Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.04.2023 № 2610

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

02 червня 2023 р.

за № 928/39984

Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки

№ 5122 від 08.06.2023}

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки в нафтогазодобувній промисловості, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 06 травня 2008 року № 95 «Про затвердження Правил безпеки в нафтогазодобувній промисловості України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 червня 2008 року за № 497/15188.

3. Департаменту праці та зайнятості забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов'язків.

Виконувач обов'язків

Міністра економіки України

Т. Качка

ПОГОДЖЕНО:

Уповноважений Верховної Ради України

з прав людини

Міністр Внутрішніх справ України

Перший заступник

Міністра енергетики України

Міністр охорони здоров'я України

Голова Державної

регуляторної служби України

Голова правління Пенсійного фонду України

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Виконуючий обов'язки Голови

Державної інспекції ядерного

регулювання України -

Головного державного інспектора

з ядерної та радіаційної безпеки України

Голова Державної служби України

з питань праці

Голова Спільного представницького органу

об'єднань профспілок

Керівник Секретаріату

Спільного представницького органу

сторони роботодавців на національному рівні

Д. Лубінець

І. Клименко

Ю. Власенко

В. Ляшко

О. Кучер

Є. Капінус

С. Крук

О. Коріков

І. Дегнера

Г. Осовий

Р. Іллічов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

економіки України

27 квітня 2023 року № 2610

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

02 червня 2023 р.

за № 928/39984

ПРАВИЛА

безпеки в нафтогазодобувній промисловості

І. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з проєктуванням, спорудженням, експлуатацією, ремонтом та реконструкцією об'єктів нафтогазодобувної промисловості, а також на спеціалізовані організації, що здійснюють геофізичні, науково-дослідні, проєктно-конструкторські, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні і діагностичні роботи та ліквідацію аварій на нафтогазодобувних підприємствах.

2. Правила встановлюють вимоги безпеки під час проєктування, буріння, спорудження та експлуатації, капітального ремонту та досліджень нафтових, газових та інших пов'язаних з видобуванням нафти і газу свердловин, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування магістральними трубопроводами, а також вимоги до технологічного устатковання об'єктів нафтогазодобувної промисловості.

3. Вимоги розділів IV, V (крім пункту 6.9), глав 1, 2, 3, 9, 11, 12 (крім пунктів 12.4 та абзацу двадцять третього пункту 12.7), 13 (крім абзацу шостого підпункту 13.1.3, підпунктів 13.1.4, 13.1.6, 13.1.8 пункту 13.1, пункту 13.3, підпунктів 13.4.7, 13.4.8 пункту 13.4, підпункту 13.5.5 пункту 13.5, пункту 13.7 та вимог до об'єктів, які не належать до УПГ) розділу VI та розділу VII цих Правил поширюються на підземні сховища газу.

4. Газопроводи з робочим тиском до 1,2 МПа, що призначені для зовнішнього постачання газу від газорозподільних організацій на власні потреби нафтогазодобувних підприємств, експлуатуються згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119, ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09 грудня 2008 року № 568, та ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 листопада 2018 року № 305.

Газопроводи та ємності зберігання з робочим тиском до 1,2 МПа, що призначені для використання газу на власні потреби нафтогазодобувними виробництвами (підприємствами), експлуатуються згідно з умовами технологічних регламентів нафтогазодобувних виробництв (підприємств).

5. Виконання робіт в акваторіях Чорного та Азовського морів, пов'язаних із розвідуванням (пошуково-розвідувальне буріння, пробна експлуатація, геологічні дослідження, консервування і ліквідування свердловин) та розробленням родовищ нафти і газу (спрямоване та повторне буріння, добування нафти і природного газу, експлуатування, ремонт і дослідження нафтових і газових та інших пов'язаних з видобуванням нафти і газу свердловин, експлуатацією, КРС, ремонтом та реконструкцією морських нафтогазових об'єктів та об'єктів нафтогазодобувних підприємств, промислового збору нафти і газу, підготовки нафти і газу до транспортування), транспортуванням газу магістральними трубопроводами, здійснюється відповідно до вимог Правил безпеки під час виконання робіт з розвідування та розроблення родовищ нафти і газу в акваторіях Чорного та Азовського морів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 січня 2013 року за № 76/22608.

II. Визначення термінів

1. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

агресивні пластові флюїди - рідкі або газоподібні речовини, переважно вода, нафта, природний газ, газоконденсат або їх суміш, які містяться в продуктивному колекторі і вміщують агресивні компоненти (сірководень, вуглекислий газ, жирні кислоти тощо);

аномально високий пластовий тиск - величина пластового тиску, що не менше ніж на 30 % перевищує умовний гідростатичний тиск стовпа рідини, густиною 1000 кг/м3, який за висотою рівний глибині залягання пласта в точці вимірювання;

аномально низький пластовий тиск - величина пластового тиску, що не більше ніж на 10 % менший за умовний гідростатичний тиск стовпа рідини, густиною 1000 кг/м3, який за висотою рівний глибині залягання пласта в точці вимірювання;

буріння - процес утворення гірничої виробки, переважно круглого перерізу, шляхом руйнування порід бурильним інструментом з видаленням продуктів руйнування;

бурова установка - комплекс бурового обладнання і споруд, призначених для буріння свердловин;

буферна зона - зона між промисловим об'єктом, що добуває, транспортує або переробляє продукцію із сірководнем, та житловими спорудами, розмір якої виключає можливість перевищення на її межах встановлених законодавством значень токсичних доз шкідливих речовин у приземному шарі атмосферного повітря;

влаштування свердловини - комплекс робіт, починаючи з підготовки майданчика під бурову установку з подальшим бурінням свердловини, її кріпленням, обв'язкою фонтанної арматури, прокладанням необхідних інженерних лінійних комунікацій для транспортування вуглеводневої суміші в місця підготовки продукції (установки комплексної підготовки газу, установки попередньої підготовки газу, установки підготовки нафти і газу, установки підготовки газу, замірно-сепараційні установки, пропанові холодильні установки, газозбірні пункти), викликом припливу вуглеводнів і закінчуючи демонтажем та демобілізацією бурового устаткування, прокладанням необхідних комунікацій, будівництвом та експлуатацією обладнання, необхідного для підготовки та/або транспортування товарної продукції, і рекультивацією земельної ділянки. Роботи з капітального ремонту свердловин відносяться до влаштування;

вантажопідіймальність бурової вишки (щогли) - величина параметра «Допустиме навантаження на гаку» у поєднанні з навантаженнями на ходовому і нерухомому кінцях каната;

гідрати - тверді кристалічні сполуки вуглеводнів з водою, що можуть за сприятливих термобаричних умов утворюватися в експлуатаційних колонах, фонтанних арматурах, насосно-компресорних трубах, газопроводах, підземних сховищах газу та технологічних апаратах УКПГ і перекривати вільний переріз обладнання;

загальна факельна система - система, що обслуговує всі виробництва або групу виробництв, технологічних установок, свердловин та інші джерела газів, не зв'язаних в одну технологічну лінію і в які можуть направлятись аварійні та технологічні (постійні, періодичні та продувальні) викиди за умови неперевищення тиску для аварійних викидів;

капітальний ремонт свердловин - роботи, пов'язані зі зміною об'єкта експлуатації свердловин; із кріпленням сипких колекторів; відновленням герметичності обсадної колони і ліквідацією її деформації; з бурінням другого стовбура; з інтенсифікацією припливу вуглеводнів; з обмеженням припливу пластових, закачуваних вод; з ловильними та іншими роботами з підземним обладнанням; з консервацією, розконсервацією і ліквідацією свердловин;

мобільна компресорна станція - пересувний комплекс споруд, обладнання та устаткування, призначений для запобігання викиду (скидання) газу в навколишнє природне середовище при виконанні ремонтних та регламентних робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості шляхом його транспортування (перекачування);

наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки - складене на спеціальному бланку (на паперовому або електронному носії) завдання на безпечне проведення роботи, що визначає її зміст, місце, час початку і закінчення, необхідні заходи безпеки, склад бригади і осіб, що відповідають за безпечне виконання робіт;

нормальний пластовий тиск - пластовий тиск, який дорівнює гідростатичному тиску води густиною 1000 кг/м3 від покрівлі пласта до поверхні землі по вертикалі. Аномальні пластові тиски характеризуються будь-яким відхиленням від нормального;

об'єкт нафтогазодобувної промисловості - територія, позначена (огороджена) у межах відведеної земельної ділянки, з розташованими на ній виробничими, складськими та адміністративно-побутовими будинками, спорудами, відкритими технологічними площадками та технологічним обладнанням і підземними комунікаціями, що з'єднують вищевказані території;

об'єкти нафтогазодобування - об'єкти, призначені для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки та видобування вуглеводнів. До об'єктів нафтогазодобування належать: нафтові та газові свердловини, майданчики розташування обладнання влаштування свердловин, лінії електропередачі та під'їзні шляхи до свердловин, газопроводи-шлейфи, підключення свердловин до УПГ, УКПГ, УПГ, УППГ, УКПН, ТДПУППВ, дотискувальні КС, промислові лінії електропередачі, під'їзні, внутрішньопромислові шляхи та інші об'єкти, пов'язані з експлуатацією об'єктів нафтогазодобування;

