Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

26.09.2018 № 491

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 березня 2019 р.

за № 328/33299

Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики

№ 425 від 21.12.2022}

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України, пункту 3 розділу I Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 05 березня 2015 року за № 252/26697, з метою урахування специфіки умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, що додаються.

2. Управлінню охорони праці, промислової безпеки фізичного та цивільного захисту (Усачов О.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства палива та енергетики України від 26 липня 2005 року № 343 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2005 року за № 1230/11510.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Міністр

І. Насалик

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Голови

Державної регуляторної служби України

Перший заступник Міністра регіонального

розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства України

В.о. Міністра охорони здоров'я України

Міністр соціальної політики України

Голова Державної служби України з питань праці

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

В. Загородній

В. Негода

У. Супрун

А. Рева

Р.Т. Чернега

М. Чечоткін

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

енергетики та вугільної

промисловості України

від 26 вересня 2018 року № 491

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

29 березня 2019 р.

за № 328/33299

ПРАВИЛА

пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України

I. Загальні положення

1. Ці Правила є обов'язковими для суб'єктів господарювання енергетичної галузі, що належать до сфери управління Міненерговугілля (далі - енергетичні підприємства).

2. Ці Правила встановлюють загальні вимоги щодо пожежної безпеки будівель, споруд та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування енергетичних підприємств, що експлуатують, будівельних майданчиків, а також до проведення будівельних робіт.

3. Під час забезпечення пожежної безпеки на енергетичних підприємствах слід керуватися нормативно-правовими актами та нормативними документами, які регламентують вимоги пожежної безпеки та не знижують вимоги цих Правил.

4. Скорочення, що використовуються у цих Правилах:

АЗС - автозаправні станції

АСК - автоматична система керування

АСУ - автоматична система управління

АСПГ - автоматична система пожежогасіння

АРЗ - автоматичний регулятор збудження

БЩК - блоковий щит керування

ВРП - відкритий розподільчий пристрій

ГР - горючі рідини

ГРУ - газорегуляторна установка

ГРП - газорегуляторний пункт

ГЩК - груповий щит керування

ДГ - дизель-генератор

ДПО - добровільна пожежна охорона

ДСНС - Державна служба України з надзвичайних ситуацій

ЗРП - закритий розподільчий пристрій

КГП - керівник гасіння пожежі

КЗ - коротке замикання

КТЗ - колісний транспортний засіб

ЛЗР - легкозаймисті рідини

Міненерговугілля - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

ОВБ - оперативно-виїзна бригада

ОРСЦЗ - оперативно-рятувальна служба цивільного захисту

ПД - пожежна дружина

ПК - пожежна команда

ПАЗС - пересувні автозаправні станції

ПВ - пожежна водойма

ПЛ - повітряні лінії

ПТЕ - правила технічної експлуатації

ПТК - пожежно-технічна комісія

ППКП - прилад приймально-контрольний пожежний

ПУЕ - правила улаштування електроустановок

ПЩ - пожежний щит

РПП - регенеративний повітропідігрівач

СДОР - сильнодіючі отруйні речовини

СПБ - служба пожежної безпеки

СПЗ - системи протипожежного захисту

ЦЩК - центральний щит керування.

5. Пожежна безпека енергетичних підприємств забезпечується за допомогою проведення організаційно-технічних заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих матеріальних збитків, зменшення негативних екологічних наслідків, створення умов для швидкого виклику підрозділів ОРСЦЗ, успішного гасіння пожеж та евакуації людей із зони виникнення й можливого поширення пожежі, а також документів і матеріальних цінностей.

6. Керівники енергетичних підприємств зобов'язані забезпечити виконання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки шляхом проведення організаційних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж тощо.

7. Завдання та обов'язки суб'єктів господарювання в частині забезпечення пожежної безпеки визначені частиною першою статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

8. Відповідно до Положення про службу пожежної безпеки системи Міненерговугілля України, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 листопада 2012 року № 923, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 2012 року за № 2077/22389, на енергетичних підприємствах з метою координації і вдосконалення роботи, пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки та контролем за її станом створюються СПБ, які підпорядковуються безпосередньо керівнику підприємства.

Контроль за діяльністю СПБ здійснюють керівник підприємства, а також органи державного нагляду (контролю) у сфері пожежної і техногенної безпеки в межах своєї компетенції.

У своїй діяльності СПБ взаємодіє з органами ДСНС України та його територіальними підрозділами, Міненерговугілля та підрозділами відомчої, місцевої, добровільної пожежної охорони, іншими службами, діяльність яких пов'язана із забезпеченням пожежної безпеки, і керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міненерговугілля, нормативно-правовими актами і нормативними документами з питань пожежної безпеки.

9. Відповідно до Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1788, проводиться обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути завдана пожежами та аваріями.

II. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і персоналу енергетичних підприємств.

2. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

3. З метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації гасіння їх на енергетичних підприємствах можуть створюватися ПД або ПК, діяльність яких має здійснюватися відповідно до Порядку функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564.

4. На кожному енергетичному підприємстві мають бути розроблені загальнооб'єктові інструкції про заходи пожежної безпеки та інструкції для кожного приміщення (цеху, складу, майстерні, лабораторії, дільниці тощо) згідно з основними вимогами до документації з пожежної безпеки відповідно до додатка 1 до цих Правил.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження спеціального навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на загальнодоступних місцях.

Інструкції, положення (нормативні документи у сфері пожежної безпеки), що діють на енергетичного підприємствах, підлягають перевірці керівником підприємства або визначеною керівником посадовою особою на основі аналізу протипожежного стану об'єкта, а також на відповідність їх чинному законодавству України, рівню розвитку науки і техніки, досягнутому на дату перевірки, вітчизняному та зарубіжному досвіду в цій галузі тощо.

Перевірка має проводитися за потреби у разі розробки нових, пов'язаних з діючим документом, нормативно-правових актів та нормативних документів, але не рідше ніж раз на три роки.

Журнали ведуться в паперовій та/або електронній формі.

{Пункт 4 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

У разі ведення журналу в електронній формі, роботодавець забезпечує проставлення підписів у журналі шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.

{Пункт 4 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

5. На кожному об'єкті енергетичних підприємств наказом (інструкцією) має бути встановлений відповідний протипожежний режим, яким передбачено:

порядок утримання шляхів евакуації;

визначення спеціальних місць для куріння;

застосування побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця зберігання та допустима норма ЛЗР та ГР у складських, виробничих приміщеннях і на території;

порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого ганчір'я та спецодягу, очищення повітропроводів вентиляційних систем від горючих відходів;

порядок відключення від мережі електрообладнання та вентиляційних систем в разі пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів, занять та перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних осіб за їх проведення;

порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водогону, насосних станцій, систем протипожежного захисту, вогнегасників тощо);

порядок проведення планово-запобіжних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

дії працівників у разі виявлення пожежі;

порядок збирання членів ПД або ПК та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі.

