Про затвердження Правил виконання маркшейдерських робіт під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин

Тип: Наказ

№ 669

Дата: 31 березня 2021 р.

Статус: Чинний

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

31.03.2021 № 669

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

06 липня 2021 р.

за № 884/36506

Про затвердження Правил виконання маркшейдерських робіт під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», статей 53, 56, 61, 63 Кодексу України про надра, статей 10, 24 Гірничого закону України, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила виконання маркшейдерських робіт під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин, що додаються.

2. Визнати такими, що не застосовуються на території України:

«Инструкцию по производству маркшейдерских работ», затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 20 лютого 1985 року (НПАОН 74.2-5.01-85);

«Инструкцию по производству маркшейдерских замеров и контролю горных работ на предприятиях черной металлургии СССР», затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 01 листопада 1985 року (НПАОН 74.2-5.03-85);

«Инструкцию по производству маркшейдерских замеров и контролю горных работ на предприятиях Министерства черной металлургии СССР», затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР 01 січня 1985 року (НПАОН 74.2-5.06-85).

3. Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Міністр розвитку економіки,

торгівлі та сільського

господарства України

І. Петрашко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра

цифрової трансформації України

Міністр захисту довкілля

та природних ресурсів України

Міністр інфраструктури України

Міністр внутрішніх справ України

Заступник Голови

Державної служби України з питань праці

Голова Спільного представницького органу

об'єднань профспілок

Голова Державної

регуляторної служби України

Керівник Секретаріату

Спільного представницького органу

сторони роботодавців на національному рівні

Уповноважений Верховної Ради України

з прав людини

О. Вискуб

Р. Абрамовський

В. Криклій

А. Аваков

І. Дегнера

Г. Осовий

О. Кучер

Р. Іллічов

Л. Денісова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

розвитку економіки, торгівлі

та сільського господарства

України

31 березня 2021 року № 669

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

06 липня 2021 р.

за № 884/36506

ПРАВИЛА

виконання маркшейдерських робіт під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин

І. Загальні положення

1. Ці Правила встановлюють структуру маркшейдерської служби гірничого підприємства (шахти, рудника, розрізу, кар'єру), організаційні та технічні вимоги до маркшейдерських робіт, порядок ведення та зміст маркшейдерської документації під час відкритого і підземного способів розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин, будівництва гірничих підприємств, використання надр у цілях, що не пов'язані з видобуванням корисних копалин.

2. Вимоги цих Правил є обов'язковими в частині виконання маркшейдерських робіт для всіх суб'єктів господарювання та їх відокремлених структурних підрозділів незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, які здійснюють на території України проєктування, будівництво, експлуатацію, консервацію та ліквідацію підприємств з розробки рудних та нерудних корисних копалин, а також об'єктів надрокористування, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

3. Ці Правила встановлюють технічні вимоги до таких видів маркшейдерських робіт:

побудова маркшейдерських планово-висотних опорних і зйомочних мереж на земній поверхні;

винесення в натуру проєктного положення гірничих виробок та глибоких свердловин;

зйомка відкритих гірничих розробок;

орієнтування, центрування і побудова підземних маркшейдерських опорних і зйомочних мереж;

передавання висотної відмітки в шахту;

зйомка підземних гірничих виробок;

маркшейдерське забезпечення будівництва технологічних комплексів на шахтній поверхні;

спорудження шахтних стволів і монтаж підйомних установок; забезпечення проведення гірничих виробок за заданим напрямком і зустрічними вибоями;

маркшейдерське забезпечення вибухових робіт; обробка маркшейдерських вимірювань;

складання гірничої графічної маркшейдерської документації, її зміст, масштаби креслень та періодичність поповнення.

4. Маркшейдерські роботи під час підрахунку запасів, обліку втрат і збіднення корисних копалин, спостережень за деформаціями земної поверхні та визначення заходів щодо охорони будівель, споруд та природних об'єктів у зонах шкідливого впливу гірничих робіт (підробки), спостережень за стійкістю бортів кар'єрів, відвалів, шламо- і хвостосховищ здійснюються відповідно до спеціальних галузевих документів.

5. У цих Правилах терміни та скорочення вживаються в таких значеннях:

геодезична мережа згущення - пункти геодезичних мереж 4 класу та 1, 2 розряду, що будуються для згущення Державної геодезичної мережі;

геометричне орієнтування підземної опорної мережі - метод орієнтування, що здійснюється з використанням двох довгих шахтних висків, які утворюють вертикальну площину;

гірничо-технічна документація (далі - ГТД) - сукупність документів, що використовуються під час маркшейдерського супроводження гірничих робіт;

гіроскопічний азимут - кут, що відраховується від північного напрямку гіроскопічного меридіана за годинниковою стрілкою до вихідної сторони або сторони, що орієнтується;

GNSS-нівелювання - нівелювання за допомогою геодезичного приладу спостережень супутників глобальної навігаційної супутникової системи;

глобальна супутникова система навігації - система, призначена для визначення місця розташування (географічних координат) наземних, водних і повітряних об'єктів;

знімальна геодезична мережа - геодезична мережа згущення, що створюється для топографічної зйомки;

ЕД - електронна документація;

електронна ГТД - сукупність електронних документів під час маркшейдерського супроводження гірничих робіт. Терміни і скорочення, що стосуються електронних документів, визначаються Законами України «Про електронні довірчі послуги» і «Про електронні документи та електронний документообіг»;

ФЕД - електронно-обчислювальна машина;

маркшейдерські роботи - комплекс вимірювально-обчислювальних та графічних робіт, що виконуються фахівцями з маркшейдерської справи на всіх етапах освоєння родовищ корисних копалин, а також будівництва та експлуатації підземних об'єктів (геологічного вивчення, будівництва гірничих підприємств, експлуатації підземних об'єктів, розробки родовищ корисних копалин, консервації та ліквідації об'єктів надрокористування) для забезпечення правильного і безпечного ведення гірничих робіт;

