Про затвердження Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

N 486 від 07.12.98 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 29 грудня 1998 р. за N 833/3273

Про затвердження Правил видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства транспорту N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 N 505 ( z0619-02 ) від 24.07.2002 N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 Наказами Міністерства транспорту та зв'язку N 543 ( z0725-07 ) від 21.06.2007 N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 Наказами Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

З метою вдосконалення сертифікації авіаційного персоналу в Україні згідно з вимогами Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), на виконання Указу Президента України від 11.06.97 N 531/97 "Про заходи щодо впорядкування державного регулювання діяльності цивільної авіації в Україні" та у відповідності із стандартами і рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Державній авіаційній адміністрації України (Семенов М.Ю.):

2.1. Зареєструвати зазначені Правила в Міністерстві юстиції України в установленому чинним законодавством порядку.

2.2. Довести Правила до всіх зацікавлених організацій, зареєстрованих на території України, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців.

2.3. Привести нормативно-правові акти, видані Укравіацією, у відповідність з цими Правилами.

3. Керівникам структурних підрозділів Мінтрансу і Укравіації вивчити та взяти до керівництва зазначені вище Правила.

4. З моменту введення цього наказу Положение о классификации специалистов гражданской авиации СССР, затверджене МЦА СРСР від 19.12.88 N 44/И, вважати таким, що не застосовується на території України, та пункти 4, 6 наказу Міністерства транспорту України від 13.12.93 N 474 скасувати.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра транспорту України Демиденка А.Ф.

Міністр І.П.Данькевич

Затверджено наказом Міністерства транспорту України 07.12.98 N 486

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1998 р. за N 833/3273

Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні

( У тексті Правил слово "Укравіація" замінено словом "Укравіатранс", а слова "Голова Укравіації" замінено на слова "Директор Укравіатрансу" у всіх відмінках згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

( У тексті Правил слова "пілот-аматор" у всіх відмінках замінено словами "приватний пілот" у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства транспорту N 505 ( z0619-02 ) від 24.07.2002 )

{ У тексті Правил та додатків слово "Укравіатранс" замінено словом "Державіаадміністрація", слова "Директор Укравіатрансу" замінено словами "голова Державіаадміністрації" та слова "кваліфікаційна відмітка" замінити словом "рейтинг" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

{ У тексті Правил слова "Державна авіаційна адміністрація України", "Державний департамент авіаційного транспорту" у всіх відмінках замінено словами "Державна авіаційна служба України"; слово "Державіаадміністрація" у всіх відмінках замінено словами "Державіаслужба України" у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }

1. Загальні положення

1.1. Правила видачі свідоцтв авіаційному персоналу в Україні (далі - Правила) обов'язкові для авіаційного персоналу, що здійснює експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців в організаціях, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до кандидатів на отримання свідоцтв та рейтингів, порядок сертифікації авіаційного персоналу, процедури видачі, внесення обмежень та вилучення свідоцтв, продовження терміну їх дії.

1.3. Правила є основою для розробки навчальних програм підготовки авіаційних фахівців, сертифікації навчальних закладів, експлуатантів та інших організацій, що займаються підготовкою та перепідготовкою авіаційних фахівців, а також для інспектування експлуатантів, підприємств з технічного обслуговування та ремонту авіаційної техніки, обслуговування повітряного руху, навчальних закладів та інших організацій, що експлуатують цивільні повітряні судна.

2. Визначення термінів та скорочення

У цьому розділі наводяться терміни та скорочення, які зустрічаються в тексті цих Правил:

2.1. Визначення термінів

2.1.1. Авіаційний фахівець - фізична особа, яка пройшла спеціальну професійну підготовку і є власником відповідного свідоцтва.

2.1.2. Автожир - літальний апарат, важчий за повітря, що підтримується в польоті за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами, які вільно обертаються навколо осей, що перебувають приблизно у вертикальному положенні.

{ Пункт 2.1 розділу 2 доповнено новим підпунктом 2.1.2 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

2.1.3. Аеростат - повітряне судно, легше за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою.

2.1.4. Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, що підтримується в польоті переважно за рахунок реакції повітря з одним або декількома несучими гвинтами, що обертаються силовою установкою навколо осей, які знаходяться приблизно у вертикальному положенні.

2.1.5. Вид повітряних суден - класифікація повітряних суден на підставі встановлених основних характеристик, наприклад: літак, вертоліт, планер і т. ін.

2.1.6. Другий пілот - особа, яка має свідоцтво пілота і виконує певні функції пілота на борту повітряного судна, крім функцій командира повітряного судна; виняток становить особа, яка має свідоцтво пілота та знаходиться на борту повітряного судна з метою проходження льотної підготовки.

2.1.7. Засвідчити придатність до польоту - оформити у карті-наряді або в іншому документі з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, що замінює її, запис, який свідчить, що повітряне судно або його частини відповідають діючим нормам льотної придатності після виконання технічного обслуговування повітряного судна або його частин.

У транзитних аеропортах засвідчення придатності до польоту можливе після передпольотного огляду членом екіпажу без усунення несправностей повітряного судна, яке зайняте в регулярних повітряних перевезеннях, якщо інше не передбачено регламентом з технічного обслуговування цього типу повітряного судна. Порядок допуску членів екіпажу до передпольотного та післяпольотного огляду з правом засвідчення придатності повітряного судна до польоту визначає Державіаслужба України. ( Пункт доповнено абзацом другим згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

2.1.8. Зчислення шляху - спосіб обчислення поточних координат місцезнаходження повітряного судна за елементами його руху.

2.1.9. Карта-наряд на технічне обслуговування повітряного судна - основний документ для обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, вид якого затверджується Державіаслужбою України під час сертифікації експлуатанта або організації з технічного обслуговування.

2.1.10. Рейтинг - кваліфікаційна відмітка, яка є невід'ємною частиною свідоцтва та встановлює особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва (крім свідоцтва студента-диспетчера). { Підпункт пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.11. Командир повітряного судна - пілот, відповідальний за керування повітряним судном та його безпеку протягом польотного часу.

2.1.12. Комплексний пілотажний тренажер - спеціальний технічний пристрій, який сертифіковано Державіаслужбою України для підготовки та перевірки льотного складу і за допомогою якого на землі імітується політ за нормальних, особливих та аварійних умов.

2.1.13. Літак - повітряне судно, важче за повітря, що приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого в польоті створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.

2.1.14. Медичне свідоцтво (сертифікат) - документ, що видається лікарсько-льотною сертифікаційною комісією та підтверджує відповідність його власника конкретним вимогам придатності за станом здоров'я під час виконання функціональних обов'язків.

2.1.15. Наліт з інструктором - польотний час, протягом якого власник свідоцтва або кандидат на його одержання проходить льотну підготовку на борту повітряного судна з інструктором, який має відповідне свідоцтво та відповідний рейтинг інструктора. ( Пункт підрозділу 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

2.1.16. Надлегке повітряне судно (моторне) - повітряне судно, обладнане силовою установкою, з максимальною сертифікованою злітною масою не вище 450 кг і, згідно з експлуатаційною документацією, мінімальною швидкістю звалювання у посадочній конфігурації не більше 65 км/год. Моторні надлегкі повітряні судна за принципом керування поділяються на типи з балансирним та аеродинамічним керуванням.

2.1.17. Ніч - період часу між заходом та сходом сонця, що починається увечері та закінчується вранці, коли центр сонячного диску знаходиться на 6 градусів нижче обрію.

2.1.18. Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках політно-інформаційне обслуговування, аварійне оповіщення, консультативне обслуговування повітряного руху, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

2.1.19. Офіційний медичний висновок - висновок щодо конкретного випадку, зроблений медичними експертами в установленому порядку.

2.1.20. Пілотування - зміна положення повітряного судна у просторі шляхом дії на органи керування протягом польотного часу.

2.1.21. План польоту - документ установленої форми, що надається органам обслуговування повітряного руху командиром повітряного судна та містить визначені формалізовані відомості про передбачуваний політ або частину польоту, які необхідні для обробки, індикації та забезпечення польоту.

