Про затвердження Правил охорони праці у трубному виробництві

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ

15.10.2009 N 171

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2009 р. за N 1037/17053

Про затвердження Правил охорони праці у трубному виробництві

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці у трубному виробництві (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности в трубном производстве", затверджені Мінчорметом СРСР 19.02.87 і Держгіртехнаглядом СРСР 10.03.87.

3. Наказ набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0109641-09 ) та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Дунаса С.В.

Голова Комітету С.О.Сторчак

ПОГОДЖЕНО:

Головний державний санітарний лікар України, Перший заступник Міністра охорони здоров'я України О.М.Біловол

Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва О.Кужель

Генеральний директор Федерації роботодавців України В.Надрага

В.о. президента Всеукраїнської асоціації роботодавців В.Биковець

В.о. президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В.Биковець

Голова Центрального комітету профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України В.І.Казаченко

Директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Ю.І.Шульга

Перший заступник керівника Спільного представницького органу профспілок Г.В.Осовий

Заступник Голови Федерації професійних спілок України С.Я.Українець

Президент Спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський

Міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Куйбіда

Голова Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Л.В.Лосюк

Голова Державного комітету ядерного регулювання України О.А.Миколайчук

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України С.Богданов

Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.М.Третьяков

Заступник Міністра промислової політики України С.Г.Грищенко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 15.10.2009 N 171

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 листопада 2009 р. за N 1037/17053

ПРАВИЛА охорони праці у трубному виробництві

I. Галузь застосування

1.1. Правила поширюються на всі суб'єкти господарювання, які займаються проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією і ремонтом об'єктів трубного виробництва.

1.2. Вимоги Правил є обов'язковими для всіх працівників при організації й виконанні робіт, пов'язаних із проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, дослідженням, налагодженням і ремонтом обладнання підприємств і дослідно-промислових цехів по виробництву труб (далі - підприємства).

II. Загальні положення

2.1. Проектування, будівництво та реконструкція трубних підприємств та їх устаткування повинні здійснюватися відповідно до будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ) (далі - ДСП 173-96), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 ( 431-94-п ).

2.2. Прийняття до експлуатації закінчених будівництвом трубних цехів здійснюється відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 ( 923-2008-п ). Усі виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

2.3. Підприємство, яке розпочинає (продовжує) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, повинно отримати дозвіл відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 ( 1631-2003-п ).

2.4. На трубних підприємствах роботодавець розробляє та затверджує Положення про службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.5. Усі діючі підприємства повинні мати затверджені роботодавцем інструкції з охорони праці.

2.6. Інструкції з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 N 132 ( z0020-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.7. Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до порядку і строків, встановлених Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 ( z0846-07 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

2.8. Роботодавець повинен згідно зі статтею 5 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) під час укладання трудового договору ознайомити працівників під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де вони будуть працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, а також про їх права на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.

2.9. Проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці проводитися відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Працівники, які у встановленому порядку не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

2.10. Для усіх працівників при прийнятті на роботу і за місцем роботи необхідно забезпечити проходження інструктажів з пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України ( z1148-03 ), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 ( z1147-03 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

2.11. На підприємствах на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою ( z0232-05 ), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 N 15 ( z0231-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

2.12. Роботи підвищеної небезпеки необхідно проводити за нарядом-допуском встановленої форми. Наряд-допуск, що видається відповідальному виконавцю робіт перед початком робіт підвищеної небезпеки, повинен бути оформлений відповідно до вимог "Положения о применении нарядов-допусков при производстве работ повышенной опасности на предприятиях и в организациях Министерства металлургии СССР", затвердженого наказом Міністерства металургії СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

У наряді-допуску, виданому на проведення робіт підвищеної небезпеки, повинен бути зазначений повний обсяг організаційних та технічних заходів, вжиття яких забезпечить безпечне проведення робіт у конкретних умовах.

Перелік посад керівників та фахівців, які мають право видавати наряди-допуски, повинен затверджуватися уповноваженою посадовою особою підприємства.

2.13. У кожному трубному цеху повинні бути складені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

2.14. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256 ( z0051-94 ), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

2.15. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59 ( z0183-96 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

2.16. Роботодавець зобов'язаний забезпечити всіх працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також запобіжними пристосуваннями відповідно до вимог Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.08.2008 N 187 ( z0918-08, za918-08 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08), а також мийними і знешкоджувальними засобами за встановленими нормами згідно з вимогами нормативно-правових актів.

Не допускаються до роботи працівники без відповідних засобів індивідуального захисту.

2.17. Порядок забезпечення засобами індивідуального захисту працівників здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 N 53 ( z0446-08 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.18. Працівники, що зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами згідно з нормами чинного законодавства.

2.19. На підприємствах незалежно від форм власності при настанні нещасного випадку необхідно організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій згідно з вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ).

III. Загальні вимоги щодо створення безпечних умов праці

3.1. Для створення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в трубних цехах необхідно передбачати:

ефективну аерацію будинків;

установку вентиляційних й аспіраційних пристроїв, повітряне й повітряно-водяне душування робочих зон і робочих місць;

кондиціонування повітря;

захист від джерел тепловипромінювання, електричних, електромагнітних і магнітних полів, ультразвуку, шуму;

широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;

нормальне освітлення;

систематичне та ретельне прибирання приміщень.

3.2. Трубні підприємства відповідно до вимог законодавства повинні мати:

гардеробні;

душові та вмивальні;

сушарки для робочого одягу;

механічні пральні, ремонтні майстерні для спецвзуття та спецодягу;

приміщення особистої гігієни для жінок;

вбиральні;

кімнати для паління;

приміщення для видачі молока або рівноцінних харчових продуктів.

Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, повинні бути передбачені спеціальні приміщення для обігріву.

Зберігати одяг у гардеробних необхідно в закритих шафах. Розміри шаф для зберігання спецодягу та домашнього одягу повинні відповідати діючим санітарним нормам. Шафи для зберігання спецодягу працівників, які забезпечуються за нормами теплим спецодягом, повинні мати такі розміри: ширина - 450 мм, глибина - 500 мм.

Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення обладнуються природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

3.3. Природне та штучне освітлення трубних підприємств повинно відповідати вимогам Державних будівельних норм ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Міністерства будівництва України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ) (далі - ДБН В.2.5-28-2006).

Під час зміни технологічного процесу, заміни або перестановки устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці необхідно привести у відповідність до ДБН В.2.5-28-2006.

3.4. Санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень повинен відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 ( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 ( va039282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.039-99), вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.001-89), ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83) та СНиП 2.04.05-91.

3.5. Контроль санітарно-гігієнічного стану в трубних цехах повинен проводитися відповідно до міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах" (далі - ГОСТ 12.4.077-79), ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" та ДСН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ).

3.6. У трубному виробництві на працівників можуть впливати такі шкідливі фактори:

тверді і газоподібні токсичні речовини. Кількість і склад токсичних речовин залежить від використовуваних під час виробництва труб матеріалів. У зону дихання працівників можуть надходити токсичні речовини, що містять у складі твердої фази різні метали (залізо, хром, нікель, мідь, титан, алюміній тощо), їх окисні та інші сполуки, а також газоподібні токсичні речовини (фтористий водень, окис вуглецю, окисли азоту та ін.). Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань;

випромінювання в оптичному діапазоні (ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне). При відсутності захисту можлива поразка органів зору;

теплове (інфрачервоне) випромінювання виробів трубного виробництва, інтенсивність якого залежить від температури попереднього підігріву виробів, їх габаритів тощо. При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може привести до порушень терморегуляції, навіть до теплового удару. Контакт із нагрітими виробами може викликати опіки;

іскри, бризки і викиди розплавлених матеріалів можуть стати причиною опіків;

електромагнітні поля. Характер їх впливу на організм визначається інтенсивністю і тривалістю такого впливу;

ультразвук, джерелами якого є різні ультразвукові установки. Дія ультразвуку залежить від його спектральної характеристики, інтенсивності і тривалості впливу;

шум, джерелами якого є вентилятори, пневмопроводи, джерела живлення тощо. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску;

локальна вібрація, джерелом якої є пневматичні інструменти тощо;

напруга в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

іонізація повітря робочої зони з утворенням позитивно та негативно заряджених іонів;

статичне навантаження. У результаті перенапруги можуть виникати захворювання нервово-м'язового апарата плечового пояса.

3.7. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів.

