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1476 “Про визначення формату електронного документа науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини”, який підписують відповідальні особи, які розробили науково-проектну документацію, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
22. У разі коли у процесі розроблення науково-проектної документації проект науково-проектної документації зазнав змін, такі зміни також засвідчуються відповідальними особами, які його розробили, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законодавства про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.
23. Для засвідчення відповідності копій документів в електронній або паперовій формі оригіналу науково-проектної документації розробник науково-проектної документації застосовує кваліфіковану електронну печатку з дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, що визначені Законом України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.
24. Розроблена та підписана відповідно до вимог цього Порядку науково-проектна документація передається розробником науково-проектної документації замовнику на електронному носії у формі електронного документа, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1476 “Про визначення формату електронного документа науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини”, з урахуванням структури Бази геоданих документації у сфері охорони культурної спадщини, затвердженої наказом МКІП від 31 серпня 2023 р. № 455, а також у паперовій формі.
25. Замовник подає на затвердження відповідному органу охорони культурної спадщини один примірник документації в електронній формі та один примірник у паперовій формі, крім випадків, коли відповідний орган охорони культурної спадщини є замовником.
26. Відповідний орган охорони культурної спадщини затверджує проект науково-проектної документації або подає свої зауваження та рекомендації до нього не пізніше ніж через 30 календарних днів з дня її надходження.
27. Після отримання зауважень розробник науково-проектної документації повинен відкоригувати проект науково-проектної документації.
28. Після повторного отримання відкоригованого проекту науково-проектної документації відповідний орган охорони культурної спадщини не пізніше ніж через 30 календарних днів приймає обґрунтоване рішення про затвердження проекту науково-проектної документації та проекту землеустрою в її складі або повторно подає свої зауваження та рекомендації до нього в разі неврахування або неповного врахування раніше висловлених зауважень.
У разі коли відкоригований проект науково-проектної документації містить зміни у тих частинах проекту науково-проектної документації, щодо яких зауваження і рекомендації відповідним органом охорони культурної спадщини не надавалися, відповідний орган охорони культурної спадщини може висловити додаткові зауваження і рекомендації до нього.
Затвердження науково-проектної документації з визначення режимів використання пам'ятки національного значення, меж і режимів використання території пам'ятки національного значення та проекту землеустрою в її складі здійснюється Мінкультом.
Затвердження науково-проектної документації з визначення режимів використання пам'ятки місцевого значення, меж і режимів використання території пам'ятки місцевого значення та проекту землеустрою в її складі здійснюється органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
29. Рішення відповідного органу охорони культурної спадщини про затвердження науково-проектної документації та проекту землеустрою в її складі повинен містити:
назву об'єкта дослідження;
місцезнаходження (місце розташування);
опис меж територій (якщо науково-проектна документація у сфері охорони культурної спадщини їх визначає);
опис обмежень у використанні земель.
30. Протягом 10 робочих днів з дня затвердження науково-проектної документації відповідний орган охорони культурної спадщини повинен забезпечити подання заяви про внесення встановлених відповідно до частини четвертої статті 141, частини третьої статті 334 Закону відомостей про межі та режими використання земель у межах території пам'ятки для внесення до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.
Подання заяви та внесення до Державного земельного кадастру таких відомостей (змін до них) про обмеження у використанні земель здійснюється відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр” та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598).
31. Затверджена науково-проектна документація оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу охорони культурної спадщини, що затвердив науково-проектну документацію.
Проект землеустрою не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня затвердження науково-проектної документації публікується на офіційному веб-сайті відповідного органу охорони культурної спадщини.
Затверджений проект землеустрою в електронній формі безоплатно подається сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою, до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель у місячний строк після його затвердження.
32. Доступ до матеріалів науково-проектної документації забезпечується відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” шляхом подання їх на запит щодо інформації, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних.
Відносини щодо затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режимів використання пам'ятки культурної спадщини, меж і режимів використання території пам'ятки культурної спадщини, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів регулюються Законом України “Про адміністративну процедуру” з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Порядок внесення змін до науково-проектної документації
33. Зміни до затвердженої науково-проектної документації вносяться у разі:
1) приведення затверджених у встановленому порядку меж і режимів використання території пам'ятки у відповідність з вимогами законодавства у разі відсутності визначених обмежень щодо гранично допустимої висотності будівель та споруд, планувальних обмежень у використанні земель у сфері забудови;
2) внесення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини у межах території пам'ятки до Реєстру;
3) виявлення помилки під час визначення меж території пам'яток у затвердженій науково-проектній документації, появи нових наукових даних;
4) зміни категорії пам'ятки;
5) в інших випадках, передбачених законодавством.
Зазначені обставини повинні бути підтверджені відповідними матеріалами.
34. Внесення змін до науково-проектної документації здійснюється згідно з цим Порядком за умови приведення її у відповідність з його вимогами.