2.1.22. Планер - повітряне судно, важче за повітря, що не приводиться до руху силовою установкою і підйомна сила якого створюється переважно за рахунок аеродинамічних реакцій на нерухомих поверхнях за даних умов польоту.

2.1.23. Підготовка за затвердженою програмою - початкова підготовка, перепідготовка, перенавчання та підвищення кваліфікації авіаційних фахівців, що здійснюються за спеціальними програмами, які затверджені Державіаслужбою України та під контролем Державіаслужби України.

2.1.24. Повітряне право - сукупність знань відповідних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність цивільної авіації.

2.1.25. Повітряне судно - літальний апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні.

2.1.26. Повітряний рух - рух повітряних суден у польоті, а також рух на площі маневрування аеродрому. ( Пункт в редакції Наказу Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

2.1.27. Пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин - вживання авіаційним персоналом одного або кількох психоактивних речовин, що призводить до:

а) небезпеки для людини, що їх вживає, або загрози життю, здоров'ю або благополуччю інших людей;

б) проблеми чи розладу професійного, соціального, психічного або фізичного характеру.

2.1.28. Психоактивні речовини - алкоголь, опіоїди, каннабіноїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулювальні засоби, галюциногени та летючі розчинники. Виняток становлять тютюн і кофеїн.

2.1.29. Самостійний наліт курсанта-пілота - час польоту, протягом якого курсант-пілот є єдиною відповідальною особою на борту повітряного судна.

2.1.30. Свідоцтво про технічне обслуговування - карта-наряд або інший документ з обліку та оформлення робіт з технічного обслуговування, який її замінює, де зроблено запис, який підтверджує, що роботу з технічного обслуговування виконано задовільно згідно із завданням на технічне обслуговування та Керівництвом з технічного обслуговування.

2.1.31. Визнання сертифіката - визначення відповідності вимогам Державіаслужби України сертифіката авіаційного навчального закладу (організації з підготовки авіаційного персоналу) іноземної держави, виданого повноважним органом цивільної авіації цієї держави або іншим повноважним органом цивільної авіації.

2.1.32. Технічне обслуговування - роботи, необхідні для підтримання льотної придатності повітряного судна, в тому числі капітальний ремонт, перевірка, заміна, модифікація або усунення дефекту, що виконуються як окремо, так і в поєднанні.

2.1.33. Тип повітряного судна - всі повітряні судна такого самого основного проектування, включаючи всі модифікації, крім модифікацій, які виникають в результаті зміни в обслуговуванні, в льотних характеристиках або у доповненні льотного екіпажу.

{ Підпункт 2.1.33 пункту 2.1 розділу 2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Підпункт пункту 2.1 розділу 2 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }

2.1.34. Цивільне повітряне судно - повітряне судно, що занесене до Державного реєстру цивільних повітряних суден.

2.1.35. Час наземного тренування за приладами - час, протягом якого пілот (член екіпажу повітряного судна) відпрацьовує на землі політ за приладами на комплексному пілотажному тренажері, затвердженому Державіаслужбою України.

2.1.36. Час польоту вертольота (наліт) - період часу від початку розбігу вертольота під час зльоту (від початку взяття "шаг-газу" при вертикальному зльоті) до кінця пробігу під час посадки (до скидання "шаг-газу" при вертикальній посадці).

2.1.37. Час польоту літака (наліт) - період часу від початку руху літака під час зльоту або від початку збільшення режиму роботи двигунів під час зльоту без зупинки на виконавчому старті до закінчення пробігу після посадки.

2.1.38. Час польоту за приладами - час польоту, що виконується за умови, коли положення повітряного судна у просторі та його місцезнаходження визначаються екіпажем цілком або частково за пілотажними та навігаційними приладами.

2.1.39. Час польоту (наліт пілота) за приладами - час, протягом якого пілот керує повітряним судном виключно за приладами без використання зовнішніх орієнтирів.

2.1.40. Час польоту планера (наліт пілота) - загальний час перебування в польоті на буксирі та без буксиру з моменту початку руху планера під час зльоту і до моменту його зупинки після закінчення польоту.

2.1.41. Член екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, якій в установленому порядку доручено виконання певних обов'язків на борту повітряного судна протягом виконання політного завдання.

2.1.42. Член льотного екіпажу повітряного судна - особа авіаційного персоналу, на яку покладено обов'язки, пов'язані з керуванням повітряним судном протягом виконання політного завдання.

2.1.43. Інструктор авіакомпанії - авіаційний спеціаліст, який має свідоцтво члена екіпажу (за фахом), відповідний досвід експлуатації повітряного судна конкретного типу (варіанта) та підготовлений відповідно до встановленої Державіаслужбою України процедури для виконання тренувань членів екіпажу, які мають відповідне свідоцтво члена екіпажу та рейтинг відповідного типу (варіанта) повітряного судна, з метою допуску до виконання польотів на повітряному судні даної авіакомпанії. ( Підрозділ 2.1 доповнено пунктом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

2.1.44. Сектор маршруту (сектор) - політ, що включає зліт, вихід на маршрут, політ за маршрутом, тривалістю не менше як 15 хвилин, зниження, заходження на посадку та посадку. ( Підрозділ 2.1 доповнено пунктом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

2.1.45. Диспетчер управління повітряним рухом (диспетчер УПР /диспетчер повітряного руху/ диспетчер служби руху) - особа, яка здійснює диспетчерське обслуговування повітряного руху та має свідоцтво диспетчера служби руху з чинними рейтингами відповідно до наданих прав. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.46. Фахівець обслуговування повітряного руху - посадова особа, яка має свідоцтво диспетчера служби руху або оператора служби руху та відповідні права здійснювати обслуговування повітряного руху (диспетчерське обслуговування, польотно-інформаційне, аварійне обслуговування), а також посадові особи, які вповноважені здійснювати керівництво зміною, органом ОПР, відділами, підрозділами, напрямами з організації обслуговування повітряного руху та здійснюють інспектування органів ОПР. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.47. Студент-диспетчер управління повітряним рухом (Student Air Traffic Controller) - особа, яка закінчила початкову підготовку за затвердженою програмою, отримала відповідну кваліфікацію для того, щоб розпочати стажування на реальному робочому місці органу ОПР, та яка має свідоцтво студента-диспетчера УПР. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.48. Обслуговування за засобами спостереження ОПР - термін, що свідчить про те, що обслуговування надається безпосередньо з використанням засобів системи спостереження ОПР. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.49. Оператор авіаційної станції (служби руху) - посадова особа, яка має право надавати обслуговування повітряного руху, за винятком надання диспетчерського обслуговування повітряного руху. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.50. Система спостереження ОПР - загальний термін, який означає у відповідних випадках автоматичне залежне спостереження (ADS-B), первинний радіолокатор (PSR), вторинний радіолокатор (SSR) або будь-яку іншу порівняну з ними систему наземного базування, що дозволяє ідентифікувати повітряні судна. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.1.51. Порівняна система наземного базування - це система, що продемонструвала себе за допомогою порівняної оцінки або іншої методології такою, що має рівень безпеки та характеристики, які еквівалентні або кращі, ніж у моноімпульсного вторинного радіолокатора. { Пункт 2.1 розділу 2 доповнено підпунктом згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

2.2. Скорочення

АД - авіаційний двигун.

АДВ - аеродромна диспетчерська вишка.

АіРЕО - авіаційне і радіоелектронне обладнання.

АК - авіакомпанія.

АП - авіапідприємство.

АРЗ - аварійно-рятувальні засоби.

АТ - авіаційна техніка.

АТБ - авіаційно-технічна база.

АФО - аерофотознімальне обладнання.

БЗМ ВРО - бортові засоби механізації вантажно-розвантажувальних операцій.

ВА - вільний аеростат.

ВПП - використання повітряного простору.

ВТК - відділ технічного контролю.

ДОП - диспетчерський орган підходу.

ЗПМ - злітно-посадковий майданчик.