6. У приміщеннях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику підрозділів ОРСЦЗ.

7. Територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення мають відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT).

8. Застосування на виробництві матеріалів та речовин, на яких відсутні показники щодо пожежної небезпеки, забороняється.

9. Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) має бути розроблено інструкцію, в якій слід визначити їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, спрацювання СПЗ, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, а також зазначити, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

Працівники охорони повинні мати список посадових осіб об'єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів.

10. Працівники об'єкта зобов'язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів й нормативних документів з питань пожежної безпеки.

III. Основні вимоги щодо організації підготовки персоналу енергетичних підприємств і організацій

1. Порядок організації спеціального навчання, перевірки знань та проведення інструктажів з питань пожежної безпеки на енергетичних підприємствах здійснюється відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444.

2. Працівники під час прийняття на роботу та за місцем роботи повинні проходити інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі) відповідно до порядку, встановленого пунктом 5 цього розділу.

Особи, які приймаються на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму до початку самостійного виконання робіт, а потім щороку - перевірку знань відповідно до порядку, встановленого пунктом 6 цього розділу.

Керівники підприємств, їх заступники та інші посадові особи структурних підрозділів, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки, а також виконання цих заходів, повинні проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків та періодично (один раз на три роки) відповідно до порядку, встановленого пунктом 7 цього розділу.

Працівники з числа оперативного, виробничого, ремонтного, адміністративно-технічного персоналу, а також працівники невиробничих підрозділів повинні брати участь у проведенні протипожежних тренувань.

3. Організація проходження працівниками спеціального навчання, перевірки знань та інструктажів з питань пожежної безпеки, а також протипожежних тренувань проводиться у порядку, встановленому енергетичним підприємством, на основі нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері пожежної безпеки.

4. Допуск до роботи осіб, які не пройшли інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

5. Інструктажі з питань пожежної безпеки розподіляються та проводяться:

1) за призначенням та часом проведення інструктажі з питань пожежної безпеки поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий;

2) вступний протипожежний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), а також з особами, які прибули на енергетичне підприємство у відрядження, на виробничу практику (навчання) і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться на підставі чинних на енергетичному підприємстві правил, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки у спеціально обладнаному для цього приміщенні фахівцем, на якого наказом покладені ці обов'язки.

Програму для проведення вступного протипожежного інструктажу затверджує керівник енергетичного підприємства;

3) первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника.

Його повинні проходити:

усі новоприйняті на роботу (постійну чи тимчасову);

працівники, переведені з інших структурних підрозділів чи виробничих дільниць;

особи, які прибули на енергетичне підприємство у відрядження і мають брати безпосередню участь у виробничому процесі;

працівники сторонніх організацій, які виконуватимуть на енергетичному підприємстві будівельно­монтажні, ремонтні або інші роботи;

студенти під час виробничої практики (навчання).

Програму проведення первинного протипожежного інструктажу затверджує керівник відповідного структурного підрозділу і погоджує начальник служби пожежної безпеки (начальник служби охорони праці та пожежної безпеки);

4) повторний протипожежний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками не менше ніж один раз на рік за примірним переліком питань, з якими слід ознайомити працівників під час проведення вступного та первинного протипожежних інструктажів;

5) позаплановий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні:

у разі введення в дію нових нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо) або внесення змін та доповнень до них;

у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації наявного пожежонебезпечного обладнання;

на вимогу посадових осіб, які мають відповідні повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю енергетичного підприємства у сфері пожежної безпеки, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у разі пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння;

в інших випадках за відповідними розпорядчими документами;

6) позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що зумовили потребу його проведення;

7) цільовий протипожежний інструктаж проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших) у разі ліквідації аварії, стихійного лиха;

8) первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо посадовими особами або фахівцями, які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, а також за потреби начальником служби пожежної безпеки (начальником служби охорони праці та пожежної безпеки);

9) первинний, повторний та позаплановий протипожежні інструктажі завершуються перевіркою знань. Перевірку знань здійснює особа, яка проводила інструктаж;

10) проведення протипожежних інструктажів може здійснюватись разом із відповідними інструктажами з охорони праці.

Про проведення усіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового, у спеціальних журналах робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) за підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив. Форму журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки наведено у додатку 2 до цих Правил.

У разі організації вогневих робіт запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться в документі, що дозволяє виконання робіт (в наряді-допуску на вогневі роботи тощо).

Журнали ведуться в паперовій та/або електронній формі.

{Підпункт 10 пункту 5 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

У разі ведення журналу в електронній формі, роботодавець забезпечує проставлення підписів у журналі шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.

{Підпункт 10 пункту 5 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

6. Спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та перевірка знань працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою проводиться:

1) попереднє спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму проходять особи, яких приймають на роботу з підвищеною пожежною небезпекою, зокрема:

електрогазозварювальники;

особи, які мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б;

працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні матеріали і речовини;

особи, які мають виконувати роботи на обладнанні, де використовуються легкозаймисті та горючі гази і рідини, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, повітрям та одне з одним;

електрики, які працюють з електроустановками у пожежонебезпечних зонах;

інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та відповідних навичок на випадок пожежі;

2) порядок, форма, місце проведення спеціального навчання, а також перелік робіт та спеціальностей, за якими проводиться таке навчання, встановлюються наказом по підприємству з урахуванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів;

3) спеціальне навчання проводиться за програмою та тематичним планом, які розробляються службою пожежної безпеки енергетичного підприємства та затверджуються керівником (заступником керівника або головним інженером);

4) щороку працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Для проведення перевірки знань працівників, зайнятих на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, наказом по підприємству створюється комісія під головуванням визначеної керівником посадової особи.

Після закінчення спеціального навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму у тих, хто навчався, приймаються заліки. Результати заліків оформлюються протоколом. Форму протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки за результатами спеціального навчання відповідно до програми пожежно-технічного мінімуму наведено у додатку 3 до цих Правил;

5) особам, які успішно склали заліки, видається посвідчення відповідної форми. Форму посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки наведено у додатку 4 до цих Правил. Відмітки про перевірку знань вносяться до посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки;

6) працівники, які показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань з питань пожежної безпеки. За умови незадовільних результатів повторної перевірки знань працівник до роботи не допускається. Рішення про відсторонення від роботи цієї особи приймається згідно з чинним законодавством.

7. Процедура навчання та перевірки знань посадових осіб з питань пожежної безпеки встановлює:

1) посадові особи енергетичних підприємств, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки, а також безпосереднє виконання цих заходів, повинні проходити навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків та періодично (один раз на три роки).

