Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

07.10.2014 № 1032

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

04 грудня 2014 р.

за № 1563/26340

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 116 від 10.02.2022}

Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Відповідно до пункту 27 частини другої статті 17, статті 24 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2014 року № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій» та з метою визначення порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр

А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

С.С. Бочковський

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства внутрішніх

справ України

07.10.2014 № 1032

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

04 грудня 2014 р.

за № 1563/26340

ПОРЯДОК

організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій

І. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов'язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

2. Загальні обов'язки посадових осіб апарату ДСНС України, територіальних органів ДСНС України визначаються відповідними положеннями та функціональними обов'язками (посадовими інструкціями).

3. Обов'язки для особового складу, що не регламентуються цим Порядком, визначають їхні безпосередні керівники.

4. Правом начальника (керівника) є віддання (видання) наказів та розпоряджень, перевірка їх виконання, а обов'язком підлеглого - їх виконання.

5. Під час віддання та виконання наказів чи розпоряджень, вітання, представлення начальникам (керівникам, командирам), які прибули для перевірки, особовий склад органів управління та підрозділів гарнізону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - ОРС ЦЗ) зобов'язаний дотримуватися вимог Стройового статуту Збройних Сил України.

6. Усі особи рядового і начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ під час звернення один до одного повинні дотримуватися правил ввічливості та виявляти витримку.

7. Усі особи рядового та начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ виконують свої обов'язки неупереджено, незалежно від статі, віку, політичних уподобань, відповідно до чинного законодавства України.

8. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

внутрішня служба - вид служби, що організовується в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) для підтримання внутрішнього порядку, забезпечення нормальних умов життєдіяльності особового складу, виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), організації та забезпечення охорони в місцях дислокації;

гарнізон ОРС ЦЗ - сукупність органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (загонів, частин, постів), навчальних закладів (навчальних центрів), формувань і підрозділів забезпечення ОРС ЦЗ, дислокованих в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж у межах певної території;

гарнізонна служба - вид служби, що організовується в гарнізоні ОРС ЦЗ з метою забезпечення постійної готовності сил та засобів гарнізону ОРС ЦЗ і визначає порядок їх взаємодії та залучення до виконання завдань за призначенням під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

караульна служба - вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж;

мобільна оперативна група - визначений особовий склад органу управління або підрозділу, який здійснює організаційно-управлінські функції в зоні надзвичайної ситуації (події) або на місці гасіння пожежі;

номер (ранг) виклику - умовна (цифрова) ознака, що визначає кількість сил та засобів, що направляються для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж залежно від їх складності;

оперативна група - визначений наказом Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, начальника гарнізону ОРС ЦЗ, підрозділу особовий склад, який здійснює чергування в пунктах постійної дислокації і залучається для моніторингу обстановки в разі загрози виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, оперативного та ефективного вирішення питань щодо їх ліквідації;

оперативна обстановка - сукупність обставин і умов у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, з урахуванням яких визначаються і уточнюються завдання для органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

оперативно-рятувальна служба цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій - спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

план залучення сил та засобів - оперативний документ, що встановлює порядок залучення сил та засобів гарнізону ОРС ЦЗ, інших аварійно-рятувальних формувань та служб цивільного захисту, техніка яких може залучатися під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (події) та гасіння пожеж;

район виїзду підрозділу - визначена територія, на якій розкладом виїзду передбачено першочергове направлення підрозділу ДСНС України за викликом на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

резерв - визначені наказом Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керівників територіальних органів ДСНС України, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування або державних пожежно-рятувальних загонів (частин) ДСНС України додаткові сили та засоби, які залучаються до виконання завдань за призначенням у випадку ускладнення оперативної обстановки;

розклад виїзду - оперативний документ, що встановлює кількість і порядок виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж у визначеному районі виїзду;

чергова зміна (караул) - особовий склад органу управління або підрозділу, який здійснює чергування, зокрема з використанням спеціальної (пожежної, аварійно-рятувальної) техніки, обладнання та оснащення, відповідно до чинного законодавства України;

чергування - строк, визначений для несення караульної служби особовим складом чергової зміни (караулу), оперативної групи органу управління або підрозділу.

ІІ. Загальні обов'язки начальницького складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ

1. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України безпосередньо підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України і є прямим начальником особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ.

2. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України має право віддавати накази в межах своєї компетенції.

3. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України відповідає за:

1) підбір та розстановку кадрів, їх професійну підготовку та морально-психологічний стан;

2) суворе і неухильне дотримання існуючого законодавства щодо організації внутрішньої і караульної служб, запобігання надзвичайним ситуаціям, готовності підрозділів до виконання завдань за призначенням, виконання заходів цивільного захисту;

3) утримання і правильну експлуатацію аварійно-рятувальної та пожежно-рятувальної техніки (далі - спеціальна техніка), обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації;

4) стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень, збереження життя і здоров'я особового складу;

5) функціонування системи управління охороною праці.

4. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України повинен:

1) знати оперативну обстановку і своєчасно реагувати на її зміни;

2) знати місцезнаходження, конструктивні особливості будинків і споруд, основні найважливіші об'єкти, пожежну та техногенну небезпеку технологічних процесів виробництва, протипожежне водопостачання і зв'язок на території обслуговування, можливості щодо укриття персоналу об'єктів та населення в захисних спорудах, необхідні заходи з радіаційного та хімічного захисту населення та тих, хто працює, на потенційно небезпечних об'єктах, тактико-технічну характеристику спеціальної техніки, дислокацію підрозділів;

3) знати ділові, професійні й морально-психологічні якості особового складу;

4) здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом;

5) контролювати стан внутрішньої та караульної служб, роботу оперативних чергових;

6) забезпечувати належний стан пожежної та техногенної безпеки на об'єктах, що обслуговуються на договірних засадах;

7) організовувати взаємодію з іншими наглядовими органами під час проведення заходів, спрямовану на забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

8) забезпечувати належне утримання й експлуатацію спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

9) вживати заходів щодо розвитку матеріально-технічної й навчально-спортивної баз;

10) розробляти із відповідними службами цивільного захисту заходи взаємодії щодо спільних дій під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

11) вносити на розгляд місцевих органів влади пропозиції щодо поліпшення захисту об'єктів, населених пунктів, організації заходів щодо створення фонду захисних споруд цивільного захисту та утримання його в стані готовності до використання за призначенням, організації інженерного, радіаційного та хімічного захисту населення і територій;

12) забезпечувати проведення консультацій та взаємодію з пожежно-технічними комісіями, добровільною пожежною охороною в районі виїзду підрозділу;

13) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) або пожежі та керувати роботою підрозділів.

5. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіальних органів ДСНС України за посадою одночасно є головним державним інспектором з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки та начальником для всього особового складу підпорядкованих підрозділів і виконує визначені для нього обов'язки.

6. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіальних органів ДСНС України відповідає за проведення профілактичної роботи і реалізує заходи щодо забезпечення протипожежного водопостачання на об'єктах, створення на об'єктах умов для успішного гасіння пожеж.

7. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіального органу ДСНС України повинен:

1) знати протипожежний стан, пожежну та техногенну безпеку об'єктів на території обслуговування;

2) знати протипожежні норми і правила, а також рішення, накази, інструкції та інші вказівки щодо питань пожежної та техногенної безпеки і організації гасіння пожеж;

3) своєчасно і якісно проводити профілактичну роботу щодо попередження пожеж, аварій і забезпечення їх гасіння;

4) організовувати і проводити роботу із забезпечення техногенної та пожежної безпеки на об'єктах, у місті, районі, населеному пункті;

5) координувати роботу зі створення пожежно-рятувальних підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони;

6) проводити відповідні загальні та індивідуально-виховні заходи з підлеглими.

8. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України через відповідного начальника управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору), який здійснює оперативне управління. Він є прямим начальником особового складу загону (частини) та відповідає за:

1) підбір, закріплення та професійну підготовку особового складу;

2) організацію внутрішньої і караульної служб і готовність загону (частини) до реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

3) дотримання особовим складом дисципліни, законності, морально-психологічний стан у колективі, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед особового складу;

4) утримання і правильну експлуатацію спеціальної техніки, обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації, будівель, споруд та службово-побутових приміщень загону (частини).

9. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен:

1) знати оперативну обстановку, розташування, протипожежний стан, техногенну та пожежну небезпеку технологічних процесів і конструктивні особливості будинків та споруд найважливіших об'єктів на території обслуговування, стан протипожежного водопостачання, проїздів і зв'язку в районі виїзду підрозділу, експлуатаційні і тактико-технічні характеристики пожежної та аварійно-рятувальної техніки підрозділів і своєчасно організовувати заходи з реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

2) проводити з особовим складом чергової зміни (караулу) аналіз дій під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) або гасіння пожеж;

3) організовувати несення внутрішньої і караульної служб, профілактичну роботу щодо попередження пожеж на об'єктах, що обслуговуються на договірних засадах, повсякденну діяльність особового складу, вимагати від них неухильного дотримання дисципліни;

4) здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом;

5) особисто брати участь у планових та позапланових перевірках об'єктів (для об'єктових підрозділів);

6) організовувати роботу й особисто брати участь у розробці (коригуванні) і практичному відпрацьовуванні оперативних планів і карток пожежогасіння;

7) створювати резерв спеціального захисного одягу й обмундирування, визначати місце його зберігання і порядок видачі особовому складу;

8) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) або пожежі та керувати діями підлеглих;

9) керувати роботою відділень та ланок газодимозахисної служби (далі - ГДЗС), забезпечувати правильність збереження й експлуатації засобів індивідуального захисту органів дихання і зору (далі - ЗІЗОД), засобів телекомунікації та інформатизації, обладнання і спорядження, що забезпечують безпеку роботи газодимозахисників;

10) аналізувати стан організації діяльності ГДЗС у підрозділі, контролювати витрати запасних частин і матеріалів, приймати рішення щодо покращення роботи бази ГДЗС та експлуатації (ремонту) ЗІЗОД;

11) контролювати використання робочого часу особовим складом, затверджувати табелі і облік роботи підлеглих у ЗІЗОД;

12) розробляти зі службами цивільного захисту адміністративно-територіальної одиниці порядок взаємодії під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) або гасіння пожеж;

13) забезпечувати утримання в постійній готовності спеціальної техніки, обладнання та оснащення, перевіряти їх стан, забезпечувати ведення обліку витрат пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

14) забезпечувати правильну експлуатацію службових приміщень загону (частини), а також їх протипожежний стан;

15) проводити заходи щодо розвитку матеріально-технічної і навчально-спортивної баз загону (частини);

16) забезпечувати належне утримання та експлуатацію засобів зв'язку.

10. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) особисто проводить зміну чергових змін (караулів), затверджує наряд на службу, а також перевіряє підготовленість начальницького складу до проведення занять.

11. Заступник начальника державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини) та є прямим начальником для всього особового складу державного пожежно-рятувального загону (частини) і виконує обов'язки, визначені для нього начальником загону (частини), та відповідає за:

1) організацію внутрішньої і караульної служб у підрозділах;

2) службову підготовку особового складу;

3) реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі в районі виїзду підрозділів;

4) організацію ГДЗС у підрозділах;

5) забезпечення особового складу захисним одягом, ЗІЗОД і спорядженням;

6) утримання, експлуатацію і випробування спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

7) роботу з перевірки технічного стану зовнішніх джерел протипожежного водопостачання;

8) вивчення і знання особовим складом загону (частини) оперативно-тактичної характеристики району виїзду підрозділів;

9) розроблення і практичне відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння.

12. Заступник начальника державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен виїжджати на всі надзвичайні ситуації (події) та пожежі в районі виїзду підрозділу.

13. Начальник державного пожежно-рятувального поста є прямим начальником особового складу державного пожежно-рятувального поста та підпорядковується начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини), якщо пост знаходиться в його підпорядкуванні, та відповідає за:

1) готовність державного пожежно-рятувального поста до виконання завдань за призначенням;

2) організацію внутрішньої та караульної служб і готовність до реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

3) дотримання особовим складом дисципліни, законності, морально-психологічний стан у колективі, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглих.

14. Начальник державного пожежно-рятувального поста особисто проводить зміну чергових змін (караулів, відділень), перевіряє та затверджує наряд на службу, а також підготовленість начальницького складу до проведення занять зі службової підготовки та виїжджає на всі надзвичайні ситуації (події) та пожежі в районі виїзду підрозділу.

15. Командир (капітан) пожежного корабля підпорядковується начальнику управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу), начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини) та є прямим начальником усього особового складу пожежного корабля і відповідає за його морально-психологічний стан, організацію внутрішньої та караульної служб, службову підготовку та дисципліну, а також готовність чергових змін (вахт) до виконання завдань за призначенням, технічний стан пожежного корабля і корабельних механізмів.

16. Командир (капітан) пожежного корабля повинен:

1) знати акваторію та лоцію водного об'єкта, берегову обстановку, місцевий фарватер, місцеві правила плавання внутрішніми водними шляхами України, місця розташування небезпечних техногенних та пожежних об'єктів та підходи до них;

2) організовувати службу чергових змін (вахт) на кораблі, перевіряти знання та навички особового складу;

3) забезпечувати виконання особовим складом правил плавання внутрішніми судноплавними шляхами, а також чинного законодавства України, розробляти та здійснювати заходи щодо попередження подій з кораблями;

4) у небезпечних і складних умовах плавання (туман, шторм, обмілина, перекат) особисто керувати кораблем;

5) знати тактико-технічні, експлуатаційні якості і матеріальну частину пожежного корабля та забезпечувати постійне утримання його в технічно справному стані;

6) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж забезпечувати керування кораблем та діями особового складу з урахуванням оперативної обстановки;

7) організовувати і проводити службову підготовку особового складу;

8) забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, чистоти і внутрішнього порядку на кораблі та в службових приміщеннях;

9) знати ділові та морально-психологічні якості особового складу.

17. Старший водій (технік, механік) державного пожежно-рятувального підрозділу (загону, частини, поста) підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам та є безпосереднім начальником усіх водіїв (техніків, механіків) загону (частини, поста) і відповідає за технічну справність автотранспортних засобів, їх правильну експлуатацію та ремонт, ведення облікової документації з питань їх експлуатації, професійну підготовку водіїв (техніків, механіків).

