Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Тип: Наказ

№ 169

Дата: 11 липня 2018 р.

Статус: Чинний

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.07.2018 № 169

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 липня 2018 р.

за № 822/32274

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства

розвитку громад та територій

№ 261 від 27.10.2020

Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури

№ 486 від 11.06.2023}

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення енергетичної ефективності будівель, що додається.

2. Департаменту з питань проектування об'єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

Віце-прем'єр-міністр України -

Міністр регіонального

розвитку, будівництва

та житлово-комунального

господарства України

Г. Зубко

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства

з енергоефективності та енергозбереження України

Заступник Міністра екології

та природних ресурсів України

Голова Державної регуляторної служби України

С. Савчук

В.М. Вакараш

К. Ляпіна

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ

Міністерства регіонального

розвитку, будівництва

та житлово-комунального

господарства України

11 липня 2018 року № 169

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 липня 2018 р.

за № 822/32274

МЕТОДИКА

визначення енергетичної ефективності будівель

{У тексті Методики слова та цифри «ДСТУ Б А.2.2-12» замінено словом та цифрами «ДСТУ 9190» згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

І. Загальні положення

1. Ця Методика встановлює механізм визначення енергетичної ефективності будівель, у тому числі:

перелік показників енергетичної ефективності будівель;

метод визначення енергетичної ефективності будівель;

особливості визначення енергетичної ефективності будівель, приміщення яких мають різне функціональне призначення;

проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів;

визначення класу енергетичної ефективності будівель.

2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у таких значеннях:

виявлення фактичного стану будівлі - процес оцінки конструктивних параметрів теплоізоляційної оболонки будівлі та її інженерних систем сертифікованими фахівцями з наступним використанням отриманих результатів при встановленні та оцінюванні показників енергетичної ефективності;

еталонна будівля - будівля, яка відображає типову геометрію та системи будівлі, типові енергетичні характеристики огороджувальних конструкцій теплоізоляційної оболонки, інженерних систем будівлі, типову функціональність та типову структуру витрат з урахуванням характерних кліматичних умов та географічного розташування;

клас системи управління/регулювання - оцінений рівень впливу автоматизації будівель і технічного управління будівлею за енергоспоживанням будівлі;

питома енергопотреба - показник енергетичної ефективності будівлі, що визначає кількість енергії, яку необхідно подати до або видалити з кондиціонованого об'єму для забезпечення нормованих теплових умов мікроклімату в приміщеннях, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі або об'єму будівлі;

питоме споживання енергії (питоме енергоспоживання) - показник енергетичної ефективності будівлі, який визначає кількість енергії, що надходить до системи опалення, охолодження, постачання гарячої води, вентиляції або освітлення для задоволення потреб в енергії при опаленні, охолодженні, гарячому водопостачанні, вентиляції або освітленні відповідно, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі/об'єму будівлі;

показник енергетичної ефективності - числове значення енергетичної характеристики будівлі, яке використовується для ранжування енергетичної ефективності, вимог до енергетичної ефективності та/або для сертифіката.

Інші терміни, використані у цій Методиці, вживаються у значеннях, визначених у Законах України «Про енергетичну ефективність будівель», «Про регулювання містобудівної діяльності».

ІІ. Показники енергетичної ефективності будівель

1. Показниками енергетичної ефективності для будівель є:

питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води;

питоме енергоспоживання при опаленні;

питоме енергоспоживання при охолодженні;

питоме енергоспоживання при постачанні гарячої води;

питоме енергоспоживання систем вентиляції;

питоме енергоспоживання при освітленні;

питоме енергоспоживання первинної енергії;

питоме енергоспоживання викидів парникових газів.

2. Показники енергетичної ефективності будівель визначаються розрахунковим методом.

3. Вихідні дані для розрахунків показників енергетичної ефективності будівель, вимоги до процедури збору та обробки інформації про фактичні або проектні характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем визначаються відповідно до вимог частини восьмої статті 7 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

4. Розрахунок питомого енергоспоживання на освітлення є обов'язковим для визначення енергетичної ефективності громадських будівель.

ІІІ. Обов'язкова інформація, що враховується при визначенні енергетичної ефективності будівель

1. Місцеві кліматичні умови визначається згідно з розділами 5-7, 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» (далі - ДСТУ-Н Б В.1.1-27), додатку А ДСТУ 9190:2022 «Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання» (далі - ДСТУ 9190).

