Про затвердження Інструкції з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.03.2019 № 150

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 березня 2019 р.

за № 300/33271

Про затвердження Інструкції з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

{Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ

№ 723 від 04.11.2022

№ 122 від 10.02.2026}

Відповідно до частини четвертої статті 79 Кодексу цивільного захисту України та з метою вдосконалення діяльності з організації та проведення водолазних спусків і робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності її органів та підрозділів до реагування на надзвичайні ситуації на водних об'єктах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій МВС (Скакун В.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

Міністр

А.Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Міністра охорони здоров'я України

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

Заступник Міністра соціальної політики України

Голова Державної служби України з питань праці

У. Супрун

М. Чечоткін

М. Шамбір

Р.Т. Чернега

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

внутрішніх справ України

01 березня 2019 року № 150

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 березня 2019 р.

за № 300/33271

ІНСТРУКЦІЯ

з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

{У тексті Інструкції та додатку 26 до цієї Інструкції слово «(ВЛК)» виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 122 від 10.02.2026}

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок організації, виконання водолазних спусків і робіт та вимоги до присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт водолазам і лікарям (фельдшерам).

2. Дія цієї Інструкції поширюється на органи управління, аварійно-рятувальні формування центрального підпорядкування, аварійно-рятувальні формування спеціального призначення, спеціальні авіаційні, морські формування, державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), навчальні центри, формування та підрозділи забезпечення сфери управління ДСНС (далі - органи та підрозділи), які залучаються до проведення водолазних спусків, робіт, забезпечення їх проведення та обслуговування.

3. Для забезпечення охорони праці водолазів під час виконання водолазних спусків і робіт слід дотримуватися:

раціональної організації спусків і робіт, їх медичного забезпечення;

застосування водолазної техніки, що відповідає вимогам безпеки, характеру робіт і глибинам для її використання;

вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів, які регламентують вимоги охорони праці водолазів.

4. До виконання водолазних спусків і робіт допускаються водолазні підрозділи, укомплектовані кваліфікованим водолазним складом, водолазною технікою та засобами забезпечення водолазних спусків і робіт.

5. Керівники органів та підрозділів повинні забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Заборонено застосовувати працю неповнолітніх на посадах водолазів, під час обслуговування водолазних і підводних робіт.

7. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

аварійна ситуація - обставина, не передбачена планом проведення водолазного спуску, внаслідок якої виникає загроза здоров'ю чи життю водолаза, який перебуває під водою, псування водолазного спорядження або іншого майна;

аварійний водолаз - водолаз, який, перебуваючи під водою, опинився в умовах, що створюють безпосередню загрозу його здоров'ю чи життю або не дозволяють йому продовжувати спуск (роботу), або здійснювати нормальний підйом на поверхню;

аварійний запас повітря - запас повітря в балоні (балонах) водолазного апарата, призначений для створення безпечних умов підйому водолаза на поверхню дихання в ситуаціях, пов'язаних із припиненням постачання повітря шлангом з поверхні;

водолаз - спеціаліст, допущений до спусків під воду відповідно до вимог чинного законодавства, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;

водолазна альтанка - конструкція з механічним або ручним спуско-підйомним пристроєм, призначена для розміщення водолаза під час занурення і підйому або виконання ним підводних робіт;

водолазна барокамера - міцна, герметична ємність, призначена для розміщення в ній людей під підвищеним тиском газового середовища, забезпечена засобами регулювання перепаду тиску між внутрішніми (жилими) відсіками конструкції і навколишнім середовищем, а також системою життєзабезпечення та іншими системами і пристроями;

водолазний підрозділ - відділення (група, частина), укомплектоване водолазами необхідної кваліфікації, медичним персоналом, допущеним до забезпечення водолазних спусків і робіт, водолазною технікою, а також засобами забезпечення водолазних спусків і робіт, необхідними для їх виконання;

водолазна справа - галузь наукової, технічної та практичної діяльності людей, що охоплює всі питання, пов'язані із зануренням людини під воду у водолазному спорядженні, виконання водолазних робіт і заходів із забезпечення їхньої безпеки;

водолазна техніка - загальна назва водолазного спорядження і технічних засобів, призначених для забезпечення водолазних спусків, роботи водолазів під водою, підйому їх на поверхню або для забезпечення перебування під підвищеним тиском;

водолазне майно - вироби водолазної техніки, вимірювальних приладів і витратних матеріалів, необхідних для проведення водолазних спусків і підтримки водолазної техніки в експлуатаційному стані;

водолазне спорядження - комплект пристроїв і виробів, що надягає водолаз, які закріплюються на ньому та забезпечують його життєдіяльність під тиском навколишнього водного і газового середовища;

водолазне спорядження автономне - комплект водолазного спорядження, що забезпечує вільне пересування під водою способом ходіння і плавання, у якому весь запас повітря або іншої газової дихальної суміші для дихання водолаза втримується тільки в балонах апарата;

водолазне спорядження вентильоване - спорядження, в якому повітря або інша газова дихальна суміш подаються водолазу постійним потоком у газовий обсяг скафандра (шолом та водолазну сорочку, тільки шолом або бенд-маску), де змішуються з продуктами дихання водолаза і періодично вентилюються самим водолазом або в автоматичному режимі;

водолазне спорядження з відкритою схемою дихання - спорядження, в якому повітря або інша газова дихальна суміш подаються в момент здійснення водолазом вдиху, а продукти дихання водолаза (видих) відводяться у воду або інше навколишнє середовище;

водолазне спорядження із закритою схемою дихання - спорядження, в якому кисень або інша газова дихальна суміш подаються в момент здійснення водолазом вдиху, а продукти дихання водолаза (видих), пройшовши відповідне очищення від вуглекислого газу і збагачення киснем, знову подаються на вдих;

водолазний дзвін - барокамера спеціальної конструкції, яка має пристрій для стикування з відсіком водолазної барокамери і призначена для доставки водолазів на робочу глибину, забезпечення їх роботи на глибині, підйому водолазів на поверхню, а також для порятунку водолазів у разі аварійних ситуацій у водолазному комплексі тривалого перебування;

водолазний експериментальний спуск - спуск під воду, у тому числі в басейнах, гідротанках, а також у газовому середовищі барокамер, з метою випробування нової водолазної техніки, нових режимів декомпресії, відпрацювання та перевірки нових методів водолазних спусків і технології виконання водолазних робіт;

водолазний інструмент - ручні та механічні знаряддя праці (із пневматичним, гідравлічним, електричним приводом), що полегшують водолазам роботу і підвищують продуктивність їх праці під водою;

водолазний кваліфікаційний спуск - спуск з метою виконання завдання, необхідного для підтвердження основної або додаткової кваліфікації;

водолазний комплекс - сукупність водолазної техніки, конструктивно об'єднаної для забезпечення водолазних робіт на заданій глибині;

водолазний пост - місце спуску водолазів, обладнане постійно або тимчасово засобами забезпечення водолазних спусків та робіт, майданчиком для одягання (роздягання) водолаза і для розміщення водолазного майна;

водолазний робочий спуск - спуск під воду з метою виконання водолазних робіт або завдань;

водолазний спеціаліст - фахівець, який пройшов спеціальну підготовку з водолазної справи, отримав найвищу водолазну кваліфікацію, що надає право керівництва всіма видами водолазних спусків та робіт;

водолазний спуск - процес, що охоплює занурення водолаза під воду (процес підвищення тиску газового середовища в барокамері з розташованими в ній водолазами), перебування водолаза на заданій глибині (під заданим тиском газового середовища в барокамері), підйом на поверхню або перехід до нормальних умов повітряного середовища з режимом декомпресії або без нього;

водолазний трап - пристрій спеціальної конструкції для безпечного входу водолаза у воду і виходу з води;

водолазний тренувальний спуск - спуск під воду або в барокамері з метою підтримання кваліфікації водолаза, фізіологічної натренованості його організму, тренування з надання медичної допомоги, набуття навичок та досвіду роботи;

водолазний шланг - рукав з еластичних матеріалів, змонтований із з'єднаннями, призначений для подання (відведення) дихальних газів або гарячої води водолазу;

водолазні аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників із застосуванням праці водолазів;

водолазні пошуково-рятувальні роботи - роботи з пошуку та рятування постраждалих людей на водних об'єктах;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) «мокрого» типу - гідрозахисний одяг із частковим захистом тіла водолаза від впливу навколишнього середовища, що виготовляється з водопроникних матеріалів;

гідрокомбінезон (гідрокостюм) «сухого» типу - гідрозахисний одяг, що повністю захищає тіло водолаза від впливу навколишнього середовища, виготовлений з газонепроникних матеріалів;

гідротехнічні споруди - споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод;

декомпресійна альтанка - пристрій, призначений для розміщення водолаза на зупинках декомпресії під час підйому його з глибини;

декомпресія - процес зниження тиску у водолазних барокамерах або під час підйому водолаза з глибини для очищення організму від індиферентних газів;

дихальні газові суміші - повітря і штучно приготовані газові суміші, що використовуються для дихання водолазів під час спусків під воду і в барокамерах;

забезпечення водолазного спуску - роботи із безпосереднього контролю за діями робочого водолаза під водою за допомогою сигнального кінця (кабель-сигналу, контрольного кінця) та іншими засобами;

забезпечувальний водолаз - водолаз, який здійснює безпосереднє забезпечення робочого водолаза на всіх етапах водолазного спуску;

засоби забезпечення водолазних спусків і робіт - техніка, що забезпечує занурення водолаза (вихід) у воду, перебування і роботу на глибині, підйом з глибини і декомпресію у воді або на поверхні;

