Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України (Класифікатор подій, які належать до інцидентів)

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ Міністра оборони України

19.05.2010 N 256

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 р. за N 386/17681

Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України

Відповідно до статей 7, 8, 84 Повітряного кодексу України ( 3167-12 ), пункту 6 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 401 ( 401-2002-п ), додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_038, 995_655 ) (Чикаго, 1944), з метою вдосконалення порядку і правил проведення розслідувань авіаційних подій та інцидентів з повітряними суднами авіації Збройних Сил України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, що додаються.

2. Скасувати наказ Міністра оборони України від 20.11.95 N 303 "Про введення в дію Положення про порядок класифікації, розслідування авіаційних подій та подання донесень про них у Збройних Силах України".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

Міністр оборони України М.Б.Єжель

ПОГОДЖЕНО:

Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Н.Шуфрич

Заступник Міністра транспорту та зв'язку України - Голова Державної авіаційної адміністрації А.А.Колісник

Начальник Українського центру планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху генерал-майор Ю.А.Байдак

Начальник Державного науково-дослідного інституту авіації О.В.Харченко

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністра оборони України 19.05.2010 N 256

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 р. за N 386/17681

ПРАВИЛА розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України

I. Загальні положення

1.1. Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України (далі - Правила) регулюють діяльність у сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України.

Ці Правила розроблені відповідно до чинного законодавства та з урахуванням положень додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію ( 995_655 ) (Чикаго, 1944).

Правила визначають завдання, кваліфікаційні вимоги, обов'язки осіб, які проводять розслідування авіаційних подій та інцидентів з повітряними суднами авіації Збройних Сил України, встановлюють порядок проведення зазначених розслідувань, а також порядок розроблення рекомендацій та заходів щодо запобігання їм.

Правила є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами суб'єктів авіаційної діяльності авіації Збройних Сил України.

1.2. Перевірку виконання цих Правил здійснює Головна інспекція Міністерства оборони України під час планових та позапланових інспекційних заходів.

Під час проведення інспекційних заходів інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України припиняють подальшу експлуатацію повітряних суден авіації Збройних Сил України, аеродромів та їх обладнання, засобів забезпечення та управління польотами на аеродромах (полігонах, пунктах управління авіації), якщо:

незадовільний їх технічний стан;

виявлені порушення правил їх експлуатації.

Крім того, інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України усувають від виконання обов'язків авіаційний персонал, якщо виявлені порушення встановлених правил його допуску.

1.3. Скорочення, які застосовуються в цих Правилах:

АЗУ - авіаційні засоби ураження;

АП - авіаційна подія;

АРП - авіаційне ремонтне підприємство;

АС - авіаційна система;

АТ - авіаційна техніка;

ВЗЗП - відмови засобів забезпечення польотів, не пов'язані з діями особового складу частин (підрозділів) забезпечення;

ВЗФ - вплив зовнішніх факторів, які не прогнозуються (не контролюються);

ВПНВ - відмова авіаційної техніки, причина якої не встановлена;

ГКП - група керівництва польотами;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

КВН - конструктивно-виробничі недоліки;

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації;

ЛВС - льотно-випробувальна станція;

МЗС - Міністерство закордонних справ України;

МВС - Міністерство внутрішніх справ України;

МНС - Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

НПП - недостатня професійна підготовка льотного складу;

НПРГ - наземна пошуково-рятувальна група;

НР - недоліки ремонту на авіаційному ремонтному підприємстві;

НВ - причина не встановлена;

ОК - об'єктивний контроль;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПАТЗ - порушення в аеродромно-технічному забезпеченні польотів;

ПІАЗ - порушення в інженерно-авіаційному забезпеченні польотів;

ПКрП - порушення в керівництві польотами та управлінні повітряним рухом;

ПММ - пально-мастильні матеріали;

ПМетЗ - порушення в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів;

ПМедЗ - порушення в медичному забезпеченні польотів;

ПОП - порушення в організації польотів;

ППЗ - порушення польотного завдання;

ПРТЗ - порушення в радіотехнічному забезпеченні польотів;

ПС - повітряне судно;

ПУА - пункт управління авіації;

РДЦ ОПР - районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху;

РЛС - радіолокаційна станція;

РПДГ - рятувальна парашутно-десантна група;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

СІ - серйозний інцидент;

ACCID - авіаційна подія;

INCID - інцидент;

UTC - всесвітній скоординований час.

II. Визначення і класифікація

2.1. Під час експлуатації ПС можуть мати місце АП, інциденти, надзвичайні події, пошкодження ПС на землі, воді та кораблі.

АП поділяються на катастрофи і аварії.

СІ та інциденти класифікуються залежно від їх причин та ступеня небезпеки. Для них характерні такі ознаки:

виникнення значних шкідливих впливів на екіпаж або пасажирів;

значне підвищення робочого навантаження на екіпаж;

втрата працездатності екіпажу в польоті;

значні погіршення льотних і технічних характеристик, ускладнення в управлінні ПС.

Класифікатор подій, які належать до інцидентів, наведено в додатку 1 до цих Правил.

Усі АП й інциденти з ПС авіації Збройних Сил України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами.

У разі приховування АП, або інциденту, або фактів, що мають до них відношення, невчасного повідомлення, несанкціонованого розповсюдження інформації про хід розслідування і вірогідні причини, за свідомо неправильну класифікацію і визначення причин, руйнування або знищення бортових та наземних засобів ОК, інших матеріалів, які мають відношення до АП або інциденту, посадові особи суб'єктів авіаційної діяльності відповідають згідно з чинним законодавством.

2.2. У цих Правилах терміни мають таке визначення:

Аварія - АП без людських жертв, що призвела до серйозного пошкодження (ПС отримало такі пошкодження, що відновити його неможливо або це не доцільно, оскільки вартість відновлення перевищує вартість капітального ремонту) чи руйнування ПС або серйозних тілесних ушкоджень пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб.

До аварій не належать:

для літаків (у тому числі і безпілотних) - випадки відмов або пошкодження двигунів, коли пошкоджений сам двигун, його капоти або допоміжні агрегати, пошкоджені повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмівні пристрої, обтічники або коли в обшивці є невеликі вм'ятини або пробоїни (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту);

для вертольотів - випадки відмов або пошкодження двигунів, коли пошкоджений сам двигун, його капоти або допоміжні агрегати, є руйнування або пошкодження елементів несучих і рульових гвинтів, редуктора, обшивки, руйнування трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження або руйнування силових елементів фюзеляжу або балок (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту).

Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Авіаційна діяльність - діяльність, пов'язана з використанням повітряного простору із застосуванням ПС.

