Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

10.08.2018 № 401

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

14 вересня 2018 р.

за № 1062/32514

Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони

№ 282 від 02.05.2025}

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою здійснення нормативно-правового регулювання питань технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

генерал армії України

С.Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної

прикордонної служби України

генерал-полковник

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Перший заступник

Голови Служби безпеки України

генерал-лейтенант

Міністр внутрішніх справ України

В.о. Голови Державної

регуляторної служби України

П. Цигикал

М. Чечоткін

П. Демчина

А.Б. Аваков

В.П. Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

оборони України

від 10 серпня 2018 року № 401

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

14 вересня 2018 р.

за № 1062/32514

ПРАВИЛА

технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

І. Загальні положення

1. Ці Правила визначають процедуру організації та здійснення технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів І класу державної авіації України (далі - ДА), є обов'язковими для керівництва і виконання всіма суб'єктами авіаційної діяльності (далі - САД) ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують безпілотні авіаційні комплекси (далі - БпАК) І класу ДА.

До безпілотних авіаційних комплексів І класу належать безпілотні авіаційні комплекси, до складу яких входять безпілотні літальні апарати тільки І класу.

Під час дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування дія цих Правил не поширюється на процедури організації та здійснення технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу усіх типів разового використання, які безпосередньо залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань.

{Пункт 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

2. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

безпека польотів - стан авіаційної системи, за якого ризик заподіяння шкоди чи ушкодження особам або майну не перевищує прийнятний рівень та підтримується на цьому або більш низькому рівні шляхом безперервного процесу виявлення джерел небезпеки, їх усунення та контролю за факторами ризику;

безпілотний авіаційний комплекс (безпілотна авіаційна система) (далі - БпАК) - безпілотне повітряне судно (далі - ПС), пов'язані з ним пункти дистанційного пілотування (станції наземного керування) (далі - ПДП), необхідні лінії керування і контролю та інші елементи, зазначені у затвердженому проекті типу БпАК. БпАК може включати декілька безпілотних ПС;

безпілотне повітряне судно - безпілотний літальний апарат (далі - БпЛА) - ПС, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються дистанційно за допомогою ПДП, розташованого поза ПС, або ПС, що здійснює політ автономно за відповідною програмою;

бойовий комплект (боєкомплект) безпілотного авіаційного комплексу - сукупність авіаційних засобів ураження (далі - АЗУ), встановлена для БпАК;

варіант бойового спорядження безпілотного літального апарата - сукупність бортових засобів розвідки та радіоелектронної боротьби і варіанта завантаження БпЛА авіаційними засобами ураження, що передбачена керівництвом з льотної експлуатації БпАК для виконання польотного завдання;

варіант завантаження безпілотного літального апарата авіаційними засобами ураження - сукупність АЗУ за типами і кількістю, що передбачені керівництвом з льотної експлуатації БпАК для разового завантаження БпЛА;

виріб авіаційної техніки - одиниця промислової продукції, що належить до авіаційної техніки (далі - АТ) ДА, або будь-який складник цієї одиниці;

відмова - подія, яка полягає у втраті об'єктом здатності виконувати потрібну функцію, тобто в порушенні працездатного стану об'єкта;

військовий ремонт - ремонт БпАК у місцях розміщення чи базування військових частин або розташування несправної техніки силами та засобами структурних підрозділів суб'єктів державної авіації (далі - СДА), а також бригадами ремонтних підприємств та/або підприємств-виробників;

граничний стан - стан виробу, за яким його подальша експлуатація неприпустима чи недоцільна або відновлення його працездатного стану неможливе чи недоцільне;

дефект - кожна окрема невідповідність об'єкта встановленим вимогам;

дослідна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація заданої кількості БпАК, що здійснюється за спеціальною програмою з метою вдосконалення системи експлуатації з урахуванням реальних умов експлуатації, контролю в цих умовах технічних характеристик БпАК, а також набування досвіду експлуатації в різноманітних умовах;

експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - стадія життєвого циклу БпАК з моменту прийняття його експлуатантом від виробника чи ремонтного підприємства до зняття з експлуатації;

експлуатація до відмови - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю непрацездатних станів;

експлуатація до передвідмовного стану - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають областю передвідмовних станів;

експлуатація за ресурсом - експлуатація БпАК, граничний стан якого задають встановленими показниками (ресурсом та (або) строком служби);

експлуатація наземних засобів контролю - комплекс заходів з обліку та введення цих засобів в експлуатацію, з підготовки та використання їх за призначенням, метрологічного забезпечення, технічного обслуговування, зберігання та ремонту;

забезпечення безпеки польотів - діяльність САД ДА, у складі яких є підрозділи, що експлуатують БпАК, яка спрямована на виключення випадків завдання шкоди здоров'ю або загрози життю людей, майну фізичних чи юридичних осіб, державному майну;

заводський ремонт - ремонт БпАК (його базових складових) організаціями з технічного обслуговування та ремонту (далі - ТОР) (підприємствами промисловості, розробниками чи виробниками БпАК), які схвалені (сертифіковані) у встановленому законодавством порядку;

засоби військового ремонту - сукупність машин, механізмів, пристроїв, приладів, інструменту, виробничих приміщень, запасних частин і матеріалів, які призначені для виконання поточного ремонту несправних БпАК;

зберігання безпілотного авіаційного комплексу під час експлуатації - перебування БпАК у спеціально відведеному місці в заданому стані для забезпечення його зберігання протягом установленого строку;

капітальний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконують для відновлення справного стану, повного чи близького до повного відновлення ресурсних показників БпАК із заміною чи відновленням будь-яких її частин, у тому числі й базових;

контроль за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - перевіряння відповідності значень параметрів БпАК вимогам технічної документації та визначення на цій основі одного із заданих видів технічного стану БпАК на цей момент;

контрольно-відновні роботи - комплекс технологічних операцій, які виконуються на БпАК для переведення його на експлуатацію за технічним станом;

контрольно-технічний огляд - комплекс робіт з технічного діагностування БпАК, які експлуатують за технічним станом, з метою визначення їх поточного технічного стану та обсягу і переліку відновних робіт;

льотна придатність типу безпілотного повітряного судна, авіаційного двигуна, повітряного гвинта - властивість, визначена та забезпечена нормами, реалізованими в їх конструкції та характеристиках, які дозволяють забезпечувати безпечний політ у межах встановлених експлуатаційних обмежень та визначених методів технічної експлуатації;

льотні випробування - експериментальне визначення кількісних та/або якісних характеристик властивостей БпЛА у польоті за встановленими нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади процедурами;

метрологічне забезпечення наземних засобів контролю - організаційно-технічні заходи щодо проведення їх метрологічної атестації, калібрування (повірки), регулювання та ремонту з метою підтримання метрологічних характеристик на заданому рівні;

надійність - властивість БпАК зберігати в часі в установлених межах значення всіх параметрів, які характеризують здатність виконувати потрібні функції в заданих режимах і умовах застосування, технічного обслуговування, зберігання і транспортування;

непрацездатний стан (непрацездатність) - стан об'єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну з потрібних функцій;

несправність - стан об'єкта, за яким він не здатний виконувати хоча б одну із заданих функцій об'єкта;

об'єктивний контроль технічного стану безпілотного авіаційного комплексу і дотримання правил його експлуатації - комплекс заходів зі збору, обробки і аналізу інформації, яка реєструється інструментально, про працездатність БпАК, дії зовнішнього екіпажу БпАК щодо його експлуатації;

освоєння ремонту - комплекс заходів з підготовки виробництва організації з ТОР до проведення ремонту БпАК шляхом практичного оволодіння способами та засобами її відновлення в умовах організації;

переведення виробів авіаційної техніки державної авіації на експлуатацію за технічним станом - виконання комплексу наукових досліджень та організаційно-технічних заходів, який дає можливість використовувати вироби АТ ДА за призначенням поза межами значень календарних і ресурсних показників, установлених розробником (виробником) або збільшених за процедурою, визначеною відповідними наказами Міністерства оборони України;

передпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в експлуатаційній документації (далі - ЕД) робіт, що їх виконують на БпАК безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання, з приведення БпАК у вихідне положення, яке забезпечує виконання завдання польоту;

підготовка безпілотного авіаційного комплексу до повторного застосування - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1;

післяпольотна підготовка безпілотного авіаційного комплексу - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК після польоту безпілотного ПС, якщо не планується його повторне застосування;

попередня підготовка безпілотного авіаційного комплексу до польотів - комплекс зазначених в ЕД робіт, що їх виконують на БпАК завчасно і спрямовані на підтримання БпАК у встановленому ступені готовності до польотів;