{Пункт 1 розділу III в редакції Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

2. Функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі визначають згідно з проектною документацією чи документацією, складеною за результатами технічної інвентаризації, або паспортом об'єкта, який складається згідно з Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

3. Геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі визначаються згідно з проектною документацією відповідно до вимог розділу 4 ДСТУ Б А.2.2-8:2010 «Розділ «Енергоефективність» у складі проектної документації об'єктів» (далі - ДСТУ Б А.2.2-8) або паспортом будівлі.

У разі відсутності необхідної проектної документації характеристики будівлі визначають за результатами виявлення фактичного стану будівлі відповідно до розділів 6, 7 та 9 ДСТУ Б EN 15603:2013 «Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки» (EN 15603:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15603), розділу 4 ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції» (далі - ДСТУ Н Б А.2.2-5), розділів 5 та 7 ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 «Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки» (далі - ДСТУ-Н Б А.2.2-13), ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 «Енергоефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження» (EN ISO 13790:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN ISO 13790).

4. Санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів та документів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату згідно з пунктом 6.4 розділу 6 та розділом 13 ДСТУ 9190.

{Пункт 4 розділу III в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

5. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та їх елементів (у тому числі обладнання), а також інженерних систем встановлюється згідно з пунктом 6.14 розділу 6 ДБН В.2.6-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель» (далі - ДБН В.2.6-31), розділом 5 ДСТУ Б В.2.6-35:2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови» (далі - ДСТУ Б В.2.6-35), пунктом 6.10 розділу 6 ДБН В.2.6-33:2008 «Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації» (далі - ДБН В.2.6-33) та пунктом 4.6 розділу 4 ДСТУ 9191:2022 «Теплоізоляція будівель. Метод вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель».

{Пункт 5 розділу III в редакції Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

6. Технічні характеристики інженерних систем визначаються згідно з проектною документацією або паспортом об'єкта. За відсутності необхідної документації зазначені характеристики визначаються під час виявлення фактичного стану будівлі.

7. Використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, та їх вплив на показники енергоефективності будівель враховуються згідно з розділами 14, 15 ДСТУ 9190, розділами 11, 14 та додатком Е до ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G до ДСТУ Б EN 15603.

8. Кондиціонована (опалювана) площа будівлі, Af, м2, та кондиціонований (опалювальний) об'єм будівлі, V, м3, визначаються в такому порядку:

кондиціонована (опалювальна) площа будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонована (опалювальна) площа визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалюваного цокольного та підвального приміщень) будівлі, яка вимірюється в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, включаючи площу, що займають перегородки й внутрішні стіни. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі включаються опалювані сходові клітки, ліфтові та інші шахти з урахуванням їх площі на рівні кожного поверху. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі не включаються площі теплих горищ і техпідпілля, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду. Під час визначення площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1.2 м при нахилі 30° до горизонту; 0.8 м - при 45°-60°; при 60° і більше - площа виміряється до плінтуса;

кондиціонований (опалювальний) об'єм будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонований (опалювальний) об'єм будівлі визначається як добуток опалювальної площі поверху на внутрішню висоту, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху. У разі складних форм внутрішнього об'єму будівлі опалювальний об'єм визначається як об'єм простору, що обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін, покриття або горищного перекриття, цокольного перекриття). Для підземних автостоянок кондиціонований (опалювальний) об'єм будівлі обмежується перекриттям над автостоянкою.

9. При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проєктних даних у необхідному обсязі значення усередненої за часом витрати повітря, слід розраховувати згідно з додатком X ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (далі - ДБН В.2.5-67), використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря Qtot, що визначається для оптимальних умов мікроклімату.

{Розділ III доповнено новим пунктом 9 згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

IV. Визначення питомої енергопотреби на опалення, охолодження, постачання гарячої води

Питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води розраховується за формулами

для житлових будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / Af

(1)

для громадських будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / V

(2)

де

QH,nd

річна енергопотреба будівлі на опалення, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ 9190;

QC,nd

річна енергопотреба будівлі на охолодження, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ 9190;

QDHW,nd

річна енергопотреба будівлі для постачання гарячої води, кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ 9190.