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка сталася з моменту, коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС - з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку), під час якої:

будь-яка особа отримала тілесні ушкодження з настанням смерті або серйозні тілесні ушкодження внаслідок перебування на ПС, безпосереднього контакту з будь-якою частиною ПС, у тому числі частинами, які відокремилися від ПС, безпосереднього впливу струменя газів реактивного двигуна, крім випадків, коли ушкодження отримані внаслідок природних явищ, невиконання загальноприйнятих заходів безпеки або завдані самому собі чи заподіяні іншою особою;

ПС отримало пошкодження чи руйнування конструкції, яке призвело до порушення міцності конструкції, погіршення технічних чи льотних характеристик ПС, та потребує ремонту або заміни пошкодженого елемента, крім випадків відмови чи пошкодження двигуна, коли пошкоджений лише сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені лише повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмівні пристрої або коли в обшивці утворилися невеликі вм'ятини чи пробоїни (при цьому вартість відновлення не перевищує вартості капітального ремонту);

ПС пропадає безвісти чи опиняється в такому місці, де доступ до нього неможливий.

До АП не належать:

бойові втрати (зруйнування ПС, загибель людей, які перебували на борту ПС, у результаті бойових дій);

події, коли загибель під час польоту людей, які перебували на борту ПС, не пов'язана з його зруйнуванням, порушенням функціонування його систем або дією зовнішніх геофізичних факторів;

зруйнування ПС, у тому числі і загибель людей, які перебували на його борту, у разі угону, несанкціонованого польоту або терористичного акту;

загибель людей, які не перебували на борту ПС;

пошкодження ПС на землі (палубі корабля), які до цієї події не належать, але стали її наслідком;

пошкодження ПС або загибель авіаційного персоналу в процесі експлуатації АТ на землі (палубі корабля);

втрата придатного до експлуатації ПС у разі неможливості виконання посадки на палубу корабля у відкритому морі внаслідок її зайнятості під час аварійних ситуацій та відсутності в районі плавання інших авіанесучих кораблів.

Авіаційна система - сукупність спільно діючих у навколишньому середовищі екіпажів, ПС, сил і засобів управління та забезпечення польотів, об'єднаних структурно та функціонально в інтересах виконання польотів.

Авіаційна техніка - це пілотовані та безпілотні ПС, двигуни ПС, обладнання ПС (знімне та стаціонарно встановлене на борту ПС), АЗУ, тренажери.

Авіаційний персонал - особи, які мають спеціальну підготовку за професійною ознакою, отримали свідоцтво (ліцензію) або призначені на посади в авіації Збройних Сил України, допущені до виконання певних функцій у складі екіпажу ПС або інших обов'язків у сфері авіації.

Аеродромне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування аеродромного руху.

Акт незаконного втручання - протиправні дії, пов'язані з посяганням на безпечну діяльність авіації Збройних Сил України, внаслідок яких сталися нещасні випадки з авіаційним персоналом, що експлуатує (обслуговує) ПС, засоби управління, забезпечення польотів на аеродромах, майнові збитки, захоплення чи викрадення ПС, або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків.

Аеродромний рух - увесь рух у зоні маневрування аеродрому, а також польоти всіх ПС, які входять в аеродромне коло польотів, виходять з нього або перебувають у його межах.

Безпека польотів - стан АС, при якому ризик заподіяння шкоди особам або майну, які перебувають на ПС, не перевищує прийнятного рівня та підтримується на цьому або на більш низькому рівні шляхом безперервного процесу виявлення джерел небезпеки, їх усунення та контролю за факторами ризику.

Безпілотне повітряне судно - ПС, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за ним здійснюються за допомогою спеціальної станції, що розташована поза ПС.

Бортові засоби об'єктивного контролю - будь-який самописний прилад, який встановлюється на борту ПС для записування, накопичення і зберігання інформації про працездатність АТ, дії екіпажу і використовується для відповідного контролю, а також як додаткове джерело інформації під час розслідування АП або інциденту.

Втрачене ПС - таке ПС, коли:

відбулося його повне руйнування;

його місцеперебування (його уламків) не встановлене і його офіційні пошуки припинені;

евакуація з місця його вимушеної посадки неможлива або недоцільна незалежно від отриманих ним пошкоджень;

відновлення неможливе або економічно недоцільне.

Рішення про припинення пошуків ПС, доцільність відновлення ПС, що отримало пошкодження, ухвалює Міністр оборони України за поданням голови комісії з розслідування.

Голова комісії - особа, якій доручені організація і проведення розслідування АП, а також контроль за його ходом і виконаними заходами.

Держава місця події - держава, на території якої відбулись АП або інцидент.

Диспетчерське обслуговування повітряного руху (управління повітряним рухом) - обслуговування, що здійснюється з метою:

запобігання зіткненню між ПС;

запобігання зіткненню ПС з перешкодами в зоні маневрування;

прискорення та підтримки впорядкованого потоку повітряного руху.

Диспетчерське обслуговування підходу - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів ПС, що прибувають або вилітають.

Забезпечення безпеки польотів - діяльність, що здійснюється відповідними організаціями й авіаційним персоналом та спрямована на виключення випадків завдання шкоди здоров'ю або загрози життю людей, майну фізичних чи юридичних осіб, державному майну.

Експерт (фахівець, спеціаліст) - особа, яка має відповідну кваліфікацію і залучається до розслідування АП або СІ, проводить науково-технічні експертизи і надає консультації членам комісії з розслідування.

Експерти підпорядковуються голові комісії протягом всього терміну проведення розслідування.

Інцидент - подія, що пов'язана з використанням ПС, крім АП, впливає або може вплинути на безпеку польоту та сталася з моменту, коли будь-яка особа піднялася на борт для здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили ПС (для безпілотних ПС - з моменту, коли особовий склад стартової обслуги зайняв робочі місця з наміром здійснити запуск безпілотного ПС, до моменту, коли безпілотне ПС здійснило посадку).

Катастрофа - АП, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось із членів екіпажу, пасажирів або третіх осіб, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень із настанням смерті під час:

перебування на ПС;

безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, які відокремилися від зазначеного ПС;

безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

зникнення безвісти ПС, якщо був припинений його офіційний пошук і не було встановлено місцезнаходження елементів його конструкції;

аварійної евакуації з ПС.

Компоненти та обладнання - будь-який вимірювальний прилад, устаткування, механізм, деталь, вузол, агрегат, складова частина або допоміжний пристрій, включаючи апаратуру зв'язку, встановлені або приєднані до ПС, у тому числі частини планера ПС, двигуна чи повітряного гвинта, що використовуються або призначені для використання під час експлуатації або управління ПС.

Консультативний повітряний простір - частина неконтрольованого повітряного простору або встановленого маршруту, в межах якого забезпечується консультативне обслуговування повітряного руху.

Контрольований політ - будь-який політ, який виконується за наявності диспетчерського дозволу.

Максимальна маса - максимальна сертифікована злітна маса ПС.