поточний ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, що виконується для забезпечення чи відновлення працездатності БпАК (його базових складових) і полягає в заміні та/або відновленні її окремих частин;

потрібна (основна) функція - функція чи сукупність функцій об'єкта, виконання якої розглядають як необхідну умову відповідності об'єкта його призначенню;

пошкодження - подія, яка полягає в порушенні справного стану об'єкта, коли зберігається його працездатність;

працездатний стан (працездатність) - стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції;

продовження (збільшення) встановлених показників АТ - виконання комплексу досліджень та робіт для визначення можливості експлуатації АТ за межами попередньо встановлених значень показників, розробка і реалізація заходів щодо забезпечення експлуатації АТ у продовжений період;

регламентні роботи - регламентоване технічне обслуговування (далі - ТО) БпАК, передбачене ЕД, яке виконують для контролю технічного стану БпАК та приведення їх технічних характеристик у відповідність до вимог ЕД;

регламентоване технічне обслуговування - ТО БпАК, передбачене нормативною чи ЕД, яке виконують з періодичністю і в обсязі, які встановлені в ній, незалежно від технічного стану виробів у момент початку технічного обслуговування;

регламентований ремонт - плановий ремонт, який виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими ЕД, бюлетенями промисловості чи розпорядчими документами уповноваженого органу, незалежно від технічного стану БпАК на дату початку ремонту;

рекламація - письмова заява одержувача установленої форми постачальнику (підприємству-виробнику чи ремонтному підприємству - виконавцю ремонту) продукції про виявлені в період дії гарантійних зобов'язань невідповідності якості та/або комплектності поставленої продукції (виконаних робіт) встановленим вимогам, вимога про відновлення або заміну продукції, яка відмовила, повторне виконання робіт;

ремонт безпілотного авіаційного комплексу - комплекс операцій для відновлення справного або працездатного стану БпАК та відновлення ресурсів БпАК;

ремонт за технічним станом безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, під час якого контроль за технічним станом виконується з періодичністю та в обсязі, встановленими нормативно-технічними документами (далі - НТД), або за наявності несправності БпАК, а обсяг і момент початку ремонту визначаються станом БпАК;

середній ремонт безпілотного авіаційного комплексу - ремонт, який виконується для відновлення справного стану і часткового відновлення ресурсних показників із заміною чи відновленням складників обмеженої номенклатури з відповідним контролем технічного стану АТ в обсязі, установленому НТД;

справа обльоту - сукупність документів, які підтверджують повноту та якість виконання обльоту, законність допуску БпАК до польотів за результатами обльоту;

справність - стан об'єкта, за яким він здатний виконувати всі задані функції об'єкта;

суб'єкти авіаційної діяльності державної авіації України - юридичні особи, які в межах компетенції здійснюють діяльність у галузі ДА;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу за станом - експлуатація, за якої обсяг і періодичність контролю технічного стану встановлюються ЕД, а початок і обсяг технічного обслуговування визначаються залежно від технічного стану БпАК;

технічна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - комплекс робіт, які виконуються на БпАК на етапах приведення їх у встановлений ступінь готовності до використання за призначенням, підтримання цього ступеня готовності, використання за призначенням, зберігання і транспортування;

технічне обслуговування безпілотного авіаційного комплексу - комплекс організаційних та технічних операцій чи операція підтримання справності чи працездатності БпАК;

технічний стан безпілотного авіаційного комплексу - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, установлених технічною документацією на БпАК;

тренаж - заняття з відпрацювання практичних навичок у виконанні певних операцій у встановлений час шляхом їх неодноразового повторення;

функція (задана функція) об'єкта - виконання в об'єкті процесу, що відповідає його призначенню, виявлення заданої умови чи властивості об'єкта відповідно до нормативної та (чи) конструкторської (проектної) документації;

цільовий огляд - ТО БпАК, яке виконують за вказівками відповідних посадових осіб для детальної перевірки окремих систем, агрегатів, механізмів і елементів конструкції БпАК;

штатна експлуатація безпілотного авіаційного комплексу - експлуатація БпАК згідно з ЕД.

Інші терміни, які використовуються у цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у стандартах Міжнародної організації цивільної авіації, Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності в галузі ДА.

3. Під АТ ДА розуміють пілотовані та безпілотні державні ПС, їх двигуни, компоненти та обладнання (знімне та стаціонарно встановлене на ПС), АЗУ, авіаційні тренажери.

Виріб АТ ДА - одиниця промислової продукції, що належить до АТ ДА, або будь-який складник цієї одиниці.

4. До засобів експлуатації БпАК належать будівлі, споруди, технічні пристрої, запасні частини та матеріали, призначені для виконання робіт на БпАК на всіх етапах експлуатації.

До засобів технічного обслуговування (далі - ЗТО) БпАК належать засоби експлуатації, призначені для виконання робіт з ТО БпАК, а саме:

засоби аеродромно-технічного обслуговування повітряних суден (далі - ЗАТО ПС);

засоби наземного обслуговування спеціального застосування (далі - ЗНО СЗ), до яких належать:

універсальні (спеціальні) лабораторії;

контрольно-ремонтні станції;

авіаремонтні майстерні, станції та лабораторії;

спеціальні транспортні засоби;

засоби військового ремонту;

пристрої для буксирування, утримання і швартування;

підйомні засоби;

засоби доступу;

монтажно-демонтажні засоби;

засоби обслуговування спеціальних систем;

засоби техніки безпеки;

допоміжні засоби;

засоби контролю;

інструмент.

5. Командири (керівники) військових частин (установ) і підрозділів, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), Збройних Сил України (далі - ЗСУ), інших військових формувань (далі - ІВФ), у яких експлуатуються БпАК, відповідають за організацію технічної експлуатації, збереження і стан БпАК та засобів їх експлуатації і ремонту, їх правильну експлуатацію.

6. Стан БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту, а також якість технічної експлуатації оцінюються відповідно до методик, введених у дію керівниками органів управління безпілотною авіацією ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (далі - ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ), з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України.

Уповноважений орган управління безпілотною авіацією ЗСУ (далі - ОУБпА ЗСУ) визначається Головнокомандувачем Збройних Сил України.

{Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

7. Облік БпАК, засобів їх експлуатації і ремонту та їх стану ведеться у відповідних формах облікової документації, затверджених наказами керівників ЦОВВ, з дотриманням вимог цих Правил та інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

8. Забезпечення запасними частинами і матеріалами (далі - ЗЧМ) до БпАК здійснюється за заявками посадових осіб інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС) військових частин, установ, організацій через відповідні служби забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

У військових частинах, установах, організаціях, де посади старшого інженера (інженера) - начальника ІАС не передбачено штатом, виконання функціональних обов'язків за цими посадами покладається на посадових (службових) осіб, визначених наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації).

Організація та порядок зберігання ЗЧМ визначаються відповідними службами забезпечення ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ з урахуванням вимог законодавства з питань обліку, зберігання, списання та використання військового майна.

9. Командири (керівники) відповідних підрозділів і служб забезпечення військових частин (установ, організацій) відповідають за своєчасне і повне матеріальне забезпечення підрозділів, які експлуатують БпАК; своєчасне відправлення зі складів рекламаційної техніки, що підлягає ремонту (переконсервації); кількість, якість, своєчасність доставки та кондиційність матеріальних засобів; кондиційність палива і мастильних матеріалів та стан складу пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ), спеціальних рідин і газів, що подаються для заправлення безпілотних ПС, своєчасність їх подання.

ІІ. Організація роботи, планування та документація інженерно-авіаційної служби безпілотної авіації державної авіації України

1. Організація роботи інженерно-авіаційної служби безпілотної авіації державної авіації України

1. Управління ІАС безпілотної авіації полягає в діяльності керівного складу ІАС (посадових осіб ІАС від командира зовнішнього екіпажу БпАК і вище), спрямованій на своєчасне і якісне виконання завдань підлеглим інженерно-технічним складом (далі - ІТС) військових частин (установ, організацій). Управління ІАС проводиться в загальній системі управління з'єднань та частин ЗСУ та підрозділів інших СДА і містить:

отримання і з'ясування завдання керівним складом ІАС;

оцінювання обстановки;

ухвалення рішення;

доведення завдань до підлеглих;

організацію функціонування системи управління;

керівництво підлеглими в процесі виконання завдань;

здійснення контролю;

оцінку ефективності роботи ІАС.

2. Для управління ІАС створюється система управління, що має у своєму складі: органи управління, засоби зв'язку, об'єкти управління.

3. Органами управління ІАС є уповноважені структурні підрозділи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

4. Об'єктами управління ІАС є підпорядковані відповідним органам управління ІАС з'єднань, частин та їх підрозділів.

