Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.07.2005 N 521

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2005 р. за N 835/11115

{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ N 474 ( z0497-15 ) від 23.04.2015 }

Про затвердження Тимчасового положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

З метою удосконалення порядку виконання спеціальними моторизованими військовими частинами міліції, військовими частинами спеціального призначення, підрозділами оперативного призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України покладених на них службово-бойових завдань, визначення прав та обов'язків осіб військових нарядів, основ взаємодії з органами внутрішніх справ НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Тимчасове положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України (далі - Положення), що додається.

2. Начальникам Головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, Управлінь МВС України в областях та місті Севастополі, районних, районних у містах, міських управлінь і відділів внутрішніх справ, начальникам управлінь територіальних командувань, командирам військових частин внутрішніх військ організувати вивчення Положення з особовим складом і забезпечити неухильне дотримання його вимог.

3. ГУВВ МВС України (Кіхтенко О.Т.) наказ подати в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра - начальника громадської безпеки полковника міліції Рудіка В.М.

5. Наказ оголосити особовому складу органів та підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ МВС України.

Міністр Ю.В.Луценко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МВС України 05.07.2005 N 521

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2005 р. за N 835/11115

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України

Розділ 1. Загальні положення

1.1. Тимчасове положення про організацію служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення внутрішніх військ МВС України (далі - Положення) визначає організацію та несення служби спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення з охорони громадського порядку, порядок виконання управліннями територіальних командувань, з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами покладених на них службово-бойових завдань, організацію морально-психологічного забезпечення та матеріально-технічного забезпечення, а також обов'язки, права посадових осіб, військових нарядів, основи взаємодії військових частин з органами внутрішніх справ, іншими правоохоронними органами.

1.2. До виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю залучаються спеціальні моторизовані військові частини міліції (далі - СМВЧМ), військові частини спеціального призначення (далі - ВЧСП) та підрозділів оперативного призначення (далі - ПОП) внутрішніх військ МВС України.

1.3. Військовослужбовці СМВЧМ виконують службу в складі самостійних нарядів; військовослужбовці ВЧСП виконують службу в складі самостійних або спільних з представниками територіальних органів внутрішніх справ нарядів; військовослужбовці ПОП виконують службу в складі спільних нарядів з представниками територіальних органів внутрішніх справ. Їх завданням є:

участь у забезпеченні безпеки громадян і громадського порядку;

виявлення, запобігання і припинення злочинів, уживання профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

участь у припиненні адміністративних правопорушень;

виявлення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, уживання у межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

участь у спеціальних заходах щодо виявлення, блокування і затримання озброєних осіб, які захопили заручників, особливо важливі державні об'єкти та адміністративні споруди;

надання органам внутрішніх справ допомоги в припиненні масових заворушень, що супроводжуються насильством із застосуванням зброї, у населених пунктах, а також в установах виконання покарань;

сприяння забезпеченню відповідно до чинного законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на всій території України або в окремій місцевості;

участь у забезпеченні безпеки вищих посадових осіб України, громадян та громадського порядку в районах дій режиму надзвичайного стану;

участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності не передбачених законодавством озброєних воєнізованих формувань чи груп;

взаємодія із спеціальними підрозділами органів внутрішніх справ із боротьби з організованою злочинністю, а в разі потреби - з відповідними підрозділами служби безпеки України, іншими правоохоронними органами, заінтересованими міністерствами, відомствами та місцевими органами влади і самоврядування;

надання в межах наявних можливостей невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які потерпіли від правопорушень і нещасних випадків, перебувають в безпорадному або небезпечному для життя і здоров'я стані, а також неповнолітнім, які залишились без опіки;

вивчення й аналіз інформації про різні прояви терористичної та озброєної організованої злочинної діяльності з метою використання її для виконання покладених на ці військові частини завдань;

участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій, епізоотій та епіфітотій;

повідомлення відповідних державних органів і громадських об'єднань про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне лихо та інші надзвичайні події, ужиття невідкладних заходів до ліквідації їх наслідків, рятування людей і подання їм допомоги, охорони майна.

1.4. У своїй діяльності СМВЧМ, ВЧСП та ПОП керуються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" ( 2235-12 ) і "Про міліцію" ( 565-12 ), іншими законодавчими актами, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, статутами Збройних Сил України, Статутом бойової служби військ внутрішньої та конвойної охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1994 року N 761-22, Статутом патрульно-постової служби міліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 липня 1994 року N 404 ( z0213-94 ) та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 вересня 1994 року за N 213/423, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), а також цим Положенням.

1.5. Для виконання службових завдань з охорони громадського порядку (далі - ОГП) військові частини використовують особовий склад (далі - сили), забезпечуються бойовою і спеціальною технікою, зброєю, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту особового складу (далі - засоби).

1.6. СМВЧМ, ВЧСП та ПОП виконують покладені на них завдання в населених пунктах за місцем постійної дислокації. Використання з'єднань і військових частин для виконання завдань за межами пунктів постійної дислокації в зоні оперативного реагування дозволяється за рішенням старшого оперативного начальника за погодженням начальника Головного управління - командувача внутрішніх військ МВС України (далі - командувач внутрішніх військ), за межами зони оперативного реагування та надзвичайних ситуацій - за рішенням Міністра внутрішніх справ України.

1.7. Особовий склад військових частин на територіях, де запроваджено надзвичайний стан, до виконання заходів з ОГП, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян залучається за розпорядженням коменданта території або начальника військової оперативної групи за погодженням з командувачем внутрішніх військ.

1.8. Забороняється залучати особовий склад військових частин до виконання планових завдань гарнізонної служби.

1.9. Норми виділення сил та засобів для несення служби з ОГП установлюються Міністром внутрішніх справ України. Сили та засоби військових частин, які виділяються для несення служби з ОГП, використовуються масовано і, як правило, у районах (на ділянках) із складною оперативною обстановкою.

1.10. З урахуванням стану оперативної обстановки залучення особового складу з'єднань та військових частин на службу з ОГП після 24.00 проводиться за погодженням з командувачем внутрішніх військ.

1.11. До несення служби з ОГП залучаються:

1.11.1. Особовий склад спеціальних моторизованих військових частин міліції - 5 разів на тиждень по 6 годин на добу з моменту прибуття патрульного підрозділу до органу внутрішніх справ (на місце проведення масового заходу) та до його відбуття до військової частини. Офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом можуть нести службу з ОГП до 8 годин, але нормальна тривалість несення служби не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. При ускладненні оперативної обстановки за рішенням старшого оперативного начальника та за погодженням (розпорядженням) з командувачем внутрішніх військ служба військовим нарядам може бути продовжена до 2 годин. Час проведення інструктажів та підготовка до служби в територіальних органах внутрішніх справ уважається службовим. Кількість особового складу, який щодоби виділяється для ОГП від кожного з'єднання (військової частини), повинна становити не менше 60% від наявної чисельності підрозділів.

У разі, якщо на території обслуговування здійснюються заходи, що потребують значного залучення особового складу в дні його відпочинку та проведення занять, командири військових частин внутрішніх військ за погодженням з начальниками Головних управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, м. Києва та Київської області (далі - ГУМВС), управлінь Міністерства внутрішніх справ України в областях та м. Севастополі (далі - УМВС), управлінь внутрішніх справ на транспорті (далі - УВСТ), з дозволу командувача внутрішніх військ переносять дні відпочинку та проведення занять на інші дні тижня.

1.11.2. Особовий склад військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення - 3 рази на тиждень по 6 годин на добу з моменту прибуття військовослужбовців до органу внутрішніх справ (на об'єкт проведення масового заходу) та до моменту відбуття його до військової частини. Офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом можуть нести службу з ОГП до 8 годин, але середньодобова тривалість несення служби не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. При ускладненні оперативної обстановки за рішенням старшого оперативного начальника та за погодженням з командувачем внутрішніх військ служба військовим нарядам може бути продовжена до 2 годин. Кількість особового складу, який щодобово виділяється для ОГП від кожного з'єднання (військової частини), повинна становити не менше 30% від наявної чисельності підрозділів.

