Тип: Заява
№ 845
Дата: 19 червня 2026 р.
Статус: Чинний
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров'я України
19 червня 2026 року № 845
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 липня 2026 року
за № 1095/46489
Методика
створення лікарського формуляра
I. Загальні положення
1. Ця Методика визначає механізм створення ефективної державної формулярної системи в Україні з метою оптимізації використання лікарських засобів суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — СГ), для підвищення якості лікування, його уніфікації.
2. Терміни в цій Методиці вживаються у таких значеннях:
1) визначена добова доза (Defined Daily Dose) (далі — DDD) — розрахована середня підтримуюча добова доза лікарського засобу, що застосовується за основним показанням у дорослих масою тіла 70 кг, визначена Всесвітньою організацією охорони здоров'я;
2) Державний формуляр лікарських засобів (далі — Державний формуляр) — керівництво з раціонального використання лікарських засобів, що містить перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, який включає якісні, ефективні, безпечні, економічно доцільні лікарські засоби, що доведено доказовою медициною;
3) заява — заява щодо включення лікарського засобу до Державного формуляру відповідно до цієї Методики;
4) заявник — власник реєстраційного посвідчення на лікарський засіб або його законний представник, який подає заяву щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра;
5) локальний формуляр — перелік лікарських засобів з найбільшою доказовою базою щодо їх ефективності, безпеки та економічно вигідного використання коштів СГ, що затверджується СГ за погодженням зі структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської міської державної адміністрацій;
6) стандартна добова доза — формальна одиниця для відображення цінової характеристики лікарського засобу, для якої не розрахована DDD і яка відповідає найменшій зареєстрованій силі дії лікарського засобу;
7) спеціалізована експертиза — спеціалізована оцінка супровідних матеріалів
8) супровідні матеріали — супровідні матеріали щодо включення лікарського засобу до лікарського формуляра відповідно до цієї Методики;
9) фармакотерапевтична комісія СГ (далі — фармакотерапевтична комісія) — постійно діючий робочий орган СГ, що створюється з метою розробки і постійного оновлення локального формуляра лікарських засобів СГ;
10) Державна формулярна система України (далі — формулярна система) — комплекс управлінських методик у сфері охорони здоров'я, що забезпечує застосування раціональних, організаційно та економічно ефективних методів постачання і використання лікарських засобів з метою забезпечення в конкретних умовах високої якості медичної допомоги та оптимального використання ресурсів, який ґрунтується на інформаційно-економічній доктрині раціонального застосування лікарських засобів і використанні лікарських засобів із доведеною ефективністю при відповідному патологічному процесі;
11) формулярна стаття лікарського засобу — клінічно орієнтована, систематизована інформація про лікарський засіб, призначена для забезпечення його раціонального використання;
12) центральний формулярний комітет — (далі — ЦФК) — постійно діючий робочий орган при МОЗ, що створюється з метою розробки та постійного оновлення Державного формуляра, запровадження формулярної системи, який організовує свою діяльність на базі державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» або його правонаступника.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров'я.
3. Формулярна система впроваджує в медичну практику формуляри 2 рівнів:
1) Державний формуляр (у форматі формулярного довідника);
2) локальний формуляр лікарських засобів СГ (у форматі формулярного переліку).
4. Функції формулярної системи:
1) медична — визначення та розробка методів раціональної фармакотерапії поширених захворювань;
2) фармакологічна — забезпечення контролю за правильним використанням лікарських засобів та прийняття заходів для попередження та виправлення ятрогенних помилок;
3) соціальна — забезпечення пацієнтів лікарськими засобами з доведеною клінічною ефективністю;
4) економічна — використання клінічно та економічно найбільш ефективних лікарських засобів;
5) інформаційна — поширення об'єктивної інформації про ефективність та безпечність лікарських засобів;
6) професійно-освітня — підвищення компетентності та кваліфікації лікарів різного профілю, фармацевтів клінічних, інших медичних та фармацевтичних працівників.
5. Принципи розробки державного лікарського формуляра відповідають основним положенням рекомендацій ВООЗ щодо розробки національних формулярів.