2. Документація, що регламентує експлуатацію БпАК

1. Документація, якою керується ІАС, поділяється на:

статутну (документи, що регламентують діяльність особового складу, допущеного до експлуатації і утримання БпАК, засобів експлуатації та ремонту,- статути, бойові статути, правила, керівництва, інструкції, настанови);

нормативну (накази, директиви, розпорядження, стандарти, загальні технічні вимоги, бюлетені промисловості та авіаційних ремонтних підприємств (далі - АРП), рішення виробника та розробника БпАК, методичні вказівки, технічні завдання, технічні записки, технічні розпорядження, вказівки керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, а також старших посадових осіб СДА);

експлуатаційну (керівництво з льотної експлуатації, інструкція з розрахунку дальності і тривалості польоту, керівництво з технічної експлуатації (далі - КЕ), до якого входять: технічний опис, інструкції з експлуатації, технологічні карти та інструкції з протидії технічним засобам розвідки (далі - ПД ТЗР), перелік несправностей, з якими безпілотне ПС допускається до польоту, керівництво з військового ремонту, регламент технічного обслуговування, керівництво із завантаження і центрування, альбом електричних схем, відомості ЗЧМ (експлуатаційні), норми витрат запасних частин на 100 годин експлуатації, норми розходу матеріальних засобів на 100 годин нальоту, відомість експлуатаційних документів);

ремонтну (керівництво з середнього ремонту, керівництво з капітального ремонту, технічні умови на капітальний та (чи) середній ремонт, альбом основних з'єднань і ремонтних допусків, креслення ремонтні, керівництво з ремонту БпАК у разі бойових пошкоджень, каталог деталей і складальних одиниць (комплектувальних виробів або компонентів), відомості ЗЧМ (ремонтні), норми витрат запасних частин на капітальний та (чи) середній ремонт, норми витрат матеріалів на капітальний та (чи) середній ремонт, технічна документація на нестандартне технологічне обладнання, прилади та інструменти, відомість групового комплекту запасних частин і матеріалів для забезпечення військового ремонту в особливий період, відомість ремонтного комплекту запасних частин для забезпечення капітального ремонту в особливий період, відомість ремонтної документації);

пономерну (формуляри (з формулярними схемами), паспорти, етикетки);

облікову та звітну.

Номенклатура облікової і звітної документації затверджується керівниками ЦОВВ з дотриманням вимог цих Правил, інших актів Міністерства оборони України, а також законодавства з питань військового майна.

2. Пономерна документація додається до кожного БпАК.

3. Формуляри (паспорти) веде авіаційний технік (у разі якщо керівництво з льотної експлуатації (далі - КЛЕ) БпАК не передбачає посади авіаційного техніка, його обов'язки виконує командир зовнішнього екіпажу) БпАК.

4. Записи у формулярі оформлюють:

про виконання регламентних робіт - начальник технічно-експлуатаційного підрозділу, начальники груп регламенту та ремонту у відповідних частинах формуляра, авіаційний технік БпАК;

про виконання періодичних робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та посадова особа військової частини (установи, організації), яка здійснювала поопераційний контроль цих робіт;

про виконання робіт за бюлетенями, що виконують представники промисловості,- представник промисловості та старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації);

про виконання ремонту - керівник організації з ТОР (підприємства виробника (розробника));

про контроль технічного стану БпАК - посадові особи військової частини (установи, організації) від командира екіпажу БпАК та вище;

про виконання цільових оглядів та перевірок (далі - ЦОіП) за вказівками вищих посадових осіб органів управління ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ - авіаційний технік БпАК.

5. Відповідальним за своєчасне та правильне занесення даних до формулярів і стан формулярів є авіаційний технік БпАК. Правильність ведення формулярів перевіряє командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК не рідше одного разу на три місяці, вищі посадові особи ІАС (ОУБпА) - під час контрольних оглядів БпАК. Усі записи у формулярі (паспорті) виконують чорнилом (кульковою ручкою) чорного або синього (фіолетового) кольору акуратно, без виправлень і підчищень. Не допускаються записи олівцем, чорнилом (кульковою ручкою) іншого кольору.

6. Паспорт додається до кожного компонента та обладнання БпАК, двигуна, які мають заводський номер. У ньому робляться відмітки про рух виробу під час експлуатації, про проведені ремонти та роботи за бюлетенями промисловості, про виконані регулювальні роботи, контрольні параметри і напрацювання. До зведеного паспорта на комплекс обладнання вносяться також дані про зміни в комплектації комплексу. Записи у паспортах робляться на підставі даних формуляра БпАК (БпЛА) під час знімання агрегату з БпЛА та ремонту.

7. Виправлені записи у формулярах (паспортах) завіряються підписами заступника командира військової частини (установи, організації) з озброєння, старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації). Незавірені виправлення не допускаються.

8. Під час відправлення БпАК, їх компонентів та обладнання, зокрема авіаційних двигунів (далі - АД), пунктів дистанційного пілотування (станцій наземного керування) (далі - ПДП) до ремонту, передавання до іншої військової частини (установи, організації) в їх формулярах (паспортах) вносяться підсумкові дані про напрацювання, перевіряється відповідність номерів агрегатів і блоків номерам, зазначеним у формулярах (паспортах). Внесені підсумкові дані завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР).

9. У разі повного заповнення формуляра (паспорта) заводиться новий формуляр (паспорт). На титульному аркуші нового формуляра (паспорта) робиться запис про те, що він є продовженням, а на титульному аркуші старого - про те, що заведено новий формуляр, і вказується дата. Усі підсумкові дані про напрацювання переносяться із використаного основного формуляра (паспорта) до нового формуляра (паспорта). Написи на титульних аркушах у новому та старому формулярах (паспортах), підсумкові дані про напрацювання завіряються підписом заступника командира військової частини з озброєння (установи, організації з ТОР) та скріплюються печаткою військової частини (установи, організації з ТОР). Новий і старий формуляри (паспорти) зберігаються разом.

10. Формуляри (паспорти) на БпАК зберігаються у спеціальному приміщенні підрозділу, в обладнаних для цього шафах. За організацію їх зберігання відповідальним є командир (начальник) підрозділу. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання і стан формулярів (паспортів) закріпленого за ним БпАК. З метою забезпечення збереження формулярів БпАК, який виконує завдання у відриві від місця постійної дислокації (базового табору), формуляри зберігаються у спеціальних валізах у транспортувальних ящиках (кейсах) БпАК.

11. Паспорти на засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) зберігаються в підрозділах, за якими вони закріплені.

12. У разі втрати формуляра (паспорта) на БпАК, придатний до експлуатації, на підставі даних, які обліковуються у військовій частині (установі, організації з ТОР), заводиться дублікат формуляра (паспорта). При цьому заступник командира частини з озброєння вживає всіх заходів щодо відновлення даних. Дублікат формуляра (паспорта) підписується заступником командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) та скріплюється печаткою військової частини (організації з ТОР, установи).

Заступник командира частини з озброєння (керівника організації з ТОР, установи) повинен встановити причину втрати, винних осіб і доповісти про це командиру військової частини (керівнику організації з ТОР, установи).

13. Формуляри (паспорти), які мають гриф обмеження доступу, зберігаються (передаються, пересилаються), а в разі їх втрати відновлюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері захисту державної таємниці.

14. Необхідні зміни та доповнення до експлуатаційної, пономерної та ремонтної документації доводяться до військових частин (установ, організацій) бюлетенями і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

15. В ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, у з'єднанні, кожній військовій частині (установі, організації), у складі яких є підрозділи з використання БпАК, ведеться еталонний примірник документації (крім пономерної, облікової і звітної), до якого вносяться всі зміни та доповнення з експлуатації та ремонту БпАК. За повноту і якість заповнення еталонних примірників, їх збереження, своєчасне вивчення з персоналом усіх змін і доповнень, які вносяться, відповідають посадові особи ОУБпА з'єднання та старші інженери (інженери) - начальники ІАС військових частин (установ, САД).

Зазначені посадові особи забезпечують своєчасне внесення до документації змін (доповнень) і не менше одного разу на рік перевіряти наявність і стан еталонних примірників документації із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші.

За своєчасне внесення змін і доповнень у робочі примірники документації та їх звірку раз на півроку з еталонним примірником із записом про це на вклеєному спеціально для цього аркуші відповідають командири підрозділів БпАК.

3. Контроль за виконанням вимог службових документів з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Контроль за виконанням у з'єднаннях і військових частинах (установах, організаціях) вимог службових документів з експлуатації БпАК (наказів, директив, вказівок) здійснюють відповідні посадові особи ОУБпА.

