Стаття 5. Надання та позбавлення статусу депортованої особи

Надання та позбавлення статусу депортованої особи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері відновлення прав депортованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав - колишніх республік СРСР, Польської Республіки (Республіки Польща). {Частина друга статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4540-IX від 16.07.2025 } У разі відсутності зазначених документів факт депортації особи встановлюється в судовому порядку за заявою заінтересованої особи. Підготовка документів, необхідних для встановлення факту депортації особи, покладається на уповноважений орган. У разі наявності в особи необхідних документів для встановлення факту депортації вона подає їх до уповноваженого органу разом із заявою. Термін розгляду заяви уповноваженим органом не може перевищувати трьох місяців. У разі прийняття рішення про надання заявнику статусу депортованої особи їй видається посвідчення, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За видачу посвідчення та здійснення заходів для встановлення факту депортації плата з осіб не справляється. У разі прийняття рішення про відмову в наданні статусу депортованої особи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері відновлення прав депортованих осіб, письмово повідомляє про це заявника із зазначенням причини відмови. При прийнятті рішення про відмову в наданні статусу депортованої особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру", щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи. {Частина восьма статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено в адміністративному порядку відп пливає на право, свободу чи законний інтерес особи. {Частина восьма статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. {Частина дев'ята статті 5 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } Особа може бути позбавлена статусу депортованої у разі: набуття громадянства іншої держави; вибуття на постійне місце проживання за межі України; надання неправдивих відомостей, на підставі яких їй було надано статус депортованої. {Частина десята статті 5 набирає чинності з 1 січня 2015 року - див. пункт 1 статті 14 цього Закону} Депортована особа у порядку, встановленому законом, має право на безоплатну правову допомогу з питань, пов’язаних з наданням статусу депортованої особи, та інших питань, пов’язаних з депортацією. У разі якщо особа свідомо надала неправдиві відомості, на підставі яких їй був наданий статус депортованої особи, відповідне рішення визнається недійсним, а винна особа несе відповідальність у встановленому законом порядку. {Частина дванадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Особа, позбавлена статусу депортованої особи, зобов’язана повернути всі компенсаційні виплати, надані їй відповідно до цього Закону. У разі надання особі статусу депортованої особи визнаються недійсними пов’язані з депортацією рішення про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав. За бажанням депортованої особи або її родичів (у разі смерті депортованої особи) повідомлення про визнання недійсними пов’язаних з депортацією рішень про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав повинно бути безкоштовно опубліковане у медіа або в інший спосіб доведене до відома громадськості за місцем цією рішень про позбавлення її державних нагород, вчених ступенів, військових, спеціальних і почесних звань, пенсій та інших прав повинно бути безкоштовно опубліковане у медіа або в інший спосіб доведене до відома громадськості за місцем роботи чи проживання депортованої особи.