Надзвичайна подія - подія, яка пов'язана з використанням ПС, але не належить до АП, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, що призвело до:

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою під час її перебування на борту ПС або поблизу ПС унаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого чи інших осіб, не пов'язаних з порушенням функціонування ПС та його систем;

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка безпідставно або без відповідних документів самовільно проникла в заборонену зону;

загибелі або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, унаслідок впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому;

загибелі, тілесного ушкодження з настанням смерті або серйозного тілесного ушкодження, отриманого будь-якою особою, яка перебувала поза межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або з його елементами;

руйнування або серйозного пошкодження ПС на землі, порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення (викрадення) або спроби захоплення (викрадення) ПС, що перебувало на землі чи в польоті, та інших актів незаконного втручання в діяльність авіації.

Небезпечний (несприятливий) фактор - потенційна причина, поява якої під час організації польотів може призвести до виникнення і розвитку особливої ситуації і як наслідок до АП.

Об'єктивний контроль - система заходів, спрямованих на комплексне використання всіх засобів в інтересах удосконалення методики та якості навчання особового складу, підвищення безпеки польотів, надійності АТ та прогнозування її технічного стану.

Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що визначає у відповідних випадках польотно-інформаційне, консультативне, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Особлива ситуація - ситуація, що виникає в польоті внаслідок дії небезпечного фактора.

Пасажир - особа (за винятком членів екіпажу та додаткових спеціалістів на борту ПС), яку перевозить ПС.

Повітряне судно - будь-який апарат (у тому числі і безпілотний), що підтримується в атмосфері шляхом його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Повітряний рух - усі ПС, що перебувають у польоті або рухаються у зоні маневрування аеродрому.

Польовий етап розслідування - період з початку роботи комісії з розслідування на місці АП до моменту, коли роботи на місці події закінчені.

Пошкодження ПС на землі, воді та кораблі - подія, пов'язана з обслуговуванням, зберіганням і транспортуванням ПС на землі, воді та кораблі, під час якої ПС отримало пошкодження без втрати міцності його силових елементів і погіршення льотно-технічних характеристик, усунення яких можливе в експлуатаційних умовах.

Причина авіаційної події або інциденту - сукупність взаємопов'язаних чинників, які безпосередньо зумовили АП або інцидент.

Пункт управління авіації - командні пункти, пункти наведення авіації, корабельні пункти управління і наведення авіації, пункти управління груп бойового управління, пункти управління авіаційних навідників.

Район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглої до нього місцевості у встановлених межах у горизонтальній площині - у радіусі не більше 30 км від центру аеродрому, у вертикальній площині - від земної поверхні до висоти, яка на 300 м більша висоти польоту по колу.

Район відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких суб'єкт авіаційної діяльності відповідає за проведення пошуково-рятувальних робіт.

Районне диспетчерське обслуговування - диспетчерське обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах.

Районний диспетчерський центр - орган, призначений для забезпечення диспетчерського обслуговування контрольованих польотів у диспетчерських районах, що перебувають під його контролем.

Рекомендації із забезпечення безпеки польотів - пропозиції, зроблені на основі інформації, отриманої під час розслідування, з метою запобігання АП і інцидентам у майбутньому.

Розслідування АП (інцидентів) - процес, що включає:

збирання, аналіз інформації про АП або інцидент;

оцінку організації польотів (прийняття рішення на польоти, постановка завдань, планування польотів, підготовка до польотів);

встановлення обставин виникнення та динаміки розвитку особливої ситуації;

оцінку підготовки та дій екіпажу, осіб групи керівництва польотами, інженерно-технічного складу, персоналу служб забезпечення польотів, працездатності АТ, засобів забезпечення та управління польотами;

виявлення факторів, що обумовили АП або інцидент, аналіз причинно-наслідкових зв'язків;

виявлення небезпечних факторів функціонування АС, встановлення причини (причин) їх виникнення;

проведення досліджень, експертиз і експериментів;

узагальнення й аналіз отриманих даних;

розроблення рекомендацій щодо запобігання виникненню АП з аналогічних причин у майбутньому;

проведення розбору АП.

Серйозний інцидент - інцидент, обставини якого свідчать про те, що була ймовірність виникнення АП, або під час якого травмовані член екіпажу, пасажир чи третя особа або ПС зазнало пошкодження.

Серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, отримане членом екіпажу, пасажиром чи третьою особою під час АП або інциденту, яке:

вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту АП;

призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);

пов'язане з розривами тканин, що призводять до сильної кровотечі, ушкодження нервів, м'язів або сухожиль, ушкодження будь-якого внутрішнього органу;

пов'язане з отриманням опіків другого і третього ступенів або опіків понад 5% поверхні тіла;

пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин або радіації.

Суб'єкт авіаційної діяльності - органи військового управління, військові частини Збройних Сил України, які здійснюють експлуатацію, ремонт і сертифікацію ПС, виконання і забезпечення польотів, управління повітряним рухом, підготовку авіаційного персоналу; установи, організації і підприємства Міністерства оборони України, які здійснюють експлуатацію, ремонт, розробку, виробництво і випробування ПС та використовують повітряний простір України.

Тілесні ушкодження з настанням смерті - випадки отримання тілесних ушкоджень, у результаті яких протягом 30 діб з моменту АП настала смерть.

Уповноважений представник - особа, призначена державою для участі в розслідуванні, що проводиться іноземною державою на своїй сухопутній (морській) території або на сухопутній (морській) території іноземної держави.

Член комісії (радник) - особа, призначена для надання допомоги голові комісії з розслідування АП (уповноваженому представнику).

III. Розслідування АП

3.1. Головною метою розслідування АП є встановлення її справжньої причини (причин) та розроблення ефективних заходів щодо запобігання виникненню подібних АП і виявлених небезпечних факторів у майбутньому.

Розслідуванням не визначається ступінь чиєїсь вини або відповідальності.

Розслідування проводиться за принципом багатовекторності і передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування АС, оцінку впливу цих відхилень на благополучне завершення польоту ПС.

Процес розслідування не передбачає захист інтересів сторін учасників АП, при цьому члени комісії повинні мати службову непричетність до суб'єкта авіаційної діяльності, де сталася АП.

3.2. Комісія, яка проводить розслідування АП, - незалежна у його проведенні. Принципами роботи комісії з розслідування є абсолютна об'єктивність і неупередженість.

Розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України, у тому числі з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав (за згодою уповноважених органів держави місця події), проводиться комісією, персональний склад якої визначається наказом Міністра оборони України за поданням Головного інспектора Міністерства оборони України.

Пропозиції стосовно персонального складу комісії з розслідування АП узгоджуються з начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України.

До складу комісії призначаються особи, які мають практичний досвід роботи в авіації льотчиками (штурманами), фахівцями інженерно-авіаційної служби, обслуговування повітряного руху та видів забезпечення польотів авіації, а також досвід роботи в органах військового управління, інших установах і організаціях, пов'язаних з авіаційною діяльністю.