облаштування родовища - комплекс проєктних, вишукувальних, будівельних та інших робіт, які необхідно провести для введення родовища в промислову (дослідно-промислову) розробку або робіт з будівництва, капітального ремонту, реконструкції і технічного переоснащення на діючих (облаштованих) родовищах;

окрема факельна система - система, яка обслуговує одне виробництво, один цех, одну технологічну установку, один склад або кілька технологічних блоків, які пов'язані єдиною технологією в одну технологічну ланку, і може зупинятись одночасно (є одним джерелом скиду);

охоронна зона нафтогазодобувних об'єктів - територія, прилегла до об'єктів нафтогазодобувної промисловості (ділянки землі, водойми, річки, лісу тощо), обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних споруд по їх периметру на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;

парціальний тиск сірководню - добуток об'ємного вмісту (частки від загального обсягу газової фази) сірководню на загальний тиск газу в системі;

продувний газ - газ, що направляється в систему для запобігання потраплянню в неї повітря та утворенню вибухонебезпечної суміші;

поточний ремонт свердловин - роботи, пов'язані з переведенням свердловин з одного способу експлуатації на інший, із забезпеченням заданого технологічного режиму роботи підземного експлуатаційного обладнання, зміною режимів роботи і заміною цього обладнання, очищенням стовбура свердловини і насосно-компресорних труб від піску, парафіну і солей, плановою ревізією насосно-компресорних труб;

процес технологічний - сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які проводяться з певною метою в апараті (системі взаємопов'язаних апаратів, агрегаті, машині тощо);

робоча зона - уся дільниця, призначена для розміщення постійних та тимчасових робочих місць, розміщення обладнання, пов'язаного з безпосередніми та допоміжними роботами, установок, що використовуються для добування корисних копалин підземним або відкритим способом, зокрема розкривних чи інших відвалів та/або для добування корисних копалин через свердловини, а також приміщення, до яких працівники мають доступ у процесі роботи;

робоче місце - місце (приміщення), на якому (у якому) працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема, на підставі трудового договору (контракту);

свердловина - спеціально обладнана гірнича виробка (разом з комплексом технологічного обладнання влаштування свердловини) у земній корі круглого перерізу з великим співвідношенням глибини до діаметра, яка створюється послідовним руйнуванням (бурінням) гірничих порід, видаленням зруйнованої породи і за необхідності кріпленням стінок свердловини;

скиди - горючі гази і пари, що виділяють технологічні установки, які не можуть бути використані безпосередньо у відповідній технології;

спеціальна факельна система - система, що призначена для спалювання газу і парів природного газу, які за своїми властивостями або параметрами не можуть направлятись до загальної або окремої факельної системи, оскільки містять речовини, схильні до розпаду з виділенням тепла, полімерні продукти, агресивні речовини, механічні домішки, що можуть знизити пропускну здатність колекторів, продукти, здатні до реакції з іншими речовинами, що направляються в факельну систему, продукти із вмістом сірководню більше ніж 8 % за умови, що тиск в технологічній установці не може забезпечити викидання в загальну або окрему факельну систему;

технологічний регламент - основний технічний документ, що визначає технологію, режим, порядок проведення операцій технологічного процесу, показники якості продукції та безпечні умови роботи;

ускладнення - порушення безперервності технологічного процесу за дотримання вимог робочого проєкту і правил ведення бурових робіт, спричинені явищами гірничо-геологічного характеру;

установка збору і підготовки вуглеводнів (УКПГ, УКПН, УПГ, УППГ, УПН, ЗСУ, ТЗСУ, ТДПУППВ) - комплекс технологічного обладнання та допоміжних систем, що забезпечують збір та промислову підготовку нафти, природного газу, газового конденсату;

установка уловлювання газу - комплекс споруд, обладнання та устаткування для запобігання викиду (скидання) газу в навколишнє природне середовище під час виконання ремонтних та регламентних робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості шляхом його акумулювання, зокрема, за допомогою мобільних компресорних станцій;

факел - потік розпечених газів та незгорілих твердих частинок (зазвичай сажі), який утворюється в разі запалювання будь-якої займистої суміші чи матеріалу за умови вільного доступу в зону горіння потрібної кількості повітря (без перемішування);

факельна система - система закритого або відкритого типу, що призначена для викидання і подальшого спалювання горючих газів / парів горючих газів під час аварійних ситуацій у процесі збору, підготовки та компримування газу, зупинки об'єктів нафтогазового комплексу, періодичного викидання природного газу і продування технологічного обладнання.

2. Терміни «газ», «дослідно-промислова розробка родовища нафти і газу», «нафта», «поклад нафти і газу», «промислова розробка родовища нафти і газу», «родовище нафти і газу», «розробка родовища нафти і газу» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про нафту і газ».

3. Терміни «спеціалізована аварійно-рятувальна служба», «аварія», «надзвичайна ситуація», «ліквідація наслідків надзвичайної ситуації» вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України.

Терміни «промислові трубопроводи», «внутрішньопромислові трубопроводи», «технологічні трубопроводи», «магістральні трубопроводи» вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про трубопровідний транспорт» і «Про ринок природного газу».

Терміни «ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки», «об'єкт підвищеної небезпеки», «план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків», «політика запобігання аваріям на об'єкті підвищеної небезпеки», «план реагування на надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на об'єктах підвищеної небезпеки 1 класу» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».

III. Позначення та скорочення

1. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

АВПТ - аномально високий пластовий тиск;

АДП - агрегат для депарафінізації пересувний;

БДТ - безмуфтова довгомірна труба;

ВМ - вибухові матеріали;

ВПК - випробувач пластів на кабелі;

ГДВ - гранично допустимі викиди;

ГДК - гранично допустима концентрація;

ГНВП - газонафтоводопрояв;

ГТН - геолого-технічний наряд;

ГТУ - групова технологічна установка;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ЕВН - електровідцентровий насос;

ЕПМ - електропідривна мережа;

ЗІ - засоби ініціювання;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

ЗСУ - замірна сепараційна установка;

КВП - контрольно-вимірювальні прилади;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

КРС - капітальний ремонт свердловин;

КС - компресорна станція;

ЛЕП - лінії електропередачі;

МКС - мобільна компресорна станція;

НКГВ - нижня концентраційна границя вибуховості;

НКТ - насосно-компресорні труби;

НС - насосна станція;

ОБТ - обважнені бурильні труби;

ОП - обладнання противикидне;

ПАР - поверхнево-активні речовини;

ПЛЛА - план локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків;

ППА - прострільно-підривна апаратура;

ППР - прострільно-підривні роботи;

ПГР - промислово-геофізичні роботи;

ПЗР - планово-запобіжний ремонт;

ПКР - пневматичні клини ротора;

РВС - резервуар вертикальний сталевий;

СВП - система верхнього приводу;

СКР - сульфідно-корозійне розтріскування металу;

СПО - спуско-підіймальні операції;

ТБТ - тяжкі бурильні труби (HWDP);

ТДПУППВ - тимчасова дослідно-промислова установка попередньої підготовки вуглеводнів;

ТЗСУ - тимчасова замірна сепараційна установка;

ТПДПП - техногенно-підсилені джерела іонізуючого випромінювання природного походження;

УКПГ - установка комплексної підготовки газу;

УКПН - установка комплексної підготовки нафти;

УПГ - установка підготовки газу;

УПН - установка підготовки нафти;

УПП - установка парогенераторна пересувна;

УППГ - установка попередньої підготовки газу;

УУГ - установка уловлювання газу;

ФА - фонтанна арматура;

ЦС - циркуляційна система.

2. У цих Правилах вживаються такі позначення:

Рроб - тиск робочий;

Рпл - тиск пластовий;

Ргідр - тиск гідростатичний;

профіль X - металевий профіль формою навхрест;

профіль XN - металевий профіль формою навхрест та N-подібний.

IV. Загальні вимоги

1. Загальні організаційно-технічні вимоги

1.1. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки або подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.2. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт, на якому розміщені установки, сховища (резервуари, посудини), трубопроводи, машини, агрегати, технологічне устаткування (обладнання), споруди або комплекс споруд, що розташовані в межах об'єкта на поверхні землі або під землею, у яких тимчасово або постійно використовується, переробляється, виготовляється, транспортується, зберігається одна або кілька небезпечних речовин, чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації відповідно до вимог Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та Порядку ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та їх обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 року № 1030, для визначення віднесення такого об'єкта до об'єктів підвищеної небезпеки відповідного класу.

1.3. Проєктна документація стадій проєктування «проєкт (П)» та «робочий проєкт (РП)» відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, переоснащення, реконструкції, облаштування об'єктів підвищеної небезпеки нафтогазодобування підлягає проведенню експертиз відповідно до вимог чинного законодавства.

1.4. До початку облаштування родовищ проєкти підлягають погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.5. Роботи з підвищеною небезпекою виконуються згідно з вимогами проєктної документації, планами виконання робіт, нарядами, погодженими та затвердженими відповідальними посадовими особами, або за розпорядженням чи нарядом-допуском на виконання робіт підвищеної небезпеки за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил. Перелік таких робіт та переліки посадових осіб, які мають право керувати цими роботами, затверджуються керівником підприємства.