капітальні маркшейдерські роботи - об'ємні маркшейдерські роботи разового характеру, зокрема створення або реконструкція опорної мережі на земній поверхні, орієнтування та центрування, реконструкція підземних опорних мереж, забезпечення робіт під час проведення гірничих виробок зустрічними вибоями;

основні маркшейдерські роботи - базові роботи, що систематично повторюються, зокрема виконання з'єднувальних знімань і побудова підземних маркшейдерських опорних мереж, фотограмметричні зйомки кар'єру, спостереження за зрушеннями і деформаціями земної поверхні;

поточні маркшейдерські роботи - виробничі роботи, що виконуються постійно з відповідною періодичністю, зокрема поповнювальні зйомки, задавання напрямків виробкам, контроль за веденням обліку видобутих корисних копалин, поповнення планів гірничих виробок актуалізованою інформацією;

маркшейдерсько-геодезична мережа - система пунктів на території економічної заінтересованості гірничого підприємства, закріплених спеціальними знаками і центрами, взаємне положення яких визначено в загальній для них системі геодезичних координат. Планові координати пунктів визначаються методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії, їх поєднанням та з використанням глобальних супутникових навігаційних систем, а положення пунктів по висоті - способами геометричного або тригонометричного нівелювання. Маркшейдерсько-геодезичні мережі є плановою і висотною основою для топографічних і маркшейдерських робіт;

нев'язка - відхилення виміряної або обчисленої величини від її теоретичного значення. Нев'язки утворюються через похибки вимірювань і характеризують їх точність;

нев'язка висотна - різниця висот одного і того самого пункту (точки), отримана за даними надлишкових вимірювань (наприклад, під час замикання або подвійного прокладання нівелірного ходу);

нев'язка відносна - відношення значення лінійної нев'язки до периметра ходу (полігонометричного, теодолітного);

нев'язка допустима - граничне значення нев'язки, що регулюється цими Правилами;

нев'язка кутова - різниця теоретичної суми кутів і суми виміряних кутів у полігонометричному (теодолітному) ході;

нев'язка лінійна - різниця координат одного і того самого пункту, отримана за даними надлишкових вимірювань;

нівелювання - визначення перевищень між маркшейдерськими пунктами, реперами і пікетами та подальше отримання числових значень їх висотних відміток;

нівелювання геометричне - метод визначення перевищень між точками за допомогою горизонтального променя візування із застосуванням нівеліра і рейок;

нівелювання тригонометричне - метод визначення перевищень за допомогою похилого променя візування. Вимірюються кут нахилу візирного променя, висота установки приладу і точки візування;

орієнтирно-з'єднувальна зйомка - маркшейдерська зйомка, що встановлює геометричний зв'язок планових знімань на земній поверхні і в підземних гірничих виробках. За результатами виконання орієнтирно-з'єднувальної зйомки отримують горизонтальні координати початкового пункту підземної опорної мережі і дирекційний кут початкової сторони;

орієнтування гіроскопічне - визначення дирекційного кута сторони підземної маркшейдерської мережі гіроскопічним способом. Дирекційний кут сторони, що орієнтується, обчислюється як алгебраїчна сума поправки гірокомпаса і гіроскопічного азимута сторони з урахуванням різниці зближень меридіанів у точках установки гірокомпаса на поверхні і в гірничих виробках;

орієнтування підземної опорної мережі - визначення дирекційних кутів сторін підземних планових мереж у системі координат, що прийнята на земній поверхні, спеціальними методами і приладами;

підземна маркшейдерська знімальна мережа - основа для зйомки гірничих виробок, що складається з теодолітних ходів та кутомірних ходів (теодолітних ходів зниженої точності);

підземна маркшейдерська опорна мережа - головна геометрична основа всіх підземних зйомок, що складається з полігонометричних ходів, які прокладаються, як правило, по капітальних і основних підготовчих гірничих виробках;

полігонометричний хід - система послідовних точок, що закріплені певним чином і місцезнаходження яких визначається шляхом кутових і лінійних маркшейдерських вимірювань;

профільна зйомка - маркшейдерська зйомка за результатом якої є профіль гірничої виробки (підошви, покрівлі, стінок кріплення, рейкових шляхів тощо), а також профіль шахтних провідників;

пункт маркшейдерський - пункт геодезичної або маркшейдерської мережі, що використовується для виробництва маркшейдерських робіт. Координати пунктів визначають за результатами обробки кутових і лінійних вимірювань, що здійснені під час створення маркшейдерських мереж. За способом закріплення та ступенем збереження розрізняють тимчасові і постійні пункти. Постійні пункти розташовують у місцях, у яких забезпечується їх нерухомість і тривале збереження. Тимчасові пункти втрачають актуальність після здійснення зйомки;

розбивочна мережа - мережа закріплених на промисловому майданчику пунктів, призначена для детальної розбивки осей та розмірів будівель і споруд за проєктними кресленнями будівництва, що будується у вигляді сітки прямокутників або квадратів;

тахеометрична зйомка - зйомка ситуації та рельєфу місцевості за допомогою тахеометра, переважно в масштабах від 1 : 500 до 1 : 5000 за перерізу рельєфу від 0,5 до 2,0 м. Плановою і висотною основою є теодолітні і нівелірні ходи, що базуються на пунктах опорної маркшейдерсько-геодезичної мережі. Зйомка подробиць виконується з точок тахеометричних ходів, що прокладаються між пунктами теодолітних ходів. Планове положення і висоти рейкових точок визначають полярним способом, вимірюючи горизонтальні, вертикальні кути та відстані;

теодолітний хід - геодезична побудова, закріплена на місцевості або в гірничих виробках у вигляді ламаної лінії з виміряними сторонами та кутами повороту, для поповнювальних знімань капітальних і підготовчих виробок;

теодолітний хід зниженої точності (кутомірний хід) - система послідовних точок, що можуть бути як закріплені, так і незакріплені та місцезнаходження яких визначається шляхом виконання кутових і лінійних вимірювань зниженої точності, для зйомки нарізних виробок у блоках (ділянках) і очисних вибоях;

технічні межі - межі наданої в користування ділянки надр, визначеної на підставі спеціального дозволу на користування надрами, що затверджені актом про надання гірничого відводу;

ФЕД - файл електронної документації;

центрування підземної опорної мережі - визначення горизонтальних координат початкового пункту підземної опорної мережі.