18. Старший водій (технік, механік) державного пожежно-рятувального підрозділу (загону, частини, поста) повинен:

1) знати наявність і технічний стан усіх транспортних засобів та агрегатів підрозділу, їх будову, зміст інструкції з експлуатації, основні положення з поточного та капітального ремонту, порядок зберігання, облік роботи;

2) уміти водити автомобілі всіх типів, працювати з усіма агрегатами та обладнанням і засобами телекомунікації та інформатизації, що знаходяться в підрозділі;

3) мати допуск на право роботи на всіх штатних транспортних засобах підрозділу;

4) забезпечувати технічно правильне збереження, експлуатацію транспортних засобів підрозділу, тримати їх у постійній готовності, особисто керувати роботами з технічного обслуговування і ремонту;

5) знати рівень підготовки водіїв (техніків, механіків), проводити заняття з вивчення будови, покращення експлуатації і ремонту транспортних засобів, практичної роботи зі спеціальними агрегатами та обладнанням, правил дорожнього руху, безпеки праці, перевіряти знання ними своїх обов'язків;

6) вести облік роботи всіх транспортних засобів, що знаходяться в підрозділі, забезпечувати правильне оформлення експлуатаційно-технічної документації, проводити заходи щодо економії пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

7) перевіряти та випробовувати спеціальну техніку в установлені терміни, вживати заходів щодо пошкоджень і відмов її роботи, попередження дорожньо-транспортних пригод;

8) своєчасно подавати заявки на необхідні запасні частини, інструменти, обладнання і пально-мастильні матеріали, організовувати їх правильне збереження та використання;

9) знати район виїзду підрозділу, місця розташування джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, дороги і проїзди;

10) підмінювати водіїв (техніків, механіків) на період їхньої відпустки, відрядження та хвороби;

11) утримувати у справному стані гаражне, верстатне і технологічне обладнання.

19. Старший майстер (майстер) ГДЗС підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам. Він допускається до роботи на базі (посту) ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД, роботи з компресорним обладнанням та посудинами під високим тиском.

20. Старший майстер (майстер) ГДЗС може залучатися для виконання обов'язків постового на контрольно-пропускному пункті на місці надзвичайної ситуації або пожежі, входити до складу ланки (відділення) ГДЗС.

21. Старший майстер (майстер) ГДЗС повинен:

1) досконало володіти знаннями з матеріально-технічної частини, правилами обслуговування, випробування та роботи в ЗІЗОД, які знаходяться на обліку;

2) уміти працювати з устаткуванням та обладнанням, що знаходиться на базі (посту) ГДЗС;

3) організовувати роботу бази (поста) ГДЗС;

4) забезпечувати правильну експлуатацію ЗІЗОД, проводити перевірку резервних ЗІЗОД, брати участь в облаштуванні баз і контрольних постів ГДЗС необхідним обладнанням;

5) здійснювати підготовку ланок ГДЗС;

6) проводити перевірку № 3 (перевірку № 2 кисневих ЗІЗОД) та щорічне технічне обслуговування ЗІЗОД, ремонт, дезінфекцію, зарядку балонів і регенеративних патронів, а також профілактичні огляди повітряних (кисневих) компресорів;

7) утримувати у справному стані і чистоті устаткування та обладнання бази ГДЗС, забезпечувати дотримання заходів безпеки під час їх експлуатації;

8) вести оперативно-службові документи бази ГДЗС, облік закріплених ЗІЗОД і запасних частин до них, перевіряти наявність кисню і хімпоглинача;

9) у встановлені терміни забезпечувати випробування кисневих і повітряних балонів, корпусів регенеративних патронів;

10) складати річний графік перевірок технічного обслуговування ЗІЗОД, забезпечувати їх якісне проведення;

11) проводити перевірку реометрів-манометрів, що обслуговуються базою ГДЗС;

12) забезпечувати доставку з бази ГДЗС необхідної кількості ЗІЗОД, резервних кисневих балонів, регенеративних патронів і приладів для перевірки ЗІЗОД до місць ліквідації надзвичайних ситуацій (події) та пожеж, організовувати нагляд за їх технічним станом, забезпечувати своєчасну заміну балонів і регенеративних патронів;

13) аналізувати стан організації ГДЗС у підрозділі та вносити пропозиції керівництву підрозділу щодо покращення роботи бази ГДЗС і використання ЗІЗОД.

22. Начальник бази (поста) ГДЗС державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам та відповідає за справність технічного оснащення бази (поста) ГДЗС і теплодимокамери.

23. Начальник бази (поста) ГДЗС державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен:

1) знати матеріально-технічну частину ЗІЗОД та вміти працювати в них;

2) знати технічні характеристики та вміти працювати на компресорних установках, що знаходяться на оснащенні підрозділу;

3) організовувати роботу інструкторів бази (поста) ГДЗС;

4) забезпечувати правильну експлуатацію ЗІЗОД, своєчасне наповнення резервних балонів до апаратів на стисненому повітрі;

5) своєчасно та якісно вести оперативно-службові документи бази (поста) ГДЗС, облік ЗІЗОД, закріплених за постом ГДЗС, і запасних частин до них;

6) складати графік щорічного технічного обслуговування апаратів на стисненому повітрі, профілактичних оглядів компресорів та забезпечувати їх якісне проведення;

7) відповідно до інструкцій з експлуатації планувати та забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, що знаходяться на базі (посту) ГДЗС;

8) аналізувати стан апаратів на стисненому повітрі та обладнання, закріплених за базою (постом) ГДЗС, витрати запасних частин і матеріалів;

9) забезпечувати проведення ремонту та щорічного технічного обслуговування ЗІЗОД, повної їх дезінфекції, заряджання балонів, а також профілактичний огляд компресорів, що знаходяться на оснащенні бази (поста) ГДЗС;

10) вносити керівництво державного пожежно-рятувального загону (частини) пропозиції щодо покращення роботи бази (поста) ГДЗС, технічного стану ЗІЗОД;

11) інформувати керівництво державного пожежно-рятувального загону (частини) про необхідність комплектації обладнанням і запасними частинами до компресорів та апаратів ГДЗС;

12) під час складних та довготривалих пожежно-рятувальних (аварійно-рятувальних) та інших невідкладних робіт на місці забезпечувати належний технічний стан ЗІЗОД, своєчасну заміну повітряних (кисневих) балонів, ЗІЗОД.

24. Старший інструктор (інструктор) ГДЗС підпорядковується начальнику бази (поста) ГДЗС, а в разі відсутності бази (поста) ГДЗС - начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини), у штатах якого (якої) він перебуває, та відповідає за технічне оснащення бази (поста) ГДЗС.

25. Старший інструктор (інструктор) ГДЗС повинен:

1) знати матеріально-технічну частину ЗІЗОД та вміти працювати в них;

2) знати технічні характеристики та вміти працювати на компресорних установках і обладнанні, що знаходяться на оснащенні гарнізону ОРС ЦЗ;

3) мати допуск до експлуатації посудин, що працюють під тиском, та агрегатів високого тиску;

4) організовувати роботу інструкторів бази (поста) ГДЗС;

5) забезпечувати правильність експлуатації ЗІЗОД;

6) вести оперативно-службові документи бази (поста) ГДЗС, облік закріплених за базою (постом) ГДЗС ЗІЗОД;

7) здійснювати перевірку правильності експлуатації ЗІЗОД особовим складом;

8) проводити перевірку та щорічне технічне обслуговування ЗІЗОД, ремонт, дезінфекцію, зарядку балонів і регенеративних патронів, а також профілактичні огляди повітряних (кисневих) компресорів, захисних масок газодимозахисників та резервних ЗІЗОД;

9) проводити ремонт ЗІЗОД, повну їх дезінфекцію, зарядку балонів, а також профілактичні огляди компресорів, що знаходяться на оснащенні бази (поста) ГДЗС;