ЗПС - злітно-посадкова смуга.

ІАС - інженерно-авіаційна служба.

ІТП - інженерно-технічний персонал.

КПС - командир повітряного судна.

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації.

КПК - курси підвищення кваліфікації.

КТЕ - керівництво з технічної експлуатації.

КТЛ - комплексний тренажер літака.

ЛА - літальний апарат.

ЛЛСК - лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.

МКК - місцева кваліфікаційна комісія.

М макс.зл. - максимальна сертифікована злітна маса повітряного судна.

МнПЛ - міжнародні повітряні лінії.

НЗ - навчальний заклад.

НПС - надлегке повітряне судно.

НСЦ - навчально - сертифікаційний центр.

ОПР - обслуговування повітряного руху.

ПВП - правила візуальних польотів.

ППП - правила польотів за приладами.

ПС - повітряне судно.

РД - руліжна доріжка.

РДЦ - районний диспетчерський центр.

РТЗ - радіотехнічні засоби.

РТО - регламент технічного обслуговування.

Сектор ПІО - сектор польотно-інформаційного обслуговування.

СУ - силова установка.

ТО - технічне обслуговування.

ЦА - цивільна авіація.

ЦЛЛСК - Центральна лікарсько-льотна сертифікаційна комісія.

CRI - інструктор класу ПС (Class Rating Instructor).

FI - льотний інструктор (Flight Instructor).

IRI - інструктор польотів за приладами (Instrument Rating Instructor).

SFI - інструктор тренажера (Synthetic Flight Instructor).

TRI - інструктор типу (Tape Rating Instructor).

LI - лінійний інструктор авіакомпанії (Line Instructor).

{ Пункт 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003; в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

3. Нормативні посилання

При розробці цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України ( 3167-12 ) (надано чинності Постановою Верховної Ради України від 4 травня 1993 року ( 3168-12 );

Постанова Верховної Ради від 12.09.91 N 1545-12 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР";

{ Абзац четвертий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }

Положення про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.98 N 889 ( 819-93-п, 889-98-п );

{ Абзац шостий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }

Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) ( 995_038 ) та додатки до неї;

Руководство по созданию и работе авиационных учебных центров (Doc 9401-AN/921), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по созданию государственной системы выдачи свидетельств личному составу и управлению этой системой (Doc 9379-AN/916), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по обучению (Doc 7192), IKAO (частини B-5, D-1, E-1);

Руководство по организации работ в области летной годности (Doc 9389-AN/919), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по процедурам зксплуатационной сертификации и контроля (Doc 8335-AN/879/3), 1-е вид., 1983, IKAO;

Руководство по типовым правилам национального регулирования производства полетов и сохранения летной годности воздушных судов (Doc 9388-AN/918), 2-е вид., 1987, IKAO;

{ Абзац чотирнадцятий розділу 3 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 343 ( z1108-11 ) від 05.09.2011 }

4. Загальні вимоги щодо свідоцтв

4.1. Авіаційні фахівці допускаються до самостійної професійної діяльності з експлуатації та ТО ПС, ВПП та ОПР лише за умови, якщо вони мають офіційний дозвіл Державіаслужби України на здійснення такої діяльності у вигляді свідоцтв авіаційного персоналу (крім посвідчення курсанта).

4.2. Авіаційним фахівцям видаються такі свідоцтва або посвідчення:

а) членам екіпажу ПС:

посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт);

свідоцтво пілота планера;

свідоцтво пілота вільного аеростата;

свідоцтво пілота надлегкого повітряного судна;

посвідчення курсанта-штурмана;

свідоцтво штурмана;

посвідчення курсанта-бортінженера;

свідоцтво бортінженера;

свідоцтво бортрадиста;

свідоцтво бортоператора;

свідоцтво бортпровідника;

свідоцтво льотчика-спостерігача;

б) інженерно-технічному авіаційному персоналу:

свідоцтво інженера з технічного обслуговування ПС;

свідоцтво техніка з технічного обслуговування ПС;

в) свідоцтво диспетчера служби руху;

г) свідоцтво співробітника із забезпечення польотів;

ґ) свідоцтво оператора служби руху (авіаційної станції); { Пункт 4.2 розділу 4 доповнено підпунктом "ґ" згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

д) свідоцтво студента-диспетчера служби руху. { Пункт 4.2 розділу 4 доповнено підпунктом "д" згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

4.3. Державіаслужба України видає свідоцтва авіаційних фахівців на підставі об'єктивної оцінки відповідності кандидата на одержання свідоцтва вимогам та процедурам, установленим цими Правилами.

4.4. Посвідчення курсанта видає МКК льотного навчального закладу на підставі наказу про допуск його до льотного навчання.

4.5. Кандидат на одержання свідоцтва зазначеного виду та/або рейтингу повинен мати відповідну підготовку за затвердженою програмою у сертифікованому навчальному закладі, належний досвід та придатність за станом здоров'я, підтверджені в установленому цими Правилами порядку. Підготовка авіаційного персоналу України, що здійснюється в інших державах для експлуатації ПС іноземного виробництва, повинна бути визнана Державіаслужбою України.

{ Пункт 4.5 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

4.6. Кандидат на одержання свідоцтва повинен продемонструвати відповідність своїх знань та умінь вимогам цих Правил. Порядок оцінки знань та вмінь визначається Державіаслужбою України.

( Пункт 4.6 в редакції Наказу Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

4.7. При порушенні вимог нормативно-правових документів, що регламентують льотну роботу, ВПП та ОПР, ТО АТ, що безпосередньо впливають на безпеку польотів, авіаційний фахівець може бути обмежений в правах, наданих йому свідоцтвом, з обмеженням терміну дії цього свідоцтва чи без, шляхом внесення відповідного запису в XIII розділ додаткової тимчасової частини свідоцтва. При цьому зазначаються характер порушення з посиланням на відповідний пункт нормативного документа, вид обмеження, посада, прізвище особи, яка внесла запис, аеропорт, дата та підпис. ( Абзац перший пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

Посадова особа, яка внесла запис, інформує про це керівників АК (АП) та структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв та ГІБП. Для фахівців служби руху та ІТП додатково вноситься запис у журнал обліку порушень. ( Абзац другий пункту 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

4.8. Власник свідоцтва, в яке внесено обмеження, має право завершити виконання завдання на політ, якщо порушення не пов'язано з авіаційною подією або пов'язано з ризиком вживання психоактивних речовин, та в місячний термін направляється керівництвом АК (АП) до структурного підрозділу Державіаслужби України з видачі свідоцтв для перевірки знань спецдисциплін з метою підтвердження кваліфікації. Перевірку техніки пілотування, літаководіння, практичної роботи в польоті, з ОПР або з ТО відповідно, після перевірки знань спецдисциплін здійснює інспекторський склад Державіаслужби України, який має відповідні свідоцтва авіафахівця. За результатами перевірки структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв, ураховуючи вимоги пункту 4.21 цих Правил, узгоджує з ГІБП рішення про зняття або збереження обмежень. ( Пункт 4.8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

4.9. Посадових осіб, яким надається право вносити обмеження, призначає голова Державіаслужби України своїм наказом.

4.10. Посадові особи, яким надано право вносити обмеження в свідоцтва, несуть персональну відповідальність за об'єктивність застосованих санкцій.

4.11. Відповідальність за підтримання рівня кваліфікації власника свідоцтва авіаційного фахівця та допуск його до робіт у межах повноважень, передбачених свідоцтвом, несуть керівники льотних служб, підприємств з ТО та служб руху.

4.12. Програми за курсом підготовки для одержання свідоцтв або рейтингів розробляються згідно з вимогами цих Правил та затверджуються Державіаслужбою України.

4.13. Підтвердження рівня кваліфікації власників свідоцтв здійснюється шляхом перевірок їх знань та умінь згідно з вимогами нормативних документів, які регламентують діяльність цивільної авіації України, та цих Правил. Якщо для перевірки знань авіаційних фахівців використовуються тести, то зміст та процедура їх проведення повинні бути сертифіковані Державіаслужбою України.