Старшими спільних нарядів призначаються працівники міліції, які відповідають за дії нарядів та ефективність їх застосування під час несення служби.

1.12. Штаби військових частин разом з управлінням (відділами) ОГП ГУМВС, УМВС, УВСТ міст та районів беруть участь у розробленні планів комплексного використання сил та засобів в ОГП (єдиної дислокації маршрутів), а також кордонів маршрутів патрулів та нарядів. Витяг з плану комплексного використання сил та засобів в ОГП (єдиної дислокації маршрутів) на території міста (району), картки маршрутів начальник ГУМВС, УМВС надсилає до військової частини, який зберігається у чергового військової частини.

На основі аналізу оперативної обстановки та результатів роботи щомісяця вносяться корективи в плани комплексного використання сил та засобів в ОГП (своєчасне внесення змін та уточнення плану покладається на штаб військової частини).

На кожний місяць штабом військової частини спільно з обласним, міським (районним) управліннями (відділом) МВС розробляється план використання особового складу військової частини на службі з ОГП (додаток 1), де вказуються органи внутрішніх справ, у розпорядження яких направляються патрульні підрозділи; кількість виділеного особового складу та патрульного транспорту, піших та автопатрулів; дні та час несення служби, навчальні, парко-господарські та вихідні дні; час та місце проведення спільних з органами внутрішніх справ тренувань та навчань. План підписується командиром військової частини, оперативним начальником та затверджується старшим оперативним начальником (оперативним начальником).

1.13. Старшими оперативними начальниками командирів військових частин є начальники ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, начальники УМВС України в областях, м. Севастополі та управлінь внутрішніх справ на транспорті за місцями дислокації цих частин, а також частин, які тимчасово виконують завдання на їх території.

Вони мають право:

разом з командиром військової частини визначати обсяги службових завдань військовим частинам (підрозділам) у межах установленого обсягу служби;

залучати (за погодженням з командувачем внутрішніх військ) підрозділи військових частин на термін до одного місяця для надання допомоги органам внутрішніх справ в охороні громадського порядку в межах відповідних територій;

заслуховувати інформацію командира військової частини (підрозділу) про виконання завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю;

перевіряти несення служби військовими нарядами, стан та використання приміщень і обладнання, наданих військовій частині (підрозділу);

оцінювати разом з командиром військової частини (підрозділу) повноту, своєчасність і якість виконання частиною (підрозділом) поставлених завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю.

1.14. Старший оперативний начальник зобов'язаний:

спільно з командиром військової частини (підрозділу) організовувати службу з ОГП та боротьби зі злочинністю, розробляти дислокацію маршрутів патрулів, забезпечувати картками маршрутів патрулів;

постійно інформувати командира військової частини про оперативну обстановку на території, яка обслуговується;

аналізувати стан служби з ОГП і спільно з командиром військової частини визначати заходи щодо найбільш ефективного використання сил і засобів;

забезпечувати вдосконалення форм організації та керівництва патрульно-постовою службою на підставі впроваджень позитивного досвіду і сучасних технічних засобів;

організовувати і контролювати роботу підпорядкованих органів внутрішніх справ з добору призовників у військові частини для подальшої служби в органах внутрішніх справ;

брати участь у навчанні та вихованні особового складу військової частини, у проведенні заходів щодо підвищення його бойової готовності та зміцнення військової дисципліни;

уживати заходів щодо поліпшення побутових умов офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом, сержантів і солдатів, піклуватися про створення їм нормальних умов для несення служби, навчання та виховання.

Питання дисциплінарного впливу на військовослужбовців старші оперативні начальники вирішують через командирів військових частин.

1.15. Начальники міських, районних відділів (управлінь) ГУМВС, УМВС та УВСТ є оперативними начальниками військових нарядів військових частин, що в установленому порядку надаються їм у підпорядкування для забезпечення ОГП та боротьби зі злочинністю на закріпленій території. Оперативний начальник має право:

приймати на підставі всебічного вивчення оперативної обстановки рішення про використання виділених у його розпорядження військових нарядів згідно з вимогами наказів МВС України та цього Положення;

заслуховувати доповіді чергових та начальників військових нарядів про хід і наслідки виконання поставлених завдань;

перевіряти несення служби військовими нарядами;

спільно з командиром військової частини, підрозділу оцінювати службу військових нарядів, проводити звірку результатів служби.

1.16. Оперативний начальник зобов'язаний:

забезпечувати разом з командиром підрозділу внутрішніх військ повне і якісне виконання військовими нарядами службових завдань, правильне використання виділених у його підпорядкування сил і засобів;

організовувати вивчення позитивного досвіду, запровадження в практику прогресивних організаційно-тактичних принципів і прийомів несення служби, сучасних технічних засобів;

своєчасно інформувати командира підрозділу, начальників військових нарядів про обстановку в районі (на об'єктах) несення служби;

з урахуванням обстановки уточнювати службові завдання, поставлені військовим нарядам з урахуванням обстановки, визначати порядок їх виконання та взаємодію з іншими силами, застосування спеціальної техніки, спеціальних засобів;

контролювати якість виконання військовими нарядами службових завдань;

повсякденно піклуватися про створення особовому складу військових нарядів належних умов для служби;

забезпечувати дотримання законності, зміцнення дисципліни та виховання в особового складу високих моральних якостей.

При виконанні завдань з ОГП, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю військовослужбовці спеціальних моторизованих військових частин міліції, військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного призначення мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію" ( 565-12 ) та актами Кабінету Міністрів України.

Розділ 2. Управління військовими частинами

2.1. Загальні положення

Управління військовими частинами - це цілеспрямована діяльність командирів, штабів та служб щодо підтримання бойової готовності управлінь територіальних командувань, з'єднань та військових частин, підрозділів, військових нарядів, підготовки їх до дій з ОГП, забезпечення громадської безпеки, боротьби зі злочинністю та керівництво ними під час виконання поставлених завдань.

Управління силами та засобами, що беруть участь в ОГП, має здійснюватися таким чином, щоб забезпечувалася висока ефективність їх дій на основі раціональної розстановки, своєчасного маневрування, високої активності несення служби, підтримувалася постійна готовність до виконання завдань, які виникають при раптових ускладненнях оперативної обстановки.

2.1.1. Управління військовими частинами включає:

безперервний збір, вивчення та узагальнення відомостей про оперативну обстановку, прийняття рішення;

постановку завдань підлеглим;

підготовку військових нарядів до служби з ОГП та їх всебічне забезпечення;

організацію і підтримку взаємодії з органами внутрішніх справ;

постійний контроль за виконанням поставлених завдань і подання допомоги підрозділам (військовим нарядам);

швидке реагування на всі зміни оперативної обстановки;

підбиття підсумків несення служби.

Основою управління є рішення командира військової частини. Командир несе повну відповідальність за керівництво підпорядкованими йому підрозділами (військовими нарядами) й успішне виконання ними завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю.

Командир військової частини здійснює управління підрозділами (військовими нарядами) особисто і через штаб військової частини.

Особисто оцінюючи оперативну обстановку, командир зобов'язаний своєчасно приймати рішення, ставити завдання підлеглим і здійснювати контроль за діяльністю підрозділів (військових нарядів).

2.1.2. Штаб військової частини (далі - штаб) є основним органом управління підрозділами і військовими нарядами. Усю свою роботу він організовує на основі рішення командира та вказівок вищого штабу.

