Про затвердження Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.12.2021 № 1067

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 січня 2022 р.

за № 109/37445

Про затвердження Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про державно-приватне партнерство» та пункту 12 Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 294), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 лютого 2012 року № 255 «Деякі питання проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 березня 2012 року за № 399/20712.

3. Департаменту інвестицій забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України Новікову І.Ю.

Перший

віце-прем'єр-міністр України -

Міністр економіки України

Ю. Свириденко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

економіки України

14 грудня 2021 року № 1967

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

31 січня 2022 р.

за № 109/37445

МЕТОДИКА

проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

I. Загальні положення

1. Ця Методика визначає загальні засади проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (далі - аналіз ефективності).

2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:

аналіз вигід та витрат - тип аналізу рішень на основі зіставлення вигід та витрат, що генеруються на їх основі, який використовується для оцінки соціально-економічної здійсненності та/або цінності обраного або оцінюваного проєкту, а також для порівняння двох або більше альтернатив реалізації такого проєкту на підставі належним чином скоригованих економічних потоків за допомогою певних розрахунків;

базовий сценарій - фінансовий опис проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проєкт), з точки зору витрат і доходів, моделювання прогнозних фінансових показників і висновків, на основі яких здійснюється аналіз чутливості до змін різних факторів для розгляду найбільш ймовірного сценарію;

бюджетна здійсненність - можливість фактичної реалізації проєкту в рамках встановлених бюджетних обмежень;

економічна доцільність проєкту - комплексне поняття, що узагальнює показники економічної ефективності та співвідношення витрат (у тому числі втрат, негативних наслідків) та вигід для суспільства в процесі здійснення проєкту, та означає перевищення економічних вигід проєкту над економічними витратами пов'язаними з його реалізацією;

заінтересовані сторони (суб'єкти) - окремі особи й організації, які залучені до проєкту, або чиї інтереси можуть позитивно чи негативно вплинути на результати реалізації проєкту;

комерційна здійсненність проєкту - потенціал проєкту для залучення приватних партнерів та кредиторів, ступінь відповідності фінансових прогнозів очікуванням потенційних учасників конкурсу щодо реалізації проєкту на умовах державно-приватного партнерства, визначених за результатами проведення дослідження заінтересованості ринку та консультації з потенційними інвесторами;

компаратор державного сектору - кошторис (скорегований на ризик) проєкту, який реалізується шляхом публічних закупівель, з яким порівнюються варіанти реалізації проєкту із залученням приватного партнера;

оцінка заінтересованості ринку та консультації з потенційними інвесторами - процес оцінки реакції приватного сектора ринку на запропоновані проєктні вимоги або оцінка рівня заінтересованості ринку в проєкті, яка включає, зокрема, налагодження структурованого діалогу між приватним і державним секторами, виявлення заінтересованості для приватного сектору і основних фінансових та операційних обмежень, пов'язаних з реалізацією проєкту;

платіжний механізм - обумовлений договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, механізм, який встановлює принципи здійснення оплати за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, зокрема, включає пропозиції щодо строків платежів і методології зміни розміру платежів з плином часу, наприклад, з урахуванням інфляції;

порівняльний аналіз ефективності проєкту із залученням приватного партнера та без такого залучення - тип аналізу, який дозволяє визначити, чи є альтернатива державно-приватного партнерства механізмом реалізації, який варто підтримати, та який забезпечить найкращу приведену вартість для державного партнера порівняно з іншими альтернативними варіантами, у тому числі порівняно з механізмом традиційних публічних закупівель;

премія за ризик - додаткова необхідна норма дохідності, яка повинна виплачуватися інвесторам - учасникам власного капіталу (акціонерам) та залученого (боргового) капіталу для компенсації ризику;

субординований борг банку - борг, який повертається позикодавцю після погашення зобов'язань перед іншими кредиторами;

