Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення авіації

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ АВІАЦІЇ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.11.2005 N 851/409/661

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 р. за N 1546/11826

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної авіаційної служби N 684/325/459 ( z1118-17 ) від 30.08.2017 }

Про затвердження Правил метеорологічного забезпечення авіації

На виконання пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 ( 401-2002-п ), та з метою приведення нормативно-правових актів України до Стандартів і Рекомендованої практики з питань метеорологічного забезпечення авіації Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити та ввести в дію з 00.00 UTC 22.02.2006 Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі-Правила), що додаються.

2. Державній службі України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Настасієнко В.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу за встановленим порядком до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести ці Правила до відома авіаційних експлуатантів, авіапідприємств, Украероруху, а також до зацікавлених міністерств, підприємств та організацій, що здійснюють авіаційну діяльність.

2.3. До 15.02.2006 привести нормативно-правові акти, що регулюють порядок виконання польотів цивільної авіації та організацію обслуговування повітряного руху в частині метеорологічного забезпечення, у відповідність до цих Правил.

3. Державній гідрометеорологічній службі (Ліпінський В.М.) довести ці Правила до відома організацій, підприємств, установ гідрометслужби, що здійснюють метеозабезпечення авіації, та забезпечити їх вивчення і виконання.

4. Начальнику гідрометеорологічної служби Збройних Сил України (Хозяшев О.М.) довести ці Правила до відома структурних підрозділів служби, що здійснюють авіаційну та метеорологічну діяльність, пов'язану з обслуговуванням польотів.

5. Уважати такими, що не застосовуються на території України з 00.00 UTC 22.02.2006, "Наставление по метеорологическому обеспечению гражданской авиации СССР", затверджене Головою Державного комітету СРСР з гідрометеорології 27.12.89 та першим заступником Міністра цивільної авіації СРСР 03.01.90, розділ 4.4 "Наставления по производству полетов в гражданской авиации СССР", затвердженого наказом Міністра цивільної авіації СРСР від 8 квітня 1985 року N 77 ( v0077400-85 ), та вважати таким, що втратив чинність, наказ Укравіатрансу від 13.07.2004 N 397 "Про затвердження та введення в дію схеми поділу районів польотної інформації на сектори для складання прогнозів мінімального тиску QNH та мінімальної температури повітря".

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації Давидова О.М., Голову Державної гідрометеорологічної служби Ліпінського В.М. та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Кириченка С.О.

В.о. Голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації А.А.Колісник

Міністр охорони навколишнього природного середовища України П.М.Ігнатенко

Міністр оборони України А.С.Гриценко

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва А.Дашкевич

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства оборони України 14.11.2005 N 851/409/661

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2005 р. за N 1546/11826

ПРАВИЛА метеорологічного забезпечення авіації

1. Загальні положення

1.1. Правила метеорологічного забезпечення авіації (далі - Правила) встановлюють вимоги щодо організації та здійснення метеорологічного забезпечення авіації.

1.2. Вимоги цих Правил поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з метеорологічним забезпеченням польотів повітряних суден цивільної авіації та цивільних експериментальних повітряних суден, виконанням польотів та обслуговуванням повітряного руху.

Метеорологічне забезпечення державної авіації здійснюється відповідно до вимог нормативних документів Міністерства оборони України.

1.3. Порушення вимог цих Правил тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

1.4. Нормативні посилання

При розробленні цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти та документи:

Повітряний кодекс України ( 3167-12 );

Закон України "Про гідрометеорологічну діяльність" ( 443-14 );

Положення про використання повітряного простору України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 ( 401-2002-п );

Положення про Державну гідрометеорологічну службу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року N 570 ( 570-2002-п );

Положення про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, затверджене Указом Президента України від 16.08.2004 N 912 ( 912/2004 );

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293 ( z0346-03 ) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667;

Правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну в повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.06.2004 N 486 ( z0844-04 ) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.07.2004 за N 844/9443;

Правила обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2004 N 564 ( z0913-04 ) та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 23.07.2004 за N 913/9512;

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію, Чикаго, 1944 рік ( 995_038 );

Додаток 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Метеорологическое обеспечение международной аэронавигации" ( 995_655 ), видання 15, 2004 року;

Doc. 7754. Європейський регіон. Аеронавігаційний план, видання 2001 року;

"Наставление по кодам", том 1.1, ВМО N 306, видання 1995 року;

Технічний регламент Всесвітньої Метеорологічної Організації N 49, том II, "Метеорологическое обслуживание международной аэронавигации", видання 2001 року.

1.5. Терміни та визначення

У цих Правилах терміни вживаються в такому значенні:

аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення й руху повітряних суден. Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватись літальними апаратами певних видів, наприклад, вертольотами або аеростатами;

аеродром гірський - аеродром, розташований на місцевості з пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м та більше у радіусі 25 км від контрольної точки аеродрому (КТА), а також аеродром, розташований на висоті 1000 м і більше над рівнем моря;

аеродромна кліматологічна інформація - узагальнені результати спостережень за визначеними метеорологічними елементами на аеродромі, що базуються на статистичних даних;

аеродромна кліматологічна таблиця - таблиця, що містить статистичні дані про результати спостережень за одним або кількома метеорологічними елементами на аеродромі;

аеродром призначення - аеродром, зазначений у плані польоту та в завданні на політ як аеродром наміченої посадки;

аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні повітряні судна, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих повітряних суден визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій;

аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюються зліт, посадка, рух та стоянка повітряних суден, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки повітряні судна, що належать власнику аеродрому;

аеродромний метеорологічний орган - розташований на аеродромі орган, призначений для метеорологічного забезпечення польотів повітряних суден;

аеронавігаційна інформація - інформація, отримана в результаті добірки, аналізу й форматування аеронавігаційних даних;

аспекти людського фактора - принципи, які враховуються у процесі проектування, сертифікації, підготовки кадрів, експлуатаційної діяльності та технічного обслуговування в авіації й направлені на забезпечення безпечної взаємодії між людиною та іншими компонентами системи шляхом належного врахування людських можливостей;

брифінг-офіс - загальна назва пунктів передпольотного інформаційного обслуговування користувачів повітряного простору (ARO, AIS, MET) повідомленнями щодо обслуговування повітряного руху, аеронавігаційною та метеорологічною інформацією;

видимість - максимальна відстань, на якій спостерігаються та розпізнаються неосвітлені об'єкти вдень і світлові орієнтири вночі. При інструментальних спостереженнях за видимість приймається метеорологічна оптична дальність видимості (MOR).

MOR (meteorological optical range) - довжина шляху світлового потоку в атмосфері, на якому він слабшає до 0,05 його початкового значення;

видимість з авіаційною метою - це значення, яке є більшим із значень:

а) максимальної відстані, на якій чорний об'єкт прийнятних розмірів, розташований поблизу землі, можна побачити й розпізнати при його спостереженні на світлому фоні;

б) максимальної відстані, на якій світловий орієнтир силою світла приблизно 1000 кд можна побачити й розпізнати на неосвітленому фоні.