Інші терміни, що вживаються в цих Правилах, наведено в Гірничому законі України та Кодексі України про надра.

II. Основні вимоги щодо виконання маркшейдерських робіт та завдання маркшейдерської служби гірничого підприємства

1. Загальні вимоги

1. Для маркшейдерського забезпечення робіт гірничі підприємства утворюють маркшейдерську службу, укомплектовану необхідними спеціалістами та робітниками, забезпечену спеціально обладнаними приміщеннями, оснащену інструментами, приладами, матеріалами та засобами обробки інформації і тиражування маркшейдерських документів.

Гірниче підприємство зобов'язане виконувати маркшейдерські роботи на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Гірничим підприємствам із сезонним відкритим способом розробки родовищ корисних копалин і які мають першу групу складності геологічної будови родовища корисних копалин дозволяється виконання маркшейдерського забезпечення сторонніми суб'єктами господарювання на підставі відповідної угоди. При цьому таке підприємство повинно призначити особу, відповідальну за забезпечення виконання всього комплексу необхідних маркшейдерських робіт.

2. Штат маркшейдерської служби встановлюють виходячи з необхідності своєчасного і безпечного виконання всього комплексу маркшейдерських робіт, з метою недопущення виникнення аварій та/або пов'язаних з виробництвом нещасних випадків під час виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а також забезпечення заходів щодо раціонального використання та охорони надр.

3. Гірничим підприємствам, де утворено маркшейдерську службу, виконання окремих видів капітальних маркшейдерських робіт дозволено здійснювати за договорами зі спеціалізованими маркшейдерськими організаціями або окремими маркшейдерами, оформленими як суб'єкти господарської діяльності. Проєкт щодо цих робіт узгоджується з головним маркшейдером та затверджується технічним керівником підприємства - замовника. Приймання робіт здійснюється головним маркшейдером. Замовнику передається технічний звіт про виконані роботи, а також такі матеріали:

у разі побудови маркшейдерських опорних геодезичних мереж на земній поверхні - каталоги координат і висот пунктів;

у разі побудови підземних маркшейдерських опорних мереж - журнали вимірювань, відомості обчислень, каталоги координат і висот пунктів;

у разі зйомки земної поверхні - дублікати планів поверхні, каталоги координат і висот пунктів;

у разі зйомки промислового майданчика та гірничих виробок - журнали вимірювань, відомості обчислень і оригінали планів.

У разі виконання інших видів маркшейдерських робіт перелік переданих матеріалів установлюється за погодженням між гірничим підприємством і виконавцем окремих видів маркшейдерських робіт.

4. Топографо-геодезичні, картографічні та кадастрові роботи під час інженерних вишукувань для будівництва гірничих підприємств, а також під час виконання будівельно-монтажних робіт здійснюють згідно з вимогами нормативно-правових актів України, що регулюють зазначену сферу діяльності.

Не вимагається наявність кваліфікаційного сертифікату інженера-геодезиста для виконання таких топографо-геодезичних робіт, які виконуються на будівельних майданчиках та в межах землекористування гірничих підприємств:

розбивки (визначення вісей, контурів та висотних відміток), періодичні зйомки та інші види геодезичних та маркшейдерських вимірювань з метою контролю за правильністю виробництва будівельно-монтажних і гірничих робіт у відповідності до проектів;

зйомка для відображення на топографічних планах поточних змін, для визначення обсягів земляних робіт, для реконструкції під'їзних шляхів та забезпечення інших поточних робіт;

спостереження за деформаціями земної поверхні в зонах впливу гірничих розробок, спостереження за просіданням будівель та споруд під час їх будівництва та експлуатації.

Для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, що передбачають відповідний кваліфікаційний сертифікат, внесений до Державного реєстру, слід залучати сертифікованих інженерів-геодезистів через укладання відповідної угоди.

5. Топографо-геодезичні та маркшейдерські роботи на території гірничого підприємства і в гірничих виробках виконують у системах координат відповідно до додатка 1.

Системи координат 1942 року та зв'язані з ними місцеві та інші системи координат, що використовувались гірничими підприємствами, у тому числі уведених у дію до 2007 року, під час виконання маркшейдерських робіт підлягають перерахунку в Державну референцну систему координат УСК-2000 чи інші системи координат, що однозначно зв'язані із нею.

Окремі локальні маркшейдерські зйомки можуть виконуватися в умовній системі координат.

У маркшейдерських графічних документах гірничих підприємств повинно бути забезпечено співвідношення гірничих робіт та об'єктів на поверхні в зоні їх впливу в одній і тій самій системі координат.

Суміжні гірничі підприємства повинні використовувати однакову систему координат.

6. Постійні пункти та репери геодезичних та маркшейдерських мереж, розміщені на промислових майданчиках гірничого підприємства, шламо- і хвостосховищах, у гірничих виробках повинні щороку обстежуватися з метою визначення їх стану і, за необхідності, відновлюватися. Акт результатів обстеження затверджується головним інженером гірничого підприємства.

7. Маркшейдерська служба гірничого підприємства повинна вести журнал обліку стану маркшейдерської опорної геодезичної мережі в довільній формі та картограму відповідності топографічних планів дійсному стану місцевості.