Посадовими особами, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки, є керівники підприємств, заступники керівників та головні інженери.

Посадовими особами, до обов'язків яких належить виконання заходів пожежної безпеки, є члени постійно діючих комісій з перевірки знань посадових осіб з питань пожежної безпеки, керівники структурних підрозділів та їх заступники, старші диспетчери, диспетчери оперативно-диспетчерських служб, начальники підстанцій та їх заступники, працівники служб пожежної безпеки (служб охорони праці та пожежної безпеки) та інші категорії посадових осіб, визначених керівниками підприємств;

2) на енергетичних підприємствах відповідними наказами створюються постійно діючі комісії з перевірки знань з питань пожежної безпеки посадових осіб, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки, а також безпосереднє виконання цих заходів. Крім цього, складаються і затверджуються конкретні переліки посад, у разі призначення на які працівники зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

3) особи, посади яких зазначені в підпункті 1 пункту 6 цього розділу, проходять навчання з питань пожежної безпеки на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захисту і безпеки життєдіяльності або на інших підприємствах, в установах та організаціях, що мають погоджені з ДСНС України програми навчання з питань пожежної безпеки.

Навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб проводяться за такими програмами:

програма навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки (тривалістю 16 годин);

програма навчання з питань пожежної безпеки посадових осіб, до обов'язків яких належить безпосереднє виконання заходів пожежної безпеки (тривалістю 24 години).

Погодження з ДСНС України відповідних програм здійснюється відповідно до чинного законодавства;

4) після закінчення навчання з питань пожежної безпеки особам, які успішно пройшли перевірку знань і склали заліки, видається посвідчення, яке має наскрізну нумерацію та дійсне в межах України, що встановлюється ДСНС України. Результати заліків оформлюються протоколом. Форму посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки наведено у додатку 4 до цих Правил. Форму протоколу засідання постійно діючої комісії з питань пожежної безпеки з перевірки знань посадових осіб, до обов'язків яких належить забезпечення виконання заходів пожежної безпеки, а також виконання цих заходів, наведено у додатку 5 до цих Правил;

5) посадові особи, які показали незадовільні знання, повинні протягом одного місяця пройти повторну перевірку знань з питань пожежної безпеки. За умови незадовільних результатів повторної перевірки знань працівник до роботи не допускається. Рішення про відсторонення від роботи цієї особи приймається відповідно до чинного законодавства;

6) позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівника енергетичного підприємства проводиться у разі:

технічного переоснащення обладнання, пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки;

переміщення посадової особи на іншу посаду, яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки;

встановлення посадовими особами, які мають відповідні повноваження для здійснення контролю за діяльністю енергетичного підприємства у сфері пожежної безпеки, фактів необізнаності працівника з нормативними актами щодо питань пожежної безпеки;

допущення випадку пожежі в будівлях, спорудах, приміщеннях та на території енергетичного підприємства.

8. Протипожежні тренування є однією з основних форм виробничого навчання і підвищення кваліфікації працівників, які проводяться згідно з інструкцією з організації протипожежних тренувань на енергетичних підприємствах.

Головними завданнями проведення з працівниками протипожежних тренувань є:

набуття навичок самостійно та швидко приймати правильне рішення щодо гасіння і ліквідації пожежі, аварії;

відпрацювання взаємодії з підрозділами ОРСЦЗ та іншими підрозділами взаємодії відповідно до оперативного плану або картки гасіння пожежі;

відпрацювання дій щодо запобігання можливим аваріям, пошкодженню обладнання та травмам персоналу під час пожежі;

організація рятування та евакуації людей і матеріальних цінностей;

набуття навичок чітких та швидких дій з перемикання (знеструмлення) технологічного обладнання;

визначення безпечних та ефективних методів гасіння пожежі на обладнанні, особливо в електроустановках, що перебувають під напругою, та набуття навичок застосування первинних засобів пожежогасіння;

набуття навичок надання першої домедичної допомоги потерпілим від пожежі та від отруєння продуктами горіння.

Річний графік та тематика спільних протипожежних тренувань погоджуються зі структурними підрозділами територіального органу ДСНС України.

Протипожежні тренування проводяться за програмою, яка розробляється керівником тренування та затверджується керівником енергетичного підприємства або об'єкта на підставі річної тематики цехових, об'єктових та спільних протипожежних тренувань.

Допускається проведення спільних спеціальних об'єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту, протиаварійних та протипожежних тренувань.

IV. Основна документація з пожежної безпеки

1. На кожному енергетичному підприємстві має бути розроблена документація з пожежної безпеки відповідно до додатка 1 до цих Правил.

Журнали ведуться в паперовій та/або електронній формі.

{Пункт 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

У разі ведення журналу в електронній формі, роботодавець забезпечує проставлення підписів у журналі шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.

{Пункт 1 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

2. Для кожного підрозділу (цеху) головний інженер повинен затверджувати перелік необхідних інструкцій та іншої технічної документації.

3. Загальнооб'єктова інструкція розробляється СПБ, затверджується керівником енергетичного підприємства (уповноваженою особою).

4. Інструкції з пожежної безпеки в цехах, лабораторіях, майстернях, на складах та в інших приміщеннях розробляються керівниками відповідних підрозділів, погоджуються із СПБ і затверджуються керівником енергетичного підприємства (заступником керівника).

5. Інструкції з експлуатації систем водопостачання, систем протипожежного захисту мають розроблятися на підставі паспортних даних на встановлене обладнання. Ці інструкції затверджуються керівником енергетичного підприємства (уповноваженою особою) і переглядаються в строки, встановлені ПТЕ.

6. План пожежогасіння є основним документом, який визначає дії персоналу енергетичного підприємства у разі виникнення пожежі, порядок взаємодії з підрозділами ОРСЦЗ, напрями введення сил і засобів на гасіння пожежі з урахуванням заходів безпеки і раціонального розміщення пожежної техніки та тощо.

Він має розроблятися спільно працівниками ДСНС України і фахівцями енергетичного підприємства, затверджуватися керівником підприємства та структурним підрозділом територіального органу ДСНС України.

План пожежогасіння має переглядатися або коригуватися у разі:

розширення чи реконструкції енергетичного підприємства;

виявлення недоліків у передбачених діях персоналу і пожежних підрозділів під час гасіння пожежі або протипожежних тренувань;

виявлення недоліків під час проведення перевірок енергетичного підприємства.

7. Картки пожежогасіння розробляються на кожний відсік (приміщення) кабельних споруд, генератор, трансформатор (блоковий, зв'язку, власних потреб), тракти паливоподачі, вузли пересипання, повітропідігрівачі котлів, підстанції з напругою від 35 кВ до 500 кВ та інші об'єкти, затверджуються технічним керівником енергетичного підприємства й зберігаються у начальника зміни електростанції (начальника зміни, цеху, блока), чергового диспетчера підстанції з напругою 35-110 кВ і вище, енергетичного підприємства електромереж згідно з пунктом 9.3 розділу IX НАПБ В.05.027-2011/111 Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об'єктах України.