1.6. Ліквідація аварій при бурінні, експлуатації та капітальному ремонті нафтових і газових свердловин здійснюється згідно із затвердженими планами робіт, ПЛЛА для об'єктів підвищеної небезпеки 1, 2 і 3 класу, а також планами реагування на надзвичайні ситуації для об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу.

1.7. Підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки, розробляють і затверджують ПЛЛА для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, а також надають інформацію місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування для розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації для об'єктів підвищеної небезпеки 1 класу.

Для об'єктів підвищеної небезпеки 1 та 2 класу суб'єкт господарювання відповідно до вимог Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» розробляє та затверджує політику запобігання аваріям на об'єкті підвищеної небезпеки, а також готує і подає звіт про заходи безпеки на об'єкті підвищеної небезпеки.

1.8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337.

1.9. Консервація свердловин здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 7285:2012 «Нафтова і газова промисловість. Консервація свердловин. Загальні технічні вимоги та порядок проведення робіт», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 29 грудня 2012 року № 1525.

Ліквідація свердловин здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

Переведення свердловин на інші горизонти здійснюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

1.10. Повернення ліквідованих нафтових і газових свердловин в експлуатаційний фонд здійснюється в разі:

прийняття власником спеціального дозволу на користування надрами рішення про доцільність повернення свердловин з ліквідаційного фонду в експлуатацію;

погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.11. Нафтові і газові свердловини, системи збору та підготовки нафти і газу до транспортування експлуатуються згідно з вимогами цих Правил та технічної документації.

1.12. Експлуатувати свердловини з міжколонними тисками понад 2 МПа допускається за умови розроблення і виконання додаткових заходів з протифонтанної безпеки та погодження спеціалізованою аварійно-рятувальною службою та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

1.13. Забороняється буріння нафтових та газових свердловин та облаштування нафтових та газових родовищ без проведеної експертизи проєктної документації на відповідність проєктної документації вимогам нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1.14. Радіаційний контроль під час влаштування та експлуатації нафтових та газових свердловин здійснюється згідно з вимогами ДСП 6.177-2005-09-02 «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

1.15. Експлуатація об'єктів нафтогазодобувної промисловості здійснюється згідно з технологічними регламентами.

1.16. До робіт на об'єктах нафтогазодобувної промисловості (у тому числі до робіт підвищеної небезпеки та робіт зі шкідливими та небезпечними речовинами) допускаються особи, що пройшли медичний огляд відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, і не мають протипоказань за станом здоров'я для роботи за спеціальністю згідно з вимогами Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 січня 1995 року за № 18/554, Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

1.17. Роботодавець зобов'язаний забезпечити проведення навчання працівників і перевірку їх знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - наказ № 15).

1.18. До керівництва роботами з буріння, освоєння і ремонту свердловин, ведення геофізичних робіт у свердловинах, а також з видобування та підготовки нафти і газу, будівництва об'єктів облаштування нафтових, газових і газоконденсатних родовищ допускаються особи, що мають відповідну освіту, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки відповідно до вимог законодавства. До виконання робіт підвищеної небезпеки допускаються особи, які пройшли навчання за професією в закладах професійно-технічної освіти, навчально-курсових комбінатах чи інших закладах освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

1.19. Під час виконання робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також робіт, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ відповідно до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946, Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам нафтогазової промисловості, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 962, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 липня 2012 року за № 1259/21571, та інших чинних норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших ЗІЗ.

Роботодавець перед видачею ЗІЗ повинен поінформувати працівника про ризики для його життя та здоров'я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ.

Крім того, роботодавець повинен забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ та демонстрацію їх правильного застосування.

Під час виконання робіт працівники зобов'язані користуватися виданими їм спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ.

1.20. Працівників, які виконують роботи на висоті, необхідно забезпечувати засобами захисту від падіння.

Випробування засобів захисту від падіння необхідно проводити згідно з їх експлуатаційною документацією.

1.21. Суб'єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти підвищеної небезпеки, а також суб'єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об'єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального та місцевого рівня (за винятком суб'єктів господарювання, що утворили на професійній основі об'єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), визначені підпунктом 4 пункту 2 Переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 763, забезпечують постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування таких об'єктів відповідно до Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2017 року № 5.

1.22. На об'єктах підвищеної небезпеки 1 і 2 класів згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення відповідно до ДБН В.2.5.-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення. Зміна № 1», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16 січня 2020 року № 10.

2. Вимоги безпеки до територій, будівель, споруд, приміщень

2.1. На територіях вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктів, а також у місцях зберігання та переробки горючих матеріалів забороняється проведення вогневих робіт без оформлення наряду-допуску на ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.

2.2. Забороняється проїзд автомашин, тракторів та інших транспортних засобів на дільницях території підприємства, де можливі скупчення горючих парів та газів. Про це повинні сповіщати відповідні написи (покажчики). Рух транспортних засобів по території вибухопожежонебезпечного та вибухонебезпечного об'єкта дозволяється тільки із застосуванням іскрогасників.

2.3. Відходи виробництва та споживання на території підприємства повинні зберігатися (тимчасово розміщуватися) у спеціально відведених для цього місцях та утилізуватися згідно із санітарними правилами і нормами.

2.4. Територія виробничого об'єкта повинна постійно охоронятися та бути огороджена провітрюваною огорожею з негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів. Огорожа повинна підтримуватися у справному стані. Біля входу (в'їзду) на територію об'єкта і по периметру огорожі повинні бути розміщені знаки безпеки і відповідні написи.

2.5. Для проходу працівників на територію підприємства (за винятком окремо розташованих об'єктів підприємства) повинна бути влаштована прохідна, а для в'їзду-виїзду автотранспорту - ворота, відповідно до Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611 (далі - наказ № 964), та проєктної документації. Прохід працівників через ворота забороняється.

2.6. Шляхи евакуації, евакуаційні виходи і підходи до них повинні бути вільними від будь-яких предметів, надавати можливість найкоротшого шляху до безпечної зони.

2.7. Кількість, розташування і розміри шляхів евакуації та евакуаційних виходів визначаються відповідно до використання, облаштування і розмірів робочих зон, а також максимально можливої кількості осіб, що можуть там перебувати відповідно до вимог ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 грудня 2010 року № 570, та ДБН В.1.-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 жовтня 2016 року № 287.

2.8. Двері евакуаційних виходів повинні відкриватися назовні і замикатись таким чином, щоб за необхідності будь-яка особа могла легко і швидко їх відкрити як ззовні, так і зсередини, без застосування додаткових засобів.

2.9. Шляхи евакуації повинні відповідати вимогам будівельних норм та бути обладнані відповідними знаками безпеки згідно з Національним стандартом України ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», затвердженим наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 24.06.2019 № 174 (далі - ДСТУ EN ISO 7010:2019).

2.10. Шляхи евакуації, евакуаційні виходи повинні мати аварійне освітлення відповідно до пункту 8.9 ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264 (ДБН В.2.5-28:2018).

2.11. Порядок доступу сторонніх осіб на територію виробничого об'єкта визначається внутрішнім розпорядчим документом організації, до якої відноситься цей об'єкт.

2.12. Територія підприємства повинна бути рівною без заглиблень та виступів, облаштована зливовою каналізацією, призначеною для збору і відведення стічних вод та атмосферних опадів.

Територія підприємства повинна мати необхідні ухили і пристрої для відведення атмосферних опадів.

З настанням темряви територія об'єкта повинна освітлюватися.

Електроосвітлення повинно забезпечувати освітленість не нижче норм, встановлених ДБН В.2.5-28:2018.

2.13. Територія підприємства повинна бути огороджена та мати не менше ніж два виїзди. Облаштовані проїзди та проходи з твердим покриттям повинні своєчасно очищатися від бруду, а взимку - від снігу і льоду. Територія об'єктів повинна утримуватися в чистоті та бути обкошеною. По периметру огорожі повинні бути знаки безпеки та відповідні написи.

2.14. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті врівень з прилеглою територією і позначені відповідними інформаційними написами, а під час проведення ремонтних робіт - огороджені й освітлюватись у темну пору доби.

2.15. Перевіряти на загазованість та на вміст кисню колодязі, підземні приміщення і канали підземних комунікацій, що розташовані на промислових площадках і вздовж газопроводів на відстані до 15 м від них з обох боків, необхідно за графіком не рідше ніж один раз на квартал, а в перший рік їх експлуатації - не рідше ніж один раз на місяць з реєстрацією замірів загазованості у спеціальному журналі. Крім того, перевіряти їх на загазованість та на вміст кисню необхідно кожного разу перед спуском працівників у колодязі. У кришках колодязів повинен бути отвір діаметром 20-30 мм.

2.16. Не допускається потрапляння в колодязі ґрунтових та підземних вод. У разі потреби повинен бути виконаний дренаж з випуском стоків у промислову каналізацію через гідравлічний затвор. Необхідно своєчасно перевіряти справність затвора.

2.17. Огляд і очищення колодязів проводять з урахуванням вимог глави 7 розділу IV цих Правил після отримання задовільних результатів аналізу на загазованість.

2.18. Персонал, що обслуговує колодязі, повинен знати схему комунікацій, розміщення колодязів, засоби визначення загазованості, ознаки отруєння токсичними речовинами, правила виконання робіт у загазованих середовищах, уміти користуватися ЗІЗ, евакуйовувати потерпілих і надавати їм домедичну допомогу.