3.8. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

3.9. Мікроклімат у виробничих приміщеннях має відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

3.10. Контроль за шкідливими речовинами у повітрі робочої зони проводиться згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Періодичність проведення контролю встановлюється залежно від класу небезпечності шкідливої речовини: для I класу - не рідше 1 разу на 10 діб; для II класу - не рідше 1 разу на місяць, для III - IV класів - не рідше 1 разу на квартал. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за узгодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. При встановленні відповідності вмісту шкідливих речовин III - IV класів небезпеки рівню граничнодопустимих концентрацій допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік.

3.11. Контроль за викидом шкідливих речовин в атмосферу здійснюється відповідно до ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", ГОСТ 17.2.3.01-86 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов" та Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 ( v0201282-97 ) (ДСП 201-97).

3.12. Виробниче устаткування та інструменти, що створюють при роботі шум, повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 ( va037282-99 ), а також ГОСТ 12.1.003-83.

У тих випадках, коли шум на робочих місцях не може бути знижений до граничнодопустимих рівнів, необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту органів слуху, а при еквівалентному рівні шуму більше 120 дБА - дистанційне керування виробничим процесом зі звукоізольованих камер чи автоматизувати технологічний процес.

Механізовані ручні інструменти пневматичної дії повинні мати спеціальні гасники вихлопу.

3.13. До експлуатації допускаються тільки справне устаткування, інструменти чи механізми або пристрої, що задовольняють вимоги ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности". Не дозволяється використання вібруючого устаткування в режимах, що відрізняються від паспортного.

3.14. Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати допустимих рівнів згідно з ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ) і ДСТУ ГОСТ 12.1.012-90.

При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Проведення понаднормових робіт з вібруючим устаткуванням не дозволяється.

3.15. У випадках, коли вібраційне навантаження при роботі з вібронебезпечним обладнанням перевищує допустимий рівень відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ), необхідно забезпечити працівників віброгасними рукавицями та забезпечити раціональний режим праці згідно з розділом 7 ДСН 3.3.6.039-99.

3.16. Улаштування систем водопостачання та каналізації повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" та СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания".

3.17. Джерела водопостачання, використовувані для живлення господарсько-питних водопроводів, повинні відповідати ГОСТ 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

3.18. Якість питної води, води для душу, умивальників, вентиляції, охолодження повітря і пилопридушення повинна відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН N 383-96).

3.19. Виробничі та побутові приміщення трубних підприємств повинні бути забезпечені питною водою.

3.20. Обладнання та експлуатація бойлерних установок, баків для нагрівання води та водоводяних теплообмінників гарячого водопостачання повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), СНиП 2.04.01-85 та ДБН В.2.5-38-2008 "Теплові мережі".

3.21. Параметри електромагнітних полів на робочих місцях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ).

3.22. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання необхідно застосовувати екранування джерел випромінювання, а працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту обличчя та очей відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 ( z0918-08, za918-08 ).

3.23. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством має здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України ( v0062282-97 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 ( v0208282-97 ) (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05, za552-05 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).

3.24. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования". Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.019-79 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты".

IV. Загальновиробничі вимоги з охорони праці

4.1. Вимоги до території підприємства, виробничих будівель та споруд

4.1.1. Будівлі й споруди трубних цехів необхідно розміщувати відповідно до СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий" з урахуванням домінуючих вітрів з підвітряного боку щодо найближчих будинків житлового, лікувально-профілактичного або культурно-побутового призначення.

Нагляд за технічним станом і експлуатацією виробничих будівель і споруд здійснюється відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0424-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27.11.97 N 32/288 ( z0423-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

На всі виробничі будівлі і споруди роботодавець повинен складати паспорти.

4.1.2. Трубні цехи, що споруджують, повинні бути розташовані таким чином, щоб не порушувався потоковий напрямок транспортування вантажів і не створювалися зустрічні й пересічні вантажні потоки.

4.1.3. У діючих трубних цехах для безпечного пересування працівників у відповідних місцях облаштовують проходи, перехідні містки й тунелі, виходи з яких повинні бути розташовані поза зоною дії мостових кранів.

4.1.4. Для переходу через головний сполучний вал кожної лінії трубних станів необхідно споруджувати перехідні містки.

4.1.5. Робочі кліті всіх станів повинні мати майданчики та сходи з поруччям незалежно від висоти рівня підлоги.

4.1.6. Стаціонарні металеві сходи повинні бути виконані відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-52:2008 "Конструкції будинків і споруд. Сходи маршеві, площадки та огородження сталеві. Технічні умови".

4.1.7. Майданчики, призначені для обслуговування устаткування, повинні мати: відстань від настилу до конструктивних елементів приміщення не менше 2 м; у галереях, тунелях і на естакадах - 1,8 м; ширину - не менше 1 м; огородження по периметру висотою не менше 1 м із суцільним металевим обшиванням понизу огородження на висоту 0,15 м та з додатковою планкою, що обгороджує, на висоті 0,5 м від настилу. Вимоги цього пункту поширюються також на розташовані в приміщеннях відкриті галереї, містки й майданчики, призначені для переходу через устаткування або комунікації.

4.1.8. Відкриті люки, колодязі, бункери, завантажувальні отвори або прорізи в підлогах, у міжповерхових перекриттях чи на робочих майданчиках огороджуються поручнями висотою не менше ніж 1 м з суцільною металевою обшивкою на висоту не менше 0,15 м і з додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від настилу.

4.1.9. Робочі місця, проходи та проїзди не дозволяється захаращувати сировиною, напівфабрикатами, готовою продукцією, іншими матеріалами. Межі проходів, проїздів або майданчиків для складування повинні бути позначені.

4.1.10. Стулки віконних чи ліхтарних з'єднань, що відкриваються, повинні мати пристрої, які дають змогу відкривати, встановлювати у необхідному положенні або закривати стулки з поверхні підлоги чи робочих майданчиків приміщення, а механізми для їх використання повинні знаходитися в легкодоступних і безпечних для обслуговування місцях.

4.1.11. При склінні віконним склом ліхтарів на будівлях під склінням влаштовуються горизонтальні металеві сітки шириною не менше 0,7 м при вертикальному склінні, а при похилому і горизонтальному ширина сіток визначається розрахунком відповідно до величини горизонтальної проекції засклених з'єднань.

4.1.12. Прорізи в будівлях трубних цехів для подачі залізничних рухомих складів мають бути обладнані воротами з світлофорами, відкривання і закривання яких повинні бути механізовані. Обладнання воріт повітряними або повітряно-тепловими завісами необхідно здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.1.13. У діючих цехах, де габарити наближення будинків до залізничних колій та автомобільних доріг не витримуються, мають бути вжиті заходи щодо забезпечення безпечного виходу працівників з будинків шляхом зміни розміщення виходів, установлення направляючих поручнів та покажчиків руху тощо.

Не дозволяється прохід працівників через ворота, що використовуються для в'їзду рухомого складу.

4.1.14. Підлога в трубних цехах має бути рівною, стійкою до механічних і теплових впливів і мати неслизьке покриття. Елементи конструкцій підлоги не повинні накопичувати або поглинати різноманітні рідини, що потрапляють на підлогу у процесі проведення робіт (мастила, емульсії, нейтральні, лугові або кислі розчини тощо), мають бути стійкими до їх впливу, а покриття підлоги повинно легко очищатися від таких рідин, виробничих забруднень і пилу.

4.1.15. На виробничих дільницях, де за характером технологічних процесів використовують масла, емульсії та інші речовини, необхідно вживати заходів щодо запобігання попаданню їх на підлогу. У разі попадання на підлогу дільниці вищезазначених речовин підлогу потрібно негайно очистити.

4.1.16. Прибирання робочих місць і виробничих приміщень повинно проводитися після закінчення роботи зміни або в міру забруднення.

4.1.17. Прибирання пилу та сміття всередині будівель необхідно передбачати механізованими засобами.

4.1.18. Дахи будівель мають бути справними. Не дозволяється скупчення пилу, снігу, льоду на них.

4.1.19. У місцях ремонту кранів повинні бути передбачені вантажопідйомні пристрої.

4.1.20. Будова й експлуатація котлів-утилізаторів повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів.

4.1.21. На гарячих і шкідливих ділянках цехів кабіни електромостових кранів повинні бути закритими й обладнані кондиціонерами або повітрядушуючими установками для створення допустимих умов мікроклімату згідно з ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ).

4.1.22. Кармани-накопичувачі труб повинні бути обладнані блокуючими пристроями, що виключають можливість спрацювання перекривачів у випадку, коли в небезпечній зоні перебуває працівник.

4.1.23. Між карманами повинні бути облаштовані проходи шириною не менше 0,7 м для зручного й безпечного стропування. Кармани повинні бути обшиті листовим залізом для зручного підведення стропів під труби. Біля карманів, у які скидаються труби з рольгангів, повинні бути пристрої, що запобігають скиданню труб у кармани під час стропування.