Облік зазначених документів ведеться у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів в органі управління безпілотною авіацією (додаток 1).

У зазначеному журналі враховуються всі накази, вказівки, директиви та розпорядження з експлуатації БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається не менше одного року, потім знищується в установленому законодавством порядку за рішенням керівника ОУБпА.

У разі знищення журналу чинні накази, директиви, вказівки та розпорядження переписують до нового журналу.

2. Облік виконання робіт за бюлетенями на БпАК ведеться у військових частинах (установах, організаціях) у журналі обліку і контролю виконання наказів, директив, вказівок і розпоряджень з експлуатації безпілотних авіаційних комплексів у військовій частині (установі, організації) (додаток 2).

Після заповнення аркушів журнал зберігається до переходу військової частини (установи, організації) на новий тип авіаційної техніки. Із закінченого журналу чинні та невиконані документи переписуються до нового журналу.

Облік номерних вказівок керівника ОУБпА ведеться в окремому розділі.

ІІІ. Готовність безпілотних авіаційних комплексів та їх зовнішніх екіпажів до виконання завдань за призначенням

1. Основні критерії та визначення готовності безпілотних авіаційних комплексів та їх зовнішніх екіпажів до виконання завдань за призначенням

1. Готовність зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням визначається укомплектованістю і рівнем професійної підготовки особового складу екіпажів.

За інженерно-технічну підготовку екіпажів БпАК, готовність засобів експлуатації та ремонту до використання за призначенням є відповідальним командир (начальник) підрозділу БпАК.

2. Готовність БпАК до виконання завдань за призначенням визначається справністю (працездатністю) БпАК і часом, необхідним на його підготовку до виконання бойових завдань.

3. Залежно від обсягу виконаних робіт БпАК можуть бути у таких ступенях технічної готовності:

технічна готовність № 1 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування та передпольотну підготовку в обсязі до плану пуску. Безпілотне ПС знаходиться на пусковій установці чи технологічній рамі;

технічна готовність № 2 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, попередню підготовку або підготовку до повторного застосування. Безпілотне ПС знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах);

технічна готовність № 3 - на БпАК, який має запас ресурсу, виконано чергові регламентні роботи, БпАК розконсервовано або поставлено на короткострокове зберігання і знаходиться в транспортувальних валізах (кейсах).

4. Тривалість перебування БпАК у ступенях технічної готовності визначається ЕД.

5. Справним вважається БпАК, стан якого відповідає всім вимогам нормативної та (або) конструкторської документації.

Справний БпАК, його компоненти і обладнання повинні мати залишки встановлених ресурсів та строків служби не менше потрібних для виконання польоту на максимальну дальність.

6. Працездатним вважається БпАК, здатний виконувати всі польотні завдання, передбачені КЛЕ.

7. Боєготовим вважається БпАК, який перебуває у ступені технічної готовності № 1.

8. БпАК (агрегат, пристрій, система, комплекс, двигун, планер БпЛА) експлуатують до досягнення граничного стану, встановленого нормативною та (чи) конструкторською документацією.

Граничний стан може бути задано або встановлено показниками (ресурсом та/або строком служби), або областю непрацездатних станів, або областю передвідмовних станів.

Для БпАК нормативною документацією встановлюють такі ресурси (строки служби):

ресурс до першого ремонту - сумарне напрацювання від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний ресурс - сумарне напрацювання БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений ресурс - сумарне напрацювання, у разі досягнення якого експлуатація виробу припиняється незалежно від його технічного стану;

строк служби до першого ремонту - календарна тривалість експлуатації від уведення БпАК в експлуатацію до його направлення в перший ремонт;

міжремонтний строк служби - календарна тривалість експлуатації БпАК між двома послідовними ремонтами;

призначений строк служби - календарна тривалість експлуатації, в разі досягнення якої експлуатацію виробу належить припинити незалежно від його технічного стану.

Початком відліку призначеного ресурсу (строку служби), ресурсу (строку служби) до першого ремонту та міжремонтного ресурсу (строку служби) БпАК є дата запису в його пономерній документації про випуск (закінчення ремонту) керівником підприємства (для БпАК іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК, виготовленого до введення в дію цих Правил, початком відліку ресурсних показників (ресурсів, строків служби) є дата запису про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом) (для виробів АТ іноземного виробництва - уповноваженим персоналом).

Для БпАК можуть встановлюватися гарантійний ресурс та/або гарантійний строк служби (напрацювання та/або календарна тривалість експлуатації), протягом яких виробник або організація з ТОР гарантує і забезпечує виконання встановлених вимог до БпАК за умови додержання у військових частинах (установах, організаціях) правил експлуатації, зберігання і транспортування. Початком відліку гарантійних зобов'язань є запис про приймання БпАК представником замовника (військовим представництвом).

Ресурси, строки служби БпАК встановлюються бюлетенями промисловості (в окремих випадках - рішеннями промисловості), введеними в дію керівником ОУБпА ЗСУ (ОУБпА ЦОВВ або виду ЗСУ, якщо БпАК експлуатується лише в цьому ЦОВВ або виді ЗСУ).

{Абзац тринадцятий пункту 8 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

Своєчасне визначення моменту досягнення граничного стану під час експлуатації за ресурсом здійснюють шляхом контролю напрацювання (строку служби) БпАК.

9. Комплектувальні вироби, яким не встановлено ресурси (строки служби) в бюлетені про ресурс основного виробу, експлуатуються в межах ресурсу (строку служби) того типу основного виробу, на якому вони встановлені.

10. До витрати ресурсу літака та двигуна БпЛА зараховується 100% роботи в повітрі та на землі.

Для БпАК іноземного виробництва витрати ресурсів на землі та в повітрі рахуються відповідно до вимог виробника.

11. Для компонентів та обладнання, ресурс яким встановлено в годинах, напрацювання обліковується за нальотом БпЛА або згідно з показаннями лічильника напрацювання, якщо він установлений.

2. Підготовка особового складу зовнішніх екіпажів безпілотних авіаційних комплексів до виконання завдань за призначенням

1. Під час експлуатації БпАК особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК та керівний склад підрозділів БпАК здійснюють заходи щодо підтримання заданого рівня справності, надійності БпАК і запасу їх ресурсу, надає допомогу в організації виконання промисловістю робіт за бюлетенями з метою підвищення бойових можливостей і покращення експлуатаційних характеристик, утримує БпАК у стані, який забезпечує його переведення в боєздатний стан у мінімально можливі строки.

2. З метою підготовки особового складу зовнішніх екіпажів БпАК до виконання завдань за призначенням плануються і проводяться тактико-спеціальні навчання (тренування), льотно-методичні збори та інші заходи, на яких особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК здобуває та вдосконалює навики виконання завдань за призначенням.

Для досягнення та підтримки постійної готовності зовнішніх екіпажів БпАК до роботи в умовах бойової обстановки за планами командування на навчаннях (тренуваннях) відпрацьовуються:

підготовка БпАК до застосування за видами підготовки (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

підготовка БпАК до застосування зі зміною варіантів озброєння і знімного обладнання;

підготовка БпАК до застосування в умовах застосування противником зброї масового ураження (далі - ЗМУ);

організація виконання регламентних і ремонтних робіт;

організація евакуації БпЛА із місць вимушеної посадки.

ІV. Технічна експлуатація безпілотних авіаційних комплексів державної авіації України

1. Загальні принципи організації роботи особового складу зовнішніх екіпажів та технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Організація роботи особового складу з експлуатації БпАК (зовнішніх екіпажів) та правила технічної експлуатації БпАК встановлюються цими Правилами, керівництвами з льотної, технічної експлуатації, регламентами технічного обслуговування, розпорядчими документами ОУБпА ЗСУ, керівників ЦОВВ та ІВФ.

{Пункт 1 глави 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

2. Льотна придатність БпЛА закладається під час проектування з урахуванням попереднього досвіду експлуатації та вимог до безпеки польотів. Після введення БпАК в експлуатацію льотна придатність БпЛА має підтримуватись шляхом дотримання правил виконання польотів, технічного обслуговування та ремонту.

3. З метою збереження БпАК необхідно:

зберігати БпАК відповідно до вимог ЕД в штатних, призначених для зберігання ящиках (кейсах);

своєчасно видаляти з БпЛА, наземного обладнання сніг, лід, бруд;

не допускати під час роботи пошкодження обшивки та лакофарбового покриття БпЛА.

4. Зняття, встановлення компонентів та обладнання, виконання регламентних і ремонтних робіт проводяться з дотриманням заходів, що унеможливлюють потрапляння інструменту, деталей (гвинтів, болтів, контрувального матеріалу), робочих рідин, пилу, дощу, снігу в двигуни, на електричні роз'єми та агрегати.