10) утримувати у справному стані і чистоті обладнання бази (поста), забезпечувати дотримання правил безпеки праці під час його експлуатації;

11) вносити пропозиції, спрямовані на покращення роботи бази (поста) ГДЗС;

12) інформувати начальника бази (поста) ГДЗС про необхідність комплектації компресорів та апаратів ГДЗС запасними частинами;

13) під час складних та довготривалих пожежно-рятувальних робіт на місці забезпечувати належний технічний стан апаратів на стисненому повітрі, проведення своєчасної заміни повітряних (кисневих) балонів, ЗІЗОД, за необхідності - входити до складу ланки ГДЗС;

14) проводити поточний облік наявності кисню, стисненого повітря, хімічного поглинача, забезпечувати своєчасну перевірку хімічного поглинача вапняного, випробування кисневих і повітряних балонів ЗІЗОД;

15) робити своєчасно перевірку і необхідний ремонт ЗІЗОД, що знаходяться в підрозділі (частині);

16) забезпечувати створення на базі резервного комплекту ЗІЗОД кисневих і повітряних балонів, регенеративних патронів і приладів для їх перевірки;

17) забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, яка знаходиться на базі (посту) ГДЗС.

26. Начальник спеціального загону (центру) центрального підпорядкування підпорядковується керівництву ДСНС України та є прямим начальником усього особового складу загону і відповідає за його моральний, психологічний стан, організацію індивідуальної виховної роботи, профілактики правопорушень та збереження життя і здоров'я особового складу, організацію внутрішньої і караульної служб, професійну підготовку, стан охорони праці, правильне утримання спеціальної техніки, обладнання та оснащення.

27. Начальник загону (центру) центрального підпорядкування повинен:

1) забезпечувати постійну готовність підрозділів загону до дій за призначенням;

2) розробляти, погоджувати та забезпечувати затвердження кошторису на утримання загону, організовувати його виконання, а також правильне й економне витрачання бюджетних і позабюджетних коштів, матеріальних ресурсів, додержання фінансово-розрахункової дисципліни та своєчасне подання бухгалтерської і статистичної звітності;

3) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів зі службової підготовки особового складу;

4) вивчати стан готовності особового складу, спеціальної техніки, обладнання та оснащення до дій за призначенням, розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки, реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

5) забезпечувати комплектування кваліфікованими кадрами, проводити роботу з організації службової підготовки;

6) контролювати ефективність роботи особового складу у відрядженнях, розглядати та заслуховувати звіти за їх результатами;

7) забезпечувати створення належних умов праці особовому складу, здійснювати контроль за режимом і станом його роботи, поведінкою, додержанням форми одягу та порядку в приміщеннях;

8) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж організовувати роботу загону, керувати підлеглими;

9) забезпечувати належну експлуатацію та збереження матеріальних цінностей, організовувати їх своєчасне приймання і відпуск.

28. Начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

29. Начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення повинен:

1) забезпечувати постійну готовність підрозділів загону до дій за призначенням;

2) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів зі службової підготовки особового складу;

3) вивчати стан готовності особового складу, спеціальної техніки, обладнання та оснащення до дій за призначенням, розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки, реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

4) забезпечувати комплектування кваліфікованими кадрами, проводити роботу з організації службової підготовки;

5) контролювати ефективність роботи особового складу у відрядженнях, розглядати та заслуховувати звіти за їх результатами;

6) забезпечувати створення належних умов праці особовому складу, здійснювати контроль за режимом і станом його роботи, поведінкою, додержанням форми одягу та порядку в приміщеннях;

7) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж організовувати роботу загону;

8) забезпечувати належну експлуатацію та збереження матеріальних цінностей, організовувати їх своєчасне приймання і відпуск.

30. Перший заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення підпорядковується начальнику загону та є прямим начальником усього особового складу.

31. Перший заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення повинен:

1) підтримувати готовність особового складу до дій за призначенням, внутрішній порядок і дисципліну в загоні;

2) вивчати ділові і морально-психологічні якості особового складу;

3) організовувати проведення тактико-спеціальних навчань, рішення тактичних завдань підрозділами загону;

4) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів з професійної підготовки особового складу;

5) забезпечувати складання плану початкової підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування особового складу;

6) вивчати та аналізувати стан готовності особового складу до дій за призначенням і розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки і пожежогасіння;

7) організовувати внутрішню і караульну служби та виконання обов'язків керівниками чергових змін загону;

8) розробляти оперативно-службові документи, а також маршрути введення сил та засобів у надзвичайних ситуаціях, під час пожежі;

9) забезпечувати відпрацювання взаємодії з підрозділами та службами органів влади під час ліквідації надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

10) здійснювати контроль за станом оснащення, спеціального обладнання, засобів телекомунікації та інформатизації, контролювати ведення їх обліку.

32. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з питань реагування на надзвичайні ситуації підпорядковується начальнику загону та є прямим начальником для всього особового складу і відповідає за організацію внутрішньої і караульної служб, підготовку до дій за призначенням особового складу, розроблення оперативно-службових документів щодо реагування на надзвичайні ситуації.

33. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з питань реагування на надзвичайні ситуації повинен виїжджати на місця виникнення надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж.

34. Заступник начальника загону по роботі з особовим складом підпорядковується начальнику загону та спільно з ним відповідає за організацію роботи з підбору, розстановки, виховання кадрів, дотримання ними дисципліни і законності. Він є прямим начальником усього особового складу.

35. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення по роботі з особовим складом повинен:

1) організовувати роботу з формування в особового складу високих морально-психологічних якостей, свідомого ставлення до виконання законів, загальної культури і професійної етики, вживати заходів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у колективі, забезпечення успішного виконання оперативно-службових завдань;

2) аналізувати стан роботи з добору, розстановки, навчання та виховання кадрів, вести облік даних укомплектованості загону кадрами, їх якісного складу, змінності та плинності, присвоєння звань, організовувати роботу з комплектування вакантних посад і створення резерву нового прийому;

3) вести облік з питань заохочення та нагородження особового складу, висловлювати клопотання про їх нагородження державними нагородами під час виконання службових обов'язків;

4) розглядати на засіданнях атестаційної комісії питання проходження служби особовим складом, здійснювати контроль за виконанням рішень, що приймаються, організовувати роботу з атестації особового складу та узагальнення результатів, своєчасної реалізації висновків атестування;

5) організовувати роботу з молодими спеціалістами, забезпечувати розроблення індивідуальних планів, стажування та якість навчання, надавати методичну допомогу керівникам служб та змін із питань становлення молодих спеціалістів у колективі;

6) забезпечувати своєчасне направлення особового складу на початкову підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

7) забезпечувати зв'язок з органами місцевої влади, засобами масової інформації, установами та організаціями щодо пропаганди діяльності загону, підвищення його авторитету;

8) здійснювати службові розслідування фактів порушень особовим складом дисципліни і законності, вести відповідну аналітичну роботу;

9) брати безпосередню участь у проведенні індивідуальної виховної роботи та вивчати особисті якості та морально-психологічний стан особового складу;

10) здійснювати загальне керівництво соціально-гуманітарною роботою;

11) проводити роботу щодо соціально-правового захисту особового складу, вирішення соціально-побутових питань, медичного обстеження, обслуговування та оздоровлення;

12) організовувати культурно-масову та спортивну роботу серед особового складу.

36. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з матеріально-технічного забезпечення підпорядковується начальнику загону, є прямим начальником для всього особового складу і відповідає за технічну готовність загону, організацію належної експлуатації спеціальної техніки та обладнання, їх обслуговування, зберігання та ремонт.

37. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з матеріально-технічного забезпечення повинен:

1) своєчасно забезпечувати загін спеціальним оснащенням, пально-мастильними матеріалами, речовим майном та продуктами харчування;

2) забезпечувати готовність сил та засобів до реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі, технічно правильне використання спеціальної техніки, обладнання і оснащення та своєчасне проведення їх технічного обслуговування і ремонту;

3) організовувати серед водіїв навчання з експлуатації спеціальної техніки та вивчення її тактико-технічних характеристик, перевіряти знання водіями правил дорожнього руху;

4) розробляти і здійснювати заходи щодо забезпечення безпеки руху автотранспорту;

5) забезпечувати справний стан спеціальної техніки, організовувати ведення встановленого обліку та звітності;

6) організовувати правильну експлуатацію і своєчасний ремонт інвентарю, меблів, споруд загону;

7) перевіряти наявність, стан і комплектність майна на складі, правильність та своєчасність проведення обліку;

8) організовувати прибуття і роботу пересувної авторемонтної майстерні в місцях ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж;

9) організовувати харчування особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створювати резерв вогнегасних засобів та пально-мастильних матеріалів;

10) брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації постраждалих, матеріальних та культурних цінностей із зони надзвичайної ситуації;

11) проводити інженерне облаштування районів, зайнятих підрозділами, та району розгортання пересувного пункту управління;

12) організовувати влаштування та утримання шляхів руху, підвезення та евакуації, улаштування проходів (проїздів) у завалах, пунктів водопостачання;

13) організовувати проведення інженерних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж, електропостачання підрозділів під час виконання завдань у зоні надзвичайної ситуації.

38. Начальник групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу підрозділу радіаційного та хімічного захисту.

39. Начальник групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту повинен:

1) здійснювати керівництво силами та засобами групи (відділення) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або пожеж, пов'язаних із радіаційним чи хімічним забрудненням;

2) забезпечувати в межах своєї компетенції готовність групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту до дій за призначенням;

3) брати участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках радіаційного та хімічного забруднення;

4) розробляти організаційні і технічні заходи, спрямовані на забезпечення радіаційної та хімічної безпеки особового складу загону та населення, контролювати їх виконання;

5) організовувати заняття з керівним складом загону з питань радіаційної і хімічної безпеки, проводити тренування (відпрацювання нормативів) з радіаційного та хімічного захисту;

6) здійснювати перевірку знань і практичних навичок особового складу загону щодо заходів радіаційної та хімічної безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю, хімічного захисту і спеціальної обробки особового складу і техніки;

7) організовувати заходи щодо проведення індивідуального дозиметричного контролю особового складу підрозділів загону;

8) забезпечувати організацію і проведення технічного обслуговування та експлуатації приладів, засобів, спорядження для радіаційної розвідки, дозиметричного контролю, хімічного захисту, спеціальної обробки особового складу і техніки;

9) здійснювати нагляд за безпечним проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт особовим складом загону, опрацьовувати і надавати інформацію та рекомендації керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

10) проводити аналіз оперативної та повсякденної роботи групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту і розробляти заходи, спрямовані на підвищення її ефективності;

11) організовувати роботу ГДЗС, проводити її аналіз;

12) розробляти та впроваджувати заходи щодо технічного оснащення загону приладами, ЗІЗОД;

13) організовувати взаємодію зі службами радіаційного та хімічного захисту об'єктів, формувань цивільного захисту в місцях проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

14) знати особливості небезпечних хімічних виробництв, ядерних і радіаційних об'єктів, що є на території зони відповідальності загону;

15) вивчати передовий досвід у галузях радіаційно-хімічної безпеки, модернізації спеціальної техніки, обладнання, спорядження і сприяти у впровадженні його в загоні.

40. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу піротехнічного підрозділу.

41. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт допускається у встановленому порядку до самостійного проведення робіт із розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (далі - ВНП).

42. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт відповідає за:

1) дотримання заходів безпеки та контроль якості виконання завдань із розмінування місцевості;

2) встановлення та утримання тимчасової (робочої) системи маркування під час виконання робіт із розмінування на робочій ділянці;

3) порядок перевезення вибухових матеріалів та безпечне транспортування ВНП відповідно до технічних вимог;

4) стан і збереження спеціальної техніки, обладнання та оснащення піротехнічного підрозділу;

5) морально-психологічний стан особового складу та його готовність до виконання функціональних (посадових) обов'язків;

6) організацію виконання заходів з організації піротехнічних робіт відповідно до чинного законодавства України.

43. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт повинен:

1) забезпечувати суворе дотримання дисципліни і встановленого порядку проведення робіт з пошуку, вилучення, знешкодження, підйому, перенесення, завантаження для транспортування, розвантаження та знищення ВНП;

2) перед початком робіт особисто проводити інструктаж особового складу щодо заходів безпеки під час поводження з ВНП, пожежної безпеки та кримінальної відповідальності за крадіжку боєприпасів і вибухових матеріалів, під час виконання робіт стежити за їх дотриманням;

3) постійно перебувати на ділянці виконання робіт, безпосередньо керувати діями підлеглих, забезпечувати суворе дотримання ними заходів безпеки;

4) перед проведенням робіт зі знищення ВНП повідомити місцеві органи виконавчої влади та населення про заплановане знищення ВНП;

5) у разі нещасного випадку надати домедичну допомогу потерпілим та організувати евакуацію в найближчий лікувальний заклад;

6) вести систематичний контроль за правильністю використання вибухових матеріалів на підривних роботах, не допускати незаконного вилучення і використання їх не за призначенням;

7) організовувати правильну експлуатацію, своєчасне обслуговування спеціальної техніки, обладнання та оснащення, перевіряти її перед кожним початком виконання робіт;

8) вести щоденний контроль за якістю виконання робіт, оформлювати звітні документи та подавати встановлені донесення;

9) організовувати заняття в системі службової підготовки, періодично перевіряти знання та практичні навички особового складу.

44. Начальник водолазної служби загону підпорядковується начальнику загону, його заступникам.

45. Начальник водолазної служби загону повинен:

1) організовувати роботу водолазної служби згідно з завданнями;

2) здійснювати методичне керівництво в розробленні навчально-методичних та інших документів з питань організації забезпечення водолазних робіт у підрозділі;

3) забезпечувати готовність водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування) до виконання завдань за призначенням;

4) брати участь у впровадженні заходів, спрямованих на медичне забезпечення водолазного складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування), і забезпечувати їх виконання;

5) забезпечувати взаємодію водолазної служби з органами місцевого самоврядування, установами та організаціями з питань водолазної справи;

6) забезпечувати службову підготовку особового складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування), атестування водолазного складу і діяльність водолазної кваліфікаційної комісії;

7) аналізувати та узагальнювати підсумки діяльності водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування) та надавати пропозиції щодо удосконалення діяльності водолазної служби;

8) надавати пропозиції щодо закупівлі водолазної техніки та майна, організовувати контроль за їх утриманням, використанням і списанням;

9) здійснювати заходи, спрямовані на соціальний захист особового складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування).