кабель-сигнал - кабель водолазної телефонної станції, що використовується для мовного зв'язку водолаза з поверхнею або для зв'язку за допомогою умовних сигналів у разі відмови телефонної станції, а також як страхувальний засіб, що забезпечує повернення водолаза на поверхню та підйом в аварійних ситуаціях;

кваліфікація водолаза - ступінь підготовленості водолаза для спусків та робіт під водою;

керівник водолазних робіт - особа, яка пройшла підготовку та перевірку знань з питань охорони праці щодо водолазних спусків, робіт та здійснює загальне керівництво водолазними роботами і контроль за виконанням таких робіт;

керівник водолазних спусків - особа, яка здійснює безпосереднє керування водолазним спуском і контроль за діями водолазів і допоміжного персоналу, що бере участь в обслуговуванні водолазного спуску;

компенсатор плавучості - засіб, призначений для вирівнювання (компенсація) плавучості робочого водолаза під водою;

компресія - процес підвищення тиску під час водолазного спуску або перебування в барокамері;

контрольний кінець - рослинний або синтетичний канат з буєм, закріплений одним кінцем на водолазі у водолазному спорядженні, призначений для позначення місцезнаходження водолаза та зв'язку, а також для підйому його на поверхню в аварійних ситуаціях;

короткочасні занурення - водолазні спуски під воду або в барокамері з перебуванням на ґрунті (під найбільшим тиском) від декількох хвилин до декількох годин з наступною декомпресією в робочих режимах;

лікувальна рекомпресія - процес повторної компресії з подальшою декомпресією водолаза, що проводиться з метою лікування гострих професійних захворювань;

медичне забезпечення водолазів - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я водолазів і підвищення їх працездатності;

медичне забезпечення водолазних спусків - комплекс медичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності водолазів у процесі водолазного спуску;

нормальні умови водолазного спуску - умови, за яких спуск проводиться на глибини до 12 м, у денний час, за температури навколишнього повітря вище ніж 0 оC, атмосферного тиску понад 700 мм рт. ст., температури води від +4 до +25 оC, видимості під водою не менше ніж 1 м, швидкості течії не більше ніж 0,5 м/с, хвилювання не більше ніж 2 бали, якщо вода не заражена отруйними та радіоактивними речовинами, не містить нафтопродуктів та господарсько-побутових відходів, а також якщо робота виконується на чистому ґрунті або відкритій палубі затонулого судна;

обслуговування водолазного спуску - роботи, що проводяться під час водолазного спуску, але безпосередньо до водолазного спуску не належать;

обслуговувальний персонал - особи, які не мають кваліфікації водолаза та залучаються для обслуговування водолазного спуску;

особиста книжка водолаза - документ, що підтверджує кваліфікацію водолаза, її зміну, установлену глибину занурення, проходження водолазної служби, кількість годин перебування під водою, вид водолазних робіт, результати щорічних перевірок знань за фахом;

особиста медична книжка водолаза - документ, що відображає стан здоров'я водолаза;

підводні засоби руху водолазів - самохідні апарати і буксирувальники, призначені для переміщення водолазів під водою;

підводно-технічні роботи - роботи, що виконують водолази під час обстеження, будівництва, технічного обслуговування і ремонту підводних частин гідротехнічних споруд, прокладання і ремонту трубопроводів, кабелів та інших комунікацій, днопоглиблювальних робіт, обстеження і очищення водних шляхів, а також під час підйому затонулих об'єктів тощо;

підривні роботи під водою - роботи, що проводяться із застосуванням вибухових речовин під водою;

гострі професійні водолазні захворювання - порушення нормального функціонування організму, викликані впливом шкідливих факторів водолазного спуску або перебування під підвищеним тиском газового середовища;

роботи водолазні - роботи під водою, що виконуються із застосуванням праці водолазів;

роботи водолазні суднові - роботи, що виконують водолази під час підводного технічного обслуговування і ремонту суден, а також роботи водолазів усередині затоплених відсіків під час боротьби за живучість судна;

роботи водолазні суднопідіймальні - роботи, що виконують водолази під час обстеження затонулого об'єкта (судно, техніка тощо), підготовки його до підйому, підйому і постановлення його на плав;

роботи з обстеження і очищення дна водного об'єкта - роботи, що виконують водолази під час обстеження і очищення дна водного об'єкта від сторонніх предметів;

роботи з підводного розмінування - роботи, що виконують водолази під час пошуку вибухонебезпечних предметів під водою, їх підйому, транспортування, знешкодження, знищення;

робочий водолаз - водолаз, який безпосередньо виконує роботи під водою;

сигнальний кінець - рослинний або синтетичний канат, призначений для використання як засіб для страхування та забезпечення зв'язку водолазів з поверхнею за допомогою умовних сигналів;

спуско-підйомний пристрій - конструкція з механізмами, пристроями, спуско-підйомними канатами, приладами управління і контролю, призначена для спуску під воду і підйому назад водолазних дзвонів, жорстких водолазних пристроїв, водолазних альтанок разом з їх кабелями і шлангами;

спусковий кінець - рослинний або синтетичний канат, призначений для занурення і підйому водолазів на глибини до 60 м;

страхувальний водолаз - водолаз, який перебуває біля місця спуску робочого водолаза в готовності до спуску і надання допомоги аварійному водолазу;

ускладнені умови водолазного спуску - водолазні роботи з альтанки, на захаращеному і грузькому ґрунті; на течії зі швидкістю від 0,5 до 1,5 м/с; у разі видимості менше ніж 1 м; під льодом; за температури води нижче ніж +4 оC (якщо немає обігрівальних костюмів) і вище ніж +37 оC, за наявності забруднення води шкідливими і токсичними домішками; у разі застосування для дихання у водолазному спорядженні чистого кисню або дихальної газової суміші із вмістом кисню понад 35 %; у разі хвилювання води від 2 балів; під час проведення підривних робіт (робіт з підводного розмінування), зварювання і різання металевих конструкцій, у разі радіоактивного забруднення води та ґрунту; в умовах щільного простору;

учень-водолаз - особа, яка вчиться водолазній справі, за станом здоров'я придатна до спусків під воду, пройшла теоретичну підготовку, здала залік на допуск до водолазних спусків і допущена до спусків;

ходовий кінець - рослинний або синтетичний канат, призначений для пересування водолазів у заданому напрямку і на заданій відстані, один кінець якого кріпиться біля місця проведення роботи;

час водолазного спуску - час з моменту початку занурення під воду (підвищення тиску в барокамері) до моменту повернення водолаза в умови нормального тиску навколишнього повітряного середовища за режимом декомпресії або без нього;

шланг-кабель - зв'язка телефонного кабелю і водолазного шланга, що з'єднують водолаза з поверхнею.

8. У цій Інструкції вживаються такі скорочення:

ВКК - водолазна кваліфікаційна комісія;

{Абзац третій пункту 8 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 122 від 10.02.2026}

ВМК - водолазна медична комісія;

ДГС - дихальні газові суміші;

КЗ - короткочасні занурення;

МСП - морські стаціонарні платформи;

ПА - плавальний апарат;

ПБУ - плавучі бурові установки;

ПЗР - підводні засоби руху водолазів;

СПП - спуско-підйомний пристрій;

ЦВКК - центральна водолазна кваліфікаційна комісія;

ШВЛ - штучна вентиляція легенів.

9. Водолазна техніка має відповідати вимогам відповідної нормативно-технічної документації.

Заборонено використовувати водолазне спорядження, яке не пройшло обслуговування, є некомплектним або несправним.

10. Вдосконалення технології виконання водолазних спусків і робіт не має погіршувати умов праці, суперечити вимогам цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів.

11. Про всі виявлені несправності водолазної техніки, а також про всі порушення заходів охорони праці працівники водолазного підрозділу зобов'язані повідомляти керівнику водолазного підрозділу, а під час водолазного спуску - керівнику водолазного спуску.

12. Безпосередній контроль за дотриманням вимог цієї Інструкції здійснюють керівники водолазних спусків і водолазних робіт.

У разі виявлення порушень вимог цієї Інструкції водолазні спуски і роботи мають зупинитися, їх продовження допускається після усунення виявлених недоліків.

Керівники органів та підрозділів повинні щокварталу проводити перевірки дотримання вимог цієї Інструкції.

II. Організація водолазних спусків та робіт

1. Основні вимоги до водолазних спусків та робіт

1. Водолазні спуски та роботи виконуються силами та засобами водолазних підрозділів, що укомплектовані водолазною технікою і медичним персоналом, допущеним до забезпечення водолазних спусків і робіт відповідно до цієї Інструкції.

2. Водолазні спуски поділяються:

1) за глибиною:

водолазні спуски на малі глибини - до 12 м;

водолазні спуски на середні глибини - від 12 м до 60 м;

глибоководні водолазні спуски - на глибину понад 60 м;

2) за призначенням:

спуск водолазний робочий;

спуск водолазний навчальний;

спуск водолазний тренувальний;

спуск водолазний кваліфікаційний;

спуск водолазний експериментальний.

Перебування водолазів та медичного персоналу під підвищеним тиском у барокамерах є різновидом водолазного спуску.

3. В органах та підрозділах водолазні роботи виконуються на підставі наказу.

Тренувальні, кваліфікаційні та навчальні водолазні спуски проводяться відповідно до затверджених керівниками органів та підрозділів планів, форму яких визначено в додатку 1 до цієї Інструкції.