Основні положення плану та карток пожежогасіння мають доводитися до відома працівників енергетичного підприємства під час проведення протипожежних та протиаварійних тренувань.

V. Загальні вимоги пожежної безпеки до території, будівель, приміщень, споруд

1. Вимоги до утримання території енергетичних підприємств:

1) на території енергетичного підприємства має постійно підтримуватися чистота, горючі відходи слід прибирати.

Забороняється захаращувати матеріалами й обладнанням проїзди навколо будівель і дороги;

2) територія енергетичного підприємства повинна мати капітальну огорожу заввишки не менше ніж 2 м й обладнані контрольно-перепускні пункти, а також зовнішнє освітлення;

3) до всіх будівель і споруд енергетичного підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, складів вугілля забороняється захаращувати горючими матеріалами, обладнанням та сміттям;

4) суб'єкт господарювання, що здійснює монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежогасіння (водяних, пінних, газових, порошкових, аерозольних), систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування для передання тривожних сповіщень, а також систем протидимного захисту, повинен мати ліцензію відповідно до вимог підпункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

5) на території мають бути встановлені відповідні дорожні знаки і пояснювальні написи про заборону зупинки автотранспорту, інших машин у місцях звуження проїзних доріг, під арками і в місцях розміщення пожежної техніки за оперативним планом пожежогасіння.

Усі проїзні дороги мають підтримуватися в належному стані. Під'їзди до пожежних гідрантів, водоймищ та інших джерел водопостачання (ставки, градирні, канали та інше), обладнані спеціальними майданчиками (пірсами), мають бути завжди вільними, взимку їх слід чистити від снігу;

6) закриття окремих проїздів і дільниць дороги на ремонт або з інших причин можливе лише після погодження із СПБ, негайного повідомлення підрозділів ОРСЦЗ і обладнання тимчасових об'їздів або переїздів через дільниці, які ремонтуються. На весь період ремонту потрібно встановити дорожні знаки і покажчики маршруту прямування транспорту, а також додаткове освітлення;

7) переїзди внутрішніх об'єктних залізниць мають бути вільними для проїзду пожежних автомобілів і мати суцільний настил на рівні головок рейок. Забороняється стоянка залізничних вагонів без локомотива на переїздах;

8) на території електростанцій і підстанцій слід регулярно скошувати і вивозити траву. Забороняється зберігання висушеної трави на території енергетичного підприємства і навколо нього на відстані ближче ніж 100 м, а також в охоронних зонах ліній електропередач;

9) спалювання сміття і відходів на території енергетичного підприємства категорично заборонено. Усі горючі відходи і сміття протягом робочого дня слід вивозити за територію енергетичного підприємства;

10) на території об'єкта має бути забезпечено належне освітлення зовнішніх пожежних драбин, протипожежного обладнання, входів та виходів до будинків, споруд, проходів до технологічного обладнання;

11) для запобігання проникненню на територію об'єктів сторонніх осіб, у тому числі проникненню на територію з метою підпалів чи інших неправомірних дій, мають встановлюватися камери відеоспостереження по периметру енергетичного підприємства;

12) ворота в'їзду на територію об'єкта, які відчиняються за допомогою електропривода, також повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну;

13) на території об'єкта площею понад 3 га на в'їздах (виїздах) мають бути встановлені схеми території, в яких слід зазначати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під'їздів пожежних автомобілів до них;

14) енергетичні об'єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку, споруди, номер телефону тощо), встановленими на фасадах будівель або інших загальнодоступних місцях і освітлюваними у темний час доби.

2. Вимоги до утримання будівель, приміщень і споруд енергетичних підприємств:

1) будівлі, приміщення і споруди енергетичних підприємств мають очищатися від горючого сміття, відходів виробництва наприкінці робочого дня (зміни) і постійно підтримуватися в чистоті.

На вхідних дверях виробничих та складських приміщень, майстерень, лабораторій тощо потрібно встановлювати інформаційні написи про призначення приміщень, категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки за ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», класу зони за НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», осіб, відповідальних за протипожежний стан приміщення, місце зберігання ключів та відкриття приміщень;

2) на шляхах евакуації має підтримуватись в справному стані робоче й аварійне освітлення, а також мають бути встановлені покажчики виходів відповідно до нормативно-правових актів та нормативних документів з питань пожежної безпеки;

3) будівлі, споруди та приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення мають відповідати ДСТУ ISO 6309:2007;

4) у виробничих, допоміжних і адміністративних приміщеннях забороняється:

захаращувати шляхи евакуації і сходові майданчики обладнанням, матеріалами та іншими предметами;

прибирати приміщення із застосуванням ЛЗР і ГР;

залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки, якщо цього не потребує технологія виробництва, а також користування електроплитами;

використовувати для облицювання стін приміщень горючі оздоблювальні матеріали або тканини;

відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими засобами із застосуванням відкритого вогню;

використовувати горища, технічні поверхи, вентиляційні камери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання;

виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, не передбачені технологією виробництва;

5) горища, технічні поверхи, вентиляційні камери, електрощитові, підвали мають бути постійно зачинені на замок, а ключі зберігатись у визначеному місці, де їх можна одержати в будь-який час. На дверях має бути напис про місцезнаходження ключів і телефон особи, у якої вони зберігаються;

6) дерев'яні конструкції горищ мають бути оброблені вогнезахисними речовинами. Це оброблення має періодично повторюватися після перевірки його стану, яку слід проводити щороку, складаючи відповідний акт.

Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) мають здійснюватися заходи щодо підтримання його у відповідному технічному стані. Для цього наказом керівника енергетичного підприємства, що експлуатує об'єкт, на якому виконано вогнезахисне оброблення, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву.

Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Не менше ніж один раз на рік комісією енергетичного підприємства здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення).

У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) відповідальна особа повинна вжити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни).

Якщо пошкоджений вогнезахисний покрив (просочення) не підлягає ремонту або закінчився строк його експлуатації, відповідальна особа повинна забезпечити заміну вогнезахисного засобу або проведення повторного вогнезахисного оброблення. Заміна та повторне вогнезахисне оброблення здійснюються в порядку, визначеному для виконання робіт з вогнезахисного оброблення;

7) виконання робіт протипожежного призначення, зокрема вогнезахист (вогнезахисне просочування глибоке чи поверхневе, вогнезахисне оброблення (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання), вогнезахисне заповнення), здійснюється суб'єктами господарювання, які мають ліцензію відповідно до вимог підпункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

8) отвори в протипожежних стінах, перегородках та перекриттях мають бути обладнані захисними протипожежними пристроями (протипожежні двері, вогнезахисні клапани, водяні завіси тощо). Не можна встановлювати будь-які пристрої, що перешкоджають нормальному зачиненню протипожежних дверей та дверей до незадимлюваних сходових майданчиків, а також знімати пристрої для їх самозачинення;

9) клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання будинків через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності).