5. Перестановка компонентів та обладнання з одного БпАК на інший допускається з дозволу старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації) з обов'язковим записом про це у відповідних розділах формулярів (паспортів) БпАК, компонентів та обладнання, а також у журналах підготовки та застосування БпАК.

6. Компоненти та обладнання, що надійшли зі складів і баз та зняті з інших БпАК, для визначення їх справності перед встановленням на БпАК оглядаються та перевіряються на відповідність технічним вимогам основних параметрів. Обсяг перевірки встановлює старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир підрозділу БпАК).

Після заміни окремого компонента або комплекту апаратури в цілому на БпАК проводиться повна перевірка працездатності всієї системи, до складу якої входить компонент або апаратура.

7. Старший інженер (інженер) - начальник ІАС під керівництвом заступника командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння раз на рік здійснює комплексну перевірку організації експлуатації БпАК у підрозділах, що їх експлуатують, під час якої оцінюють додержання правил експлуатації БпАК, їх технічний стан та законність допуску БпЛА до польотів. Аналогічні перевірки підрозділів БпАК військових частин (установ, організацій) проводять комплексні групи посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. За результатами перевірки складається акт.

2. Організація та виконання робіт на безпілотних авіаційних комплексах

1. Для виконання робіт на БпАК виділяється не менше чотирьох днів на тиждень (з урахуванням днів виконання польотів). У ці дні проводяться паркові дні та дні робіт на АТ.

На БпАК виконуються такі види підготовки, робіт і контролю за технічним станом:

підготовка до польотів (попередня, передпольотна, до повторного застосування, післяпольотна);

періодичні роботи;

регламентні роботи;

контрольно-відновні роботи (далі - КВР);

контрольно-технічні огляди (далі - КТО);

роботи з продовження (збільшення) встановлених показників АТ;

цільові огляди та перевірки;

сезонне обслуговування (підготовка до зимової (літньої) експлуатації);

роботи під час зберігання;

військовий ремонт;

роботи за бюлетенями;

інші роботи, передбачені регламентами технічного обслуговування БпАК та розпорядженнями посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

2. Про виконання всіх видів робіт робиться відповідний запис у журналі підготовки та застосування БпАК (додаток 3).

Зазначений журнал є одним із основних документів, знаходиться разом із БпАК і в разі передавання БпАК з одного підрозділу до іншого передається з ним.

Відповідальними за зберігання та ведення журналу є начальник (командир) групи технічного підрозділу - під час перебування БпАК на регламентних роботах; авіаційний технік (зовнішній пілот) БпАК - під час перебування БпАК у підрозділі БпАК.

3. Попередня підготовка (якщо вона передбачена регламентом технічного обслуговування БпАК) виконується під час підготовки БпАК до застосування зі стану зберігання. Дозволяється поєднувати виконання попередньої підготовки з виконанням регламентних робіт, при цьому роботи, які повторюються, виконуються один раз.

4. Після закінчення строку дії попередньої підготовки, якщо БпАК не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна попередня підготовка.

5. Попередня підготовка виконується на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю чи ПДП БпАК.

6. Передпольотна підготовка виконується перед кожним пуском БпЛА та складається з двох етапів: перший етап - роботи, які виконуються на очікувальній або стартовій позиції; другий етап - роботи, які виконуються на стартовій позиції безпосередньо перед пуском з використанням ПДП БпАК (передстартова підготовка). Дозволяється завчасне виконання робіт за планом пуску в обсязі до запуску маршового двигуна.

7. Післяпольотна підготовка виконується після польоту БпЛА, якщо не планується його повторне застосування. БпЛА, на якому виконано післяпольотну підготовку, переводиться на зберігання.

8. Підготовка до повторного застосування виконується після польоту БпЛА, якщо планується його повторне застосування або переведення до технічної готовності № 1. Виконання здійснюється на технічній або очікувальній позиції з використанням контрольно-перевірочного комплексу, наземних автоматизованих засобів контролю або ПДП БпАК.

9. Після закінчення строку дії підготовки до повторного застосування, якщо БпЛА не переводився на зберігання, на ньому виконується повторна підготовка до повторного застосування.

10. Тривалість роботи спеціалістів на АТ, витрати робочого часу на навчання, втрати робочого часу, облік виконання вправ під час відпрацювання бойових злагоджень тощо обліковуються в журналі командира підрозділу безпілотних авіаційних комплексів (додаток 4).

Журнал веде командир підрозділу БпАК.

Після заповнення всіх аркушів журнал зберігається один рік, потім знищується в установленому законодавством порядку.

11. Види робіт на БпАК, їх обсяг і періодичність виконання визначаються ЕД і розпорядчими документами керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Роботи на БпАК виконуються за технологічними картами. Типові технологічні карти підготовки БпАК до польотів, регламентних робіт і складних демонтажно-монтажних робіт розробляються промисловістю та вводяться в дію керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. У разі відсутності таких типових технологій технологічні карти розробляє старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), у складі якої є підрозділи з використання БпАК, за участю спеціалістів ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ і затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Визначення необхідності розробки технологічних карт усунення несправностей, демонтажно-монтажних робіт, виконання цільових оглядів, робіт за бюлетенями і розробку цих технологічних карт здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Копії (витяги) із затверджених (уведених в дію) технологічних карт та іншої ЕД, якими користуються виконавці робіт на БпАК, повинні бути завірені старшим інженером (інженером) - начальником ІАС військової частини (установи, організації) і мати посилання на документацію, з якої зроблено копію (витяг).

12. Тривалість усіх видів підготовки до польотів і регламентних робіт, а також необхідні для цього сили та засоби визначаються на підставі директивних або типових норм часу з урахуванням умов базування, кваліфікації та укомплектованості персоналом, наявності матеріальних засобів, встановлюються розпорядчим документом відповідної посадової особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ для конкретних типів БпАК і за необхідності уточнюються щороку до початку періоду навчання.

13. Обсяг робіт на БпАК, визначений для кожного спеціаліста на день (зміну), має становити технологічно завершену операцію (комплекс операцій) та забезпечувати завершення виконання розпочатої роботи до кінця.

Доручати виконання незавершеної роботи новому виконавцю дозволяється командиру підрозділу БпАК після особистої перевірки стану незавершеної роботи та інструктажу нового виконавця про порядок її завершення.

Під час передпольотної підготовки доручати завершення робіт, які не завершені однією особою, іншій особі забороняється. У разі крайньої потреби підготовка БпАК до польоту проводиться іншим спеціалістом з повторним виконанням усіх робіт.

Перед початком робіт командир підрозділу БпАК (командир екіпажу) інструктує персонал щодо заходів безпеки (із записом у журналі інструктажів), уточнює особливості підготовки та порядок застосування БпАК.

14. За повноту, якість та своєчасність виконання робіт на БпАК відповідають особи, які виконували ці роботи. Записи про всі виконані роботи здійснюють у відповідній документації БпАК за своїми підписами особи, які виконали роботу, та особи, які проконтролювали її виконання, із зазначенням прізвищ.

15. Усі роботи на БпАК виконуються тільки з дозволу авіаційного техніка БпАК. Про початок та закінчення робіт на БпАК спеціалісти всіх спеціальностей (члени екіпажу) інформують авіаційного техніка БпАК. У разі тимчасової відсутності авіаційного техніка БпАК роботи виконуються тільки з дозволу командира підрозділу (екіпажу) БпАК.

16. Кожний спеціаліст, який виявив несправність БпАК або пошкодив його складові під час виконання робіт, повідомляє (доповідає) про це авіаційного техніка БпАК та свого безпосереднього начальника. Про всі виявлені на БпАК несправності (пошкодження) робиться запис у журналі підготовки та застосування БпАК.

17. Зовнішній пілот (оператор) БпАК та члени зовнішнього екіпажу доповідають по команді про всі несправності, виявлені під час польоту та оглядів.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС (командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК) військової частини (установи, організації) зобов'язаний провести аналіз несправностей, забезпечити їх якісне усунення та вжити заходів щодо попередження аналогічних несправностей на інших БпАК.

18. Підбиття підсумків роботи, вивчення з персоналом результатів аналізу несправностей БпАК, помилок персоналу, які допускаються під час експлуатації БпАК, вказівки щодо усунення цих помилок та їх попередження здійснюються на технічному розборі.

Технічний розбір проводить командир екіпажу БпАК у кінці кожного робочого дня, а командир підрозділу БпАК - не менше одного разу на тиждень.

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації) проводить розбір не менше одного разу на місяць.