8. Усі маркшейдерські роботи повинні виконуватися під контролем відповідальної особи, на яку покладено обов'язки здійснення контролю за безпечним виконанням робіт, або відповідального працівника за її дорученням. Інструменти і прилади, що використовуються під час виконання вимірювань, досліджують і перевіряють з метою встановлення їх придатності для виконання робіт з дотриманням вимог інструкцій з експлуатації інструментів і приладів. Зазначені інструменти і прилади повинні пройти державну метрологічну експертизу.

9. Обробка маркшейдерських вимірювань і ведення гірничої графічної документації може здійснюватися з використанням комп'ютерних технологій або без їх використання. Камеральна обробка результатів вимірювань, що здійснюється без використання комп'ютерних технологій, повинна проводитися шляхом обчислення двома виконавцями. Комп'ютерна обробка результатів вимірювань повинна проводитися із застосуванням ліцензованого (сертифікованого) програмного забезпечення.

10. У разі сумісної розробки родовища відкритим і підземним способами маркшейдерські роботи в зоні небезпечного впливу гірничих робіт повинні виконуватися за проєктом, затвердженим технічними керівниками суб'єктів господарювання, яким надано гірничі відводи для розробки родовища корисних копалин на вказаних ділянках надр, та погодженим з територіальним органом Держпраці. У проєкті встановлюється порядок маркшейдерського контролю за безпечним виконанням гірничих робіт, визначаються строки поповнення планів відкритих і підземних гірничих виробок та єдиний масштаб зйомки земної поверхні і гірничих виробок в однаковій системі координат.

11. Гірниче підприємство повинно мати книгу маркшейдерських вказівок в паперовій чи електронній формі, до якої працівники маркшейдерської служби записують виявлені відхилення від проєкту ведення гірничих робіт (паспорта кріплення виробки, плану розвитку гірничих робіт тощо) і необхідні попередження з питань, що належать до компетенції маркшейдерської служби (ведення гірничих робіт у небезпечних зонах). Із записами головний маркшейдер своєчасно ознайомлює технічного керівника гірничого підприємства.

12. Для оцінки точності робіт і вимірювань повинні використовуватися середні квадратичні, допустимі та граничні похибки. Як допустима похибка використовується подвоєна середня квадратична похибка, а як гранична - потроєна.

Для робіт, щодо яких немає методики оцінки точності, точність вимірювань визначають виходячи з величини, що дорівнює коефіцієнту 0,3 від технологічного допуску експлуатаційної придатності споруд чи гірничих об'єктів.

13. Контроль за своєчасним виконанням і якістю маркшейдерських робіт покладається на головного (старшого) маркшейдера гірничого підприємства, яке отримало гірничий відвід на користування надрами з відповідною метою в межах визначеної ділянки надр.

14. Державний нагляд і контроль за дотриманням вимог щодо виконання маркшейдерських робіт під час розробки рудних та нерудних родовищ корисних копалин і використання відпрацьованих гірничих виробок здійснюють територіальні органи Держпраці.

Територіальні органи Держпраці під час здійснення заходів державного гірничого нагляду перевіряють виконання зазначених маркшейдерських робіт з відповідних питань, окрім питань, віднесених до компетенції Держгеокадастру.

15. Маркшейдерські роботи повинні виконуватися з дотриманням нормативних актів з безпеки топографо-геодезичних робіт, а також нормативних актів з безпеки та охорони праці під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин.

2. Завдання маркшейдерської служби під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин, а також будівництва та реконструкції гірничих підприємств або їх об'єктів

1. Основними завданнями маркшейдерської служби гірничого підприємства під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом (шахти, рудника) є:

побудова та розвиток маркшейдерсько-геодезичних планово-висотних опорних і знімальних мереж, зйомка поверхні;

побудова опорних і знімальних мереж у гірничих виробках, їх орієнтування і центрування, зйомка виробок, ведення графічної документації та її періодичне поповнення для відображення стану гірничих робіт;

забезпечення планово-висотної основи маркшейдерських знімань та участь (разом з геологічною службою) у геометризації родовища корисних копалин, вміщуючих (гірничих) порід і геологічних порушень;

участь у розробленні програм розвитку гірничих робіт і контроль за їх виконанням;

розрахунок, побудова та нанесення на графічну документацію запобіжних і бар'єрних ціликів, небезпечних зон, зон впливу суміжних гірничих виробок і геологічних порушень;

ведення обліку стану і руху запасів корисних копалин, списання, планування та облік їх втрат під час видобутку, складання звітної документації;

винесення в натуру проєктного положення гірничих виробок, задавання напрямків виробкам (прямо- та криволінійним, горизонтальним, вертикальним та похилим) та контроль за дотриманням їх проєктних напрямків, поперечних перерізів і ухилів. Заміри обсягів проведення гірничих виробок та вилучених під час проходки порід та руди;

участь у прийманні і бракуванні гірничих виробок;

проведення спостережень за станом і деформаціями природних об'єктів, будівель, споруд на земній поверхні, породних відвалів та гірничих виробок, що потрапили до зони впливу гірничих робіт, визначення заходів щодо їх охорони;

здійснення маркшейдерського контролю щодо оперативного обліку видобутку корисних копалин шляхом визначення обсягів виробленого простору і замірів залишків корисної копалини на складах;

періодичне проведення перевірок геометричних параметрів підіймальних комплексів, профілів відкотних виробок, стаціонарних машин і агрегатів, транспортних засобів і рейкових шляхів;

виконання маркшейдерських робіт під час консервації та ліквідації гірничих підприємств, рекультивації промислових майданчиків і відвалів, визначення повноти видобування корисної копалини, ведення всієї маркшейдерської документації та передача її до архіву для зберігання;

винесення в натуру проєктного положення глибоких свердловин, контроль за правильністю розбурювання масиву руди віялами глибоких свердловин та випуском руди з очисного блоку відповідно до технологічної документації.