4.1.24. Конструкція рольгангів, конвеєрів й інших транспортних пристроїв повинна виключати падіння матеріалів, що транспортуються.

4.1.25. Люки для входу до тролеїв усіх наземних завантажувальних машин повинні мати блокування, що забезпечує відключення тролеї при відкритому люку.

Прорізи шириною більше 0,1 м у настилі тролейного каналу для проходження бугеля наземних машин повинні надійно перекриватися.

4.1.26. Усі виробничі й допоміжні будинки, спорудження та склади трубних цехів повинні відповідати ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ), а також повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Засоби пожежогасіння й протипожежний інвентар повинні розміщатися в легкодоступних, передбачених для цього місцях.

4.1.27. Блискавкозахист будинків, споруд і зовнішніх установок у процесі експлуатації повинен здійснюватися відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (IEC 62305:2006; NEQ).

4.1.28. Не дозволяється експлуатація димових труб, відхилення від вертикалі (крен) яких перевищує допустимі значення.

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації машин, обладнання, інструмента, пристосувань та огороджень

4.2.1. На діючі трубні стани й інші основні та допоміжні агрегати й обладнання повинні бути складені формуляри, паспорти ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 "Єдина система конструкторської документації. Експлуатаційні документи" (ДСТУ ГОСТ 2.601-2006).

4.2.2. У місцях переходу працівників через рольганги, шлепери, конвеєри та інші технічні пристрої повинні встановлюватися перехідні містки з поручнями.

Містки для переходу через зони з гарячим металом повинні мати теплоізолюючі настили, а з боків повинні бути перекриті щитами висотою не менше 1,8 м з листового заліза або густої металевої сітки.

4.2.3. Підлога на робочих місцях біля ножиць, штемпельних пресів, фрезерних і свердлильних верстатів й інших агрегатів холодної обробки металу повинна бути накритою ґратчастим дерев'яним настилом з відстанню між планками не більше 30 мм.

4.2.4. Двері тунелів, підвалів, а також огороджень приямків й інших небезпечних місць, де можливе підвищення вмісту токсичних речовин у повітрі, під час ведення технологічного процесу повинні бути закритими на замок й оснащені відповідними знаками безпеки.

4.2.5. Трубні стани повинні оснащуватися спеціальними установками й пристосуваннями для очищення устаткування та виробничих приміщень від пилу й виробничих відходів, які забезпечують максимальну механізацію робіт з очищення.

4.3. Вимоги до внутрішньозаводського й цехового транспорту та безпеки його експлуатації

4.3.1. Організація транспорту потребує виконання вимог ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

4.3.2. Експлуатація залізничного транспорту на під'їзних коліях трубних цехів повинна відповідати вимогам ГОСТ 9238-83 "Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колеи 1520 (1524) мм".

У цехах у разі неможливості доведення габаритів рухомого складу до необхідних величин повинна бути облаштована відповідна сигналізація (світлова, звукова, світлозвукова), що попереджує про порушення габаритів. При цьому мінімальна відстань від осі залізничної колії до стіни будинку, яка має вихід назовні, дозволяється не менше 3,1 м за умови обладнання огороджувальних бар'єрів, розміщених між виходом з будинку та залізничними коліями, паралельно до стін будинку.

4.3.3. В'їзд залізничного та автомобільного транспорту до приміщення цеху повинен проводитися після ввімкнення дозвільного сигналу світлофора. Рух транспорту територією цеху повинен здійснюватись у присутності уповноваженої особи, яка супроводжує транспорт і яка йде попереду нього.

4.3.4. При експлуатації автотранспортного, автотракторного та електрокарного транспорту необхідно керуватися вимогами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 ( 1306-2001-п ).

4.3.5. Експлуатація електровізків повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.3.6. Під час експлуатації внутріцехового транспорту повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку працівників.

4.3.7. Згідно з наказом підприємства із числа фахівців повинні призначатися особи, відповідальні за безпечну експлуатацію цехового транспорту.

4.3.8. У цеху між прольотами, призначеними тільки для руху транспортних засобів, встановлюється заборонювальний знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Проїзди повинні бути освітленими та вільними від сторонніх предметів.

4.3.9. Транспортні засоби повинні бути обладнані пристроями, замками, сигналізацією тощо, що виключає можливість їх використання сторонніми особами, та пристроями, які запобігають самочинному руху.

4.3.10. Не дозволяється:

використання автокара у цехах, не обладнаних припливно-витяжною вентиляцією або нейтралізаторами відпрацьованих газів;

транспортування вантажу, якщо він закриває оглядовий шлях;

проїзд в недостатньо освітленому місці або в місці, що не відповідає нормі ширини проїзду;

їздити із швидкістю більше 5 км на годину.

4.3.11. Передавальні візки повинні бути обладнані гальмами, кінцевими вимикачами і звуковою сигналізацією, що включається одночасно з початком пересування візка.

Не дозволяється використовувати передавальні візки при несправних гальмах, освітлювальних приладах і звуковій сигналізації.

Ходові колеса передавальних візків повинні обладнуватися запобіжними щитками, що встановлені на висоті 10 мм від головки рейки, і щитками, які запобігають наїзду колеса візка на будь-що, що знаходиться на шляху його пересування.

4.3.12. Передавальні візки повинні бути обладнані під перевезення того виду вантажу, для якого вони призначені. В разі необхідності перевезення іншого вантажу мають бути розроблені спеціальні кріплення, які забезпечують стале положення вантажу на візку.

4.3.13. Колії пересування передавальних візків повинні знаходитися в справному стані та мати тупикові упори, встановлені в кінці рейкового шляху, а також упори, які мають амортизуючі накладки. Кабельні (тролейні) траншеї повинні бути перекриті настилом, що запобігає падінню працівників у траншею.

4.3.14. Не дозволяється експлуатація електровізка при несправності струмоприймача, контролера, гальм і сигналів, а також за відсутності запобіжних пристроїв від впливу електричного струму (діелектричного килимка, діелектричних рукавиць).

4.3.15. Плитковий настил і рейкові колії повинні бути справними, стики рейок і плит повинні знаходитися на одному рівні. Вагони, що подаються під завантаження і вивантаження, повинні закріплюватися гальмовими башмаками.

4.3.16. Будова та експлуатація візків повинні виключати можливість падіння злитків, заготовок й інших матеріалів під час транспортування.

4.3.17. Конструкція й експлуатація візків повинні виключати можливість самовільного перекидання при завантаженні і розвантаженні та транспортуванні.

4.3.18. Відстань між найбільшими частинами візків, що виступають, і конструкціями будинку, устаткуванням і матеріалами, які складуються в цеху, повинна бути не менше 0,7 м з обох боків візка.

4.3.19. Під час руху електрокара, електронавантажувача або електрокарного крана в шумних місцях необхідно постійно подавати звуковий сигнал.

4.4. Вимоги безпеки під час профілактичних оглядів, технічного обслуговування та ремонту засобів виробництва

4.4.1. Профілактичний огляд і ремонт устаткування повинні проводитися в строки, які передбачені графіками, затвердженими у встановленому порядку, й відповідно до вимог Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20.08.2008 N 183 ( z0863-08 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.09.2008 за N 863/15554 (далі - НПАОП 27.1-1.06-08), технічний огляд та/або експертне обстеження повинні проводиться відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ) (НПАОП 0.00-6.18-04).

4.4.2. Згідно з НПАОП 27.1-1.06-08 ( z0863-08 ) до початку будівельно-монтажних робіт з технічного переозброєння або реконструкції в діючих цехах повинен бути розроблений проект організації робіт. У проектах організації робіт повинні вказуватися заходи щодо забезпечення безпечних умов праці на кожний ремонт і відповідно до чинної нормативної документації повинна бути призначена особа, відповідальна за проведення ремонту.

4.4.3. Перед початком ремонту станів необхідно зупинити допоміжне устаткування шляхом розбирання електросхем, відключення стисненого повітря, гідравліки тощо.

4.4.4. Усі прорізи в перекриттях, майданчиках й інших місцях під час проведення ремонтних робіт повинні бути закриті міцним настилом або обгороджені поручнями висотою не менше 1 м.

4.4.5. Усі роботи з доставки матеріалів, необхідних для ремонту нагрівальних пристроїв, подача їх у нагрівальні пристрої та збирання цегли і сміття повинні бути механізованими.

4.4.6. Ремонт кришок колодязів, а також їхня заміна повинні проводитися після відключення газу.