Експериментальні водолазні спуски проводяться за програмами, що погоджує Водолазна служба ДСНС. У програмі зазначаються мета експериментів (досліджень), обсяг робіт і терміни їх проведення. Технологія експерименту (дослідження) та заходи охорони праці викладаються в методиці, яка додається до програми.

4. Щороку в органах та підрозділах, до складу яких входять водолазні підрозділи, видаються накази:

1) про допуск до проведення водолазних спусків та робіт із зазначенням типів водолазного спорядження, граничної глибини спусків і характеру можливих водолазних робіт (з урахуванням рішення ЦВКК (ВКК));

2) про організацію зберігання водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків і робіт;

3) про призначення особи, відповідальної за наповнення повітряних (кисневих) балонів апаратів, транспортних балонів, ємностей, що працюють під тиском;

4) про призначення особи, яка контролює безпеку користування барокамерою;

5) про призначення особи, яка здійснює контроль за безпечним користуванням водолазним спорядженням, технікою та засобами забезпечення водолазних спусків та робіт;

6) про допуск до управління малим/маломірним судном;

7) про допуск до робіт з підводного розмінування та підводних підривних робіт.

{Пункт 4 глави 1 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 122 від 10.02.2026}

5. На період залучення (відрядження) для виконання водолазних робіт за призначенням наказом керівника органу та підрозділу призначаються:

склад водолазного підрозділу;

керівник водолазних робіт, а в разі проведення робіт з підводного розмінування - керівник робіт з підводного розмінування;

керівник водолазних спусків;

особи, які здійснюють медичне забезпечення;

обслуговувальний персонал.

6. Вказівки водолазам, які спускаються під воду, або особам, які забезпечують та обслуговують водолазний спуск, має право надавати тільки керівник водолазних спусків.

7. Якщо дії або бездіяльність керівника водолазного спуску можуть призвести до аварії або нещасного випадку, керівник водолазних робіт може відсторонити його від виконання обов'язків. Після цього керівник водолазних робіт повинен призначити іншого керівника водолазних спусків, який має відповідний допуск, або зупинити спуск.

Передання керівництва водолазним спуском до його закінчення не проводиться (робота під водою припиняється, робочий водолаз піднімається на поверхню і після цього проводиться передання керівництва спуском). Про передання керівництва спуском або його припинення обов'язково здійснюється запис у журналі водолазних робіт, форму якого наведено у додатку 2 до цієї Інструкції.

8. Всі записи у журналі водолазних робіт виконуються кульковою ручкою. Записи на початку місяця починають з нового аркуша журналу. Записи в інших журналах чи на окремих аркушах заборонені.

9. Аркуші журналу водолазних робіт мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою органу або підрозділу.

10. У журналі водолазних робіт щомісяця підбивають підсумки роботи водолазного підрозділу, при цьому підраховують:

1) кількість відпрацьованих змін;

2) загальну кількість спусків, перебування під водою водолазів підрозділу та кількість спусків і перебування під водою кожного водолаза окремо;

3) загальну роботу водолазного підрозділу у годинах.

11. Керівник водолазного підрозділу забезпечує правильність та своєчасність записів у журналі водолазних робіт. Правильність ведення журналу водолазних робіт щомісяця перевіряє водолазний спеціаліст або особа, відповідальна за водолазні спуски.

12. Всі записи у журналі водолазних робіт, включаючи підсумкові дані, керівник робіт завіряє у разі постійної роботи - щомісяця, короткострокової - після закінчення робіт.

13. Журнал водолазних робіт після заповнення зберігається у підрозділі протягом 15 років.

14. У додатках до журналу здійснюють:

1) запис результатів робочої перевірки барокамери;

2) облік проведення занять із техніки безпеки на водолазній станції;

3) запис виявлених порушень із техніки безпеки.

15. Водолази повинні знати напам'ять умовні сигнали зв'язку з водолазами, які визначено в додатку 3 до цієї Інструкції, а також візуального зв'язку із водолазами, що визначено у додатку 4 до цієї Інструкції.

16. Щодня після закінчення водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних, водолазних пошуково-рятувальних робіт керівник водолазних робіт складає акт виконання водолазних робіт згідно з додатком 5 до цієї Інструкції, в якому зазначає проведені роботи.

Акт подається на затвердження керівнику органу та підрозділу, який своїм наказом призначив водолазний підрозділ для виконання водолазних робіт.

Акт на виконання водолазних робіт складається у 4 примірниках:

примірники 1, 2 залишаються в органі та підрозділі;

примірник 3 подається щокварталу до Водолазної служби апарату ДСНС до 05 числа наступного за звітним періодом місяця;

примірник 4 передається місцевому органу виконавчої влади.

Акти виконання водолазних робіт реєструються у журналі реєстрації актів виконаних водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних, водолазних пошуково-рятувальних робіт, форму якого наведено у додатку 6 до цієї Інструкції.

2. Керівник водолазних робіт

1. Керівник водолазних робіт призначається з урахуванням характеру майбутніх водолазних робіт.

До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт повинен організувати постійне спостереження за гідрометеорологічними умовами і навколишнім середовищем у районі проведення робіт.

Про початок водолазних робіт керівник цих робіт повинен сповістити підприємства, установи, організації, виробнича діяльність яких може вплинути на охорону праці водолазів.

2. Керівник водолазних робіт зобов'язаний:

здійснювати загальне керівництво водолазними роботами, забезпечувати виконання планових завдань, ефективне використання виробничих потужностей, економні витрати сировини і матеріалів, підвищення продуктивності праці;

забезпечувати своєчасну підготовку до ведення водолазних робіт, залучати за потреби допоміжний персонал;

забезпечувати повне завантаження та використання обладнання, правильність підбору такелажу, підіймальних пристроїв та інструменту, а також забезпечувати умови для їх зберігання на місці ведення робіт;

контролювати дотримання дисципліни, вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з охорони праці водолазів;

організовувати проведення інструктажів з питань охорони праці з особами, які беруть участь у водолазних роботах. Під час складних водолазних робіт (за потреби) може бути організовано вивчення ідентичних конструкцій споруд, об'єктів або транспорту (суден) на прикладі однотипних. За потреби виготовляються макети або моделі цих об'єктів;

організовувати медичне забезпечення водолазних спусків;

організувати та забезпечити зв'язок із відповідальними особами підприємств, установ, організацій, розташованих у районі робіт, виробнича діяльність яких може вплинути на охорону праці водолазів;

організовувати матеріально-технічне забезпечення водолазних робіт, режими праці, відпочинку та харчування;

знати нормативно-правові акти із охорони праці водолазів, основні положення законодавства, що регламентують організацію і порядок виконання водолазних робіт, основи планування та обліку робіт, основні технічні характеристики водолазної техніки і технічних засобів, що використовуються під час виконання водолазних робіт;

оформляти документацію на організацію і проведення водолазних робіт.

3. Керівник водолазних спусків

1. До керівництва водолазними спусками допускаються особи водолазного складу:

на глибини до 60 м (спуски в барокамері до 100 м, забезпечення 1-5 режиму лікувальної рекомпресії) - водолазні спеціалісти або водолази 1 класу;

на глибини до 45 м (спуски в барокамері до 70 м, забезпечення 1-3 режиму лікувальної рекомпресії) - водолаз, який має кваліфікацію не менше ніж 2 клас;

на глибини до 12 м - водолазні спеціалісти, водолази 1, 2 класів.

Якщо в підрозділі відсутні водолази 1, 2 класів, до керівництва водолазними спусками можуть бути допущені водолази 3 класу за умови виконання ними річних норм часу перебування під водою протягом 2 років з початку водолазної практики та здачі іспитів ВКК.

2. На час проведення водолазних спусків керівнику водолазного спуску підпорядковуються водолази і особовий склад водолазного підрозділу.

3. Керівник водолазного спуску:

здійснює безпосереднє керівництво водолазним спуском і контроль за діями водолазів і особового складу, який забезпечує та обслуговує водолазні спуски;

організовує проведення водолазного спуску;

здійснює контроль за дотриманням водолазами, забезпечувальним і обслуговувальним персоналом правил охорони праці.

4. Керівник водолазного спуску зобов'язаний:

визначити порядок виконання водолазного спуску;

ознайомитися з гідрометеорологічним режимом на місці (у районі) проведення спусків, за наявності припливів мати графік припливів і відпливів на весь період водолазного спуску;

превірити, що встановлено відповідні попереджувальні сигнали про виконання водолазних робіт;

уточнити місцезнаходження найближчої барокамери (якщо на місці спуску її немає), спосіб і маршрут прямування до неї, порядок зв'язку, транспортний засіб та інші питання, пов'язані з доставкою водолаза до барокамери протягом однієї години;

визначити допустимий час перебування водолаза під водою відповідно до таблиць режимів декомпресії водолазів після спусків на малі й середні глибини, викладених у додатку 7 до цієї Інструкції;

провести цільовий інструктаж на робочому місці з урахуванням специфіки та умов спуску, перевірити шляхом контрольного опитування осіб, що інструктуються, знання ними своїх обов'язків і вимог охорони праці, а також зробити про це запис у журналі водолазних робіт;

організувати підготовку та робочу перевірку водолазного спорядження так, щоб унеможливити будь-яку ймовірність допущення помилки робочим (страхувальним) водолазом;

особисто контролювати проведення робочої перевірки водолазного спорядження водолазів і засобів забезпечення водолазних спусків;

визначити місце перебування водолаза, який страхує, та час готовності до спуску (від негайної до 5 хвилин);

перевірити наявність і правильність записів у журналі водолазних робіт про проведення робочих перевірок;

за потреби брати участь в одяганні водолаза, який спускається;

у разі аварійної ситуації або несприятливої зміни обстановки перебування робочого водолаза під водою зорієнтуватися в ситуації, діяти спокійно і рішуче;

після виконання завдань робочим водолазом дати йому дозвіл на вихід і почати підйом на першу зупинку відповідно до режиму декомпресії, обраного водолазним лікарем (фельдшером) або особою, яка здійснює медичне забезпечення водолазного спуску;

під час підйому водолаза стежити за швидкістю його підйому та дотриманням режиму декомпресії;

доповісти керівнику водолазних робіт про підйом (вихід) робочого водолаза на поверхню;

після підйому водолаза на поверхню керувати його роздяганням, за потреби - переведенням водолаза в барокамеру та приведенням водолазної техніки в готовність до подальшого використання;

у разі виникнення у водолаза гострого професійного захворювання, що потребує лікувальної рекомпресії, керувати до прибуття водолазного лікаря його лікуванням у барокамері за лікувальним режимом рекомпресії, обраним відповідно до таблиці режимів лікувальної рекомпресії, наведеної в додатку 8 до цієї Інструкції;

оформлює документацію про виконання водолазних спусків після їх закінчення.