4.14. У разі наявності відповідного дозволу Державіаслужби України члени екіпажу ПС можуть проходити перевірку їх кваліфікації на сертифікованих комплексних пілотажних тренажерах.

4.15. Свідоцтво члена екіпажу видається для виконання польотів на ПС, зареєстрованих в Україні. На ПС України можуть виконувати польоти пілоти та інші члени екіпажу, які мають свідоцтва, видані іншою державою, у разі визнання їх Державіаслужбою України.

4.16. Визнання свідоцтва авіаційного фахівця, що видане іншою державою, здійснюється Державіаслужбою України шляхом видачі відповідного сертифіката. Сертифікат визнання (додаток 1 до цих Правил) додається до свідоцтва, виданого іншою державою, і свідчить, що воно діє нарівні із свідоцтвом, виданим в Україні. Термін дії сертифіката визнання не перевищує терміну дії самого свідоцтва, а у випадку свідоцтва "постійного" типу - терміну дії медичного сертифіката, але у всіх випадках не більше шести місяців. Порядок визнання свідоцтв авіаційного персоналу, виданих іншими державами, наведений у пункті 12.6 цих Правил. ( Пункт 4.16 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

4.17. Права на здійснення професійної діяльності встановлюються для кожної категорії свідоцтв цими Правилами.

Власники свідоцтв транспортного пілота (літак/вертоліт), комерційного пілота (літак/вертоліт), бортінженера та штурмана (стосовно вимог пункту 6.3.2б цих Правил) допускаються до професійної діяльності не більше ніж на двох типах та/або класах ПС. ( Пункт 4.17 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

4.18. Власнику свідоцтва дозволяється проводити навчання, потрібне для видачі певного свідоцтва або отримання рейтингу, якщо він має відповідну спеціальну відмітку інструктора. Здійснення сертифікаційних або кваліфікаційних перевірок авіаційного персоналу дозволяється за наявності відповідної спеціальної відмітки інструктора за умов дозволу Державіаслужби України на виконання функцій екзаменатора. { Пункт 4.18 розділу 4 в редакції Наказу Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

4.19. Власник свідоцтв припиняє використання прав, що надаються свідоцтвом та відповідними рейтингами, у разі погіршення стану здоров'я, що завадить їм безпечно здійснювати ці права.

4.20. Власники свідоцтв не повинні використовувати права, що надаються свідоцтвами та відповідними рейтингами, перебуваючи під впливом будь-якої психоактивної речовини, що може призвести до нездатності здійснювати ці права безпечним та належним чином.

4.21. Власники свідоцтв не повинні здійснювати пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин. При виявленні пов'язаного з ризиком вживання психоактивних речовин власник свідоцтва усувається від виконання своїх обов'язків з повідомленням в Державіаслужбу України та внесенням про це запису в свідоцтво згідно з пунктами 4.7 - 4.10 цих Правил. Власник свідоцтва відновлює виконання своїх обов'язків згідно з рішенням структурного підрозділу Державіаслужби України з видачі свідоцтв, узгодженого з ГІБП, яке приймається на підставі офіційного медичного висновку, в якому зазначається, що пов'язане з ризиком вживання психоактивних речовин не здійснюється (при потребі проведено лікування) та продовження виконання цією особою конкретних функцій не загрожує безпеці польотів. ( Пункт 4.21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

4.22. Кандидат на одержання свідоцтва члена екіпажу ПС, диспетчера служби руху повинен мати медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності), виданий ЦЛЛСК/ЛЛСК згідно з установленими вимогами щодо медичної сертифікації авіаційного персоналу ЦА України. ( Абзац перший пункту 4.22 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

Строк дії медичного сертифіката встановлюється Спільними Авіаційними Вимогами JAR-FCL 1, 2, 3, 4 "Видача свідоцтв льотному екіпажу", які застосовуються в цивільній авіації України згідно з наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 27 березня 2006 року N 223 ( z0426-06 ) "Про застосування в цивільній авіації України Спільних Авіаційних Вимог JAR-FCL 1, 2, 3, 4 "Видача свідоцтв льотному екіпажу", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2006 року № 426/12300. { Абзац другий пункту 4.22 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

Строк дії офіційного медичного висновку (для здійснення аматорської діяльності) встановлюється з дати його видачі і не перевищує 24 місяці.{ Абзац третій пункту 4.22 розділу 4 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац четвертий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац п'ятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац шостий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац сьомий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац восьмий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац дев'ятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац десятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац одинадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац дванадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац тринадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац чотирнадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

{ Абзац п'ятнадцятий пункту 4.22 розділу 4 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

4.23. Інженерно-технічний персонал, який виконує завдання на політ з метою технічного обслуговування ПС в іноземних аеропортах, повинен проходити передполітний медичний огляд з метою підтвердження здатності за станом здоров'я брати участь у польотах.

4.24. Передбачену медичну сертифікацію власника свідоцтва, який виконує польоти в районі, віддаленому від місцезнаходження встановленої ЦЛЛСК/ЛЛСК, може бути відстрочено згідно з дозволом Державіаслужби України за умови, що така відстрочка не перевищуватиме:

а) одного періоду протягом не більш як 6 місяців для члена екіпажу ПС, який здійснює некомерційну діяльність;

б) двох послідовних періодів по 3 місяці кожний для члена екіпажу ПС, який здійснює комерційну діяльність за умови, що перед кожним періодом член екіпажу ПС одержує позитивний медичний висновок після огляду в призначеного члена ЦЛЛСК/ЛЛСК даного району або в лікаря, який має офіційний дозвіл займатися лікарською практикою у даному районі. Висновок про медичний огляд надсилається до Державіаслужби України.

4.25. Свідоцтво не є дійсним, якщо його власнику не видано медичний сертифікат або медичний висновок (для здійснення аматорської діяльності) або не продовжено термін його дії за станом здоров'я.

{ Пункт 4.25 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001; Наказом Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

4.26. Спеціалістам (громадянам України), які пройшли відповідну авіаційну підготовку поза системою ЦА в навчальних закладах України або навчальних закладах інших держав, що визнані Державіаслужбою України та не мають перерв у льотній роботі більше 5 років (для членів екіпажу), відповідне свідоцтво може бути видане після перепідготовки в сертифікованих Державіаслужбою України авіаційних навчальних закладах за спеціальними програмами (перепідготовка фахівців з інших установ) та перевірки рівня кваліфікації згідно з вимогами цих Правил.

( Розділ 4 доповнено пунктом 4.26 згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000; в редакції Наказу Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

4.27. Розробка програм підготовки авіаційного персоналу з дисципліни "Людський фактор" проводиться у відповідності до інструктивного матеріалу, що викладений в "Руководстве по обучению в области человеческого фактора" (DOC 9683), ІКАО. ( Розділ 4 доповнено пунктом 4.27 згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

4.28. Володіння мовою

4.28.1. Пілоти літаків та вертольотів і ті штурмани, які повинні вести радіотелефонний зв'язок на борту повітряного судна, повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її.

4.28.2. Диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її.

4.28.3. Пілоти літаків та вертольотів, штурмани, диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій, які безпосередньо здійснюють радіотелефонний зв'язок, повинні демонструвати спроможність розмовляти мовою, яка використовується для радіотелефонного зв'язку, та розуміти її на рівні не нижче 4-го згідно зі шкалою оцінювання рівнів володіння мовою для ведення радіотелефонного зв'язку, наведеною у додатку 14 до цих Правил.

4.28.4. Пілоти літаків та вертольотів, штурмани, диспетчери служби руху та оператори авіаційних станцій, які продемонстрували спроможність володіння мовою нижче експертного рівня (рівень 6), офіційно оцінюються через визначені періоди відповідно до продемонстрованого кожною особою рівня володіння мовою, як зазначено нижче:

а) особи, які демонструють володіння мовою на робочому рівні (рівень 4), повинні офіційно оцінюватися щонайменше один раз на три роки;

б) особи, які демонструють володіння мовою на високому рівні (рівень 5), повинні офіційно оцінюватися щонайменше один раз на шість років;

в) періодичне офіційне оцінювання не застосовується до осіб, які продемонстрували експертний рівень (рівень 6) володіння мовою.

