Про затвердження Правил охорони праці для нафтохімічних підприємств

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

НАКАЗ

03.07.2008 N 156

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2008 р. за N 729/15420

Про затвердження Правил охорони праці для нафтохімічних підприємств

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці для нафтохімічних підприємств, що додаються.

2. З набранням чинності цими Правилами уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила безопасности для предприятий резиновой промышленности", затверджені наказом Міністерства нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 19 квітня 1986 року N 419 та постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 березня 1986 року N 7, "Правила безопасности для предприятий по производству асбестовых технических изделий", затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 29 липня 1980 року (протокол N 25) та Міністерством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР 22 серпня 1980 року.

3. Начальнику управління організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки Морозову В.М. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. у встановленому порядку подати наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці ( v0102516-06 ).

5. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.

Т.в.о. Голови Держгірпромнагляду Г.М.Суслов

ПОГОДЖЕНО:

Міністр палива та енергетики України О.Бугайов

Заступник Міністра юстиції України В.В.Лутковська

Перший віце-президент - головний учений секретар НАН України академік НАН України А.П.Шпак

Заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи М.Болотських

Перший заступник Міністра охорони здоров'я України, головний державний санітарний лікар України М.Г.Проданчук

Заступник Міністра промислової політики України В.В.Севернюк

Заступник Голови Центральної Ради профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України М.В.Мицько

Голова Державного комітету ядерного регулювання України О.А.Миколайчук

Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Ю.Мельников

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держгірпромнагляду 03.07.2008 N 156

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2008 р. за N 729/15420

ПРАВИЛА охорони праці для нафтохімічних підприємств

I. Загальні положення

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання з виробництва гумотехнічних виробів, азбестових технічних виробів та технічного вуглецю (далі - нафтохімічні підприємства).

2. Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт та технологічних процесів на нафтохімічних підприємствах.

3. У Правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про охорону праці" ( 2694-12 ), національним стандартом ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять (далі - ДСТУ 2293-99).

4. У Правилах терміни та визначення вживаються в таких значеннях:

Гумотехнічні вироби (далі - ГТВ) - технічні вироби, основним матеріалом для виготовлення яких є гума з комплексом певних властивостей, найважливішою з яких є здатність до зворотних деформацій, використовують як комплектування або як вироби самостійного функціонального призначення.

Технічний азбест - хризотил-азбест, що за хімічним складом є водним силікатом магнію, має волокнисту будову і здатність розщеплюватись на тонкі еластичні, механічно міцні волокна, що дозволяє отримувати стійкі міцні сполучення з різноманітними матеріалами.

Технічний вуглець - продукт термоокислювального або термічного розкладу вуглеводнів у газовій фазі, використовується як підсилювач у гумотехнічних виробах.

5. Скорочення:

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ГТВ - гумотехнічні вироби;

ДБН - державні будівельні норми;

ДІВ - джерела іонізуючого випромінювання;

ДРА - діагонально-різальний агрегат;

ДСанПіН - державні санітарні правила і норми;

ДСН - державні санітарні норми;

ДСП - державні санітарні правила;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

КВПіА - контрольно-вимірювальні прилади і автоматика;

НПА - нормативно-правовий акт.

II. Загальні вимоги безпеки

1. Територія підприємства і розташовані на ній будівлі мають відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.10.2004 N 126 ( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-04), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404 (далі - ДСП N 173-96), та цих Правил.

2. При проектуванні нових та реконструкції діючих підприємств з виробництва азбестових технічних виробів повинні передбачатися найбільш удосконалені виробничі процеси, потокові лінії, сучасне обладнання, засоби механізації і автоматизації, включаючи комплексну механізацію робіт на складах, заготівельних відділеннях при транспортуванні азбесту, його дозуванні і змішуванні з різними компонентами азбестових сумішей (цементом, волокнами іншого ґатунку, бавовною, штучними волокнами, матеріалами для виготовлення фрикційних виробів тощо).

3. Виробничі процеси та експлуатація технологічного обладнання повинні відповідати вимогам міждержавних стандартів ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.045-94 "ССБТ. Оборудование для производства резинотехнических изделий. Требования безопасности" і "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР 04.04.73 (далі - СП 1042-73), та цих Правил.

4. Територія підприємства, виробничі приміщення повинні перебувати у чистоті. Відходи виробництва необхідно видаляти з цехів на спеціально відведені площадки і регулярно направляти на переробку. Нереалізовані відходи потрібно вивозити в установлені місця.

5. Не дозволяється загромадження доріг, проїздів, під'їздів, а також підступів до протипожежного обладнання, засобів пожежогасіння, сигналізації та зв'язку.

6. На території підприємства неподалік від воріт для виїзду автотранспорту повинна бути вивішена схема маршрутів руху автотранспорту по території підприємства.

Дорожні знаки і покажчики безпеки руху на території підприємства встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306 ( 1306-2001-п ), і вимог ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування та за схемою маршрутів руху автотранспорту.

7. Рух транспорту і пішоходів на території підприємства і всередині цехів повинен здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому швидкість руху транспорту на території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год на прямих ділянках дороги, 5 км/год на поворотах і 2 км/год у виробничих приміщеннях.

8. Для пішоходів на території підприємства потрібно передбачати пішохідні доріжки і тротуари, які необхідно підтримувати в справності і чистоті, в зимовий час - очищати від снігу та льоду.

9. У місцях перетину рейкових колій з дорогами і проїздами головки рейок повинні розміщуватись на одному рівні з полотном дороги чи настилу.

10. На території підприємства не дозволяється зупиняти залізничні вагони на переїздах і переходах без локомотивів. Розчеплені вагони, що стоять біля переїздів і переходів, повинні розміщуватись не ближче 1 метра до переїзду (переходу).

11. Для переходу через підлогові конвеєри повинні передбачатись спеціальні містки.

12. На території підприємства паління дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях з написом "Місце для паління".

13. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів слід розташовувати у спеціально відведених місцях (ділянках) відповідно до вимог НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ).

14. Для зберігання різних матеріалів та вантажів на території підприємства необхідно передбачати спеціальні майданчики, стелажі і підставки. Складування повинно виключати падіння або обрушення матеріалів. Територія промислового майданчика має бути зонована з визначенням основної промислової, транспортно-складської та допоміжної зон.

15. Пожежні водойми, траншеї, конденсаційні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, і канали, в яких прокладено трубопроводи і кабелі, мають бути огороджені або закриті кришками, а в темну пору доби освітлені. Тимчасово відкриті колодязі, траншеї і ями необхідно обладнати огорожею висотою не менше 1 м, виконаною у вигляді триніг, щитів з попереджувальними написами, у нічний час освітлювати. Огородження пожежної водойми не повинно заважати заїзду пожежних автомобілів та доступу особового складу пожежної охорони.

16. Прокладання проводів і кабелів на території підприємства необхідно здійснювати згідно з чинним законодавством.

17. Газопостачання підприємства повинно відповідати вимогам державних будівельних норм Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання, затверджених наказом Держбуду України від 23.04.2001 N 101 (далі - ДБН В.2.5-20-2001), та Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254 ( z0318-98 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

18. Небезпечні зони на території промислових майданчиків підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях мають бути позначені знаками безпеки відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76) і бути обгороджені.

19. Об'ємно-планувальні, конструктивні рішення, а також санітарно-технічне обладнання виробничих будівель і споруд мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.09.88 N 196, СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.85 N 280, СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Держкоммістобудування України від 28.12.94 N 106 (далі - СНиП 2.04.05-91), ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ), ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення, затверджених наказом Держбуду України від 15.05.2006 N 168 ( v0168667-06 ), та цих Правил.

20. Питання забезпечення пожежної безпеки на об'єктах нафтохімічної галузі при проектуванні, новому будівництві, розширенні, реконструкції, технічному переоснащенні та капітальному ремонті слід здійснювати відповідно до чинних нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

21. Виробничі будівлі та споруди мають бути обладнані засобами пожежогасіння, сигнальними та аварійними пристроями відповідно до державних будівельних норм Пожежна автоматика будинків і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (ДБН В.2.513-98), та міждержавного стандарту ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

22. Територію, будівлі та споруди необхідно забезпечувати первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).

23. Роботу добровільних пожежних дружин та пожежно-технічної комісії слід здійснювати відповідно до Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 за N 70 ( z0221-04 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 221/8820 (далі - НАПБ Б.02.004-2004), і Типового положення про пожежно-технічну комісію, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.02.2004 за N 70 ( z0222-04 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.02.2004 за N 222/8821 (далі - НАПБ Б.02.003-2004).

24. Виробничі будівлі і споруди необхідно оглядати два рази на рік з метою визначення можливості їх подальшої експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( z0424-98 ), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864, із змінами.

25. Для попередження можливого переохолодження працівників і погіршення мікрокліматичних умов у холодний період року, коли середньодобова температура зовнішнього повітря дорівнює +10 град.С і нижче, вхідні двері виробничих приміщень, біля яких розташовані робочі місця, а також відкриті технологічні отвори опалюваних будівель і споруд мають бути обладнані тамбурами-шлюзами або повітряно-тепловими завісами відповідно до вимог Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.042-99). Двері тамбурів обладнують безпечними пристроями для самостійного закривання та фіксації у відкритому положенні.

26. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також системою опалення відповідно до СНиП 2.04.05-91 і цих Правил.

27. У виробничих, складських і допоміжних приміщеннях повинна підтримуватися встановлена нормами температура. Перед початком опалювального сезону всі системи і прилади опалення повинні бути перевірені і при необхідності відремонтовані.

28. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ), НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ) та міждержавного стандарту ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Усі вентиляційні пристрої мають підлягати планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню.

29. Виробничі та побутові приміщення мають бути обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация", затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 189.

30. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації мають відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84 N 123, СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85 N 71.

31. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".

32. Працівники мають бути забезпечені сирою водою для пиття відповідно до вимог ДСанПіН N 383-96 Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 ( z0136-97 ), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940, або перевареною водою.

У приміщеннях, де застосовуються токсичні речовини, установлювати питні установки не дозволяється. Вода для душових, умивальних, охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

33. Не дозволяється змішування пари і води для підігріву води в душових і умивальниках, а також сушіння одягу на гарячих трубопроводах і радіаторах опалення. Зберігання спецодягу повинно здійснюватись у гардеробних.

34. У всіх цехах для надання першої допомоги потерпілим повинні бути аптечки, що забезпечені необхідним набором медикаментів.

35. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, кімнати для паління, обробки, зберігання та видачі спецодягу) та приміщення для сушіння, знепилення, знешкодження робочого одягу мають відповідати вимогам чинного законодавства.

36. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв мають бути розташовані в окремих будівлях або на першому поверсі виробничого будинку, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.

37. В окремих виробничих приміщеннях при проектуванні слід розміщувати цехи, дільниці: гумування металовиробів, приготування паст на основі вибухонебезпечних або токсичних інгредієнтів I та II класів небезпеки, ебонітового пилу, гумової суміші на вальцях, фактису, поверхнево-активних речовин, лугів, кислот та їх розчинів; промащування тканин клейовими сумішами; чищення і знежирення вентилів автокамер; очищення прес-форм лужними розчинами; вулканізація виробів на основі фтористих і силіконових каучуків з використанням пероксиду дикумілу, пероксимону; термостатування виробів на основі фтористих і силіконових каучуків; підготовки нітрит-нітратних солей, арматури (латунювання фосфатування); промащування арматури клеями на основі речовин I і II класів небезпеки; дробоструминної обробки; виготовлення рукавів з опресовуванням їх свинцем (плавлення свинцю, освинцювання рукавів, вулканізація та знімання свинцевої оболонки), контролю рукавів рентгеном, а також інші ділянки підвищеної небезпеки або шкідливості.

38. Цехи для виготовлення клеїв, лаку, герметиків, паст з використанням вибухопожежонебезпечних розчинників, підготовки сировини і виготовлення гумових сумішей, склади сировини і готової продукції повинні сполучатися з основними виробничими корпусами через неспалимі переходи довжиною не менше 6 м.

39. Не дозволяється виконання виробничих операцій у складах зберігання сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з підготовкою їх для транспортування. Збирання і пакування використаної тари повинні виконуватись в ізольованому приміщенні складу.

40. У кожному складському приміщенні повинна бути схема розміщення дозволених до зберігання речовин і матеріалів з короткою вказівкою їх небезпеки, місця і способу укладання. Схема повинна бути узгоджена з технічним відділом, службою охорони праці пожежним наглядом і затверджена керівником підприємства.

41. Кранці необхідно зберігати при внутрішньому тиску повітря не більше 0,03 МПа (0,3 кгс/кв.см), вони повинні бути закріплені за скоби фланців і встановлюватися на ложементи.

42. Електричні розподільчі щити розміщувати безпосередньо в складських приміщеннях не дозволяється.

Вимикачі освітлення складських приміщень необхідно розміщувати ззовні біля вхідних дверей (воріт).

43. У проектах будівництва нових підприємств не дозволяється підземне розміщення ємностей і безканальна прокладка в землі технологічних трубопроводів з легкозаймистими і горючими рідинами, а також заглиблені насосні для перекачування цих рідин.

44. Розміщення складів пом'якшувачів, розчинників, інших горючих легкозаймистих рідин необхідно здійснювати згідно з чинним законодавством.

45. На дверях виробничих приміщень повинні бути виконані написи з вказівкою класу вибухонебезпечних зон і категорії виробництва з пожежної небезпеки згідно з вимогами НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ).

46. Порядок роботи в цехах з легкозаймистими розчинниками і гумовими клеями повинен відповідати вимогам НАПБ А.01.001-04 ( z1410-04 ).

47. При розміщенні в одному виробничому приміщенні різних за шкідливістю виробничих дільниць повинні бути передбачені заходи, що виключають розповсюдження шкідливих продуктів по виробничому приміщенню.

48. Розміщення цехів і дільниць вулканізації гумових виробів слід передбачати в будівлях, обладнаних світлоаераційними ліхтарями. Для запобігання можливому падінню на працівників скла світлоаераційних ліхтарів необхідно встановлювати захисні сітки.

49. Підлога повинна бути рівною, без пошкоджень. Прибирання підлог необхідно виконувати вологим способом. Використання розчинників для миття підлог не дозволяється.

50. Відкривання і закривання фрамуг аераційних ліхтарів і фрамуг вікон, що розміщуються поза зоною обслуговування, повинно здійснюватись дистанційно або з використанням спеціальних ручних пристроїв.

51. Для обслуговування освітлювальних приладів, розміщених на висоті, необхідно застосовувати пристрої пересувного типу (драбини, площадки), що забезпечують безпеку робіт.

52. Не дозволяється захаращення робочих місць і проїздів сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами. Відходи виробництва повинні збиратись у виділених для цього місцях і в кінці зміни вивозитися з цеху.

53. Для витримки гумових сумішей, обгумовування корду та інших напівфабрикатів в цехах необхідно передбачати спеціальні місця, узгоджені з пожежною охороною підприємства. Кількість матеріалів, що підлягають витримці в цеху, не повинна перевищувати добової потреби.

54. Кабіни синхронних електродвигунів, приміщення трансформаторних підстанцій, розподільчих пристроїв керування технологічним процесом повинні мати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

55. У приміщеннях приготування клеїв, мочаних виробів з клеїв, приготування ебонітового пилу необхідно передбачати повітряне опалення, поєднане з припливною вентиляцією.

56. У приміщеннях підготовки сировини, приготування гумових сумішей, ебонітового пилу, шорсткування виробів і в інших приміщеннях за наявності технологічних процесів з виділенням пилу нагрівальні прилади водяного і парового опалення повинні мати гладку поверхню, що дозволяє легко видаляти з них пил.

57. Для потенційно небезпечних підприємств, потенційно небезпечних об'єктів, на яких можливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля, необхідно розробити плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій відповідно до вимог Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112 ( z0424-99 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99).

58. У цехах, де виділяються шкідливі речовини, необхідно проводити періодичний контроль повітряного середовища на вміст в ньому шкідливих речовин згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 12.0.005-84 "ССБТ. Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения" та відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

59. Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин і пилу в повітря робочої зони, повинно бути облаштоване укриттями з місцевим відсмоктуванням. Місцеве відсмоктування необхідно виконувати у вигляді суцільного укриття, на зразок витяжної шафи, з періодичним або постійним відкритим прорізом для виконання робіт. Пуск місцевого відсмоктування для видалення шкідливих речовин I і II класів шкідливості, а також вибухонебезпечних речовин повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

60. Дільниці просіювання і розважування інгредієнтів, цех приготування гумових сумішей, бункерний склад технічного вуглецю, інші виробничі дільниці із значним виділенням пилу повинні мати установки для прибирання пилу.

61. У приміщеннях приготування клеїв, термостатування виробів з гуми на основі фтористих і силіконових каучуків, вулканізації малонаповнених ебонітових виробів в автоклавах, а також в інших місцях, де в результаті розгерметизації технологічного обладнання і порушення технологічного процесу можливе раптове надходження шкідливих або вибухонебезпечних газів або парів в повітря робочої зони, необхідно передбачати аварійну витяжну вентиляцію.

62. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з вимогами чинного законодавства. Прокладання повітропроводів загальнообмінної і місцевої витяжної вентиляцій дільниць термостатування виробів, при якому можливе виділення шкідливих газів в значних об'ємах, а також повітропроводів припливної і витяжної вентиляцій приміщень виробництв категорій А і Б через приміщення інших категорій не дозволяється.

63. Камера дробоструминної установки повинна мати витяжну вентиляцію, що забезпечує швидкість руху повітря в зоні входження до камери не менше 0,8 м/сек.

64. Місця охолодження звулканізованих виробів у виробництвах гумотехнічних виробів слід облаштовувати місцевими або наближеними відсмоктуваннями витяжної вентиляції.

65. Витяжні вентилятори, що видаляють газо-, паро- і пилоповітряні суміші з пожежонебезпечних зон класів 0, 1, 2, 20, 21, 22, повинні бути у вибухобезпечному виконанні згідно з чинними нормативно-технічними документами.

66. Місцеві витяжні вентиляційні установки, не зблоковані з технологічним обладнанням, слід вмикати за 3-5 хв. до початку роботи технологічного обладнання і вимикати через 3-5 хв. після закінчення роботи.

67. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вмикати за 10-15 хв. до початку роботи цеху (дільниці), при цьому спочатку вмикаються витяжні, а потім припливні вентиляційні установки.

68. Припливні і загальнообмінні витяжні вентиляційні установки необхідно вимикати через 10-12 хв. після закінчення роботи цеху. Спочатку вимикають припливні, а потім - витяжні вентиляційні установки.

69. У приміщеннях і на дільницях, де можливе утворення вибухонебезпечних сумішей горючих парів і газів з повітрям, необхідно встановлювати промислові газоаналізатори або сигналізатори довибухових концентрацій горючих парів і газів у вибухонебезпечних зонах, що належать до 0, 1, 2 класів. Встановлення сигналізаторів та газоаналізаторів для контролю ГДК необхідно виконувати в приміщеннях, в яких можливе виділення небезпечних парів і газів, які належать до 1, 2, 3 класів небезпеки.

70. Пуск аварійної вентиляції повинен здійснюватись автоматично при спрацьовуванні газоаналізатора або сигналізатора, а також за допомогою ручного пристрою, розташованого біля основних вхідних дверей ззовні будинку.