Ці дві відстані мають різні значення в повітрі із заданим коефіцієнтом затухання:

а) це метеорологічна оптична дальність видимості (meteorological optical range - MOR);

б) це видимість, що змінюється в залежності від освітленості фону;

видимість вертикальна - максимальна відстань від поверхні землі до рівня, із якого вертикально униз видно об'єкти на земній поверхні;

висота абсолютна - відстань за вертикаллю від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

висота відносна - відстань за вертикаллю від зазначеного вихідного рівня до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку;

висота нижньої межі хмар - відстань за вертикаллю між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар;

всесвітня система зональних прогнозів (ВСЗП) - всесвітня система, що забезпечує надання всесвітніми центрами зональних прогнозів в однаковій стандартизованій формі авіаційних метеорологічних прогнозів за маршрутами польотів;

всесвітній центр зональних прогнозів (ВЦЗП) - метеорологічний центр, призначений для підготовки та розсилки державам прогнозів особливих явищ погоди та висотних прогнозів у цифровій формі у глобальному масштабі;

дальність видимості на злітно-посадковій смузі (ЗПС) - відстань, у межах якої пілот повітряного судна, що знаходиться на осьовій лінії ЗПС, може бачити маркування покриття ЗПС або вогні, що обмежують ЗПС або позначають її осьову лінію;

дані у вузлах регулярної сітки у цифровій формі - оброблені на ЕОМ метеорологічні дані для групи рівномірно розташованих на карті точок, призначені для передачі від однієї метеорологічної ЕОМ до іншої у кодовій формі, придатній для використання в автоматизованих системах;

диспетчерська зона - частина контрольованого повітряного простору над земною поверхнею до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;

диспетчерський район - частина контрольованого повітряного простору, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, контроль та обслуговування повітряного руху в якій здійснюються відповідним диспетчерським органом;

диспетчерський орган підходу - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів повітряних суден, що прибувають або вилітають на (з) один або декілька аеродромів;

експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує повітряні судна чи надає послуги в цій галузі;

ешелон польоту - поверхня постійного атмосферного тиску, віднесена до встановленої величини тиску 760 мм. рт. ст. (1013,2 гектопаскалів - гПа) та віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску;

запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати повітряне судно в разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до аеродрому призначеної посадки чи здійснювати на ньому посадку;

збірник аеронавігаційної інформації - збірник відомостей, що містить довгострокову аеронавігаційну інформацію, яка має важливе значення для аеронавігації;

злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту повітряних суден;

зона польотної інформації (FIZ) - частина району польотної інформації, у межах якої забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування відповідним органом ОПР;

зона приземлення - ділянка ЗПС за її порогом, призначена для першого торкання ЗПС повітряними суднами, які здійснюють посадку;

інструктаж - усна консультація про фактичні та/або очікувані метеорологічні умови;

консультація (метеорологічна) - обговорення з метеорологом фактичних та/або очікуваних метеорологічних умов, пов'язаних із виконанням польоту; обговорення включає відповіді на питання;

консультативний центр із вулканічного попелу - метеорологічний центр, призначений відповідно до регіональної аеронавігаційної угоди для надання консультативної інформації органам метеорологічного стеження, районним диспетчерським центрам, центрам польотної інформації, всесвітнім центрам зональних прогнозів і міжнародним банкам ОРМЕТ - даних щодо горизонтальної і вертикальної протяжності й прогнозованого переміщення вулканічного попелу в атмосфері після вулканічних вивержень;

координаційний центр пошуку та рятування - орган, що відповідає за сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби та за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку та рятування;

кулепілотні спостереження - визначення напрямку та швидкості вітру на висотах за допомогою оптичного приладу, що простежує траєкторію вільного польоту кулі-пілота;

льотне поле - частина аеродрому, на якій розташовані одна або декілька льотних смуг, руліжні доріжки, перони й майданчики спеціального призначення;

метеорологічна інформація - метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;

метеорологічне забезпечення авіації - забезпечення метеорологічною інформацією експлуатантів, членів екіпажу повітряних суден, органів обслуговування повітряного руху, пошуково-рятувальної служби, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням цивільної авіації з метою сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації;

метеорологічне зведення - повідомлення про результати спостережень за метеорологічними умовами, які характеризують стан погоди у визначеному місці та у фіксований час;

метеорологічне спостереження - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів та/або явищ погоди;

мінімальна абсолютна висота у секторі - найменша абсолютна висота, яка може бути використана і яка буде забезпечувати мінімальний запас висоти 300 м над усіма об'єктами, що розміщуються у секторі кола радіусом 46 км, у центрі якого розміщується радіонавігаційний засіб;

місцевість гірська - місцевість із пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м і більше у радіусі 25 км, а також місцевість із перевищеннями над рівнем моря 2000 м і більше;

октант - восьма частина небесного склепіння;

обслуговування повітряного руху (ОПР) - комплекс заходів, що забезпечують польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);

орган обслуговування повітряного руху - орган диспетчерського обслуговування повітряного руху або пункт збору повідомлень щодо обслуговування повітряного руху;

орган метеорологічного стеження - відповідний метеорологічний орган, що здійснює метеорологічне забезпечення районного/допоміжного районного диспетчерського центру обслуговування повітряного руху;

орган пошуково-рятувальної служби - координаційний центр із пошуку та рятування, допоміжний центр із пошуку та рятування або пост аварійного повідомлення, які здійснюють заходи, спрямовані на своєчасне виявлення повітряного судна, що зазнає чи зазнало лиха;

перевищення аеродрому - перевищення найвищої точки посадкової площі над рівнем моря;

передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору аеронавігаційною і метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту;

повітряне судно - літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному просторі;

польотна документація (метеорологічна) - написані рукою або надруковані документи, у тому числі карти або бланки, що містять метеорологічну інформацію для польоту;

польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів;

польоти на низьких рівнях - польоти, які виконуються на висоті 10000 футів (3050 м) та нижче;

політ за правилами візуальних польотів (ПВП) - політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;

політ за правилами польотів за приладами (ППП) - політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;

поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС, що може використовуватися для посадки повітряних суден;

прогноз погоди - опис умов погоди, очікуваних у визначений період часу для визначеної зони або частини повітряного простору;

прогноз орієнтовний - прогноз, складений за відсутності інформації про фактичну погоду на аеродромі;

прогностична карта - графічне зображення на карті прогнозу визначеного метеорологічного елементу (елементів) на визначений момент або період часу для визначеної поверхні або частини повітряного простору;

радіомовна передача VOLMET - регулярна радіомовна передача метеорологічної інформації для повітряних суден, що знаходяться в польоті;

район польотної інформації - частина повітряного простору, у межах якого забезпечуються польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення;

районний диспетчерський центр (РДЦ) - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем;

район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площині. Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА), від земної поверхні до встановленої верхньої межі;

рівень - загальний термін, що належить до положення у вертикальній площині повітряного судна, яке перебуває у польоті, і що означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;

сектор польотно-інформаційного обслуговування органу ОПР - сектор РДЦ, ДРДЦ, ДОП, призначений для надання польотно-інформаційного та аварійного обслуговування у повітряному просторі класу G у межах зони польотної інформації;

система якості метеозабезпечення - сукупність правил, процедур і ресурсів для організації та здійснення управління якістю метеорологічного забезпечення, що надається авіаційним користувачам;

система управління якістю - сукупність взаємопов'язаних або взаємодійних елементів, яка спрямовує та контролює діяльність організації щодо якості;

служба аеронавігаційної інформації (САІ) - загальний термін, що позначає сукупність штатних органів аеронавігаційної інформації авіації;

спостереження з борту повітряного судна - оцінка одного або декількох метеорологічних елементів, зроблена з борту повітряного судна, що перебуває в польоті;

стандартна ізобарична поверхня - ізобарична поверхня, що використовується для графічного представлення та аналізу атмосферних умов;

термінальний диспетчерський район - диспетчерський район, який встановлюється в місцях сходження маршрутів ОПР навколо одного або декількох основних аеродромів;

управління якістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості;

хмарність, значима для польотів - хмарність із висотою нижньої межі нижче 1500 м або нижче верхньої межі мінімальної абсолютної висоти в секторі (у залежності від того, що більше).