Для ремонту кришок повинно бути відведене спеціальне місце, обладнане стояками для укладення кришок. Стояки повинні мати надійні замки (фіксуючі пристрої), що виключають випадкове зрушення й падіння кришки.

4.4.7. Ремонтні роботи із застосуванням відкритого вогню у приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами повинні проводитися згідно з Інструкцією з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255 ( z0541-01 ), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ).

4.4.8. При використанні драбин під час ремонту їх необхідно ставити на міцну горизонтальну основу під кутом не більше 60 градусів. Довжина (висота) переносних приставних драбин не повинна перевищувати 5 м, розсувних - 4 м. Ширина нижньої частини драбини повинна бути не менше 1,1 м, а верхньої - 0,4 м.

Розсувні драбини необхідно обладнувати спеціальними гачками або ланцюжками, що виключають самовільне розсунення драбин. При проведенні робіт з переносними драбинами на висоті понад 1,3 м працівники повинні користуватися запобіжними поясами зі страхувальними канатами.

Не дозволяється працювати з переносними драбинами в безпосередній близькості від механізмів, що працюють, та електроустаткування, що знаходиться під напругою, а також виконувати роботи, які пов'язані з натягуванням проводів чи підтримуванням важких предметів.

V. Вимоги безпеки до технологічних процесів

5.1. Склади заготовок для виробництва труб і готової продукції

5.1.1. Усі навантажувальні і розвантажувальні роботи на складах заготовок труб і готової продукції мають бути механізованими та виконуватися відповідно до технологічних інструкцій, затверджених уповноваженою особою підприємства.

5.1.2. Технологія навантаження трубної заготовки повинна виключати укладання у пакети коротких заготовок разом з довгими.

5.1.3. Не дозволяється ламати й різати заготовки, покриті льодом і снігом. Відтавання льоду й снігу повинне здійснюватися в металевих ваннах, наповнених водою, з підігрівом або термічним очищенням, а також із використанням місцевих відсмоктувачів.

5.1.4. Робочі стелажі преса перед рольгангом для подачі заготовки обладнуються затримуючим пристроєм, який перешкоджає надходженню на рольганг одночасно двох заготовок.

5.1.5. Преси для ламання заготовок необхідно обладнувати притиском або упором для утримання заготовки під час ламання.

5.1.6. Установка упора для регулювання довжини заготовки в необхідне положення при ламанні заготовки на мірні довжини, а також пересування упора повинні бути механізованими.

5.1.7. Вирівнювання в прийомних карманах заготовки після її ламання й сортування по довжині необхідно механізувати.

5.1.8. Заготовку варто укладати в кармани. Ширина кармана повинна забезпечувати безпечне стропування пакетів. Граничну висоту укладання пакетів слід відзначати на стояках карманів габаритними лініями.

5.1.9. Пакети заготовок укладаються в кармани на прокладки. Кінці прокладок не повинні виступати в проходи між карманами.

5.1.10. Висота укладання заготовки в кармани, а також висота штабелів при укладанні пакетів не повинні перевищувати 2 м.

5.1.11. Площа для складування злитків по всьому периметру обладнується упорними стояками й огородженнями.

5.1.12. Складування круглих злитків здійснюється на насипні підлоги.

5.1.13. Висота штабеля при механізованому укладанні злитків не повинна перевищувати 2,5 м, а при обслуговуванні укладання підкрановим працівником - 1,7 м.

Злитки укладаються в штабелі таким чином, щоб їх торни були спрямовані убік проходів. Ширина проходу між штабелями злитків повинна бути не менше 1 м.

5.1.14. Напрямні стелажів для ремонту злитків повинні підніматися над рівнем підстави стелажів не менше 0,1 м.

5.1.15. Операція зацентрування злитків повинна бути механізованою.

5.1.16. Складування недокатів (гільз) здійснюється в штабелі або в кармані між упорними стояками. Висота штабеля при складуванні недокатів (гільз) повинна відповідати вимогам пункту 5.1.13 глави 5.1 розділу V цих Правил.

5.1.17. Рулони повинні укладатися в штабелі висотою до 4 м.

5.1.18. Передача рулонів зі складу в робочий проліт цеху й до машин поздовжнього різання стрічки здійснюється за допомогою механізму, обладнаного кантувачем рулонів, або електромостовими кранами, обладнаними вантажозахватними пристроями.

5.1.19. Механізм для транспортування рулонів повинен бути обладнаний звуковим сигналом.

5.1.20. Рулони великих і малих діаметрів необхідно складати роздільно.

5.1.21. Пакети штрипсів ув'язуються таким чином, щоб виключалася можливість розсипання пакета й випадання коротких смуг штрипсів при їх розвантаженні й транспортуванні.

5.1.22. Штрипси укладаються плазом вперев'язку або на бічну поверхню, при цьому штабелі зміцнюють упорами.

5.1.23. Операції подачі штрипсів до прес-ножиць для обрізки кінців та їх збирання повинні бути механізованими.

5.1.24. Валки правильної машини повинні бути закритими запобіжним кожухом із щілиною й напрямними для подачі стрічки та штрипсів у валки.

5.1.25. Моталки правильної машини для розмотування рулонів штрипсів захищаються сіткою або металевими листами.

5.1.26. Кармани ножиць для укладання різаних штрипсів повинні мати торцеві стінки, а також упор для регулювання довжини штрипса, який відрізають.

5.1.27. Укладання пачок листів у штабелі вантажозахватними пристроями варто робити із прокладками, а укладання електромагнітами - без прокладок. Висота штабеля при укладанні листів електромагнітами не повинна перевищувати 3 м, а при укладанні підкрановим працівником - 1,5 м. При цьому повинна забезпечуватися горизонтальність укладання пачок листів і стійкість штабеля.

5.1.28. Не дозволяється укладання труб різних діаметрів в один ряд штабеля.

5.1.29. Висота штабелів труб діаметром до 500 мм при укладанні їх вантажозахватними пристроями кранів не повинна перевищувати 2 м. При будові настилу (майданчика) з оцінкою до 1 м від рівня підлоги між стояками карманів для проходу працівників допускається складування труб у штабель висотою до 3 м, а при механізованому укладанні труб (без участі підкранового працівника) висота складування повинна визначатися здатністю механізованих пристроїв, що застосовуються. Укладання пакетів труб варто робити із прокладками. Ширина кармана повинна забезпечувати зручну й безпечну зачіпку окремих труб або пакетів труб.

Труби діаметром більше 500 мм варто укладати між стояками. На стояках карманів і стелажів для укладання труб наносяться габаритні лінії, які вказують на граничну висоту складування.

Стійки сусідніх карманів (стелажів), що утворюють проходи між штабелями труб, повинні розкріплюватися у верхній частині міцними поперечками. Складування труб на зазначені поперечки, а також у поперек карманів і стелажів не допускається.

5.1.30. Операції пакетування й ув'язування труб повинні бути механізованими.

5.2. Нагрівальні печі трубних цехів

5.2.1. Шаржирні машини повинні бути обладнані:

теплоізоляційною кабіною (захист від викидів полум'я й тепловипромінювання);

гальмом миттєвої дії;

звуковою та світловою сигналізацією;

системою вентиляції (кондиціонування).

Зона роботи шаржирної машини повинна бути захищеною.

5.2.2. Роботи зі збирання окалини від печей повинні бути механізованими. Ручні роботи допускаються тільки при повній зупинці печі.

5.2.3. Завантажувальні вікна печей закриваються кришками, які щільно прилягають до рами.

5.2.4. Очищення боровів і виробництво ремонтних робіт усередині них здійснюються при повній зупинці роботи печі й зниженні температури повітря усередині борова до 40 град.С.

5.2.5. Ремонти печей, пов'язані з розбиранням цегляної кладки й демонтажем металоконструкцій й устаткування, необхідно здійснювати відповідно до НПАОП 27.1-1.06-08 ( z0863-08 ).

5.2.6. Доставка матеріалів, необхідних для ремонту печей, та подача їх в печі, а також збирання будівельних відходів повинні бути механізованими.

5.2.7. Печі, у яких відбувається нагрівання заготовок, що виступають із завантажувального вікна, необхідно обладнати повітряними, водяними або ланцюговими завісами, що охороняють працівників від можливих викидів полум'я з печі та потоків інфрачервоного випромінювання до 140 Вт/кв.м.

5.2.8. Для обслуговування нагрівальних печей над їхніми зводами повинні встановлюватися прохідні (ходові) містки. Не допускається перебування працівників на склепінні печі.

5.2.9. Гази, що відходять від печей, перед викидом в атмосферу підлягають очищенню.