У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів;

10) системи вентиляції і протидимного захисту мають підтримуватися в справному стані;

11) у цехових коморах має бути встановлена максимально допустима для одночасного зберігання кількість ЛЗР і ГР.

Таблиця з нормами зберігання таких матеріалів має бути вивішена на внутрішньому боці дверей комор або спеціальних шаф;

12) у цехах або на робочих місцях дозволяється зберігати тільки змінну норму ЛЗР, ГР у щільно закритій металевій тарі.

Після закінчення зміни горючі відходи і обтиральні матеріали слід прибирати з робочого місця, невикористані ЛЗР, ГР здаються для зберігання в спеціально відведені та обладнані комори або зберігаються в спеціальних металевих шафах (ящиках);

13) використані промащені обтиральні матеріали слід складати в спеціальні металеві ящики ємністю не більш як 0,5 м3 з кришками і після роботи забирати з приміщень для утилізації;

14) у побутових приміщеннях (гардеробах, душових, санітарно-перепускних тощо) мають використовуватись металеві шафи для зберігання спецодягу;

15) забороняється зберігати в шафах спецодяг, забруднений вогненебезпечними речовинами;

16) керівник енергетичного підприємства наказом (інструкцією) визначає спеціальні місця для куріння, які потрібно позначити відповідними знаками або написами і обладнати урнами або попільницями з негорючих матеріалів.

Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється;

17) на об'єктах з постійним або тимчасовим перебуванням 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб (далі - об'єкти з масовим перебуванням людей), у будинках та спорудах, які мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше ніж 25 осіб, а для одноповерхових - більше ніж 50 осіб мають бути розроблені та вивішені на загальнодоступних місцях плани (схеми) евакуації людей у разі пожежі. План (схеми) евакуації затверджується керівником енергетичного підприємства (уповноваженою особою) та погоджується з керівником СПБ і структурним підрозділом територіального органу ДСНС України.

На об'єктах з масовим перебуванням людей на додаток до схематичного плану евакуації має бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше ніж один раз на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об'єктів, де передбачається перебування людей уночі, інструкції мають визначати також дії у нічний час;

18) за їх необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат вони мають розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті), за винятком кімнат для зберігання зброї і боєприпасів, в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку;

19) на випадок вимкнення електроенергії обслуговувальний персонал будинків (крім житлових), де у вечірній та нічний час можливе перебування людей, повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається адміністрацією виходячи з особливостей об'єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей у будинку (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об'єкті у вечірній або нічний час);

20) під час організації і проведення масових заходів слід дотримуватись таких вимог:

за кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, що не мають на вікнах глухих ґрат. Для будівель із перекриттями з горючих матеріалів такі заходи можуть проводитись у приміщеннях не вище за другий поверх;

особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані оглянути приміщення, переконатися у наявності нормованої кількості первинних засобів пожежогасіння, їх справності, справності засобів зв'язку, систем протипожежного захисту;

має бути організовано чергування на сцені та у приміщеннях залів членів добровільної пожежної охорони або відповідальних за пожежну безпеку.

Під час проведення таких заходів забороняються заповнення приміщень людьми понад установлену норму, зменшення ширини проходів між рядами, установка в проходах додаткових посадкових місць, повне вимкнення під час спектаклів або вистав світла, проведення вогневих, фарбувальних та інших пожежо- і вибухонебезпечних робіт, використання свічок, бенгальських вогнів, відкритого вогню, феєрверків, а також внесення в програму (сценарій) номерів (вистав) з використанням вогневих ефектів і куріння;

21) після закінчення робочого дня перед закриттям будівлі (споруди) відповідальна особа повинна обійти усі приміщення, вимкнути електромережу і замкнути приміщення. Результати огляду записуються в журнал згідно з додатком 6 до цих Правил.

Журнали ведуться в паперовій та/або електронній формі.

{Підпункт 21 пункту 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

У разі ведення журналу в електронній формі, роботодавець забезпечує проставлення підписів у журналі шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису.

{Підпункт 21 пункту 2 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства енергетики № 425 від 21.12.2022}

3. Вимоги до утримання евакуаційних шляхів і виходів енергетичних підприємств:

1) евакуаційні шляхи й виходи мають бути вільними, не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації усіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд;

2) у приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування не більше ніж 50 осіб;

3) двері на шляхах евакуації мають відчинятися у бік виходу з будівель (приміщень). За винятком випадків, передбачених НАПБ А.1.001 «Правила пожежної безпеки в Україні»;

4) на сходових майданчиках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення на висоті 2,2 м та вище від поверхні проступів та сходових майданчиків, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні кран-комплекти за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими майданчиками та маршами;

5) сходові майданчики, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ПУЕ, світильники мають вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, мають постійно освітлюватися електричним світлом;

6) світлові покажчики «ВИХІД» мають бути справними та увімкненими на весь час перебування людей;

7) не допускається:

влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні та підйомні двері, такі двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;

забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються, зовнішні евакуаційні двері будівель;

застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель з V ступенем вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стелі, а також сходів та сходових майданчиків;

розташовувати в тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, торговельні кіоски, а також зберігати будь-який інвентар та матеріали;

влаштовувати у межах сходових майданчиків приміщення будь-якого призначення;

розміщувати в загальних коридорах комори й шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій, зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

знімати двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових майданчиків;

заміняти (знімати) скло, що не дає скалок у разі руйнування (армоване, загартоване та інше), на звичайне у дверях та фрамугах;

знімати пристрої для самозачинення дверей сходових майданчиків, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксуватизалишати двері, що самозачиняються, відкритими;

зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових майданчиків або закладати їх;

розвішувати на стінах сходових майданчиків дзеркала, стенди, панно тощо.