71. При спрацьовуванні газоаналізаторів і сигналізаторів повинна бути забезпечена подача світлового і звукового сигналів в операторну, загазоване приміщення при постійному перебуванні в ньому працівників і на вхід в приміщення при періодичному перебуванні в ньому працівників.

72. Використовувати приміщення вентиляційних камер для зберігання різних матеріалів і загромаджувати їх сторонніми предметами не дозволяється. Вони повинні бути чистими.

73. Не дозволяється облаштовувати входи у вентиляційні камери із складських приміщень, а також з виробничих приміщень з вибухонебезпечними виробництвами або такими, що характеризуються значними виділеннями пилу і шкідливих речовин.

74. Вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій.

75. Вентиляційні системи після закінчення будівництва і монтажу перед експлуатацією повинні бути відрегульовані і доведені до проектної потужності.

76. На всі вентиляційні установки повинні бути заведені паспорти, ремонтні карти, журнали з експлуатації і ремонту систем вентиляції.

77. Ремонт, чищення і профілактичний огляд вентиляційних систем необхідно проводити відповідно до затвердженого керівником підприємства графіка з реєстрацією проведених робіт в журналах ремонту і експлуатації або в ремонтних картах вентиляційних систем.

78. Установлення світильників в зонах і накриттях місцевої витяжної вентиляції, що призначається для видалення від машин і агрегатів вибухонебезпечних і пожежонебезпечних газів, парів і пилу, не дозволяється.

79. Рециркуляція повітря при улаштуванні повітряного опалення, поєднаного з припливною вентиляцією виробничих цехів, забороняється.

80. У разі пожежі працюючі вентиляційні системи повинні бути негайно зупинені.

81. Технологічне обладнання і комунікації необхідно розміщувати з урахуванням забезпечення потоковості виробництва, а також вільного доступу для їх безпечного обслуговування і ремонту. Мінімальна відстань від обладнання до будівельних конструкцій повинна бути не менше ніж 0,6 м в неробочій зоні і не менше ніж 1 м зі сторони обслуговування.

82. Проходи і проїзди в цехах мають бути постійно вільними і позначеними на підлозі смугами, що відрізняються від кольору підлоги іншим забарвленням. Ширина головних проходів в цехах (дільницях) має бути на менше ніж 1,5 м, а допоміжних (до окремих робочих місць) - не менше ніж 1 м.

83. Усе обладнання, що експлуатується, повинно бути справним. Робота на несправному обладнанні не дозволяється. Дотримання графіків планового попереджувального ремонту є обов'язковим.

84. Не дозволяється використання у виробництві сировини і матеріалів, токсичні властивості яких не досліджені.

85. Над приміщеннями з розміщеними в них вулканізаційними автоклавами, автоклавами-пресами, гідроакумуляторами не дозволяється розташовувати приміщення з перебуванням працівників.

86. При спрацьовуванні запобіжних клапанів, встановлених на обладнанні, робоче середовище, що забезпечує технологічні параметри (стиснене повітря, перегріта пара), повинно відводитись за межі виробничих приміщень в безпечне місце.

87. Гідроакумулятори розміщувати біля проходів і проїздів не дозволяється. Гідроакумулятори повинні мати огорожу, встановлену на відстані не менше 2 м від них.

88. Усі рухомі частини машин, механізмів і технологічного обладнання (маховики, вали, муфти, передачі), розміщені на висоті менше 3 м від підлоги або площадки обслуговування, місця набігання стрічки на барабани і ланцюгів на зірочки конвеєрів, а також вантажі натяжних станцій конвеєрів повинні бути огороджені.

89. Для обслуговування обладнання, приладів, арматури і механізмів на висоті 1,8 м і вище від підлоги потрібно улаштовувати спеціальні площадки.

90. Для попередження аварій на вальцях необхідно перевіряти роботу аварійних вимикачів. Електрична схема обладнання, що була зупинена аварійним вимикачем, підлягає обов'язковій перевірці для з'ясування причин зупинки. Після виявлення причин зупинки та вжиття заходів електрична схема може бути підготовлена до роботи електромонтером.

91. На всіх валкових машинах при аварійній їх зупинці на холостому ходу гальмівний шлях валків не повинен перевищувати чверть оберту валків.

92. У приміщеннях, де виконуються роботи на вальцях, каландрах, форматорах-вулканізаторах і індивідуальних вулканізаторах, повинно бути не менше двох працівників.

93. Органи керування обладнанням повинні бути розміщені в межах робочого місця, перебувати у справному стані і забезпечені захистом від самозапуску або випадкового переключення.

Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі написи, що визначають їх призначення. Кнопки "Стоп" повинні бути пофарбовані в червоний колір.

94. Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати захисні огорожі від випадкового ввімкнення та мати заземлення.

95. Пуск в роботу обладнання, машин і верстатів повинен здійснюватись відповідно до вимог міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.003-91.

96. Діючі на підприємстві інструкції з охорони праці розробляються і переглядаються згідно з вимогами Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9 ( z0226-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98), а також Порядку опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132 ( z0020-94 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93), але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.

97. Установлення і знімання технологічного оснащення, пристосувань, пристроїв, прес-форм, окремих частин обладнання необхідно проводити за допомогою механізмів, що забезпечують їх надійне утримання і транспортування.

98. Застосування підлогового транспорту необхідно передбачати тільки в тих випадках, коли відсутня можливість використання інших транспортних систем.

99. Навантаження на вантажні автомобілі, залізничні напіввагони і розвантаження з них вантажів кранами всіх типів, автонавантажувачами і іншими підйомно-транспортними механізмами необхідно виконувати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 N 311 ( z1419-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.12.2007 за N 1419/14686 (далі - НПАОП 63.21-1.22-07), та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132 ( z0784-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).

100. Укладання бухт конвеєрних стрічок слід виконувати в один ярус. При укладанні бухт конвеєрних стрічок в два яруси бухти нижнього ярусу необхідно встановлювати на торець.

101. Порошкоподібні матеріали слід зберігати в бункерах або закритій тарі. Транспортування порошкоподібних матеріалів необхідно здійснювати способом, що виключає їх пилення.

102. Транспортування напівфабрикатів і готових виробів слід здійснювати безпечними і зручними для навантаження і розвантаження способами з мінімальним використанням ручної праці.

103. Транспортування всередині цеху та між цехами напівфабрикатів та готової продукції повинно бути механізованим.

104. Очищення стрічки і барабана відбірного конвеєра від залишків гуми слід виконувати при зупинених конвеєрі і вальцях.

105. Працівники, які зайняті на роботах з розтарювання, розважування, розфасування, обпудрювання і на інших операціях, при яких можливе виділення пилу, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами.

106. Використання сухого обпудрювання листів гумової суміші і напівфабрикатів неприпустимо. В кожному конкретному випадку використання цього методу обробки виробів повинно бути обґрунтоване.

107. Клеї, лаки і розчинники в цехових коморах необхідно зберігати в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідній заземленій основі. Чищення тари від залишків клею повинно виконуватись в спеціальних місцях, відведених для цих цілей.

108. Місця фасування клею, лаку, розчинників, промащування клеєм заготовок і виробів, складання гумових виробів із застосуванням клею повинні бути забезпечені місцевою витяжною вентиляцією. Столи, на яких здійснюється промащування клеєм і складання гумових виробів із застосуванням клею, повинні мати струмопровідні покриття, що приєднані до заземлювального контуру.

109. Транспортувати лаки, клеї, розчинники слід трубопроводами. При використанні цих продуктів в малих кількостях і використанні клеїв високої в'язкості їх транспортування дозволяється в передбаченій для цього закритій тарі.

110. Ємності для зберігання розчинників повинні розміщуватись поза будівлями.

111. Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для промащування або освіження гумових сумішей, повинні на робочих місцях бути у спеціальних посудинах, виготовлених з матеріалів, що не викликають іскріння, і забезпечені кришками і поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не більших змінної норми. Не використані при роботі клеї, лаки, розчинники слід зливати в ємності і посудини, розміщені у спеціально відведених місцях.

Освіження гумових сумішей розчинниками необхідно виконувати спеціальним тампоном або щіткою, не дозволяючи рясного їх зрошення і розбризкування розчинників.

112. Застосування клею на основі дихлоретану і бензолу в кожному окремому випадку повинно бути обґрунтоване технологічним регламентом. Бензин, що використовується для виготовлення клею або освіження гумових виробів, повинен містити не більше 1% бензолу.

113. У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або джерела відкритого вогню забороняється.

114. Для захисту рук працівників від дії розчинників, клеїв і лаків повинні використовуватись латексні рукавички, біологічні мазі і пасти відповідно до вимог ГОСТ 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования".

115. Обладнання і комунікації, що працюють в умовах інтенсивної корозії (автоклави для вулканізації ебонітових виробів, ванни з розчинами кислот, лугів), повинні піддаватись контролю величини зношення їх стінок. Періодичність контролю встановлюється щорічним графіком, що затверджується керівником підприємства.

116. Змащення обладнання під час роботи повинно здійснюватись за допомогою спеціальних пристроїв, що забезпечують безпеку його проведення.

117. Зберігання мастил дозволяється в шафах чи ящиках з негорючих матеріалів з кришками, що щільно закриваються.

118. Для зниження рівня шуму, що виникає при скиданні відпрацьованого стисненого повітря з машин і верстатів, необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв для глушіння шуму як засобу колективного захисту працюючих.

119. Стрічкові ножі, що використовуються для розкрою гумових матеріалів, повинні мати магнітні уловлювачі полотна ножа і сіткове огородження.

Для запобігання потраплянню пальців рук працівника під ніж шаблони для виготовлення деталей з використанням стрічкових ножів повинні мати бортики висотою не менше 5 мм.