1.6. Скорочення

------------------------------------------------------------------

|АДВ |- аеродромна диспетчерська вишка; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|АМСЦ |- авіаційна метеорологічна станція (цивільна); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|АМЦ |- авіаційний метеорологічний центр; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|АС КПР |- автоматизована система керування повітряним рухом; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|БАМД |- банк авіаційних метеорологічних даних; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|БПРМ |- ближній привідний радіомаркер; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ВВІ |- вогні високої інтенсивності; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ВМІ |- вогні малої інтенсивності; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ВМО |- Всесвітня метеорологічна організація; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ВСЗП |- Всесвітня система зональних прогнозів; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ВЦЗП |- Всесвітній центр зональних прогнозів; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ДВЧ |- дуже високі частоти (метрові хвилі); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ГМЗ |- гучномовний зв'язок; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ДОП |- диспетчерський орган підходу; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ДРДЦ |- допоміжний районний диспетчерський центр; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ЗПС |- злітно-посадкова смуга; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|КТА |- контрольна точка аеродрому; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|МРЛ |- метеорологічний радіолокатор; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ОГ |- оперативна група; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ОПР |- обслуговування повітряного руху; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ОПС |- основний пункт спостережень; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ПВП |- правила візуальних польотів; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ППП |- правила польотів за приладами; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ПІО |- польотно-інформаційне обслуговування; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|РДЦ |- районний диспетчерський центр; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|САІ |- служба аеронавігаційної інформації; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ЦА |- цивільна авіація; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|AFS |- авіаційна фіксована служба (від англ. Aeronautical |

| |Fixed Service); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|AFTN |- мережа авіаційного фіксованого електрозв'язку (від |

| |англ. Aeronautical Fixed Telecommunication Network); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|AIREP |- повідомлення з борту повітряного судна (від англ. |

| |Air report) (надаються за формою, визначеною ICAO); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|AIREP |- спеціальні повідомлення з борту повітряного судна |

|SPECIAL |про визначені метеорологічні умови, які спостеріга- |

| |ються польоті (надаються за формою, визначеною ICAO);|

|----------+-----------------------------------------------------|

|AIRMET |- інформація про фактичне або очікуване виникнення |

| |визначених явищ погоди за маршрутом польоту, які |

| |можуть вплинути на безпеку польотів повітряних суден |

| |на низьких рівнях; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|AIS |- пункт передпольотного обслуговування |

| |аеронавігаційною інформацією (від англ. Aeronautical |

| |Information Service), який створюється на аеродромі з|

| |метою отримання, аналізу та надання необхідної |

| |аеронавігаційної інформації; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ARO |- пункт збору донесень щодо обслуговування |

| |повітряного руху (від анл. Air Traffic Services |

| |Reporting Office), який створюється з метою отримання|

| |повідомлень щодо обслуговування повітряного руху і |

| |планів польотів, які надаються перед вильотом; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ATIS |- автоматичне термінальне інформаційне обслуговування|

| |(від англ. Automatic Terminal Information Service); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|BUFR |- бінарний код ВМО для передачі графічної та |

| |табличної метеоінформації (від англ. Binary Universal|

| |Form for the Representation of meteorological data); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|СТА |- диспетчерський район (від англ. Control Area); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|FIR |- район польотної інформації (від англ. Flight |

| |Information Region); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|FIZ |- зона польотної інформації (від англ. Flight |

| |Information Zone); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|ICAO |- Міжнародна організація цивільної авіації |

| |(International Civil Aviation Organization); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|GAMET |- зональний прогноз, що складається у вигляді |

| |відкритого тексту для польотів на низьких рівнях для |

| |району польотної інформації; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|GRIB |- бінарний код ВМО для передачі даних у вузлах |

| |регулярної сітки; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|GTS |- Глобальна Система Телезв'язку ВМО (від англ. Global|

| |Telecommunication System WMO); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|MET |- пункт передпольотного метеорологічного |

| |обслуговування (від англ. Meteorological Service); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|METAR |- регулярне авіаційне метеорологічне зведення про |

| |погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|NOTAM |- повідомлення, що розсилається засобами |

| |електрозв'язку і містить інформацію про введення у |

| |дію, стан або зміну будь-якого аеронавігаційного |

| |обладнання, обслуговування і правил, або інформацію |

| |про небезпеку, своєчасне попередження про які має |

| |важливе значення для персоналу, пов'язаного з |

| |виконанням польотів; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|QFE |- кодове позначення тиску на рівні аеродрому або |

| |порога ЗПС (від англ. Question Field Elevation - |

| |Field Elevation Pressure (Q-code); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|QNH |- кодове позначення тиску, приведеного до середнього |

| |рівня моря (від англ. Question Normal Height - Sea |

| |Level Pressure (Q-code) за стандартною атмосферою; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|RETIM |- супутникова система розповсюдження метеоданих, |

| |компонент GTS ВМО; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|SADIS |- міжнародна супутникова система розповсюдження |

| |інформації з авіаційною метою; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|SIGMET |- інформація про фактичне або очікуване виникнення |

| |визначених явищ погоди за маршрутом польоту, що |

| |можуть уплинути на безпеку польотів повітряних суден;|

|----------+-----------------------------------------------------|

|SPECI |- спеціальне авіаційне метеорологічне зведення про |

| |погоду на аеродромі в кодовій формі ВМО; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|TAF |- прогноз погоди для аеродрому в кодовій формі ВМО; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|TCAC |- консультативний центр із тропічних циклонів; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|TMA |- термінальний диспетчерський район (від англ. |

| |Terminal Control Area); |

|----------+-----------------------------------------------------|

|VOLMET |- регулярна радіомовна передача метеорологічної |

| |інформації для повітряних суден, що знаходяться в |

| |польоті; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|VAAC |- консультативний центр із вулканічного попелу; |

|----------+-----------------------------------------------------|

|UTC |- всесвітній скоординований час (від англ. Universal |

| |Time Coordinated). |

------------------------------------------------------------------

2. Організація метеорологічного забезпечення авіації

2.1. Основні положення

2.1.1. Метою метеорологічного забезпечення авіації є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації шляхом надання метеорологічної інформації екіпажам повітряних суден, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби й іншим органам, діяльність яких пов'язана з плануванням і забезпеченням польотів, для виконання ними своїх функцій.

2.1.2. Державіаслужба визначає вимоги щодо метеорологічного обслуговування: де, коли та в яких обсягах воно повинно надаватися.

Держгідромет впроваджує методи та практику метеорологічного забезпечення відповідно до вимог цих Правил.