19. Члени екіпажу БпАК, що виконують заправлення БпЛА паливом, мастилом, спеціальними рідинами та заряджання газами, відповідають за кількість заправлених рідин та газів і надійність закриття заправних пристроїв. Перед заправленням (заряджанням) бортових систем вони зобов'язані:

перевірити наявність відмітки старшого інженера (інженера) - начальника ІАС про дозвіл на заправлення в контрольному талоні на паливо, мастила, спеціальні рідини;

перевірити в контрольному талоні відповідність наданих до заправки палива, масла, рідин вимогам керівництва (інструкції) з експлуатації цього типу БпЛА;

перевірити справність роздавальних пристроїв, заземлення, відповідність кольору (маркування) на балонах зі стисненим газом встановленим вимогам.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК дозволяється командиру екіпажу БпАК здійснювати контроль і допуск до заправлення БпЛА.

Кількість заправлених (заряджених) у БпЛА пального, мастила, спеціальних рідин і газів записується в журнал підготовки та застосування БпАК. Контроль за кількістю заправлених (заряджених) палива, масла, рідин і газів у всіх системах, а також надійності закриття заправних пристроїв здійснюють зовнішні пілоти (оператори) БпАК.

3. Підготовка до польотів

1. Напередодні проведення польотів проводиться контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів БпАК, що залучаються до польотів, який здійснює заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння за участю старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації). Про готовність БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння доповідає командиру (керівнику) військової частини (установи, організації).

Контроль готовності проводиться шляхом отримання доповідей, опитування спеціалістів, особистої перевірки стану БпАК і знань особового складу зовнішніх екіпажів БпАК.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК контроль готовності здійснює командир екіпажу БпАК.

2. Передпольотна підготовка БпАК проводиться безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання і містить:

передпольотний огляд БпАК та усунення виявлених несправностей;

перевірку відповідності заправлення (заряджання) систем БпЛА завданню на політ;

дозаправлення (дозаряджання) систем БпЛА відповідно до завдання на політ;

введення вихідних даних (програм) у навігаційні, прицільні та інші системи;

підготовку АЗУ до застосування;

спорядження БпЛА АЗУ;

підготовку БпАК та перевірку готовності його до виконання завдання в обсязі вимог КЛЕ.

Часом передпольотної підготовки БпАК до польотів є безперервний час від початку робіт з підготовки БпАК до пуску (початку розбігу) БпЛА.

3. Після виконання передпольотної підготовки та застосування БпАК командир та члени зовнішнього екіпажу заповнюють журнал підготовки та застосування БпАК.

4. Організація та проведення дня робіт на авіаційній техніці

1. Дні роботи на авіаційній техніці (далі - ДРАТ) проводяться на всіх типах БпАК не рідше одного разу на тиждень залежно від особливостей експлуатації конкретного типу БпАК.

2. У ДРАТ виконуються:

періодичні роботи відповідно до РТО;

цільові огляди та перевірки;

підготовка АЗУ;

заміна агрегатів, у яких закінчився ресурс (строк служби);

роботи з утримання у справному стані інструменту та закріплених за підрозділом БпАК;

усунення несправностей;

контрольні огляди БпАК керівним складом;

тренажі з особовим складом зовнішніх екіпажів;

оформлення пономерної та експлуатаційної документації;

контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів;

інші роботи на БпАК.

5. Періодичні роботи

1. Періодичні роботи є видом періодичного ТО БпАК, компонентів та обладнання і проводяться за напрацюванням або календарними строками у міжрегламентний період.

2. Періодичні роботи виконує зовнішній екіпаж із залученням за потреби спеціалістів ремонтних підрозділів в обсязі та строки, встановлені РТО.

6. Цільові огляди і перевірки

1. Цільові огляди і перевірки (далі - ЦОіП) проводяться з метою детальної перевірки окремих агрегатів, систем, механізмів і елементів конструкції БпАК. ЦОіП є одним із елементів профілактичних заходів щодо попередження відмов БпАК, його компонентів та обладнання.

Обсяг, порядок і строки проведення ЦОіП визначають заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння і керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Особи, які віддали розпорядження на проведення ЦОіП, повинні вказати мету і порядок його проведення.

2. Усі документи, що стосуються виконання ЦОіП, адресуються заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння, який з отриманням документа:

вивчає його зміст;

ставить завдання щодо виконання вимог документа, керуючись цими Правилами та іншими нормативно-технічними документами з питань експлуатації і ремонту БпАК;

ставить завдання старшому інженеру (інженеру) - начальнику ІАС військової частини (установи, організації) про визначення БпАК, на яких будуть виконані ЦОіП.

Відповідальним за виконання ЦОіП призначається старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Після одержання документа старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

вивчає нормативно-технічні документи та довідковий матеріал, що стосується виконання ЦОіП;

відпрацьовує (у разі відсутності) технологію виконання ЦОіП БпАК;

визначає потрібні сили, засоби та час, необхідні для виконання ЦОіП;

відпрацьовує аркуш контролю виконання вказівки, розпорядження (додаток 5) у кількості примірників, що відповідає кількості підрозділів, які залучаються до виконання ЦОіП;

доводить до командирів підрозділів БпАК вимоги документа;

організовує інструктаж спеціалістів, які залучаються для виконання ЦОіП, з показом (за потреби) технології виконання робіт безпосередньо на БпАК, його компонентах та обладнанні.

4. Аркуші контролю розробляються на всі накази, директиви, вказівки і розпорядження з питань експлуатації і ремонту БпАК, які надійшли до військової частини (установи, організації).

Аркуш контролю є технічним документом, який визначає порядок, технологію, перелік контрольних операцій, разових перевірочних робіт під час виконання ЦОіП на БпАК та звітним документом, який підтверджує факт виконання та контролю якості робіт (оглядів) на БпАК у визначені строки. Аркуші контролю передаються у підрозділи, що залучаються до виконання вимог документа.

5. Виконання ЦОіП оформлюється шляхом здійснення виконавцями відповідних записів у журналі підготовки та застосування БпАК, аркуші контролю а також у формулярі БпАК (БпЛА) - у разі виконання ЦОіП за розпорядчим документом керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Записи у журналі підготовки та застосування БпАК і формулярі БпАК (БпЛА) виконують у тому формулюванні, яке зазначене в аркуші контролю.

6. Після виконання ЦОіП на всіх БпАК підрозділу командири підрозділу БпАК (заступники командирів з озброєння) підписують аркуші контролю та повертають їх відповідальному за виконання.

7. Після отримання заповнених аркушів контролю старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

перевіряє правильність заповнення аркушів контролю;

обліковує виконання ЦОіП;

доповідає заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння про виконання ЦОіП, виявлені при цьому несправності, недоліки та пропонує шляхи їх усунення;

відпрацьовує та відправляє повідомлення про виконання ЦОіП до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

8. Для обліку та контролю виконання розпоряджень з експлуатації БпАК у військовій частині (установі, організації) ведеться журнал обліку аркушів контролю (додаток 6). За правильність заповнення журналу відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Журнал зберігається у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС.

Аркуші контролю зберігаються в окремих справах, в яких мають бути внутрішні описи. Строк зберігання аркушів контролю в частині - два роки після завершення виконання робіт за цим аркушем контролю на всіх БпАК частини (установи, організації).

9. На БпАК, які знаходяться на зберіганні, ЦОіП, пов'язані з опробуванням двигунів чи з перевіркою систем під струмом, не виконуються.

Під час підготовки БпАК, які знаходились на зберіганні, прийнятих з інших частин або організацій з ТОР, до польотів необхідно забезпечити обов'язкове виконання на них усіх робіт за обсягами аркушів контролю, які були відпрацьовані за час перебування БпАК на зберіганні, в інших частинах або в організації з ТОР.

7. Регламентні роботи

1. Регламентні роботи є видом періодичного ТО і проводяться з метою поглибленої перевірки технічного стану БпАК та приведення її технічних характеристик у відповідність до ЕД.

2. Регламентні роботи виконують спеціалісти підрозділу обслуговування (регламенту і ремонту) БпАК. За потреби регламентні роботи можуть виконувати організації з ТОР (підприємства виробника, розробника).

Регламентні роботи може також виконувати на БпАК, які виконують завдання у відриві від постійного місця базування, особовий склад зовнішнього екіпажу за наявності відповідної контрольно-перевірочної апаратури (далі - КПА) та допущеного в установленому законодавством порядку персоналу.

3. Річний план відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи та роботи за бюлетенями складає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та затверджує командир (керівник) військової частини (установи, організації).