субординований борг з боку учасників власного капіталу (акціонерів) - зобов'язання з більш низьким статусом у порівнянні з іншими зобов'язаннями емітента (у разі банкрутства чи ліквідації емітента погашаються після повного обслуговування і задоволення вимог усіх кредиторів і вкладників, але до задоволення вимог власників акціонерного капіталу емітента);

технічні вимоги - технічні характеристики проєкту, які дозволяють точно визначити рішення щодо інфраструктури та характеристики товарів (робіт, послуг), виробництво (виконання, надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проєкту, а також показують, як будуть забезпечуватися ефективність діяльності і процес виробництва (виконання, надання) продукції (товарів, робіт, послуг);

цінова доступність для користувачів (споживачів) - один із показників доступності послуг, що надаватимуться в рамках реалізації проєкту, для користувачів (споживачів), враховуючи їх платоспроможність (проєктів з платою від користувачів (споживачів).

Інші терміни у цій Методиці вживаються у значеннях, визначених Законами України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію».

II. Аналіз концептуальної записки

3. 3. Концептуальна записка здійснення державно-приватного партнерства (далі - концептуальна записка) готується ініціаторами підготовки пропозиції у випадках, визначених Порядком проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 року № 384 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 294) (далі - Порядок).

4. Концептуальна записка готується та оформлюється відповідно до пункту 6 Порядку, беручи до уваги рекомендації щодо змісту концептуальної записки, визначені у Додатку 1 до цієї Методики.

5. Аналіз концептуальної записки проводиться органом, уповноваженим здійснювати аналіз концептуальної записки відповідно до пункту 6 Порядку, якщо концептуальна записка відповідає вимогам пункту 4 цієї Методики, за результатами якого приймається рішення про доцільність або недоцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства.

6. Рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства приймається, беручи до уваги наступне:

1) проєкт відповідає стратегічним напрямам розвитку:

проблеми, які повинні бути розв'язані внаслідок реалізації проєкту, або потреби, які повинні задовольнятися внаслідок реалізації проєкту, визначені та зрозумілі;

цілі проєкту узгоджуються з цілями та пріоритетами державних, галузевих або місцевих програм та відповідають Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року, затвердженим Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 (далі - Цілі сталого розвитку), беручи до уваги Методологію ЄЕК ООН оцінки державно-приватного партнерства на благо людей в інтересах досягнення Цілей сталого розвитку;

2) проєкт є економічно доцільним та може бути реалізований на умовах державно-приватного партнерства:

запропоновані технічні рішення та результативні показники є адекватними з огляду на проблеми, які існують;

вигоди проєкту для суспільства є вищими, ніж економічні витрати на його реалізацію;

передбачувані в рамках проєкту витрати є прийнятними та обґрунтованими у порівнянні з подібними проєктами, що були реалізовані в Україні або інших країнах світу;

існуючий та прогнозований попит на товари (роботи, послуги), що вироблятимуться (виконуватимуться, надаватимуться) в рамках проєкту, є обґрунтованим (попередньо);

потенційні ризики та заходи для їх мінімізації/пом'якшення у реалізації проєкту визначені, включаючи орієнтовні етапи їх здійснення;

3) проєкт є потенційно комерційно здійсненним у разі його реалізації на умовах державно-приватного партнерства:

потенційний приватний партнер може бути заінтересований у реалізації проєкту, що підтверджується результатами фінансового аналізу та попередньої оцінки ризиків;

проєкт демонструє можливості отримання очікуваного потенційним приватним партнером прибутку з урахуванням середніх показників прибутковості інвестицій у відповідній галузі;

4) проєкт демонструє бюджетну здійсненність та цінову доступність:

проєкт є прийнятним з точки зору бюджетних обмежень для органів державної влади (органів місцевого самоврядування) у випадку, якщо для його реалізації надаватиметься державна підтримка, та товари (роботи, послуги), що вироблятимуться (виконуватимуться, надаватимуться) в рамках проєкту, є доступними для користувачів (споживачів), враховуючи їх платоспроможність (у випадку концесії);

5) запропонований механізм реалізації проєкту забезпечує найбільш ефективне використання коштів, що засвідчується такими факторами:

рівень ефективності використання коштів при реалізації проєкту на умовах державно-приватного партнерства дозволяє обґрунтувати більш високі витрати на підготовку проєкту у порівнянні з альтернативними варіантами реалізації проєкту;

проєкт може бути привабливим для потенційних приватних партнерів, що забезпечить наявність попиту та більш високий рівень конкуренції під час проведення конкурсу;

у проєкті визначено показники результативності та їх значення, які повинні бути досягнуті в рамках його реалізації;

доходи проєкту базуються на прогнозі попиту на товари (роботи, послуги), що вироблятимуться (виконуватимуться, надаватимуться) в рамках проєкту (з урахуванням оцінки платоспроможного попиту та оцінки його цінової еластичності) та/або показниках результативності;

надані достатні обґрунтування, що дають змогу попередньо підтримати потенційну придатність механізму державно-приватного партнерства для реалізації проєкту та запропонувати варіант державно-приватного партнерства як кращу альтернативу;

запропонована форма здійснення державно-приватного партнерства є прийнятною та реалістичною;

ризики реалізації проєкту ідентифіковані, попередньо оцінені та розподілені за допомогою ефективних планів щодо мінімізації ризиків.

7. Орган, уповноважений здійснювати аналіз концептуальної записки відповідно до пункту 6 Порядку, може звернутися за потреби до ініціатора підготовки пропозиції щодо надання додаткової інформації.

8. У разі суттєвих зауважень до концептуальної записки, ініціатор підготовки пропозиції може надати на розгляд органу, уповноваженого здійснювати аналіз концептуальної записки відповідно до пункту 6 Порядку, доопрацьовану концептуальну записку.

III. Аналіз ефективності

9. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція), яка складається з техніко-економічного обґрунтування, органом, уповноваженим на здійснення аналізу ефективності відповідно до пункту 10 Порядку.

10. Техніко-економічне обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (далі - техніко-економічне обґрунтування) оформлюється відповідно до вимог пункту 11 Порядку та містить інформацію визначену у пункті 8 Порядку, беручи до уваги рекомендації щодо змісту техніко-економічного обґрунтування, визначеного у Додатку 2 до цієї Методики.

11. Фінансова модель здійснення державно-приватного партнерства, яка є невід'ємною частиною техніко-економічного обґрунтування, подається в електронній формі у форматі Excel, беручи до уваги методичні рекомендації до фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства, визначених у Додатку 3 до цієї Методики.

12. У розгляді пропозиції, поданої особами, які відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» можуть бути приватними партнерами, повинно бути відмовлено у випадках, визначених статтею 10 Закону України «Про державно-приватне партнерство».

У разі подання пропозиції особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, орган, уповноважений здійснювати аналіз ефективності, може запитувати у таких осіб додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції, відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про державно-приватне партнерство».

13. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних та фінансових показників фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства, враховуючи:

- економічний вплив / наслідки реалізації проєкту:

проєкт повинен продемонструвати позитивні результати для суспільства в цілому (вигоди реалізації проєкту для суспільства повинні перевищувати витрати на його реалізацію), що повинно бути підтверджено економічною чистою приведеною вартістю (ENPV), коефіцієнтом вигід до витрат (BCR) та економічною нормою доходності (EIRR), визначеними під час аналізу вигід та витрат, методичні рекомендації щодо проведення якого наведено у Додатку 4 до цієї Методики, і аналізу чутливості при тестуванні різних припущень щодо реалізації проєкту з урахуванням їх можливих наслідків;

- фінансові аспекти:

проєкт повинен бути фінансово життєздатним, тобто бути комерційно здійсненним з точки зору кредитних установ і потенційних приватних партнерів, що повинно бути продемонстровано фінансовими показниками (коефіцієнт покриття боргу (DSCR), фінансова чиста приведена вартість проєкту (FNPV) та чиста приведена вартість власного капіталу потенційного приватного партнера, фінансова внутрішня норма прибутку (FIRR) та внутрішня норма прибутку власного капіталу потенційного приватного партнера), та/або у разі коли проєкт не є фінансово самодостатнім (проєкт, який неможливо фінансово здійснити виключно на основі платежів користувачів або потребує підвищення комерційної привабливості, зокрема шляхом надання державної підтримки) - повинні бути розглянуті різні альтернативи державної підтримки, включаючи платежі за експлуатаційну готовність, та визначений обґрунтований її розмір з урахуванням визначення розміру державної підтримки відповідно до методичних рекомендацій, наведених у Додатку 5 до цієї Методики, доведена бюджетна здійсненність проєкту;

соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту товарами (роботами, послугами);

екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля:

проєкт повинен демонструвати позитивний соціальний та екологічний вплив на суспільство та/або у разі негативного впливу повинні бути заплановані заходи щодо усунення негативних наслідків;

2) обґрунтування вищої ефективності проєкту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проєкту без такого залучення.

Результати оцінки ефективності повинні демонструвати вищу ефективність реалізації проєкту із залученням приватного партнера (більшу чисту приведену вартість (NPV) та/або вищі нефінансові переваги проєкту, порівняно з іншими альтернативними варіантами, у тому числі з варіантом реалізації проєкту шляхом публічних закупівель (без участі приватного партнера)) з урахуванням порівняльного аналізу ефективності проєкту із залученням приватного партнера та реалізації проєкту без такого залучення, який проводиться відповідно до методичних рекомендацій, наведених у Додатку 6 до цієї Методики;

3) виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками, зокрема виявлені усі ризики та проведено аналіз чутливості проєкту до суттєвих ризиків. Окрім цього, представлена стратегія пом'якшення виявлених ризиків та план управління ризиками дозволяють зменшити ймовірність їх виникнення та/або мінімізувати наслідки їх виникнення до рівня, прийнятного для реалізації проєкту;

4) визначення форми здійснення державно-приватного партнерства.

За результатами аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем та на основі обґрунтування вищої ефективності проєкту, у разі його реалізації на умовах державно-приватного партнерства порівняно з його реалізацією без такого залучення, здійснюється вибір форми державно-приватного партнерства відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство»;

5) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Оцінені масштаби соціально-економічного та екологічного впливу проєкту після закінчення строку дії договору державно-приватного партнерства, результати такого впливу на вигодоотримувачів, продемонстрована сталість результатів проєкту, а також надані рекомендації щодо мінімізації можливого негативного соціально-економічного та екологічного впливу проєкту після закінчення строку дії договору державно-приватного партнерства;

14. За результатами аналізу ефективності складається один з таких висновків (далі - висновок) про:

доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства;

недоцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

15. Висновок за результатами аналізу ефективності повинен містити:

1) інформацію про проєкт (ініціатор підготовки пропозиції; мета проєкту; обґрунтування необхідності реалізації проєкту; проблеми, які передбачається розв'язати в результаті реалізації проєкту; обґрунтування необхідності реалізації проєкту з огляду на загальносуспільні інтереси; відповідність мети проєкту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку, беручи до уваги Методологію ЄЕК ООН оцінки державно-приватного партнерства на благо людей в інтересах досягнення Цілей сталого розвитку; орієнтовний строк, протягом якого здійснюватимуться інвестиції; об'єкт державно-приватного партнерства; наявність земельної ділянки та прав щодо неї, а також можливість оформлення прав на таку ділянку; відповідність проєкту ознакам державно-приватного партнерства, визначеним законодавством; розрахункову вартість проєкту, ураховуючи витрати на його розроблення та реалізацію; пропоновані джерела фінансування);

2) інформацію щодо державного партнера та інших заінтересованих сторін (суб'єктів), які будуть залучатися для реалізації проєкту, опис їх функцій та ролі у реалізації проєкту;