Крім того, при розслідуванні АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав голова комісії з розслідування, уповноважений представник, начальник штабу комісії, а також голови підкомісій та окремих робочих груп, що не входять до складу підкомісій, повинні мати відповідний сертифікат на право займатися розслідуванням АП та інцидентів.

До складу комісії можуть призначатися представники установ, визначені для наукового забезпечення безпеки польотів авіації Збройних Сил України, а також АРП.

У разі отримання інформації про намір проведення розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави уповноваженими органами держави місця події рішенням Міністра оборони України призначаються уповноважений представник, його радники і експерти (фахівці, спеціалісти) з числа:

фахівців безпеки польотів авіації Головної інспекції Міністерства оборони України;

посадових осіб органів військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС), суб'єкта авіаційної діяльності, з ПС якого сталася АП;

науково-дослідних закладів, АРП, які належать до сфери діяльності Міністерства оборони України.

3.3. Формами доведення інформації про встановлення факту АП є:

первинна інформація;

первинне повідомлення;

первинне донесення;

наступне донесення.

3.3.1. Первинна інформація - будь-які відомості (сигнали, повідомлення) про факт АП, які надійшли будь-якими каналами від осіб ГКП (фахівців підрозділів ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС, місцевих органів виконавчої влади, очевидців, закладів охорони здоров'я та інших.

Усі командири (начальники) суб'єктів авіаційної діяльності зобов'язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про встановлення факту АП, від кого б вони не надходили. Інформація про АП передається з використанням усіх наявних засобів зв'язку.

Під час проходження повідомлення (сигналу) про ПС, що зазнає чи зазнало лиха, у разі втрати радіозв'язку з екіпажем, який перебуває в польоті, зникнення відмітки від ПС на пристроях відображення радіолокаційної інформації наземних засобів контролю повітряного простору особи ГКП (фахівці підрозділу ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС:

оповіщають командира (начальника), оперативного чергового командного пункту суб'єкта авіаційної діяльності (на державних підприємствах - начальника ЛВС), відповідний РДЦ ОПР;

приводять у підвищений ступінь готовності пошуково-рятувальні сили і засоби суб'єкта авіаційної діяльності.

Оперативний черговий командного пункту суб'єкта авіаційної діяльності (на державних підприємствах - начальник ЛВС):

фіксує джерело первинної інформації про АП і час її надходження;

оповіщає про факт АП оперативного чергового Центру управління пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації Збройних Сил України, командування військових частин, що дислокуються в межах району польотів, про тип, імовірне місцеперебування літака, прізвище командира екіпажу, наявність на його борту пасажирів та їх кількість.

Особи ГКП (фахівці підрозділу ОПР, ПУА), оперативні чергові командних пунктів (на державних підприємствах - начальники ЛВС) відповідають за достовірність і своєчасність надання первинної інформації.

3.3.2. Первинне повідомлення - усна доповідь, що передається негайно під час встановлення факту АП з використанням найоперативнішого каналу зв'язку за формою:

дата, місцевий час отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, колір і розпізнавальні знаки, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося;

кількість на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, наявність, характер і маса вантажу, наявність небезпечного вантажу;

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, які вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

інші достовірні дані, відомі на момент надання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка надає первинне повідомлення.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (або призначена ним особа) надає первинне повідомлення:

його прямим начальникам за підпорядкованістю;

оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю;

черговому заступнику начальника Головного командного центру Збройних Сил України;

Головному інспектору Міністерства оборони України.

Крім того, командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (або призначена ним особа) відповідно до чинного законодавства повідомляє підрозділи МВС та МНС за місцем дислокації суб'єкта авіаційної діяльності.

Оперативним черговим командного центру виду Збройних Сил України інформація про АП доводиться оперативними черговими підпорядкованих командних пунктів з'єднань, суб'єктів авіаційної діяльності та командних центрів інших видів Збройних Сил України. Ця інформація записується в журнал обліку оперативної інформації про АП і СІ й доводиться відповідним командирам та начальникам.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності відповідає за достовірність і своєчасність подання первинного повідомлення.

Первинне повідомлення Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України здійснюється командувачем виду Збройних Сил України (за належністю ПС) із застосуванням каналів оперативного зв'язку.

3.3.3. Первинне донесення - письмова доповідь, що передається телеграфом протягом двох годин після надання первинного повідомлення за формою:

ACCID;

дата, місцевий час отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, колір і розпізнавальні знаки, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося, положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

фізико-географічна характеристика району АП, а також інформація про труднощі з доступом до місця АП або особливі вимоги, що стосуються прибуття до нього;

підрозділ ОПР (ПУА), який здійснював керівництво ПС у момент АП, час сеансу зв'язку й використана частота;

наявність на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, їх кількість та стан, наявність, характер і маса вантажів, ступінь пошкодження ПС;

наслідки події (кількість загиблих, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість постраждалих на землі);

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, яких вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, коли і ким наданий допуск до польотів при встановлених метеорологічних умовах, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період, що передував моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

інші достовірні дані, відомі на момент подання первинного донесення;

дата і час подання первинного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає первинне донесення.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності подає первинне донесення:

його прямим начальникам за підпорядкованістю;

оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю;

черговому заступнику начальника Головного командного центру Збройних Сил України;

Головному інспектору Міністерства оборони України.

Командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності відповідає за достовірність і своєчасність подання первинного донесення. Відсутність будь-яких із перелічених відомостей не повинна затримувати передачу зазначеної інформації. Первинне донесення не повинно містити припущення про обставини та причини АП.

Командувач виду Збройних Сил України (за належністю ПС) подає первинне донесення Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, у якому зазначає обставини, наслідки АП та заходи, що вживаються.

3.3.4. Наступне донесення - доповідь, що подається головою комісії з розслідування АП у письмовій формі Міністру оборони України через три доби після прибуття на місце АП за формою:

дата, час, місце і характер АП, тип ПС;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, виду Збройних Сил України;

короткий опис відомих на час подання донесення обставин АП;

факти, встановлені комісією під час розслідування стосовно екіпажу та ПС (працездатності його систем та двигунів);

пропозиції щодо необхідності проведення термінових профілактичних заходів;

дата і час подання наступного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає наступне донесення.

3.4. Оповіщення інших міністерств, відомств, установ, підприємств та організацій про факт АП та залучення їх фахівців для участі у розслідуванні проводиться за рішенням Міністра оборони України.

3.5. Первинне повідомлення про АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави передається командиром (начальником) суб'єкта авіаційної діяльності в державі місця події його прямим начальникам та оперативному черговому командного пункту (центру) за підпорядкованістю негайно при встановленні факту АП за допомогою найзручнішого і найшвидшого засобу зв'язку. Первинне повідомлення подається за формою, наведеною в підпункті 3.3.2 цих Правил.