II. Порядок створення Державного формуляру
1. Для розробки, перегляду та оновлення Державного формуляру створюється ЦФК, діяльність якого здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики.
2. Постійно діючі експертні групи з розробки відповідних розділів Державного формуляра (далі — ЕГ) формуються ЦФК із залученням профільних експертів та фахівців установ, підприємств та організацій державної та комунальної власності, які володіють спеціальними знаннями у відповідних галузях науки.
3. Формою роботи ЕГ є засідання, яке проводиться не менше одного разу на місяць. Засідання є правомочним при наявності не менше 2/3 членів ЕГ.
4. Рішення ЕГ приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів ЕГ, присутніх на засіданні. При рівній кількості голосів голос голови ЕГ є вирішальним. Рішення ЕГ оформляється протоколом, який підписує його голова та члени ЕГ.
5. Склад ЕГ затверджується ЦФК. Чисельність ЕГ з розробки Державного формуляра становить 5–15 осіб залежно від обсягу відповідного розділу. Очолює ЕГ голова.
7. ЕГ здійснює:
1) спеціалізовану експертизу супровідних матеріалів, наданих заявниками, щодо включення / не включення лікарських засобів до відповідного розділу Державного формуляра та формує обґрунтоване рішення щодо включення / не включення лікарського засобу до Державного формуляра;
2) розробку структури розділу Державного формуляра, а також відбір лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою відповідно до критеріїв відбору лікарських засобів до Державного формуляра, зазначених у пункті 9 цього розділу. Проєкт структури розділу Державного формуляра формується ЕГ за підписом голови ЕГ. За результатами розробки розділу Державного формуляра ЕГ готує таблицю обґрунтування вибору лікарських засобів до Державного формуляру за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Методики;
3) щорічний перегляд та оновлення Державного формуляра, аналіз пропозицій та зауважень, прийняття вмотивованих рішень стосовно структури розділу та переліку лікарських засобів для включення / виключення до/з Державного формуляра;
4) звітування ЦФК щодо розробки розділу Державного формуляра.
8. Експертиза щодо включення лікарських засобів до Державного формуляра здійснюється на підставі заяви, поданої заявником до МОЗ за формою наведеною у додатку 2 до цієї Методики, супровідних матеріалів до цієї заяви та передбачає наступні етапи:
1) первинна експертиза — перевірка відповідності наданих супровідних матеріалів разом із заявою, з'ясування їх відповідності установленим вимогам за обсягом та правильності їх оформлення. Первинна експертиза здійснюється МОЗ.
За результатами первинної експертизи готується висновок первинної експертизи матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Методики. МОЗ видає заявнику один примірник висновку первинної експертизи матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра.
У разі негативного висновку первинної експертизи матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра, заявник (або його законний представник) надає відповідь на зауваження та додаткові матеріали протягом 30 календарних днів з дня отримання такого висновку;
2) експертиза методологічної якості — перевірка наявності даних та оцінка доказів ефективності та безпеки лікарського засобу у первинних, вторинних та третинних джерелах доказової медицини, проведення альтернативного пошуку додаткових матеріалів у доказових базах даних на досліджуваний лікарський засіб на предмет пошуку результатів, які б могли суперечити інформації, наданій заявником у супровідних матеріалах. Експертиза методологічної якості здійснюється МОЗ.
За результатами проведеної експертизи оформлюється загальний висновок експертизи методологічної якості матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляру за формою, наведеною у додатку 4 до цієї Методики, який разом із наданими заявником матеріалами надсилається до ЕГ з розробки відповідного розділу Державного формуляра для проведення спеціалізованої експертизи;
3) спеціалізована експертиза щодо доцільності включення лікарського засобу до Державного формуляру відповідно до критеріїв включення, зазначених у пункті 9 цього розділу, здійснюється ЕГ з розробки відповідного розділу Державного формуляру.