Начальник штабу, заступник командира з громадської безпеки зобов'язані завжди знати обстановку, передбачати її можливі зміни та бути готовими доповісти командирові висновки, які випливають з обстановки, та свої пропозиції стосовно їх рішення. Знати всі віддані командиром розпорядження і організовувати контроль за їх виконанням. Заступник командира з громадської безпеки (начальник штабу) безпосередньо організовує і керує виконанням завдань з ОГП та боротьби зі злочинністю. В умовах швидкої зміни оперативної обстановки, а також при вирішенні завдань, що раптово виникають у зв'язку зі стихійними лихами, масовими безпорядками і груповими порушеннями громадського порядку та іншими надзвичайними обставинами, уносить пропозиції щодо маневрування силами та засобами під час ОГП.

2.2. Прийняття рішення командиром (начальником)

2.2.1. На основі отриманого завдання, інформації старшого оперативного начальника, підготовлених штабом пропозицій та розрахунків, рішення на виконання службових завдань:

начальник управління територіального командування - на півріччя;

командир військової частини (з'єднання, полку, окремого батальйону) - на півріччя і уточнює на кожну добу;

командир батальйону - на квартал, місяць і уточнює на кожну добу;

командир роти - на місяць і уточнює на кожну добу;

командир взводу - на виконання службового завдання.

У разі різкого ускладнення оперативної обстановки командир зобов'язаний прийняти нове рішення або уточнити раніше прийняте. Про зміни в оперативній обстановці та прийняте рішення командир доповідає безпосередньо військовому і старшому оперативному начальникам.

2.2.2. Перед прийняттям рішення командир військової частини повинен намітити завдання, оцінити оперативну обстановку.

2.2.3. Одержавши завдання, командир повинен знати:

які заходи проводяться органами внутрішніх справ, місцевими державними адміністраціями та громадськими організаціями щодо додержання громадського порядку;

мету та порядок використання сил і засобів;

порядок організації взаємодії між підрозділами внутрішніх військ, органами внутрішніх справ та іншими зацікавленими органами;

роль і місце військової частини (підрозділу) в охороні громадського порядку;

що передбачається зробити з метою вдосконалення служби, навчання, виховання особового складу, зміцнення військової дисципліни і поліпшення тилового забезпечення.

Усвідомивши завдання, він віддає розпорядження начальникові штабу та іншим підлеглим офіцерам щодо збору даних про оперативну обстановку, підготовку розрахунків та пропозицій, необхідних для прийняття рішення.

2.2.4. Оцінка обстановки проводиться за такими елементами:

стан громадського порядку в районі несення служби з ОГП;

сили та засоби, що використовуються для попередження правопорушень і боротьби зі злочинністю;

місцевість, пора року та метеорологічні умови.

2.2.5. Оцінюючи стан громадського порядку в місті (районі), командир військової частини з'ясовує:

загальну характеристику стану правопорушень у районі несення служби;

кількість і характер учинених на вулицях та в інших громадських місцях злочинів, адміністративних правопорушень;

випадки групових порушень громадського порядку;

найбільш імовірні місця для вчинення злочинів, порушень громадського порядку, появи або переховування злочинців.

У висновках з оцінки стану громадського порядку командир військової частини визначає дільниці зосередження основних зусиль військових нарядів і порядок несення ними патрульної служби, заходи щодо попередження можливих злочинних проявів.

2.2.6. Оцінюючи сили та засоби, які використовуються для попередження правопорушень і для боротьби зі злочинністю, командир військової частини з'ясовує:

укомплектованість військової частини (підрозділу) особовим складом, зброєю, транспортом і засобами зв'язку;

очікувані зміни в чисельності підрозділів (звільнення та призов);

можливості військової частини (підрозділів) щодо виконання завдань при встановленому обсязі служби;

рівень бойової готовності, навчання та військової дисципліни, моральний стан і досвід особового складу під час несення служби;

позитивні сторони та недоліки під час виконання службових завдань;

причини недоліків, реальність і дієвість заходів, що проводяться з метою підвищення якості несення служби;

стан засобів матеріально-технічного забезпечення;

наявність у районі несення служби інших військових частин (підрозділів), органів внутрішніх справ та їх можливості щодо надання допомоги в ОГП;

наявність і місця несення служби нарядів добровільних громадських формувань.

У висновках після оцінки сил і засобів командир частини визначає:

завдання і заходи щодо підвищення бойової готовності військової частини та морального стану особового складу, зміцнення військової дисципліни, порядку та організованості, поліпшення навчання і тилового забезпечення частини (підрозділів, військових нарядів);

обсяг служби кожному підрозділу та службове навантаження на особовий склад;

час і порядок несення служби військовими нарядами;

допомогу, яку можуть надавати сусідні наряди військових частин, підрозділів органів внутрішніх справ і добровільні громадські формування в ОГП; заходи щодо організації з ними взаємодії;

допомогу, яку можуть надати старший командир і старший оперативний начальник.

2.2.7. Ураховуючи місцевість, пору року та метеорологічні умови, командир військової частини з'ясовує:

наявність і стан маршрутів висування в райони несення служби; місця скупчення громадян (магазини, ресторани, кафе, клуби, кінотеатри, зупинки транспорту і т.ін.);

режим роботи підприємств, культурно-освітницьких та інших установ у районах несення служби військовими нарядами;

стан і час освітлення вулиць, дворів, парків, бульварів, скверів та інших місць у районі несення служби;

наявність телефонної мережі і можливість використання її військовими нарядами під час несення патрульної служби;

вплив пори року і метеорологічних умов на організацію служби військових нарядів та використання транспортних і технічних засобів.

У висновках з оцінки місцевості, пори року і метеорологічних умов командир військової частини визначає:

спосіб несення служби військовими нарядами на маршрутах патрулювання;

місця, де найбільш імовірні порушення громадського порядку і злочинні прояви;

маршрути висування підрозділів у райони несення служби;

порядок взаємодії військових нарядів з урахуванням можливого характеру дій злочинців;

заходи щодо матеріально-технічного і медичного забезпечення військових нарядів;

пункти збору військових нарядів після закінчення служби.

2.2.8. Після оцінки обстановки командир військової частини проводить рекогносцировку, у ході якої вивчає райони несення служби, уточнює види, склад, особливі обов'язки військових нарядів і порядок виконання ними завдань з ОГП.

2.2.9. У рішенні щодо організації служби з ОГП на півріччя командир військової частини визначає:

загальну характеристику оперативної обстановки в місті;

заходи щодо підвищення бойової готовності підрозділів;

обсяг служби і завдання кожному підрозділу відповідно до плану комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку (єдиної дислокації);

заходи щодо поліпшення якості несення патрульної служби;

порядок підготовки чергових військових нарядів, начальників патрульних груп і особового складу військових нарядів до несення служби;

заходи щодо поліпшення морально-психологічного забезпечення, зміцнення військової дисципліни та внутрішнього порядку;

завдання з вивчення, узагальнення і впровадження в практику передового досвіду несення патрульної служби;

заходи щодо технічного та тилового забезпечення підрозділів і військових нарядів;

завдання з удосконалення управління та зв'язку;

порядок здійснення контролю за виконанням підрозділами (військовими нарядами) поставлених завдань тощо.

2.2.10. Своє рішення про організацію служби з ОГП на півріччя командир військової частини оформляє графічно на карті (план-схемі). Карта (план-схема) території району, міста знаходиться та ведеться у штабі частини, батальйону (окремо дислокованих підрозділах) і використовується для вивчення, аналізу та оцінки оперативної обстановки при організації служби з ОГП і керування підрозділами та нарядами.