Первинне донесення про АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземної держави подається за формою:

ACCID;

дата і час (місцевий час, час UTC) отримання первинної інформації;

дійсне та умовне найменування суб'єкта авіаційної діяльності, аеродром базування;

характер АП (катастрофа чи аварія);

тип ПС, його реєстраційний номер, місцеперебування або остання доповідь про місцеперебування і яким чином воно визначалося, положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

фізико-географічна характеристика району АП, а також інформація про труднощі з доступом до місця АП або особливі вимоги, що стосуються прибуття до нього;

підрозділ ОПР (ПУА), який здійснював керівництво ПС у момент АП, час сеансу зв'язку і використана частота;

наявність на борту ПС пасажирів, членів екіпажу, їх кількість та стан, наявність, характер і маса вантажів, ступінь пошкодження ПС;

наявність у пасажирів і членів екіпажу аварійно-рятувального майна та спорядження;

заходи, яких вжито для забезпечення пошуку та надання допомоги потерпілим;

наслідки АП (кількість загиблих, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість постраждалих на землі);

відомості про екіпаж ПС (посада, військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, класна кваліфікація, коли і ким наданий допуск до польотів при встановлених метеорологічних умовах, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них - командиром ПС));

номер вправи, зміст польотного завдання, етап польоту, аеродром вильоту, призначення та інше залежно від обставин;

метеорологічні умови в період, що передував моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

інші достовірні дані, відомі на момент подання первинного донесення;

інформація про те, чи буде держава місця події проводити розслідування та в якому обсязі, чи вона має намір передати його Україні або іншій державі;

інформація про засоби і канали зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим органом розслідування держави місця події;

дата і час подання первинного донесення;

посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка подає первинне донесення.

3.6. У разі отримання інформації про намір проведення розслідування АП державою місця події органом військового управління авіації виду Збройних Сил України (за належністю ПС) готується і направляється уповноваженому органу держави місця АП (через МЗС) лист з інформацією про:

підтвердження про отримане повідомлення;

екіпаж ПС;

уповноваженого представника України, а також його радників (експертів, фахівців, спеціалістів) із зазначенням прізвищ і посад, очікуваної дати прибуття на місце АП або до штаб-квартири уповноваженого органу держави місця події.

3.7. Розслідування повинно проводитися в стислі терміни (до 30 діб для розслідування аварії, до 60 діб для розслідування катастроф, до 90 діб для розслідування АП з ПС авіації Збройних Сил України на території іноземних держав), без урахування термінів на проведення спеціальних досліджень.

Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін їх проведення та остаточний термін завершення розслідування визначаються Міністром оборони України.

Спеціальні дослідження проводяться в науково-дослідних закладах, на державних підприємствах, які належать до сфери управління Міністерства оборони України.

3.8. Організація і забезпечення об'єктивного розслідування АП покладається на комісію з розслідування АП.

Датою початку роботи комісії вважається дата АП, закінчення - дата підписання акта розслідування.

У період проведення польового етапу розслідування всі учасники повинні дотримуватися встановлених заходів безпеки, зазначених у додатку 2 до цих Правил.

З моменту прибуття комісії з розслідування на місце АП голова комісії відповідає за всі дії її членів.

3.9. Зіткнення двох або більше ПС розслідується як одна АП, а класифікується для кожного ПС залежно від наслідків. За наслідками розслідування оформляються акти на кожне ПС.

3.10. Командуванням суб'єктів авіаційної діяльності розробляється інструкція щодо первинних дій посадових осіб у разі виникнення АП, яка щорічно уточнюється.

З моменту встановлення факту АП і до прибуття членів комісії з розслідування на місце АП командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності (за належністю ПС або в районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП) відповідає за проведення первинних дій.

Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.

Розкривати та прослуховувати наземні і бортові засоби ОК, а також розшифровувати їх записи до прибуття комісії з розслідування АП забороняється.

У разі одержання повідомлення від осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які здійснюють безпосереднє керівництво польотом ПС, про те, що ПС зазнає чи зазнало лиха, втрати радіозв'язку з екіпажем, який перебуває в польоті, зникнення відмітки від ПС на пристроях відображення радіолокаційної інформації наземних засобів контролю повітряного простору командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності, якому належить аварійне ПС (в районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП), зобов'язаний організувати:

проведення пошуково-рятувальних робіт в обсязі вимог Інструкції з виконання польотів у районі аеродрому;

надання первинного повідомлення і первинного донесення;

проведення медичного огляду осіб, які здійснювали безпосереднє керівництво польотом ПС та проводили передпольотну підготовку ПС;

надання письмових пояснень особами, які займалися підготовкою екіпажу та ПС до польоту, управлінням і забезпеченням польотів;

інструктаж осіб, що здійснюють охорону місця АП.

Крім того, командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності зобов'язаний забезпечити вилучення і збереження (опечатування):

льотної, технічної, методичної та іншої документації, яка стосується організації, управління і забезпечення польотів на аеродромі чи полігоні;

документації з метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

льотних та медичних книжок командира, членів екіпажу, осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які брали участь у безпосередньому керівництві польотом ПС;

робочих журналів (а також зошитів підготовки до польотів) осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) і групи забезпечення польотів, робочих зошитів підготовки до польотів членів екіпажу;

формулярів та журналів підготовки ПС, журналів обліку параметрів ПС під час виконання регламентних робіт, документації на пальне, мастила, спеціальні рідини та гази;

матеріалів останньої перевірки бортових засобів ОК;

апаратних і машинних журналів РЛС, засобів зв'язку і РТЗ польотів;

акти і протоколи проведених льотних перевірок РЛС, засобів зв'язку і РТЗ польотів;

усіх матеріалів і засобів ОК (у тому числі засобів ОК робочих місць осіб ГКП, підрозділу ОПР, ПУА), інструменту, контрольно-перевірочної апаратури, засобів наземного забезпечення польотів, які використовувалися під час підготовки ПС до польоту (або під час усунення несправності безпосередньо перед польотом).

До прибуття комісії з розслідування командир (начальник) суб'єкта авіаційної діяльності зобов'язаний вжити заходів з охорони уламків ПС, які передбачають:

захист населення від впливу небезпечних речовин, які можуть містити уламки ПС, що зазнало АП, та вантажі (у тому числі небезпечні);

недопущення переміщення уламків ПС, його компонентів та обладнання (включаючи вантажі, обладнання, конструктивні частини ПС);

охорону майна, яке належало особам, загиблим унаслідок АП (включаючи особисті речі), або які перебували на місці, де сталася АП;

організацію фото- та відеозйомки місця АП, зйомки кроків та інші заходи для подальшого документування первинних даних про АП;

запобігання несанкціонованому доступу до місця АП сторонніх осіб;

забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;

охорону, пломбування та доставку бортових засобів ОК до місця обробки.

Особи, що здійснюють охорону місця АП, повинні чітко уявляти та належним чином виконувати свої обов'язки.