120. Набір шанцевих ножів для розкрою гумових деталей необхідно зберігати на стелажах, обладнаних бортовими планками.

121. Розміщувати на столі стрічкового ножа і вирівнювати матеріал перед його розкроєм слід на відстані не менше 200 мм від леза ножа.

122. Вирубні преси, що використовуються для виготовлення виробів та заготовок, повинні мати пристрої, що допускають вмикання преса тільки при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

123. Дискові ножі для різання заготовок і розкрою гумових деталей повинні бути огороджені і мати пристрій, що виключає потрапляння рук під ніж. Подавання напівфабрикатів і виробів під лезо дискового ножа слід провадити спеціальним штовхачем або іншим пристроєм, що виключає перебування рук в зоні обертання ножа.

124. Шліфувальні круги машин для опорядження гумових виробів повинні мати огородження.

125. Вантажні натяжні пристрої конвеєрів повинні мати кінцеві упори для обмеження ходу натяжного візка і кінцеві вимикачі, що вимикають привід конвеєра при досягненні натяжним візком крайніх положень. Натяжні пристрої повинні бути огороджені.

126. Ланцюгові конвеєри повинні бути забезпечені уловлювачами на відгалуженнях для захвату ланцюга в разі його обривання.

127. Місце проходу людей і проїзд транспорту під навісними конвеєрами необхідно захищати огородженнями, розташованими на висоті не менше 2,2 м. Для проїзду транспорту огородження повинно бути висотою, що дозволяє вільний прохід транспортних засобів з вантажем максимального габариту.

128. Оглядові люки пересипних лотків, бункерів, встановлені в місцях завантаження і розвантаження конвеєрів, повинні бути закриті сітчастим огородженням.

129. Вимоги до безпечності експлуатації загальноцехових конвеєрів повинні відповідати ГОСТ 12.2.022-80 "ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности".

Усі конвеєри в місцях розташування приводів і натяжних пристроїв повинні мати кнопку "Стоп".

Конвеєри в головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками "Стоп".

Підлогові конвеєри по всій довжині з обох сторін повинні мати тросовий вимикач для аварійної зупинки конвеєра.

Підвісні конвеєри, що розташовані в робочій зоні, повинні мати кнопку "Стоп" через кожні 15-20 м або бути обладнані тросовим аварійним вимикачем.

130. У схемі керування конвеєром повинна бути передбачена звукова або світлова сигналізація, яка передує пуску конвеєра.

131. Конвеєри з відкритою трасою довжиною до 30 метрів повинні бути обладнані вимикаючими пристроями, що дозволяють зупиняти конвеєр в аварійних ситуаціях з будь-якого місця по його довжині зі сторони проходу для його обслуговування.

132. Контрольно-вимірювальні прилади і автоматика (далі - КВПіА), що використовуються у виробництві, повинні проходити в установлені строки повірку.

133. Контрольно-вимірювальні прилади, які розташовані на щитах управління, повинні мати напис, що визначає їхнє призначення.

134. Не дозволяється проводити врізання в трубопровід стисненого повітря, яке подається на КВПіА, з метою використання його для інших цілей.

135. Технічний огляд приладів контролю та автоматики, систем блокування і сигналізації повинен проводитись працівниками служби контрольно-вимірювальних приладів і автоматики або спеціально навченими працівниками за графіком, що передбачає проведення оглядів і обстежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 ( 687-2004-п ) "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки".

136. Ремонт, повірка і регулювання приладів контролю і автоматики, а також систем блокування і сигналізації повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 2708-2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення та ДСТУ 3400:2006 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів.

137. Не дозволяється встановлення та використання контрольно-вимірювальних приладів:

які не мають клейма, або з простроченим клеймом, чи без свідоцтв та атестатів;

пошкодженими або такими, що потребують ремонту та повірки.

138. Прилади контролю і засоби автоматизації, виробнича сигналізація та зв'язок на вибухонебезпечних та вибухопожежонебезпечних підприємствах повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

139. Сигнальні пристрої та їх елементи (дзвоники, сирени, лампи) повинні бути захищені від механічних пошкоджень і встановлюватись на видних місцях для оповіщення працівників в умовах роботи даного цеху.

140. Перевірку спрацювання систем протиаварійної сигналізації та блокування необхідно проводити службою контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в присутності технологічного персоналу згідно з графіками та реєструвати в журналі обліку протиаварійних і протипожежних тренувань згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 ( z0093-98 ) і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

141. Виробничі, адміністративні, складські та допоміжні будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику пожежної допомоги в разі виникнення пожежі.

142. Пожежні депо повинні бути з'єднані прямим телефонним зв'язком з найближчою міською пожежною охороною та телефонним зв'язком з комутатором телефонної станції підприємства.

143. Використання у складі виробничого, ремонтного чи вимірювального обладнання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) має здійснюватись за умови наявності ліцензії на провадження діяльності з використанням ДІВ та обов'язкової реєстрації ДІВ у Державному регістрі ДІВ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.97 N 847 ( 847-97-п ) "Про створення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання", з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02.12.2002 N 125 ( z0978-02 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266 (далі - НПА 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) ( v0062282-97 ), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 ( v0208282-97 ), уведених в дію постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, та ДСП 6.177-2005-09-2002 Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832.

144. В усіх місцях, що є загрозою для життя і здоров'я працівників, повинні бути вивішені відповідні попереджувальні написи.

145. Електрообладнання, електроапаратура, освітлювальна арматура повинні експлуатуватися з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), і цих Правил.

146. У приміщеннях з виробництвом категорій А та Б з вибухової і вибухопожежної небезпеки під час роботи та ремонті дозволяється працювати тільки спеціальним інструментом, що при ударах не викликає іскріння.

147. Наступні технологічні операції дозволяється виконувати тільки після повної зупинки машин, агрегатів, механізмів:

розправляти складки і рівняти тканини (корд) перед закочувальними, дублюючими та іншими пристроями, стикування тканин (корду);

заправляти тканини в центрувальні і заправні пристрої дублера конвеєрної стрічки;

заправляти кромку сердечника конвеєрної стрічки у відбірні валки;

розправляти складки при укладанні тканини;

чистити головки черв'ячної машини;

заправляти дротову стрічку в захисний пристрій в головку кільцеробного агрегату і з'єднувати обірвані кінці дроту;

подавати дротову стрічку в захисний пристрій кільцеробного агрегату (ніж обрубного пристрою при цьому повинен розміщуватись у верхньому положенні);

заправляти крилову стрічку (фліпер) на подавальні ролики верстата складання крил покришок;

установлювати шпулі в шпулярник кільцеробного агрегату;

заправляти обгорткову стрічку на заготовку клинового паса і інші операції, при яких можливе травмування працівників.

148. Не дозволяється наближення рук працівника ближче ніж на:

300 мм до бобіни в процесі перемотування бинта, ножа при відборі гумової кромки або профілюванні заготовок клинових пасів, відбірного валка при заправленні до нього кромки сердечника конвеєрної стрічки;

200 мм до зазору протягувальних роликів дублера при виході сердечника конвеєрної стрічки;

100 мм до пуансона при пробиванні отворів в ободовій стрічці.

III. Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання виробництва гумотехнічних виробів

1. Вальці

1. Вальці повинні бути забезпечені пристроями, що встановлені з обох боків валків, для аварійної зупинки вальців при потраплянні рук працівника в небезпечну зону. Шлях гальмування валків при аварійній зупинці не повинен перевищувати чверть оберту переднього валка при незавантажених вальцях.

В електричній схемі керування вальцями з груповим приводом повинна бути передбачена світлова і звукова сигналізація, зблокована з пуском вальців. Вона повинна вмикатися до початку обертання валків вальців.

На пульті керування вальцями повинні бути встановлені кнопка та сигнальна лампа, які призначені для перевірки справності всіх аварійних вимикачів. У разі, коли є несправним хоча б один аварійний вимикач, сигнальна лампа не загоряється.

Пуск вальців повинен бути зблокований з пуском витяжної вентиляції.

2. Зазор між обмежувальними стрілками і валками не повинен перевищувати 1,5-2 мм, щоб уникнути захвату рукавиць і рук працівника.

3. На вальцях з груповим приводом працювати одному працівнику не дозволяється.

4. При роботі на вальцях допускається використовувати рукавиці з широкими зап'ястями. Робота в рукавичках і рукавицях, що зав'язані на руці, не дозволяється. Уведення в гумову суміш, що є на валках, порошкоподібних добавок треба виконувати з використанням засобів захисту органів дихання і очей згідно з вимогами Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 01.10.2007 N 223 ( z1338-07 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.12.2007 за N 1338/14605 (далі - НПАОП 25.1-3.01-07).

5. Заправляння вальців гумовою сумішшю повинно здійснюватись відповідно до їх паспортних даних і технологічного регламенту.

6. Обслуговування вальців необхідно здійснювати з боку переднього валка.

7. Пластинчаті і роликові ножі для підрізання гумової суміші в неробочому стані повинні бути відведені за межі робочої поверхні валка вальців.

8. При завантаженні вальців гумовою сумішшю або каучуком проштовхувати їх рукою в зазор валків не дозволяється.

9. Відбір гумової суміші з листувальних і підігрівальних вальців повинен бути механізований.

10. Знімання з валків вальців гумової суміші при її "шубленні", а також гумової суміші підвищеної клейкості необхідно виконувати при зупинених вальцях.

11. При роботі на вальцях з рифленим заднім валком працівник повинен перебувати з боку гладкого валка. Не захоплені валками шматки обгумованого корду необхідно видаляти із зазору після перемикання вальців на зворотний хід з подальшим відключенням.

12. При зупинці вальців через потрапляння гумової суміші на пристрій для аварійної їх зупинки необхідно підрізати гумову суміш і звільнити від неї зазначений пристрій.