5. Керівник водолазного спуску не може виконувати обов'язки страхувального водолаза.

4. Робочий водолаз

1. Робочий водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску та безпосередньо виконує завдання під водою з дотриманням вимог охорони праці.

2. Робочий водолаз зобов'язаний:

підготувати та провести робочу перевірку водолазного спорядження;

підтвердити особистим підписом у журналі водолазних робіт проведення робочої перевірки спорядження та проходження інструктажу на робочому місці;

доповісти керівникові водолазного спуску про готовність до занурення;

входити у воду, використовуючи водолазний трап, або іншим відпрацьованим безпечним способом, без ривків та поштовхів;

спуститися до місця роботи, оглянути довкілля, переконатися у справній роботі водолазного спорядження і повідомити про своє самопочуття керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза;

працюючи під водою, виконувати команди, що подає керівник водолазного спуску через забезпечувального водолаза, спостерігати за чистотою свого сигнального кінця (контрольного кінця, шланга, кабель-сигналу), при цьому стежити, щоб їх слабина була мінімальною;

регулярно доповідати керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза про свої переміщення, дії, роботу, що виконується, і самопочуття, а також про всі зміни навколишнього середовища;

відповідати на сигнали забезпечувального водолаза;

у разі поганого самопочуття, несприятливої зміни обстановки, виявлення порушення нормальної роботи водолазного спорядження повідомляти забезпечувального водолаза і діяти відповідно до вимог Переліку дій у разі порушення нормальної роботи водолазного спорядження і засобів забезпечення під час спуску, які викладено в додатку 9 до цієї Інструкції, керуючись при цьому вказівками керівника водолазного спуску, а в разі, якщо існує небезпека життю водолаза,- самостійно;

про виконання завдання доповісти керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза і з його дозволу розпочати підйом на поверхню із дотриманням режиму декомпресії. У разі виходу з ладу засобів зв'язку з метою запобігання аварійній ситуації робочий водолаз зобов'язаний діяти самостійно - закінчити роботу і здійснювати підйом на поверхню, зорієнтувавшись в обстановці;

отримавши сигнал про вихід на поверхню, відповісти на нього, припинити роботу, підійти до спускового кінця (альтанки) і розпочати підйом;

перебуваючи в барокамері, під час декомпресії (рекомпресії) виконувати вимоги лікаря, який керує декомпресією (лікувальною рекомпресією).

3. Робочому водолазу заборонено:

виконувати спуск із неперевіреним спорядженням, у стані хвороби, алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також дозволяти проведення робочої перевірки робочого водолазного спорядження іншим особам;

перевищувати швидкість спуску (підйому), допускати провалювання на глибину, зриви з трапа і спускового кінця, стрибати у воду з берега, трапа, причальних стінок споруд, борту суден.

5. Забезпечувальний водолаз

1. Забезпечувальний водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску та здійснює безпосереднє забезпечення водолазного спуску робочого водолаза.

2. Забезпечувальний водолаз зобов'язаний:

забезпечити установку водолазного трапа, облаштування спускового, ходового кінців та інших засобів для виконання робочим водолазом отриманого завдання;

уважно спостерігати за правильністю виконання робочої перевірки спорядження робочим водолазом, за потреби вказувати йому на помилки;

одягати робочого водолаза, стежачи за правильністю надягання всіх частин спорядження;

перевірити перед початком спуску показання манометра дихального апарата, положення запірного вентиля, вмикача резервного подання повітря (покажчика мінімального тиску);

перевірити спорядження водолаза, який спускається, на герметичність;

надійно утримувати водолаза, який спускається, на спусковому кінці, не допускаючи його падіння та провалювання на глибину;

на відстані 1-2 м від ґрунту короткочасно зупинити спуск водолаза, дати йому змогу оглянути ґрунт;

витравляти або підбирати сигнальний кінець (кабель-сигнал, водолазний шланг), не випускаючи з рук і не даючи зайвої слабини (збереження чутливості);

під час перебування водолаза під водою спостерігати за його місцезнаходженням будь-яким можливим способом (за допомогою телекамери, за виходом бульбашок повітря на поверхню тощо) і передавати робочому водолазу необхідні вказівки керівника водолазного спуску за допомогою сигнального кінця (кабель-сигналу) умовні сигнали зв'язку з водолазами в разі виходу з ладу розмовних засобів зв'язку;

голосно оголошувати всі повідомлення і команди робочого водолаза, що подаються ним по сигнальному кінцю (кабель-сигналу);

періодично (не рідше ніж через 5 хв) протягом усього часу спуску запитувати водолаза про самопочуття;

якщо водолаз, який перебуває під водою, не відповів на двічі поданий йому сигнал по сигнальному кінцю (кабель-сигналу), доповісти керівнику водолазного спуску та за його вказівкою вжити заходів з негайного підйому водолаза на поверхню;

якщо від робочого водолаза отримано «аварійний сигнал», негайно розпочати підйом і доповісти про це керівнику водолазного спуску;

під час підйому водолаза своєчасно підбирати слабину сигнального кінця (кабель-сигналу);

під час підйому з глибин, на яких не передбачено декомпресійних зупинок, зробити робочому водолазу «зупинку безпеки» тривалістю три хвилини на глибині три метри;

роздягати водолаза після виходу його на поверхню.

3. Забезпечувальному водолазу заборонено відволікатися від своїх прямих обов'язків і передавати сигнальний кінець (кабель-сигнал) іншим особам без дозволу керівника водолазного спуску.

4. З моменту закріплення на поясі робочого водолаза сигнального кінця забезпечувальний водолаз тримає його в руках, не випускаючи до того часу, поки сигнальний кінець не буде знято після підйому робочого водолаза на поверхню.

5. У разі заміни забезпечувальний водолаз у присутності того, хто його замінює, повинен подати водолазу, який перебуває під водою, сигнал «Як себе почуваєш?» і передати сигнальний кінець тому, хто його замінює. Після отримання відповідного сигналу від водолаза «Почуваюся добре» водолаз, який замінює, зобов'язаний доповісти керівнику водолазних спусків про проведену заміну.

6. Страхувальний водолаз

1. Страхувальний водолаз здійснює безпосереднє і швидке надання допомоги аварійному водолазу в разі настання аварійної ситуації. Страхувальний водолаз підпорядковується керівнику водолазного спуску.

2. Страхувальний водолаз зобов'язаний:

знати прийоми надання допомоги аварійному водолазу та порядок власних дій у разі порушення нормальної роботи водолазного спорядження та засобів забезпечення під час спуску під воду;

провести робочу перевірку другого комплекту водолазного спорядження, зробивши відповідний запис у журналі водолазних робіт за своїм підписом, та доповісти керівнику водолазного спуску. Перевірка спорядження здійснюється першим страхувальним водолазом один раз на початку водолазних спусків;

бути в готовності до спуску під воду для надання допомоги аварійному водолазу;

стежити за дотриманням часу перебування робочого водолаза під водою залежно від глибини спуску і не пізніше ніж через 5 хвилин доповідати про це керівникові водолазного спуску;

брати участь в одяганні і роздяганні водолаза після виходу його на поверхню, змивати водою забруднене спорядження і за потреби обробляти його дезінфікувальним засобом;

у разі отримання аварійного сигналу від робочого водолаза за наказом керівника водолазних спусків спускатися під воду для надання допомоги аварійному водолазу. Залежно від характеру аварійної ситуації, як правило, спускатися необхідно вздовж сигнального кінця або кабель-сигналу аварійного водолаза, не перешкоджаючи проходженню сигналів між аварійним водолазом та забезпечувальним водолазом.

7. Порядок отримання допуску до виконання водолазних спусків

1. До водолазних спусків і робіт допускаються тільки особи, що не мають медичних протипоказань до спусків, знають свої обов'язки, вимоги цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з охорони праці водолазів та мають:

1) водолазну кваліфікацію та пройшли водолазну підготовку;

2) особисту книжку водолаза, форму якої наведено в додатку 10 до цієї Інструкції.

3) особисту медичну книжку водолаза, форму якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.