3) інформацію про результати вивчення попиту на ринку, наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проєкту (наявність заінтересованості потенційних приватних партнерів у реалізації проєкту за результатами аналізу попиту на ринку, консультацій із приватним сектором (крім пропозицій, підготовлених та поданих особами, які відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» можуть бути приватними партнерами); досвід здійснення подібних проєктів в Україні та/або інших країнах зі схожим рівнем економічного розвитку), методичні рекомендації щодо проведення якого наведено у Додатку 7;

4) інформацію щодо технічних вимог до об'єкта державно-приватного партнерства (опис інфраструктурного об'єкта та послуг (робіт, товарів), які надаватимуться в рамках державно-приватного партнерства, основні вихідні вимоги до інфраструктурного об'єкту / послуг (робіт, товарів) без встановлення деталізованих технічних рішень для приватного партнера, опис технологій, які передбачається використовувати (у разі наявності) та інша інформація);

5) інформацію щодо фінансових показників проєкту (аналіз припущень фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства та результати її оцінки);

6) відомості про фактори, які обумовлюють підвищення ефективності реалізації проєкту у формі державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами (результати порівняльного аналізу ефективності проєкту із залученням приватного партнера та реалізації проєкту без такого залучення (публічні закупівлі, оренда тощо), у тому числі порівняльного аналізу за кількісними та якісними показниками, аналізу чутливості);

7) інформацію про соціально-економічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства (інформація за результатами проведення аналізу вигід та витрат, зокрема щодо розширення доступності, підвищення якості послуг, рівня забезпечення попиту на товари (роботи, послуги), інформація про сталість результатів проєкту та перспективи його впливу після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства);

8) інформацію про екологічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства та перспективи після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (інформація про необхідність здійснення оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених законодавством);

9) інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства та їх розподіл між партнерами, включаючи оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера, визначених з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 232 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 713) (вартість та можливі фіскальні наслідки виявлених ризиків для державного та приватного партнерів; запропоновані механізми управління ризиками, що можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера; результати оцінки прийнятності для приватного партнера ризиків, що покладаються на приватного партнера (якщо ініціаторами підготовки пропозиції є центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування чи органи Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим); заходи, що повинні бути здійснені державним партнером до оголошення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства з метою зменшення ризиків реалізації проєкту державно-приватного партнерства);

10) інформацію про потребу в державній підтримці, форму такої підтримки (якщо передбачена) (форми державної підтримки; відповідність запропонованої форми державної підтримки потребам проєкту);

11) інформацію про результати юридичного аналізу проєкту з обґрунтуванням юридичних проблем, пов'язаних з реалізацією проєкту, а також рекомендацій щодо можливих заходів, необхідних для подолання таких перешкод для реалізації проєкту (зокрема пропозиції щодо внесення змін до законодавства, необхідних для реалізації проєкту);

12) інформацію про форму здійснення державно-приватного партнерства (обґрунтування вибору форми здійснення державно-приватного партнерства) та спосіб визначення приватного партнера (конкурс, конкурентний діалог, інший спосіб, що визначений законодавством);

13) узагальнюючий висновок стосовно доцільності або недоцільності прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Висновок також може містити перелік заходів, що повинні бути здійснені до моменту оголошення конкурсу з визначення приватного партнера або концесійного конкурсу.

16. Висновок щодо об'єктів державної власності, а також щодо об'єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), надсилається разом з пропозицією в паперовій та електронній формі на погодження Мінекономіки, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться зазначеним Міністерством.

Директор департаменту

інвестицій

Ю. Скубак

Додаток 1

до Методики аналізу ефективності

здійснення державно-приватного

партнерства

(пункт 4)

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо змісту концептуальної записки здійснення державно-приватного партнерства

В концептуальній записці здійснення державно-приватного партнерства рекомендується відобразити наступну інформацію:

1. Мета проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проєкт), та її обґрунтування:

1.1. Проблеми, які передбачається розв'язати у результаті реалізації проєкту, зокрема ті, що стосуються якості життя людей, розвитку території (країни), ефективності використання державного та комунального майна, якості надання суспільно значущих послуг та інших проблем, незалежно від того, який варіант впровадження проєкту виявиться оптимальним;