2.19. Земельні ділянки, розташовані в охоронних зонах нафтогазодобувних об'єктів, не вилучаються у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями, встановленими цими Правилами.

Підприємства нафтогазодобувних об'єктів мають право на отримання безоплатно від органу, що здійснює ведення державного земельного кадастру, інформації про власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон нафтогазодобувних об'єктів.

Власники та користувачі земельних ділянок при провадженні господарської та іншої діяльності на землях охоронних зон нафтогазодобувних об'єктів зобов'язані дотримуватися особливого режиму їх використання та встановлених обмежень, до яких належить заборона:

пошкоджувати та розбирати нафтогазодобувні об'єкти;

переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові трубопроводів;

перешкоджати працівникам та проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств нафтогазодобувних об'єктів та інших осіб для здійснення контролю технічного стану нафтогазодобувних об'єктів та виконання планових і аварійно-відновлювальних робіт;

влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;

висаджувати багаторічні насадження;

зберігати сіно та солому, розміщувати пасіки;

будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі;

розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;

розбивати польові стани і табори для худоби;

розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню;

спалювати стерню, післяжнивні рештки в період збирання врожаю та після цього;

переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до нафтогазодобувних об'єктів.

Власники та користувачі земельних ділянок повинні утримувати територію охоронної зони навколо об'єктів нафтогазодобувної промисловості таким чином, щоб унеможливити розповсюдження вогню в разі виникнення пожежі (як на самому об'єкті, так і ззовні).

В охоронній зоні в місцях прилягання до об'єктів нафтогазодобувної промисловості необхідним є влаштування вільних від рослинності протипожежних смуг завширшки не менше ніж 4 метри перед дозріванням усіх сільськогосподарських культур шляхом їх обкошення (з прибиранням скошеного) та оборювання. Мінімальні відстані об'єктів облаштування нафтових і газових родовищ до будівель і споруд наведено в додатку 2 до цих Правил.

2.20. Забороняється прибудовувати побутові, допоміжні та адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними об'єктами і розміщувати їх у небезпечній зоні дії ударної хвилі.

2.21. Порядок організації дорожнього руху на закритих територіях підприємства повинен відповідати вимогам чинних Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), та наказу № 964. Рух транспорту на об'єкті повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами. Схема маршрутів руху повинна бути розміщена в місцях стоянки автотранспорту, перед в'їздами (виїздами) на територію підприємства. Територія об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками безпеки руху відповідно до ПДР. Транспорт при в'їзді на територію вибухопожежонебезпечних об'єктів повинен бути обладнаний іскрогасником.

2.22. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам проєкту, ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2016 року № 287, Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - наказ № 67), та цих Правил.

2.23. На підприємствах повинні складатися масштабні плани комунікацій з точними прив'язками і надійними реперами. Підприємства зобов'язані мати також плани комунікацій інших підприємств, які знаходяться в межах території, на якій провадяться роботи. У разі змін чи введення нових комунікацій необхідно внести зміни і доповнення у відповідні плани протягом 10 робочих днів. Аварійно-ремонтні служби підприємств повинні бути забезпечені обладнанням для сканування підземних мереж на аварійних ділянках за необхідності виконання термінових земляних робіт.

2.24. Відстані між окремими об'єктами/будівлями/спорудами при облаштуванні нафтових, газових та газоконденсатних родовищ, а також від підземних сховищ газу до будівель і споруд визначаються під час проєктування згідно з вимогами чинних нормативних документів та ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26 квітня 2019 року № 104.

2.25. Забороняється проводити перепланування виробничих приміщень без проєкту. Проєкт перепланування не повинен допускати зниження межі вогнестійкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей у разі можливих аварійних ситуацій. Зазначені перепланування приміщень повинні проводитися відповідно до вимог пунктів 1.3 та 1.4 глави 1 розділу IV цих Правил.

2.26. Елементи обладнання, що можуть бути джерелом небезпеки для працівників, а також поверхні огороджувальних і захисних пристроїв повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

2.27. Усі приміщення виробничих будівель повинні відповідати вимогам нормативних документів. Виробничі будівлі повинні мати технічний паспорт з технічною документацією (затверджений робочий проєкт, акт прийняття в експлуатацію, акти на виконані роботи).

2.28. На вході до приміщень повинні бути розміщені таблички із зазначенням:

цільового призначення приміщення (найменування) та інвентарного номера;

категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 червня 2016 року № 158;

класу зони розміщення, облаштування чи експлуатації електрообладнання приміщення;

особи, відповідальної за експлуатацію та протипожежний стан приміщення.

2.29. Входи до побутових приміщень повинні бути обладнані тамбур-шлюзами або повітряно-тепловими завісами в холодну пору року.

2.30. Кожне виробниче приміщення повинно мати принаймні один основний прохід завширшки не менше ніж 1,5 метра.

2.31. У закритих робочих приміщеннях повинна бути влаштована система вентиляції, що забезпечує повітрообмін нормативної кратності, з урахуванням характеру виробничого процесу і фізичного навантаження на працівників. Будь-яке порушення системи вентиляції повинно негайно відображатися сигнальними пристроями. Якість повітря повинна відповідати вимогам гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 липня 2020 року № 1596, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2020 року за № 741/35024.

Вентиляційні пристрої повинні встановлюватися таким чином, щоб унеможливити протяги.

Відкладення чи бруд, які здатні спричинити загрозу для здоров'я працівників через забруднення повітря, повинні негайно видалятися.

{Пункт 2.31 глави 2 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки № 5122 від 08.06.2023}

2.32. Мікроклімат виробничих приміщень протягом робочого часу повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

2.33. Територія, будівлі, споруди різного призначення, приміщення, інше нерухоме майно, обладнання, устатковання, що експлуатується, будівельні майданчики повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні).

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312.

Виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій та перевірки відповідності вогнезахисту, а також вимоги щодо забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочування, облицювання) повинні відповідати державним будівельним нормам та правилам, Правилам пожежної безпеки в Україні та Правилам з вогнезахисту, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 року № 1064, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 березня 2019 року за № 259/33230.

2.34. Керівник об'єкта та/або підприємства своїм розпорядчим документом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

2.35. Відстані між обладнанням та від обладнання до стін будівлі повинні визначатися під час проєктування відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Обладнання повинно бути розташовано таким чином, щоб була можливість зручно та безпечно його обслуговувати. Відстань від обладнання до стіни будівлі повинна становити не менше ніж 1 м, а ширина робочого проходу - не менше ніж 0,75 м.

2.36. Робочі місця повинні утримуватись у чистоті, небезпечні речовини та відходи - видалятися.

2.37. Робочі місця, об'єкти, джерела протипожежного водопостачання та місця розташування первинних засобів пожежогасіння, проїзди та підходи до них, проходи і переходи в темний час доби повинні бути освітлені. На території майданчиків свердловин (у тому числі на факельних амбарах) встановлення стаціонарних світильників не обов'язково. Для освітлення цих майданчиків дозволяється використовувати переносні чи пересувні освітлювальні засоби та устаткування.

2.38. У виробничих приміщеннях, крім робочого освітлення, повинно бути аварійне.

Світильники робочого та аварійного освітлення повинні живитися від незалежних джерел. Замість пристрою стаціонарного аварійного освітлення допускається застосування ручних світильників з акумуляторами.

2.39. Заміри рівня освітленості необхідно проводити перед уведенням об'єкта в експлуатацію, а також після реконструкції приміщень, систем освітлення.

2.40. Об'єкти, для обслуговування яких потрібний підйом працівника на висоту до 0,75 м, необхідно обладнати східцями, а на висоту понад 0,75 м - сходами з поручнями.

2.41. Маршові сходи повинні мати ухил не більше ніж 60°, ширина сходів повинна бути не менше ніж 0,7 м, сходи для перенесення вантажів - не менше ніж 1 м, а ширина проступів повинна становити не менше ніж 0,25 м. Відстань між східцями за висотою повинна бути не більше ніж 0,25 м. Східці повинні мати ухил усередину від 2° до 5°. З обох боків східці повинні мати бічні планки чи бортову обшивку заввишки не менше ніж 0,14 м, що унеможливлює прослизання ніг людини. Сходи повинні бути з обох боків обладнані поручнями заввишки не нижче ніж 1 м за вертикаллю від передньої грані східців, з подовжніми планками через 0,4 м і стійками з кроком до 0,79 м.

2.42. Сходи тунельного типу повинні бути металевими, завширшки не менше ніж 0,60 м і мати охоронні дуги радіусом від 0,35 м до 0,40 м, скріплені між собою вертикальними смугами. Дуги розташовуються на відстані не більше ніж 0,8 м одна від одної. Відстань від найвіддаленішої точки дуги до східців повинна бути в межах від 0,7 м до 0,8 м.

Сходи необхідно обладнувати проміжними площадками, установленими на відстані не більше ніж 6 м за вертикаллю одна від одної.

Відстань між східцями сходів тунельного типу і сходів-драбин повинна бути не більше ніж 0,35 м.

2.43. Робочі площадки на висоті повинні мати настил, виконаний з металевих листів завтовшки не менше ніж 3 мм, з поверхнею, яка унеможливлює ковзання, поручні заввишки не нижче ніж 1,0 м з поздовжніми планками, розташованими на відстані не більше ніж 0,4 м одна від одної, і стійками з кроком до 1,3 м, борт заввишки не менше ніж 0,14 м, що утворює з настилом зазор не більше ніж 0,01 м для стікання рідини.