2. В органах та підрозділах на базі закладів охорони здоров'я сфери управління ДСНС із числа медичного персоналу за рішенням керівника органу чи підрозділу створюються ВМК, основним завданням яких є здійснення медичних оглядів водолазів, кандидатів на навчання за спеціальністю «водолаз», осіб, що залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт, та осіб, до завдань та обов'язків яких належить виконання водолазних спусків та робіт, з метою визначення стану їх здоров'я для надання допуску до водолазних спусків і робіт та визначення глибини занурення під воду.

ВМК створюються в тих органах та підрозділах, де заклади охорони здоров'я сфери управління ДСНС мають відповідну матеріально-технічну базу та вкомплектовані кваліфікованим медичним персоналом, який може забезпечити належний медичний огляд осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

До складу ВМК входять:

голова ВМК - лікар за напрямом підготовки «Медицина», спеціальністю «Лікувальна справа», проходження інтернатури за спеціальністю «Медицина невідкладних станів» з наступною спеціалізацією із «Суднової медицини» з курсом спеціальної фізіології;

члени ВМК - лікарі-спеціалісти за спеціальностями, визначеними МОЗ як обов'язкові для проходження медичних оглядів для робіт з урахуванням характеру дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, які виконують водолазні роботи;

секретар ВМК - особа із числа медичного персоналу органу чи підрозділу, на яку покладається забезпечення діяльності ВМК.

Органи та підрозділи, у яких не створено ВМК, можуть направляти осіб, визначених абзацом першим цього пункту, для проходження ВМК до органів та підрозділів, при яких такі ВМК в установленому порядку створені.

{Главу 7 розділу II доповнено пунктом 2 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 723 від 04.11.2022}

3. Допуск може бути надано тільки після щорічної перевірки знань ЦВКК (ВКК) і стану здоров'я ВМК із зазначенням граничної глибини занурювання.

4. Особиста книжка водолаза видається за місцем навчання особам, які отримали первинну водолазну кваліфікацію.

Особиста книжка водолаза підтверджує кваліфікацію водолаза, її зміну, встановлену глибину занурення, кількість годин перебування під водою, характер водолазних робіт, результати щорічних перевірок знань за фахом і вимог безпеки та є підставою для виплати грошової винагороди за тривале перебування під водою з початку водолазної практики та оформлення пільгової пенсії.

Кількість годин перебування водолаза під водою керівник водолазного підрозділу щомісяця заносить до книжки. У рядках з найменуванням місяця, коли спуски не проводилися, робиться запис «Спусків не було». Річний підсумок підтверджується підписами керівника органу та підрозділу, а також бухгалтера і скріплюється печаткою.

Зміни у кваліфікації водолаза заповнюються відповідно до протоколу ЦВКК (ВКК) про присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт.

Особиста книжка водолаза зберігається за місцем служби або роботи водолаза і видається йому на руки разом із медичною книжкою водолаза у разі звільнення, переведення до нового місця служби або на іншу роботу.

Особиста книжка водолаза заповнюється чорнилом або кульковою ручкою акуратно, без виправлень і підчищень. Виправлений запис у кожному разі слід засвідчувати підписом керівника органу та підрозділу, а також печаткою.

Дублікат особистої книжки водолаза видається ВКК у разі її втрати або пошкодження.

5. Допуск водолазів до виконання водолазних робіт після тривалої перерви з часу останнього спуску під воду проводиться відповідно до умов відновлення натренованості водолазів залежно від перерви між спусками під воду, які визначено в додатку 12 до цієї Інструкції.

6. Учні-водолази допускаються до практичних спусків на навчальних водолазних постах після екзаменаційної перевірки знань в обсязі навчальної програми та оформлення їх допуску наказом керівника навчального закладу.

7. Технічні характеристики водолазного спорядження і засобів забезпечення мають відповідати глибині водолазного спуску та характеру водолазних робіт, що виконуються.

8. Навчальні водолазні спуски

1. Навчальні водолазні спуски проводяться на спеціально обладнаних полігонах у басейнах, баштах, відсіках корабля або з берега. Ділянка акваторії, відведена для спусків, має бути огороджена для запобігання заходу в нього плавзасобів. Поверхня дна акваторії в районі спусків має бути обстежена водолазами та очищена від сторонніх предметів. Водолазне обстеження поверхні дна акваторії проводиться не менше ніж один раз на рік, результати обстеження оформлюються актом водолазного обстеження поверхні дна акваторії, форму якого наведено в додатку 13 до цієї Інструкції.

2. Наказом керівника навчального закладу до навчальних спусків під воду допускаються особи, які за станом здоров'я придатні до спусків під воду, пройшли теоретичну підготовку і здали залік на допуск до водолазних спусків.

3. Керівництво спусками в навчальних закладах здійснюють викладачі, які мають водолазну кваліфікацію не нижче ніж 2 клас відповідної групи спеціалізації робіт. Керівник водолазного спуску відповідає за організацію навчального спуску, якість виконання навчальних вправ під водою, дотримання вимог цієї Інструкції, контролює ведення журналу водолазних робіт і оцінює виконання навчальних вправ.

4. Медичне забезпечення навчальних водолазних спусків проводять лікарі (фельдшери), що здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків відповідно до кваліфікаційних вимог і функціональних обов'язків та склали іспити ЦВКК (ВКК). Особи, які здійснюють медичне забезпечення навчальних водолазних спусків, зобов'язані перебувати на місці проведення спуску водолазів у готовності надати медичну допомогу при невідкладних станах.

{Пункт 4 глави 8 розділу II в редакцїі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 122 від 10.02.2026}

5. Забезпечення тренувальних, навчальних, кваліфікаційних водолазних спусків покладається на викладачів та інструкторів-водолазів, яким дозволяється організовувати навчальні місця (водолазні пости) з розрахунку не більше ніж п'ять осіб на одне навчальне місце.

Водолаз-інструктор (керівник водолазних спусків) повинен перевірити справність водолазного спорядження та обладнання, відпрацьовувати навчальні, кваліфікаційні спуски із слухачами курсів, контролювати робочу перевірку спорядження тих, кого навчають, одягання водолаза, включення в апарат, спуск під воду і дотримання методики навчальних вправ. Щодня під час проведення навчальних спусків робиться робоча перевірка барокамери, яка знаходиться на чергуванні, результати перевірки заносяться до журналу водолазних робіт.

6. Робочу перевірку спорядження проводить учень-водолаз особисто під наглядом викладача, здійснюючи запис у журналі водолазних робіт і доповідаючи керівнику водолазного спуску.

7. Навчальні спуски проводяться водолазними трапами, що доходять до дна. З кожного трапу дозволяється спускати не більше ніж дві особи.

8. Під час проведення навчальних водолазних спусків має бути готовий до негайного спуску страхувальний водолаз. Страхувальний водолаз призначається не більше ніж на трьох робочих учнів-водолазів.

9. Відпрацьовування навчальних вправ здійснюється в послідовності, зазначеній у програмі. Учні-водолази допускаються до відпрацьовування чергової вправи тільки після відпрацьовування попередньої.

9. Підготовка до водолазних спусків

1. Підготовка до водолазних спусків охоплює підготовку місця спусків (берега, споруди або плавзасобу), робочу перевірку водолазного спорядження робочого та страхувального водолазів, засобів забезпечення водолазних спусків і робіт, інструменту, розподіл обов'язків між водолазами та особами, які забезпечують і обслуговують водолазні спуски, їх інструктаж, а також одягання водолаза.

2. Водолазні спуски можуть проводитися з берега, причальних стінок, палуби суден і плавзасобів. У всіх випадках для проведення спусків облаштовується водолазний пост, у якому передбачаються місця одягання (роздягання) водолазів, зберігання водолазного майна.

3. Швартуватися до суден, пірсів тощо, з яких ведуться водолазні роботи, без дозволу керівника водолазних спусків заборонено.

4. Капітан судна (командир плавзасобу), з якого здійснюються водолазні спуски, забезпечує позначення місця водолазних спусків попереджувальними сигналами і за потреби сповіщає радіотелефоном (через гучномовець) судна, що оминають, про безпечну відстань проходження місця водолазних спусків відповідно до Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471, з урахуванням навігаційної обстановки.

5. Для спусків водолазів установлюється водолазний трап, заводиться спусковий кінець або готується до використання водолазна альтанка. За потреби заводяться додаткові кінці - підкільний, ходовий, допоміжний тощо.

6. Під час спусків із суден з низьким бортом або пологого берега в плавальному комплекті водолазного спорядження встановлення водолазного трапа, заведення спускового та додаткових кінців необов'язкове.

7. Водолазні спуски дозволяється починати лише після підготовки місця спуску, а спуски із плавзасобів - після надійного постановлення плавзасобу над місцем робіт.

8. Для спуску водолазів із крутого берега необхідно обладнати поміст із огородженням заввишки не менше ніж 110 см.

9. Перед спуском водолаза під воду піднімаються, а під час виходу з води спускаються сигнали оповіщення під час спусків водолазів, визначені в додатку 14 до цієї Інструкції.

10. У територіальних водах іноземних держав, у водах відкритого моря, у територіальних водах Чорного та Азовського морів, де можливий прохід іноземних і торговельних суден, встановлюються такі знаки:

удень - три фігури (знаки), розташовані вертикально, причому верхня і нижня повинні мати кулясту форму, а середня - форму ромба, усі фігури чорного кольору; крім того, має бути піднято прапор «Альфа» згідно з міжнародним зводом сигналів (або «Одиниця» - за зводом військово-морських сигналів);

уночі - три вогні, верхній і нижній - червоного кольору, середній - білого.

У межах внутрішніх судноплавних шляхів дозволяється використання:

удень - двох зелених квадратних прапорів;

уночі - двох зелених вогнів, розташованих вертикально.