За результатами спеціалізованої експертизи матеріалів ЕГ з розробки відповідного розділу Державного формуляру оформлюють висновок щодо включення лікарського засобу до Державного формуляру за формою, наведеною у додатку 5 до цієї Методики відповідно до критеріїв включення, зазначених у пункті 9 цього розділу.
9. Критеріями включення лікарських засобів до Державного формуляра є:
1) наявність державної реєстрації лікарського засобу та досвіду його застосування в Україні не менше двох років. Проте за умови відсутності терапевтично еквівалентних лікарських засобів досвід застосування лікарського засобу в Україні не є обов'язковим;
2) наявність високих показників якості, ефективності, безпеки та економічно доцільного використання лікарських засобів, підтверджених:
наявністю документа, що підтверджує відповідність умов виробництва вимогам належної виробничої практики (для вітчизняних виробників — чинної ліцензії на виробництво лікарських засобів);
даними доказової медицини, у тому числі результатами фармакоекономічних досліджень;
практикою медичного застосування, у тому числі за результатами оцінки безпеки медичного застосування лікарського засобу, відповідно до законодавства;
наявності результатів оцінки медичних технологій в Україні.
10. Під час відбору лікарських засобів для включення до Державного формуляра здійснюється пошук даних у таких джерелах доказової медицини:
1) первинні літературні джерела до яких відносяться оригінальні журнальні статті і раніше не опубліковані дослідження (оригінальна стаття містить повну інформацію про дослідження). При створенні лікарського формуляра необхідно використовувати результати первинних досліджень лише з рівнем доведеності в діапазоні від 1++ до 2+ та положень клінічних настанов силою А, В, С за умови, що вони не мають розбіжностей з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу, що зареєстрований в Україні;
2) вторинні літературні джерела, до яких відносяться скорочені огляди статей, що забезпечується їх індексацією та реферуванням (дані інформаційних бюлетенів, електронних баз даних);
3) третинні літературні джерела, до яких відносяться міжнародні клінічні настанови; стандарти медичної допомоги та клінічні протоколи медичної допомоги, що затверджені наказами МОЗ; формуляри ВООЗ та національні формуляри лікарських засобів інших країн; рекомендації ВООЗ щодо сприяння раціональному використанню лікарських засобів.
11. Лікарські засоби, які рекомендовані до застосування джерелами доказової медицини, зазначеними у пункті 10 цього розділу, мають пріоритет щодо включення до Державного формуляра у порівнянні з лікарським засобами, що не рекомендовані зазначеними джерелами.
12. Згідно з переліком міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, рекомендованих для включення до розділу Державного формуляра, розробляються формулярні статті.
13. Формулярна стаття лікарського засобу містить таку інформацію:
1) інформацію з інструкції для медичного застосування оригінального або поданого на експертизу лікарського засобу;
2) додаткову інформацію щодо:
наявності лікарського засобу у Національному переліку основних лікарських засобів і медичних виробів;
наявності лікарського засобу у Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого МОЗ;
наявності лікарського засобу у Британському Національному Формулярі;
наявності лікарського засобу у Базовому переліку основних лікарських засобів ВООЗ;
визначеної добової дози або стандартної добової дози за даними ВООЗ;
торгівельної назви лікарських засобів, які пройшли експертизу МОЗ щодо включення до лікарського формуляра та за наявності висновку оцінки медичних технологій.
14. Порядок формування проєкту Державного формуляра складається з таких етапів:
1) ЦФК приймає рішення щодо внесення лікарських засобів до Державного формуляра на основі висновку ЕГ;
2) ЦФК приймає рішення щодо структури розділу та переліку міжнародних непатентованих назв лікарських засобів, рекомендованих для включення до розділу Державного формуляра на основі рекомендацій ЕГ;
3) за результатами розгляду ЦФК затверджує проєкт Державного формуляру.
15. Проєкт Державного формуляра, розроблений ЦФК, направляється на громадське обговорення та зовнішнє рецензування.