2.1.3. Держгідромет та Державіаслужба спільно розробляють та забезпечують упровадження системи якості, яка включає правила, процедури та ресурси, необхідні для здійснення загального керівництва якістю метеорологічної інформації.

2.1.4. Конкретні види метеорологічної інформації, форми та засоби її доведення на кожному конкретному аеродромі визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі.

2.2. Повідомлення, які потрібно отримати від експлуатантів

2.2.1. Державіаслужба інформує Держгідромет та інші установи, підприємства та організації, що залучені до метеорологічного забезпечення цивільної авіації, про потребу в організації або зміну характеру метеорологічного забезпечення у таких випадках:

а) якщо планується відкриття нових аеропортів, міжнародних або внутрішніх маршрутів та виконання нових видів польотів;

б) якщо до розкладу регулярних рейсів уносяться зміни тривалого характеру;

в) якщо плануються інші зміни, що впливають на характер метеорологічного забезпечення.

2.2.2. Аеропорти, авіапідприємства завчасно сповіщають аеродромні метеорологічні органи про розклад польотів, планування виконання нерегулярних рейсів та авіаційних робіт, затримку, відміну рейсів та виконання їх раніше призначеного часу.

2.3. Метеорологічне забезпечення польотів на аеродромах спільного базування та спільного використання

2.3.1. Метеорологічне забезпечення польотів повітряних суден на аеродромах спільного базування та спільного використання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регламентують використання аеродромів України, цих Правил та нормативних документів із метеорологічного забезпечення польотів державної авіації.

2.3.2. Безпосереднє метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден на аеродромах спільного базування здійснюється метеорологічними органами відповідно до їх відомчої належності. При наявності на аеродромі метеорологічного органу лише одного відомства забезпечення польотів здійснюється цим органом без урахування відомчої належності повітряних суден.

Особливості метеорологічного забезпечення на цих аеродромах визначаються інструкціями з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромах спільного базування.

2.3.3. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден цивільної авіації на аеродромах спільного використання, що належать Міністерству оборони України, здійснюється метеорологічними органами Збройних Сил України, які розміщені на даних аеродромах, відповідно до вимог керівних документів, що визначають порядок метеорологічного забезпечення державної авіації.

3. Метеорологічні органи, що здійснюють метеорологічне забезпечення авіації, та їх функції

3.1. Призначення метеорологічних органів

3.1.1. Метеорологічне забезпечення екіпажів повітряних суден, органів ОПР, експлуатантів, адміністрації аеропорту та інших органів, пов'язаних з обслуговуванням авіації в аеропортах, здійснюють аеродромні метеорологічні органи відповідно до положень, викладених у цих Правилах.

3.1.2. Метеорологічне забезпечення авіації на маршрутах польотів, районних диспетчерських центрів, центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху здійснюють органи метеорологічного стеження або аеродромні метеорологічні органи, що виконують їх функції, відповідно до положень, викладених у цих Правилах.

3.1.3. До аеродромних метеорологічних органів належать:

а) авіаметеорологічні центри (АМЦ), авіаметеорологічні станції цивільні із синоптичним розділом робіт (АМСЦ I, II і III розрядів), авіаметеорологічні станції цивільні без синоптичної частини (АМСЦ IV розряду) та оперативні групи (ОГ) гідрометеорологічної служби України;

б) метеорологічні підрозділи Збройних Сил України;

в) метеорологічні органи інших підприємств, організацій та установ.

3.2. Функції метеорологічних органів

3.2.1. Аеродромні метеорологічні органи із синоптичним розділом робіт виконують такі функції:

а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі та забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;

б) складають прогнози погоди й попередження по аеродрому(ах), за необхідності - прогнози по маршруту(ах) та забезпечують їх передачу авіаційним споживачам;

в) забезпечують проведення метеорологічних консультацій, підготовку й надання польотної документації екіпажам повітряних суден та іншим авіаційним споживачам, пов'язаним із виконанням польотів;

г) здійснюють обмін метеорологічною інформацією з іншими метеорологічними органами;

ґ) здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування метеорологічних приладів, що використовуються авіаційним персоналом, організовують їх ремонт і установку;

д) контролюють інформаційну роботу закріплених оперативних підрозділів, залучених до подачі метеорологічної інформації для авіації;

е) вивчають кліматичні умови аеродрому та району польотів, що обслуговуються, забезпечують складання кліматичних описів аеродрому й описів метеорологічної інформації, що надаються на аеродромах до інструкцій з виконання польотів у районах аеродромів;

є) передають інформацію для ДВЧ-радіомовних передач ATIS і VOLMET та здійснюють мовлення ДВЧ-радіомовних передач, що не належать до типу ATIS і VOLMET;

ж) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР.

3.2.2. Аеродромні метеорологічні органи, які не мають синоптичного розділу робіт, виконують такі функції:

а) проводять спостереження за метеорологічними умовами на аеродромі й забезпечують передачу метеорологічних зведень авіаційним споживачам;

б) забезпечують авіаційних споживачів зведеннями погоди, прогнозами й попередженнями по аеродромах, а також іншою інформацією, отриманою від інших метеорологічних органів.

3.2.3. Органи метеорологічного стеження виконують такі функції:

а) здійснюють стеження за метеорологічними умовами, що впливають на виконання польотів у межах району польотної інформації, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

б) надають відповідним органам ОПР прогнози вітру, температури та особливих явищ погоди по маршрутах польотів у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

в) готують інформацію SIGMET та іншу інформацію у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними;

г) складають прогнози GAMET, інформацію AIRMET у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, і забезпечують ними відповідні органи ОПР;

ґ) готують повідомлення у форматі AIREP SPECIAL за даними бортової погоди;

д) розповсюджують складену інформацію SIGMET, AIRMET, AIREP SPECIAL та прогнози GAMET;

е) забезпечують проведення консультацій чергової зміни органу ОПР;

є) взаємодіють з аеродромними метеорологічними органами з питань метеорологічного забезпечення пошуково-рятувальних робіт і забезпечують органи пошуково-рятувальних робіт, центр планування використання повітряного простору й регулювання повітряного руху необхідною інформацією та консультаціями;

ж) аналізують продукцію ВСЗП на предмет її відповідності умовам погоди у районі, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, та інформують ВЦЗП Лондон про виявлені істотні невідповідності;

з) оповіщають службу аеронавігаційної інформації, а також VAAC Тулуза (Франція) про наявність хмари вулканічного попелу за даними, отриманими з борту повітряного(их) судна(ен) у межах FIR, за метеорологічне забезпечення якого вони є відповідальними, або у межах суміжних FIR; доводять до відома відповідного РДЦ (ДРДЦ) інформацію SIGMET про вулканічний попіл, що стосується відповідного та суміжних FIR;

и) забезпечують РДЦ (ДРДЦ), службу аеронавігаційної інформації отриманою в установленому порядку інформацією про аварійні викиди радіоактивних матеріалів в атмосферу. Первинна інформація повинна містити дані про місцезнаходження, дату та час аварії, а наступна - також прогноз траєкторії переміщення радіоактивних матеріалів.

3.2.4. Чергова зміна аеродромного метеорологічного органу/органу метеорологічного стеження в оперативному відношенні підпорядковується керівникові польотів органу ОПР.