2.44. Забороняється застосування дерев'яних настилів для вибухопожежонебезпечних виробництв (УКПН, УКПГ, резервуарні парки тощо).

2.45. Побутові приміщення і приміщення для відпочинку повинні відповідати вимогам розділу IV цих Правил та наказу № 67.

2.46. Засоби зв'язку, попередження, аварійної сигналізації і контролю стану повітряного середовища повинні бути справними і постійно готовими до дії, їх справність повинна перевірятись не рідше ніж один раз на місяць.

2.47. Сигнал тривоги, що подається системою аварійної сигналізації, повинен бути добре чутним у всіх місцях, де можуть перебувати працівники.

2.48. Повинні бути визначені місця збору працівників у разі сигналу тривоги і шляхи переміщення до цих місць.

2.49. Якщо переміщення шляхами евакуації ускладнене та існує можливість утворення непридатного для дихання повітряного середовища, кожне робоче місце повинно бути забезпечено саморятівниками.

2.50. Під час виконання ремонтно-відновлювальних робіт тимчасові амбари і котловани, обвалування яких виступає над поверхнею землі менше ніж на 1 м, повинні бути огороджені, а в темний час доби - освітлені.

2.51. На кожному об'єкті повинні бути встановлені межі небезпечних зон, на території яких вогневі роботи можуть проводитися лише за нарядом-допуском.

2.52. На території об'єктів для проведення вогневих робіт за необхідності можуть облаштовуватися постійні місця у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках, які визначаються наказом роботодавця з урахуванням протипожежних вимог. Розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних місцях не дозволяється.

2.53. Газонебезпечні і пожежонебезпечні місця повинні бути нанесені на плани виробничих площадок, а перелік цих місць повинен бути затверджений керівництвом підприємства або керівником структурної одиниці підприємства.

2.54. У газонебезпечних і пожежонебезпечних місцях приміщень будівель повинно бути встановлено контрольно-вимірювальну апаратуру для автоматичного і безперервного вимірювання концентрації газів у визначених місцях, автоматичну систему аварійної сигналізації, а також пристрої для автоматичного відключення електричних приладів і двигунів внутрішнього згоряння відповідно до проєктної документації, технологічної схеми та технічної документації виробника.

2.55. Шкідливі для здоров'я речовини, які можуть накопичуватись у повітрі робочих зон, повинні відсмоктуватись у місцях їх витоку і відводитися поза межі робочих зон або розбавлятися до безпечної для здоров'я концентрації.

2.56. У робочих зонах, де працівники можуть піддаватися впливу шкідливих та/або небезпечних для здоров'я речовин, повинна бути забезпечена наявність необхідної кількості готових до використання належних ЗІЗ органів дихання.

Вибір ЗІЗ органів дихання здійснюється відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976.

3. Загальні вимоги до обладнання та інструменту

3.1. Виконання робіт із застосуванням інструменту та пристроїв необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.

3.2. Експлуатація машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки здійснюється після отримання дозволу або подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, з урахуванням вимог Порядку проведення технічного огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

3.3. Обладнання, яке використовується в нафтогазодобувній промисловості і потребує обов'язкової сертифікації, повинне пройти оцінку відповідності в органі з оцінки відповідності та мати документ про відповідність, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

3.4. Технологічні системи, їх окремі елементи повинні бути оснащені необхідною запірно-регулювальною та запобіжною арматурою, а також блокувальними пристроями, що забезпечують їх безпечну експлуатацію.

3.5. Для вибухонебезпечних технологічних процесів повинні передбачатись автоматичні системи регулювання і протиаварійного захисту, що запобігають утворенню вибухонебезпечного середовища та іншим аварійним ситуаціям у разі відхилення від передбачених регламентом граничнодопустимих параметрів у всіх режимах роботи і забезпечують безпечну зупинку чи переведення процесу роботи в безпечний режим.

3.6. Обладнання повинне бути змонтоване і встановлене відповідно до проєктної документації на будівництво та інструкцій з монтажу.

3.7. Перед пуском обладнання (апаратів, ділянок трубопроводів тощо) або після його зупинки повинні передбачатися заходи щодо запобігання утворенню в технологічній системі вибухонебезпечних сумішей (продування інертним газом, контроль за ефективністю продувки тощо), а також пробок унаслідок гідратоутворення чи замерзання рідин.

3.8. Ланцюгові та пасові передачі, відкриті частини обладнання, що рухаються та обертаються, джерела теплового випромінювання тощо повинні огороджуватись або екрануватись.

Обладнання з джерелами іонізуючого випромінювання повинне бути оснащене захисними екранами.

3.9. Температура зовнішніх поверхонь обладнання і кожухів теплоізоляційних покриттів не повинна перевищувати температури самозаймання найбільш вибухопожежонебезпечної речовини, а в місцях, доступних для обслуговуючого персоналу, не створювати можливість опіків.

3.10. Запірні, відсічні і запобіжні пристрої, що встановлюються на нагнітальному і всмоктувальному трубопроводах насоса чи компресора, повинні бути максимально наближені до насоса (компресора) і розміщуватись у зручній і безпечній для обслуговування зоні.

3.11. На запірній арматурі (засувках, кранах), що встановлюється на трубопроводах, повинні бути покажчики положень «Відкрито» та «Закрито».

3.12. На нагнітальних трубопроводах насосів та компресорів повинні встановлюватися зворотні клапани чи інші пристрої для запобігання переміщенню у зворотному напрямку речовини, що транспортується, та в разі потреби запобіжні клапани.

На нагнітальній лінії насосів та компресорів об'ємної дії до запірного пристрою на нагнітальному трубопроводі повинні бути встановлені електроконтактний манометр та запобіжний клапан. Допускається встановлення електро-контактного манометра на пристрої для компенсації пульсацій тиску (депульсатор).

3.13. Насоси, що використовуються для перекачування легкозаймистих і горючих рідин, у разі відсутності постійного контролю обслуговуючого персоналу за їх роботою необхідно оснащувати засобами попереджувальної сигналізації про порушення параметрів їх роботи відповідно до проєктної документації та технічної документації виробника.

3.14. Трубопроводи після монтажу, ремонту, розконсервації, відновлення експлуатації повинні бути опресовані та випробувані на міцність і герметичність з урахуванням типу трубопроводу відповідно до вимог чинних нормативних документів.

3.15. Вантажопідіймальні машини, крани та механізми повинні відповідати вимогам Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19 січня 2018 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 лютого 2018 року за № 244/31696 (далі - наказ № 62), та технічної документації підприємств-виробників.

На вантажопідіймальних машинах і механізмах повинні бути розміщені таблички із зазначенням їх облікового номера, вантажопідіймальності та дат наступних часткового та повного технічних оглядів.

На котлах та посудинах, що працюють під тиском, повинні бути прикріплені таблички, що відповідають вимогам Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 року за № 433/31885 (далі - наказ № 333).

3.16. У кріпильних вузлах, деталях машин і обладнанні повинні бути передбачені пристрої (контргайки, шплінти, клини та ін.), що запобігають під час роботи самовільному розкріпленню і роз'єднанню. Необхідність застосування і тип пристроїв визначаються проєктно-конструкторською документацією.

3.17. У вибухонебезпечних приміщеннях, на зовнішніх вибухонебезпечних об'єктах і при виконанні газонебезпечних робіт слід застосовувати інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному вибухопожежобезпечному виконанні.

3.18. Розміри зіва (захвату) гайкових ключів не повинні перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0,3 мм.

Не дозволяється застосовувати для ключів підкладки, якщо прозір між площинами губок і головок болтів або гайок більший за допустимий.

Робочі поверхні гайкових ключів не повинні мати збитих скосів, а рукоятки - задирок.

3.19. Під час виконання робіт із застосуванням інструменту ударної дії працівники повинні використовувати відповідні ЗІЗ.

3.20. Не дозволяється розміщувати інструмент на поруччя огороджень або на неогороджений край площадки, риштувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

3.21. Забороняється експлуатація обладнання, механізмів, інструменту в несправному стані або в разі несправності пристроїв безпеки (блокувальні, фіксуючі та сигнальні пристрої і прилади), а також з перевищенням робочих параметрів понад паспортні.

3.22. Технологічне обладнання підлягає виведенню з експлуатації в разі виявлення дефектів, несумісних з подальшою безпечною експлуатацією обладнання.

3.23. Ремонт обладнання повинен проводитися тільки після відключення цього обладнання від електричної мережі, скидання тиску, зупинки рухомих частин і вжиття заходів щодо запобігання випадковому приведенню їх у рух під дією сили тяжіння чи інших факторів. На пусковому пристрої обов'язково розміщується попереджувальний знак «Не вмикати - працюють люди!».

4. Вимоги до електрообладнання

4.1. Проєктування, монтаж, налагодження, випробування та експлуатація електрообладнання бурових і нафтогазопромислових установок повинні проводитися відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - наказ № 4), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (далі - Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів), Правил пожежної безпеки в Україні та Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1455 (далі - Правила охорони електричних мереж), Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476.