{ Розділ 4 доповнено пунктом 4.28 згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 842 ( z1157-07 ) від 24.09.2007 }

5. Свідоцтва та рейтинги пілотів

5.1. Загальні вимоги щодо свідоцтв та рейтингів пілотів

5.1.1. Загальні вимоги до видачі свідоцтва.

5.1.1.1. Власник свідоцтва пілота може бути допущений до виконання функцій КПС або другого пілота будь-якого з таких видів ПС:

літак;

вертоліт;

планер;

вільний аеростат.

5.1.1.2. Вид ПС зазначається у назві самого свідоцтва.

5.1.1.3. Якщо власник свідоцтва пілота претендує на одержання свідоцтва іншого виду ПС, то Державіаслужба України визначає відповідність претендента встановленим цими Правилами вимогам та приймає рішення про видачу нового свідоцтва. Видача свідоцтва транспортного пілота проводиться за умови анулювання свідоцтва комерційного пілота відповідної особи. ( Підпункт 5.1.1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

5.1.2. Рейтинг про клас і тип ПС

5.1.2.1. Рейтинги про клас.

а) рейтинги про клас встановлюються для таких однопілотних ПС, для яких не вимагається рейтинг про тип:

всіх однодвигунних поршневих літаків (земля);

всіх однодвигунних поршневих літаків (море);

всіх планерів;

всіх мотопланерів;

однодвигунних турбогвинтових літаків кожного виробника або розробника (земля);

всіх багатодвигунних поршневих літаків (земля);

всіх багатодвигунних поршневих літаків (море);

всіх поршневих автожирів;

всіх мотодельтапланів (земля);

всіх мотодельтапланів (море);

всіх мотопарапланів;

всіх вільних аеростатів.

б) для переходу на інший тип чи модифікацію ПС, для яких не вимагається рейтинг про тип, в рамках одного рейтингу класу необхідна льотна ознайомлювальна підготовка з питань відмінностей. { Підпункт 5.1.2.1 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.1.2.2. Рейтинги про тип ПС установлюються для кожного типу ПС, клас яких не зазначено в підпункті 5.1.2.1 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 цього розділу:

кожного типу багатопілотного літака;

кожного типу однопілотного багатодвигунного літака, оснащеного турбогвинтовим або турбореактивним двигуном;

кожного типу однопілотного однодвигунного літака, оснащеного турбореактивним двигуном;

кожного типу вертольотів.

{ Підпункт 5.1.2.2 підпункту 5.1.2 пункту 5.1 розділу 5 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.1.2.3. Рейтинги про клас або про клас і тип ПС заносяться в додаткову тимчасову частину свідоцтва. У додаткову частину свідоцтва не може бути внесено більше ніж два рейтинги про допуск до польотів на відповідних типах ПС в різних класах.

{ Підпункт 5.1.2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.1.2.4. Рейтинги про тип ПС заносяться із зазначенням функцій КПС або другого пілота.

5.1.3. Вимоги до рейтингів про клас і тип ПС

5.1.3.1. Рейтинг про клас ПС заноситься до свідоцтва після демонстрації кандидатом потрібного рівня знань та умінь згідно із затвердженими Державіаслужбою України вимогами для відповідного класу ПС. ( Підпункт 5.1.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

5.1.3.2. Рейтинг про тип ПС заноситься, якщо кандидат:

а) під контролем пілота-інструктора на відповідному типі ПС і/або відповідному пілотажному тренажері пройшов підготовку за затвердженою програмою та відпрацював:

зліт, посадку, політ за звичайними схемами, маневри на всіх етапах польоту;

дії та пілотування в особливих випадках, при відмові силової установки та інших систем;

політ за приладами, включаючи заходження на посадку, вихід на друге коло і заходження на посадку за приладами з використанням точних та неточних посадочних систем за нормальних та аварійних умов, у тому числі з імітацією відмови двигуна (якщо це передбачено КЛЕ);

взаємодію в екіпажі в усіх особливих випадках, що передбачені КЛЕ;

б) продемонстрував уміння та знання, потрібні для забезпечення належного рівня безпеки польоту, що відповідають обов'язкам КПС або другого пілота, та пройшов перевірку за затвердженою програмою;

в) продемонстрував рівень знань, визначений цими Правилами для відповідного свідоцтва, та пройшов перевірку.

5.1.4. Порядок внесення рейтингів викладений у пункті 12.4 цих Правил.

5.1.5. КПС і другий пілот допускаються до виконання польотів за приладами тільки за наявності рейтингу про допуск до польотів в умовах ППП. Рейтинг про допуск до польотів в умовах ППП до свідоцтва транспортного пілота (літак) не заноситься, оскільки вона є складовою частиною такого свідоцтва.

5.1.6. Облік польотного часу

5.1.6.1. Курсанту-пілоту або власнику свідоцтва пілота в наліт зараховується повністю весь час, протягом якого він виконував польоти на робочому місці пілота самостійно та з інструктором на літаку з подвійним керуванням. Цей час зараховується в загальний наліт, що потрібен для первинного отримання свідоцтва пілота або свідоцтва пілота вищого рівня.

5.1.6.2. Час польоту, протягом якого другий пілот виконував під контролем пілота-інструктора функції КПС, зараховується повністю в сумарний наліт, що потрібен для одержання свідоцтва вищого рівня. Такі польоти виконуються за спеціальною програмою з пілотом-інструктором на правому сидінні.

5.1.7. Власники свідоцтв комерційного пілота або пілота транспортної авіації не допускаються до виконання функцій КПС, зайнятих у регулярних або нерегулярних польотах, що виконуються за плату або за наймом, при досягненні 63-річного віку. При цьому рейтинг: "КПС (тип ПС)" або "КПС-інструктор (тип ПС)" у свідоцтві комерційного пілота або пілота транспортної авіації підлягає анулюванню. { Пункт 5.1.7 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 543 ( z0725-07 ) від 21.06.2007 }

5.1.8. Рейтинги пілота-інструктора поділяються на шість категорій:

льотний інструктор (FI);

інструктор з підготовки для отримання рейтингу відповідного типу ПС (TRI);

інструктор з підготовки для отримання рейтингу класу ПС (CRI);

інструктор з підготовки для отримання рейтингу польотів за правилами (IRI);

інструктор тренажера відповідного типу ПС (SFI);

інструктор авіакомпанії відповідного типу ПС (LI).

( Розділ 5 доповнено пунктом 5.1.8 згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001, із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 27 ( z0072-03 ) від 16.01.2003 )

5.2. Посвідчення курсанта-пілота (літак/вертоліт)

5.2.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання посвідчення

5.2.1.1. Вік кандидата - не менше 16 років.

{ Підпункт 5.2.1.1 підпункту 5.2.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.2.1.2. Кандидат на одержання посвідчення курсанта-пілота повинен освоїти курс наземної підготовки в сертифікованому Державіаслужбою України льотному навчальному закладі перед початком навчальних польотів.

5.2.1.3. Придатність за станом здоров'я.

Курсант-пілот не допускається до льотного навчання на борту ПС, якщо він не має діючого медичного сертифіката, що відповідає вимогам до конкретного виду свідоцтва.

{ Підпункт 5.2.1.3 підпункту 5.2.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001, Наказом Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.2.2. Права власника посвідчення та умови здійснення таких прав

5.2.2.1. Посвідчення курсанта-пілота дає право курсанту перебувати на борту ПС і бути включеним у політне завдання для проходження програми льотної підготовки.

5.2.2.2. Перш як здійснювати вищезазначені права, власник посвідчення повинен пройти відповідну теоретичну та тренажерну підготовку за затвердженою програмою.