4. Метеорологічні спостереження та зведення

4.1. Загальні вимоги щодо авіаційних метеорологічних спостережень

4.1.1. На аеродромах цивільної авіації для метеорологічного забезпечення екіпажів повітряних суден, експлуатантів та органів ОПР аеродромні метеорологічні органи проводять авіаційні регулярні та спеціальні спостереження.

АМЦ, АМСЦ, ОГ можуть також проводити неавіаційні метеорологічні спостереження.

4.1.2. На аеродромах і посадкових майданчиках, де створення аеродромних метеорологічних органів недоцільно, спостереження за погодою забезпечують спеціалісти авіації, що пройшли відповідну підготовку.

4.1.3. Метеорологічні спостереження для забезпечення польотів вертольотів на морські судна і морські бурові платформи проводять спеціалісти відповідних підприємств, організацій та відомств, що пройшли відповідну підготовку.

4.1.4. Аеродромні метеорологічні органи проводять регулярні спостереження за погодою на аеродромі через фіксовані проміжки часу за всесвітнім скоординованим часом (UTC). У тих випадках, коли мають місце визначені зміни приземного вітру, видимості, дальності видимості на ЗПС, поточної погоди та/або хмарності, регулярні спостереження на аеродромах доповнюються спеціальними спостереженнями.

Інші нерегулярні спостереження, наприклад, спостереження для зльоту та/або посадки, на запит проводяться за узгодженням між аеродромним метеорологічним органом і відповідним органом ОПР.

4.1.5. Спостереження повинні проводитися на пунктах, які розташовані та обладнані таким чином, щоб забезпечувати надання даних, характерних для ділянок льотного поля, де потрібно проводити спостереження. При цьому з місця візуальних спостережень за видимістю повинен забезпечуватися достатній огляд льотного поля. Склад та розміщення метеорологічних приладів та обладнання повинні відповідати вимогам нормативних документів із цих питань.

Результати вимірювання від метеорологічних датчиків, встановлених на різних ділянках аеродрому, як правило, повинні доводитися до відома основного пункту спостережень (робочого приміщення спостерігача).

4.1.6. На аеродромах із ЗПС, обладнаними для виконання точного заходження на посадку й посадок за приладами за категоріями II та III ICAO (за I категорією - при можливості), встановлюється автоматизована система метеорологічних спостережень, обробки результатів вимірювання, поширення каналами зв'язку й відображення у реальному часі інформації про приземний вітер, видимість, дальність видимості на ЗПС, висоту нижньої межі хмар, температуру повітря/точку роси та атмосферний тиск.

Автоматизовані системи метеорологічних спостережень повинні забезпечувати можливість ручного введення даних спостережень за метеорологічними елементами, які неможливо спостерігати за допомогою автоматичних засобів.

При розробці цих систем враховуються аспекти людського фактора та процедури резервування.

4.1.7. У тих випадках, коли метеорологічна інформація з автоматизованих систем метеорологічних спостережень передається органам ОПР, вона повинна бути складовою частиною даних, наявних у спостерігачів аеродромного метеорологічного органу. При відображенні кожен метеорологічний елемент потрібно супроводжувати відповідним позначенням місця спостереження, для якого є характерним значення цього елемента.

4.1.8. Результати спостережень є основою для складання зведень погоди, які передбачені для поширення на аеродромі та поза його межами.

4.1.9. У зв'язку з мінливістю метеорологічних елементів у просторі й у часі, а також через недосконалість методики спостереження й визначення деяких елементів конкретне значення будь-якого зазначеного елемента необхідно розглядати тільки як максимально наближене до дійсних умов, що мали місце у момент спостережень.

Вимоги щодо точності вимірів і спостережень, бажаної з точки зору експлуатації й досяжної у даний час, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.2. Регулярні спостереження та зведення

4.2.1. Регулярні спостереження на аеродромах проводяться цілодобово в період польотів через 30 хв. у 00 і 30 хв. кожної години, за відсутністю польотів - через 1 год. у 00 хв. кожної години.

В аеропортах із нецілодобовим режимом роботи спостереження проводяться згідно з регламентом роботи аеропорту. Спостереження повинні розпочинатися за 2 години до початку польотів і проводитися протягом усього періоду польотів з урахуванням часу, коли аеродром є запасним. У разі тривалої перерви в роботі аеродрому, яка засвідчується повідомленням NOTAM, спостереження не проводяться.

4.2.2. Повідомлення про результати регулярних спостережень складаються у вигляді:

а) регулярних зведень у кодовій формі METAR для розповсюдження за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для передачі відповідним органам ОПР, брифінг - офісам;

б) місцевих регулярних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді MET REPORT (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для розповсюдження органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, а також для радіомовних ДВЧ-передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

Зведення MET REPORT складаються англійською мовою зі скороченнями, прийнятими ICAO, тільки на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення MET REPORT включаються значення параметрів вітру з осередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов - дальності видимості на ЗПС (RVR) - за одну хвилину, інших елементів - у момент спостережень.

На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, місцеві регулярні зведення складаються у кодовій формі METAR, які доповнюються інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах заходження на посадку та набору висоти відкритим текстом.

Формат зведень METAR та місцевих регулярних зведень MET REPORT, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.2.3. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати місцевих регулярних спостережень відображаються на дисплеях робочих місць диспетчерів управління повітряним рухом у формі зведень METAR, а також надаються для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

На аеродромах, де не передбачено встановлення технічних засобів відображення та зчитування метеорологічних зведень, вони передаються наявними засобами зв'язку.

Інші користувачі метеорологічних зведень отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.

4.3. Спеціальні спостереження та спеціальні зведення

4.3.1. Спеціальні спостереження проводяться в доповнення до регулярних при погіршенні або поліпшенні умов погоди, коли один або декілька метеорологічних елементів змінюються відповідно до встановлених критеріїв, визначених аеродромним метеорологічним органом за погодженням із відповідним органом ОПР та авіаційними експлуатантами.

4.3.2. Зведення про результати спеціальних спостережень складаються у вигляді:

а) спеціальних зведень SPECI для поширення за межі аеродрому складання зведень та на даному аеродромі для надання відповідним органам ОПР та брифінг - офісу;

б) місцевих спеціальних зведень відкритим текстом установленого формату у вигляді SPECIAL (призначених в основному для повітряних суден, що вилітають і прибувають) для надання органам ОПР та брифінг - офісу тільки на аеродромі складання зведення, для мовлення з використанням ДВЧ-радіомовних передач типу ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET.

Зведення SPECIAL відкритим текстом англійською мовою із скороченнями, прийнятими ICAO, складаються на аеродромах, де використовуються автоматизовані системи метеорологічних спостережень. У зведення SPECIAL включаються значення параметрів вітру з усередненням за 2 хвилини, видимості (за відповідних умов дальності видимості на ЗПС (RVR) - за 1 хвилину, інших елементів - на момент спостережень.

4.3.3. На аеродромах, де використання автоматизованих систем метеорологічних спостережень не передбачено, місцеві спеціальні зведення складаються у кодовій формі SPECI, яка доповнюється інформацією про особливі метеорологічні явища погоди в зонах зльоту та заходження на посадку, відкритим текстом.