{Пункт 4.1 глави 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки № 5122 від 08.06.2023}

4.2. Захист від блискавки нафтогазопромислових об'єктів повинен здійснюватися відповідно до вимог частин 1-4 ДСТУ EN 62305:2012 «Захист від блискавки», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 28 травня 2012 року № 640.

4.3. Класифікацію вибухонебезпечних зон бурових установок та нафтогазопромислових об'єктів зазначено в додатку 3 до цих Правил.

Електрообладнання (машини, апарати, пристрої), КВП, електричні світильники, засоби блокування, телефонні апарати і сигнальні пристрої до них, що встановлюються у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2, повинні мати відповідний рівень вибухозахисту, а вид вибухозахисту повинен відповідати категорії і групі вибухонебезпечної суміші.

4.4. Забороняється встановлення у вибухонебезпечних зонах класів 0, 1, 2 вибухозахищеного електрообладнання, яке не має маркування за вибухозахистом, виготовлене неспеціалізованими підприємствами або відремонтоване зі зміною вузлів і деталей, які забезпечують вибухозахист, без сертифіката на відповідність.

4.5. Забороняється експлуатація електрообладнання в разі несправності засобів вибухозахисту, блокування, порушення схем керування і захисту.

5. Вимоги до сталевих канатів

5.1. Сталеві канати, що використовуються як вантажні, несучі, тягові стропи, а також для оснащення вантажно-розвантажувальних пристроїв, повинні відповідати вимогам наказу № 62 та мати декларацію про відповідність у випадках, передбачених чинним законодавством.

5.2. Під час влаштування свердловин коефіцієнт запасу міцності талевого каната (відношення розривного зусилля каната до сили натягу ходового кінця талевого каната) повинен бути не менше трьох. Як виняток, при спусканні важких обсадних колон і виконанні аварійних робіт допускається зниження цього коефіцієнта, але величина його повинна становити не менше двох.

5.3. З'єднання канатів повинне виконуватися із застосуванням коуша із заплітанням вільного кінця каната або встановленням не менше трьох гвинтових затискачів. При цьому відстань між ними повинна становити не менше ніж шість діаметрів каната.

5.4. Вибраковування і заміна канатів здійснюються відповідно до критеріїв, установлених технічною документацією та наказом № 62.

5.5. Забороняється використовувати зрощені канати для оснащення талевої системи бурової установки, агрегатів для освоєння і ремонту свердловин, а також для підняття бурових вишок і щогл, виготовлення розтяжок, стропів, утримуючих, робочих і страхових канатів.

5.6. Для рубання талевих канатів, які використовуються для талевих систем бурових установок і агрегатів з ремонту свердловин, необхідно застосовувати спеціальні засоби або пристрої.

Забороняється різання талевих канатів з використанням електрогазозварювальних пристроїв.

6. Вимоги до будівельних машин, механізмів, спеціальної техніки

6.1. Технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, реєструються згідно з Порядком відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року № 8.

6.2. До експлуатації допускаються будівельні машини у справному стані. Перелік несправностей, за наявності яких забороняється експлуатація машин, визначається експлуатаційною документацією.

6.3. Під час прибуття на об'єкт УПП необхідно встановлювати з навітряного боку на заздалегідь підготовлену та зручну для роботи площадку на відстані не ближче ніж 25 м від устя свердловини таким чином, щоб, перебуваючи біля пульта керування парогенератором, машиніст міг спостерігати за працівниками.

Забороняється встановлювати УПП під силовими та освітлювальними ЛЕП.

6.4. У період теплової обробки об'єкти та агрегат повинні бути оснащені попереджувальними знаками «Обережно! Теплова обробка». Знаки повинні встановлюватися з чотирьох боків на відстані 20 метрів.

6.5. Машиністу УПП необхідно щодня перевіряти справність запобіжних клапанів та контролювати стан ущільнень трубопроводів, арматури, показання КВП.

6.6. Під час роботи УПП забороняється:

перебувати стороннім особам на установці та в зоні проведення робіт з теплової обробки;

проводити ремонтні роботи на усті свердловини та технологічних трубопроводах;

проводити профілактичні роботи, якщо включена трансмісія;

перевищувати температуру пари більше ніж 310 °C, тиск пари більше ніж 10 МПа (100 кг/см2);

працювати в темний час доби за недостатнього освітлення;

залишати установку без нагляду.

6.7. У разі аварій і ремонтів на об'єктах обробки, на паропроводі чи на установці подача пари повинна бути припинена, тиск зменшений до атмосферного, установка повинна бути вимкнена.

6.8. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися відповідно до вимог Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 21, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 року за № 124/26569.

6.9. Площадки для розміщення установки для механічного завантаження, розвантаження і перевезення установок ЕВН при вантажно-розвантажувальних роботах повинні бути з горизонтальним нахилом не більше ніж 3°. При встановленні крана в робоче положення відхилення колони крана від вертикального положення повинно бути не більше ніж 2°.

6.10. Місце розміщення установки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт указує особа, відповідальна за безпечне переміщення вантажів кранами.

6.11. На кожній установці повинні бути журнали, у яких особа, відповідальна за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, робить відмітку «Установлення установки перевірив, роботу крана дозволяю».

6.12. Кріплення барабана під час транспортування проводиться розтяжками, решта обладнання - насоси, електродвигуни та протектори укладаються на площадці рами на призми і закріплюються хомутами.

Забороняється перевезення незакріпленого вантажу.

6.13. Розвантажування барабана з кабелем повинно здійснюватися шляхом його скочування під дією своєї ваги при нахилі рухомої (хитної) рами, яка приводиться в дію гідроциліндрами. При скочуванні барабан повинен утримуватися тросом лебідки.

6.14. Усі вантажозахоплювальні пристрої повинні пройти випробування та мати клеймо, на якому зазначається вантажопідіймальність.

6.15. У разі виявлення пошкоджень та несправностей необхідно негайно припинити роботу, доповісти відповідальній особі та вжити заходів щодо їх усунення.

6.16. АДП призначений для депарафінізації свердловин гарячою нафтою, а також для інших технологічних операцій.

6.17. Під час прибуття на об'єкт АДП необхідно встановлювати з навітряного боку на раніше підготовлену площадку на відстані не ближче ніж 25 м від устя свердловини.

6.18. Перед початком роботи агрегату на свердловині всі високонапірні трубопроводи повинні бути опресовані насосом агрегату під тиском, який перевищує в 1,5 раза тиск, що очікується під час роботи, але не повинен перевищувати 16 МПа.

6.19. Забороняється під час роботи агрегату стороннім особам перебувати на агрегаті та в зоні його дії.

6.20. Усі ремонтні роботи, які пов'язані з усуненням несправностей, повинні проводитися на зупиненому агрегаті, при цьому двигун автомобіля не повинен працювати, тиск у трубопроводі повинен бути знижений до атмосферного. На агрегаті повинні бути вивішені попереджувальні таблички.

6.21. Під час обв'язки агрегату зі свердловиною, а також для різьбових з'єднань повинен застосовуватись інструмент, який не дає іскри в разі ударів.

6.22. Під час роботи агрегату забороняється:

чистити та змащувати рухомі частини агрегату;

знімати огородження або окремі їх частини;

зупиняти рухомі частини механізмів підкладанням під них сторонніх предметів;

направляти, одягати, знімати, підтягувати чи ослабляти пасові передачі;

працювати в разі виявлення протікання нафти чи палива через негерметичні з'єднання.

6.23. Трубопроводи та інші елементи агрегату, які мають температуру 45 °C та вище, у місцях можливого дотику з ними під час роботи повинні мати огородження, передбачені конструкцією агрегату, для запобігання опікам працівників.

6.24. Агрегат повинен бути терміново зупинений та роботи повинні бути припинені в разі:

виникнення загорання на агрегаті;

пориву технологічних трубопроводів;

виявлення несправностей у трансмісії приводу обладнання (пошкодження паса, сторонні шуми чи стуки в насосах або редукторах та ін.);

інших порушень нормальної та безпечної роботи систем агрегату, які загрожують безпеці обслуговуючому персоналу.

6.25. Машиніст агрегату повинен постійно перевіряти стан заземлювального провідника для відводу статичної електрики. Під час руху агрегату ланцюг повинен торкатися землі.

7. Виконання робіт у закритих просторах

7.1. Роботи в закритих просторах (ємностях, апаратах, колодязях тощо) виконуються відповідно до наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки, форму якого наведено в додатку 1 до цих Правил. Забороняється змінювати обсяги робіт, передбачених нарядом-допуском на виконання робіт підвищеної небезпеки.

7.2. Особа, відповідальна за виконання робіт, зобов'язана особисто оглянути місце роботи та умови, у яких ця робота повинна виконуватися, та впевнитись, що ємність, апарат або колодязь підготовлені до роботи.

7.3. Для виконання робіт у закритих просторах працівники повинні забезпечуватися:

спецодягом і спецвзуттям, які відповідають конкретним умовам роботи та забезпечують захисні властивості;

захисним поясом з рятувальним фалом;

акумуляторними ліхтарями у вибухозахищеному виконанні з джерелом живлення напругою не більше ніж 12 В;

шланговим протигазом з набором масок зі шлангом, довжина якого повинна бути на 2 м більше, ніж глибина закритого простору, або ізолювальним дихальним апаратом на стисненому повітрі чи апаратом з повітряним шланговим;

газоаналізатором;

переносними попереджувальними знаками безпеки;

спеціальним пристроєм для відкривання кришок люків і перевірки міцності скоб для спуску в закритий простір та підйому;

первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником) та протипожежним покривалом.