VI. Загальні вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування

1. Вимоги до електроустановок та електрообладнання:

1) експлуатація, монтаж та наладка електроустановок має відповідати вимогам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 року № 91), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 січня 1998 року за № 93/2533, та Правила будови електроустановок. Пожежна безпека електроустановок. Інструкція (далі - НАПБ В.01.056-2013/111);

2) відстані від проводів, що перетинають пожежні проїзди і шляхи для перевезення вантажів, до поверхні землі (дороги) у проїзній частині мають бути не менше ніж 6 м, у непроїзній частині - не менше ніж 3,5 м;

3) відстані між проводами мають бути: у разі прольоту до 6 м - не менше ніж 0,1 м, у разі прольоту більше ніж 6 м - не менше ніж 0,15 м. Відстані від проводів до стін і опорних конструкцій мають бути не менше ніж 50 мм;

4) прокладання проводів і кабелів зовнішньої електропроводки в трубах, коробах і гнучких металевих рукавах має виконуватися в усіх випадках з ущільненням. Прокладання проводів у сталевих трубах і коробах у землі поза будівлями не допускається;

5) вводи в будівлі рекомендовано виконувати через стіни в ізоляційних трубах так, щоб вода не могла скупчуватись у вводі й проникати всередину будівлі;

6) відстань від проводів перед вводом і вводу до поверхні землі має бути не менше ніж 2,75 м. Відстань між проводами біля ізолятора вводу, а також від проводів до виступальних частин будівлі (звиси даху тощо) має бути не менше ніж 0,2 м. Ввід дозволено виконувати через дахи в сталевих трубах. У такому разі відстань за вертикаллю від проводів відгалуження до вводів і від проводів вводу до даху має бути не менше ніж 2,5 м;

7) для будівель невеликої висоти (торгові павільйони, кіоски, будівлі контейнерного типу, пересувні будки, фургони тощо), на дахах яких унеможливлене перебування людей, відстань від проводів відгалужень до вводів і проводів вводу до даху допускається не менше ніж 0,5 м. Водночас відстань від проводів до поверхні землі має бути не менше ніж 2,75 м;

8) у районах з одноповерховою забудовою відгалуження від ПЛ до вводів має виконуватись проводами з атмосферостійкою ізоляцією. Довжина відгалуження від ПЛ до вводу має бути не більше ніж 25 м;

9) електричні машини, апарати, обладнання (апарати управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади, електродвигуни, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони (за розділами 4 і 5 НПАОП 40.1-1.32-01), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та інших аварійних режимів;

10) телефонні апарати, сигнальні пристрої до них, електричні годинники, радіоприймачі та інші прилади, що споживають електроенергію, можуть застосовуватись у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту) класу зони;

11) плавкі вставки запобіжників мають бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких вставок забороняється;

12) на електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, мають бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами;

13) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів має здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Струм втрат ізоляції стиків має бути не більше за струм втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів;

14) в електропроводках слід застосовувати відгалужувальні та з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів. Ці коробки мають бути постійно закриті кришками із зазначених матеріалів;

15) улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт (за умови їх справного стану та заводського виготовлення).

Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо по металевих панелях та плитах із полімерними утеплювачами, а також установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче ніж за 1 м від зазначених конструкцій. У місцях перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями мають передбачатися металеві гільзи з ущільненням незаймистих матеріалами;

16) переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами, спеціально призначеними для цієї мети, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень;

17) електричні машини з частинами, які іскрять за нормальних умов роботи, мають розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів або відділятися від них екранами з негорючих матеріалів;

18) електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ніж IP44 мають розміщуватися на відстані не менше ніж 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2, або можуть бути оснащені автономними системами пожежогасіння;

19) відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (конструкціями та конструктивними елементами будинків) із горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, має бути не менша за значення, наведені у таблиці 1 додатка 7 до цих Правил.

Інші види світильників мають розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м, а від горючих будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4,- не менше ніж 0,2 м, від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.

За неможливості дотримання зазначеної відстані до відповідних об'єктів та будівельних конструкцій вони мають бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами;

20) у разі встановлення світильників на (у) підвісні стелі чи їх облицювання матеріалами груп горючості Г3, Г4 місця прилягання цих світильників слід захищати негорючим теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1 (крім випадків, коли технічними умовами передбачається можливість монтажу світильників на таких поверхнях чи конструкціях);

21) відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито конструкціями на ізоляторах, тросах, у лотках тощо, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів має бути не менше ніж 1 м;

22) прокладення проводів (кабелів) горючими основами (конструкціями, деталями), влаштування вводів у будівлі слід здійснюватися відповідно до вимог ПУЕ.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) має становити не менше ніж 0,01 м. У разі неможливості забезпечити зазначену відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх треба ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання складається акт проведення прихованих робіт;

23) електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі та інші побутові електроприлади та апаратура мають вмикатися в електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та електророзеток заводського виготовлення;

24) застосування електричних опалювальних приладів у приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б забороняється.

У разі застосування згідно з умовами виробництва в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних приладів їхні нагрівальні робочі частини мають бути захищені від контакту з горючими матеріалами, а самі прилади встановлені на поверхні з негорючого теплоізоляційного матеріалу.

Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, а також у будівлях (приміщеннях) іншого призначення, в яких можливість використання таких приладів обмежується нормативними актами;

25) температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не має перевищувати 85 °C.

Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій має становити не менше ніж 0,25 м, за винятком випадків, передбачених вимогами ПУЕ;

26) для опалення будинків та приміщень площею до 50 м2, пересувних побутових приміщень для будівельників, будинків-вагончиків тощо можуть застосовуватись масляні радіатори та електричні конвектори із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електричні конвектори повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор та бути заводського виготовлення;

27) нове підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів та інше) слід проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження електромережі;

28) для загального вимкнення силових та освітлювальних мереж складських приміщень із вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших приміщень слід передбачати встановлення апаратів вимкнення (вимикачів) поза межами (ззовні) зазначених приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати вимкнення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок;

29) електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, мають бути замкненими.

Електрощити, групові електрощитки слід оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

30) електродвигуни, світильники, проводи та розподільні пристрої слід регулярно (не рідше ніж один раз на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня), очищати від пилу;

31) кабельні споруди і конструкції, на яких укладають кабелі, мають виготовлятися з негорючих матеріалів. Забороняється розміщення в кабельних спорудах будь-яких тимчасових пристроїв, зберігання в них матеріалів та устаткування;

32) улаштування, живлення, прокладення мереж аварійного та евакуаційного освітлення мають виконуватися відповідно до вимог ПУЕ;

33) у світильниках аварійного та евакуаційного освітлення слід використовувати лампи розжарювання. Дозволяється в окремих випадках застосування люмінесцентних світильників для аварійного (евакуаційного) освітлення за умови, що температура приміщення становить не менше ніж +5 °C, а живлення здійснюється на змінному струмі й забезпечує напругу мережі не нижче ніж 90 % від номінальної.

Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення вирізняються з числа світильників робочого освітлення своїм типом чи спеціально нанесеним знаком. Світильники евакуаційного освітлення слід позначати літерою Е.

Установлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у мережах аварійного (евакуаційного) освітлення не дозволяється;

34) електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші апарати можуть встановлюватися на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

35) забороняються:

проходження повітряних ліній електропередачі та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, штабелями лісу, складами паливно-мастильних матеріалів, торфу, дров та інших горючих матеріалів на відстані, меншій за нормативну;

відкрите прокладання електричних проводів і кабелів транзитом через складські приміщення, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні зони будь-якого класу і ближче ніж 1 м і 5 м від них відповідно;

відкрите прокладання на сходових майданчиках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги;

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими струмопровідними жилами;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

експлуатація відгалужувальних та з'єднувальних коробок без наявності негорючих кришок;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електрообладнання та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів;

застосування в пожежонебезпечних зонах складських приміщень люмінесцентних світильників з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

використання в пожежонебезпечних зонах світильників без захисного суцільного скла (ковпаків), а також із саморобними відбивачами і розсіювачами;

залишення без нагляду у разі виходу з приміщення увімкнених в електромережу нагрівальних приладів, телевізорів, радіоприймачів тощо;

складання горючих матеріалів на відстані менше ніж 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

заклеювання ділянок електропроводки папером, горючими тканинами;

застосування для електромереж радіо- та телефонних проводів;

використання побутових електронагрівальних приладів без негорючих теплоізоляційних підставок та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

36) у всіх (незалежно від призначення) приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, у всіх електроустановках та електроприладах, а також мережах їх живлення має бути вимкнена напруга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово);

37) на кожному об'єкті має бути встановлений порядок вимкнення напруги в електрообладнанні, силових та контрольних кабелях на випадок пожежі. Водночас електроживлення СПЗ, протипожежного водопостачання та евакуаційного (аварійного) освітлення має бути в робочому стані;

38) усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільних щитів, щитів управління, металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог ПУЕ;

39) несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормове нагрівання горючої ізоляції кабелів і проводів, мають негайно ліквідуватися черговим персоналом. Пошкоджену електромережу потрібно знеструмити до приведення її в пожежобезпечний стан;

40) заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитися 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПУЕ;

41) захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямого потрапляння блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку потрібно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Усі виявлені у пристроях захисту від блискавок пошкодження та дефекти підлягають усуненню;

42) у приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою має бути забезпечено дотримання вимог електричної іскробезпеки згідно з ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средст­ва защиты от статического электричества. Общие технические требования» ;

43) власник енергетичного підприємства забезпечує обслуговування та технічну експлуатацію електроустановок, у тому числі електроустановок слабкого струму згідно з експлуатаційною документацією.

Особа, призначена відповідальною за їх протипожежний стан (головний енергетик, енергетик, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), зобов'язана:

організовувати і проводити профілактичні огляди та планові запобіжні ремонти електрообладнання і електромереж, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до пожежі;

забезпечувати правильність застосування електрообладнання, кабелів, електропроводок залежно від класу пожежо- та вибухонебезпечності зон і умов навколишнього середовища, а також справний стан апаратів захисту від коротких замикань, перевантажень та інших небезпечних режимів робіт.

2. Вимоги до ліфтів і підйомників під час експлуатації:

1) ліфти та підйомники мають відповідати вимогам Технічного регламенту ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року № 438;

2) ліфти і підіймачі не дозволяється використовувати з метою евакуації.

У разі виникнення пожежі ліфти мають опускатися на перший поверх, відчинятися і вимикатися;

3) порядок використання спеціальних ліфтів, призначених для транспортування пожежних підрозділів, має відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.2-38:2013 «Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах»;

4) приміщення шахт ліфтів і ліфти слід своєчасно очищувати від горючого сміття і постійно підтримувати в чистоті.

3. Вимоги до вентиляції і кондиціювання:

1) залежно від умов виробництва на об'єктах мають бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів, іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок вимкнення вентиляційних систем і дій обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.

Особа, призначена відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов'язана забезпечити додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації;

2) не допускається використання технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або вимкнутих гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пилоуловлювальних та інших пристроїв систем вентиляції;

3) повітря, яке містить горючий пил або горючі відходи, має очищуватися до надходження у вентилятор. Для цього перед ним слід встановлювати каменеуловлювачі, а для вилучення металевих предметів - магнітні вловлювачі;

4) усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, що транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені та захищені від статичної електрики;

5) вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи мають регулярно очищуватися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання мають проводитися за графіком, затвердженим керівником об'єкта. Результати огляду обов'язково вносяться до спеціального журналу;

6) вогнезатримні пристрої, магнітні вловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем із пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння, а також автоматичні пристрої вимкнення вентиляції в разі пожежі мають перевірятися у встановлені керівником енергетичного підприємства терміни, але не рідше ніж один раз на півроку та підтримуватися у справному робочому стані;

7) під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

вимикати або знімати вогнезатримні пристрої;

випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;

закривати витяжні канали, отвори й решітки;

залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різні матеріали, устаткування тощо;

використовувати припливно-витяжні повітроводи й канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;

складати впритул (на відстані менше ніж 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;

видаляти за допомогою тієї самої системи відсосів різні гази, пари, пил та інші речовини, що в разі змішування можуть викликати спалахи, горіння або вибух;

експлуатувати переповнені циклони;

8) під час експлуатації калориферів слід дотримуватися таких вимог:

відстань між калориферами і конструкціями з горючих та важкогорючих матеріалів має бути не менше ніж 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше ніж 0,1 м, якщо теплоносієм є вода або пара;

тримати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади;

не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені зазори зашпаровувати негорючими матеріалами;

систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення калориферів від забруднень;

стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифери повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря у приміщення;

9) монтаж, підключення, прокладання мереж, улаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, мають проводитися відповідно до вимог інструкції виробника та ПУЕ;

10) лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів слід забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Переріз електропроводів, які живлять поодиноко встановлені побутові кондиціонери, має відповідати допустимому струмовому навантаженню, яке визначається паспортом на виріб;

11) зовнішній простір та стіни будинків навколо кондиціонерів мають бути розчищені від гілок дерев, витких рослин та інших предметів і конструкцій із горючих матеріалів у радіусі не менше ніж 1,5 метра;

12) у разі масового встановлення кондиціонерів у багатоповерхових будинках апарати мають бути зверху захищені негорючими козирками, водночас краї козирків мають виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менше ніж на 0,15 м;

13) під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій у разі встановлення кондиціонера у віконному отворі;

вносити в конструкцію кондиціонерів зміни, не передбачені заводом-виробником;

замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;

установлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;

установлювати їх у приміщеннях категорії виробництва А і Б.

4. Вимоги до опалення:

1) до початку опалювального сезону теплові мережі, розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої застосовувати заборонено. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та проставленням її підпису;

2) особи, призначені на енергетичних підприємствах відповідальними за технічний стан опалювальних установок, зобов'язані організовувати постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт;

3) опалення печей на енергетичних підприємствах має проводитися відповідною особою, яка пройшла спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму.