4.3.4. На аеродромах, де автоматизовані системи метеорологічних спостережень відсутні, результати спеціальних спостережень відображаються на дисплеях диспетчерів управління повітряним рухом у вигляді зведення SPECI, а також надаються для мовлення на ДВЧ-радіомовних передачах ATIS та таких, що не належать до типу ATIS і VOLMET. Інші користувачі отримують їх наявними засобами зв'язку на даному аеродромі.

4.3.5. Місцеві спеціальні зведення можна не складати у відношенні:

а) будь-якого елемента, для реєстрації якого орган ОПР має у своєму розпорядженні індикатор або дисплей, аналогічний встановленому на метеорологічній станції, що використовується для спостережень з метою складання місцевих регулярних і спеціальних зведень;

б) дальності видимості на ЗПС, що надається органу ОПР за наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень на погодні дисплеї.

4.3.6. Перелік критеріїв для проведення спеціальних спостережень включає:

а) значення, що найбільш близько відповідають експлуатаційним мінімумам основних експлуатантів, що використовують даний аеродром;

б) наявну додаткову інформацію щодо особливих метеорологічних умов, які виникають у зонах заходження на посадку й набору висоти;

в) значення, які є критеріями для складання спеціальних зведень SPECI.

4.3.7. Зведення SPECI складаються у тих випадках, коли зміни метеорологічних елементів або умов погоди відповідають таким критеріям:

а) середній напрямок приземного вітру змінився на 60 град. (або більше) у порівнянні з напрямком, зазначеним в останньому метеозведенні, причому середня швидкість до/або після зміни складає 5 м/с або більше;

б) середня швидкість приземного вітру змінилася на 5 м/с або більше у порівнянні зі швидкістю, зазначеною в останньому метеозведенні;

в) відхилення від середньої швидкості приземного вітру (пориви) збільшилось на 5 м/с або більше в порівнянні зі швидкістю, яка зазначена в останньому метеозведенні, при цьому середня швидкість вітру до та/або після зміни становить 7 м/с та більше;

г) видимість поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або видимість погіршилась та стала меншою одного або декількох із таких значень:

800, 1500 або 3000 м;

ґ) дальність видимості на ЗПС із робочим курсом поліпшилась й досягла або перевищила одне або декілька з таких значень або дальність видимості на ЗПС погіршилась й стала меншою одного або декількох із таких значень:

150, 350, 600 або 800 м;

д) у випадку початку, припинення або зміни інтенсивності будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:

опади, що замерзають (переохолоджені);

помірні (видимість 1-2 км) або сильні (видимість менше 1 км) опади (у тому числі зливи);

пилова буря;

піщана буря;

у випадку початку або припинення будь-якого з таких явищ погоди або їх сполучень:

туман, що замерзає (переохолоджений);

пиловий, піщаний або сніговий поземок;

пилова, піщана або снігова низова заметіль;

гроза (з опадами або без опадів);

град;

шквал;

смерч;

е) висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідає скороченню BKN або OVC, збільшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або висота нижньої межі хмар, кількість яких відповідала позначенню BKN або OVC, зменшилася і стала меншою одного або декількох із таких значень:

30, 60, 150 або 300 м;

є) кількість хмар у шарі нижче 300 м змінилася:

від SKC, FEW або SCT до BKN або OVC;

або від BKN або OVC до SKC, FEW або SCT;

ж) вертикальна видимість при затемненому небі поліпшилась і досягла чи перевищила одне або декілька з таких значень або вертикальна видимість погіршилась і стала меншою одного чи декількох із таких значень: 30, 60, 150 або 300 м.

4.3.8. Кількість критеріїв для випуску місцевих спеціальних зведень не повинна істотно перевищувати кількість критеріїв для випуску спеціальних зведень SPECI.

4.3.9. У тих випадках, коли одночасно з погіршенням одного елемента погоди спостерігається поліпшення іншого, випускається єдине спеціальне зведення, що вважається зведенням про погіршення погоди.

4.3.10. Спеціальні зведення про погіршення умов погоди розповсюджуються як на аеродромі, так і за його межі негайно після спостереження. Спеціальні зведення про поліпшення погоди розповсюджуються тільки за умови збереження поліпшення протягом 10 хвилин. У разі потреби у зведення до його розповсюдження вносяться корективи для зазначення умов погоди, що превалювали наприкінці 10-хвилинного періоду. Спеціальне зведення про погіршення одного елемента й одночасно поліпшення іншого слід розповсюджувати відразу після спостереження.

4.3.11. Формат зведень SPECI та місцевих спеціальних зведень SPECIAL, діапазони та дискретність передачі числових елементів, що містяться у цих зведеннях, наведені у додатку 1 до цих Правил.

4.4. Спостереження та метеорологічна інформація для зльоту й посадки повітряних суден

4.4.1. При наявності на диспетчерських пунктах органів ОПР дисплеїв автоматизованих систем виміру та реєстрації метеорологічних елементів дані про поточну погоду, що на них представлені, використовуються органами ОПР для забезпечення зльоту або посадки повітряного судна.

4.4.2. За відсутності автоматизованих систем та коли для зльоту або посадки повітряного судна потрібна остання метеорологічна інформація, вона надається аеродромним метеорологічним органом за запитом диспетчера управління повітряним рухом не пізніше ніж за 2 хвилини із записом у журналі спостережень.

4.5. Узгодження метеорологічними органами й органами ОПР вимог щодо проведення метеорологічних спостережень та надання метеорологічної інформації

Аеродромний метеорологічний орган і відповідний орган ОПР погоджують такі питання:

а) засоби, порядок та форми передачі органам ОПР метеорологічної інформації, включаючи інформацію, що отримується за допомогою метеорологічного радіолокатора (за наявності МРЛ);

б) використання персоналом органів ОПР індикаторів приладів або дисплеїв, їх калібрування та технічне обслуговування;

в) передача від органів ОПР інформації, яка отримується з борту повітряних суден, що виконують зліт або посадку (наприклад, про зсув вітру).

4.6. Спостереження за приземним вітром і повідомлення даних у зведеннях

4.1.6. При проведенні спостережень потрібно визначати середній напрямок приземного вітру відносно географічного меридіана (дійсний вітер) та його середню швидкість, а також значні зміни напрямку й швидкості вітру. Оскільки на практиці приземний вітер неможливо виміряти безпосередньо на ЗПС, спостереження за приземним вітром повинні давати, наскільки це практично можливо, найбільш повне уявлення про вітер, із яким повітряне судно зіткнеться в зонах зльоту та приземлення.

4.6.2. При складанні місцевих зведень погоди, що призначені для розповсюдження на аеродромі й надаються органам ОПР на дисплеї та на їх запит, до напрямку приземного вітру вноситься поправка на магнітне схилення (магнітний вітер).

При додатному магнітному схиленні аеродрому його значення віднімається від усереднених за 2 хв. неокруглених значень напрямку приземного вітру, а при від'ємному - додається.

Величина магнітного схилення аеродрому зазначається в Збірнику аеронавігаційної інформації та інструкціях з виконання польотів на аеродромі.

Державіаслужба визначає критерій магнітного схилення, починаючи з якого повинна вноситися поправка до значень напрямку вітру.

4.6.3. Спостереження за вітром проводяться, як правило, поблизу зони приземлення кожної ЗПС за допомогою датчиків, встановлених на висоті 8-10 м від поверхні землі.