5.2.10. Завантажувальний стіл методичної нагрівальної печі обладнується упорами у вигляді торцевих стояків, бічні сторони завантажувального стола - напрямними бортами або пневматичними вирівнювачами, що виключають падіння заготовок під час завантаження в піч.

Ширина завантажувальних столів повинна забезпечувати безперешкодну подачу заготовок максимальної довжини.

5.2.11. Підйом кришок робочих вікон і керування димовими шиберами на печах, кантування злитків по всій довжині печі й інші операції повинні бути механізованими.

5.2.12. Шлях пересування візка штовхача злитків і заготовок на нагрівальних печах захищається з обох боків запобіжним бар'єром.

5.2.13. Випуск рідких шлаків з печей повинен здійснюватися в сухі чаші або короби.

5.2.14. Не дозволяється заливання шлаків водою. Для засипання шлаків необхідно застосовувати просушений пісок.

5.2.15. Жужільні чаші або короби варто встановлювати біля печей у приямках, які перекриваються металевими плитами або огороджуються.

5.2.16. Для забезпечення безперешкодного виходу шлаків з печі жужільну льотку при необхідності варто підігрівати.

5.2.17. Кантування й транспортування коробів і чаш зі шлаками в залізничні вагони повинні здійснюватися після повного остигання шлаків.

Кантування чаш або коробів зі шлаками на підлогу цеху, а також у сирих місцях не дозволяється.

5.2.18. Над ринвами для видачі нагрітої заготовки з методичних печей необхідно встановлювати захисні борти.

5.2.19. Завантажувальні столи кільцевих печей обладнуються напрямними бортами.

5.2.20. Похилі завантажувальні столи кільцевих печей обладнуються дозуючим пристроєм.

5.2.21. Подача заготовок на прийомний стіл повинна бути механізованою.

5.2.22. Зона вивантаження заготовок із печі з боку проходу огороджується для захисту працівників від окалини, що відлітає.

5.2.23. Прохід працівників на майданчик внутрішнього кільця печі допускається тільки при включеній вентиляції та за наявності наряду-допуску, що оформлений відповідно до вимог НПАОП 27.0-4.02-90.

5.2.24. При падінні тиску води оборотного циклу секційних печей, що йде на охолодження шиберів та трубного рольгангу, необхідно подавати звуковий або світловий сигнал.

5.2.25. Температура води на виході з охолоджуваних елементів печі повинна відповідати параметрам, обумовленим технологічною інструкцією для експлуатації печей, затвердженою уповноваженою особою.

5.2.26. Контроль за безперервним надходженням води в індуктори й інші охолоджувальні елементи печей здійснюється за допомогою приладів, що автоматично відключають печі при перервах у подачі холодної води, а також сигналізують про підвищення температури води в системі охолодження.

5.2.27. Не дозволяється включення індукторів за наявності в них остиглих труб.

5.2.28. Печі повинні автоматично відключатися при пробої індуктора.

5.2.29. Запобігання короткому замиканню між витками індуктора здійснюється установкою пристрою максимального струмового захисту, що автоматично відключає печі в разі спрацьовування.

5.2.30. Не дозволяється проведення ремонту устаткування при включеному індукторі.

5.2.31. При використанні горючих захисних газів при термообробці труб простір під ковпаком перед подачею захисного газу продувається інертним газом на свічі до повного витиснення повітря.

Після закінчення термообробки труб перед зняттям ковпака подача горючого захисного газу повинна бути припинена, а простір під ковпаком - продутий інертним газом.

5.2.32. До форсунок печей рідкого палива (мазуту) необхідно забезпечувати вільний доступ для їхнього обслуговування та ремонту.

Печі зі склеповими форсунками повинні бути обладнані стаціонарними майданчиками обслуговування.

5.2.33. Порядок експлуатації резервуарів з рідким паливом повинен бути викладений в інструкції з охорони праці, складеній відповідно до НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ).

Не дозволяється установка видаткових баків над печами. Баки для підігріву мазуту варто обладнати паровими змійовиками. Температура нагрівання палива не повинна перевищувати температуру спалаху пару. Нагрівання палива в баках повинно контролюватися.

5.2.34. Доступ працівників у баки для огляду, очищення та ремонту здійснюється за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90, після відключення баків від трубопроводів, установки заглушок, повного спорожнювання, пропарювання, провітрювання баків і проведення аналізу повітря на вміст кисню та шкідливих домішок.

Під час перебування працівників у ємностях усі люки повинні бути відкриті та обов'язково застосоване примусове провітрювання.

При виконанні робіт усередині баків варто користуватися переносними вибухобезпечними світильниками з напругою не вище 12 В. Вмикати й вимикати світильники слід ззовні баків.

Роботи в ємності повинні виконуватися не менше як трьома працівниками, двоє з яких повинні знаходитися нагорі ємності і безперервно спостерігати за працівником, що знаходиться всередині ємності, та тримати кінець мотузки, прив'язаної до запобіжного пояса, який повинен одягнути працівник перед спусканням у бак.

5.2.35. При ремонтах печей трубопроводи, по яких пальне надходить до форсунок, повинні бути надійно від'єднані від видаткових баків засувкою й заглушкою та звільнені від залишків палива.

5.3. Загальні вимоги до трубних станів

5.3.1. Пуск головного двигуна здійснюється після одержання відповідного сигналу зі стана, який чути на всіх робочих місцях стана і його допоміжних агрегатах. Пускові пристрої трубопрокатних станів повинні бути зблоковані з попереджувальним звуковим та одночасно світловим сигналами установленої тривалості.

До подачі сигналу про пуск стана уповноважена особа зобов'язана перевірити справність стана та всіх запобіжних пристроїв, що його обгороджують.

Дозвіл на пуск стана встановленим сигналом може бути поданий уповноваженою особою.

5.3.2. При застосуванні гідравлічного зрівноважування розташовувати механізми гідроприводів під кліттю на станах, що споруджують, не допускається.

5.3.3. Перевірка калібрів, зазору між валками, а також положення проводок здійснюється тільки за допомогою відповідних приладів.

Перевірку калібрів і зазору між валками на ходу стана поздовжньої прокатки допускається здійснювати тільки проти напрямку обертання валків. На час перевірки варто призупинити прокатку металу.

5.3.4. Вимір параметрів труб на ходу стана повинен здійснюватися дистанційно за допомогою відповідних вимірювальних приладів.

5.3.5. Для переходу через лінії переміщення металу або уздовж ліній прокатки передбачаються перехідні містки.

5.3.6. Збирання недокатів і браку від станів та допоміжних агрегатів необхідно механізувати.

5.3.7. Збирання окалини з-під станів й іншого устаткування, включаючи ями й відстійники, повинно бути механізованим.

5.3.8. При гідравлічному способі збирання окалини конструкція прийомних лотків, ринв і каналів повинна унеможливлювати застрявання окалини.

5.3.9. Диски пилок закриваються захисними й звукоізолюючими кожухами. Диски щозмінно оглядаються, а при виявленні тріщин негайно заміняються. Заварка тріщин на диску та робота пилки з ушкодженими зубцями не допускаються.

5.3.10. Конструкція пилок повинна забезпечувати зручну й безпечну зміну дисків. Не допускається використання пилок, призначених для гарячого різання, з метою холодного різання заготовок і труб.

5.3.11. Таврування труб повинно бути механізованим.

5.3.12. Роботи з перевалки валків і ремонту станів повинні бути механізованими.

5.3.13. Валки варто зберігати комплектно в стелажах. Зберігання валків на підлозі допускається в один ряд із застосуванням підкладок, що виключають їх довільне розкочування.

5.3.14. Стелажі для зберігання валків повинні встановлюватися на фундаментах і мати відповідний запас міцності. Між рядами стелажів улаштовуються проходи шириною не менше 1 м.

5.3.15. Під час перевезення валків на платформах або автомашинах валки повинні бути надійно закріплені.

5.3.16. Ділянка складання запасних клітей або касет обладнується стендами й допоміжними пристосуваннями.

5.3.17. Заміна валків, зміна калібрів і ремонт устаткування здійснюються з дотриманням вимог биркової системи.

5.3.18. Пристосування для зачищення валків на ходу встановлюються при зупиненому стані.

5.3.19. Зачищення й шліфування валків безпосередньо в кліті на ходу стана допускаються абразивними колами з використанням захисних пристроїв і тільки з боку, протилежного напрямку обертання валків.

5.3.20. Пуск у роботу відремонтованого устаткування повинен здійснюватися тільки за розпорядженням уповноваженої особи після перевірки й приймання захисних, запобіжних і сигнальних пристроїв.

5.3.21. Видалення флюсу, що подається в зону дуги, знімання флюсової кірки з наплавлених деталей, установка й знімання наплавлених деталей повинні бути механізованими.