До графічного рішення командира відпрацьовується пояснювальна записка, яка містить:

характеристику зони охорони громадського порядку (патрульних дільниць) з повним переліком об'єктів, що на ній розташовані;

аналіз стану оперативної обстановки на вулицях та в інших громадських місцях на території району (міста) та аналіз стану вуличної злочинності за видами, місцем, днем і часом їх учинення за звітний період поточного року в порівнянні з аналогічним періодом минулого;

місця, де найбільш імовірні порушення громадського порядку і злочинні прояви;

обов'язкові норми щодобового виставлення нарядів для несення патрульної служби для кожного підрозділу, що залучається до ОГП;

обсяг служби і завдання кожному підрозділу відповідно до плану комплексного використання сил і засобів в ОГП (єдиною дислокацією);

перелік постів охорони і маршрутів патрулювання, у т.ч. допоміжних, які підлягають закриттю в період посилення ОГП та при здійсненні маневру;

порядок організації взаємодії та схему зв'язку всіх видів патрульно-постових нарядів, що комплексно залучаються до ОГП в зоні відповідальності;

маршрути висування підрозділів у райони несення служби;

спосіб несення служби військовими нарядами на маршрутах патрулювання;

засоби патрульної служби із зазначенням усіх видів зв'язку, автотранспорту (велосипедів), службових собак, які використовуються при ОГП;

режим роботи підприємств, розважальних закладів та інших установ у районах несення служби військовими нарядами;

стан і час освітлення вулиць, дворів, парків, бульварів, скверів та інших місць у районі несення служби;

наявність телефонної мережі і можливість використання її військовими нарядами під час несення патрульної служби;

ступінь впливу пори року і метеорологічних умов на організацію служби, дії військових нарядів, використання транспортних і технічних засобів;

заходи технічного та тилового забезпечення підрозділів і військових нарядів;

пункти збору військових нарядів після закінчення служби;

умовні позначки, що використовуються на карті (плані-схемі).

2.2.11. На плані-схемі в обов'язковому порядку відображаються:

місця розташування місцевих державних адміністрацій, підрозділів органів внутрішніх справ, громадських пунктів охорони порядку, межі патрульних дільниць;

коротка характеристика території району (міста) з визначенням кількості площ та вулиць, їх протяжності, чисельності населення, кількості та місць розташування підприємств, кафе, ресторанів, барів, магазинів, що ведуть торгівлю спиртними напоями, банків, готелів, стадіонів, кінотеатрів тощо;

пости та маршрути військових нарядів, залучених до ОГП, без зазначення порядку несення служби та особливих обов'язків нарядів, що несуть службу;

передбачувана розстановка сил та засобів;

порядок забезпечення взаємодії військових нарядів з органами внутрішніх справ, громадських формувань.

Умовні позначки, що використовуються на карті, наносяться відповідно до вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України ( z0213-94 ) та Інструкції щодо розробки та оформлення оперативних (бойових) документів у внутрішніх військах.

План-схема повинна бути наочною, а нанесені на ній дані - відповідати дійсному стану оперативної обстановки, яка склалася за місяць, квартал чи півріччя.

Масштаб карти (плану-схеми) визначається так, щоб нанесені на ній елементи обстановки та дислокації сил і засобів не затушовували і не затемнювали топографічної основи.

На карту (план-схему) наносяться лише постійні елементи обстановки (межі території, що обслуговується, патрульні дільниці, які закріплені за підрозділами, дислокація органів внутрішніх справ, громадські пункти охорони порядку, штаби народних дружин та інші сили громадськості, найбільш важливі об'єкти тощо), а інші дані (стан злочинності, розстановка сил та засобів тощо) необхідно наносити на кальку, що накладається на карту, чи позначками, які знімаються.

Крім цього, у рішенні на карті (плані-схемі) начальника управління територіального командування, командира військової частини відображаються:

межі території, що обслуговується (у тому числі органами внутрішніх справ);

місця дислокації підлеглих частин та підрозділів;

узагальнені дані про стан злочинності у зоні ОГП;

дислокація стройових та спеціальних підрозділів і спецустанов міліції;

громадські пункти охорони порядку;

сектори пересувних автопатрулів;

дані про стан злочинності в цілому в місті та його районах;

розрахунок сил та засобів, використаних у патрульній службі.

У рішенні на карті (плані-схемі) командира батальйону (окремо дислокованих підрозділів) відображаються:

місця дислокації підпорядкованих підрозділів;

громадські пункти охорони порядку;

місця скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів;

дані про стан злочинності, аналіз злочинів за місцем та часом учинення на закріплених патрульних дільницях, маршрутах;

розрахунок сил та засобів;

межі території, що обслуговується;

сектори автопатрулів, маршрути патрулів, пости охорони порядку;

маршрути та пости (у тому числі органів внутрішніх справ біля межі закріпленої території);

спеціальні підрозділи органів внутрішніх справ.

2.2.12. Для прийняття командиром військової частини рішення щодо організації служби на добу начальником територіального органу внутрішніх справ до 10.00 години в штаб військової частини подається інформація, яка містить такі відомості:

оперативну обстановку за добу в районі несення служби;

які заходи вживаються органами внутрішніх справ для підтримання громадського порядку;

місця зосередження основних зусиль спільних нарядів при несенні патрульної служби;

кількість, види, склад та старші нарядів, час і місця несення служби;

порядок і час проведення інструктивних занять з особовим складом у військовій частині, інструктажу особового складу в територіальному органі внутрішніх справ та хто з посадових осіб до цього залучається;

порядок підбиття підсумків після завершення несення служби;

порядок проведення спільної перевірки несення служби;

порядок організації взаємодії та зв'язку чергової частини територіального органу внутрішніх справ з оперативним черговим військової частини та черговим по військових нарядах;

порядок взаємодії у разі ускладнення оперативної обстановки.

2.2.13. Під час організації патрульної служби на добу командир військової частини уточнює:

наявність сил та засобів для ОГП;

результати виконання завдань з ОГП за минулу добу;

особливості оперативної обстановки на поточну добу;

завдання старшого оперативного начальника;

райони служби і ділянки зосередження основних зусиль;

військові наряди для несення служби (від яких підрозділів, кількість, види, склад і особливі обов'язки);

озброєння, техніку та екіпіровку військових нарядів;

органи внутрішніх справ, у розпорядження яких виділяються патрульні підрозділи (військові наряди);

заходи щодо особистої безпеки військовослужбовців під час несення служби;

організацію контролю за службою;

маршрути, на яких несуть службу з ОГП наряди структурних підрозділів територіальних органів внутрішніх справ, та порядок взаємодії з ними військових нарядів;

інструктаж, порядок підготовки чергових військових нарядів, начальників і особового складу військових нарядів до несення служби;

завдання з морально-психологічного забезпечення особового складу військових нарядів;

завдання з бойової та професійної підготовки.

Рішення командира військової частини на добу оформляється у книзі бойової служби військової частини (додаток 2).

2.3. Організація виконання рішення командира військової частини, його оформлення і постановка завдань виконавцям

2.3.1. Командир військової частини доводить прийняте рішення своїм заступникам, а за необхідності іншим офіцерам, після чого визначає порядок та терміни планування заходів, розробки наказу та доведення рішення до виконавців. Планування заходів організовує начальник штабу. До планування залучаються офіцери штабу, виховних структур, технічних служб і служб тилу. На основі рішення командира військової частини на півріччя розробляється наказ про організацію і несення служби з ОГП та забезпечення громадської безпеки.

2.3.2. Окремі рішення, прийняті командиром для виконання деяких завдань або в разі ускладнення оперативної обстановки, оформляються розпорядженнями (наказами).

2.3.3. У наказі на півріччя начальника управління територіального командування (командира військової частини) про організацію, несення служби з ОГП та забезпечення громадської безпеки зазначаються:

аналіз стану службово-бойової діяльності за минулий період, позитивні приклади службово-бойової діяльності;

з'єднання, військові частини, підрозділи, що мають низькі показники, основні причини недоліків і шляхи їх усунення;

основні службово-бойові завдання, які поставлені старшим начальником;

висновки з оперативної обстановки;

порядок підготовки сил і засобів (особового складу, техніки, зброї, спеціальних засобів, засобів зв'язку, технічного, тилового та медичного забезпечення) до несення служби з ОГП.