13. При навантажених вальцях система гальмування повинна забезпечувати миттєву зупинку валків.

14. Перевірка аварійних пристроїв повинна проводитися відповідальною особою, що призначається керівником, у присутності майстра перед початком кожної зміни. Результати перевірки необхідно заносити в спеціальний журнал.

15. Робота на вальцях з несправним вимикачем не дозволяється.

16. Не дозволяється зупиняти вальці аварійним вимикачем при їх нормальній роботі, в таких випадках необхідно користуватись кнопкою "Стоп".

17. Привід вальців повинен забезпечувати перемикання на зворотний хід, що здійснюється не від аварійного вимикача.

18. Заново встановлювальні вальці повинні бути обладнані пристосуванням, що забезпечує механічне розсування валків. На заново встановлених вальцях механізм розсунення валків повинен бути зблокованим з аварійним вимикачем. Відстань між розсуненими валками повинна бути не менше 25 мм.

19. При завантаженні вальців необхідно стежити, щоб між валками не потрапили сторонні предмети. У разі потрапляння таких предметів не можна їх виймати на ходу, слід негайно зупинити вальці за допомогою аварійного вимикача.

20. Зрізаючи суміш чи каучук, необхідно тримати ніж у витягнутій руці нижче середньої лінії валка. Якщо не вдалося повністю зрізати суміш чи каучук з валка, то не можна затримувати їх рукою, а необхідно знову спрямувати в зазор між валками.

21. Для запобігання потраплянню рук у зазор між валками не дозволяється під час роботи вальців проводити їх ремонт, чистити обмежувальні стріли, обтирати і чистити валки.

2. Гумозмішувачі

1. Біля завантажувальної воронки гумозмішувача повинна бути встановлена аварійна кнопка "Стоп".

2. Над завантажувальною воронкою гумозмішувача повинен бути передбачений місцевий відсмоктувач для видалення пилу та газів, що виділяються при завантаженні і роботі гумозмішувача.

3. Керування гумозмішувачем повинно проводитись з пульта керування. Пульт необхідно розміщувати в місцях, що забезпечують при роботі зручність та безпечність обслуговування та зручний огляд робочої зони.

4. Перед початком роботи на гумозмішувачі необхідно впевнитись у нормальній роботі охолоджувальної системи гумозмішувача та контрольно-вимірювальних приладів, відкрити верхній та нижній затвори, щоб переконатися у відсутності сторонніх предметів у камері гумозмішувача.

Необхідно перевірити на холостому ходу гумозмішувача роботу відкидної кришки, нижнього та верхнього затворів та переконатись у відсутності заїдань та пропуску повітря через шланги, ущільнювачі та крани.

5. Масозмішувачі, що використовуються для приготування сумішей із застосуванням легкозаймистих речовин, повинні мати запобіжні мембрани.

3. Каландри

1. На каландрі, що призначений для роботи у складі конвеєрної лінії, повинна бути передбачена можливість ручного керування каландром з місцевого пульта керування і виключена можливість самоперемикання каландра з ручного на автоматичний режим роботи.

2. Каландри повинні мати пристрій для аварійної їх зупинки. Ці пристрої необхідно розташовувати з переднього і заднього боків каландрів, система приводу гальмування каландрів повинна забезпечувати миттєву зупинку каландра під навантаженням. При ненавантаженому каландрі шлях гальмування не повинен перевищувати чверть оберту валка при максимальному числі обертів двигуна.

3. У схемі керування каландром повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску каландра.

4. Обрізання гумової кромки обгумованої тканини (корду) повинно бути механізовано.

5. Заправку каландрової лінії слід робити спеціальним заправним полотном шляхом стикування до нього тканини чи корду.

Заправку листової гуми (корду) через холодильні барабани на каретку та інші допоміжні пристрої необхідно робити на заправній швидкості обертання валків каландра.

6. Живлення каландра гумовою сумішшю повинно бути механізовано.

За необхідності ручного підживлення каландра гумовою сумішшю біля зазору верхніх валків повинна бути передбачена похила площадка.

Подавання рулонів гумової суміші до верхнього і нижнього зазорів валків каландра необхідно виконувати торцем. Працівник, що здійснює подачу гумової суміші, повинен працювати в рукавицях.

7. Видалення стороннього предмета з гуми, що розміщується в зазорі валків, потрібно виконувати при зупиненому каландрі.

8. Вирізання зразків обгумованої тканини (корду), розправляння складок на тканині (корді), а також проведення будь-яких робіт на каландрі дозволяється виконувати після повної зупинки механізму.

4. Преси гідравлічні

1. Для термінової зупинки всіх рухомих механізмів прес повинен бути обладнаний аварійною кнопкою "Стоп".

2. Преси, при роботі яких виділяються тепло, гази та пари, повинні мати капсуляцію з вмонтованим місцевим відсмоктувачем.

3. Преси повинні мати пристрої, що запобігають потраплянню рук у небезпечну зону під час руху повзуна (система вимикання із зайнятістю обох рук, капсуляція з блокуванням дверей).

4. У разі вимушеної зупинки насоса робота на пресі повинна бути зупинена, а повзун преса опущений донизу.

5. На пресах із загальним гідроприводом у разі подачі сигналу, що попереджає про падіння тиску в гідравлічній системі, робота на пресах повинна бути негайно припинена.

6. При перерві в роботі прес повинен бути зупинений в положенні при закритій прес-формі.

7. Після ремонту та тривалої перерви в роботі необхідно ввімкнути прес, зробити повзуном кілька повних холостих ходів та впевнитись у плавному русі повзуна.

8. Не дозволяється під час ходу повзуна преса проводити прибирання, змащення, завантаження та знімання виробів, поправляти брикет чи заготовку в прес-формі.

9. Для запобігання загазованості виробничих приміщень охолодження виробів після вулканізації повинно відбуватись у спеціально відведених місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами.

10. Прес-форми повинні кріпитися на столах пресів надійно за допомогою спеціальних болтів, скоб та мірних підкладок. Застосування випадкового кріплення або підкладок не дозволяється.

5. Черв'ячні машини

1. При розміщенні на черв'ячній машині завантажувальної воронки вище 1500 мм від підлоги для її обслуговування необхідно передбачати стійку площадку з огорожею та суцільними східцями.

2. На черв'ячних машинах конструкція завантажувальних воронок чи спеціальних пристроїв повинна виключати потрапляння рук людини до черв'ячного вала машини.

3. Кришка гранулюючої головки повинна мати блокування, що забезпечує зупинку гранулятора при відкриванні кришки.

4. Ніж-гранулятор для різання гранул повинен мати надійне огородження.

5. Система охолодження пластикату, гранул каучуку чи гумової суміші і шприцьованого профілю повинна виключати потрапляння води на підлогу виробничого приміщення.

6. При подаванні до черв'ячної машини гумової суміші, що підігріта більш ніж на 600 град.С, працівник повинен працювати в рукавицях.

7. Проштовхування і супровід рукою гумової суміші або каучуку в завантажувальну воронку черв'ячної машини не дозволяється.

8. Проведення будь-яких операцій у завантажувальних воронках грануляторів і пластикаторів під час їх роботи не дозволяється.

9. Знімання головки, профілюючих шайб черв'ячних машин з діаметром черв'яка 150 мм і більше необхідно здійснювати на спеціальну підставку з використанням підіймальних механізмів.

6. Діагонально-різальні агрегати

1. Конвеєри подавання зістикованих смуг корду до каландра і пристрою відбіркового закочування повинні забезпечуватись аварійними вимикачами по всій довжині, що дозволяє миттєво зупиняти їх з будь-якого місця.

Верхній і нижній розкатний пристрій агрегату повинні бути огороджені сітчастим огородженням висотою не менше 1 м згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.062-81 "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (далі - ГОСТ 12.2.062-81).

2. Блокувальні пристрої повинні виключати можливість вмикання:

агрегату при знятому огородженні ножа;

приводу переміщення каретки при русі відбірного конвеєра агрегату;

приводу відбірного конвеєра агрегату при переміщенні каретки.

3. У схемі керування агрегату повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску агрегату.

4. Пристрої для підхвату матеріалу при його різанні різальним механізмом повинні виключати необхідність підтримки матеріалу рукою.

Під відкидною площадкою, що розташована над містком стикування кордів, повинні бути встановлені аварійні вимикачі, які вимикають розкатний пристрій у разі, коли працівник стає ногами на стикувальний місток або на площадку, що міститься над стикувальним містком.

5. Налагодження діагонально-різального агрегату на необхідний розмір смуг повинно здійснюватися при вимкненому приводі ножа.

Кнопки вмикання розкатного пристрою та "Стоп" повинні бути встановлені на розкатних стійках в зонах огляду.

6. Первинне заправлення обгумованої тканини (корду) в діагонально-різальний агрегат повинно здійснюватися працівником за край тканини при переривчастому включенні приводу розкочування. Всі наступні заправляння агрегату необхідно здійснювати шляхом стикування кінців обгумованої тканини (корду). Здійснювати заправлення прокладки на приймальний ролик (бобіну) діагонально-різального агрегату при працюючому приводі не дозволяється.

Кнопка вмикання каретки ножа та кнопка вмикання транспортера подачі корду на пульті керування повинні бути рознесені одна від одної, щоб виключити можливість їх переплутування.

7. Дисковий ніж повинен бути встановлений так, щоб виключалася можливість його стикання з бортами прорізу направляючої лапки.

Дисковий ніж повинен мати огородження, що знімається.

8. Відбір, перекладка і стикування розкрійних смуг корду повинні бути механізовані.

9. При роботі діагонально-різального агрегату забороняється здійснювати видалення ниток з поверхні обгумованої тканини (корду) і осі ножа, зім'ятої кромки тканини, а також визволення прилиплої прокладки до обгумованої тканини (корду).