16. Зауваження і пропозиції до проєкту Державного формуляру лікарських засобів, отримані за результатами громадського обговорення та зовнішнього рецензування, опрацьовуються членами ЦФК. На засіданні ЦФК за участі представників відповідних ЕГ за результатами опрацювання вносяться відповідні зміни до проєкту Державного формуляра лікарських засобів або відхиляються пропозиції чи зауваження до проєкту Державного формуляра лікарських засобів з відповідним обґрунтуванням, про що зазначається у протоколі засідання ЦФК.
17. Остаточна версія проєкту Державного формуляра погоджується членами ЦФК письмово та направляється на затвердження до МОЗ.
18. Порядок поширення Державного формуляра лікарських засобів:
1) Державний формуляр розповсюджується в електронній версії як у повноформатному вигляді тексту, так і у вигляді окремих розділів;
2) електронна версія Державного формуляра лікарських засобів розміщується для вільного доступу на офіційних сайтах МОЗ та державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» або його правонаступника.
19. На основі Державного формуляра лікарських засобів фармакотерапевтичні комісії СГ розробляють локальні формуляри лікарських засобів.
20. Державний формуляр переглядається та оновлюється не рідше одного разу на рік.
21. Порядок перегляду Державного формуляра складається з таких етапів:
1) визначення розділів Державного формуляра, структури яких потребують змін;
2) здійснення ЦФК планування та організації процесу перегляду всіх розділів Державного формуляра;
3) здійснення розробки проєктів усіх розділів Державного формуляра відповідними ЕГ.
III. Діяльність ЦФК
1. ЦФК є постійнодіючим робочим органом при МОЗ, який організовує свою діяльність на базі державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» або його правонаступника.
2. Основними завданнями ЦФК є:
1) щорічна розробка проєкту Державного формуляра з дотриманням цієї Методики;
2) аналіз пропозицій та зауважень, які надійшли в процесі громадського обговорення, рецензування проєкту Державного формуляра.
3. Персональний склад ЦФК затверджується наказом МОЗ.
4. До складу ЦФК входять: голова ЦФК, заступник голови ЦФК, секретар ЦФК (представник державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» або його правонаступника), члени ЦФК.
5. До членів ЦФК входить представник МОЗ, державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» або його правонаступника, Національної академії медичних наук України, СГ, профільних закладів, у сфері управління МОЗ, професійних організацій (за згодою), всеукраїнських репрезентативних професійних спілок у сфері охорони здоров'я (за згодою).
6. До ЦФК залучаються представники, які володіють практичними навичками з питань клінічної експертної оцінки, іншої спеціальної експертної оцінки (наприклад, економіка охорони здоров'я, медико-соціальна допомога), практичного розуміння проблем, з якими стикаються при формуванні Державного формуляра, критичної оцінки інформації.
7. Перед початком розробки Державного формуляру члени ЦФК:
1) проходять анкетування з метою виявлення рівня володіння сучасною методологією доказової медицини. За результатами анкетування члени ЦФК проходять тренінг щодо практичного застосування знань цієї Методики;
2) подають голові ЦФК заяву про відсутність конфлікту інтересів, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції, за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Методики;
член ЦФК не може брати участі у розгляді питання та прийнятті рішення за наявності конфлікту інтересів, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції»;
у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у членів ЦФК, вони зобов'язані письмово повідомити про це голову ЦФК. У разі ненадання зазначеної інформації відповідні особи виключаються з ЦФК за рішенням ЦФК. Такі особи не беруть участі у обговоренні та голосуванні з питань, щодо яких у них існує конфлікт інтересів;
якщо неучасть особи, яка входить до складу ЦФК, у прийнятті рішень ЦФК призведе до втрати правомочності ЦФК, така особа бере участь у прийнятті рішень під зовнішнім контролем: визначається особа, яка здійснюватиме зовнішній контроль. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається ЦФК;
у разі неподання інформації щодо існування конфлікту інтересів, якщо про нього стає відомо після ухвалення відповідних рішень — зазначені документи підлягають перегляду.
8. Засідання ЦФК відбуваються за потреби, зокрема у разі надходження заяви про включення лікарського засобу до Державного формуляру. Засідання ЦФК може проводитися дистанційно в режимі відеоконференції.