Після слова "НАКАЗУЮ" в пунктах:

першому - визначити основні завдання з подальшого підвищення бойової готовності з'єднань, військових частин, підрозділів, удосконалення взаємодії щодо ОГП та громадської безпеки з органами внутрішніх справ, іншими установами та зацікавленими органами;

другому - визначити загальні для всіх з'єднань, військових частин і підрозділів завдання із службово-бойової діяльності з ОГП;

третьому - окремими підпунктами визначити завдання кожному з'єднанню, військовій частині, підрозділу з організації та несення служби з ОГП, зони ОГП (патрульні дільниці);

четвертому - визначити завдання щодо застосування сил та засобів;

п'ятому - визначити завдання з підготовки особового складу до несення служби, дотримання заходів безпеки, у тому числі й особистої безпеки, заходи щодо вдосконалення навчальної та матеріально-технічної бази;

шостому - визначаються завдання з морально-психологічного забезпечення, подальшого зміцнення військової дисципліни та статутного порядку, запобігання подіям та порушенням під час виконання службово-бойових завдань;

сьомому - визначити завдання з роботи з офіцерськими кадрами, прапорщиками, військовослужбовцями за контрактом, сержантами, солдатами з підбору кандидатів щодо навчання у навчальних закладах та подальшої служби в органах внутрішніх справ;

восьмому - визначити заходи щодо організації зв'язку та забезпечення охорони конфіденційної інформації;

дев'ятому - визначити завдання технічного забезпечення;

десятому - визначити завдання з тилового забезпечення;

одинадцятому - визначити завдання медичного забезпечення;

дванадцятому - визначити заходи щодо вдосконалення керування з'єднаннями, військовими частинами, підрозділами.

До наказу додаються таблиці організації взаємодії з органами внутрішніх справ, розрахунки обсягу служби та застосування сил і засобів, схема організації зв'язку, списки чергових військових нарядів, начальників патрульних груп, начальників патрулів, тематика проведення спільних навчань з органами внутрішніх справ, інструктажів з черговими військових нарядів.

2.3.4. У наказі (розпорядженні) підрозділам на виконання додаткових завдань повинні зазначатися зміни оперативної обстановки; завдання, способи і терміни його виконання; необхідні перегрупування сил і засобів; заходи щодо взаємодії та матеріально-технічного забезпечення служби.

2.3.5. Наказ (розпорядження) повинен бути стислим, ясним і виключати можливість його різного тлумачення.

2.3.6. Інші накази начальника управління територіального командування, командира військової частини, плани (у тому числі основних заходів) військової частини на півріччя (квартал, місяць) відпрацьовуються відповідно до наказу командувача внутрішніх військ щодо переліку документів, які підлягають відпрацюванню протягом року у внутрішніх військах МВС України.

2.3.7. Відповідно до наказу щодо організації, несення служби з ОГП та забезпечення громадської безпеки, який затверджується командиром військової частини, і плану основних заходів на півріччя у військовій частині розробляються:

план використання особового складу військової частини на службі з ОГП на місяць;

план роботи штабу на квартал;

план роботи виховних структур, технічних служб та служб тилу на місяць;

календарний план заходів військової частини на місяць;

графік участі офіцерів у службі з ОГП й контролі за її несенням військовими нарядами;

плани і графіки з бойової та гуманітарної підготовки.

2.3.8. Рішення командира військової частини на півріччя доводиться до виконавців не пізніше як за 7 діб до початку наступного півріччя. Основним способом доведення рішення є особиста постановка завдань командиром військової частини або його заступниками офіцерам і прапорщикам підрозділів. Доведення завдань до сержантів і солдатів здійснюють офіцери управління військової частини та підрозділів.

2.3.9. При доведенні рішення підбиваються підсумки служби з ОГП, бойової та гуманітарної підготовки за минулий період та роз'яснюються завдання на наступний; намічаються основні заходи, які необхідно провести, а також визначається роль у цьому офіцерів, прапорщиків, сержантів і солдатів.

2.4. Організація взаємодії та зв'язку

2.4.1. Взаємодія управлінь територіальних командувань, з'єднань та військових частин внутрішніх військ з органами внутрішніх справ з питань ОГП забезпечується погодженням їх дій щодо спільного виконання завдань з ОГП, спільним плануванням заходів, складанням узгоджених графіків перевірки служби, взаємним інформуванням про оперативно-службову обстановку в районах несення служби, проведенням спільних нарад, підбиттям підсумків служби, залученням працівників органів внутрішніх справ до проведення навчань (занять) та інструктажів з особовим складом внутрішніх військ.

2.4.2. Передача оперативної інформації каналами проводового зв'язку здійснюється з використанням прямого оперативного зв'язку, організованого між оперативними черговими військових частин внутрішніх військ та черговими частинами територіальних органів внутрішніх справ.

Начальники територіальних органів внутрішніх справ забезпечують військові частини внутрішніх військ інформацією щодо стану оперативної обстановки в регіонах, розшуку злочинців, викраденого автотранспорту та майна, використовуючи канали електронної пошти між військовими частинами й управліннями територіальних командувань внутрішніх військ та органами внутрішніх справ.

2.4.3. Для погодження заходів з ОГП і боротьби зі злочинністю на основі рішень командира військової частини та старшого оперативного начальника організовується взаємодія між підрозділами військової частини, сусідніми частинами (підрозділами) внутрішніх військ, територіальними органами внутрішніх справ та іншими зацікавленими органами.

Основні питання взаємодії визначаються командиром військової частини під час прийняття ним рішення. Надалі вони уточнюються при плануванні документів з організації служби.

2.4.4. Організовуючи взаємодію, командир військової частини повинен установити порядок обміну інформацією про зміни оперативної обстановки і погодити:

дії щодо спільного виконання завдань з ОГП, розшуку і затримання осіб, які вчинили злочини;

порядок подання взаємної допомоги при ліквідації групових порушень громадського порядку, розшуку осіб за підозрою у вчиненні злочину та осіб, узятих під варту, які здійснили втечу;

порядок спільних дій при ліквідації наслідків стихійного лиха та пожеж на території, що обслуговується.

2.4.5. Для підтримання взаємодії штаб повинен:

систематично перевіряти виконання наказів (розпоряджень) командира і здійснення узгоджених заходів частинами (підрозділами), органами та установами, що взаємодіють;

своєчасно уточнювати порядок взаємодії при зміні оперативної обстановки;

організовувати (уточнювати) взаємодію при одержанні нових завдань з ОГП;

забезпечувати постійний зв'язок з підпорядкованими підрозділами та військовими нарядами, що взаємодіють з військовими частинами, органами та установами.

2.4.6. Для ефективного забезпечення керівництва нарядами застосовується радіозв'язок, проводовий зв'язок, сигнальні засоби зв'язку та інші технічні засоби. Радіозв'язок є основним засобом зв'язку з рухомими нарядами. Проводові засоби, міські та спеціальні телефони використовуються для управління підрозділами і військовими нарядами, що не мають радіозв'язку. Рухомі засоби зв'язку застосовуються у разі відсутності інших засобів для уточнення обстановки або дублювання окремих вказівок. З цією метою використовуються транспортні засоби, а також піші зв'язківці. Зв'язок за допомогою зорових і звукових сигналів установлюється безпосередньо між нарядами для передачі команд і підтримки взаємодії. Відповідно до рішення командира військової частини зв'язок організовується на підставі розпоряджень по зв'язку вищого штабу і з урахуванням наявних сил і засобів. Відповідальність за організацію зв'язку несе начальник штабу.

Він повинен своєчасно ставити завдання начальникові зв'язку, який безпосередньо організовує зв'язок і відповідає за його стан.

2.4.7. Командир військової частини повинен підтримувати зв'язок із безпосереднім військовим і старшим оперативним начальниками, підпорядкованими підрозділами (військовими нарядами), взаємодійними частинами та органами.

2.4.8. Переговори технічними засобами зв'язку допускаються тільки для передання донесень про місцезнаходження військових нарядів та необхідних розпоряджень.