Планування відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи, що виконуються в організації з ТОР (на підприємствах виробника, розробника), інших військових частинах здійснюється на підставі річних планів, затверджених керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

8. Контроль за технічним станом безпілотних авіаційних комплексів

1. Контроль за технічним станом АТ полягає в перевірці відповідності значень параметрів БпАК вимогам експлуатаційної (ремонтної) документації та визначенні на цій основі технічного стану в даний момент.

2. Контроль за технічним станом є основним джерелом інформації для особового складу, який експлуатує БпАК, під час визначення конкретного характеру та обсягу робіт, що підлягають виконанню на БпАК.

3. Види контролю технічного стану БпАК, порядок їх виконання встановлюються експлуатаційною та нормативною документацією.

4. Контроль за зареєстрованими матеріалами польоту (відеофайлами, log-файлами) - об'єктивний контроль (далі - ОК) - поділяється на міжпольотний, повний та спеціальний.

5. Міжпольотний контроль проводиться після кожного польоту за матеріалами ОК (далі - МОК).

6. Міжпольотний контроль виконує особовий склад зовнішнього екіпажу, який пройшов навчання, здав заліки та допущений наказом командира військової частини до проведення аналізу МОК (log-файлів). Результати міжпольотного контролю доповідаються командиру (заступнику командира з озброєння) підрозділу БпАК і записуються до журналу міжпольотного контролю.

7. У разі виявлення за МОК несправностей БпАК або порушень правил експлуатації командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК доповідає керівнику польотів і дає вказівки про порядок і методи їх усунення.

Після усунення несправностей командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК ставить свій підпис у журналі підготовки та застосування БпАК, доповідає про усунення керівнику польотів.

8. Повний контроль здійснюється після завершення льотної зміни з метою:

аналізу та оцінки безпосередніми керівниками (начальниками) підрозділів БпАК виконання польотних завдань, виявлення інцидентів і розроблення заходів щодо їх усунення;

оцінки керівним складом ІАС стану БпАК, дотримання правил їх експлуатації, а також прогнозування їх працездатності;

виявлення та аналізу недоліків у керівництві польотами та вжиття заходів щодо їх усунення;

підготовки МОК, які висвітлюють характерні недоліки та повчальні приклади для використання під час розбору польотів.

9. Спеціальний контроль здійснюється:

за потреби поглибленого аналізу роботи БпАК або виконання польотного завдання;

під час підготовки та проведення спеціальних польотів;

у разі виявлення відхилень у роботі БпАК;

для оцінки повноти та якості підготовки БпАК до польотів;

під час розслідування авіаційних подій та інцидентів.

10. Під час розслідування авіаційної події (серйозного інциденту) порядок проведення та обсяг спеціального контролю визначає голова комісії із розслідування авіаційної події (серйозного інциденту), а під час розслідування інциденту - командир (керівник) військової частини (установи, організації).

11. Посадові особи з експлуатації БпАК та особовий склад зовнішніх екіпажів зобов'язаний вміти дешифрувати і аналізувати зареєстровану інформацію в обсязі своїх посадових обов'язків.

12. Дефектоскопічний контроль виконується з метою своєчасного виявлення тріщин, корозійних пошкоджень, неприпустимих змін механічних властивостей та інших дефектів матеріалу високонавантажених деталей БпАК за допомогою радіографічного, ультразвукового, акустико-емісійного, вихроструминного, магнітопорошкового, візуально-оптичного, капілярного та інших методів неруйнівного контролю.

9. Забезпечення вимог безпеки під час експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. Під час виконання робіт на БпАК і ЗТО персонал повинен знати та суворо дотримуватись вимог безпеки.

2. Організація заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК та ЗТО у військовій частині (установі, організації) регламентується статутами Збройних Сил України, наказами Міністерства оборони України, розпорядчими документами посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, ЕД, збірниками заходів безпеки під час експлуатації та військового ремонту АТ.

3. Керівники, у підпорядкуванні яких постійно або тимчасово перебуває персонал, що виконує роботи з експлуатації, ремонту БпАК і ЗТО, забезпечують дотримання вимог безпеки та норм виробничої санітарії у військовій частині (установі, організації).

Усі роботи на БпАК, пов'язані з підготовкою та перевіркою системи керування зброєю до бойового застосування, заряджанням (розряджанням) і підвіскою (зняттям) АЗУ, проводяться з дозволу та в присутності авіаційного техніка БпАК.

За дотримання заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК відповідає особисто кожен виконавець.

4. Робочі місця залежно від характеру робіт, що виконуються, і небезпечні зони мають бути обладнані загальними або індивідуальними, постійними або тимчасовими інструкціями, знаками та загородженнями безпеки.

5. За своєчасне попередження всіх осіб, які перебувають у небезпечних зонах, виставлення та зняття тимчасових загороджень і знаків безпеки відповідає керівник робіт. Команди попередження про небезпечні дії мають подаватися у спосіб, що гарантує їх отримання всіма спеціалістами, які перебувають в небезпечних зонах.

6. Навчання безпечним прийомам і методам роботи має проводитись у всіх військових частинах (установах, організаціях) незалежно від характеру і ступеня небезпеки технологічного процесу, а також кваліфікації та стажу осіб, які працюють на такій посаді.

7. Перевірка знання персоналом вимог безпеки проводиться у випадках, передбачених пунктом 2 глави 10 цього розділу.

Інструктажі щодо заходів безпеки залежно від характеру, мети, місця і часу проведення поділяються на первинний, повторний та позаплановий. Про проведення зазначених інструктажів здійснюються записи в контрольному аркуші проведення інструктажу з техніки безпеки (додаток 7).

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на півроку (на роботах з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на квартал). З особами, які через певні причини (відпустка, хвороба, відрядження тощо) були відсутні на роботі під час настання строку проведення періодичного (повторного) інструктажу, інструктаж проводиться перед початком роботи в перший день їх виходу на роботу.

8. Перед початком робіт персонал повинен бути ознайомлений з характером та умовами виконання робіт і заходами безпеки. Інструктаж проводить начальник (старший групи), який безпосередньо керує виконанням робіт.

9. Самостійно виконувати роботи на БпАК дозволяється особовому складу зовнішнього екіпажу.

10. У разі обладнання БпАК АЗУ спеціаліст, що перевіряє працездатність систем озброєння, повинен особисто переконатись у тому, що бомби, ракети з пускових пристроїв знято.

10. Допуск персоналу до експлуатації безпілотних авіаційних комплексів

1. До експлуатації БпАК допускається особовий склад, який пройшов теоретичне та практичне навчання (перенавчання) і стажування, після перевірки засвоєння ним конструкції БпАК, правил його експлуатації, вимог безпеки та практичних навичок роботи в обсязі посадових обов'язків та отримання відповідного допуску (сертифіката).

2. Перевірка знання конструкції БпАК та вимог безпеки під час роботи на БпАК, умінь і навичок щодо їх експлуатації особовим складом зовнішнього екіпажу у всіх випадках здійснюється командиром підрозділу БпАК (старшим інженером (інженером) - начальником ІАС, посадовими особами ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ) і проводиться не менше ніж один раз на рік (під час контрольних занять), а також:

під час допуску до самостійної експлуатації кожного типу (модифікації) БпАК;

під час інспекторських перевірок;

у разі грубих порушень правил експлуатації БпАК;

під час проведення іспитів на підтвердження (підвищення) класної кваліфікації;

під час контрольних оглядів БпАК;

після прибуття до нового місця служби.

Перевірка може здійснюватись і в інших випадках згідно із вказівками і розпорядженнями.

5. Допуск особового складу зовнішніх екіпажів до експлуатації БпАК оформлюється наказом командира частини на підставі акта перевірки знання авіаційної техніки (додаток 8).

6. Особовий склад зовнішніх екіпажів, який показав незадовільні знання АТ і слабкі практичні навички в роботі або неготовність до виконання польотного завдання, від експлуатації БпАК відстороняється. Відстороняють від експлуатації БпАК:

керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, їх заступники, начальники відділів експлуатації - особовий склад зовнішніх екіпажів військових частин (установ, організацій), у складі яких є підрозділи БпАК;

заступник командира військової частини (установи, організації) з озброєння (старший інженер (інженер) - начальник ІАС) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованої військової частини (установи, організації);

командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованого йому підрозділу.

7. Допуск до експлуатації БпАК відстороненого особового складу зовнішніх екіпажів БпАК здійснюється в разі позитивних результатів повторної перевірки знань і практичних навичок особами, які відсторонили їх від експлуатації БпАК, або комісією заступника командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням цих осіб.

11. Допуск безпілотних повітряних суден до польотів

1. До польотів допускаються справні БпЛА з оформленою встановленою документацією, які підготовлені відповідно до завдання, зареєстровані у реєстрі державних повітряних суден та мають допуск до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до І класу (додаток 9). Цей допуск встановлює, що БпЛА І класу придатні для безпечних польотів (перельотів) у межах діючих обмежень.