{Розділ IV в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

V. Визначення питомого енергоспоживання при опаленні

1. Питоме енергоспоживання при опаленні (EPH,use), кВтґгод/м2 [кВтґгод/м3] розраховується за формулами для житлових будівель

(3)

для громадських будівель

(4)

де

Q H,use

річне енергоспоживання будівлі на опалення, кВтґгод, що розраховується за формулою (5);

Af, V

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м2, та кондиціонований (опалювальний) об'єм для громадської будівлі (або її частини), м3, що визначаються в порядку, встановленому у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

Напрям розрахунку річного енергоспоживання визначається від енергопотреби (QH,nd,i), кВтґгод, до джерела енергії (QH,gen,out,i), кВтґгод, та є протилежним потоку енергії в системі теплозабезпечення. Розрахунок структурується відповідно до компонентів системи теплозабезпечення (тепловіддача, теплорозподілення, акумулювання теплоти, генерування теплоти).

2. Для кожної функціональної складової системи визначається необхідна на вводі теплота шляхом додавання розрахованих тепловтрат в ній та теплоти на виході з неї.

3. Річне енергоспоживання при опаленні (QH,use), кВтґгод, розраховується за формулою

(5)

де

енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця, кВтґгод, що розраховується за формулою (6);

загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця, кВтґгод, що розраховуються за формулою (7).

4. Період опалення (години) визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

5. Загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти (QH,gen,out,i), кВтґгод, розраховується за формулою

(6)

де

енергія входу в підсистему розподілення упродовж і-го місяця, кВтґгод, що розраховується за формулою (8).

6. Загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця (QH,gen,ls,i), кВтґгод, розраховуються за формулою

(7)

де

hH,gen

показники ефективності підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти, що приймаються згідно з даними значень сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти, наведених у додатку 1 до цієї Методики.

7. У разі наявності джерела теплопостачання з показником ефективності, визначеним у технічній документації на обладнання, яке відрізняється від показників додатка 1 до цієї Методики, приймається значення, зазначене у технічній документації на обладнання.

8. Енергія входу в підсистему розподілення упродовж і-го місяця (QH,dis,in,i), кВтґгод, розраховується за формулою

(8)

де

неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, кВтґгод, розраховується за формулою (9);

енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, кВтґгод, розраховується за формулою (12).

9. Неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, QH,dis,ls,nryd,i, кВтґгод, розраховується за формулою

(9)

де

неутилізаційні тепловтрати, кВтґгод, розраховується за формулою (10);

утилізаційні тепловтрати, кВтґгод, розраховується за формулою (10);

утилізовані тепловтрати, кВтґгод, розраховується за формулою (11);

Неутилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення, що знаходяться в усіх неопалювальних об'ємах. Утилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення в усіх опалюваних об'ємах.

10. Тепловтрати підсистем розподілення впродовж і-го місяця, кВтґгод, розраховують за формулою

(10)

де

YL,j

лінійний коефіцієнт теплопередачі j-го трубопроводу, кВт/(мґК), визначається відповідно до типових значень лінійного коефіцієнта теплопередачі Y, Вт/(мЧК), для нових та існуючих будівель, наведених у додатку 2 до цієї Методики;

qm,i

середня температура теплоносія в зоні упродовж і-го місяця, °C; визначають за температурним графіком регулювання теплоносія за погодними умовами при середньомісячній температурі зовнішнього середовища відповідного місяця, що визначається згідно з таблицею А.2 ДСТУ 9190;

qi,j

температура оточуючого середовища упродовж і-го місяця, °C;

довжина j-го трубопроводу, м;

top,an,i

години опалення упродовж і-го місяця, години;

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

11. Утилізовані тепловтрати, кВтґгод, розраховується за формулою

(11)

де

hH,gn,i

безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж і-го місяця розрахований згідно з пунктом 12.2 ДСТУ 9190.

12. Енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, (QH,dis,out,i), кВтґгод, розраховується за формулою

(12)

де

енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі впродовж і-го місяця кВтґгод, розраховується за формулою (13).

13. Енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі (QH,em,in,i), кВтґгод, розраховується за формулою

(13)

де

QH,em,out,i

енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і-й місяць, кВтґгод, розраховується за формулою (14);

QH,em,ls,i

загальні тепловтрати підсистем тепловіддачі/виділення впродовж і-го місяця, які вважаються 100 % придатними для утилізації, кВтґгод, розраховуються за формулою (15);

hH,gn,i

безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж і-го місяця, розраховується згідно з пунктом 12.2 розділу 12 ДСТУ 9190.