У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів охорону розміщують на безпечній відстані від уламків, при цьому потенційно небезпечна зона позначається особливо, позначки зберігаються до відповідної експертної оцінки ступеня небезпеки.

Якщо уламки ПС перебувають у воді, то визначається найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, яке позначається буйками.

У разі вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир екіпажу разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів (за їх наявності) відповідно до вимог КЛЕ даного типу ПС.

До прибуття пошуково-рятувальної групи командир екіпажу, якщо за станом здоров'я він має змогу:

забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні, носіїв інформації, бортових засобів ОК, вантажу та інших предметів, що знаходяться на борту ПС;

вживає необхідних заходів щодо охорони озброєння, військової техніки, а також документації до них, яка містить інформацію, що становить державну таємницю (конфіденційну інформацію, що є власністю держави), запобігає несанкціонованому доступу до них сторонніх осіб;

не допускає зливу ПММ та інших рідин;

закриває і пломбує двері, люки, капоти;

організовує охорону ПС і місця АП;

вживає всіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про факт АП командування суб'єкта авіаційної діяльності або місцевий орган виконавчої влади.

Якщо командир екіпажу за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то інші члени екіпажу зобов'язані виконати зазначені вимоги.

Командир екіпажу та посадові особи інженерно-технічного складу, які виконують обслуговування ПС, персонально відповідають за збереження бортових засобів ОК та зобов'язані вжити всіх заходів для їх збереження.

3.11. До складу комісії з розслідування АП призначаються голова комісії з розслідування АП, начальник штабу і члени комісії.

Голова комісії організовує і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування. Вказівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами, що беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.

Рішення з основних методичних та організаційних питань приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення. Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.

Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування:

проводить організаційне засідання (за потреби проводиться фіксація засідання технічними засобами), на якому доводить наказ про призначення членів комісії, розглядає план роботи комісії з розслідування АП, заслуховує посадових осіб про обставини АП, а також первинні дії на місці АП і виконану роботу;

створює підкомісії та окремі робочі групи і призначає їх керівників;

визначає основні напрями робіт у період польового етапу розслідування;

проводить перевірку виконання заходів із забезпечення охорони місця АП.

За письмовим запитом голови комісії з розслідування керівники суб'єктів авіаційної діяльності направляють в його розпорядження фахівців, кандидатури яких заздалегідь узгоджуються, на термін, необхідний для виконання робіт у відповідних підкомісіях і робочих групах.

Крім того, за поданням начальника Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби (Укравіапошук) та погодженням кандидатур з Головним інспектором Міністерства оборони України, до складу робочих груп включаються фахівці Укравіапошуку.

На час роботи комісії з розслідування АП з числа її членів, а також фахівців, направлених у розпорядження голови комісії, створюються підкомісії (льотна, інженерно-технічна, адміністративна), а також залежно від обсягу роботи окремі робочі групи та робочі групи у складі підкомісій. Обов'язки учасників розслідування АП зазначені в додатку 3 до цих Правил, перелік їх спорядження - у додатку 4 до цих Правил.

Склад підкомісій і робочих груп затверджує голова комісії з розслідування АП.

Проект плану роботи комісії з розслідування АП розробляє начальник штабу комісії. План затверджується головою комісії після його розгляду на організаційному засіданні.

План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.

Плани роботи підкомісій, окремих робочих груп затверджуються головою комісії з розслідування АП, плани роботи робочих груп, які входять до складу підкомісій, затверджуються головами підкомісій.

План роботи комісії, плани підкомісій і робочих груп коригуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.

Усі засідання комісії з розслідування АП оформляються протоколами (додаток 5 до цих Правил). Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.

Результати проведених робіт у підкомісіях та окремих робочих групах оформляються звітами, які розглядаються на засіданнях комісії з розслідування, затверджуються її головою і додаються до акта розслідування.

Результати проведених робіт у робочих групах, що входять до складу підкомісій, оформляються звітами, які затверджуються головами підкомісій і додаються до звітів підкомісій.

До затвердження плану роботи комісії з розслідування АП забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком проведення аварійно-рятувальних робіт, зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути, вилучення бортових засобів ОК.

Дослідження компонентів та обладнання ПС, експерименти на місці роботи комісії з розслідування АП проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.

Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, спрямовані на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних засобів ОК та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, носять кримінально-процесуальний характер, і повинні проводитися з відома органів, що проводять досудове слідство.

Усі доказові елементи ПС, його компонентів та обладнання, технічної документації зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів, що проводять досудове слідство.

Для вирішення конкретних завдань у спеціальних галузях науки і техніки до розслідування можуть залучатися експерти (фахівці, спеціалісти).

Експерт (фахівець, спеціаліст) відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.

Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), спеціаліста (спеціалістів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії, робочої групи). Під час обговорення перед експертом (фахівцем, спеціалістом) можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку (висновку фахівця, спеціаліста). Експертний висновок додається до матеріалів розслідування.

Акт розслідування АП (додаток 6 до цих Правил) складається з урахуванням матеріалів роботи підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації. Акт розслідування АП є підсумковим документом роботи комісії, який містить висновки та інформацію про АП.

Проект акта подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей за змістом акт оформлюється в редакції, запропонованій головою комісії. Член комісії, не згодний зі змістом акта, зобов'язаний підписати його із зазначенням особливої думки в письмовому вигляді. В особливій думці вказуються обґрунтовані конкретні мотиви незгоди, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається на засіданні членами комісії. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення під час формування остаточної редакції акта. Якщо в результаті розгляду особлива думка не була врахована в акті, то член комісії, що виклав її, підписує акт із зазначенням: "З особливою думкою".

Аналогічного порядку необхідно дотримуватися під час розгляду і підписання звітів підкомісій та окремих робочих груп. У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до акта, звіту підкомісії, окремої робочої групи.

За наявності розбіжностей у визначенні причин АП між представниками заінтересованих міністерств і відомств голова комісії може порушити клопотання перед Міністром оборони України про створення експертної міжвідомчої комісії для проведення додаткових досліджень.

Після одержання висновку про результати досліджень, надходження висновків науково-дослідних закладів про результати дослідження аварійної техніки (її компонентів та обладнання) голова комісії робить висновок про причину АП з урахуванням отриманих відомостей, матеріалів роботи комісії та особливих думок її членів і підписує акт.

Одночасно з актом голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування. Кожний примірник акта підписується головою і всіма членами комісії.

Акт розслідування разом з висновками про причини АП подається на розгляд та затвердження Міністру оборони України не пізніше встановлених термінів, відведених на розслідування, або в термін, визначений у зв'язку з продовженням терміну розслідування.

Матеріали розслідування АП оформляються у справу (додаток 7 до цих Правил) і є документами постійного зберігання. Перший примірник матеріалів розслідування обліковується і зберігається в діловодстві суб'єкта авіаційної діяльності (у районі відповідальності за проведення пошуково-рятувальних робіт якого сталася АП або (та) якому належить аварійне ПС).