Допуск до виконання польотів БпЛА видає експлуатуюча організація на підставі реєстраційного посвідчення державного повітряного судна та інших документів, що регулюють питання державної авіації України, за підписом керівника (командира) експлуатуючої організації, завірений у встановленому законодавством порядку.

Копія допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА I класу, засвідчена в установленому законодавством порядку, надсилається протягом п'яти робочих днів до ОУБпА ЗСУ, ЦОВВ та ІВФ за належністю.

{Абзац третій пункту 1 глави 11 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 317 від 21.05.2025}

Строк дії допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА І класу не може перевищувати один рік.

За забезпечення безпеки польотів (перельотів) БпЛА І класу відповідає керівник (командир) експлуатуючої організації.

Допускається випуск БпЛА у політ з несправностями окремих систем та агрегатів, перелік яких наведено у технічній документації (затверджено ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ). Рішення на випуск таких БпЛА у політ приймає командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння), про що робить запис у журналі підготовки та застосування БпАК за своїм підписом і підписом зовнішнього пілота (оператора).

У разі роботи зовнішнього екіпажу БпАК самостійно у відриві від місця постійного базування рішення приймає зовнішній пілот (оператор) із обов'язковим записом у журналі підготовки та застосування БпАК.

2. Дозвіл на пуск БпЛА дає командир зовнішнього екіпажу. Допуск підтверджується підписом у журналі підготовки та застосування БпАК.

3. У разі порушення правил технічної експлуатації в процесі проведення його передпольотної підготовки відсторонити БпАК від польоту можуть командир зовнішнього екіпажу, командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК, старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), заступник командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) і посадові особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Після усунення виявлених недоліків БпАК допускається до польоту з дозволу особи, яка відсторонила його від польоту, або заступником командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням вищої посадової особи, яка відсторонила БпАК від польоту.

12. Закріплення авіаційної техніки

1. БпАК, що знаходяться у військовій частині (установі, організації), наказом командира військової частини закріплюються за авіаційним техніком БпАК.

2. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання, справність та постійну готовність їх до застосування.

13. Обліт безпілотних повітряних суден

1. Обліт БпЛА у військових частинах (установах, організаціях) проводиться за розпорядженням командира (керівника) ОУБпА.

2. Картку обльоту для конкретного типу БпЛА розробляє підприємство-виробник та затверджує керівник підприємства, як виняток, картка обльоту може розроблятись у ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ та затверджуватись його керівником.

14. Сезонне обслуговування БпАК (підготовка до зимової (льотної) експлуатації)

1. Під час підготовки до виконання сезонного обслуговування проводяться заходи з планування та організації робіт на БпАК, а саме:

видається наказ про проведення сезонного обслуговування;

визначається технічний стан БпАК;

складаються плани, плани-графіки виконання сезонного обслуговування;

визначається потреба в запасних частинах і витратних матеріалах, необхідних для проведення робіт;

складаються заявки на отримання ЗЧМ та подаються до підрозділів та служб забезпечення, організовується отримання матеріальних засобів;

визначається обсяг робіт (основних і додаткових), складаються переліки робіт;

визначається необхідна кількість персоналу, який буде залучатися до виконання робіт із сезонного обслуговування;

проводяться заняття з особовим складом, який залучається до робіт із сезонного обслуговування, показові заняття.

2. Під час переходу до зимової (літньої) експлуатації проводиться підготовка персоналу, БпАК до відповідного періоду експлуатації.

Підготовка до зимової (літньої) експлуатації містить:

проведення занять (конференції) з персоналом щодо особливостей експлуатації БпАК у зимовий (літній) період;

сезонне обслуговування БпАК згідно з РТО;

виконання переліків робіт та інших робіт на БпАК, передбачених ЕД і вказівками керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

підготовку навчальної та виробничої баз;

тренажі на БпАК.

3. Строки проведення підготовки всіх військових частин (установ, організацій) до чергового періоду експлуатації визначає керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (у ЗСУ зазначені строки визначаються на підставі розпорядження ГШ ЗСУ).

15. Підконтрольна експлуатація безпілотних авіаційних комплексів

1. Підконтрольна експлуатація БпАК проводиться відповідно до наказу ОУБпА ЗСУ, наказів ЦОВВ та ІВФ.

{Пункт 1 глави 15 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

2. Підконтрольна експлуатація БпАК - штатна експлуатація заданої кількості БпАК, яка супроводжується додатковим контролем і врахуванням їх технічного стану з метою одержання достовірної інформації щодо змінювання якісних показників технічного стану виробів в умовах експлуатації. Підконтрольна експлуатація БпАК може проводитися як для окремих зразків, так і для серійного виробництва. З метою одержання достовірної та повної інформації про результати експлуатаційних спостережень під час проведення підконтрольної експлуатації здійснюється більш детальний документальний контроль та облік фактичного технічного стану БпАК в умовах штатної експлуатації.

3. Метою підконтрольної експлуатації БпАК є:

підтвердження відповідності тактико-технічних характеристик БпАК вимогам нормативно-технічної документації в умовах їх використання за призначенням;

перевірка ефективності впроваджених нових конструкторських та технологічних рішень під час їх розробки та виготовлення, застосування складових виробів, у тому числі вироблених за сучасними технологіями;

дослідження характеристик, які не були отримані під час проведення випробувань дослідних зразків;

отримання додаткових відомостей про надійність БпАК під час їхньої експлуатації у різні пори року та різних кліматичних зонах; можливість застосування нових марок пально-мастильних матеріалів, акумуляторних батарей, спеціальних рідин тощо, які не були передбачені експлуатаційною документацією на БпАК, а також відомостей, які враховувалися б під час подальших розробок БпАК;

вироблення рекомендацій щодо усунення недоліків, підвищення функціональних можливостей та ефективності використання БпАК;

вироблення пропозицій щодо доцільності подальшого прийняття на озброєння (постачання) БпАК у ЗСУ (ЦОВВ).

4. Замовником підконтрольної експлуатації БпАК є центральні служби забезпечення ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, командування (штаби) видів ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони та Генерального штабу (далі - ГШ) ЗСУ та інші органи військового управління, які безпосередньо підпорядковані Міноборони та ГШ ЗСУ.

5. Учасниками виконання заходів з організації та проведення підконтрольної експлуатації БпАК є:

ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

інші органи військового управління безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ (далі - органи військового управління);

відповідні науково-дослідні установи та вищі військові навчальні заклади ЗСУ (далі - науково-дослідні установи);

військові частини (установи, організації), в яких здійснюються зазначені заходи;

інші учасники (за потреби).

6. Функції учасників підконтрольної експлуатації БпАК:

1) ОУБпА ЗСУ, ЦОВВ та ІВФ:

{Абзац перший підпункту 1 пункту 6 глави 15 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

приймає рішення про проведення заходів з організації підконтрольної експлуатації БпАК;

видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує розроблення типової методики на проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь разом з іншими органами військового управління (за потреби) у проведенні підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснює контроль за підготовкою, отриманням та узагальненням відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах, через науково-дослідні установи, органи військового управління, безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) акти за результатами підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь у виконанні заходів з реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

2) орган військового управління безпосередньо підпорядкований ГШ ЗСУ, структурний підрозділ Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК:

готує та надає в установленому законодавством порядку до ОУБпА ЗСУ клопотання щодо проведення підконтрольної експлуатації визначених БпАК;

{Абзац другий підпункту 2 пункту 6 глави 15 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025, з урахуванням змін, внесених Наказом Міністерства оборони № 317 від 21.05.2025}

подає пропозиції до складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

на підставі наказу ОУБпА ЗСУ видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК у визначених підпорядкованих військових частинах (установах, організаціях);

{Абзац четвертий підпункту 2 пункту 6 глави 15 розділу IV в редакції Наказу Міністерства оборони № 282 від 02.05.2025}

погоджує (затверджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує заходи щодо науково-технічного супроводження, підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК у підпорядкованих військових частинах (установах. організаціях);

організовує матеріально-технічне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК відповідно до програм, методик та рішень про її проведення;

забезпечує своєчасну підготовку, отримання та узагальнення відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах;

за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК погоджує (затверджує) акти (звіти) та за потреби надає їх до науково-дослідних установ для проведення науково-технічної експертизи;

готує пропозиції щодо реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК у процесі їх експлуатації (внесення змін до експлуатаційної та ремонтної документації тощо);

розробляє (організовує розроблення) у межах повноважень документи з питань удосконалення організації підконтрольної експлуатації БпАК;