11. На суднах сигнали піднімаються на нок-реї борту, з якого спускають водолаза. На березі або на плавзасобах, що не мають щогл для підйому сигналів, установлюється тимчасова, добре видима щогла. Попереджувальні сигнали, що піднімаються на щоглах, мають бути видимими по горизонту на 360°.

Якщо розміри судна, що обслуговується та біля борту якого зашвартовано водолазний катер, набагато більші, ніж розміри катера, попереджувальні сигнали піднімаються на щоглі судна, що обслуговується, з дотриманням необхідних вимог. Прапори мають бути закріплені на твердій основі, щоб уникнути спадання в умовах штилю.

12. Якщо є перешкода для проходу інших суден, на судні, що виконує водолазні роботи, додатково виставляють:

два зелені кругові вогні або два ромби видимого кольору, розташовані по вертикалі, для позначення сторони, з якої може пройти інше судно;

два червоні кругові вогні або дві кулі видимого кольору, розташовані по вертикалі, для позначення сторони, з якої є перешкода.

13. Якщо розмір судна, що виконує водолазні роботи, не дає змоги виставити всі зазначені знаки, вдень виставляється прапор «Альфа»,

виготовлений на жорсткому щиті заввишки не менше ніж 1 м, видимий по горизонту на 360°.

На судні завдовжки менше ніж 20 м дозволяється використання знаків менших розмірів.

14. До початку водолазних робіт керівник водолазних робіт зобов'язаний вивчити обстановку і залежно від гідрометеорологічних умов у цьому районі, характеру робіт, глибини та інших факторів визначити безпечне місце спуску.

15. Під час проведення водолазних спусків на глибини понад 12 м з подальшою декомпресією водолаза у воді поряд із водолазним трапом і опущеним спусковим кінцем має бути встановлена декомпресійна альтанка.

Під час спусків з використанням водолазної альтанки встановлення водолазного трапу і декомпресійної альтанки необов'язкове.

16. Під час проведення водолазних спусків водолазний підрозділ має бути укомплектований водолазами в кількості згідно з додатком 15 до цієї Інструкції.

До виконання водолазних робіт в ускладнених умовах допускається водолазний підрозділ, укомплектований додатковою чисельністю водолазів згідно з додатком 16 до цієї Інструкції.

17. Спуск одночасно двох водолазів під воду (парний спуск) виконується з одного водолазного поста під керівництвом одного керівника водолазного спуску, при цьому призначається один страхувальний водолаз.

18. Перед початком водолазних робіт до виконання першого спуску страхувальний водолаз робить робочу перевірку барокамери.

19. Для забезпечення можливості спуску страхувального водолаза на водолазному посту має бути комплект водолазного спорядження, що відповідає умовам водолазного спуску та готовий до використання.

20. Особи, які залучаються до обслуговування водолазних спусків і робіт, мають пройти відповідну підготовку, здати іспити ЦВКК (ВКК) і бути допущеними до таких робіт наказом.

Зазначені особи допускаються до обслуговування спуску після проведення з ними інструктажу на робочому місці.

21. У разі виявлення будь-яких несправностей водолазного спорядження під час робочої перевірки їх необхідно усунути до початку водолазних спусків. Про виявлені несправності водолазного спорядження і заходи, ужиті з метою їх усунення, має бути запис у формулярі водолазного підрозділу або формулярі конкретного обладнання.

У період робочої перевірки водолазного спорядження мають бути підготовлені та перевірені засоби забезпечення спусків, запас повітря в повітросховищах (балонах). Заряджання балонів спорядження з відкритою схемою дихання повітрям проводиться відповідно до інструкції з їх заряджання.

Балони мають бути пофарбовані емалевою фарбою встановленого для кожного газу кольору і мати напис відповідно до додатка 17 до цієї Інструкції.

22. Водолазні спуски із використанням балонів для дихання стисненим повітрям допускаються до глибин не більше ніж 45 м.

Спуски в барокамері із застосуванням для дихання стисненого повітря допускаються до глибин не більше ніж 100 м.

23. Подавати повітря водолазам необхідно від компресорів через систему повітропостачання або від балонів через редуктор, забезпечуючи дотримання таких вимог:

для спорядження з відкритою схемою дихання в шланговому варіанті тиск у водолазному шлангу має відповідати величині, зазначеній в експлуатаційній документації для цього спорядження;

для вентильованого спорядження тиск у водолазному шлангу має дорівнювати тиску на глибині занурення з урахуванням підпору і об'ємної витрати повітря в межах 80-120 л/хв на кожні 0,1 МПа (1 кгс/см2) тиску повітря, що подається.

24. Під час подання повітря за допомогою ручної водолазної помпи для її обслуговування виділяються качальщики (заборонено залучати качальщиками водолазний склад водолазного підрозділу) під час спусків на глибини:

до 6 м - не менше ніж 3 особи;

від 6 до 12 м - не менше ніж 4 особи.

25. Під час спусків водолазів у спорядженні з відкритою схемою дихання у шланговому варіанті або у вентильованому спорядженні необхідно підтримувати запас повітря в балонах, який дасть змогу безпечно вийти водолазу з води в разі відмови компресора.

26. Водолазні роботи на глибинах понад 12 м, навчальні та експериментальні спуски незалежно від глибини мають проводитися тільки за можливості використання барокамери, розрахованої на робочий тиск не менше ніж 1 МПа (10 кгс/см2), з доставкою до неї аварійного водолаза протягом не більше однієї години.

27. Керівник водолазного спуску зобов'язаний знати місцезнаходження, телефон і маршрути проходження до найближчої чергової барокамери, що знаходиться в готовності для проведення лікувальної рекомпресії аварійного водолаза.

28. СПП перед початком спусків оглядають та перевіряють у дії відповідно до інструкцій з експлуатації.

29. Перед зануренням водолаза необхідно визначити глибину та спустити на ґрунт баласт спускового кінця. Спусковий кінець, як правило, опускається у воду поблизу трапа. Глибина вимірюється за допомогою ехолота, лотліня або за марками спускового кінця. Під час опускання спускового кінця до ґрунту разом із закріпленим на ньому ходовим кінцем на петлю-огін ходового кінця закріплюють баласт у вигляді скоби для уникнення заплутування ходового кінця навколо спускового.

30. Керівник водолазного спуску повинен особисто оглянути робочого водолаза перед спуском, перевірити комплектність і правильність одягнутого спорядження. Спуск водолаза без сигнального або контрольного кінця, водолазного ножа заборонено.

31. Під час роботи водолаза під водою (за нормальних умов спуску в ластах) замість сигнального кінця, як виняток, дозволяється застосування контрольного кінця з буйком плавучістю не менше ніж 50 Н (5 кгс) для вказування на місцеперебування водолаза. Використовувати як буйок не призначені для цього засоби заборонено.

Довжина контрольного кінця має перевищувати глибину в районі плавання водолаза не менше ніж на 20 %. Плавання з контрольним кінцем дозволяється на глибинах до 15 м за умови забезпечення робіт плавзасобом.

32. Під час добового чергування робочу перевірку спорядження водолази проводять перед кожним чергуванням.

10. Інструктаж перед початком водолазних спусків

1. Інструктаж проводить керівник водолазного спуску перед початком водолазних спусків з усіма особами, які беруть участь у водолазних спусках та забезпечують їх.

За потреби до проведення інструктажу можуть бути залучені інші особи залежно від характеру виконуваної роботи.

Під час виконання водолазних спусків керівник водолазного спуску може проводити додатковий інструктаж, викликаний зміною обстановки.

2. Під час інструктажу оголошуються:

план водолазних спусків;

розподіл обов'язків між водолазами та особами, які забезпечують водолазні спуски;

черговість спуску водолазів;

завдання кожному водолазу, а також особам, які забезпечують водолазні спуски, і спосіб його виконання;

заходи безпеки праці під час водолазних спусків і робіт;

час готовності страхувального водолаза;

інші необхідні відомості.

3. Під час інструктажу слід використовувати креслення (схеми), макети та моделі пристроїв, з якими водолази працюватимуть під водою.

4. Інструктаж має включати контрольне опитування знань обов'язків, водолазного майна, способів і прийомів виконання робіт і заходів охорони праці кожного водолаза та осіб, які забезпечують водолазні спуски.

Особи, які не знають обов'язків, водолазного майна, заходів безпеки і дій в аварійних ситуаціях або не готові до виконання завдань, відсторонюються від водолазних спусків.

Про проведення інструктажу і виявлені при цьому зауваження керівник водолазного спуску доповідає керівнику водолазних робіт.

11. Одягання водолаза

1. Одягатися у водолазне спорядження водолаз повинен тільки після отримання завдання, інструктажу, проведення робочої перевірки, дезінфекції водолазного спорядження і запису про це в журналі водолазних робіт.

Дозвіл на одягання водолаза надає керівник водолазного спуску після доповіді йому про результати робочої перевірки водолазного спорядження і засобів забезпечення водолазних спусків.

Одягати водолаза необхідно безпосередньо біля місця спуску на підготовленому для цього майданчику (у приміщенні) або, як виняток, під час прямування до місця надзвичайної ситуації для надання допомоги постраждалим особам на воді. У літню пору року водолазне спорядження слід одягати під тентом, у холодну пору року - зазвичай у приміщенні, що опалюється.

2. Порядок одягання водолаза залежить від виду спорядження, що використовується. У всіх випадках після надягання гідрокомбінезона (гідрокостюма) до надягання інших частин спорядження на талії водолаза має закріплюватися сигнальний кінець.