У всіх випадках найменування військової частини (підрозділів) і посади командирів передаються позивними, а пункти місцевості обов'язково кодуються.

2.4.9. Отримавши наказ від командира військової частини щодо організації зв'язку, відповідно до розпорядження про забезпечення зв'язку вищого штабу, начальник зв'язку оцінює стан зв'язку, готує свої пропозиції щодо зв'язку командирові військової частини або начальнику штабу і розробляє план.

2.4.10. План зв'язку розробляється на робочій карті (плані міста). На ній зазначені місця розташування пунктів управління вузлів (станцій) зв'язку старшого командира (вищого штабу), підпорядкованих і взаємодійних підрозділів; схеми проводового та радіозв'язку з розрахунком сил і засобів; графік роботи рухомих засобів зв'язку.

План зв'язку розробляється в одному примірнику і затверджується начальником штабу військової частини.

2.4.11. Начальник зв'язку доводить затверджений план зв'язку до командирів підрозділів, додатково зазначаючи:

місце розташування вузла зв'язку частини;

з ким, з якого часу і якими засобами організовується зв'язок; як він забезпечуватиметься при несенні служби військовими нарядами; радіодані та номери телефонів (там, де є змога використовувати відомчу або міську телефонну мережу);

порядок зв'язку із взаємодійними органами, частинами і підрозділами;

режим роботи радіозасобів;

заходи щодо забезпечення прихованого управління;

порядок та терміни подання донесень засобами зв'язку.

2.4.12. Завдання командиру підрозділу зв'язку щодо забезпечення зв'язку в період несення служби військовими нарядами ставить особисто начальник зв'язку військової частини, який при цьому зазначає:

дані про оперативну обстановку;

з ким, якими засобами і за який час повинен бути забезпечений зв'язок;

режим роботи радіозасобів;

порядок забезпечення посадових осіб документами, які необхідні для роботи зв'язку, терміни їх уведення в дію та заміни.

2.5. Підготовка особового складу до виконання завдань з ОГП

2.5.1. З метою підготовки особового складу до виконання завдань з ОГП командир військової частини організовує:

професійну підготовку офіцерів;

підготовку штабів;

бойову, гуманітарну і спеціальну підготовку прапорщиків, сержантів і солдатів;

підготовку спеціалістів;

підбір і навчання начальників військових нарядів.

2.5.2. Підготовка штабів, офіцерів, прапорщиків, сержантів, солдатів і спеціалістів здійснюється згідно з навчальними програмами, наказами і вказівками Міністра внутрішніх справ України і командувача внутрішніх військ.

Плани проведення спільних тренувань (навчань) військової частини з органами внутрішніх справ розробляються штабом спільно з управлінням (відділом) служби МВС, ГУМВС, УМВС, УВСТ і затверджуються старшим військовим та старшим оперативним начальниками.

2.5.3. Начальники військових нарядів підбираються зі складу прапорщиків, сержантів і солдатів, що прослужили у військовій частині не менше 3 місяців, досконало знають патрульно-постову службу, дисципліновані, у першу чергу із відмінників служби, бойової та гуманітарної підготовки.

Військовослужбовці, відібрані для несення служби як начальники військових нарядів, проходять додаткову підготовку, складають заліки комісії, до складу якої в обов'язковому порядку входить представник територіального органу внутрішніх справ.

2.5.4. Навчання чергових військових нарядів, начальників патрульних груп, начальників військових нарядів здійснюється:

на спеціальних заняттях (зборах) за навчальною програмою, яка розроблена штабом з'єднання, військової частини (як правило, у підготовчий період, один раз на півріччя);

під час проведення з ними інструктажів перед заступанням на службу;

під час проведення спільних тренувань та занять в територіальному органі внутрішніх справ (терміни проведення визначаються окремим планом);

під час підбиття підсумків несення служби і під час обміну досвідом роботи.

2.5.5. Підготовка військових нарядів до несення патрульної служби проводиться перед кожним заступанням на службу у визначений час командиром військової частини. До підготовки залучаються фахівці органів внутрішніх справ, які прибувають у військові частини для проведення інструктивних занять. На проведення інструктивних занять відводиться не менше 50 хвилин.

Підготовка військових нарядів включає:

бойовий розрахунок особового складу;

інструктаж чергових військових нарядів, начальників патрульних груп і патрулів військових нарядів;

інструктивні заняття з особовим складом;

інструктаж виконавців за планом морально-психологічного забезпечення;

матеріально-технічне і медичне забезпечення особового складу.

2.5.6. Бойовий розрахунок особового складу проводиться командиром підрозділу у визначений розпорядком дня військової частини час, для цього шикується весь особовий склад підрозділу. На бойовому розрахунку командир підрозділу оголошує:

підсумки служби за минулу добу;

оновлені дані про оперативну обстановку;

наряди для несення служби з ОГП;

розрахунок особового складу і порядок дій при ускладненні оперативної обстановки;

порядок проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки з військовослужбовцями, які вільні від служби;

наряди внутрішньої служби та склад чергового підрозділу;

прізвища військовослужбовців, які виконуватимуть обов'язки за посадою, яким надається вихідний день, а також звільнені від несення служби через хворобу та інші причини;

накази старших начальників, заохочення.

Інструктаж чергових військових нарядів проводить командир військової частини або його заступники; начальників патрульних груп, патрулів військових нарядів - командири підрозділів (батальйону, роти) або їх заступники з громадської безпеки. Цей інструктаж проводиться до початку інструктивних занять з особовим складом і на нього відводиться не менше 20 хвилин.

Під час проведення інструктажу черговим військових нарядів, начальникам патрульних груп та патрулів військових нарядів оголошуються:

підсумки й оцінка служби кожного підрозділу (наряду) за минулу добу;

оперативна обстановка, що склалася на поточну добу;

завдання з ОГП й особливості їх виконання; надані транспортні та технічні засоби;

порядок взаємодії і зв'язку військових нарядів між собою, з нарядами органів внутрішніх справ, добровільними громадськими формуваннями і гарнізонними патрулями;

необхідні елементи підготовки особового складу до несення служби, порядок і місце проведення інструктивних занять особового складу (в навчальному класі, обладнаному містечку тактичної підготовки військ тощо).

На інструктажі перевіряються знання чергових військових нарядів, начальників патрульних груп та патрулів військових нарядів своїх обов'язків і уміння діяти під час ускладнення обстановки.

Після інструктажу чергові військових нарядів, начальники патрульних груп та патрулів військових нарядів (з числа прапорщиків, військовослужбовців за контрактом) отримують табельну зброю.

Крім цього, чергові військових нарядів отримують документацію чергового військових нарядів (патрульно-постову відомість, маршрутні картки, контрольні листки; зразки рапортів: про попередження чи розкриття злочинів (у т.ч. по гарячих слідах), затриманих осіб за адміністративні правопорушення, застосування зброї, спецзасобів чи засобів фізичного впливу; схеми розстановки нарядів, патрульних дільниць, позивні, схеми організації зв'язку із взаємодійними органами).

2.5.7. Інструктивні заняття з особовим складом військових нарядів проводять командири взводів у навчальному класі, обладнаному містечку тактичної підготовки військ з використанням схем (макетів) та інших наочних посібників, приладів.

На інструктивному занятті:

оголошується склад військових нарядів;

коротко підбиваються підсумки несення служби за минулу добу;

доводиться оперативна обстановка;

ставляться конкретні завдання особовому складу та роз'яснюється порядок їх виконання;

уживаються заходи щодо додержання законності й особистої безпеки при несенні служби;

відпрацьовуються нормативи з тактичної підготовки військ та прийоми рукопашного бою і самозахисту;

перевіряються знання своїх обов'язків, порядок допуску посадових осіб до здійснення перевірки служби, спорядження і зовнішній вигляд військовослужбовців;

відпрацьовуються найбільш характерні тактичні прийоми несення служби (ведення нагляду, виявлення осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, запобігання та припинення групових порушень громадського порядку, затримання озброєних злочинців тощо), що вводяться при ускладненні оперативної обстановки.