7.4. Забороняється одночасне виконання електрозварювальних та газополум'яних робіт усередині закритих просторів.

7.5. Під час роботи всередині закритого простору дозволяється користуватися тільки світильником напругою не більше ніж 12 В у вибухозахищеному виконанні. Вмикання і вимикання світильника необхідно виконувати поза ємністю. Забороняється користуватися джерелом світла з відкритим вогнем.

7.6. У разі виявлення несправностей у засобах захисту, пристроях, інструментах працівники повинні припинити роботу та повідомити про це особу, відповідальну за безпечне виконання робіт.

7.7. Перед початком роботи працівники повинні:

оглянути підступи до робочого місця, у разі потреби звільнити їх від сторонніх предметів;

підготувати необхідний інструмент та перевірити його справність;

огородити робочі зони захисним огородженням, установити знаки безпеки і сигнальне освітлення згідно з вимогами плану виконання робіт;

перевірити міцність скоб чи драбин за допомогою жердини.

7.8. Ємність, апарат, що підлягають розкриттю, повинні бути звільнені від продукту, відключені від трубопроводів та інших апаратів. Заглушки із хвостовиками і прокладками повинні бути встановлені на всіх без винятку комунікаціях, які підведені до апарату, із записом у відповідному журналі.

7.9. Перед розкриттям ємності, апарату особа, відповідальна за проведення робіт, зобов'язана особисто впевнитись у надійності відключення трубопроводів від інших апаратів, а також перевірити правильність переключення кранів, установлення заглушок і додержання інших заходів безпеки.

7.10. Усі ємності та апарати, що підлягають розкриттю, огляду чи ремонту, повинні бути звільнені від продукту, відключені від систем трубопроводів і діючого обладнання за допомогою стандартних заглушок або перекриття запірної арматури із звільненням їх від продукту (згідно із схемою, яка повинна бути прикріплена до наряду-допуску) та залежно від властивостей хімічних продуктів, що знаходилися в них, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом чи чистим повітрям.

Забороняється видаляти з ємності, апарату залишки газу стисненим повітрям або шляхом випалення.

7.11. Ємність, апарат, які були нагріті в процесі експлуатації або підготовки до ремонтних робіт, перед допуском у них працівників повинні бути охолоджені до температури, що не перевищує 30 °C.

7.12. Після пропарювання, вентиляції і промивання ємності, апарату необхідно зробити аналіз газоповітряного середовища на вміст шкідливих та вибухонебезпечних парів і газів. Робота всередині ємності, апарату дозволяється, якщо вміст шкідливих парів і газів не перевищує меж, допустимих санітарними нормами.

Незалежно від результату первинної перевірки повторний контроль газоповітряного середовища в закритому просторі виконується щогодини.

7.13. Перед спуском у закритий простір необхідно оглянути його, перевірити на загазованість і в разі її наявності ретельно провентилювати переносними вентиляторами у вибухобезпечному виконанні, провести повторний аналіз повітряного середовища.

У разі загазованості понад ГДК, але менше ніж 20 % від НКГВ спускатися до закритого простору необхідно у шланговому або ізолювальному протигазі.

7.14. У всіх випадках на працівника, який спускається в ємність, апарат, підземну споруду, повинен бути вдягнений рятувальний пояс із хрестоподібними лямками та сигнально-рятівним мотузком, вільний кінець якого, завдовжки не менше ніж 3 м, виводиться зовні і постійно знаходиться в руках дублера. За відсутності зв'язку між виконавцем робіт та дублером повинна бути встановлена система подання умовних сигналів.

7.15. Шланговий протигаз з відрегульованою подачею повітря працівник надягає безпосередньо перед спусканням у закритий простір. Герметичність складання, підгонку маски протигаза і справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за проведення робіт.

Повітрозабірний патрубок шлангу протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м і закріплюють у зоні чистого повітря. При цьому шланг необхідно розміщувати таким чином, щоб унеможливити припинення доступу повітря через перекручування, перегини, а також стискання через наїзд транспортних засобів, перехід працівників тощо.

7.16. Робота всередині замкненого простору без шлангового протигазу допускається у виняткових випадках за умови наявності в закритому просторі не менше ніж 19,5 % сталого об'єму кисню і сталої концентрації шкідливих газів (парів) нижче ГДК, передбачених санітарними нормами, відсутності можливості надходження в робочу зону шкідливих речовин, парів та газів, а також достатнього надходження в робочу зону повітря, а також за умови обов'язкової наявності шлангового протигазу в працівника, що перебуває у закритому просторі, для можливості оперативного його застосування.

7.17. Для виконання робіт у закритих просторах повинна призначатися бригада працівників у кількості не менше трьох осіб (виконавець робіт, дублер, спостерігач). Перебування всередині ємності дозволяється одній людині. При цьому двоє працівників, які перебувають поза зоною закритого простору, повинні страхувати безпосереднього виконавця робіт за допомогою рятувального фала, який прикріпляється до рятувального поясу.

Рятувальний пояс повинен надягатися поверх одягу, мати хрестоподібні лямки; прикріплений до нього рятувальний фал повинен бути завдовжки на 2 м більше ніж глибина закритого простору, але не більше ніж 10 м під час роботи у шланговому протигазі, а при використанні ізолювального дихального апарату на стисненому повітрі чи апараті повітряного шлангового - на 2 м більше глибини закритого простору.

Рятувальний фал прив'язують до кільця поясу і пропускають через кільце, прикріплене до перехресних лямок на спині, з таким розрахунком, щоб при евакуації потерпілого із закритого простору за допомогою рятувального фала тіло його мало положення вертикально головою вгору.

7.18. У разі потреби перебування в замкненому просторі більшої кількості працівників у наряд-допуск на виконання газонебезпечних робіт повинні бути внесені додаткові заходи безпеки, що передбачають збільшення кількості спостерігачів (додатково не менше ніж один спостерігач та один дублер на одного працівника в ємності), порядок входу та евакуації працівників, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних фалів, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт та інше.

Під час роботи всередині ємності, апарату двох і більше осіб повітряні шланги і рятувальні фали повинні розміщуватися в діаметрально протилежних напрямках. При цьому необхідно унеможливити взаємне перехрещування та перегинання шлангів як зовні, так і всередині ємності апарату.

7.19. Працівники всередині закритого простору і їх дублери зобов'язані знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємності і заходи щодо надання їм домедичної допомоги.

7.20. Під час виконання робіт усередині ємності, апарату спостерігач та дублер повинні перебувати біля ємності, апарату, вести безперервний нагляд за виконавцем робіт, справним станом шлангу, розміщенням забірного патрубка в зоні чистого повітря та не допускати перегинань шлангу.

Забороняється відволікати на інші роботи спостерігача та дублера до тих пір, поки працівник у закритому просторі не вийде на поверхню.

7.21. Спостерігач та дублер повинні бути в такому самому спорядженні, що і працівник у ємності, апараті, і бути готовими надати йому допомогу.

7.22. У разі виявлення будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної мотузки тощо), а також у разі спроби працівника зняти шолом-маску протигаза робота всередині закритого простору повинна бути негайно припинена, а працівник витягнутий з ємності.

7.23. Якщо під час роботи всередині закритого простору працівник втратив свідомість, дублер разом зі спостерігачем зобов'язані негайно витягнути потерпілого. У разі необхідності спускання в закритий простір для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і тільки після прибуття допомоги спускається в закритий простір.

7.24. Якщо під час роботи в закритому просторі працівник відчує нездужання, він повинен подати сигнал спостерігачу, припинити роботу і вийти із закритого простору.

7.25. Тривалість одноразового перебування працівника в протигазі не повинна перевищувати 30 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше ніж 15 хвилин.

7.26. Роботи всередині закритих просторів, у яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні проводитися за допомогою інструменту та інвентарю, що унеможливлюють іскроутворення. Забороняється проведення робіт усередині закритих просторів у комбінезонах, куртках та іншому верхньому одязі з матеріалів, що електризуються.

7.27. Проникнення працівників у закриті простори, що мають верхній і нижній люки, повинно здійснюватися тільки через нижній люк при відкритому верхньому.

7.28. Після закінчення робіт особа, відповідальна за проведення робіт, повинна особисто перевірити відсутність усередині закритого простору людей, інвентарю, інструменту та надати дозвіл на закриття люків і на зняття заглушок, установлених на трубопроводах.

V. Буріння нафтових і газових свердловин

1. Підготовчі і вишкомонтажні роботи

1.1. Основним документом на влаштування свердловин є робочий проєкт, розроблений відповідно до вимог відомчих будівельних норм та з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових документів й цих Правил.

1.2. Буріння свердловин розпочинається за наявності затвердженого робочого проєкту на влаштування свердловини, оформлення та видачі вишкомонтажній бригаді наряду на його проведення.

1.3. При влаштуванні свердловин на родючих землях і землях активного господарського використання до початку монтажу бурового обладнання необхідно зняти родючий шар ґрунту для здійснення рекультивації після завершення буріння та облаштування устя свердловини.