10. Розкатні стійки діагонально-різальних агрегатів повинні мати огородження.

11. Закатний пристрій для аварійної зупинки повинен бути обладнаний тросовим аварійним вимикачем.

7. Закатно-розкатне обладнання

1. Закатне обладнання повинно мати блокування, що автоматично вимикає його при наближенні рук працівника або його самого до зони намотування (фотобар'єр або плаваюча площадка на підлозі, що автоматично вимикає закатний пристрій).

2. Закатно-розкатні механізми діагонально-різальних машин, крім блокування, що вказане в пункті 1 глави 6 розділу III цих Правил, повинні мати механізм, що здійснює автоматичне натягання і звільнення прокладки від обгумованої тканини (корду).

3. Закатно-розкатне обладнання повинно бути оснащене надійними фіксаторами, що виключають можливість самовільного падіння рулону при його обертанні.

4. Для розправляння і центрування обгумованої тканини (корду) або прокладки перед закочуванням у рулон необхідно передбачати центрувальний і розширювальний пристрої. Розправляння складок обгумованої тканини (корду) і прокладки руками біля закочуваного рулону не дозволяється.

5. Заправлення прокладки або обгумованої тканини (корду) на бобіну, встановлену в закатний пристрій, слід виконувати при непрацюючому закатному пристрої.

6. Намотування на бобіну (ролик) рулону обгумованої тканини (корду) і прокладки понад встановлені розміри не допускається.

7. Установлення рулонів у розкатний пристрій і знімання рулонів слід здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за край тканини або безпосередньо за бобіну (ролик) рулону.

8. Каретки з обгумованою тканиною (кордом) або прокладкою в місцях закочування або розкочування повинні бути надійно зафіксовані і забезпечені гальмами обертання рулонів при їх розкочуванні.

8. Верстати для складання покришок

1. Пускова педаль складального верстата повинна мати огородження, що не допускає випадкового вмикання ногою складального барабана.

Посадка крила на I стадії складання покришок проводиться дворучним вмиканням верстата (двома кнопками).

Не дозволяється наближати руки до бортової частини покришки та поправляти краї шарів корду при подачі шаблонів для посадки крил.

Не дозволяється заходити в зону переміщення протекторного рольганга при його рухові до брекерного барабана і у вихідне положення.

Не дозволяється тримати руки в зоні дії притискувального ролика під час накладання протектора, а також переходити через верстати до живильника.

2. Пуск автоматичної потокової лінії складання вантажних автопокришок повинен бути зблокований з пуском системи вентиляції, що подає повітря в канал, в якому розміщені тролеї, що живлять електрострумом візки із складальним барабаном.

3. Платформа живильника двопозиційного складального верстата повинна по периметру мати тросовий вимикач для аварійної зупинки верстата.

4. Верстати для складання великогабаритних покришок повинні мати пристрої для кріплення секторних знімних заплічників на складальних барабанах, що виключає вилітання заплічників у процесі роботи.

5. У технологічній документації на кожен тип покришок повинна бути визначена довжина заготовки протектора і допустимі відхилення, а також методи і способи їх контролю.

Використання заготовок протектора меншої довжини не дозволяється.

6. При складанні покришок з браслетів встановлення їх на 1/3 довжини складального барабана повинно здійснюватись за допомогою механічної скалки або іншого пристосування на першій швидкості обертання барабана.

7. Знімання сирих покришок із складальних верстатів повинно здійснюватись без фізичних зусиль працівника.

9. Вулканізаційне обладнання

1. Автоклави повинні оснащуватись блокувальними пристроями, що виключають можливість відкривання байонетного затвора і кришки автоклава за наявності тиску в автоклаві, а також подавання теплоносія в автоклав при неповному закритті кришки і байонетного затвора автоклава.

2. Автоклави повинні мати пристрої для примусового продування їх повітрям перед відкриванням кришки автоклава. Кожний автоклав повинен бути забезпечений замком і ключем-маркою.

3. На вулканізаційних автоклавах, автоклавах-пресах, форматорах-вулканізаторах, індивідуальних вулканізаторах слід не рідше одного разу на зміну проводити огляд ущільнювальної прокладки.

Прокладка потребує заміни за наявності тріщин, порушення цілісності, при її неправильному розміщенні в пазу, а також після кожного випадку термічного розкладання виробів, що вулканізуються. Заміна прокладки повинна бути зареєстрована в змінному журналі.

Експлуатація автоклавів, автоклавів-пресів, форматорів-вулканізаторів і індивідуальних вулканізаторів за наявності пропускання пари через ущільнювальні прокладки не дозволяється.

4. Завантаження виробів у вулканізаційний автоклав і автоклав-прес, а також їх розвантаження повинні бути механізовані.

5. Вулканізаційні горизонтальні автоклави в зоні відкривання кришки повинні мати місцеві відсмоктувачі витяжної вентиляції.

6. Рольганги і пластинчаті конвеєри, якими рухаються прес-форми (при автоклавній вулканізації), повинні мати бортове огородження, що виключає падіння прес-форм.

7. Відкривання автоклавів-пресів і прес-форм для вулканізації покришок повинно бути механізовано.

8. Вентильна трубка для подавання теплоносія у варильну камеру (адаптер) не повинна мати вигинів і ум'ятин, чітко фіксуватися у нижній напівформі і входити у варильну камеру не менше ніж на 15 - 20 мм.

9. За роботою вулканізаційного автоклава або автоклава-преса, що перебуває під тиском, потрібно здійснювати постійний контроль із записом параметрів відповідно до вимог чинного законодавства. Непрацюючий вулканізаційний автоклав (автоклав-прес) повинен бути відкритий.

10. Відкривання вулканізаційного автоклава, автоклава-преса, індивідуального вулканізатора, форматора-вулканізатора, багатопозиційного вулканізатора повинно здійснюватись за відсутності в них тиску. Перебування в цей час біля їхнього завантажувального пристрою обслуговуючого персоналу, а також сторонніх осіб забороняється.

11. Візки з лакованим гумовим взуттям перед завантаженням до вулканізаційного автоклава повинні на певний час встановлюватись під витяжку з метою видалення із взуття парів розчинника і виключення можливості утворення в автоклаві вибухонебезпечної суміші.

12. Форматор-вулканізатор, індивідуальний вулканізатор для вулканізації покришок повинен бути оснащений:

блокувальним пристроєм, що виключає відкривання вулканізатора за наявності тиску у варильній камері, у діафрагмі або в паровій камері;

світловим сигналом про відсутність тиску в діафрагмі або варильній камері;

кінцевим вимикачем траверси верхньої напівформи, що спрацьовує при досягненні траверсою крайнього верхнього положення;

захисним дашком на верхній паровій напівформі висотою не менше 80 мм, що перешкоджає прямому викиданню теплоносія через роз'єднувач парової камери у випадку розриву діафрагм або варильної камери;

запобіжним клапаном, установленим на паровій камері верхньої напівформи;

штанговим аварійним вимикачем, що забезпечує негайне припинення закривання верхньої напівформи і наступний реверс. Штанга повинна розміщуватись на верхній напівформі і нижче захисного дашка.

13. У форматорах-вулканізаторах, індивідуальних вулканізаторах або багатопозиційних вулканізаторах з рухомими і нерухомими перезарядниками на трубопроводах подавання формуючої і гріючої пари або перегрітої води і діафрагми повинні встановлюватись запобіжні клапани згідно з вимогами міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.085-82 "ССБТ. Сосуды, работающие под давлением. Клапаны предохранительные. Требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.085-82).

14. Для виймання покришок з верхньої напівформи повинно бути передбачено спеціальне пристосування.

15. Для варильних камер і діафрагм повинна бути встановлена певна кількість циклів їх роботи, після яких вони підлягають заміні.

16. На витратних трубопроводах стисненого повітря, що подається на піддування заготовок камер, повинні бути встановлені редуктори, що знижують тиск повітря до величини, встановленої технологічним регламентом.

17. Транспортування заготовок, звулканізованих покришок, камер, варильних камер, а також зрізаних на покришках випресовок повинно бути механізовано.

18. Педаль для пуску повітряного форматора ногою повинна мати захисне огородження, що не допускає випадкового вмикання форматора.

19. Завантаження і виймання покришок з форматорів-вулканізаторів, індивідуальних вулканізаторів повинно бути механізовано. Виконання цих операцій вручну, а також закладання маркувальних жетонів необхідно виконувати при зупиненому форматорі-вулканізаторі або індивідуальному вулканізаторі і розміщенні траверси верхньої напівформи у крайньому верхньому положенні.

20. Багатопозиційні вулканізатори покришок повинні мати:

блокувальні пристрої, що виключають відкривання вулканізаційної секції за наявності тиску в діафрагмі або паровій камері;

світловий сигнал про відсутність тиску в діафрагмі або паровій камері;

індикатор витікання теплоносія з діафрагми, що встановлена на верхній напівформі;

штангові аварійні вимикачі для зупинки руху перезарядників, що розміщуються з обох боків перезарядника і з боку площадки обслуговування вулканізатора.

21. Вулканізацію формових гумових технічних виробів необхідно здійснювати в автоматичних і напівавтоматичних установках або на пресах, обладнаних касетованими прес-формами, перезарядниками. При використанні для цих цілей пресів із знімними прес-формами вони повинні забезпечуватися підіймальними столами для перезарядження прес-форм.

22. У литтєвих агрегатів зона змикання інжекційного апарата з формою повинна мати огородження, зблоковане з пуском агрегату.

23. При облаштуванні настилів для обслуговування вулканізаційних пресів вони повинні мати поверхню, що виключає ковзання.

24. За наявності в конструкції вулканізаційних і литтєвих пресів запобіжних шторок останні повинні мати блокування, що перешкоджає змиканню плит преса при відкритих шторках.