9. До розгляду окремих питань на засідання ЦФК за необхідності запрошуються члени ЕГ з розробки відповідних розділів Державного формуляра, а також інші фахівці, які не є членами ЦФК.
10. Рішення на засіданнях ЦФК приймаються простою більшістю голосів членів ЦФК. Рішення ЦФК вважаються правомочними, якщо на засіданні ЦФК брали участь більше, ніж дві третини членів ЦФК. Окрема думка члена ЦФК, висловлена проти прийнятого рішення ЦФК, документується та додається до протоколу засідання ЦФК.
11. Секретар ЦФК веде протокол засідання ЦФК, оформлює його та передає на підпис голові ЦФК, у разі відсутності на засіданні голови ЦФК — заступнику голови ЦФК.
12. Голова ЦФК або за його дорученням заступник голови ЦФК:
1) призначає засідання ЦФК;
2) здійснює розподіл завдань серед членів ЦФК;
3) погоджує залучення до роботи ЦФК за потреби спеціалістів та представників — інших міністерств, установ, громадських об'єднань (за згодою), та всеукраїнських репрезентативних професійних спілок у сфері охорони здоров'я (за згодою);
4) підписує протоколи засідань ЦФК, які складаються в довільній формі;
5) координує роботу ЕГ з розробки відповідних розділів Державного формуляра.
13. Члени ЦФК:
1) до включення до складу групи надають заяву про конфлікт інтересів за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Методики;
2) беруть участь у засіданнях ЦФК з правом голосу;
3) опрацьовують висновки експертизи методологічної якості та спеціалізованої експертизи на відповідність цій Методиці;
4) зобов'язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї конфлікту інтересів, шляхом подання оновленої заяви за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Методики;
5) зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах конфлікту інтересів.
14. У разі відсутності члена ЦФК на двох та більше засіданнях без поважних причин, член ЦФК виключається зі складу ЦФК, про що приймається рішення головою ЦФК.
15. Секретар ЦФК здійснює ведення протоколів засідань ЦФК, складає та підписує протоколи засідань ЦФК.
16. Документи, пов'язані з розробкою Державного формуляра, зберігаються в МОЗ впродовж строку дії Державного формуляра.
IV. Порядок створення локального формуляру
1. Положення про локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров'я застосовується при призначенні, розподіленні, закупівлі та прийомі лікарських засобів у закладах охорони здоров'я.
2. Основою локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров'я (далі — локальний формуляр) є Державний формуляр лікарських засобів.
3. Лікарські засоби, не включені до локального формуляру, призначаються пацієнтам відповідно до чинного законодавства.
4. Порядок розробки локального формуляру:
1) локальний формуляр розробляється фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров'я на основі Державного формуляру, стандартів медичної допомоги, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги (за наявності останніх двох);
2) локальний формуляр складається з міжнародних непатентованих назв за фармакотерапевтичними групами, визначеними у Державному формулярі. До складу локального формуляру входить також алфавітний покажчик лікарських засобів за міжнародними непатентованими назвами з відповідним зазначенням торгових назв, визначених за результатами закупівлі;
3) переважною лікарською формою для включення лікарського засобу до локального формуляру закладу охорони здоров'я є пероральна. У разі включення або призначення парентеральних форм лікарського засобу, надаються обґрунтування випадків застосування та фінансово-економічний розрахунок додаткових фінансових навантажень та роботи персоналу (за наявності);
4) порядок розгляду фармакотерапевтичних груп і окремих лікарських засобів щодо включення/виключення до/з локального формуляру складається з таких етапів:
аналіз статистичних даних про поширеність захворювань у регіоні обслуговування та виписаних зі стаціонару за нозологічними формами;
аналіз чинних документів зі стандартизації медичної допомоги (стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги);
аналіз попередньої діяльності закладу охорони здоров'я, результатів лікування;
аналіз інформації про безпеку лікарських засобів, отриманої методом спонтанних повідомлень в даному закладі охорони здоров'я;
аналіз результатів моніторингу ефективності та безпеки лікарських засобів у стаціонарі, отриманих методом спонтанних повідомлень в даному закладі охорони здоров'я;
співставлення результатів аналізів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу IV як правило, із застосуванням ABC/VEN — аналізу, та обґрунтування включення кожного з лікарських засобів до локального формуляру.