Копіювання, засвідчення копій та розсилання (публікація) затверджених матеріалів здійснюються начальником штабу комісії. Копії матеріалів розслідування АП (акт з додатками до нього, інші документи, відомості, матеріали, отримані під час розслідування) у 10-денний термін з моменту затвердження направляються:

Головному інспектору Міністерства оборони України;

командувачу виду Збройних Сил України (за належністю ПС);

розробнику ПС (у разі відмов функціональних систем ПС вітчизняного виробництва).

Якщо за фактом АП порушена кримінальна справа, то матеріали розслідування направляються до органу, що проводить досудове слідство (на його письмовий запит), без включення відомостей про командира (членів) екіпажу, осіб ГКП, фахівців підрозділів ОПР, ПУА, а також підрозділів забезпечення польотів, інженерно-технічного складу, командира (начальника) суб'єкта авіаційної діяльності, порушень і недоліків, виявлених під час розслідування АП.

Крім того, акт розслідування без включення перелічених відомостей може направлятися міністерствам і організаціям, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Міністра оборони України).

3.12. Головою льотної підкомісії призначається особа, яка має льотну освіту.

Завданнями льотної підкомісії є:

встановлення рівня фахової підготовки екіпажу, якості ОПР і організації забезпечення польоту з урахуванням впливу всіх наявних факторів;

оцінка правильності дій екіпажу і посадових осіб у процесі виникнення і розвитку АП з урахуванням записів бортових і наземних засобів ОК;

аналіз траєкторії польоту ПС, особливо в момент виникнення та розвитку особливої ситуації;

виявлення відхилень (помилок, порушень, неправильних дій) від вимог встановлених правил і процедур з організації, підготовки, виконання, керівництва і забезпечення польотів;

визначення стану здоров'я, працездатності та психофізіологічних особливостей діяльності членів екіпажу, впливу цих факторів на виникнення, розвиток особливої ситуації та наслідки АП;

вивчення забезпеченості осіб ГКП, фахівців підрозділу ОПР (ПУА) радіотехнічними засобами контролю та управління польотами, оцінка стану та порядку використання цих засобів зазначеними особами;

дешифрування знімків екранів наземних РЛС, магнітофонних записів радіообміну та переговорів у наземних радіомережах управління польотами (дешифрування магнітофонних записів на дротових магнітних носіях виконується після їх перезапису на магнітні стрічки або цифрові носії інформації);

вивчення стану метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів, визначення фактичних метеорологічних умов, оцінка їх впливу на виникнення, розвиток особливої ситуації та наслідки АП;

оцінка виконання функціональних обов'язків з питань забезпечення безпеки польотів керівництвом суб'єкта авіаційної діяльності;

розробка моделі причинно-наслідкових зв'язків АП;

підготовка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та запобігання повторенню аналогічних АП.

Залежно від обставин АП льотна підкомісія може складатися з таких основних робочих груп:

льотна;

ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів;

метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

авіаційної медицини.

Склад робочих груп та їх кількість визначає голова льотної підкомісії за узгодженням з головою комісії з розслідування.

За результатами роботи льотна підкомісія складає звіт (додаток 8 до цих Правил), у якому на підставі узагальнення та аналізу матеріалів робочих груп робить висновки про правильність дій екіпажу, осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) та групи забезпечення польотів, а за наявності відхилень - про їх причини, а також вносить рекомендації щодо усунення недоліків, виявлених під час розслідування АП.

3.12.1. Льотна група вивчає, аналізує та визначає:

рівень фахової підготовки членів екіпажу;

натренованість екіпажу за видами льотної підготовки, у тому числі видом льотної підготовки, за яким виконувалося польотне завдання;

наявність відхилень у підготовці екіпажу до польотів, допуску до польотів, формуванні екіпажу;

регулярність і якість контролю за підготовкою екіпажу безпосередніми і прямими начальниками у процесі його попередньої підготовки, характерні помилки і відхилення, що мали місце у членів екіпажу раніше, індивідуальні особливості в техніці пілотування і експлуатації ПС;

якість підготовки екіпажу до даного польоту;

стан дисципліни членів екіпажу, випадки порушення дисципліни, що мали місце раніше;

відхилення в діях екіпажу під час підготовки до даного польоту та в процесі його виконання;

наявність особливостей і факторів, що могли сприяти помилковим діям членів екіпажу;

наявність відхилень у документації, що регламентує підготовку екіпажу, організацію та виконання польотів;

якість ведення особистої польотної документації членів екіпажу;

результати дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК (магнітофонів, фоторегістраторів тощо);

результати опитування членів екіпажу, свідків, очевидців АП, а також посадових осіб, що готували екіпаж до польотів, у тому числі і до даного польоту;

відомості, що характеризують якість виконання польотів екіпажем у минулому (результати дешифрування записів бортових і наземних засобів ОК, журнали розборів тощо);

стан організації льотної роботи суб'єкта авіаційної діяльності, де трапилась АП;

документацію, що регламентує організацію підготовки та виконання даного виду польотів;

особливості і фактори, що могли негативно вплинути на роботу екіпажу в польоті;

результати спеціальних досліджень;

іншу документацію, що визначає організацію, підготовку та виконання польоту.

За результатами роботи льотна група складає звіт, у якому вказуються:

завдання на політ та повнота виконуваного завдання;

відомості про кожного члена екіпажу;

всі виявлені під час роботи відхилення в підготовці та допуску екіпажу до польоту, організації польоту з боку керівного складу суб'єкта авіаційної діяльності;

опис дій екіпажу під час виникнення і розвитку особливої ситуації (на підставі записів бортових і наземних засобів ОК, свідчень екіпажу і свідків, а також іншої інформації) із зазначенням усіх відхилень;

результати перевірки документації, що регламентувала підготовку екіпажу, організацію і виконання польотів, із зазначенням виявлених відхилень;

відомості про рівень фахової підготовки членів екіпажу з урахуванням правильності їх дій у даній ситуації;

аналіз можливих причин неправильних дій екіпажу.

До звіту льотної групи додаються:

акти про вилучення і передачу особистої польотної документації;

службові характеристики на членів екіпажу;

звіти про дослідження, що проводилися робочою групою;

письмові пояснення командира (членів) екіпажу, безпосередніх та прямих начальників командира екіпажу ПС (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

Льотна група постійно взаємодіє з групою розрахунку й аналізу, групою опитування, використовує у своїй роботі інформацію інших робочих груп комісії з розслідування.