{Пункт 13 розділу V в редакції Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

14. Енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і-й місяць дорівнює енергопотребі, розраховується за формулою

(14)

де

теплота, яку необхідно подати до кондиціонованого об'єму для підтримки температури упродовж визначеного періоду часу, без урахування інженерних систем теплозабезпечення будівлі, кВтґгод визначається згідно з підпунктом 7.2.1 розділу 7 ДСТУ 9190.

15. Загальні тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення за конкретний місяць (QH,em,ls,i), кВтґгод, розраховуються за формулою

(15)

де

fhydr

коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи, що визначається відповідно до коефіцієнтів ефективності, наведених у додатку 3 до цієї Методики;

fim

коефіцієнт, що враховує застосування періодичного теплового режиму приміщення;

fim = 1

для постійного теплового режиму; fim = 0,98 - для періодичного теплового режиму з регулюванням без інтегрованого зворотного зв'язку; fim = 0,97 для періодичного теплового режиму з регулюванням, що має інтегрований зворотний зв'язок (з оптимізованим пуском);

frad

коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку (тільки для променевих систем опалення) і визначається згідно із додатком 3 до цієї Методики;

hem

загальний рівень ефективності для тепловіддавальної складової системи у приміщенні розраховується за формулою

(16)

де

hstr

складова загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення, визначається згідно з додатком 3 до цієї Методики;

hctr

складова загального рівня ефективності, яка враховує регулювання температури приміщення, розраховується згідно з додатком 3 до цієї Методики;

hemb

складова загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень (для вбудованих систем), визначається згідно з додатком 3 до цієї Методики.

16. У разі якщо показники складових загального рівня ефективності нагрівальних поверхонь та гідравлічного налагодження систем (fhydr, fim, frad, hem) у технічній документації на обладнання відрізняються від значень показників, наведених у додатку 3 до цієї Методики, приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

VI. Визначення питомого енергоспоживання при охолодженні

1. Питоме енергоспоживання при охолодженні (EPC,use), кВтґгод/м2 [кВтґгод/м3], розраховується за формулами

для житлових будівель:

(17)

для громадських будівель:

(18)

де

QC,use

річне енергоспоживання при охолодженні, кВтґгод, розраховується за формулою (19).

Af, V

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м2, та кондиціонований об'єм для громадської будівлі (або її частини), м3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

2. Річне енергоспоживання при охолодженні (QC,use), кВтґгод, розраховується за формулою

(19)

де

загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, кВтґгод, розраховується за формулою (20);

енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВтґгод, розраховується за формулою (21).

3. Загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання (QC,gen,ls), кВтґгод, розраховуються за формулою

(20)

де

hC,gen

показник ефективності підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, визначений відповідно до показників річної ефективності (SEER) окремих охолоджувальних машин, наведених у додатку 4 цієї Методики.

У разі якщо показники підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні у технічній документації на обладнання відрізняються від показників, наведених у додатку 4 до цієї Методики, то приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

Якщо підсистема виробництва/генерування та акумулювання складається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки здійснюються окремо для кожної частини з відповідним показником ефективності.

4. Загальна енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні (QC,gen,out), кВтґгод, розраховується за формулою

(21)

де

hC,ac

ефективність автоматичного управління/регулювання, залежно від класу ефективності системи управління/регулювання приймають наступні значення:

для систем класу А - hC,ac = 0,99;

для систем класу B - hC,ac = 0,93;

для систем класу C - hC,ac = 0,88;

для систем класу D - hC,ac = 0,82;

де

QC,dis,in

енергія входу в підсистему розподілення, кВтґгод, визначена згідно з формулою (22).

У разі відсутності системи охолодження в будівлі, з метою визначення енергетичної ефективності будівлі приймається значення 0,93 для ефективності автоматичного управління/регулювання (hC,ac) та значення 2,4 для показника ефективності підсистеми виробництва/генерування.

5. Період охолодження (години) визначається відповідно до таблиці А.1 додатка А ДСТУ 9190.

{Пункт 5 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

6. Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, визначають за формулою

(22)

де

енергію виходу для підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, Втґгод, приймають рівною енергопотребі для охолодження у даному місяці QC,nd,i та для даної комбінації зон, яку обслуговує та сама підсистема виділення/тепловіддачі та розподілення, Втґгод, визначена згідно з підрозділом 7.2.2 розділу 7 ДСТУ 9190;

річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодженого повітря, кВтґгод, визначені згідно з формулою (23).

7. Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодження, кВтґгод, визначають за формулою

(23)

де

QC,nd

річні енергопотреби для охолодження, кВтґгод, визначені згідно з розділом 14 ДСТУ 9190;

hC,ce

ступінь утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження приймають згідно з показниками усереднених річних коефіцієнтів систем охолодження, наведених у додатку 5 до цієї Методики;

hC,ce,sens

ступінь явної утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження приймають згідно з даними додатка 5 до цієї Методики. Ця величина враховує небажане осушення (енергію на конденсацію) в існуючому устаткуванні системи охолодження;

hc,d

ступінь утилізації підсистеми розподілення приймають за даними додатка 5 до цієї Методики.

8. Загальне енергоспоживання за наявності центрального попереднього охолодження розраховується за формулою

(24)

де

QV,pre-cool,gen,out

загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВтґгод, визначена згідно з формулою (25);

hV,pre-cool,gen

ефективність підсистеми виробництва/генерування системи центрального попереднього охолодження відповідно до додатка 4 до цієї Методики.

У разі якщо генераційно-акумуляційна підсистема включає охолоджувальні пристрої більш як одного виду, розрахунки необхідно робити по кожній частині окремо і визначати відповідні показники ефективності.

9. Загальну енергію виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВтґгод, розраховують за формулою

(25)

де

QV,nd,pre-cool,m

енергопотреба для попереднього охолодження для m-го місяця, кВтґгод, розрахована згідно з підпунктом 9.4.1 пункту 9.4 розділу 9 ДСТУ 9190;

V,sys,pre-cool

загальна ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для системи попереднього охолодження що приймається відповідно до показників загальної ефективності розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження, наведених у додатку 6 до цієї Методики.

{Пункт 9 розділу VI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 486 від 11.06.2023}

VII. Визначення питомого енергоспоживання при постачанні гарячої води

1. Питоме споживання енергії при постачанні гарячої води (EPdhv,use), кВтґгод/м2 [кВтґгод/м3], розраховується за формулами

для житлових будівель

(26)

для громадських будівель

(27)

де

QDHW,use

річне енергоспоживання будівлею при постачанні гарячої води, кВтґгод, розраховується за формулою (28);

Af, V

2. Річне енергоспоживання при постачанні гарячої води (QDHW,use), кВтґгод, розраховується за формулою:

(28)

де

енергопотреби гарячого водопостачання, кВтґгод;

річні тепловтрати підсистеми розподілення постачання гарячої води, кВтґгод, визначається згідно з пунктом 5 цього розділу;

річні тепловтрати циркуляційного контуру постачання гарячої води, кВтґгод, визначається згідно з пунктом 6 цього розділу;

тепловтрати використаної води при водорозборі, кВтґгод, визначається згідно з пунктом 7 цього розділу, при цьому період постачання гарячої води (години), встановлюється при виявленні фактичного стану будівлі;

hgen

ефективність підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти визначається згідно з додатком 1 до цієї Методики. При цьому за наявності джерела теплопостачання з показником ефективності, що встановлений при виявленні фактичного стану будівлі та є відмінним від показника, визначеного у додатку 1 до цієї Методики, приймається значення, визначене при виявленні фактичного стану будівлі.

{Пункт 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

3. Енергопотреба для гарячого водопостачання (QDHW,nd), кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ 9190.

{Пункт 3 розділу VII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

{Пункт 4 розділу VII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Річні тепловтрати підсистеми розподілення постачання гарячої води QW,dis,ls, кВтґгод, розраховується за формулою

(29)

де

QW,dis,ls

річні тепловтрати підсистеми розподілення ГВП, кВтґгод;

yW,j

лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(мґК), визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики;

LW,j

довжина секції трубопроводу, м;

qW,dis,avg,j

середня температура гарячої води у секції трубопроводу, °C;

qamb,j

середня температура середовища навколо секції трубопроводу або температура опалюваного чи неопалюваного приміщення, °C;

період користування ГВП (години/рік), що встановлюється при виявленні фактичного стану будівлі;

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

Тепловтрати необхідно розраховувати окремо для трубопроводів, що знаходяться в неопалюваних об'ємах та опалюваних об'ємах будівлі.

5. Річні тепловтрати циркуляційного контуру постачання гарячої води QW,dis,ls,col,m, кВтґгод, розраховується за формулою

(30)

де

тепловтрати трубопроводів протягом періодів циркуляції, кВтґгод, визначають за формулою (33);

тепловтрати трубопроводів протягом періодів відсутності циркуляції, кВтґгод, визначають за формулою (34).