5) оприлюднення проєкту локального формуляру, отримання і аналіз коментарів від фахівців у сфері охорони здоров'я, пацієнтів та інших зацікавлених осіб у регіоні обслуговування;
6) аналіз пропозицій та зауважень стосовно переліку лікарських засобів проводиться на основі заявки щодо включення/виключення лікарського засобу до/з локального формуляру (далі — Заявка), форма якої наведена у додатку 7 до цієї Методики, та завершується прийняттям фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров'я умотивованого рішення.
7) порядок подання та розгляду Заявки:
Заявка заповнюється лікарем даного закладу охорони здоров'я відповідно до наявної інформації про ефективність та безпечність лікарських засобів та з врахуванням потреби у ньому відповідно до структури захворюваності у даному закладі охорони здоров'я;
Заявка розглядається фармакотерапевтичною комісією закладу охорони здоров'я. Строк розгляду Заявки — 1 місяць з дня її подання;
рішення щодо включення/виключення лікарського засобу до/з локального формуляру приймається відповідно до отриманих результатів аналізів, визначених у підпункті 4 пункту 4 розділу IV як правило, із застосуванням АВС/VEN — аналізу, та обґрунтування включення кожного з лікарських засобів до локального формуляру.
про результати розгляду Заявки фармакотерапевтична комісія інформує заявника листом, що містить копію Заявки із заповненим висновком;
кожний випуск локального формуляру затверджується наказом керівника закладу охорони здоров'я;
перегляд оновлення та розповсюдження серед лікарів закладів охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя локального формуляру здійснюється за потреби, але не рідше ніж один раз на рік.
V. Діяльність фармакотерапевтичної комісії закладу охорони здоров'я
1. Фармакотерапевтична комісія закладу охорони здоров'я (далі — фармакотерапевтична комісія) створюється з метою розробки і постійного оновлення локального формуляру лікарських засобів закладу охорони здоров'я.
2. Завдання фармакотерапевтичної комісії:
1) розгляд пропозицій з включення / виключення лікарських засобів до/з локального формуляру закладу охорони здоров'я, про внесення змін і доповнень до локального формуляра закладу охорони здоров'я;
2) оптимізація використання лікарських засобів в закладі охорони здоров'я за допомогою оцінки їх застосування, безпеки, удосконалення призначення лікарських засобів, проведення оцінки обсягів потреби закладів охорони здоров'я у лікарських засобах;
3) забезпечення інформацією з питань раціональної фармакотерапії серед лікарів закладу охорони здоров'я;
4) відбір лікарських засобів до локального формуляру лікарських засобів закладу охорони здоров'я на основі Державного формуляру;
5) перегляд, оновлення та розповсюдження серед лікарів закладів охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров'я в міру потреби, але не рідше одного разу на рік;
6) аналіз статистичних даних щодо захворюваності, статистики госпіталізованих до стаціонару, фармакоепідемологічний, АВС-, VEN- аналіз використання лікарських засобів, визначення раціональності закупівлі лікарських засобів та її відповідності пріоритетам лікування;
7) аналіз ускладнень та помилок фармакотерапії;
8) проводити моніторинг використання лікарських засобів у закладі охорони здоров'я;
9) розробка і надання пропозицій МОЗ, Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо покращення використання лікарських засобів у закладах охорони здоров'я;
10) надання консультацій фахівцям клінічних, адміністративних підрозділів і фармацевтичних закладів з питань, пов'язаних з використанням лікарських засобів;
11) організація і проведення лекцій та семінарів для лікарів з питань використання лікарських засобів;
3. Персональний склад фармакотерапевтичної комісії затверджується наказом керівника закладу охорони здоров'я.