5.3.22. Маслопідвали підлягають захисту автоматичними установками гасіння й виявлення пожежі та оснащуються системою охоронно-пожежної сигналізації.

5.3.23. Пости та пульти керування трубних станів повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности", ГОСТ 21753-76 "Система "Человек-машина". Рычаги управления. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.049-80 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 21889-76 "Система "Человек-машина". Кресло человека-оператора. Общие эргономические требования".

При розміщенні постів і пультів керування поблизу і над гарячим металом підлога і стіни в них, звернені у бік металу, повинні бути теплоізольованими. На пости керування повинно подаватися кондиційоване повітря згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Пости керування повинні мати звукопоглинаючу ізоляцію, водотепловідвідні екрани. Рівень еквівалентного шуму на робочих місцях на постах і пультах керування не повинен перевищувати граничнодопустимих величин.

Вікна постів і пультів керування, що звернені у бік джерел теплового, електричного, електромагнітного випромінювання, повинні бути засклені склом із спеціальним покриттям, які пофарбовані у світлі тони (цинковими або титановими білилами).

Пости та пульти керування повинні бути обладнані звуковою та світловою сигналізацією для сповіщення про пуск і зупинку агрегатів, що обслуговуються, згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

5.4. Трубопрокатне виробництво

5.4.1. При застосуванні незмінюваної водоохолоджувальної оправки варто виключити можливість утворення водяних і парових мішків у її носовій частині.

5.4.2. Незмінюване оправлення повинно інтенсивно охолоджуватися після його вийняття з гільзи та на шляху руху в робоче положення.

5.4.3. Зміна оправлень повинна бути механізованою.

5.4.4. Подання заготовки в стан для прошивання повинно бути механізованим.

5.4.5. З вихідної сторони прошивного стана облаштовуються полки для оправлень.

5.4.6. Вихідна сторона прошивного стана з боку проходу захищається металевими щитами.

5.4.7. Для виключення передчасного викиду гільзи й поломки стрижня упорний підшипник прошивного стана повинен бути зблокований зі скидачами так, щоб вони спрацьовували тільки після досягнення підшипником граничного положення.

5.4.8. При роботі стана в автоматичному режимі витримка в часі між включенням окремих механізмів повинна виключати можливість аварійного викиду гільзи з ринви стана.

5.4.9. При прошиванні на станах з осьовою видачею гільзи робота упорів для утримання стрижня регулюється так, щоб оправлення надійно втримувалося роликами упорів.

5.4.10. Не допускаються вибивання заготовки з валків прошивного стана при її застряванні у валках, а також добування стрижня з гільзи при заході оправлення за допомогою упорного підшипника.

5.4.11. Робота скидача вихідного стола прошивного стана блокується із затримуючими пристроями в ринви стана.

5.4.12. Не дозволяється робота зі скривленим стрижнем, перехід при роботі стана через стрижень, що перебуває у крайньому передньому положенні, а також через гільзу під час прошивання.

5.4.13. Напрямні рухи візка упорного підшипника підлягають огородженню.

5.4.14. Управління механізмом натискного пристрою прошивного стана здійснюється з пульта керування.

5.4.15. Ремонтні роботи, регулювання й налагодження механізмів здійснюються на зупиненому стані.

5.4.16. Заміна лінійок, проводок, стрижнів, що вийшли з ладу, їхнє збирання та доставка повинні бути механізованими.

5.4.17. На тривалкових розкотних станах для затримки повернення рейки оправковидобувача з оправленням, що залишилося в кліщах, слід застосовувати блокування. Блокування передбачає виключення скидання в ринву двох гільз одночасно, подання в стан гільзи, якщо не закінчена прокатка попередньої гільзи, відкриття центрувачів під час розкочування, скидання труби з оправленням, що не дійшла до упору.

5.4.18. Змащення оправлень повинно бути механізованим.

5.4.19. Оправлення із труб повинні витягатися автоматично, а подача їх з ванни до стана повинна бути механізована.

5.4.20. Збирання окалини з-під піднімальних столів і рольгангів пілігримових станів повинно бути механізованим.

5.4.21. Зона руху електровізків для транспортування злитків підлягає огородженню.

Керування роботою візка для транспортування злитків повинно бути дистанційним.

5.4.22. Закривання замка дорна, змащення дорнів, а також їхня заміна на охолоджувальному стелажі повинні бути механізованими.

5.4.23. Управління механізмом підйому і спуску дорнів у ванну для охолодження здійснюється з пульта керування пілігримового стана.

5.4.24. Звільнення дорна із прокачаної гільзи здійснюється за допомогою подавального апарата.

5.4.25. Дорни варто укладати за розмірами між міцними упорними стояками.

5.4.26. Труби на поворотний стіл варто укладати без перекосів. Не дозволяється перебувати в радіусі обертання труби. Робота поворотного стола повинна бути механізованою.

5.4.27. Кантування труб на стелажах біля підігрівальних печей повинно бути механізованим.

5.4.28. При гарячому пресуванні труб збирання окалини з-під шпинделів обкатаної машини повинно здійснюватися при зупиненій машині.

5.4.29. Довжина випресованої труби не повинна перевищувати відстані до другого трайбапарата.

5.4.30. Подача заготовки в прес повинна бути механізованою.

5.4.31. Подачу змащення до преса та подання змащення в матрицю преса слід механізувати. Преси повинні мати місцеві відсмоктувачі.

5.4.32. Не дозволяється перебування навпроти просвіту станини вертикального преса під час пресування труб.

5.4.33. Відрізний пуансон повинен вводитися в приймач тільки після включення гальма головного привода.

5.4.34. Рукоятка дистриб'ютора при зупинці преса повинна бути застопорена.

5.4.35. При виявленні витоків або ушкоджень у гідросистемах робота на пресі припиняється. Працювати без запобіжного щитка з передньої сторони вертикального преса не дозволяється.

5.4.36. Не дозволяється пресування заготовки, що повністю не увійшла в приймач.

5.4.37. Подачу графітного порошку до змішувального барабана, завантаження графітного порошку, а також інших матеріалів у змішувальний барабан необхідно механізувати.

5.4.38. Для запобігання розльоту графітного пилу змішувальний барабан обладнується герметичним кожухом.

5.4.39. Фундамент горизонтального преса та пристрою для кріплення преса до фундаменту підлягають періодичному огляду. Виявлені дефекти необхідно усувати.

5.4.40. Спосіб установки стяжних колон горизонтального преса повинен забезпечувати їхню рівномірну роботу в процесі пресування. При експлуатації преса здійснюється постійний контроль за рівномірним навантаженням стяжних колон.

5.5. Трубозварювальне виробництво

5.5.1. Протягування нової смуги через піч до формувально-зварювальних клітей стана та добування її з печі у випадку обриву повинно бути механізованим.

5.5.2. При працюючих ножицях не допускається заправляти, а також зв'язувати крайки розрізаної стрічки в барабані моталки.

5.5.3. Не дозволяється ставати на візок при знятті мотків стрічки з барабана моталки, а також перебувати біля прийомного кармана для порізаних смуг.

5.5.4. Укладання рулонів нарізаної стрічки здійснюється на стелажі з упорами.

5.5.5. Скидання труб біля станів здійснюється в кармани.

5.5.6. Не дозволяється зачищення валків стана під час руху стрічки.

5.5.7. Кожухи блоків генератора та несуча рама зварювальної головки повинні бути заземленими.

5.5.8. Безпосередньо біля генератора й на робочому місці зварника біля зварювальної головки робочі майданчики повинні мати покриття з діелектричних матеріалів.

5.5.9. Від'єднання оптичної головки від кабелю повинно здійснюватися при відключеному живильному авторегуляторі напруги.

5.5.10. На станах для виробництва плоскозмотувальних двошовних труб операції по надяганню рулонів стрічки на моталки, а також по протиранню стрічки перед зварюванням, заправленню й затисканню готової плоскозмотуючої труби в моталці повинні бути механізованими.

5.5.11. Затискання стрічки на моталках здійснюється за допомогою штатних пристосувань.

5.5.12. На станах електрозварювання труб оплавленням (спалахом) подання листів у валкову правильну машину, у кромкостругальні верстати, збирання стружки й обрізків, а також заміна нижньої подушки зварювального агрегата здійснюються механізовано.

5.5.13. Захист працівників від часток розплавленого металу, що вилітає зі зварювального шва, повинен забезпечуватися установкою огороджень, а працівники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 27.0-3.01-08 ( z0918-08, za918-08 ).