5.2.2.3. Курсант-пілот допускається до самостійних польотів тільки під контролем або з дозволу затвердженого пілота-інструктора. При цьому вживаються заходи до того, щоб здійснення ним наданих прав не призвело до загрози безпеці польотів.

5.2.2.4. Курсант-пілот допускається до пілотування ПС міжнародними повітряними лініями, якщо існує відповідна угода між Україною та державою, над територією якої мають виконуватися навчальні польоти.

5.2.2.5. Курсант-пілот не допускається до пілотування ПС при виконанні польотів з пасажирами на борту.

5.3. Свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт)

5.3.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання свідоцтва

5.3.1.1. Вік кандидата - не менше 17 років.

5.3.1.2. Знання

Кандидат повинен продемонструвати знання, що відповідають правам, які надаються власнику свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт), з таких галузей:

Повітряне право

а) правила та положення, що стосуються власника свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт); правила польотів; правила і процедури обслуговування повітряного руху;

Експлуатація повітряних суден

б) принципи роботи силових установок, систем та приладового обладнання ПС; трансмісії (силового приводу) для вертольотів;

в) експлуатаційні обмеження ПС та силових установок; відповідні експлуатаційні дані з КЛЕ ПС або з іншого документа, що містить цю інформацію;

Льотні характеристики ПС та планування польотів

г) вплив завантаження та центрування на льотні характеристики ПС; розрахунки маси та центрування ПС;

ґ) використання та практичне застосування параметрів злітних, посадочних та інших характеристик ПС;

д) передполітне планування і планування польоту за маршрутом при виконанні польотів в умовах ПВП; підготовка та подання планів польоту для органів ОПР; відповідні правила ОПР; порядок повідомлень про місцезнаходження; порядок установлення висотоміру; виконання польотів у районах з інтенсивним рухом;

Можливості та обмеження людини в льотній діяльності

е) можливості та обмеження людини в льотній діяльності (людський фактор) щодо приватного пілота (літак/вертоліт);

Авіаційна метеорологія

є) застосування основ авіаційної метеорології і правил отримання та використання метеорологічної інформації;

Повітряна навігація

ж) практичні аспекти аеронавігації та методи зчислення шляху; користування аеронавігаційними картами; вимірювання висоти;

Експлуатаційні процедури

з) використання аеронавігаційної документації (такої, як AIP, NOTAM), авіаційні коди та скорочення;

и) відповідні запобіжні заходи та дії за аварійних обставин, включаючи дії, що здійснюють з метою обходу небезпечних метеоумов, турбулентності в сліді та інших небезпечних для польоту явищ;

додатково для вертольотів:

і) провалювання при працюючих двигунах, земний резонанс і боковий крен;

Аеродинаміка польоту ПС

ї) основи польоту щодо літаків/вертольотів;

Радіотелефонія

к) правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну щодо польотів в умовах ПВП; дії, які застосовують за відмови зв'язку.

5.3.1.3. Досвід

5.3.1.3.1. Кандидат повинен мати загальний наліт не менш як 40 годин в якості пілота літака/вертольоту. Дозволяється зараховувати в цей загальний наліт не більш як 5 годин нальоту, виконаних з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері.

Якщо кандидат має наліт в якості пілота на інших видах ПС, то структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв визначає прийнятність урахування цього нальоту та ступінь можливого зниження вимог до часу нальоту.

( Пункт 5.3.1.3.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

5.3.1.3.2. Кандидат на отримання свідоцтва приватного пілота (літак) повинен мати не менш як 10 годин самостійного нальоту на літаках під керівництвом пілота-інструктора, включаючи 5 годин самостійного нальоту за маршрутом, при цьому принаймні один політ за маршрутом протягом не менш як 280 км (150 м. миль) з посадкою до повної зупинки літака на двох різних аеродромах.

5.3.1.3.3. Кандидат на отримання свідоцтва приватного пілота (вертоліт) повинен мати не менш як 10 годин самостійного нальоту на вертольотах під керівництвом пілота-інструктора, включаючи 5 годин самостійного нальоту за маршрутом, при цьому принаймні один політ за маршрутом протягом не менш як 186 км (100 м. миль) з посадками в двох різних пунктах.

5.3.1.4. Льотна підготовка

5.3.1.4.1. Кандидат повинен пройти підготовку на ПС з подвійним управлінням під керівництвом пілота-інструктора. Пілот-інструктор забезпечує набуття кандидатом достатнього експлуатаційного досвіду на рівні вимог, що пред'являються до приватного пілота, з таких галузей:

а) передполітна підготовка, включаючи розрахунок маси та центрування, огляд та обслуговування ПС;

б) аеродромний рух та польоти за схемами руху, методи і запобіжні заходи зіткнень;

в) керування ПС за допомогою зовнішніх візуальних орієнтирів;

г) дії за аварійних обставин, включаючи імітацію несправностей бортового обладнання;

ґ) польоти на контрольований аеродром, зльоти з контрольованого аеродрому, проліт контрольованого аеродрому, дотримання правил ОПР, правил радіотелефонного зв'язку та фразеології радіообміну;

д) випробовування двигуна та маневрування на землі; зліти і посадки за нормальних умов та під час бічного вітру;

е) виконання польотів з площадок з обмеженими розмірами;

додатково на літаках:

є) політ на критично низьких повітряних швидкостях; розпізнавання початкового та розвинутого звалювання та вихід з нього;

ж) політ на гранично великих повітряних швидкостях; визначення та вихід з крутого зниження по спіралі;

з) зльоти з малим розбігом зі скороченої зльотної смуги та з урахуванням висоти прольоту перешкод;

и) політ тільки за приладами, включаючи виконання розворотів на 180 градусів у горизонтальній площині;

і) польоти за маршрутом за допомогою візуальних орієнтирів, методів зчислення шляху та радіотехнічних засобів (за їх наявності);

додатково на вертольотах:

ї) виведення на початковому етапі з режиму провалювання (вихрове кільце, переважчення несучого гвинта) при працюючих двигунах у межах нормального діапазону оборотів двигуна;

к) висіння; зльоти та посадки при попутному вітрі та з площадок з ухилом;

л) зльоти та посадки з мінімальною потрібною тягою; техніка зльоту та посадки в максимальному режимі; швидкі зупинки;

м) захід на посадку та посадка в режимі авторотації;

н) польоти за маршрутом за допомогою візуальних орієнтирів, методів зчислення шляху та радіотехнічних засобів (за їх наявності), включаючи принаймні один політ тривалістю не менше однієї години.

Кандидат повинен пройти льотне навчання польотам за приладами під керівництвом пілота-інструктора. Пілот-інструктор повинен забезпечити набуття кандидатом досвіду польотів тільки за приладами, включаючи виконання розворотів на 180 градусів в горизонтальній площині на ПС, обладнаному відповідними приладами.

5.3.1.4.2. Якщо права, що надані цим свідоцтвом, повинні здійснюватися вночі, то кандидат проходить навчання польотам у нічний час на ПС з подвійним керуванням з пілотом-інструктором, включаючи зльоти, посадки та навігацію.

5.3.1.4.3. Досвід польотів за приладами, вказаний в пункті 5.3.1.4.1 цих Правил, та досвід польотів уночі, вказаний в пункті 5.3.1.4.2 цих Правил, не дають власнику свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт) права на пілотування ПС в умовах ППП без наявності відповідного рейтингу.

{ Підпункт 5.3.1.4.3 підпункту 5.3.1.4 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.3.1.5. Уміння

Кандидат повинен пройти перевірку та продемонструвати здатність виконувати в якості КПС правила, схеми польоту та маневри, вказані в пункті 5.3.1.4 цих Правил, а також уміння:

а) керувати ПС з дотриманням його експлуатаційних обмежень;

б) плавно і точно виконувати всі маневри;

в) приймати правильне рішення і кваліфіковано здійснювати контроль та нагляд у польоті;

г) застосовувати знання з аеронавігації;

ґ) постійно здійснювати керування ПС таким чином, щоб забезпечувати належне виконання схеми польоту або будь-якого маневру з точки зору безпеки польотів.