2. Основними завданнями маркшейдерської служби під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин відкритим способом (розрізу, кар'єру) є:

побудова та розвиток маркшейдерсько-геодезичних опорних і знімальних мереж;

зйомка земної поверхні і гірничих виробок, складання графічної документації, що відображує стан гірничих робіт;

складання разом з геологічною службою графічної документації, що відображає характер залягання корисної копалини і вміщуючих гірничих порід;

ведення обліку стану і руху запасів корисних копалин, облік їх втрат у надрах, складання звітної документації, участь у складанні програми розвитку гірничих робіт;

контроль за дотриманням геометричних параметрів уступів, укосів, бортів і транспортних шляхів кар'єру (розрізу) відповідно до проєкту та програми розвитку гірничих робіт;

маркшейдерське забезпечення розкривних і вибухових робіт, відвалоутворення та гірничотехнічної рекультивації земель, порушених гірничими роботами;

контроль за правильністю проведення гірничих виробок та дотриманням меж ділянки надр, наданої в користування (технічних меж), меж гірничого відводу на поверхні та меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), визначеної відповідною документацією із землеустрою;

спостереження за деформаціями уступів, укосів, бортів кар'єру, відвалів;

спостереження за станом рейкових шляхів, відвалоутворювачів, транспортно-відвалювальних мостів, конвеєрів, екскаваторів та інших об'єктів промислового устаткування;

забезпечення маркшейдерського контролю за оперативним обліком видобутку корисних копалин за маркшейдерськими вимірюваннями гірничих виробок і замірами їх залишків на складах;

маркшейдерське забезпечення робіт під час ліквідації та консервації гірничого підприємства, гірничотехнічної рекультивації наслідків гірничих робіт, визначення повноти виїмки корисної копалини, ведення всієї маркшейдерської документації та передача до архіву її для зберігання.

3. Основними завданнями маркшейдерської служби під час будівництва та реконструкції гірничих підприємств (шахт, рудників, розрізів, кар'єрів) є:

винесення в натуру проєктних елементів будівель, споруд, під'їзних шляхів, підземних комунікацій та інших об'єктів;

контроль за дотриманням співвідношення геометричних елементів шахтних підіймальних комплексів та споруд;

спеціальні вимірювання та зйомка для контролю за проходженням та армуванням шахтних стволів;

орієнтування гірничих виробок і передавання висотних відміток на горизонт ведення гірничих робіт, побудова, поповнення і реконструкція маркшейдерської опорної й знімальної мереж у гірничих виробках і на території ведення виробничо-господарської діяльності;

задавання напрямків для проведення гірничих виробок і маркшейдерський контроль за правильністю проведення гірничих виробок відповідно до проєктних значень (напрямок, ухил, розміри перерізу);

виконавча зйомка споруд шахтної поверхні і гірничих виробок;

ведення графічної та іншої документації, що відображає фактичний стан гірничих робіт, будівництва об'єктів, комунікацій, стан забудови земної поверхні на території наданого гірничого відводу гірничого підприємства, що будується;

визначення меж безпечного ведення гірничих робіт, установлення цих меж у натурі та здійснення контролю за їх дотриманням;

визначення обсягів виконаних гірничих робіт;

проведення спостережень за деформаціями будівель і споруд у процесі будівництва.

III. Маркшейдерсько-геодезичне і топографічне забезпечення розробок родовищ рудних та нерудних корисних копалин

1. Загальні положення

1. Головною геодезичною основою всіх маркшейдерських знімань на земній поверхні є маркшейдерські опорні мережі.

2. Маркшейдерські опорні мережі на території здійснення господарської діяльності гірничого підприємства складаються з пунктів Державної геодезичної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення.

3. Державна геодезична мережа складається з геодезичної (планової), нівелірної (висотної) та гравіметричної мереж, пункти яких повинні бути суміщені або між якими встановлюється надійний геодезичний зв'язок.

Геодезична (планова) мережа включає постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем та геодезичні (планові) мережі 1, 2 і 3 класу.

До геодезичних мереж спеціального призначення належать геодезичні мережі згущення 4 класу та 1 і 2 розряду.

Нівелірна (висотна) мережа включає нівелірні (висотні) мережі І, II, III і IV класу.

Гравіметрична мережа включає фундаментальну гравіметричну мережу та гравіметричну мережу 1 класу.

4. У разі недостатньої щільності геодезичних пунктів на визначеній гірничим підприємством території або невідповідності розташування наявних геодезичних пунктів відносно гірничих виробок вимогам цих Правил гірниче підприємство здійснює додаткові заходи з ущільнення геодезичної мережі шляхом створення маркшейдерської опорної мережі.

5. Роботи з побудови маркшейдерської опорної мережі на земній поверхні і зйомка земної поверхні виконуються відповідно до Інструкції з топографічної зйомки у масштабах 1 : 5000, 1 : 2000, 1 : 1000 та 1 : 500, затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09 квітня 1998 року № 56, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 1998 року за № 393/2833 (далі - ГКНТА-2.04.-02-98), Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 646, та інших нормативно-правових актів у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

6. Створення (реконструкцію) маркшейдерської опорної мережі необхідно здійснювати за відповідним проєктом. Орієнтовний зміст проєктів щодо створення та реконструкцію маркшейдерської опорної мережі на земній поверхні наведено в додатку 2.

7. Під час виконання робіт зі створення (реконструкції) маркшейдерської опорної мережі на поверхні підрядними організаціями проєкт виконання робіт та місця закладки центрів і реперів погоджуються з головним маркшейдером гірничого підприємства.

Акти про приймання геодезичних пунктів підписують головний маркшейдер та технічний керівник гірничого підприємства.

8. Пункти маркшейдерської опорної мережі, розташовані на території виробничо-господарської діяльності гірничого підприємства, передаються для контролю їх стану та збереження цьому підприємству в установленому порядку.