25. Вулканізаційні преси з двостороннім обслуговуванням за відсутності запобіжних шторок повинні забезпечуватись блокуванням, що допускає змикання плит преса тільки при подаванні імпульсу в схему керування пресом з обох боків обслуговування.

26. Експлуатація вулканізаційних пресів за наявності в них пропускання пари, масла і стисненого повітря, а також із знятими елементами накриття пресів не дозволяється.

27. Для запобігання падінню прес-форм підіймальні столи для перезарядження преса повинні забезпечуватись бортами заввишки не менше 20 мм з боку робочого місця пресувальника.

28. Переміщення прес-форм на плитах пресів під час змикання плит не дозволяється.

29. Знімання готової продукції, видалення випресовок з прес-форм литтєвого преса повинні здійснюватись при повністю відкритих і зупинених прес-формах.

30. Дільниця вулканізації виробів з малонаповнених ебонітових сумішей повинна розміщуватись в ізольованому приміщенні, забезпеченому сигналізаторами на присутність сірководню, при спрацьовуванні яких повинні подаватися звуковий і світловий сигнали. Працівники в цьому приміщенні повинні бути забезпечені фільтрувальними протигазами, що захищають від сірководню, відповідно до вимог ГОСТ 12.4.041-89 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов дыхания фильтрующие. Общие технические требования".

31. Керування процесом вулканізації виробів малонаповненого ебоніту повинно здійснюватись з пульта керування, який розміщений в ізольованому від вулканізаційних автоклавів приміщенні.

32. На пульті керування дільниці вулканізації малонаповнених ебонітових виробів повинна бути сигналізація і передбачено автоматичне зупинення процесу вулканізації при перевищенні в автоклаві робочого тиску на 10% вище допустимого і температурі, яка вища за "критичну".

33. Пропускна здатність запобіжних клапанів автоклавів вулканізації малонаповнених ебонітових виробів для скидання газів, що утворюються при термічному розкладенні ебоніту, повинна розраховуватись згідно з вимогами ГОСТ 12.2.085-82.

34. Запобіжні клапани, що встановлені на автоклавах вулканізації ебонітових виробів, повинні проходити ревізію з перевіркою їх встановлювального тиску на спеціальному стенді.

35. Скидання із запобіжних клапанів автоклавів вулканізації ебонітових виробів необхідно здійснювати у безпечні місця.

При термічному розкладенні (горінні) ебонітових виробів обігрів виробів повинен бути зупинений і забезпечено їхнє охолодження.

36. Вулканізатори довгомірних гумових технічних виробів у розплавах солей повинні мати захист, що перешкоджає вмиканню конвеєра при кристалізації солі у ванні.

37. Ванна для розплаву солей вулканізатора повинна бути постійно закритою.

38. Сіль, що завантажується у ванну вулканізатора, попередньо повинна бути просушена. При завантаженні солі і видаленні шлаку з поверхні її розплаву для захисту обличчя необхідно застосовувати захисний прозорий екран і працювати в рукавицях.

39. Потрапляння у ванну з розплавом солей органічних речовин і використання оснащення із сплавів алюмінію і магнію не дозволяється.

40. Видаляти шлак з поверхні розплаву солей для запобігання його займанню необхідно в міру накопичення, але не рідше ніж через кожні 4 години роботи за робочу зміну.

41. Прес-форми тунельних вулканізаторів для латексних виробів повинні бути закріплені на візках.

42. Відкривання і закривання прес-форм, встановлених на візках тунельного вулканізатора, повинні бути механізовані.

При ручному відкриванні і закриванні прес-форм їх верхня частина повинна фіксуватися у відкритому положенні.

IV. Вимоги безпеки до технологічних процесів і обладнання

1. Вимоги безпеки при підготовці сировини, приготуванні гумових сумішей

1. В обладнанні і системах транспорту в приміщеннях розмелювання і просівання сірки необхідно передбачати заходи, що виключають утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу сірки з повітрям.

2. Витратні бункери для сипких матеріалів необхідно оснащувати:

сигналізаторами граничного верхнього рівня при механізованій подачі сипких матеріалів;

водоруйнівними або іншими пристроями, що виключають зависання сипкого матеріалу.

Завантажувальні воронки бункерів повинні мати місцеві відсмоктувачі.

3. Бункери для сірки, керогену і ебонітового пилу повинні мати спеціальні пристрої, що виключають накопичення зарядів статичної електрики в об'ємі матеріалів.

4. Рухомі частини приймальних бункерів сіялок, сушарок, живильників повинні бути огороджені, щоб виключати можливість потрапляння рук у зону обертання черв'яків і інших рухомих частин обладнання.

5. Розважування і дозування матеріалів в гумозмішувачі повинно виконуватись автоматично або напівавтоматично.

6. Транспортування стосів і брикетів каучуку на різання і розрізаного каучуку на декристалізацію і приготування гумових сумішей повинні бути механізовані.

Різання каучуку повинно здійснюватись при зайнятості обох рук працівника на пусковому пристрої ножа або зона різання повинна мати огородження, що виключає потрапляння в цю зону рук працівника, і блокування, що не дозволяє пуск та роботу ножа при відкритому огородженні.

7. Камера для декристалізації натурального каучуку повинна бути обладнана системою парогасіння і перед завантаженням обов'язково звільнятися від шматків деструктурованого каучуку і інших горючих матеріалів.

8. Ємності для рідких пом'якшувачів необхідно забезпечувати сигналізаторами граничнодопустимого верхнього рівня. Приймання рідких пом'якшувачів в ємності і подавання їх до гумозмішувачів слід здійснювати трубопроводами.

9. Трубопроводи і ємності з рідкими пом'якшувачами повинні бути ізольовані і мати обігрів, що забезпечує температуру їх стінок не нижче температури плавлення матеріалів.

10. При виготовленні фактису для запобігання викиданню продуктів повинен бути забезпечений безперервний контроль за температурою в котлі з автоматичним вимиканням подачі теплоносія при досягненні в ньому максимально допустимої температури. Персонал повинен мати фільтрувальні протигази, що забезпечують захист від сірководню.

11. Керування процесом виготовлення гумових сумішей у гумозмішувачі повинно бути централізованим і здійснюватись з ізольованого приміщення дистанційно.

12. Перед пуском у роботу гумозмішувача працівник зобов'язаний перевірити справність і щільність закриття нижнього і верхнього затворів, працездатність вимикача для аварійної зупинки гумозмішувача, приладу контролю і реєстрації параметрів процесу змішування, роботу сигнальних пристроїв.

13. Верхній затвор гумозмішувача повинен мати запобіжний пристрій, що забезпечує надійну фіксацію затвора у відкритому положенні при ремонті і чищенні гумозмішувача.

14. Матеріали, що використовуються у складі гумової суміші в незначних кількостях, повинні завантажуватись до гумозмішувача у вигляді паст або в поліетиленових пакетах.

15. При підвищенні температури в гумозмішувачі вище допустимої регламентом змішування повинно бути негайно зупинено.

Для гасіння можливого займання гумової суміші в камері змішування гумозмішувача ємністю понад 100 л повинна передбачатись локальна система пожежогасіння.

16. Вивантаження гумової суміші з гумозмішувача на вальці або на відбірний конвеєр, зрізування її з вальців, а також процеси охолодження, сушіння і укладання гуми повинні бути механізовані.

При очищенні стрілки нижнього затвора гумозмішувач повинен бути зупинений, вимкнена подача повітря в систему відкривання затвора гумозмішувача.

Перед вивантаженням з гумозмішувача гумової суміші на вальці вальцювальнику повинен подаватись світловий сигнал.

2. Вимоги безпеки при приготуванні клеїв, герметиків і прогумованих тканин

1. Витратні ємності для розчинників на дільниці приготування клеїв повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переливанню і забезпечують аварійне зливання розчинника у аварійну ємність, яку необхідно передбачати на дільниці.

2. Для запобігання переповненню змішувачів клею і герметиків у системах подачі до них розчинників повинні використовуватися лічильники-дозатори або вимірники, встановлені для кожного змішувача.

Подавання розчинників до змішувачів за допомогою переносних посудин (відер) не дозволяється.

3. Транспортування бочок з двоокисом марганцю і подача тіоколу на робочі місця повинні бути механізовані.

4. Надходження розчинників вільно падаючим струменем у змішувачі гумового клею і герметиків не дозволяється.

5. Гребені лопатей роторів або внутрішня поверхня змішувачів клею повинні бути вкриті шаром матеріалу, що не викликає іскріння, або виготовлені з такого матеріалу.

6. Робоча камера змішувача клею повинна бути герметичною. Приготування гумового клею при відкритій або незагерметизованій кришці змішувача не дозволяється.

7. Горизонтальні змішувачі клею повинні бути обладнані блокуванням, що виключає можливість обертання роторів у процесі вивантаження клею з перекинутої камери. Приведення в обертання роторів при такому положенні камери дозволяється тільки при зайнятості обох рук на пусковому пристрої змішувача.

8. Чищення змішувачів слід проводити спеціальними пристосуваннями з кольорових металів або дерева.

9. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені засобами нейтралізації зарядів статичної електрики.

10. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені пристосуваннями для заправлення тканин і надійної фіксації намащувального ножа у верхньому положенні.

11. Подавання клею невеликої в'язкості до намащувального ножа клеєпромащувальної машини повинно здійснюватись трубопроводом.

При значній в'язкості клею подавання його до намащувального ножа дозволяється виконувати за допомогою спеціальної лопатки, що виготовлена з матеріалу, який не викликає іскріння.

У приймальному патрубку витяжної вентиляції клеєпромащувальної машини кількість парів розчинників не повинна перевищувати 50% нижньої межі їх вибуховості.