2.5.8. Особовому складу, призначеному у військовий наряд, видаються:

службове посвідчення встановленого зразка (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

контрольний листок патруля (поста охорони порядку) (додаток 3), автопатрулю - журнал служби автопатруля (додаток 6) і картки маршруту патруля (начальникам військових нарядів);

радіостанція (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

свисток;

індивідуальний перев'язувальний пакет (аптечка);

кишеньковий електричний ліхтар;

фотокартки та інші дані про осіб, щодо яких установлено адміністративний нагляд, та осіб, яких оголошено в розшук;

бланки рапортів про адміністративні правопорушення (начальнику військового наряду, начальнику патрульної групи, черговому військових нарядів);

спеціальні засоби;

особиста зброя та боєприпаси (при несенні служби зі зброєю).

2.5.9. При проведенні інструктажів також дотримуються вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України ( z0213-94 ) (пункти 98-102).

2.6. Контроль за виконанням рішення командира військової частини в підрозділах

2.6.1. Контроль за виконанням рішення командира військової частини в підрозділах здійснюють: командир військової частини, його заступники, офіцери штабу, виховних структур, технічних служб і служб тилу.

Контроль повинен поєднуватися з наданням практичної допомоги підлеглим і супроводжуватися усуненням на місці виявлених недоліків.

2.6.2. Контроль за виконанням рішення командира повинен здійснюватися в кожному підрозділі щомісяця. Для роботи в підрозділі призначається група офіцерів управління частини на чолі з командиром або його заступником.

2.6.3. При організації контролю визначаються:

які підрозділи і хто перевіряє;

час, місце і мета перевірки;

методи роботи тих, кого перевіряють;

час і порядок підготовки офіцерів для роботи в підрозділах;

порядок оформлення підсумків роботи в підрозділах.

Основна увага звертається на надання практичної допомоги командирам підрозділів, які мають порушення дисципліни в своїх підрозділах та низькі показники службо-бойової діяльності.

2.6.4. При здійсненні контролю перевіряються:

бойова готовність підрозділів;

відповідність рішень, що прийняті командирами підрозділів, одержаному завданню й умовам оперативної обстановки; своєчасність доведення цих рішень до тих, хто виконує; ступінь підготовленості особового складу до несення служби з ОГП;

виконання поставлених завдань (ефективність використання сил і засобів, виконання вимог нормативних документів, якість несення патрульної служби);

стан навчання, виховання, військової дисципліни і внутрішнього порядку;

виконання встановленого порядку контролю за несенням служби військовими нарядами;

матеріально-технічне забезпечення;

надійність зв'язку;

ведення обліку й звітності, своєчасність донесень, їх об'єктивність і достовірність.

2.6.5. Після завершення роботи в підрозділі старший групи повинен:

записати пропозиції у книзі бойової служби підрозділу;

рапортом доповісти командиру військової частини про виконання завдання;

проінформувати офіцерів управління військової частини з питань, що їх стосуються;

установити контроль за виконанням розпоряджень, які були віддані підрозділам.

За підсумками роботи офіцерів управління військової частини в підрозділах може видаватися наказ.

2.6.6. Здійснюючи контроль і надаючи практичну допомогу підлеглим, командир військової частини, штаб, виховні структури, технічні служби і служби тилу вивчають і узагальнюють результати діяльності і вживають заходів щодо розповсюдження позитивного досвіду роботи.

2.7. Керівництво службово-бойовою діяльністю командиром підрозділу

2.7.1. Керівництво командиром підрозділу службово-бойовою діяльністю (лінійного батальйону, роти, взводу) включає:

планування заходів щодо виконання рішення (наказу) командира військової частини;

організацію патрульної служби;

перевірку служби військових нарядів;

організацію навчання і виховання особового складу, підтримку внутрішнього порядку в підрозділі;

підбиття підсумків служби.

2.7.2. Планування заходів щодо виконання рішення (наказу) командира військової частини проводиться на місяць. Намічені заходи передбачаються у календарному плані.

2.7.3. Організація патрульної служби в підрозділі включає:

прийняття рішення про організацію і несення служби з ОГП, його оформлення і постановку завдань виконавцям;

підбір, інструктаж особового складу військових нарядів;

уточнення (організацію) взаємодії, зв'язку.

2.7.4. Після отримання завдання й оцінивши обстановку, командир підрозділу приймає рішення на добу.

Дані про стан оперативної обстановки командир підрозділу одержує від командира військової частини (штабу), органу внутрішніх справ, а також у наслідок перевірки служби військових нарядів.

2.7.5. Після отримання завдання командир підрозділу повинен:

з'ясувати обсяг служби, склад, особливі обов'язки і порядок підготовки військових нарядів;

ужити необхідних заходів до поліпшення якості несення служби, навчання і виховання особового складу, зміцнення дисципліни і статутного порядку;

ужити заходів з матеріально-технічного забезпечення.

2.7.6. При оцінці обстановки командир підрозділу враховує:

стан громадського порядку в районі несення служби;

маршрути патрулювання та їх віддаленість від місця дислокації підрозділу;

наявність особового складу, зброї, транспорту та засобів зв'язку;

рівень професійної підготовки, службовий досвід військовослужбовців та стан військової дисципліни;

результати несення патрульної служби за минулу добу;

час доби, пору року, метеорологічні умови та їх вплив на дії нарядів;

заходи, які проводяться місцевими (громадськими) організаціями, органами внутрішніх справ, і їх вплив на організацію патрульної служби.

2.7.7. У рішенні на добу командир підрозділу відображає:

оперативну обстановку в районі несення служби;

на яких дільницях (маршрутах) зосередити основні зусилля при несенні патрульної служби;

завдання взводам (відділенням): кількість, види, склад нарядів, начальників військових нарядів; час і місце несення служби;

порядок і час інструктажу особового складу;

завдання з морально-психологічного забезпечення особового складу під час виконання завдань служби, порядок його проведення;

організацію взаємодії і зв'язку військових нарядів між собою, з нарядами органів внутрішніх справ, добровільних громадських формувань та гарнізонними патрулями;

бойовий розрахунок підрозділу у разі ускладнення оперативної обстановки;

завдання з матеріально-технічного та медичного забезпечення;

порядок організації і проведення контролю служби військових нарядів;

порядок проведення занять з військовослужбовцями;

завдання щодо підтримання внутрішнього порядку, наряди внутрішньої служби та для ведення господарських робіт.

Залежно від обстановки та характеру завдань у рішенні можуть передбачатися й інші питання.

Основний зміст свого рішення командир підрозділу записує у книзі бойової служби підрозділу військової частини (додаток 4).

2.7.8. На основі прийнятого рішення командир підрозділу визначає завдання (віддає розпорядження) своїм заступникам, командирам рот, взводів (відділень), старшинам та іншим виконавцям. Перед постановкою завдань він підбиває підсумки патрульної служби за минулу добу і інформує про зміни в оперативній обстановці, оформляє патрульно-постову відомість (додаток 5).

2.7.9. Підбір особового складу у військові наряди здійснює командир підрозділу з урахуванням думок своїх заступників.

У військовий наряд з ОГП призначаються військовослужбовці з одного відділення, а при чисельності наряду більше ніж відділення - з одного взводу. Забороняється призначати у військові наряди військовослужбовців, які не приймали присягу, не склали заліків після закінчення введення в бойову службу молодого поповнення, хворих і тих, хто мав дисциплінарні стягнення.