9. Пункти маркшейдерської опорної мережі повинні закріплюватися постійними ґрунтовими центрами, стінними реперами або марками, пунктами, розташованими на дахах будівель чи споруд. Закріплення пунктів повинно забезпечувати їх довгострокове використання і захист від корозії. Тимчасові пункти для побудови маркшейдерської опорної мережі допускається розташовувати на породних відвалах. Конструкції для закріплення пунктів опорної мережі повинні відповідати вимогам ГКНТА-2.04-02-98.

2. Планова маркшейдерська опорна мережа

1. Вихідними пунктами для планової маркшейдерської опорної мережі є пункти державних геодезичних мереж і мереж згущення, які розташовані поза зоною впливу гірничих робіт.

Планові маркшейдерські опорні мережі повинні спиратися не менше ніж на три вихідних пункти або на два пункти і дві вихідні сторони.

Щільність планової маркшейдерської опорної мережі для топографічних знімань поточних змін на території здійснення господарської діяльності гірничого підприємства, у тому числі на територіях промислових майданчиків, визначають як не менше ніж чотири пункти на 1 км2 у забудованій частині і не менше ніж один пункт на 1 км2 - у незабудованій частині.

2. Середні квадратичні похибки визначення положення пунктів планової маркшейдерської опорної мережі відносно вихідних пунктів повинні бути не більше ніж 0,1 м, а середні квадратичні похибки взаємного положення підхідних пунктів - не більше ніж 0,03 м.

3. Для зйомки відкритих гірничих виробок пункти планової маркшейдерської опорної мережі розташовують на бортах кар'єру (розрізу) або безпосередньо біля них. Необхідну кількість пунктів визначають з урахуванням перспективи розвитку гірничих робіт, розмірів і глибини кар'єру (розрізу), можливості використання пунктів для розвитку знімальної мережі.

4. Планова маркшейдерська опорна мережа на поверхні шахти (рудника) повинна включати підхідні пункти, які закладають на промислових майданчиках біля шахтних стволів. Підхідні пункти встановлюються для орієнтування і центрування підземних опорних маркшейдерських мереж, виносу осьових пунктів стволів та виконання інших маркшейдерсько-геодезичних робіт.

Для орієнтування і центрування підземних маркшейдерських опорних мереж як вихідні пункти використовують пункти мережі згущення 1 розряду або планових геодезичних мереж більш високого класу точності. Розташування вихідного пункту на промисловому майданчику шахти (рудника) повинно забезпечувати прокладання полігонометричного ходу 2 розряду до шахтних висків, що спущені у вертикальний ствол, з кількістю сторін не більше ніж п'ять.

Кожен промисловий майданчик шахти (рудника) повинен мати закріплені постійними центрами не менше ніж чотири планових пункти, у тому числі два пункти біля надшахтної будівлі.

Підхідні пункти повинні розташовуватися від нижнього контуру породних відвалів на розрахованій відстані не менше ніж 0,4 H, де H - висота відвалу в метрах.

5. Пункти планової маркшейдерської опорної мережі, які використовуються як вихідні для визначення опорних реперів профільних ліній спостережних станцій під час спостереженнях за деформаціями земної поверхні і стійкістю бортів кар'єрів, відвалів розкривних порід, дамб та інших споруд, шламо- і хвостосховищ, повинні розташовуватися в місцях, що забезпечують їх стійкість на весь період проведення спостережень.

6. Час повторних вимірювань у плановій опорній мережі з визначенням координат усіх підхідних пунктів повинен становити не більше ніж 15 років.

7. Планова маркшейдерська опорна мережа створюється методами тріангуляції, трилатерації, полігонометрії та їх сполученням відповідно до ГКНТА-2.04-02-98 та Порядку побудови Державної геодезичної мережі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 646.

Визначення координат пунктів планової маркшейдерської опорної мережі може здійснюватися шляхом спостережень глобальних навігаційних супутникових систем.

8. За точністю планова маркшейдерська опорна мережа може бути побудована у виді геодезичних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів. Вимоги до створення мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів наведено в таблиці 1.

9. Мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів залежно від розташування і густоти вихідних пунктів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів. Кожен пункт тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів повинен визначатися з трикутників, у яких вимірюються всі кути. Вимоги до тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів наведено в таблиці 2.

10. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів будують у вигляді ланцюгів трикутників, геодезичних чотирикутників, поєднаних і стичних центральних систем, а також у вигляді суцільних мереж із трикутників та геодезичних чотирикутників. Мережі трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 1. Характеристики мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів

Показник

4 клас

1 розряд

2 розряд

Гранична довжина ходу, км

Окремого

14,0

7,0

4,0

між вихідною і вузловою точками

9,0

5,0

3,0

між вузловими точками

7,0

4,0

2,0

Граничний периметр полігона, км

Довжини сторін ходу, км:

Найбільша

3,00

0,80

0,50

Найменша

0,25

0,12

0,08

Середня

0,50

0,30

0,20

Кількість сторін у ході, не більше ніж

Відносна похибка ходу при його довжині понад 0,5 км, не більше ніж

1 : 25000

1 : 10000

1 : 5000

Абсолютна лінійна нев'язка в ходах завдовшки до 1 км, мм

100

Абсолютна лінійна нев'язка в ходах завдовшки до 0,5 км, мм

100

Середня квадратична похибка виміряного кута (за нев'язками в ходах і полігонах), кутові секунди, не більше ніж

Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше ніж (n - кількість кутів у ході)

±5І

±10І

±20І

Середня квадратична похибка вимірювання довжини сторони, мм:

до 500 м

від 500 до 1000 м

понад 1000 м

1/40000

Таблиця 2. Характеристики мереж тріангуляції 4 класу, 1 і 2 розрядів

Показник

4 клас

1 розряд

2 розряд

Довжина сторони трикутника, км, не більше ніж

5,0

3,0

Мінімально допустима величина кута

у суцільній мережі

20°

сполучного в ланцюжку трикутників

30°

у вставці

30°

20°

Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідними пунктом і вихідною стороною, не більше ніж