На аеродромах, де передбачено встановлення датчиків в одній точці льотного поля, їх показання повинні повною мірою відображати умови над усією ЗПС.

4.6.4. На аеродромах, де через місцеві умови спостерігаються значні розбіжності в значеннях приземного вітру на різних ділянках ЗПС, встановлюються додаткові датчики вітру. При цьому до регулярних і спеціальних зведень заносяться дані про вітер, отримані від датчика, де швидкість вітру більша.

4.6.5. Засоби відображення параметрів приземного вітру, пов'язані з кожним датчиком, встановлюються у робочому приміщенні спостерігача. Якщо є можливість, аналогічні засоби відображення встановлюються на робочих місцях органів ОПР, що здійснюють диспетчерське обслуговування аеродромного руху.

У тих випадках, коли потрібно встановлювати окремі датчики, їх засоби відображення чітко маркуються із зазначенням ЗПС та/або ділянки ЗПС, що контролюється кожним датчиком.

4.6.6. Результати спостережень за вітром заносяться до місцевих регулярних і спеціальних зведень, зведень METAR/SPECI, а також доводяться до відома органів ОПР за встановленим порядком або надаються за запитом диспетчера управління повітряним рухом. Період усереднення для спостережень за вітром повинен складати:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо в цей 10-хвилинний період має місце помітна нестабільність напрямку та/або швидкості вітру, при визначенні середніх значень потрібно використовувати тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності, і в цьому випадку зазначений часовий інтервал буде відповідно скорочуватися.

Помітна нестабільність має місце у разі, якщо протягом двох хвилин спостерігається різка й стійка зміна напрямку вітру на 30 град. та більше при швидкості вітру 5 м/с та більше до зміни чи після неї або зміна швидкості вітру на 5 м/с та більше;

б) 2 хвилини для місцевих регулярних і спеціальних зведень, для індикаторів вітру, встановлених у місцях розташування пунктів органів ОПР, а також на запит диспетчера управління повітряним рухом.

4.6.7. У місцевих регулярних і спеціальних зведеннях зміна напрямку вітру зазначається в тих випадках, якщо загальна зміна становить 60 град. або більше; такі зміни напрямку видаються як два екстремальні значення напрямку, у межах яких спостерігалася зміна напрямку вітру за останні 10 хвилин. Відхилення від середньої швидкості вітру (пориви), що спостерігалися за останні 10 хвилин, треба зазначати тільки тоді, коли відхилення від середньої швидкості становить 5 м/с або більше. При наявності автоматизованих систем спостережень такі зміни швидкості вітру (пориви) надаються як максимальні й мінімальні значення швидкості. Швидкість вітру менше 1 м/с зазначається як "CALM" - штиль.

4.6.8. В автоматизованих системах метеорологічних спостережень за наявності кількох датчиків необхідно здійснювати 2-хвилинний контроль усереднених значень і значних змін напрямку й швидкості приземного вітру для кожного датчика, показання якого використовуються в місцевих регулярних і спеціальних зведеннях.

4.6.9. За наявності автоматизованих систем метеорологічних спостережень у місцевих регулярних і спеціальних зведеннях спочатку зазначається назва елемента ВІТЕР (WIND), а потім усереднені значення напрямку й швидкості вітру, а також їхні значні відхилення, якщо такі є. Напрямок вітру зазначається у вигляді тризначної цифри, округленої до найближчого десятка градусів; потім йде знак "/", після чого вказуються швидкість вітру й одиниці вимірювання швидкості вітру (метри за секунду).

Якщо спостереження за вітром ведуться з декількох місць уздовж ЗПС, потрібно зазначити місця проведення спостережень. Якщо використовуються кілька ЗПС і спостереження за вітром ведуться стосовно цих ЗПС, то вказуються наявні значення вітру для кожної робочої ЗПС і зазначаються смуги, до яких належать ці значення.

Середній напрямок для мінливого вітру при зміні напрямку в цілому на 60 град. або більше не зазначається у тих випадках, коли:

а) зміна напрямку вітру становить менше 180 град., а середня швидкість менше 2 м/с; у цих випадках вітер зазначається як мінливий із зазначенням двох екстремальних значень напрямку, у межах яких спостерігалася зміна вітру;

б) зміна напрямку вітру складає 180 град. або більше, якщо неможливо визначити середній напрямок вітру, наприклад, при проходженні грози над аеродромом - вітер зазначається як мінливий без посилання на два екстремальні значення, у межах яких спостерігалася зміна вітру.

4.6.10. У зведеннях METAR/SPECI зазначаються:

а) значення вітру, характерне для посадкового курсу робочої ЗПС, за наявності декількох робочих ЗПС - найбільш небезпечне в експлуатаційному відношенні значення;

б) відхилення від середнього напрямку вітру зазначається двома екстремальними величинами напрямку у разі, якщо сумарне відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру 2 м/с та більше;

в) якщо повний діапазон відхилення становить 60 град. або більше, але менше 180 град. при середній швидкості вітру менше 2 м/с, напрямок вітру зазначається як змінний (VRB) без зазначення середнього напрямку вітру;

г) якщо повний діапазон відхилення становить 180 град. або більше, напрямок вітру зазначається як змінний без зазначення середнього напрямку, незалежно від величини швидкості вітру;

ґ) якщо швидкість вітру складає менше 1 м/с, вітер зазначається як штиль у вигляді 00000MPS;

д) якщо швидкість вітру складає 50 м/с або більше, вона зазначається як така, що більше 49 м/с, у вигляді P49MPS;

е) максимальна швидкість вітру зазначається тільки в тому разі, якщо вона перевищує середню швидкість на 5 м/с або більше;

є) мінімальна швидкість вітру не зазначається.

4.6.11. Спостереження за вітром на посадкових майданчиках (постійних та тимчасових) можуть проводитись з використанням флюгерів, вітрових конусів та ручних анемометрів.

4.7. Спостереження за видимістю й повідомлення даних у зведеннях

4.7.1. Спостереження за видимістю проводяться з використанням інструментальних засобів або візуально за встановленими або підібраними денними й нічними орієнтирами видимості, до яких відома відстань від пункту спостереження. Схеми орієнтирів видимості складаються аеродромним метеорологічним органом разом з органом ОПР, затверджуються старшим авіаційним начальником аеродрому і перебувають постійно на пунктах спостережень та відповідних диспетчерських пунктах.

Вимоги щодо розміщення інструментальних засобів вимірювання видимості та щитів-орієнтирів видимості вздовж ЗПС зазначаються в нормативних документах із цих питань.

При визначенні місць спостережень на конкретному аеродромі необхідно враховувати довжину ЗПС та місцеві особливості, які пов'язані з можливим локальним погіршенням видимості.

4.7.2. При візуальних спостереженнях рівень очей спостерігача повинен бути на висоті 1,5-6,0 м від поверхні землі. Метеорологи, які здійснюють візуальні спостереження за видимістю, повинні мати гостроту зору 1,0 на кожне око (із корекцією) та щорічно проходити перевірку зору.

4.7.3. Інструментальні спостереження за видимістю проводяться, як мінімум, при її значеннях 2000 м і менше. У випадках, коли навіть один із посадкових мінімумів аеродрому з видимості (дальності видимості на ЗПС) перевищує 2000 м, інструментальні спостереження проводяться до його значення або до максимального значення видимості, яке визначається технічними характеристиками приладу.