3. Водолазне спорядження з відкритою схемою дихання залежно від його комплектації може надягатися на водолаза в такій послідовності:

1) для виконання робіт під водою на ґрунті (твердій опорі):

комплект водолазної білизни;

гідрокомбінезон (гідрокостюм);

сигнальний кінець;

водолазні калоші або боти;

водолазний ніж;

нагрудний вантаж;

шолом-маска, маска або напівмаска (у разі використання гідрокомбінезона (гідрокостюма) з відкритою лицьовою частиною);

водолазний дихальний апарат;

вантажний ремінь;

рукавиці;

2) під час роботи за температури води нижче ніж +4 °C у плавальному комплекті спорядження:

комплект водолазної білизни;

гідрокомбінезон (гідрокостюм);

сигнальний кінець;

ласти;

водолазний ніж;

шолом-маска, маска або напівмаска (у разі використання гідрокомбінезона (гідрокостюма) з відкритою лицьовою частиною);

водолазний дихальний апарат;

вантажний ремінь;

рукавиці або п'ятипалі рукавички;

3) під час роботи за температури води понад +4 °C у плавальному комплекті спорядження:

гідрокомбінезон (гідрокостюм);

сигнальний кінець;

ласти;

водолазний ніж;

водолазний дихальний апарат;

водолазна напівмаска.

4. Рекомендації щодо порядку надягання вентильованого водолазного спорядження визначено в додатку 18 до цієї Інструкції.

5. Після закінчення одягання водолаза в будь-який тип водолазного спорядження забезпечувальний водолаз має доповісти керівнику спусків про готовність до спуску водолаза і отримати дозвіл на його занурення.

Отримавши дозвіл, забезпечувальний водолаз дає команду водолазу про початок спуску.

6. Водолазу у водолазному спорядженні перебувати безпосередньо біля води без одягненого сигнального кінця заборонено.

12. Занурення водолаза

1. Сходити у воду водолази мають по водолазному трапу. За висоти борту 3 м і більше, а також під час роботи з пірсів, причалів, гребель, інших споруд, що височіють над водою на 3 м і більше, спуск водолазів до води проводиться, як правило, на альтанці. У місцях робіт для таких випадків має перебувати плавзасіб.

2. Спускати водолаза в будь-якому типі водолазного спорядження до поверхні води в підвішеному стані на шланг-кабелі, сигнальному кінці заборонено.

Водолаза слід міцно утримувати за сигнальний кінець без слабини, не обмежуючи його рухів.

3. Перед зануренням на глибину проводиться перевірка водолазного спорядження на герметичність. Кожний водолаз, який спускається під воду, одягає спорядження, не сходячи з трапа (альтанки), або на березі без трапа на невеликій відстані від води для надання можливості керівнику водолазного спуску оглянути водолазне спорядження.

Коли верхня частина шолома покриється водою, водолаз робить зупинку для перевірки герметичності всього спорядження. Для цього, тримаючись на трапі, водолаз на деякий час припиняє випускати повітря через головний клапан, що травить у вентильованому спорядженні, і затримує подих на кілька секунд у спорядженні з відкритою схемою дихання.

Керівник водолазного спуску і забезпечувальний водолаз уважно оглядають спорядження, переконуючись у його герметичності. Водолаз, не відходячи від трапа або альтанки, переконується у справності підводного зв'язку, перевіряє свою плавучість і герметичність у водолазному спорядженні, після чого з дозволу керівника водолазного спуску переходить на спусковий кінець, утримується за нього руками і пропускає між ногами.

У негерметичному спорядженні спуск водолаза під воду заборонено. Під час переходу на спусковий кінець забезпечувальний водолаз утримує водолаза, який спускається, на поверхні води і підтягує його до спускового кінця для запобігання провалюванню (падінню) на глибину.

4. Швидкість спуску по спусковому кінцю або на альтанці вибирається залежно від самопочуття водолаза та його натренованості. Швидкість занурення водолазів, які тільки починають навчання, та малодосвідчених водолазів не має перевищувати 5 м/хв. У всіх інших випадках швидкість спуску на глибинах до 10 м не має перевищувати 10 м/хв, на більших глибинах - 20 м/хв.

У разі відчуття тиску на вуха і на ділянки придаткових пазух носа під час занурення водолаз повинен призупинити спуск і зробити кілька ковтальних або позіхальних рухів, а також напружити передні м'язи шиї, щоб розкрити устя євстахієвих труб або продутися будь-яким доступним способом. Якщо при цьому почуття закладення не зникне, необхідно піднятися на 1 м і знову повторити ці дії. Якщо в такому разі відчуття тиску на вуха і на ділянку придаткових пазух носа не пройде, водолаз повинен припинити спуск, доповісти через забезпечувального водолаза керівнику водолазного спуску та з його дозволу вийти на поверхню.

5. З невідрегульованою плавучістю спуск водолаза під воду заборонено.

6. По мірі занурення водолаза і збільшення глибини спуску необхідно збільшувати подання повітря (газової суміші). Якщо під час занурення водолаз відчує обтиснення грудної клітки і труднощі під час подиху від нестачі повітря, він повинен затриматися на спусковому кінці (зупинити занурення альтанки) і збільшити (за можливості) подання повітря. Продовжувати занурення дозволяється тільки після відновлення вільного подиху.

7. Під час спуску по спусковому кінцю водолаз повинен увесь час стежити за чистотою сигнального кінця, щоб він не заплутався за спусковий кінець, для цього необхідно періодично дивитися вгору. Помітивши, що сигнальний кінець заплутався, водолаз доповідає на поверхню та намагається його розплутати на ходу. Якщо це не вдається, він зупиняє спуск для розплутування, за потреби - виходить для цього на поверхню. Не доходячи до дна на 1-2 м, водолаз, якщо є видимість, повинен оглянути поверхню дна, щоб не зачепитися за предмети на дні. Характеристику видимості під водою визначено в додатку 19 до цієї Інструкції.

Дійшовши до ґрунту, водолаз зобов'язаний подивитися навколо, переконатися в нормальній роботі водолазного спорядження, гарному самопочутті, чистоті сигнального кінця (шланг-кабелю) та доповісти про це на поверхню відповідним сигналом або розмовним зв'язком.

Забезпечувальний водолаз повинен стежити за спуском водолаза, вільно подавати (травити) сигнальний кінець (шланг-кабель) руками (у жодному разі не викидати його шлагами), тримати його з невеликою слабиною, що дасть змогу водолазу спускатися. Тримати сигнальний кінець (шланг­сигнал) треба так, щоб відчувати рух водолаза. На кожне прохання водолаза «Подай сигнальний кінець (шланг-кабель)» забезпечувальний водолаз видає сигнальний кінець (шланг-кабель) не більше ніж 1 м. Щоб уникнути заплутування зі спусковим кінцем забезпечувальний водолаз повинен перебувати не ближче ніж 2 м від спускового кінця.

13. Перебування водолаза під водою

1. Після досягнення заданої глибини, ґрунту або об'єкта роботи, переконавшись у нормальній роботі спорядження, чистоті сигнального кінця (шланг-кабеля), гарному самопочутті, водолаз доповідає керівнику водолазного спуску через забезпечувального водолаза про готовність виконати завдання і, одержавши дозвіл, береться до роботи. Для цього водолаз займає зручне для роботи положення, розташовує сигнальний кінець (шланг-кабель) так, щоб він не заважав роботі й не заплутувався. Під час роботи водолаза під водою весь необхідний для роботи інструмент подається на кінці або альтанках. Кидати водолазу інструмент або будь-які предмети заборонено.

2. Дії водолаза у воді мають бути повільними, послідовними і чіткими. Під час виконання завдання водолаз повинен постійно контролювати своє самопочуття, стежити за навколишнім середовищем і роботою спорядження. Дихання водолаза має бути вільним і неприскореним, не має бути відчуття жару.

3. У разі частого дихання і серцебиття, рясного потовиділення, нудоти або відчуття ускладнення дихання, у разі ознобу або головного болю під час спусків у водолазному спорядженні з відкритою схемою дихання водолаз повинен негайно вийти на поверхню.

З появою таких само симптомів водолаз у вентильованому спорядженні повинен негайно припинити роботу, дати сигнал «Більше повітря» і добре провентилювати об'єм підшоломного простору. При цьому має бути вжито всіх необхідних заходів для запобігання самовільному спливанню: витравити надлишок повітря і зменшити подання повітря шлангом. Якщо симптоми не зникнуть, водолаз повинен негайно вийти на поверхню.

Під час спусків у автономному водолазному спорядженні з відкритою схемою дихання перебування водолаза під водою допускається тільки до тиску повітря в балоні, що дозволяє безпечний вихід на поверхню, який визначається до початку спуску. Продовжувати роботи на резервному запасі повітря або в разі спрацювання покажчика мінімального тиску заборонено.

4. У разі збою в роботі спорядження або поганого самопочуття водолазу варто припинити роботу, доповісти про це керівнику спусків і діяти відповідно до його вказівок.

5. Під час пересування у воді для зменшення опору йти потрібно боком, нахиливши корпус уперед, робити допоміжні плавальні рухи руками, а у разі плавання з ластами слід займати майже горизонтальне положення. Періодично необхідно перевіряти напрямок переміщення, підтримувати зв'язок із забезпечувальним водолазом і виконувати команди, передані засобами зв'язку або за допомогою умовних водолазних сигналів сигнальним кінцем.