Мінімальна довжина вихідної сторони, км

Граничне значення середньої квадратичної похибки кута,

що обчислена за нев'язками в трикутниках, кутові секунди

Гранично допустима нев'язка в трикутнику, кутові секунди

Відносна похибка вихідної (базисної) сторони, не більше ніж

1 : 200000

1 : 50000

1 : 20000

Відносна похибка визначення довжини сторони

в найбільш слабкому місці, не більше ніж

1 : 50000

1 : 20000

1 : 10000

Таблиця 3. Характеристики мереж трилатерації 4 класу, 1 і 2 розрядів

Показник

4 клас

1 розряд

2 розряд

Довжина сторони трикутника, км

2-5

0,5-5

0,25-3

Мінімальне значення кута трикутника

30°

20°

Гранична довжина ланцюга трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною, км

14,0

7,0

4,0

Мінімальна довжина вихідної сторони, км

Відносна похибка вимірювання сторони

1 : 120000

1 : 80000

1 : 40000

11. У разі побудови планової маркшейдерської опорної мережі супутниковими методами необхідно дотримуватися вимог, зазначених у таблиці 4.

Таблиця 4. Вимоги до виконання супутникових спостережень планової маркшейдерської опорної мережі

Показник

4 клас

1 розряд

Тип супутникових приймачів (кількість частот)

1-2

Мінімальна кількість супутників, що спостерігаються одночасно

Інтервал реєстрації (дискретність) супутникових сигналів, секунд

Мінімальна висота положення супутників над горизонтом, градусів

Максимально допустиме значення GDOP

Відносна похибка визначення вектора-бази, не більше ніж

1 : 25000

1 : 10000

12. Кутові вимірювання в плановій опорній маркшейдерській мережі здійснюють способом вимірювання окремого кута або способом кругових прийомів у разі, якщо кількість напрямків на пункті більше двох.

Кількість прийомів залежить від класу (розряду) мережі і типу теодоліта (таблиця 5). Під час переходу від одного прийому до іншого лімб переставляється на кут (180° / n), де n - кількість прийомів.

Таблиця 5. Кількість прийомів у кутових вимірюваннях

Тип приладу

Кількість прийомів

4 клас

1 розряд

2 розряд

Теодоліт із середньою квадратичною похибкою вимірювання кута 1"

Теодоліт із середньою квадратичною похибкою вимірювання кута 2"

Теодоліт із середньою квадратичною похибкою вимірювання кута 5"

13. Результати вимірювань окремих кутів або напрямків повинні бути в межах допусків відповідно до таблиці 6.

14. Під час вимірювань способом кругових прийомів величину незамикання повного круга слід розподіляти на виміряні напрямки порівну.

Таблиця 6. Допуски елементів кутових вимірювань

Допуск елементів вимірювань

Теодоліт із середньою квадратичною похибкою вимірювання кута

Розбіжність між напівприйомами

12"

Розбіжність між прийомами

12"

Розбіжність між результатами спостережень початкового напрямку на початку і наприкінці напівприйому

12"

15. Кутові вимірювання на породних відвалах і будівлях заввишки більше ніж 20 м повинні проводитися за швидкості вітру менше ніж 2 м/с.

16. За наявності у групі вимірювань окремих прийомів або кутів, результати яких не задовольняють встановлені допуски, ці прийоми повторюють на тих самих установках лімба.

17. Повторні вимірювання повинні здійснюватися після закінчення спостережень за основною програмою. У разі якщо середнє значення напрямку, одержане з основного і повторного вимірювань, відповідає встановленим допускам, воно приймається до подальшої обробки. В іншому разі основний прийом вилучають і до подальшої обробки приймають прийом, що виконаний повторно.

18. Для контролю стійкості вихідних пунктів порівнюють значення виміряного кута та обчисленого за координатами (контрольний кут). Розбіжності між цими значеннями на прилеглих пунктах не повинні перевищувати:

у мережах 4 класу - 6";

у мережах 1 розряду - 10";

у мережах 2 розряду - 20".

У разі якщо розбіжності становлять більше ніж зазначені допуски, необхідно визначати третій вихідний напрямок, за яким слід провести відповідний контроль.

19. Довжини ліній під час побудови планових маркшейдерських опорних мереж слід вимірювати світловіддалемірами або електронними тахеометрами, що забезпечують середні квадратичні похибки вимірювання відстаней не більше ніж 10 мм на 1 км.

20. Вимірювання довжин ліній необхідно виконувати в прямому і зворотному напрямках. Кількість прийомів визначають відповідно до інструкції з експлуатації відповідного приладу для лінійних вимірювань. На кожній лінії вимірюють температуру. Тиск вимірюють один раз на зміну.

21. До виміряних довжин ліній вносять поправки, що враховують характеристики вимірювальних приладів, за нахил ліній, за приведення до поверхні референц-еліпсоїда і на площину проєкції Гауса (додаток 3).

22. Вимірювання з використанням глобальних навігаційних супутникових систем виконують відносними методами з використанням двох і більше приймачів.

У разі відстані між пунктами більше ніж 10 км застосовують статичну зйомку; у разі відстаней, які відповідають мережам згущення,- швидку статичну зйомку, а в разі відстаней не більше ніж 300 м - зйомку в режимі «Стою/Йду».

Статична супутникова зйомка - це виконання диференційних спостережень чотирьох та більше супутників між двома і більше нерухомими приймачами, один з яких є базовим. Базовою станцією може бути обраний будь-який пункт мережі: вихідний пункт або пункт з найбільшою тривалістю вимірювань. Усі станції, місцеположення яких визначено відносно координат базової станції, називають пересувними. Будь-яка з пересувних станцій, координати якої одержано з необхідною точністю, може бути використана як базова для наступної ділянки мережі, тобто постійна базова станція для всієї мережі в цілому не обов'язкова. Для забезпечення паспортної точності потрібно не менше ніж одна година спостережень.