1.4. Планувальні роботи та організоване водовідведення на майданчиках для бурової установки необхідно проводити з урахуванням рекомендацій наданих у вишукувальній частині робочого проєкту, а також з урахуванням проєктних розрахунків та досвіду будівництва.

1.5. До демонтажу бурової установки на електроприводі дозволяється приступати після виконання технічних заходів і письмового погодження з особою, відповідальною за експлуатацію електрогосподарства.

1.6. Транспортування великогабаритного блока з буровою вишкою чи окремо бурової вишки у вертикальному положенні виконується за проєктом, який затверджується керівництвом підприємства, що здійснює вишкомонтажні роботи, після погодження траси з відповідними органами. Робота виконується під керівництвом відповідальної посадової особи вишкомонтажного цеху.

У проєкті визначаються:

способи транспортування обладнання;

траса пересування обладнання і шляхи руху підтримувальної техніки;

способи подолання ровів, ярів, вирубки лісу, вирівнювання траси, переходу через дороги, ЛЕП;

кількість техніки - основної і допоміжної;

кількість і порядок розміщення членів бригади, які беруть участь у транспортуванні обладнання;

погодження з організацією, що експлуатує ЛЕП (у разі її перетинання).

1.7. Виконання робіт на висоті здійснюється згідно з вимогами Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.

1.8. Забороняються роботи на висоті з монтажу, демонтажу та ремонту бурових вишок і щогл, а також пересування бурових вишок у вертикальному положенні в нічний час, за швидкості вітру понад 15 м/с, під час грози, зливи і сильного снігопаду, у разі ожеледі, туману з горизонтальною видимістю менше ніж 50 м, температури повітря нижче ніж мінус 30 °С.

1.9. Забороняється одночасно перебувати на різній висоті бурової вишки працівникам, які не зайняті виконанням спільної роботи.

1.10. Забороняється на час перерви монтажно-демонтажних робіт залишати в підвішеному стані вузли і частини обладнання.

1.11. Забороняється монтаж, стягування бурової вишки з устя свердловини за наявності тиску на усті свердловини без розроблення відповідних заходів безпеки.

Після розроблення заходів та інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, допускається після освоєння свердловини демонтувати буровий верстат без глушіння свердловини.

1.12. У разі коли на свердловинах використовується спеціальне обладнання (поверхневі захисні саркофаги тощо), відстань між устям окремо розташованої експлуатаційної свердловини і такої, що буриться, може бути зменшена порівняно з мінімальними відстанями між будівлями і спорудами об'єктів облаштування родовища нафтових і газових родовищ, зазначеними в додатку 4 до цих Правил, за умови погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та спеціалізованою аварійно-рятувальною службою.

2. Бурові установки. Бурове обладнання та інструмент

2.1. Бурові установки повинні відповідати технічній документації підприємств-виробників та бути оснащені такими системами безпеки:

обмежувачем висоти підйому талевого блока;

блокувальними пристроями щодо попередження вмикання бурової лебідки при знятих задніх щитах огородження;

автозатягувачем ведучої труби (квадрата) у шурф;

блокувальними пристроями щодо попередження вмикання ротора при піднятих клинах ПКР;

запобіжними пристроями в разі перевищення тиску в трубопроводах господарської лінії очисно-циркуляційної системи і нагнітальної лінії блока хімреагентних ємностей на 10-15 % більше, ніж допустимий тиск;

ЦС ємностей, кожна з яких повинна мати справну засувку для відокремлення її від інших ємностей та люк для зручного видалення з неї шламу або осаду. Кожна з цих ємностей повинна бути обладнана механічним рівнеміром. Механічними рівнемірами необхідно обладнати дві прийомні ємності, з яких здійснюється циркуляція бурового розчину;

ємностями для запасу бурового розчину у відповідних проєкту об'ємах;

механізмами для приготування, оброблення, обважнення, очищення, дегазації і перемішування розчину, збору шламу та відпрацьованої рідини при безамбарному бурінні;

пристроєм для осушення повітря пневмосистеми бурової установки;

заспокоювачем ходового кінця талевого каната;

системою обігріву підсвічника та робочого місця бурильника;

системою оперативного зв'язку бурильник з верховим працівником;

первинними засобами пожежогасіння;

приладом для автоматичного відключення бурової лебідки в разі перевантаження талевої системи і вишки (якщо він передбачений конструкцією і підприємством-виробником).

2.2. Пересувна люлька верхового працівника та люлька працівника для спуску обсадних колон повинні бути оснащені системами безпеки та блокування згідно з технічною документацією підприємства-виробника.

2.3. Освітленість робочих поверхонь бурових установок повинна бути не менше ніж:

для роторного столу - 100 лк;

для шляху руху талевого блока - 30 лк;

для приміщення лебідкового і насосного блоків, превентора - 75 лк;

для сходів, маршів, спусків, приймальних містків - 30 лк.

2.4. Нові типи бурових установок, що застосовуються для буріння нафтових і газових свердловин, повинні відповідати вимогам вибухобезпеки.

2.5. Керування буровою лебідкою повинно здійснюватися з пульта бурильника, пуск бурових насосів у роботу - з місцевого пульта. При пуску насоса з пульта бурильника біля насосів повинна бути встановлена звукова та світлова сигналізація.

Зупинка бурової лебідки повинна здійснюватися з пульта бурильника та місцевого пульта.

2.6. Роботи на приймальних містках бурової установки із затягування і викидання труб, з обслуговування гідравлічних блоків бурових насосів повинні бути механізовані. Вантажопідіймальні механізми на приймальних містках повинні мати дистанційне керування.

2.7. Конструкція допоміжної лебідки повинна забезпечувати плавне переміщення і надійне утримання вантажу у висячому положенні з використанням каната діаметром не менше ніж 12,5 мм. З пульта керування лебідкою повинні добре оглядатися місця роботи і переміщення вантажу. У разі неможливості виконання цієї вимоги використовується сигнальник.

2.8. На буровому майданчику повинна бути доливна ємність циліндричної або прямокутної форми з відкритою поверхнею мінімальної площі. Забороняється використання деформованих ємностей як доливних, якщо деформація ускладнює користування ємністю за призначенням.

Об'єм доливної ємності повинен бути на 20 % більше, ніж максимальний об'єм бурильного інструменту, який перебуває в свердловині.

Ємність повинна мати люк для зручного очищення від осаду, бути обладнана рівнеміром, проградуйована з ціною поділки не більше ніж 200 літрів. Шкала рівня та рівнемір повинні бути освітлені в темну пору доби.

Для контролю за станом ємності та рівнеміра ємність повинна мати сходи тунельного типу. Нормальний стан ємності - порожня, очищена від осаду. Ємність заповнюється перед підйомом і спорожняється після його закінчення.

На бурових установках, що оснащені автоматичною системою контролю доливу свердловин, допускається їхнє використання замість доливної ємності.

2.9. Конструкція основи бурової вишки повинна передбачати можливість монтажу превенторної установки на усті свердловини і демонтажу основи при встановленій ФА або її частини, а також раціонального розміщення:

засобів автоматизації, механізації і пультів керування;

шурфів для встановлення ведучої труби, ОБТ, допоміжних шурфів для нарощування.

2.10. Роботи з установлення ведучої труби і ОБТ у шурф повинні бути механізовані.

2.11. Бурові вишки (крім мобільних бурових установок) повинні бути обладнані площадками для обслуговування кронблока та заміни бурового шлангу.

2.12. Бурові вишки повинні оснащуватися маршовими сходами з перехідними площадками через кожні 6 м або сходами тунельного типу.

2.13. Бурові насоси комплектуються компенсаторами, що заповнюються повітрям або інертним газом, при цьому тиск у компенсаторах повинен відповідати паспортній характеристиці відповідно до тиску в напірній лінії маніфольда.

2.14. Бурові насоси кріпляться до фундаментів чи до основи насосного блока, а нагнітальний трубопровід - до блокових основ і проміжних стійок. Повороти трубопроводів виконуються плавно або робляться прямокутними з відбійними елементами для запобігання ерозійному зношенню. Допускається використання гнучких нагнітальних трубопроводів високого тиску. Повинна бути забезпечена можливість подання цементувальним агрегатом рідини в нагнітальний маніфольд як через стояк, так і від ємностей ЦС.

2.15. У системі керування автоматичним ключем повинна передбачатися можливість повного його відключення від систем живлення, а також блокування з метою запобігання випадковому ввімкненню.

2.16. Порядок організації і проведення ПЗР бурового та енергетичного обладнання встановлюється положенням, яке розробляє підприємство, що експлуатує обладнання.

Бурове обладнання та інструмент повинні мати технічний паспорт або інші експлуатаційні документи, до яких вносяться дані про їх експлуатацію, ремонт і дефектоскопію.

На кожній буровій установці повинен бути комплект інструкцій з експлуатації всього обладнання та механізмів.

2.17. Пневматичну (гідравлічну) систему керування бурової установки (трубопроводи, крани) після монтажу і ремонту необхідно випробовувати на тиск, що перевищує робочий на 25 %.

2.18. Усі кріплення, які встановлюються на буровій вишці, повинні унеможливлювати їх самовільне розкріплення і падіння.

2.19. Буровий насос повинен мати запобіжний пристрій заводського виготовлення, що спрацьовує при тиску, який на 3,5 % менше ніж максимально допустимий тиск насоса при встановлених втулках відповідного діаметра.