5.5.14. Операції по зняттю внутрішнього та зовнішнього ґрата повинні бути механізованими.

5.5.15. Видалення металевої стружки із труби здійснюється в прийомник продувкою повітрям, промиванням водою або іншими способами.

5.5.16. На станах електрозварювання труб під шаром флюсу з нерухомою зварювальною головкою операції по очищенню поверхні листів від окалини, а також збирання флюсової кірки від крайкорозкришувача повинні бути механізованими.

Зачищення від флюсу зовнішніх і внутрішніх швів труби після зварювання повинно бути механізованим. Зачисні пристрої обладнуються місцевими відсмоктувачами.

Збирання окалини й флюсу, що просипався, здійснюється при зупиненому устаткуванні.

5.5.17. Огляд листів під час роботи крайкостругального верстата повинен здійснюватися з майданчиків обслуговування.

5.5.18. Пристрій гідравлічних пресів для формування труб повинен виключати можливість попадання води з акумуляторів високого тиску в посудини середнього тиску шляхом установки зворотних і запобіжних клапанів на лініях середнього тиску.

Конструкція розподільної клапанної коробки гідравлічних пресів повинна передбачати блокування черговості роботи клапанів.

5.5.19. Не дозволяється ремонт гідравлічних пресів й устаткування насосно-акумуляторних станцій, що перебувають під тиском.

5.5.20. Конструкція зварювального стана повинна забезпечувати можливість зручного й безпечного огляду труб, які зварюють.

5.5.21. Робочі майданчики біля електрозварювальних агрегатів повинні виконуватися з діелектричних матеріалів.

5.5.22. Установки для очищення флюсу із труби повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.

5.5.23. Обрізка кінців труб, таврування та збирання обрізу повинні бути механізованими.

5.5.24. Конструкція ремонтних майданчиків повинна забезпечувати зручні й безпечні умови роботи по огляду й ремонту труб.

Контроль якості зварених швів повинен здійснюватися в автоматичному режимі.

5.5.25. На станах електрозварювання труб під шаром флюсу з рухомою зварювальною головкою листозагинаючий стан із протилежної сторони стола подачі листів повинен бути захищеним.

Не дозволяється перебувати поблизу валків листозагинаючого стана під час формування заготовок.

5.5.26. Стелажі для прийому заготовок з рольганга повинні мати упори, що виключають можливість падіння трубної заготовки.

5.5.27. Підсипання флюсу при зварюванні, а також збір відпрацьованого флюсу в бункер повинні бути механізованими.

5.5.28. Спосіб подачі флюсу при зварюванні повинен виключати можливість появи відкритої електричної дуги.

5.5.29. Зона руху наземної завантажувальної машини для подачі труб у нагрівальні печі повинна бути огородженою.

5.5.30. Під час налагодження й заправлення стана спірального зварювання не допускається перебування працівників у ніші розмивача, на роликах рольгангів для подачі рулонів, а також проведення перевірки стану ножів та інших рухомих частин ножиць.

5.5.31. Подання рулонів у розмивачі, що тягнуть валки, і в правильну машину повинно бути механізованим.

5.5.32. Крайкокришильник повинен закриватися металевим кожухом.

Не дозволяються підтяжка кріплення ножів дискових ножиць, а також зняття кожуха крайкокришильника на ходу агрегата.

Заправлення в проводку розірваного на місці зварювання краю листа здійснюється за допомогою штатних пристосувань.

5.5.33. При підйомі супорта гільотинних ножиць у верхнє положення необхідно використовувати пристосування, що запобігають його мимовільному падінню.

5.5.34. Каретка фрези стикозварювального верстата повинна закриватися запобіжною сіткою.

5.5.35. Петлеутворювач повинен обладнуватися блокувальним пристроєм, який виключає агрегат у випадку підйому стрічки в ямі вище припустимої межі.

5.5.36. Механічні щітки для видалення окалини зі стрічки, зварювальні головки, а також установка для різання труби обладнуються місцевими відсмоктувачами.

5.5.37. Подача флюсу на зварювальну головку й видалення відпрацьованого флюсу після зварювання, а також знімання та збирання флюсової кірки повинні бути механізованими.

5.5.38. Стан для зварювання труб у середовищі інертних газів обладнується пристроєм для запалювання дуги.

5.5.39. Конструкція установок, у яких запалювання електродуги здійснюється за допомогою осциляторів з високою напругою, повинна виключати можливість випадкового дотику працівників до частин, які перебувають під напругою.

5.5.40. Зварювальний вузол повинен закриватися запобіжним кожухом із захисними оглядовими скельцями.

5.6. Виробництво труб спайкою

5.6.1. Ванни безперервного травлення повинні мати кришки, що щільно закриваються, і обладнуватися місцевими відсмоктувачами.

5.6.2. Підйом кришок ванн безперервного травлення, подача рулонів стрічки до розмивачів та їхнє збирання повинні бути механізованими.

5.6.3. З'єднання кінців стрічки у випадку її обриву у ванні повинно здійснюватися за допомогою штатних пристосувань.

5.6.4. У кришках ванн або у верхніх частинах ванн необхідно облаштовувати отвори, що щільно закриваються, для відбору проб електроліту.

5.6.5. Операції по знежиренню, промиванню, травленню та омідненню стрічки, а також змащення труб перед спайкою повинні бути механізованими.

5.6.6. Ванни переривистого (періодичного) травлення обладнуються місцевими відсмоктувачами.

5.6.7. Верстат для зняття крайок стрічки обладнується обертовими роликовими опорами й притискними планками.

5.6.8. Продувка труб повинна здійснюватися перед прийомним пристроєм збору сажі, обладнаним місцевим відсмоктувачем.

5.6.9. Очищення зовнішньої поверхні труб від сажі після спайки повинно бути механізованим.

5.7. Стани холодного волочіння

5.7.1. Змащення труб перед волочінням, кантування й просування труб на стелажах горна повинно бути механізованим.

5.7.2. Стелажі для подачі труб до дискової пилки обладнуються дозуючим пристроєм, що забезпечує подачу труб по одній. Розмір стелажів повинен забезпечувати розкладку труб в один ряд.

5.7.3. Горна для підігріву кінців труб обладнуються місцевими відсмоктувачами.

5.7.4. На спарених станах для запобігання вильоту труб при їхньому обриві між передніми столами станів установлюється металевий щит.

5.7.5. На вхідній стороні столів волочильних станів біля люнетів повинні бути встановлені запобіжні щитки для захисту від осколків, що відлітають, при безоправному волочінні.

Ринва волочильного стана повинна одночасно з подачею стрижня у трубу перекриватися запобіжним пристроєм, що запобігає викиду стрижня з ринви.

5.7.6. Подача труби у волочильне кільце повинна здійснюватися із застосуванням запобіжного кожуха та скоб.

5.7.7. Волочильні стани повинні обладнуватися механізмом захвата труби. Скидання труб із прийомного пристрою повинно бути механізованим.

5.7.8. При протяганні труб не допускаються перебування працівників з вихідної сторони біля люнета волочильного стана, а також підтримка труби рукою.

5.7.9. Подача стрижня з оправленням у трубу й кільце, а також повернення візка для захвата труб від лебідки до люнета та зміна люнетів повинні бути механізованими.

5.7.10. Біля люнета повинні установлюватися буферні пристрої, що пом'якшують удари візка об люнет та виключають його падіння на підлогу цеху.

5.7.11. Стани холодного волочіння труб на вхідній стороні перед люнетом повинні мати запобіжні кронштейни або стояки.

5.8. Стани холодної прокатки

5.8.1. Під час роботи стана не дозволяється перебувати напроти труби, що прокочується, і робити вимір стінки труби під час роботи стана.

5.8.2. Конструкція механізму подачі й повороту труби роликових станів повинна виключати можливість вильоту труби із кліті на лобовину.

5.8.3. Не дозволяється пересування кліті стана електродвигуном при незакріплених калібрах і невстановлених запобіжних кільцях.

5.8.4. Кліті станів холодної прокатки повинні бути обладнані пристосуваннями для фіксації кліті в положенні, що виключає її зрушення.

5.8.5. Не дозволяються провертання вручну заготовки, що надходить у калібри, а також підтримування заготовки при подачі стрижня з оправленням у вогнище деформації.

5.8.6. При використанні змащень, що утворюють шкідливі виділення в повітря робочої зони вище граничнодопустимих концентрацій, стани холодної та теплової прокатки труб повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами або герметичними укриттями.

5.8.7. Стелажі для укладання труб (заготовки) біля станів холодної прокатки повинні мати дозуючі пристрої, що виключають одночасне потрапляння двох труб у ринву стана.

