Стаття 66. Вихід судна в рейс на внутрішніх водних шляхах
1. Судно (склад суден) може вийти в рейс на внутрішніх водних шляхах за умови наявності діючих суднових документів і діючих кваліфікаційних документів членів екіпажу.
2. Кожне судно до виходу в рейс на внутрішніх водних шляхах зобов’язане надати інформацію про це річковій інформаційній службі. Капітан судна безпосередньо або через суднового агента до виходу в рейс надає таку інформацію: 1) назву судна і прапор, місце реєстрації судна; 2) унікальний європейський ідентифікаційний номер судна та/або (за наявності) - номер Міжнародної морської організації (International Maritime Organization, ІМО); 3) найменування судновласника та суднового агента (за наявності); 4) вид рейсу (каботажний, міжнародний); 5) назву порту (термінала) або місця відходу, очікуваний час відходу; 6) назву порту (термінала) або місця призначення (за наявності); 7) строк дії свідоцтва судна внутрішнього плавання або тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання (суднового свідоцтва або суднового посвідчення - для суден, побудованих або переобладнаних до набрання чинності цим Законом); 8) строк дії свідоцтва про безпеку пасажирського судна або свідоцтва про безпеку вантажного судна (для морських суден та суден змішаного плавання); 9) копію суднової ролі; 10) перелік кваліфікаційних документів членів екіпажу (назва і строк дії). Якщо судно перевозить у рейсі пасажирів та/або вантаж, річковій інформаційній службі надаються також для внесення до інформаційної системи автоматизованого обліку перевезень внутрішніми водними шляхами такі дані, що мають відповідати перевізному документу: найменування вантажу, його тип, розміри, кількість або вага, характер упаковки (за наявності), позначення характеру небезпеки (при перевезенні небезпечних вантажів), а також ідентифікаційне маркування (за наявності); кількість контейнерів та їх тип (за наявності); кількість пасажирів (за наявності). Вихід у рейс без надання передбаченої цією частиною інформації забороняється. Порядок надання судном інформації відповідн каційне маркування (за наявності); кількість контейнерів та їх тип (за наявності); кількість пасажирів (за наявності). Вихід у рейс без надання передбаченої цією частиною інформації забороняється. Порядок надання судном інформації відповідно до цієї статті встановлюється правилами контролю суден внутрішнього плавання. Відповідальність за надання недостовірної інформації несуть капітан і судновласник судна.
3. Уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, зобов’язана заборонити подальше плавання судна у разі виявлення у наданій відповідно до частини другої цієї статті інформації про: 1) порушення на судні вимог безпеки судноплавства, що перешкоджає подальшій експлуатації чи плаванню судна; 2) відсутність суднових документів; 3) відсутність необхідних кваліфікаційних документів у члена (членів) екіпажу.
4. Уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, зобов’язана заборонити подальше плавання судна також у разі ненадання до виходу в рейс інформації, передбаченої частиною другою цієї статті.
5. У випадках, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, разом із капітаном (судноводієм) судна узгоджує місце безпечної зупинки судна (для суден, які вийшли в рейс).
6. Судну, плавання якого було заборонено уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, дозволяється подальше плавання після проведення перевірки судна і виконання приписів, наданих капітану (судновласнику) судна відповідно до статті 65 цього Закону.
7. Якщо місцем безпечної зупинки судна, визначеним відповідно до частини п’ятої цієї статті, є акваторія морського порту, уповноважена посадова особа цен приписів, наданих капітану (судновласнику) судна відповідно до статті 65 цього Закону.
7. Якщо місцем безпечної зупинки судна, визначеним відповідно до частини п’ятої цієї статті, є акваторія морського порту, уповноважена посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, надає інформацію про заборону плавання такого судна капітану морського порту, який після здійснення перевірки судна у порядку, встановленому правилами контролю суден внутрішнього плавання і Кодексом торговельного мореплавства України, приймає рішення про його подальшу експлуатацію або плавання, а також про вихід із морського порту.