(31)

(32)

де

yW,j

лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(мґК), визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики;

LW,j

довжина секції трубопроводу, м;

qW,dis,avg,j

середня температура гарячої води у секції трубопроводу, °C;

qamb,j

теплоємність води, приймають 1150 Втґгод/(м3ґК);

VW,dis,i

об'єм води, що міститься в секції трубопроводу, м3, визначений за допомогою значень довжини та діаметру трубопроводу;

tw,on,j

період циркуляції, години/рік; за відсутності точних даних приймають tw,on = 8760 годин;

nnorm

кількість робочих циклів циркуляційного насоса протягом року; за відсутності точних даних приймають nnorm = 1-2 цикли в день;

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

6. Тепловтрати використаної води при водорозборі QW,em,l кВтґгод, розраховується за формулою

(33)

де

річні енергопотреби ГВП, кВтґгод, визначені згідно з пунктом 3 цього розділу;

heq

еквівалент збільшення, що враховує тепловтрати використаної води при водорозборі, приймають згідно з даними тепловтрат використаної води при водорозборі у будівлях без циркуляційного контуру, наведених у додатку 7 до цієї Методики.

7. Регулярні тепловтрати з секцій трубопроводу, розміщених в опалюваних приміщеннях, утилізуються у вигляді опалення приміщення під час опалювального періоду. Частина таких втрат може бути утилізована і здійснити внесок у нагрівання приміщення.

Утилізаційні регулярні тепловтрати, кВтґгод, виражають часткою тепловтрат у підсистемі розподілення ГВП з трубопроводів, що знаходяться в опалюваних приміщеннях, та часткою додаткового енергоспоживання при розподіленні за формулою

(34)

де

fW,dis,ls,rbl

частка тепловтрат в підсистемі розподілення ГВП, що можуть бути утилізовані для підвищення температури приміщення;

fW,dis,aux,rbl

частка додаткового енергоспоживання при розподіленні, що може бути утилізована для опалення приміщення

WW,dis,au

споживання додаткової енергії для насоса, кВт год, допускається розраховувати на підставі маркування потужності насоса.

Частки залежать від тривалості опалювального періоду та місця розташування насоса. Для спрощення приймають, що 50 % утилізаційних тепловтрат протягом опалювального періоду може бути утилізовано в підсистемі розподілення ГВП та, що утилізується 80 % додаткової енергії.

Додаткова енергії для насоса, WW,dis,au, кВт х год, розраховується за формулою

WW,dis,au = Ppmp х tpmp х N,

(35)

де

Ppmp

аркування потужності насоса, кВт;

tpmp

час роботи насоса, год/доба, за відсутності точних даних приймають стандартне значення 24 год/добу;

кількість діб роботи насоса протягом року.

{Пункт 7 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

VIII. Визначення питомого енергоспоживання систем вентиляції

1. Питоме енергоспоживання при вентиляції (EPV,use), кВт х год/м2 [кВт х год/м3], розраховується за формулами

для житлових будівель

EPV,use = QV,use / Af,

(36)

для громадських будівель

EPV,use = QV,use / V,

(37)

де

QV,use

річне енергоспоживання при вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (38);

Af, V

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м2, та кондиціонований (опалювальний) об'єм для громадської будівлі (або її частини), м3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

{Пункт 1 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

2. Річне енергоспоживання при вентиляції (QV,use), кВт х год, розраховується за формулою

QV,use = QV,sys,fan,

(38)

де

QV,sys,fan

енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (39).

{Пункт 2 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

3. Енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції (QV,sys,fan), кВт х год, розраховується за формулою

QV,sys,fan = Pel х tх,

(39)

де

Pel

електрична потужність вентилятора, кВт, розраховується за формулою (40);

tх

час роботи системи вентиляції (години).

{Пункт 3 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Електрична потужність вентиляторів (Pel), кВт, розраховується за формулою

Pel = SFP ґ VL / 3600,

(40)

де

SFP

питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції, кВт/(м3/с), або визначається згідно з проєктною питомою потужністю вентилятора системи механічної вентиляції, наведеною у додатку 8 до цієї Методики, щодо питомої потужності вентилятора системи механічної вентиляції або фактичні дані потужності системи вентиляції. За відсутності механічної системи вентиляції розрахунок не виконується;