Подання трубної заготовки на люнети станів повинно бути механізованим.

5.8.8. Пневмосистема урівноважувального пристрою повинна оснащуватися манометрами та запобіжними клапанами.

5.9. Виробництво балонів

5.9.1. Доставка труб зі складу, передача їх по технологічній лінії виробництва балонів, а також операції по випробуванню балонів повинні бути механізованими.

5.9.2. Молоти й обкатні машини повинні обладнуватись захисними екранами.

5.9.3. Дробострумна установка очищення балонів повинна бути герметичною й обладнаною місцевим відсмоктувачем.

Пуск установок у роботу повинен бути зблокованим з пуском витяжних вентиляційних систем, причому включення вентиляційних систем повинно здійснюватися з випередженням, а вимикання - після зупинки очисної установки.

5.9.4. Розточення горловини й нарізка в ній різьблення повинні бути механізованими.

5.9.5. Повітря з балонів потрібно випускати в ізольованій камері або з використанням для цього пристроїв, що забезпечують його безшумний випуск.

5.9.6. Пульт керування установкою роздування кульових балонів обладнується захисним екраном.

5.9.7. Установка для електрозаварювання донної частини, ділянка ручного дугового зварювання, устаткування для зовнішнього й внутрішнього ремонту заготовок і балонів, установка для фарбування балонів, а також ділянка маркування балонів обладнуються місцевими відсмоктувачами.

5.9.8. Випробувальний комплекс обладнується:

роздільними захисними камерами (бліндажами), відповідними насосами й комунікаціями, приладами виміру тиску;

автоблокуваннями (зокрема, що виключають потрапляння працівників у небезпечну зону під час проведення випробувань балонів);

дистанційним і централізованим керуванням процесом випробувань балонів;

телевізійною установкою для спостереження за балонами в камерах;

засобами зв'язку (радіозв'язок тощо).

5.10. Травлення металу

5.10.1. Операції по очищенню поверхні труб травленням, регенерація відпрацьованих травильних розчинів і нейтралізація промивних вод повинні бути механізованими.

5.10.2. Травильні відділення розміщаються в ізольованих приміщеннях. Приміщення повинні мати загальнообмінну вентиляцію й аераційний ліхтар.

5.10.3. Двері в травильне відділення повинні бути такими, що самі закриваються, мати тамбур або бути обладнаними повітряною завісою.

5.10.4. У місцях зберігання кислот повинні знаходитись ємності з розчином крейди, вапна або соди для негайної нейтралізації випадково пролитої кислоти. Біля ванн для травлення повинні розташовуватися фонтанчики з водою.

5.10.5. Підлога на ділянках травлення повинна бути стійкою до впливу кислот, лугів, солей тощо. У підлозі передбачаються канали (ринви) для стоку травильних розчинів. Канали повинні бути перекриті ґратами.

5.10.6. Стіни, внутрішня частина покрівлі й інших будівельних конструкцій споруди травильного відділення повинні мати захист від впливу пари кислоти.

Не дозволяється прохід працівників через травильне відділення.

5.10.7. Ванни для травлення металу та внутрішнє облицювання їх повинні виготовлятися з кислотостійкого матеріалу. Між ваннами необхідно забезпечувати вільний прохід не менше 1 м. Травильні ванни повинні бути розміщені над рівнем робочого майданчика на висоті не менше 0,8 м. При новому проектуванні й будівництві варто передбачати підняття ванни над рівнем робочого майданчика або висоту борта ванни над рівнем підлоги не менше 1 м.

Дерев'яний настил навколо ванн із кислотними розчинами не повинен мати вибоїв і відкритих прорізів. Не дозволяється експлуатація необгороджених ванн.

Ванни травильного відділення повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.

Ручне стропування пакетів труб у ваннах не дозволяється.

5.10.8. Не дозволяється транспортування пакетів труб над соляними ваннами та ваннами лужного розплаву.

5.10.9. Для зменшення шкідливих виділень із кислотних ванн необхідно застосовувати присадки та припливно-витяжну вентиляцію.

5.10.10. Кислота в травильні ванни, а також у мірні бачки повинна подаватися через кислотопроводи.

5.10.11. Збирання окалини із травильних ванн повинно бути механізованим та виконуватися після зливу розчинів відповідно до технологічної інструкції, затвердженої уповноваженою особою.

5.10.12. Поміст для укладання пакетів труб для промивання водою після травлення повинен бути оточений із трьох сторін стінкою (перегородкою) висотою не менше 2 м, виконаною з кислотостійкого матеріалу.

5.10.13. Трубопроводи подачі пари до ванн повинні бути теплоізольованими. Не дозволяється прокладати паропроводи, водопроводи й газопроводи в одному тунелі (каналі) із трубопроводами кислот та інших агресивних розчинів.

Паронагрівальні елементи повинні розміщуватися у ванні на максимально можливій глибині.

5.10.14. Посудини (баки) для зберігання кислот виготовляються з кислотостійких матеріалів. Кришки посудин повинні щільно закриватися. На посудини наносяться відповідні написи (попереджуючі знаки безпеки з пояснюючим написом).

Посудини обладнуються покажчиками рівня рідини та вентиляційними трубами, виведеними за межі приміщення. Очищення кислотних посудин повинно бути механізованим.

5.10.15. Перекачування кислот та їхніх розчинів повинно здійснюватися насосами в кислотостійкому виконанні по трубопроводах або закритих ринвах, виготовлених з кислотостійких матеріалів. Насоси повинні автоматично відключатися після наповнення посудини до установленого рівня.

5.10.16. Видаткові резервуари для кислоти й кислотних розчинів, розташовані у відділенні травлення, повинні обладнуватися покажчиками рівня, переливними трубами, а також витяжними трубами, виведеними за межі приміщення.

5.10.17. Кислота повинна подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення її водою. Не дозволяється одночасна подача кислоти або регенерованих травильних розчинів у травильне відділення та злив відпрацьованих травильних розчинів з ванн.

Відпрацьовані розчини повинні направлятися у спеціальну каналізацію для подальшої нейтралізації.

5.10.18. Приміщення купоросної установки у відділенні, де готуються розчини, повинно мати підлогу й стіни, облицьовані кислотостійкими матеріалами на висоту не менше 2 м. Приміщення установки повинно мати припливно-витяжну вентиляцію.

Подача купоросу на склад і завантаження його у вагони або автомашини повинні бути механізованими.

5.10.19. Скоби й вантажозахватні пристрої повинні виготовлятися зі стійких до кислот матеріалів.

5.10.20. Відбір проб електроліту повинен здійснюватися через отвори, що щільно закриваються, у верхній частині ванни або в її кришці.

5.10.21. Не дозволяється коректування складу знежирювальних розчинів твердими компонентами безпосередньо в робочій ванні. Коректування розчинів у ванні повинно здійснюватися концентрованим розчином, приготовленим в окремій посудині.

5.11. Електрополірувальне відділення

5.11.1. Електрополірувальне відділення труб слід розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією та пристроями, що запобігають проникненню випарів кислот та інших шкідливих речовин в інші виробничі приміщення.

5.11.2. Будова і розташування ванн електрополірувального відділення повинні запобігати розбризкуванню технологічних розчинів.

5.11.3. Підлога відділення повинна виконуватися з кислотостійких матеріалів та мати ухил для стоку розчинів у бік канавок. Канавки повинні бути перекриті ґратами.

5.11.4. Підлога біля ванн із розчином електроліту повинна перекриватися дерев'яними ґратами.

5.11.5. Технологічні розчини для заправлення ванн повинні подаватися по трубопроводах. Процеси приготування розчинів повинні бути механізованими.

5.11.6. Уловлювальні пристрої для електролітичного розчину повинні виключати розплескування розчинів.

5.11.7. Подача труб із завантажувального стола на електрополірувальну установку та вивантаження труб з неї в карман повинні бути механізованими.

5.12. Виробництво футерованих труб

5.12.1. Пилки для різання заготовок, стикозварювальна машина, трубообрізні верстати, верстати для зачищення стиків звареної заготовки та стани для зварювання труб повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.

5.12.2. Приготування маси для внутрішнього покриття, а також нанесення її повинні бути механізованими.

5.13. Труболиварне виробництво

5.13.1. Розвантаження й навантаження шихтових матеріалів, а також їхня доставка та завантаження у плавильні агрегати повинні бути механізованими.

Шихтові двори труболиварних цехів повинні бути закритими.

5.13.2. Доставка матеріалів, що здатні до пилоутворення, від місць зберігання до місць використання повинна здійснюватися в закритій технологічній тарі (коробки, контейнери) або пневмотранспортом.