46. Начальник відділення зв'язку підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу відділення зв'язку загону. У питаннях організації та забезпечення зв'язку в повсякденній діяльності та під час надзвичайних ситуацій або пожеж начальник відділення зв'язку загону підпорядковується начальнику служби зв'язку гарнізону ОРС ЦЗ.

47. Начальник відділення зв'язку загону повинен:

1) забезпечувати готовність відділення до оперативного реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж;

2) брати участь у розгортанні польового вузла зв'язку пересувного пункту управління на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

3) керувати діяльністю відділення зв'язку, розробляти та здійснювати заходи щодо удосконалення і розвитку систем зв'язку та оповіщення, організовувати зв'язок між підрозділами загону;

4) забезпечувати технічний стан і готовність до використання засобів зв'язку та оповіщення, прямого зв'язку, спеціальних та з'єднувальних ліній зв'язку, апаратури приймання та реєстрації повідомлень про надзвичайні ситуації або пожежі, своєчасно вживати заходів з організації ремонту та заміни на резервні засоби зв'язку та оповіщення;

5) розробляти документи з питань організації зв'язку та оповіщення, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, перевірки апаратури зв'язку і оповіщення;

6) володіти інформацією про забезпеченість підрозділів загону засобами телекомунікації та інформатизації, зв'язку та оповіщення, організовувати облік та розподілення апаратури по підрозділах загону;

7) здійснювати заходи щодо збереження засобів телекомунікації та інформатизації, зв'язку та оповіщення, брати участь у проведенні службових розслідувань за фактами відмови апаратури в роботі, пошкодження чи втрати технічних засобів;

8) узагальнювати та надавати в установленому порядку звіт-заявки на засоби зв'язку та оповіщення, експлуатаційно-витратні матеріали;

9) розробляти схеми зв'язку управління діями підрозділів загону під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж;

10) організовувати навчання особового складу з вивчення засобів телекомунікації та інформатизації, зв'язку та оповіщення;

11) контролювати роботу майстерень зв'язку, виконання графіків і планів технічного обслуговування і ремонту засобів телекомунікації та інформатизації, зв'язку та оповіщення.

48. Психолог загону підпорядковується безпосередньо начальнику загону.

49. Психолог загону повинен:

1) здійснювати професійно-психологічний відбір кандидатів на службу в підрозділи загону;

2) проводити поглиблені психологічні обстеження кандидатів на посади середнього та старшого начальницького складу;

3) надавати висновки за результатами психологічних обстежень на відповідність особистих якостей особового складу вимогам запропонованої посади та щодо можливості кваліфікаційного росту;

4) надавати допомогу у становленні молодих спеціалістів;

5) надавати консультативну допомогу особовому складу;

6) особисто проводити заняття з психологічної підготовки особового складу підрозділів загону відповідно до навчального плану;

7) проводити психодіагностику особового складу, вивчення соціально-психологічного клімату в підрозділах загону, за результатами роботи готувати аналітичні матеріали та пропозиції щодо його удосконалення;

8) проводити групову роботу з особовим складом (терапевтичні, корекційні, розвиваючі, дискусійні групи, тренінги);

9) проводити додаткові заняття з психологічної тематики з метою профілактики суїцидальних проявів, девіантної поведінки і попередження інших негативних психоемоційних станів серед особового складу;

10) безпосередньо здійснювати психологічну підготовку особового складу до дій в екстремальних ситуаціях;

11) надавати екстрену психологічну допомогу особовому складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж.

ІІІ. Внутрішня служба

1. Організація та контроль за станом внутрішньої служби в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ покладаються на начальників та керівників цих підрозділів.

2. До організації внутрішньої служби належать:

підтримання внутрішнього порядку;

дотримання розпорядку дня особовим складом чергового караулу (додаток 1);

організація і несення внутрішньої служби добовим нарядом;

організація службової підготовки особового складу;

охорона приміщень та територій;

забезпечення протипожежного захисту приміщень органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

дотримання особовим складом вимог правил безпеки та охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог;

участь у заходах з охорони навколишнього середовища.

ІV. Гарнізонна служба

1. Гарнізони ОРС ЦЗ встановлюються відповідно до адміністративно-територіального поділу країни.

2. Начальники територіальних органів ДСНС України за посадою одночасно є начальниками відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ.

3. Завданнями гарнізонної служби є:

1) забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) підтримання постійної готовності органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ до виконання завдань за призначенням;

3) організація злагодженої роботи підрозділів ОРС ЦЗ;

4) забезпечення зв'язку і взаємодії підрозділів ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту;

5) організація і забезпечення єдиного кваліфікованого керівництва силами та засобами гарнізону ОРС ЦЗ.

4. На гарнізон ОРС ЦЗ покладаються завдання, виконання яких забезпечується:

1) постійним контролем за станом внутрішньої, гарнізонної і караульної служб;

2) здійсненням заходів щодо функціонування підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, забезпеченням їх матеріально-технічним оснащенням у кількості, достатній для виконання завдань за призначенням;

3) удосконаленням професійної підготовки особового складу;

4) підтриманням у постійній готовності спеціальної техніки, обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації та їх використанням під час виконання завдань за призначенням;

5) забезпеченням взаємодії підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із підрозділами та формуваннями функціональних підсистем, зі спеціальними службами цивільного захисту територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту;

6) створенням необхідних умов для несення внутрішньої і караульної служб особовим складом;

7) дотриманням дисципліни, вимог безпеки праці під час несення внутрішньої і караульної служб та виконання завдань за призначенням особовим складом;

8) впровадженням науково обґрунтованих методів управління підрозділами.

5. Райони виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ визначаються наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДСНС України.

6. На штатній і позаштатній основах у гарнізонах ОРС ЦЗ створюються:

1) технічна служба;

2) газодимозахисна служба;

3) служба зв'язку.

7. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання завдань гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил та засобів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж у гарнізоні ОРС ЦЗ створюється Оперативно-координаційний центр (далі - ОКЦ) як провідний підрозділ з організації реагування на надзвичайні ситуації (події) та гасіння пожеж.

8. Порядок залучення сил та засобів до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж визначається Розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ (додаток 2), затвердженим начальником гарнізону ОРС ЦЗ, а в сільській місцевості - Планом залучення сил та засобів (додаток 3), який затверджується органами місцевого самоврядування. Розклад виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ повинен зберігатися на ОКЦ, а на пунктах зв'язку підрозділів повинні бути відповідні витяги з нього.

9. Підрозділи ОРС ЦЗ, що обслуговують об'єкти на договірних засадах, за рішенням начальника гарнізону ОРС ЦЗ і узгодженням із керівником об'єкта передбачаються в розкладі виїзду (плані залучення сил та засобів) для виконання завдань за призначенням.

10. Порядок надання взаємної допомоги підрозділами гарнізонів ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж на територіях сусідніх гарнізонів ОРС ЦЗ визначається планами взаємодії щодо надання взаємної допомоги під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж (додаток 4), що затверджуються начальниками відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ за погодженням із керівництвом ДСНС України.

11. Для визначення необхідної кількості сил та засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж в кожному гарнізоні ОРС ЦЗ встановлюється необхідна кількість номерів (рангів) викликів. Кількість номерів виклику для кожного гарнізону, кількість спеціальної техніки та особового складу, що висилається за ними, встановлюються начальником гарнізону ОРС ЦЗ з урахуванням стану оперативної обстановки, наявності сил і засобів та їхньої дислокації в гарнізоні ОРС ЦЗ.