12. Очищення робочого валу, намащувального ножа та інших деталей і вузлів клеєпромащувальної машини від залишків клею необхідно виконувати при зупиненій машині.

13. Робота на клеєпромащувальній машині з відкритими і знятими елементами її накриття (капсуляції) не дозволяється.

14. Клеєпромащувальні машини повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння.

15. Виготовлення клеїв на основі неполярних каучуків повинно здійснюватись з використанням антистатичних присадок відповідно до технологічного регламенту.

16. Бідони і ємності для клею повинні забезпечуватись кришками, що мають ущільнення по всьому периметру.

17. Не дозволяється проїзд авто- і електротранспорту біля місць роздавання і розливання клеїв і розчинників.

18. Вентилятори витяжної вентиляції на дільницях клеїв, герметиків і клеєпромащування тканин повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

19. Трубопроводи (повітропроводи) для транспортування суміші парів розчинників з повітрям до рекуперативної установки повинні мати систему закритого дренування з них рідини.

Прокладання територією підприємства трубопроводів (повітропроводів) значної протяжності для транспортування суміші парів розчинників з повітрям забороняється.

20. На трубопроводах для транспортування суміші парів розчинника з повітрям перед адсорбером повинна бути запірна арматура з дистанційним керуванням.

21. Адсорбери повинні бути оснащені засобами контролю температури з автоматичною реєстрацією показників.

22. На стадії розділення розчинника від води повинні бути передбачені засоби, що виключають попадання розчинника в каналізацію.

3. Вимоги безпеки при виробництві пневматичних шин

1. У схемі керування протекторним агрегатом повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передуватиме пуску агрегату.

2. Протекторний агрегат повинен бути оснащений блокуванням, що виключає його пуск при відсутності огороджень шорсткувального барабана і ножа для різання заготовок, а також при непрацюючій витяжній вентиляції сушильної камери.

3. Охолоджувальна установка протекторного агрегату повинна бути закритою і мати електроосвітлення напругою не вище 36 В із світильниками в загальнопромисловому виконанні.

4. Для аварійної зупинки протекторного агрегату по його довжині повинен бути прокладений трос або встановлені на відстані не більше 20 м одна від одної кнопки "Стоп".

5. Заправляння протекторної стрічки в охолоджувальну установку протекторного агрегату виконувати одному працівнику не дозволяється.

6. Ніж з електропідігрівом для розкрою заготовок на браслетному і складальному верстатах повинен розміщуватись в спеціальному пристосуванні, що виключає можливість торкання рукою поверхні ножа.

7. Подавання корду під дискові ножі поздовжньо-різальної машини необхідно виконувати при повній зупинці обертів ножа.

8. Поздовжньо-різальна машина повинна бути оснащена блокуванням, що виключає її пуск при відсутності огородження дискового ножа.

9. Шпулярник, компенсатор, протягувальний і обрубний пристрої кільцеробного агрегату повинні мати огородження або захисні екрани.

10. На кільцеробному агрегаті дротова стрічка від шпулярника до черв'ячної машини повинна бути замкнена в трубу або мати інший захисний пристрій.

11. Установлення шпуль з металевим дротом вагою понад 15 кг в шпулярник кільцеробного агрегату повинно бути механізовано.

12. Рух обгумованої дротової стрічки на кільцеробному агрегаті повинен здійснюватись з допомогою протягувального пристрою.

13. Над барабанами браслетних верстатів складання покришок повинні встановлюватись рамні аварійні вимикачі, при спрацьовуванні яких зупиняється привід барабана.

4. Вимоги безпеки при виготовленні автокамер, варильних камер і ободних стрічок

1. На верстаті для шорсткування обгумованих п'яток вентилів повинні бути:

прозорий екран, що закриває зону шорсткування;

підпора для розміщення п'ятки вентиля при шорсткуванні;

збірник гумової крихти і пилу.

2. Агрегати виготовлення автокамер, варильних камер і ободних стрічок по всій довжині повинні мати тросик для їх аварійної зупинки.

3. У схемі керування автокамерного агрегату повинна бути передбачена звукова сигналізація, що попереджає про пуск агрегату.

4. Процес талькування внутрішньої поверхні автокамерного рукава повинен бути автоматизований.

5. Різання заготовок автокамер, пробивання отворів для вентилів, стикування торців камери і встановлення вентилів повинні бути автоматизовані або механізовані.

6. Ніж для різання заготовок автокамер повинен мати огородження, зблоковане з пуском приводу ножа.

7. Верстат для стикування заготовок автокамер і варильних камер повинен вмикатись в роботу при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.

8. Видалення обрізків камери, що стикується, з ковадла верстата для стикування камер повинно виконуватись спеціальним пристосуванням або бути механізованим.

5. Вимоги безпеки при виробництві велосипедних шин

1. На кільцеробному агрегаті місця розташування шпуль з дротом і рубання дроту повинні бути огороджені.

2. Після рихтувального пристрою кільцеробного агрегату рухомий дріт повинен розміщуватись під захисним екраном або у спеціальному пристрої, що перешкоджає некерованому руху дроту при його обриванні.

3. Подавання повітря до пневмоциліндрів ножової головки і формуючої каретки верстата для ізолювання велокілець, пуск верстатів для стикування велокамерних заготовок і складання велопокришок повинні здійснюватись при зайнятості на пусковому пристрої обох рук.

4. У схемі керування агрегатом для виготовлення велокамер повинен бути передбачений звуковий сигнал, що попереджає про пуск агрегату.

5. Ножі для різання велокорду і заготовок велокамер повинні мати захисне огородження, зблоковане з пуском їхніх приводів.

6. Зварювання бортових кілець на напівавтоматі контактного зварювання і зняття наплавлення металу із стиків кілець необхідно виконувати в захисних окулярах.

7. В агрегаті для виготовлення велокамер пристрій для мокрого талькування зовнішньої поверхні заготовок велокамер повинен мати кожух, що запобігає розбризкуванню суспензії тальку.

6. Вимоги безпеки у шиноремонтному виробництві

1. Верстат для огляду покришок повинен мати блокування, що обмежує рух важелів механізму розведення бортів покришки для запобігання зриванню її з важелів і самочинному вильоту.

2. Огляд покришок на верстаті слід виконувати з протилежного боку механізму завантаження і вивантаження покришок.

3. Миття автопокришок слід виконувати при закритих дверцятах мийних машин. Вивантаження покришок з мийної машини повинно бути механізоване.

4. На підвіску конвеєра сушильної камери дозволяється навішувати тільки одну покришку.

5. На трубопроводі, яким подається повітря до копіювально-шорсткувальних верстатів, повинен бути запобіжний клапан.

6. На дільниці шорсткування покришок слід застосовувати електричне обладнання (пускачі, електрощити, лампи освітлення) зі ступенем захисту оболонки, що передбачений НПАОП 40.1-1.01-97 ( z0011-98 ).

7. Копіювально-шорсткувальний верстат повинен мати прозоре огородження шорсткувальної головки і спеціальний пристрій для відбору крихти.

8. Установлення і знімання покришок з копіювально-шорсткувального верстата необхідно виконувати при повній зупинці верстата.

9. На дільниці шорсткування покришок повинна бути передбачена механізована система прибирання гумової крихти і пилу.

10. Установлення автопокришок на верстат для усунення місцевих дефектів (спредер), а також навішування цих покришок на підвіску ланцюгового конвеєра повинно бути механізовано.

7. Вимоги безпеки при виробництві формових і неформових виробів

1. Приготування водно-лужного розчину для очищення прес-форм повинно здійснюватись на спеціальних установках. Подача лужного розчину до ванн очищення прес-форм повинна здійснюватись трубопроводами.

На дільниці виготовлення лужних розчинів повинен бути фонтанчик для промивання водою очей і раковина самодопомоги.

2. Дробоструминна обробка арматури з метою видалення з неї окисів повинна виконуватись в закритих камерах.

Застосування сухого кварцового піску під тиском для очищення арматури від окисів забороняється.

3. Виготовлення заготовок сирої гуми для формування гумових технічних виробів повинно бути механізовано.

4. Термостатування гумових виробів необхідно здійснювати в закритому термостаті при забезпеченні заданого технологічним регламентом повітрообміну.

Вивантажувати вироби з термостатів слід при температурі виробів не вище 45 град.С.

5. Обробка гумових виробів (шліфування, видалення облою) повинна бути механізована.

6. Установлення і знімання гумових виробів з багатопозиційного верстата для опорядження і завершальної обробки виробів повинні виконуватись поза зоною дії робочих механізмів верстата.

7. Верстат для різання вікеля повинен мати накриття або захисний кожух для ножів при їх відведенні під час перезарядження верстата.

8. Подавання рідкого холодоносія у галтувальні барабани об'ємом понад 0,5 куб.м і в кріогенні установки повинно здійснюватись трубопроводами.

Зберігання холодоагента в місцях його споживання не дозволяється.

9. Пусковий пристрій на установці складання гумових чохлів для залізобетонних труб і кранців не повинен розташовуватись біля зони обертання дорна і механізму притискування прикатувальних роликів.

10. При зніманні чохлів для залізобетонних труб з дорнів зона руху чохла повинна бути огороджена.

11. Розбирання дорна після складання кранців повинно здійснюватись двома працівниками. Під час перебування їх всередині дорна обертати його не дозволяється.

12. Огляд і ремонт внутрішньої поверхні гумотканинних виробів з перебуванням виконавців всередині цих виробів повинні здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства.

13. При виконанні ремонту гумових технічних виробів з перебуванням всередині їх працівника клеї і розчинники, що необхідні для виконання роботи, повинні розміщуватись в закритих посудинах, що виключають розливання вмісту, і в об'ємах, необхідних для виконання технологічних операцій. Шорсткування і подібні роботи всередині виробу дозволяється виконувати інструментом (дрилями) з пневмоприводом.