1) до складу фармакотерапевтичної комісії входять:
заступники керівника закладу охорони здоров'я, відповідальні за надання медичної допомоги;
фармацевт клінічний (у разі його відсутності — особа з вищою медичною або фармацевтичної освітою, на яку покладено здійснення моніторингу ефективності та безпеки лікарських засобів у стаціонарі);
завідувачі відділень лікувального профілю закладу охорони здоров'я;
завідувач організаційно-методичного (статистичного) підрозділу закладу.
2) головою фармакотерапевтичної комісії є один із заступників керівника закладу охорони здоров'я, відповідальний за надання медичної допомоги. Голова фармакотерапевтичної комісії організовує роботу фармакотерапевтичної комісії, забезпечує прозорість та публічність діяльності фармакотерапевтичної комісії;
3) заступником голови фармакотерапевтичної комісії є фармацевт клінічний (у разі його відсутності — особа з вищою медичною або фармацевтичною освітою, на яку покладено здійснення моніторингу ефективності та безпеки лікарських засобів у стаціонарі);
4) члени фармакотерапевтичної комісії беруть участь у роботі фармакотерапевтичної комісії з правом голосу, розглядають матеріали, представлені для локального формуляру лікарських засобів закладу охорони здоров'я;
5) секретар фармакотерапевтичної комісії веде протоколи засідань фармакотерапевтичної комісії;
4. Засідання фармакотерапевтичної комісії проводяться один раз на квартал. У разі потреби голова фармакотерапевтичної комісії призначає позачергове засідання.
5. Рішення фармакотерапевтичної комісії вважаються правомочними, якщо в засіданні фармакотерапевтичної комісії брали участь більш ніж дві третини членів фармакотерапевтичної комісії. Рішення фармакотерапевтичної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів фармакотерапевтичної комісії, присутніх на засіданні. При рівній кількості голосів голос голови є ухвальним. Рішення фармакотерапевтичної комісії оформляється протоколом, який підписують її голова та секретар.
6. У разі наявності фінансових або інших інтересів щодо заявленого лікарського засобу член комісії має повідомити про це голову фармакотерапевтичної комісії та відсторонитися від обговорення і голосування, що стосуються рішень відносно даного питання.
9. Фармакотерапевтична комісія надає всі необхідні матеріали з використання лікарських засобів у закладі охорони здоров'я та щодо результатів своєї діяльності на запити МОЗ, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Центрального формулярного комітету та інформацію щодо визначення (оцінки) індикаторів моніторингу формулярної системи з раціонального використання лікарських засобів.
10. Усі документи фармакотерапевтичної комісії, які стосуються порядку її роботи, списку членів, їхньої спеціальності, рішень, які були прийняті під час засідань, дат проведення засідань, листування та інші, повинні бути оформлені в письмовому вигляді. Фармакотерапевтична комісія зобов'язана зберігати вказані документи протягом трьох років.
Директор Департаменту
медичних послуг
Валерія СОРУЧАН
Додаток 1
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 2 пункту 7 розділу II)
Таблиця
обґрунтування вибору лікарських засобів до Державного формуляра лікарських засобів
Додаток 2
до Методики створення
лікарського формуляра
(пункт 8 розділу II)
Заява
щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра лікарських засобів
Додаток 3
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 1 пункту 8 розділу II)
Висновок
первинної експертизи матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра лікарських засобів
Додаток 4
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 2 пункту 8 розділу II)
Загальний висновок
експертизи методологічної якості матеріалів щодо включення лікарського засобу до Державного формуляра лікарських засобів
Додаток 5
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 3 пункту 8 розділу II)
Висновок
спеціалізованої експертизи експертної групи з розробки ____ розділу Державного формуляра щодо включення ____ лікарського засобу до Державного формуляра лікарських засобів
Додаток 6
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 2 пункту 8 розділу III)
Заява
про відсутність реального та/або потенційного конфлікту інтересів члена Центрального формулярного комітету
Додаток 7
до Методики створення
лікарського формуляра
(підпункт 7 пункту 4 розділу IV)
Заявка
щодо включення/виключення лікарського засобу до/з локального формуляру