Швидку статичну зйомку слід виконувати під час спостереження не менше ніж чотирьох - п'яти супутників із сприятливим взаємним геометричним розташуванням і високою якістю радіосигналів. Тривалість спостережень на одній стороні повинна становити від 4 до 10 хв.

У разі зйомки в режимі «Стою/Йду» необхідно, щоб приймач утримував захоплення супутників протягом усього часу переміщення між пунктами, що визначають. На першому пункті (пункт ініціалізації) необхідно знаходитися не менше ніж 10 хв. Час вимірювань на пунктах, що визначаються, повинен становити від 4 до 30 с.

Результати супутникових спостережень повинні бути трансформовані до системи координат, яка використовується в маркшейдерсько-геодезичному забезпеченні гірничого підприємства.

3. Висотна маркшейдерська опорна мережа

1. Для забезпечення висотної зйомки земної поверхні і виконання інших маркшейдерських завдань на території гірничого підприємства визначають абсолютні відмітки закріплених ґрунтових та стінних знаків планової маркшейдерської опорної мережі та окремих стінних і ґрунтових реперів на промисловому майданчику гірничого підприємства.

З цією метою створюють нівелірні мережі III та IV класів і мережі технічного нівелювання, що повинні відповідати вимогам ГКНТА-2.04-2-98.

2. Кількість вихідних пунктів у мережах III, IV класів повинна становити не менше трьох.

3. Закріплення пунктів і реперів рекомендується виконувати відповідно до вимог ГКНТА-2.04-02-98.

4. Промисловий майданчик шахти (рудника, копальні) поблизу кожного ствола повинен мати закріплені не менше ніж три репери. Крім того, у надшахтній будівлі безпосередньо біля устя ствола повинно бути два стінні репери.

5. Лінії нівелювання III класу прокладають між стволами суміжних шахт. На території гірничого відводу однієї шахти (рудника) всі діючі стволи на поверхні зв'язують нівелюванням IV класу.

6. Під час нарощування чи повторного спостереження висотної мережі вихідні репери повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 300 м один від одного.

7. Відмітки осьових пунктів стволів визначаються технічним нівелюванням.

8. Вимоги до побудови висотної опорної мережі наведено в таблиці 7.

9. Нівелювання III класу здійснюють у прямому та зворотному напрямках ділянками завдовжки до 30 км нівелірами із збільшенням зорової труби не менше ніж 30 та ціною поділки рівня 30" на 2 мм або нівелірами з компенсатором, які забезпечують аналогічну точність. Нівелювання виконують за допомогою триметрових двосторонніх шашкових рейок із сантиметровими поділками та рівнями. П'ятки чорної і червоної сторін рейок повинні відрізнятися на висоту понад 4 м; різниця п'яток червоних сторін комплекту рейок повинна становити 100 мм.

Перехід від нівелювання в прямому напрямку до нівелювання у зворотному напрямку роблять лише на постійних пунктах, при цьому рейки міняють місцями.

Таблиця 7. Характеристики висотних мереж

Показник

Клас нівелювання

III

Технічне

Периметр нівелірних полігонів, км, не більше ніж

150

Довжина ліній нівелювання між вузловими точками, км, не більше ніж

Нерівність відстаней до рейок на станції, м, не більше ніж

Накопичення нерівностей відстаней до рейок по секції, м, не більше ніж

Допустима розбіжність значень перевищень на станції, мм

Допустимі нев'язки в полігонах та по лініях, мм, де L - довжина ходу, км

±10

±20

±50

Розбіжність з контрольним перевищенням, мм

10. Нівелювання IV класу виконують нівелірами зі збільшенням зорової труби не менше ніж 25, з ціною поділки рівня 30" на 2 мм або нівелірами з компенсатором, які забезпечують аналогічну точність, та двосторонніми рейками завдовжки 3 м у прямому та зворотному напрямках.

11. На кожній станції нівелювання III та IV класів здійснюють польовий контроль за спостереженнями за різницею плечей, їх накопиченням та розбіжністю між перевищеннями, що одержані по чорній та червоній сторонах рейок. У разі розбіжностей, що перевищують допустимі значення, спостереження на станції повторюють, заздалегідь змінивши положення нівеліра на висоту не менше ніж 3 см.

12. Допустимо виконувати нівелювання III та IV класів із використанням односторонніх рейок з поділками 0,5 см. У цьому разі спостереження на станції слід виконувати двома горизонтами інструмента. Розбіжність горизонтів повинна становити не менше ніж 10 см.

13. Для виконання технічного нівелювання використовують нівеліри зі збільшенням зорової труби не менше ніж 20, з ціною поділки рівня не більше ніж 45" на 2 мм або з компенсатором аналогічної точності, двосторонньою або односторонньою рейками. Під час нівелювання по односторонніх рейках зміна горизонту нівеліра повинна бути не менше ніж 10 см.

14. У разі якщо перерва в роботі становить більше ніж одна доба нівелювання закінчують на трьох постійних або тимчасових реперах, розташованих один від одного на відстані не менше ніж 50 м. Після перерви виконують контрольне визначення перевищень. У разі допустимої розбіжності до обробки приймають середні значення або виконують нівелювання секції заново.

15. Під час використання електронних нівелірів з автоматичною фіксацією відліків по штрих-кодових рейках спостереження на станції здійснюють двома горизонтами.

16. Допускається виконання супутникового нівелювання в разі, якщо забезпечується відповідна точність визначення висот пунктів маркшейдерської опорної мережі.

17. Час повторного контролю висотних мереж повинен становити не більше ніж 15 років.

4. Знімальна основа топографічних зйомок