Режим, час та тривалість топлення печей встановлюються розпорядженням керівника енергетичного підприємства з урахуванням місцевих умов;

4) топлення печей у будівлях та спорудах має припинятися не менш як за дві години до закінчення роботи;

5) повітронагрівальні й опалювальні прилади мають розміщуватися так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення.

Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити до початку, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:

опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі - не рідше ніж один раз на три місяці;

печей та осередків вогню безперервної дії - не рідше ніж один раз на два місяці;

кухонних плит та кип'ятильників - один раз на місяць.

На енергетичних підприємствах результати очищення димоходів та печей мають фіксуватися в журналі;

6) печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні переділки (відступи) від горючих конструкцій. Біля кожної печі перед топковим отвором до горючої підлоги має бути прибитий металевий лист розміром не менше ніж 0,5 x 0,7 м;

7) відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання має бути не менше ніж 0,7 м, від топкових отворів - не менше ніж 1,25 м;

8) на горищах усі димові труби і стіни, якими проходять димові канали, мають бути відштукатурені та побілені;

9) димові труби будівель із покрівлями з горючих матеріалів мають бути обладнані надійними іскрогасниками;

10) золу і шлак, які вигрібають із топки, слід заливати водою та виносити в спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати їх поблизу будівель;

11) улаштування тимчасових печей у приміщеннях не дозволяється.

Як виняток, коли є потреба в установці тимчасових металевих та інших нетепломістких печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинків підприємств, на будівельних майданчиках, мають виконуватися вказівки заводів-виробників цих приладів, а також вимоги норм до відповідних систем постійного опалення. Крім того, слід дотримуватися таких вимог пожежної безпеки:

висота ніжок металевих печей без футерування має бути не менше ніж 0,2 м. Підлогу з горючих матеріалів під печами слід ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше ніж 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю;

металеві печі слід встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від конструкцій із матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не менше ніж 0,7 м - від конструкцій із матеріалів груп горючості Г1, Г2;

у разі встановлення металевих печей без ніжок, а також тимчасових цегельних печей на дерев'яній підлозі основа під піччю має бути зроблена з чотирьох рядів цегли, покладеної плиском на глиняному розчині, у такому разі два нижніх ряди кладки дозволяється робити з шанцями (порожнинами);

металеві труби, що прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок із матеріалів груп горючості Г3, Г4, мають бути від них на відстані не менше ніж 0,7 м - без ізоляції на трубі; не менше ніж на 0,25 м - з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні на більше ніж 90 °С;

металеві димові труби дозволяється прокладати через перекриття з горючих або важкогорючих матеріалів за умови влаштування переділки з негорючих матеріалів розміром не менше ніж 0,51 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (якщо відсутнє риштування) у нього слід вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку розміром не менше ніж три діаметри димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим вгору патрубком заввишки не менше ніж 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, має підійматися вище від карниза на 1 м. На патрубку слід встановлювати зонт для відведення атмосферних осадів;

12) під час експлуатації пічного опалення не дозволяється:

залишати печі, які топляться, без нагляду;

користуватися печами і осередками вогню, які мають тріщини;

розміщувати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

зберігати незагашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці;

сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цього;

використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топильника, здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топильника;

використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;

прокладати димоходи (борови) опалювальних печей на горючих основах;

здійснювати топлення печей під час проведення в приміщеннях масових заходів;

закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;

використовувати для димових труб азбестоцементні і металеві труби, встановлювати глиноплитні та дерев'яні димоходи;

13) застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухонебезпекою та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється;

14) у приміщеннях складів категорій А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небезпекою, у коморах та в місцях, відведених для складання горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та зрідженими газами опалювальні прилади слід огороджувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше ніж 0,1 м від приладів опалення;

15) опалювальні прилади систем водяного та парового опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та із сильним виділенням пилу для забезпечення їх очищення повинні мати гладкі поверхні;

16) біля кожної форсунки котельної або теплогенерувальної установки, яка працює на рідкому паливі, має бути встановлений піддон із піском, а на паливопроводі - не менше ніж два вентилі (по одному біля топки та біля резервуара з паливом);

17) паливо має зберігатися у спеціально пристосованих для цього приміщеннях або на спеціально виділених майданчиках (у резервуарах);

18) у котельних приміщеннях допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

у вбудованих котельнях - об'ємом не більше ніж 1 м3 (для мазуту);

в окремо розміщених котельнях - об'ємом не більше ніж 5 м3 (для мазуту) або 1 м3 (для легкого нафтового палива).

19) у приміщенні котелень та інших теплових установок підприємств і населених пунктів забороняється:

допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання та протипожежний інструктаж, не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, а також залишати без нагляду котли і нагрівники, що працюють;

експлуатувати установки в разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;

розпалювати установки без їх попереднього продуву, подавати паливо, якщо форсунки або газові пальники загасли;

працювати в разі зіпсованих або вимкнених приладів контролю і регулювання, а також за їх відсутності;

сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах та паропроводах;

користуватися витратними баками, які не мають пристроїв для відведення палива в аварійний резервуар у безпечне місце, в разі пожежі.

5. Вимоги до теплових мереж:

1) у разі прокладання теплових мереж над землею застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається, за винятком трубопроводів, прокладених поза енергетичними підприємствами та населеними пунктами. У такому разі мають влаштовуватися вставки завдовжки 5 м із негорючих матеріалів на кожні 100 м довжини трубопроводу;

2) трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання перекриттів, внутрішніх стін та перегородок слід прокладати в гільзах із негорючих матеріалів;

3) у місцях перетинання трубопроводами з теплоносієм металевих огороджувальних конструкцій із горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0,1 м має передбачатися теплова ізоляція з негорючих матеріалів;

4) гарячі поверхні мереж, розташованих у приміщеннях, в яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, слід ізолювати так, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20 % нижча за температуру самоспалахування зазначених речовин;

5) теплоізоляція має виконуватися з матеріалів, що унеможливлюють виділення вибухопожежонебезпечних речовин у кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації;

6) не допускаються:

прокладання трубопроводів теплових мереж у каналах та тунелях разом із газопроводами зрідженого газу, киснепроводами, трубопроводами з легкозаймистими речовинами;

застосування теплоізоляції з горючих та важкогорючих матеріалів для захисту теплових мереж, розміщених у приміщеннях категорій А, Б, В, технічних підвальних поверхах та підвалах із виходами через загальні сходові майданчики;

експлуатація з пошкодженою і просоченою нафтопродуктами теплоізоляцією.

6. Вимоги до каналізації:

1) скидання (зливання) стоків, які містять ЛЗР та ГР, речовин, що у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази, у каналізаційну мережу забороняється.

2) каналізація для відведення промислових стоків за всією своєю довжиною має бути закрита і виконана з негорючого матеріалу.