5.3.1.6. Придатність за станом здоров'я

Кандидат повинен мати діючий медичний сертифікат або медичний висновок, відповідний до медичного стандарту другого класу. ( Підпункт 5.3.1.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

5.3.2. Права власника свідоцтва та умови здійснення таких прав

5.3.2.1. Свідоцтво приватного пілота (літак/вертоліт), термін дії якого не скінчився, дає його власнику право виконувати функції, але не за платню:

а) КПС на ПС з одним пілотом, максимальна злітна маса якого 5700 кг і менше, що не виконує польоти з метою отримання прибутку;

б) другого пілота (де потрібен другий пілот) на ПС з максимальною зльотною масою 5700 кг і менше, що не виконує польоти з метою отримання прибутку;

{ Підпункт 5.3.2.2 підпункту 5.3.2 пункту 5.3 розділу 5 виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 207 ( z0730-12 ) від 10.04.2012 }

5.4. Свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт)

5.4.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання свідоцтва

5.4.1.1. Вік кандидата - не менше 18 років.

5.4.1.2. Знання

Кандидат повинен продемонструвати знання, що відповідають правам, які надаються власнику свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт), з таких галузей:

Повітряне право

а) правила та положення, що стосуються власника свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт); правила польотів; відповідна практика та правила обслуговування повітряного руху;

Експлуатація повітряних суден

б) принципи експлуатації та роботи силових установок, систем і приладового обладнання ПС; трансмісії (силових приводів) для вертольотів;

в) експлуатаційні обмеження відповідних ПС та силових установок; відповідні експлуатаційні дані з КЛЕ ПС або іншого документа, що містить цю інформацію;

г) використання і перевірка справності обладнання і систем відповідних ПС;

ґ) правила технічного обслуговування планера, систем та силових установок відповідних ПС;

Льотні характеристики ПС та планування польотів

д) вплив завантаження і центрування, включаючи вплив вантажу на зовнішній підвісці (для вертольотів), льотно-технічні характеристики, а також характеристики керованості ПС; розрахунки маси і центрування ПС;

е) використання та практичне застосування параметрів злітних, посадочних та інших характеристик ПС;

є) передполітне планування та планування польоту за маршрутом, що відповідають польотам в умовах ПВП; підготовка та подання планів польоту для цілей ОПР; відповідні правила обслуговування повітряного руху; порядок установки шкали висотомірів;

Можливості та обмеження людини в льотній діяльності

ж) можливості та обмеження людини в льотній діяльності (людський фактор) щодо комерційного пілота (літак/вертоліт);

Авіаційна метеорологія

з) розуміння та застосування авіаційних метеорологічних зведень, карти прогнозів; правила одержання та використання метеорологічної інформації перед польотом та під час польоту;

и) авіаційна метеорологія, кліматологія відповідних районів з точки зору її впливу на авіацію; переміщування зон низького та високого тиску; структура атмосферних фронтів; виникнення і характеристики особливих явищ погоди, що впливають на умови польоту за маршрутом, зльоту та посадки; обхід районів небезпечних метеоумов;

Повітряна навігація

і) аеронавігація, включаючи використання аеронавігаційних карт, приладів і навігаційних засобів, розуміння принципів та характеристики відповідних навігаційних систем; робота бортового обладнання; вимірювання висоти;

Експлуатаційні процедури

ї) використання аеронавігаційної документації (такої, як AIP, NOTAM), авіаційні коди та скорочення;

к) відповідні запобіжні заходи та дії за аварійних обставин, включаючи дії, які здійснюють з метою обходу небезпечних умов, турбулентності в сліді та інших небезпечних для польоту явищ;

додатково для вертольотів:

л) провалювання при працюючих двигунах, земний резонанс, боковий крен та інші небезпечні ситуації під час експлуатації;

м) експлуатаційні правила перевезення вантажу, включаючи вантаж на зовнішній підвісці (для вертольотів); потенційний ризик, пов'язаний з перевезенням небезпечного вантажу;

н) вимоги і правила проведення інструктажу пасажирів з питань безпеки, включаючи запобіжні заходи, яких дотримуються при посадці на ПС та висадці з нього;

Аеродинаміка польоту ПС

о) теорія польоту відносно ПС;

Радіотелефонія

п) правила ведення радіотелефонного зв'язку та фразеологія радіообміну при польотах в умовах ПВП; дії, яких дотримуються у разі втрати зв'язку.

5.4.1.3. Досвід

5.4.1.3.1. Кандидат на одержання свідоцтва комерційного пілота (літак) повинен мати загальний наліт не менш як 150 годин під час проходження курсу підготовки за затвердженою програмою в якості пілота літака. Дозволяється зарахування в цей загальний наліт не більш як 10 годин нальоту, виконаних з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері.

5.4.1.3.2. При підготовці за затвердженою Державіаслужбою України спеціальною програмою допускається підготовка комерційних пілотів (літак) при нальоті під час проходження курсу не менш як 100 годин. Дозволяється зараховувати до цього загального нальоту не більш як 10 годин нальоту, виконаного з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері. У цьому разі право проходження підготовки для виконання польотів за МнПЛ такий пілот одержує тільки після набуття досвіду польотів, передбачених у пункті 5.4.1.3.1 цих Правил.

5.4.1.3.3. Загальний наліт кандидата на одержання свідоцтва комерційного пілота (літак) містить у собі не менш як:

а) 70 годин в якості КПС літака;

б) 20 годин нальоту за маршрутом в якості КПС літака, включаючи політ за маршрутом протягом не менш як 555 км (300 м. миль), з виконанням в ході цього польоту двох посадок до повної зупинки на двох різних аеродромах;

в) 10 годин нальоту за приладами, з яких не більш як 5 годин може становити час наземного тренування за приладами на комплексному пілотажному тренажері;

г) 5 годин нальоту вночі, включаючи виконання 5 зльотів та 5 посадок у якості КПС літака.

5.4.1.3.4. Кандидат на одержання свідоцтва комерційного пілота (вертоліт) повинен мати загальний наліт не менш як 100 годин при підготовці за затвердженою програмою в якості пілота вертольоту. Дозволяється зараховувати в цей загальний наліт не більш як 10 годин нальоту, виконаних з пілотом-інструктором на комплексному пілотажному тренажері.

5.4.1.3.5. Загальний наліт кандидата на одержання свідоцтва комерційного пілота (вертоліт) містить в собі не менш як:

а) 35 годин у якості КПС вертольота;

б) 10 годин нальоту за маршрутом у якості КПС вертольота, включаючи політ за маршрутом з виконанням в ході цього польоту посадок у двох різних пунктах;

в) 10 годин нальоту за приладами, з яких не більш як 5 годин може становити час наземного тренування за приладами на комплексному пілотажному тренажері;

г) 5 годин уночі, включаючи 5 зльотів та 5 посадок у якості КПС вертольота.