4.7.4. При значеннях видимості 2000 м і менше рішення про перехід від інструментальних до візуальних спостережень приймається спостерігачем у випадку відмови (виходу з ладу) основного та резервного приладів, а також коли показання приладів викликають сумніви внаслідок великих розбіжностей між видимістю, що фіксується приладом, і тією, що спостерігається візуально.

При переході від інструментальних спостережень до візуальних і навпаки, а також при переході від спостережень за основним приладом до спостережень за резервним, спостерігачем робиться запис у журналі спостережень із зазначенням часу і причини переходу.

Про вихід із ладу автоматизованих систем метеорологічних спостережень або автономних датчиків спостережень аеродромний метеорологічний орган терміново повідомляє керівника польотів органу ОПР, що забезпечує аеродромне диспетчерське обслуговування, та орган, що забезпечує аеродром аеронавігаційною інформацією.

4.7.5. При використанні інструментальних засобів повинна забезпечуватися автоматична реєстрація показань приладів. При видимості 2000 м і більше засоби реєстрації можуть відключатися із записом часу відключення в журналі спостережень.

4.7.6. При виконанні на аеродромі лише візуальних спостережень до метеорологічних зведень заноситься одне значення видимості, визначене за встановленими уздовж ЗПС орієнтирами.

При візуальних спостереженнях у сутінках, коли видимість оцінюється як за денними, так і за світловими орієнтирами, до зведень заноситься більше з визначених величин видимості у момент спостережень.

4.7.7. При інструментальних спостереженнях до зведень METAR/SPECI заноситься найменше значення видимості, що виміряне уздовж ЗПС за двома, трьома або чотирма приладами (у залежності від довжини ЗПС). При одночасній роботі декількох ЗПС до зведення заноситься мінімальне значення видимості, виміряне уздовж цих ЗПС на момент спостережень.

У випадках, коли видимість у різних напрямках неоднакова і значення видимості в одному або декількох напрямках на 50% вище мінімального значення видимості, до зведень METAR/SPECI заноситься зареєстрована мінімальна видимість і напрямок, у якому вона спостерігається з місця спостереження, який зазначається одним із восьми румбів за компасом. Різні за напрямками значення видимості зазначаються у тих випадках, коли мінімальна видимість становить менше 1500 м, а видимість в іншому напрямку становить більше 5000 м. Якщо мінімальна видимість спостерігається в декількох напрямках, то зазначається найбільш важливий з експлуатаційної точки зору напрямок.

У випадках, коли видимість змінюється швидко і надати інформацію про значення зміни видимості за напрямками немає можливості, мінімальне значення видимості надається без зазначення напрямку.

За умови різних значень видимості на льотному полі за запитом диспетчера управління повітряним рухом йому передається значення видимості, визначене в напрямку, зазначеному в запиті (за наявності встановлених або підібраних у цьому напрямку орієнтирів видимості або приладів).

4.7.8. У метеорологічних зведеннях видимість зазначають: при видимості менше 800 м - у значеннях, кратних 50 м; при видимості 800 м або більше, але менше 5 км - у значеннях, кратних 100 м; при видимості 5 км або більше, але менше 10 км - у значеннях, кратних 1 км; при видимості 10 км і більше її зазначають як 10 км, за винятком тих випадків, коли метеорологічні умови дозволяють використовувати термін CAVOK.

4.7.9. У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях, які складаються за допомогою автоматизованих систем метеорологічних спостережень, видимість зазначається для зони приземлення (посадковий курс), а при погіршенні мінімальної видимості вздовж ЗПС до 800 м та менше - також для середини та кінця ЗПС. При цьому зазначаються одиниці вимірювання та місця спостережень за видимістю.

Якщо використовуються кілька ЗПС, відповідні значення видимості повинні включатися у зведення із зазначенням номерів цих ЗПС.

4.7.10. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на засобах відображення, як мінімум, кожні 60 секунд.

Період усереднення значень видимості повинен становити:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень видимості, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.

Помітна нестабільність має місце у тому випадку, коли протягом принаймні 2 хв. спостерігається різка й стійка зміна видимості, що досягає або перевищує критерії для випуску спеціальних зведень у кодовій формі SPECI, які передбачені пунктом 4.3.7;

б) 1 хвилина для місцевих регулярних і спеціальних зведень.

4.7.11. За відсутності автоматизованих систем спостережень до зведення погоди заноситься інформація про видимість без усереднення (за миттєвими значеннями).

4.7.12. У тих випадках, коли спостереження здійснюються з використанням автоматизованих систем, слід передбачати можливість ручного введення значень видимості.

4.7.13. Видимість з авіаційною метою визначається при використанні автоматизованих систем метеоспостережень, у програмних забезпеченнях яких ця функція реалізована.

4.8. Визначення дальності видимості на ЗПС і повідомлення даних у зведеннях

4.8.1. Визначення дальності видимості на ЗПС здійснюється на всіх ЗПС, що призначені для використання протягом періодів пониженої видимості, а саме:

а) обладнаних для виконання точного заходження на посадку і посадок за приладами за категоріями II та III ICAO;

б) обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходжень на посадку і посадок за приладами за категорією I ICAO;

в) не обладнаних для точного заходження на посадку і призначених для виконання заходження на посадку і посадок за приладами без категорії, оснащених посадковими вогнями малої інтенсивності або вогнями високої інтенсивності;

г) які використовуються для зльоту та оснащені посадковими вогнями та/або осьовими вогнями високої інтенсивності.

4.8.2. Дані про дальність видимості на ЗПС до зведень METAR/SPECI та місцевих регулярних й спеціальних зведень включаються, коли значення мінімальної видимості уздовж ЗПС менше 1500 м.

Якщо при видимості менше 1500 м в таблицях перерахунків відсутнє значення RVR, у метеорологічних зведеннях у групі "дальність видимості на ЗПС" повторюється значення видимості.

У місцевих регулярних та спеціальних зведеннях значення дальності видимості на ЗПС зазначається до максимальних значень, визначених у залежності від експлуатаційних мінімумів аеродрому та світлосигнального обладнання, а у зведеннях METAR/SPECI - до значень 2000 м включно. Якщо значення RVR виходить за зазначені межі, воно зазначається у зведенні як "P2000" (більше 2000 м).

На аеродромах, які не обладнані світлосигнальними системами ВВІ або ВМІ, дальність видимості на ЗПС не розраховується.

4.8.3. Для оцінки дальності видимості на ЗПС, яка призначена для виконання заходів на посадку й посадок за приладами за категоріями II і III ICAO, використовуються тільки автоматизовані системи метеоспостережень.

4.8.4. При використанні автоматизованих систем метеорологічних спостережень вихідні дані повинні оновлюватися на дисплеях, як мінімум, кожні 60 секунд.

Період усереднення значень дальності видимості на ЗПС повинен складати:

а) 10 хвилин для зведень METAR/SPECI, проте, якщо протягом 10-хвилинного періоду, що безпосередньо передує спостереженню, має місце помітна нестабільність значень дальності видимості на ЗПС, при визначенні середніх значень використовуються тільки дані, отримані після такого періоду нестабільності.