6. Забезпечувальний водолаз повинен уважно стежити за переміщенням робочого водолаза, вчасно травити (подавати) або підбирати його сигнальний кінець (шланг-кабель), не допускаючи великої слабини. У разі одержання сигналу тривоги забезпечувальний водолаз повинен негайно доповісти керівнику водолазного спуску та почати підйом на поверхню водолаза. Якщо водолаз, який перебуває під водою, не відповів на двічі поданий йому сигнал сигнальним кінцем (кабель-сигналом), забезпечувальний водолаз повинен ужити заходів із негайного підйому водолаза на поверхню, сповістивши керівника водолазного спуску. За потреби за командою керівника водолазного спуску для надання допомоги аварійному водолазу спускається страхувальний водолаз.

7. Будь-які зміни в обстановці (спуск або підйом вантажів, інструменту, зміна довжини швартових або якірних ланцюгів, включення окремих систем, зміна режиму подання повітря та інші дії, що впливають на безпеку праці водолаза) проводяться тільки з дозволу керівника водолазного спуску, у разі одержання згоди робочого водолаза і після його доповіді про готовність до зміни умов роботи.

8. Час перебування водолазів на ґрунті вибирають із урахуванням обсягу і складності робіт, гідрометеорологічних умов, самопочуття водолаза та інших умов. Час перебування водолазів на ґрунті не має відповідати обраному режиму декомпресії.

14. Зв'язок з водолазом

1. Зв'язок із водолазами під час водолазного спуску підтримується залежно від умов і типу водолазного спорядження за допомогою сигнального кінця, візуального та розмовного зв'язку або їх поєднанням.

2. Для передання умовних сигналів за допомогою сигнального кінця необхідно попередньо вибрати його слабину, а потім енергійними рухами чітко передати сигнали. При цьому треба пам'ятати, що умовні сигнали на течії помітно спотворюються від постійної вібрації сигнального кінця і його великого прогину.

3. Під час отримання від робочого водолаза сигналів «Більше повітря», «Менше повітря» вони спочатку виконуються, а потім повторюються обслуговувальним персоналом.

4. Під час підйому аварійного водолаза страхувальний і забезпечувальний водолази повинні намагатися відновити з ним зв'язок засобами розмовного зв'язку або за допомогою сигнального кінця (шланг-кабелю).

У разі одержання сигналів від робочого водолаза про його хороше самопочуття і після з'ясування та усунення причин порушення зв'язку за наказом керівника водолазного спуску робочого водолаза знову спускають для продовження робіт або піднімають на поверхню за обраним режимом декомпресії.

Якщо відновити зв'язок з аварійним водолазом під час підйому не можна, його піднімають без зупинок, незважаючи на глибину занурення, і одночасно готуються до надання йому допомоги.

Підйом аварійного водолаза здійснюється тільки у разі його вільного переміщення під водою, в інших випадках необхідно негайно спустити під воду страхувального водолаза для надання допомоги.

5. Під час підтримання постійного розмовного зв'язку з аварійним водолазом передавати йому вказівки і розпорядження необхідно короткими фразами, спокійним, рівним голосом, виразно.

6. Зв'язок з водолазами, що перебувають у барокамері, має підтримуватися телефоном і умовними сигналами для переговорів з особами, які перебувають у барокамері, визначеними в додатку 20 до цієї Інструкції.

У разі виходу з ладу телефону зв'язок з водолазами, які перебувають у барокамері, здійснюється перестукуванням дерев'яним молотком.

15. Підйом і роздягання водолаза

1. Підйом водолаза з глибини на поверхню може проводитися з різних причин, зокрема виконання завдання, закінчення допустимого часу перебування на глибині, витрачення робочого запасу повітря в автономному спорядженні, зміна зовнішньої обстановки, а також на вимогу водолаза в разі виявлення несправностей спорядження і погіршення самопочуття.

2. Про початок підйому залежно від обстановки на місці робіт керівник водолазного спуску попереджає робочого водолаза не менше ніж за 2 хв.

Відповівши на сигнал, робочий водолаз припиняє роботу, укладає на робочому місці або подає наверх інструмент, перевіряє чистоту свого сигнального кінця (шланг-кабелю), підходить до спускового кінця (альтанки), вентилюється (за потреби), дає сигнал про початок підйому і виходить по спусковому кінцю на поверхню (розміщується на альтанці для підйому). Підйом робочого водолаза на альтанці починається після його доповіді про готовність.

Забезпечувальний водолаз після одержання від робочого водолаза сигналу про підйом зобов'язаний вибрати слабину сигнального кінця (шланг-кабелю), з початком підйому відзначити час початку підйому, доповівши про це керівнику водолазного спуску.

3. Підйом водолаза на поверхню має відбуватися зі швидкістю не більше ніж 8 м/хв, при цьому забезпечувальний водолаз повинен вибирати сигнальний кінець (шланг-кабель) так, щоб він не мав слабини. Під час виходу на поверхню з глибин, де не передбачено декомпресійних зупинок, водолаз виконує «зупинку безпеки» на глибині 3 м протягом 3 хв.

4. Для проведення декомпресійних зупинок поруч зі спусковим кінцем, як правило, опускають декомпресійну альтанку з пронумерованими балясинами. Кількість балясин має відповідати кількості зупинок за режимом декомпресії. Піднявшись на глибину першої зупинки, водолаз переходить зі спускового кінця на декомпресійну альтанку і, переходячи за командою на наступні балясини, продовжує декомпресію. Керівник водолазного спуску стежить за глибиною занурення і часом витримок на зупинках.

5. Водолаз під час підйому повинен витравлювати надлишок повітря зі скафандра, а водолаз, який обслуговує щит (пульт) постачання повітря,- зменшувати подання повітря шлангом.

У процесі спливання робочий водолаз повинен затримувати дихання на видих. Після спливання на поверхню, вийшовши з води на трап або взявшись за борт шлюпки, водолаз за командою керівника водолазного спуску може дихати атмосферним повітрям.

6. Під час підйому водолаза спусковим кінцем забезпечувальний водолаз повинен вибирати сигнальний кінець і шланг без слабини, з легким натягом, допомагаючи цим водолазу вийти на поверхню. Під час виходу водолаза на поверхню забезпечувальний водолаз допомагає йому взятися за трап і піднятися по ньому. Відкривати ілюмінатор шолома і переводити дихання з апарату на атмосферу дозволяється на трапі лише після вживання заходів із запобігання падінню водолаза у воду. Після відкриття ілюмінатора припиняють подання повітря водолазу і зв'язок з ним телефоном.

7. Роздягання водолаза може починатися на трапі тільки за відсутності хвилювання водної поверхні після переходу на дихання атмосферним повітрям. Визначення сили хвилювання проводиться з урахуванням показників хвилювання на морях, озерах і великих водоймах, викладених у додатку 21 до цієї Інструкції. Як тільки з водолаза буде знято шолом і водолазні вантажі, він повинен повністю піднятися на палубу, де з нього знімають інші частини спорядження. Спорядження з водолаза дозволяють знімати без команд, у порядку, зворотному одяганню. У разі хвилювання водної поверхні водолаза повністю роздягають лише на палубі.

Таблицю умовних сигналів слід помістити на внутрішній і зовнішній поверхнях барокамери.

8. Сигнальний кінець знімається з водолаза в останню чергу, перед зняттям гідрокомбінезона (гідрокостюма).

9. У холодну і негожу погоду роздягання водолаза після підйому проводиться в обладнаному теплому місці.

III. Порядок виконання водолазних робіт

1. Водолазні аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

1. До аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт належать роботи з надання допомоги суднам у разі втрати ходу, плавучості та остійності, посадки на мілину, суднових пожеж.

2. На аварійних суднах до визначення виду і кількості вантажу, ступеня його небезпеки виконувати водолазні роботи заборонено.

3. Під час роботи на борту аварійного судна, коли є загроза його затоплення або перекидання, судно, з якого проводяться водолазні спуски, необхідно ставити на якір, а з корми на аварійне судно заводити швартовий кінець так, щоб можна було, швидко піднявши водолаза, відійти від аварійного судна, передбачивши можливість негайної віддачі швартового кінця.

4. Під час огляду аварійного судна, що сидить на мілині, робочий водолаз повинен дотримуватися заходів безпеки праці, не заходити під корпус у тісних місцях, стежити, щоб сигнальний кінець (кабель-сигнал) не потрапив під корпус і не був затиснутий. Якщо судно під впливом хвилювання розгойдується або б'ється об ґрунт, його рекомендується притопити і лише після цього проводити водолазні роботи.

5. Під час роботи під корпусом судна мінімальна відстань між ґрунтом і днищем судна з урахуванням хвилювання має бути не менше ніж 2 м. При цьому необхідно вжити всіх заходів, що виключають розворот аварійного судна вітром або течією. Проходити з одного борту на інший під кілем судна заборонено.

6. Під час спусків у вентильованому водолазному спорядженні для обстеження судна, що сидить на мілині, водолазу заборонено віддалятися від спускового кінця більше ніж на 20 м. Для обстеження всього корпусу судна необхідно проводити перешвартування судна, з якого здійснюється водолазний спуск.

7. Водолаз, який працює біля пошкодженого місця корпусу судна, повинен стежити за тим, щоб не пошкодити водолазне спорядження гострими кромками пробоїни.

8. Перед виконанням робіт у затоплених відсіках судна водолази повинні ознайомитися з розташуванням приміщень і устаткуванням, що знаходиться в них. Спускатися в затоплений відсік необхідно по трапу або спусковому кінцю з урахуванням наявного крену або диферента судна.