3.12.2. Група ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів вивчає, аналізує та встановлює:

якість ОПР цього польоту;

рівень підготовки осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), підрозділу зв'язку і РТЗ польотів, підрозділу, який забезпечує ПУА радіолокаційною інформацією;

якість проведеної підготовки щодо керівництва і забезпечення польотів;

рівень взаємодії з підрозділами ОПР інших установ, які забезпечували цей політ;

інтенсивність завантаження осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА);

наявність і стан засобів радіолокації, зв'язку та РТЗ польотів, правильність їх використання під час забезпечення польоту;

факти запуску в районі АП безпілотних ПС та виконання стрільб;

відповідність розміщення засобів радіолокації, зв'язку і РТЗ польотів відомостям, зазначеним у документах аеронавігаційної інформації, інструкції з виконання польотів у районі аеродрому (посадкового майданчика);

відповідність розміщення засобів радіолокації та зв'язку на робочих місцях ГКП, ПУА вимогам щодо обладнання зазначених робочих місць;

наявність довідкової інформації про роботу засобів радіолокації, зв'язку та РТЗ польотів на робочих місцях ГКП, ПУА;

дотримання особами ГКП (фахівцями підрозділу ОПР, ПУА) правил ведення радіозв'язку та фразеології радіообміну;

забезпечення цього польоту запасними аеродромами;

наявність відхилень ПС від заданого маршруту.

За результатами роботи група ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів складає звіт, у якому вказуються:

відомості про осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), фахівців підрозділу зв'язку та РТЗ польотів, підрозділу, який забезпечує ПУА радіолокаційною інформацією, якщо в їх діях виявлені відхилення;

усі виявлені відхилення в підготовці та допуску до самостійної роботи фахівців перелічених підрозділів;

загальна характеристика якості ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів, якість обладнання робочих місць ГКП, ПУА із зазначенням усіх відхилень від вимог встановлених правил і процедур;

опис дій осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які вплинули на розвиток особливої ситуації;

аналіз причин неправильних дій осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які вплинули на розвиток особливої ситуації.

До звіту групи ОПР, радіолокаційного забезпечення, зв'язку та РТЗ польотів додаються:

витяги з книжок осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), які містять відомості про кількість виконаних практичних вправ за весь період проходження військової служби, у поточному році, про проведення перевірок у практичному керівництві польотами та складання висновків за їх результатами, а також щодо порядку відновлення втрачених навичок та досягнутого рівня підготовки;

письмові пояснення фахівців підрозділів ОПР (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

3.12.3. Група метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів вивчає, аналізує та встановлює:

метеорологічні умови по маршруту польоту, на основних та запасних аеродромах;

наявність у членів екіпажу та осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА) необхідної метеорологічної інформації, а також її достовірність;

факти запуску шарів-зондів, орнітологічну обстановку в районі АП (за потреби);

прогнозовані і фактичні метеорологічні умови в районі АП (за потреби - на основному та запасних аеродромах) у період розвитку особливої ситуації;

відповідність метеорологічного забезпечення польотів суб'єкта авіаційної діяльності вимогам встановлених правил і процедур;

орнітологічну обстановку в районі польотів та в районі АП.

За результатами роботи група метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів складає звіт, у якому наводяться:

загальна характеристика організації і стану метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;

прогнозовані і фактичні метеорологічні та орнітологічні умови в районі АП;

виявлені недоліки в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів.

До звіту групи метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів додаються письмові пояснення фахівців підрозділу метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів (протоколи їх опитування за рішенням голови комісії з розслідування).

3.12.4. Група авіаційної медицини організовує (за участю представників органів, що проводять досудове слідство):

пошук осіб, що загинули, та їх евакуацію з місця АП;

проведення судово-медичних, медико-трасологічних експертиз та інших спеціальних досліджень решток загиблих членів екіпажу (пасажирів);

ідентифікацію решток загиблих членів екіпажу (пасажирів), які перебували на борту ПС, вносить пропозиції про їх кремацію (за потреби).

Група авіаційної медицини аналізує:

результати токсикологічного дослідження на алкоголь, карбоксигемоглобін (карбоксиміоглобін), інші токсичні речовини, лікарські засоби;

емоційний стан членів екіпажу в польоті за даними радіообміну і спеціальних досліджень біологічного матеріалу (біохімічних, морфологічних, інших), наявність стресового стану і його впливу на правильність і своєчасність дій членів екіпажу.

Група авіаційної медицини визначає:

психофізіологічний стан, працездатність членів екіпажу (за потреби - осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів), характер їх дій (на підставі оцінки індивідуальних психологічних особливостей членів екіпажу, їх загального фізичного розвитку, морально-психологічного стану за останній місяць (сімейні і службові конфлікти, зловживання алкоголем, лікарськими і наркотичними засобами, палінням тощо));

стан психологічного і фізичного здоров'я членів екіпажу (на підставі щоквартальних і щорічних медичних оглядів, історій хвороб за останні три роки, результатів передпольотного медичного контролю);

відповідність відпочинку і харчування протягом попередніх трьох діб вимогам встановлених правил і процедур;

своєчасність використання щорічних відпусток, вихідних днів;

льотну завантаженість напередодні та в день польотів, а також протягом попереднього місяця;

вплив конструктивних особливостей кабіни ПС, умов польоту, засобів захисту і порятунку на стан здоров'я екіпажу та умови його діяльності.

За результатами роботи група авіаційної медицини складає звіт, який містить відомості про кожного члена екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів) щодо:

результатів проходження річних і квартальних оглядів за попередні два роки (наявність відхилень, обмежень тощо) з урахуванням звернень до інших лікувальних закладів;

наявності випадків усунення від польотів (управління і забезпечення польотів) за результатами передпольотних медичних оглядів;

індивідуальних фізичних і психофізіологічних особливостей;

наявності попередніх захворювань і травм;

своєчасності використання щорічних відпусток і вихідних днів, відповідності відпочинку, сну і харчування за попередні три доби вимогам встановлених правил і процедур;

результатів патолого-анатомічних, токсикологічних та інших спеціальних досліджень;

наявності стресового стану, раптового захворювання в польоті;

оцінки можливостей впливу стану здоров'я, психофізіологічного стану та індивідуальних особливостей на працездатність і характер дій.

Також до звіту додається стисла характеристика побутових умов кожного члена екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів).

Окрім цього, у звіті зазначаються:

розташування тіл загиблих членів екіпажу (пасажирів);

виявлені в процесі розслідування недоліки в медичному забезпеченні польотів, якість укомплектованості спеціальної медичної укладки для відбору та консервації біоматеріалів при розслідуванні АП (додаток 9 до цих Правил);

виявлені відхилення конструкції ПС, спецодягу, засобів захисту і порятунку, що вплинули на працездатність екіпажу або стали причиною отриманих травм.

До звіту групи авіаційної медицини додаються:

акт про положення тіл загиблих членів екіпажу (пасажирів);

довідка про огляд членів екіпажу (осіб ГКП (фахівців підрозділу ОПР, ПУА), а також підрозділів забезпечення польотів) на наявність ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння;

акти судово-медичних, медико-трасологічних експертиз та інших досліджень загиблих членів екіпажу;