12. У підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ передбачається резерв 100 відсотків основних і 50 відсотків спеціальних пожежно-рятувальних автомобілів відповідно до штатів, які укомплектовуються за табелем належності і готові до використання за призначенням.

13. Необхідний резерв аварійно-рятувальної, спеціальної, інженерної та допоміжної техніки визначається начальником гарнізону ОРС ЦЗ.

14. Сили та засоби гарнізону ОРС ЦЗ використовуються з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей і рівня підготовленості особового складу до виконання завдань за призначенням та особливостей адміністративно-територіальної одиниці.

15. В кожному гарнізоні ОРС ЦЗ розкладом виїзду повинні бути визначені об'єкти, на які в разі отримання повідомлення про пожежу направляється спеціальна техніка за підвищеним номером (рангом) виклику.

16. Під час виникнення надзвичайних ситуацій регіонального або державного рівнів і необхідності зосередження додаткової кількості сил цивільного захисту, приведення органів управління та підрозділів у готовність за сигналом “ЗБІР - АВАРІЯ”, введення режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації залучення підрозділів визначається чинним законодавством України.

17. Для організації взаємодії та визначення порядку спільних дій підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту розробляються інструкції (порядки, плани) взаємодії та організовується їх щорічне відпрацювання із внесенням відповідних змін та доповнень.

18. Інструкції (порядки, плани) взаємодії підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту повинні містити в собі, зокрема:

1) взаємне інформування з питань зміни обстановки в районі виїзду (стан мереж водопостачання, аварійні роботи на газопроводі, відключення мереж водопостачання, перекриття проїздів);

2) порядок виклику спеціалізованих служб цивільного захисту для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж, кількість сил та засобів, що залучаються, та обсяги виконуваних ними робіт;

3) взаємодію диспетчерських служб підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ і спеціалізованих служб цивільного захисту;

4) обов'язки старшої посадової особи аварійної (аварійно-рятувальної, аварійно-відновлювальної) бригади спеціалізованих служб цивільного захисту;

5) виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на місці надзвичайної ситуації або пожежі.

19. Інструкції (порядки, плани) взаємодії затверджуються спільним наказом начальника територіального органу ДСНС України і керівників спеціалізованих служб цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

20. ОКЦ (пункти зв'язку підрозділів) гарнізону ОРС ЦЗ повинні мати прямий телефонний зв'язок (радіозв'язок) із спеціалізованими службами цивільного захисту за взаємною згодою.

21. При ускладненні оперативної обстановки за наказом Голови ДСНС України або начальника відповідного гарнізону ДСНС України особовий склад переводиться на посилений режим несення гарнізонної служби.

22. У наказі щодо переведення органів управління та підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ на посилений режим несення гарнізонної служби передбачаються:

1) обґрунтування необхідності введення посиленого режиму несення гарнізонної служби;

2) межа території, на якій вводиться посилений режим несення гарнізонної служби;

3) строк, на який вводиться посилений режим несення гарнізонної служби;

4) визначення в органах управління та підрозділах гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ відповідальних посадових осіб із числа керівного складу на період посиленого режиму;

5) створення мобільних оперативних груп та графік проведення ними оперативних перевірок несення караульної та внутрішньої служб і готовності підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ до дій за призначенням;

6) підготовка додаткових заходів щодо охорони будівель та територій у місцях дислокації підрозділів;

7) обґрунтування необхідності створення резерву сил та засобів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ, введення в оперативний розрахунок резервної спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

8) визначення порядку використання службового автотранспорту в цей період;

9) інформування про оперативну обстановку під час підготовки та проведення заходів.

23. З метою належного забезпечення виконання заходів під час посиленого режиму несення гарнізонної служби керівному складу підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ необхідно:

1) провести розрахунки сил та засобів для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;

2) здійснити перевірку протипожежного водопостачання об'єктів, задіяних під час проведення масових заходів, та вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

3) здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння на об'єктах, задіяних під час проведення масових заходів, провести практичні заняття на цих об'єктах;

4) здійснити перевірку стану спеціальної техніки та доукомплектувати її необхідним обладнанням (оснащенням);

5) здійснити укомплектування резервної спеціальної техніки відповідно до норм належності;

6) провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотримання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на підрозділи в період посиленого режиму несення служби;

7) доукомплектувати оперативні розрахунки змін (караулів) особовим складом за рахунок вільних від чергування, за необхідності організувати збір рядового і начальницького складу, що перебуває поза службою;

8) організувати проведення денних і нічних перевірок несення караульної та внутрішньої служб у підрозділах гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ напередодні та під час проведення передбачених заходів;

9) забезпечити швидке й організоване зосередження сил та засобів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

10) з урахуванням оперативної обстановки провести передислокацію підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ;

11) за необхідності вирішити питання щодо залучення сил та засобів з інших гарнізонів ОРС ЦЗ, взаємодії з підрозділами Збройних Сил України та спеціалізованими службами цивільного захисту;

12) забезпечити охорону приміщень та прилеглих територiй пiдроздiлів.

24. Після закінчення строку несення гарнізонної служби за посиленим режимом підрозділи гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ переводяться в режим повсякденного функціонування.

25. Некомплект особового складу не може впливати на введення посиленого режиму несення гарнізонної і караульної служб.

26. При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах та розгортанні містечка життєзабезпечення особовий склад підрозділів, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений режим несення служби.

27. У кожному гарнізоні ОРС ЦЗ визначено посадових осіб, якими є:

начальник гарнізону ОРС ЦЗ;

заступник начальника гарнізону ОРС ЦЗ;

оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ;

черговий по змінах (караулах);

начальник технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ;

начальник служби зв'язку гарнізону ОРС ЦЗ;

начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ;

старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ.

28. Начальнику гарнізону ОРС ЦЗ в оперативному порядку підпорядковуються всі органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ, дислоковані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

29. Начальник гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) знати дислокацію органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) знати оперативно-тактичні можливості підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ та ступінь їх готовності до виконання дій за призначенням;

3) знати місце розташування, пожежно-технічні й оперативно-тактичні характеристики потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки;

4) забезпечувати підтримання високої організованості і дисципліни серед особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

5) організовувати дотримання норм безпеки праці та пожежної безпеки в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

6) забезпечувати технічну готовність, утримання та правильність експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

7) розробляти заходи щодо посиленого режиму несення гарнізонної служби, при необхідності переводити підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ на посилений режим несення служби;

8) забезпечувати професійну підготовку особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, проведення стройових оглядів, спортивних змагань та інших гарнізонних заходів;

9) забезпечувати ведення документів внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

10) аналізувати роботу особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж та розробляти відповідні заходи, спрямовані на вдосконалення оперативно-службової діяльності органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

11) організовувати роботу служб гарнізону ОРС ЦЗ, координувати їх роботу до дій за призначенням;

12) здійснювати заходи щодо взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту, підрозділами органів внутрішніх справ та військовими частинами Збройних Сил України;

13) особисто виїжджати на надзвичайні ситуації та пожежі за підвищеними номерами (рангами) виклику або резонансного характеру в гарнізоні ОРС ЦЗ, керувати роботою підрозділів відповідно до чинного законодавства України;

14) забезпечувати вирішення в установленому порядку питання щодо надання допуску особам начальницького складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ стосовно виконання обов'язків керівника гасіння пожежі (далі - КГП);

15) встановлювати порядок збору і виїзду начальницького складу та керівників підрозділів на надзвичайні ситуації (події) та пожежі за підвищеними номерами (рангами) виклику;

16) призначати заступників начальника гарнізону ОРС ЦЗ, інших посадових осіб гарнізону ОРС ЦЗ та розробляти для них посадові інструкції (функціональні обов'язки).