2.8. Контроль за організацією і несенням служби з ОГП

2.8.1. Контроль за організацією та несенням патрульної служби є важливим засобом зміцнення дисципліни серед особового складу та забезпечення високої активності військових нарядів у боротьбі зі злочинністю та в охороні громадського порядку. Він здійснюється шляхом проведення систематичних перевірок служби. Право перевірки служби військових нарядів мають:

особи, яким військові наряди підпорядковані, прямі та старші оперативні начальники цих осіб - військові та спільні наряди, споряджені від підпорядкованих їм військових частин (підрозділів);

командири взводів і старшина роти - військові наряди, споряджені від роти (крім військових нарядів, які очолюють офіцери);

командири батальйонів, рот та їх заступники, взводів - наряди, до складу яких входять їх підлеглі;

особи за дорученням начальника управління територіального командування;

начальники територіальних органів внутрішніх справ та їх заступники;

начальники ГУМВС, УМВС, УВСТ, їх заступники, начальники та інспекторський склад ГУМВС, УМВС, УВСТ;

посадові особи за дорученням командувача внутрішніх військ та його заступників;

посадові особи за дорученням Міністра внутрішніх справ України або його заступників;

посадові особи, які прибули для проведення інспекторської перевірки (у тому числі і для перевірки служби).

2.8.2. Посадові особи, які прибули для перевірки військових нарядів із вищих штабів, зобов'язані пред'являти начальникові військового наряду посвідчення на право перевірки військового наряду за підписом начальника, який призначив їх для перевірки, завірене гербовою печаткою.

Перевірка спільних нарядів проводиться разом з представником територіального органу внутрішніх справ (якому підпорядковується начальник патруля з числа працівників міліції) чи за окремим дорученням старшого оперативного (оперативного) начальника.

2.8.3. Перевірка служби з ОГП військових нарядів планується штабом військової частини на місяць і відображається в спеціальному графіку. У цьому графіку відображається перевірка несення служби військовослужбовцями цієї військової частини, а також перевірка спільно з працівниками територіального органу внутрішніх справ. При плануванні враховується необхідність щоденної перевірки несення служби кожного військового наряду. Перевірка служби може бути гласною та негласною. При негласній перевірці особа, яка перевіряє, потай веде спостереження за діями наряду. У разі грубого порушення порядку несення служби або при потребі надання патрульному наряду негайної допомоги перевірник припиняє свою перевірку та дає вказівки щодо усунення порушень чи надає військовослужбовцям відповідну допомогу. Перевірка служби з ОГП проводиться:

начальником управління територіального командування і його заступниками - не менш як 4 рази на місяць;

офіцерами управління територіального командування - не менше 5 разів на місяць;

командиром військової частини і його заступниками - не менше 5 разів на місяць;

офіцерами управління військової частини - не менше 6 разів на місяць;

командирами підрозділів (батальйонів, рот, взводів) та їх заступниками - не менше 8 разів на місяць.

До перевірки несення служби можуть залучатися військовослужбовці-жінки, офіцери, прапорщики, військовослужбовці за контрактом.

2.8.4. Про наслідки перевірки патрульно-постової служби особа, яка перевіряє, робить відповідний запис у контрольному листі начальника патруля військового наряду (у службовій книжці міліціонера - при спільному несенні служби), патрульно-постовій відомості підрозділу з переліком конкретних недоліків, зроблених зауважень і вжитих заходів.

За результатами перевірки складається рапорт на ім'я особи, яка призначала перевірку. При виявленні недоліків в організації та несенні служби особа, яка перевіряє, зобов'язана на місці вжити заходів щодо їх усунення. За грубе порушення вимог цього Положення, Статуту патрульно-постової служби міліції України ( z0213-94 ) наряд може бути знятий з маршруту (поста) особами, яким він підпорядкований.

2.8.5. Стан і якість перевірок нарядів розглядається на спільних службових нарадах не менше одного разу на місяць зі складанням відповідного протоколу наради.

2.8.6. Офіцери, прапорщики і військовослужбовці-жінки, призначені для перевірки служби, інструктуються командиром військової частини, начальником штабу або заступником командира військової частини з громадської безпеки та отримують посвідчення на право перевірки нарядів. При необхідності їм виділяється автотранспорт.

2.8.7. При перевірці військових нарядів, які несуть патрульну службу, також дотримуються вимог Статуту патрульно-постової служби міліції України ( z0213-94 ), пунктів 104, 106-107 та 109-117.

2.9. Посилення служби при ускладненні оперативної обстановки

2.9.1. При ускладненні оперативної обстановки служба подовжується на строк:

Міністром внутрішніх справ України - до 15 діб;

командувачем внутрішніх військ - до 10 діб;

начальником управління територіального командування - до 7 діб;

командиром військової частини - до 5 діб.

Рішення про перехід на посилений варіант несення служби оформляється наказом (розпорядженням).

Про перехід на посилену бойову службу, підстави та вжиті заходи доповідається старшому командирові та старшому оперативному начальникові.

2.9.2. На період введення посиленого варіанту несення служби додатково передбачаються:

заходи щодо підвищення бойової готовності, перевірка готовності резервів, уточнення планів дій за надзвичайних ситуацій, уведення в дію додаткових засобів зв'язку та їх робота протягом доби;

призначення оперативних груп у штабах та призначення черговими по частині найбільш досвідчених офіцерів;

збільшення чисельності військових нарядів для несення бойової служби за рахунок максимального скорочення залучення особового складу на інші потреби, не пов'язані з виконанням завдань з ОГП, призначення їх начальниками офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців за контрактом та досвідчених сержантів, посилення контролю за бойовою службою;

посилення охорони казарм підрозділів, приміщень штабів та складів;

активізація виховної роботи з підвищення пильності особового складу;

посилення чергування в добових нарядах частин і підрозділів;

організація патрулювання в пунктах дислокації підрозділів і військових частин;

виїзд транспортних засобів з автомобільного парку тільки за розпорядженням командира військової частини;

перевірка наявності, стану обліку та збереження зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, вибухових, сильнодійних та отруйних речовин, паливно-мастильних матеріалів, установлення посиленого контролю за їх видачею;

перевірка стану протипожежних засобів і готовності позаштатних команд;

перевірка готовності сил та засобів інженерного забезпечення для ліквідації загрози вибуху.

Усі заходи щодо посилення бойової служби командир військової частини проводить у взаємодії з територіальними органами внутрішніх справ.

2.10. Підбиття підсумків служби й облік результатів несення служби

2.10.1. Після закінчення служби патрульні наряди прибувають до територіального органу внутрішніх справ, де керівним (начальницьким) складом органу внутрішніх справ спільно з черговим військових нарядів, офіцером, призначеним старшим від військової частини, а також працівником міліції, призначеним для перевірки організації та несення служби, підбиваються підсумки несення служби з оцінкою діяльності кожного патрульного наряду.

2.10.2. Щокварталу в ГУМВС, УМВС на колегіях і щомісяця на оперативних нарадах розглядається стан роботи з охорони правопорядку, на яких дається принципова оцінка кожному підрозділу, військовій частині та з'єднанню окремо з вимогливим ставленням до керівників, які не забезпечують у повному обсязі виконання поставлених завдань.

2.10.3. Підсумки служби підбиваються окремо з офіцерами, прапорщиками, сержантами та солдатами:

в управлінні територіального командування - за місяць, квартал, півріччя та рік;

у військовій частині - за місяць, квартал, півріччя та рік;

у батальйоні - за місяць;

у роті (взводі) - за тиждень і місяць;

у відділенні - щоденно;

у військовому наряді - після виконання завдання.

Під час підбиття підсумків служби з ОГП в управлінні територіального командування, з'єднанні та військовій частині беруть участь представники ГУМВС, УМВС за місцем розташування управління територіального командування, військової частини (підрозділу).

2.10.4. За підсумками несення служби видається наказ про наслідки виконання завдань бойової служби: в управлінні територіального командування - один раз на півріччя, а в з'єднанні та військовій частині - щокварталу.

2.10.5. При самостійному несенні служби, у разі затримання особи за підозрою вчинення злочину, військовий наряд доставляє затриманого до чергової частини територіального органу внутрішніх справ, де старший наряду складає рапорт.