5.4.1.3.6. Якщо кандидат має наліт в якості пілота на ПС інших типів або видів, то структурний підрозділ Державіаслужби України з видачі свідоцтв визначає можливість урахування цього нальоту та ступінь можливого зниження вимог пунктів 5.4.1.3.1 - 5.4.1.3.5 цих Правил до часу нальоту. ( Пункт 5.4.1.3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 584 ( z0779-00 ) від 23.10.2000 )

5.4.1.4. Льотна підготовка

5.4.1.4.1. Кандидат повинен пройти льотну підготовку на ПС з подвійним керуванням під керівництвом пілота-інструктора. Пілот-інструктор забезпечує набуття кандидатом експлуатаційного досвіду на рівні вимог, що пред'являються до комерційного пілота, з таких галузей:

а) передполітна підготовка, включаючи розрахунки маси та центрування, огляд та обслуговування ПС;

б) аеродромний рух та польоти за схемами руху, правила і запобіжні заходи зіткнень;

в) керування ПС за допомогою зовнішніх візуальних орієнтирів;

г) основні маневри та виведення з незвичайних положень за допомогою тільки основних пілотажних приладів;

ґ) політ за маршрутом з використанням візуальних орієнтирів, методів зчислення шляху і радіонавігаційних засобів; правила зміни маршруту;

д) польоти на контрольований аеродром, вильоти з контрольованого аеродрому, проліт контрольованого аеродрому, дотримання правил обслуговування повітряного руху, правил радіотелефонного зв'язку та фразеології радіообміну;

додатково на літаках:

е) політ на критично низьких повітряних швидкостях; запобігання штопору; розпізнавання початкового та розвинутого звалювання та вихід з нього;

є) політ на критично великих повітряних швидкостях; визначення і виведення з крутого зниження спіраллю;

ж) зльоти та посадки за нормальних умов та під час бічного вітру;

з) зльоти з малим розбігом (зі скороченої зльотної смуги з урахуванням висоти прольоту перешкод); посадка на аеродромі з обмеженими розмірами;

и) порядок дій і маневри в особливих та аварійних умовах;

додатково на вертольотах;

і) виведення на початковому етапі з режиму провалювання при працюючих двигунах; методи виведення з режиму малих обертів несучого гвинта в межах нормального діапазону обертів двигуна;

ї) маневрування на землі та випробовування двигуна; висіння; зльоти та посадки - в нормальних умовах, під час попутного вітру та з площадок з ухилом; заходження на посадку крутими траєкторіями;

к) зльоти та посадки з мінімальною потрібною тягою; техніка зльоту та посадки на максимальному режимі; використання площадок з обмеженими розмірами; швидкі зупинки;

л) висіння за межами впливу землі; польоти з вантажем на зовнішній підвісці (при потребі); політ на великій висоті;

м) порядок дій за особливих випадків та аварійної обстановки, включаючи імітацію несправностей бортового обладнання; заходження на посадку та посадка в режимі авторотації.

5.4.1.4.2. Для виконання польотів уночі кандидат навчається на ПС з подвійним керуванням з пілотом-інструктором з виконання польотів уночі, включаючи зльоти, посадки та навігацію.

5.4.1.4.3. Досвід польотів за приладами, наведений у пунктах 5.4.1.3.3 "в", 5.4.1.3.5 "в" та 5.4.1.4.1 "г" цих Правил, і досвід польотів уночі, наведений у пунктах 5.4.1.3.3 "г" та 5.4.1.3.5 "г" цих Правил, не дають власнику свідоцтва комерційного пілота (літак/вертоліт) права на пілотування ПС в умовах ППП.

5.4.1.5. Уміння

Кандидат повинен пройти перевірку та продемонструвати здатність виконувати в якості КПС правила, схеми польоту та маневри, наведені у пункті 5.4.1.4 цих Правил, а також уміння:

а) керувати ПС з дотриманням його експлуатаційних обмежень;

б) плавно і точно виконувати всі маневри;

в) приймати правильні рішення і кваліфіковано здійснювати контроль та нагляд у польоті;

г) застосовувати знання з аеронавігації;

ґ) постійно здійснювати керування ПС таким чином, щоб забезпечити належне виконання схеми польоту або будь-якого маневру з точки зору безпеки польотів.

5.4.1.6. Придатність за станом здоров'я

Кандидат повинен мати діючий медичний сертифікат, що відповідає медичному стандарту першого класу.

( Підпункт 5.4.1.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінтрансу N 893 ( z0024-02 ) від 26.12.2001 )

5.4.2. Права власника свідоцтва та умови здійснення таких прав

5.4.2.1. Свідоцтво комерційного пілота (літак/вертоліт), термін дії якого не скінчився, дає його власнику право:

а) виконувати функції КПС при комерційних повітряних перевезеннях на будь-якому ПС, що сертифікований для польотів з одним пілотом;

б) виконувати функції другого пілота при комерційних повітряних перевезеннях на будь-якому ПС, для експлуатації якого потрібен другий пілот;

в) використовувати всі права власника свідоцтва приватного пілота (літак/вертоліт).

5.4.2.2. Власнику свідоцтва дозволяється виконувати функції КПС при комерційних повітряних перевезеннях на ПС 3-го та 4-го класів, для експлуатації яких потрібен другий пілот, без права виконання міжнародних польотів.

5.4.2.3. Пілотування ПС в умовах ППП власник свідоцтва здійснює за наявності рейтингу про право на польоти за приладами.

5.4.2.4. Пілотування багатодвигунних ПС власник свідоцтва здійснює тільки за наявності рейтингу про право польотів на багатодвигунних ПС.

5.4.2.5. Перш як використовувати надані права вночі, власник свідоцтва повинен виконати вимоги, наведені в пунктах 5.4.1.3.3 "г", 5.4.1.3.5 "г" та 5.4.1.4.2 цих Правил.

5.5. Свідоцтво транспортного пілота (літак/вертоліт)

5.5.1. Вимоги, що пред'являються до кандидата для одержання свідоцтва

5.5.1.1. Вік кандидата - не менше 21 року.

5.5.1.2. Знання

Кандидат повинен продемонструвати знання, що відповідають правам, які надаються власнику свідоцтва транспортного пілота (літак/вертоліт), з таких галузей:

Повітряне право

а) правила та положення стосовно власника свідоцтва транспортного пілота (літак/вертоліт); правила польотів; відповідна практика та правила обслуговування повітряного руху;

Експлуатація повітряних суден

б) конструкція ПС; загальні характеристики та обмеження електричних, гідравлічних систем, систем наддування та інших систем ПС; системи керування польотом, включаючи автопілот та автостабілізацію;

в) принципи роботи, правила експлуатації та обмеження силових установок ПС; вплив атмосферних умов на характеристики двигунів, відповідні експлуатаційні дані з КЛЕ ПС або з іншого документа, що містить цю інформацію;

г) правила експлуатації та обмеження відповідних ПС; вплив атмосферних умов на льотно-технічні характеристики ПС;

ґ) використання та перевірка справності обладнання та систем відповідних ПС;

д) пілотажні прилади; компаси, поворотна помилка та помилка через вплив прискорення; гіроскопічні прилади, експлуатаційні обмеження та вплив прецесії; правила та порядок дій під час відмови різних пілотажних приладів;

е) правила технічного обслуговування планерів, систем та силових установок відповідних ПС;

Льотні характеристики ПС та планування польотів

є) вплив завантаження та центрування, включаючи вплив вантажу на зовнішній підвісці (для вертольотів), на льотно-технічні характеристики та характеристики керованості ПС; розрахунки маси та центрування ПС;

ж) використання та практичне застосування параметрів злітних, посадочних та інших характеристик ПС, включаючи правила керування у крейсерському режимі;

з) передполітне планування та оперативне планування польоту за маршрутом, підготовка і подання планів польоту для цілей ОПР; відповідні правила обслуговування повітряного руху; порядок установлення висотоміру;

Можливості та обмеження людини в льотній діяльності

и) можливості та обмеження людини в льотній діяльності (людський фактор) щодо транспортного пілота (літак/вертоліт);

Авіаційна метеорологія

і) розуміння та застосування авіаційних метеорологічних зведень, карти прогнозів; коди та скорочення; правила одержання та використання метеорологічної інформації перед польотом і під час польоту;

ї) авіаційна метеорологія, кліматологія відповідних районів з точки зору її впливу на авіацію; переміщування зон низького та високого тиску; структура атмосферних фронтів; виникнення та характеристики особливих явищ погоди, що впливають на умови польоту за маршрутом, зльоту та посадки;

к) причини, розпізнавання та наслідки зледеніння двигунів та планера, несучого гвинта (для вертольотів); порядок входу у фронтальну зону; обхід районів з небезпечними метеоумовами;

додатково для літаків:

л) практичні знання метеорології на великих висотах, включаючи розуміння та використання метеозведень, карт та прогнозів; струминна течія;

Повітряна навігація

м) аеронавігація, включаючи використання аеронавігаційних карт, радіонавігаційних засобів та систем зональної навігації; особливі навігаційні вимоги щодо польотів за маршрутами на велику відстань; вимірювання висоти;