30. Начальник гарнізону ОРС ЦЗ відповідає за якісні і кваліфіковані дії підпорядкованого особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж, готовність спеціальної техніки, обладнання та оснащення до використання за призначенням, наявність необхідної кількості вогнегасних речовин та інших засобів для проведення пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт.

31. Заступником начальника гарнізону ОРС ЦЗ призначається перший заступник (заступник за напрямом реагування) начальника гарнізону ОРС ЦЗ, основними обов'язками якого є забезпечення належної організації службової підготовки особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, готовності їх до дій за призначенням, здійснення контролю за станом протипожежного водопостачання та проїздами, організацією ГДЗС, зв'язку, правильністю утримання і експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ.

Заступнику начальника гарнізону ОРС ЦЗ підпорядковуються всі підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ.

32. Оперативним черговим гарнізону ОРС ЦЗ призначається начальник чергової зміни ОРС ЦЗ (начальник чергової зміни ОКЦ). Він відповідає за функціонування системи збору, узагальнення, первинний аналіз інформації про надзвичайні ситуації (події) та пожежі на території гарнізону ОРС ЦЗ, здійснення першочергових заходів реагування сил ОРС ЦЗ на них, а також забезпечення оперативного інформування керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ, начальника чергової зміни ДСНС України.

Оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ на час чергування підпорядковується чергова зміна ОКЦ.

33. Оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) здійснювати цілодобове керівництво особовим складом чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) при надходженні вхідних викликів за встановленими телефонними номерами та спеціальними лініями телефонного зв'язку відрекомендуватися з обов'язковим зазначенням посади, спеціального звання та прізвища, наприклад: “ОПЕРАТИВНИЙ ЧЕРГОВИЙ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІДПОЛКОВНИК СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЗАЙЧЕНКО”;

3) організовувати збір, оброблення та узагальнення оперативної інформації про надзвичайні ситуації (події) та пожежі, що виникли на території гарнізону ОРС ЦЗ;

4) забезпечувати своєчасне направлення чергових підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ до місця виникнення надзвичайної ситуації (подій), пожежі відповідно до розкладу виїздів та планів залучення сил та засобів;

5) направляти чергового по зміні до місця виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі для організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт згідно з вимогами чинного законодавства України;

6) негайно доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ про виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс;

7) інформувати місцеві державні адміністрації відповідних рівнів про виникнення надзвичайної ситуації (події), пожежі, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс;

8) інформувати оперативно-чергові служби центральних органів виконавчої влади в порядку, визначеному спільними наказами про взаємне інформування в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (події), пожеж;

9) повідомляти у разі виникнення надзвичайних ситуацій або пожеж, що можуть вплинути на стан довкілля сусідніх адміністративних територій, оперативно-чергові служби сусідніх гарнізонів ОРС ЦЗ;

10) вести облік надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж, контролювати хід виконання заходів щодо ліквідації їх наслідків;

11) терміново доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ, його заступнику, начальнику чергової зміни ДСНС України про всі події, що сталися в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

12) організовувати за наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ оповіщення та збір керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ та особового складу оперативної групи;

13) відслідковувати зміст основних інформаційних програм радіо і телебачення з метою додаткового отримання інформації щодо виникнення надзвичайних ситуацій (подій), пожеж та якість висвітлення питань діяльності підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

14) готувати для керівництва територіального органу ДСНС України довідки за добу щодо надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж на підставі телеграм, факсів, доповідей, що надійшли від органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ.

34. Оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ має право:

1) приводити за необхідності в готовність та залучати до проведення пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт чергові сили гарнізону ОРС ЦЗ;

2) одержувати від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності інформацію щодо стану ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж;

3) віддавати за наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ та його заступника розпорядження особовому складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ і одержувати доповіді щодо їх виконання;

4) підписувати оперативну інформацію про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу в разі виникнення в нічний час і направляти її до ДСНС України.

35. Черговим по змінах (караулах) призначається старший помічник начальника чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування), який безпосередньо підпорядковується оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ. Йому в оперативному порядку підпорядковуються всі зміни (караули) гарнізону ОРС ЦЗ.

36. Черговий по змінах (караулах) повинен:

1) знати рівень підготовленості начальників підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, їх заступників, начальників чергових змін (караулів) підрозділів до виконання дій за призначенням;

2) володіти інформацією про перелік і місце розташування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, розташування і стан вулиць, проїздів і джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, телекомунікації та інформатизації, піноутворюючих засобів, ЗІЗОД і укомплектованість оперативних розрахунків у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

3) виїжджати на надзвичайні ситуації (події), пожежі і керувати роботою підрозділів відповідно до чинного законодавства України;

4) забезпечувати постійне інформування оперативного чергового гарнізону ОРС ЦЗ про хід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж безпосередньо з місця події;

5) перевіряти несення караульної і внутрішньої служб та готовність чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, утримання службових приміщень та їх протипожежний стан;

6) проводити заняття щодо вирішення тактичних задач, відпрацьовувати злагодженість дій особового складу чергових змін (караулів) та перевіряти виконання нормативів зі спеціальної фізичної підготовки у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

7) перевіряти проведення занять (навчань) начальницьким складом підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з особовим складом чергових змін (караулів);

8) перевіряти підготовленість особового складу відділень і ланок ГДЗС до роботи в загазованих і задимлених середовищах, технічний стан ЗІЗОД, оснащення й утримання баз (постів) ГДЗС;

9) аналізувати роботу особового складу чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, про результати якої доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків;

10) у разі отримання повідомлень про ускладнення оперативної обстановки здійснити додаткові заходи реагування;

11) з урахуванням оперативної обстановки вживати заходів щодо посиленого режиму несення гарнізонної і караульної служб;

12) у разі виникнення надзвичайної події серед особового складу вжити необхідних заходів реагування і доповісти оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ.

37. Черговий по змінах (караулах) має право:

1) отримувати необхідну інформацію про стан оперативної обстановки в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

2) віддавати начальникам чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ у межах своєї компетенції обов'язкові для виконання вказівки з питань організації гарнізонної служби;

3) доповідати начальнику підрозділу про порушення дисципліни, правил безпеки праці;

4) вимагати виведення з оперативного розрахунку несправної спеціальної техніки (обладнання, спорядження) і заміни її на резервну.

38. Начальником технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ призначається керівник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС України, який підпорядковується начальнику (заступнику начальника) гарнізону ОРС ЦЗ, а під час виконання оперативних дій - керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП.

39. Начальник технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) знати тактико-технічні характеристики, вимоги нормативно-правових актів ДСНС України з експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

2) організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

3) визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

4) забезпечувати правильність зберігання, ремонту та експлуатації пожежних рукавів;

5) організовувати роботу рукавних баз і оснащувати їх обладнанням, матеріалами для ремонту пожежних рукавів;

6) розробляти і впроваджувати заходи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

7) узагальнювати та впроваджувати передовий досвід використання спеціальної техніки, обладнання та оснащення для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) та гасіння пожеж;

8) організовувати та особисто проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

9) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

10) надавати допомогу керівникам підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ в організації технічного обслуговування, ремонту і експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

11) забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ;

12) забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;