1.2. Результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проєкту;

1.3. Результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем, зокрема:

короткий опис існуючих варіантів розв'язання зазначених проблем, у тому числі з точки зору можливих альтернатив технічного рішення. Такий опис може ґрунтуватись на вихідній інформації:

1) про основні технічні та якісні показники, які планується досягти при розв'язанні зазначених проблем (очікувана продуктивність, показники якості послуг, обсяги підвищення ефективності використання майна чи фінансових ресурсів, показники покращення якості життя населення та інші показники, які можуть бути виміряні та оцінені як результати реалізації проєкту);

2) про технічні, технологічні та фізичні вимоги, необхідні для розв'язання зазначених проблем, у тому числі необхідність та наявність суміжної інфраструктури, технології, що можуть бути використані при розв'язанні зазначених проблем;

3) про існуюче державне та комунальне майно, яке необхідне для розв'язання зазначених проблем, у тому числі інформації про його стан, орієнтовну вартість та способи використання;

результати порівняльного аналізу застосування різних варіантів розв'язання зазначених проблем та вибір базової альтернативи задоволення суспільних потреб за одним з таких методів:

4) порівняння вигід і витрат кожного варіанту розв'язання зазначених проблем;

5) порівняння ефективності використання коштів на одиницю отриманих товарів (робіт, послуг) у порівнянні з іншими варіантами;

6) багатофакторне порівняння альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем;

- обґрунтування доцільності вибору обраного варіанту розв'язання зазначених проблем.

- аналіз подібних проєктів, що були успішно реалізовані, або розпочаті, але не реалізовані в Україні і світі.

1.4. Відповідність мети обраного проєкту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку з описом того, як саме обраний проєкт сприятиме досягненню державної (місцевої) стратегічної програми та окремих Цілей сталого розвитку, беручи до уваги Методологію ЄЕК ООН оцінки державно-приватного партнерства на благо людей в інтересах досягнення Цілей сталого розвитку.

2. Прогнозні обсяги витрат, а саме:

2.1. Розрахункова вартість проєкту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування, оціночний розмір (кошторис) капітальних інвестицій (CAPEX). У цьому підрозділі повинні бути орієнтовно оцінені капітальні витрати на розробку та реалізацію проєкту за одним або декількома можливими технічними рішеннями. Капітальні витрати повинні включати витрати на планування, проєктування, придбання земельної ділянки (якщо земельна ділянка повинна бути придбана для реалізації проєкту), а також витрати на будівництво та/або реконструкцію, що складаються, зокрема, з витрат на будівельні матеріали, витрат на робочу силу, обладнання, яке використовується для будівництва, вартості монтажу та пусконалагоджувальних робіт, реконструкції існуючих будівель та інших капітальних витрат, необхідних для досягнення зазначених технічних та якісних показників проєкту. У цьому підрозділі рекомендується провести аналіз чутливості з метою визначення, які категорії витрат мають найбільший вплив на загальні витрати за проєктом, та оцінити, у якому діапазоні вони можуть змінюватися;

2.2. Інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов'язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби). У цьому підрозділі повинні бути наведені результати попередньої оцінки можливостей використання земельних ділянок, а також визначено умови, необхідні для забезпечення права їх використання для реалізації проєкту, включаючи розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизу. У цей аналіз включається інформація про форму власності земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки, обмеження прав користування, потенційні претензії на земельну ділянку (за наявності);

2.3. Інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об'єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання). Цей підрозділ повинен містити оцінку експлуатаційних витрат, що повинні бути здійснені в рамках реалізації проєкту, включаючи витрати на обслуговування майна, його відновлення та будь-яку іншу вартість життєвого циклу протягом потенційного строку реалізації проєкту. У цьому підрозділі рекомендується провести аналіз чутливості з метою визначення, які категорії витрат мають найбільший вплив на загальні витрати за проєктом, та оцінити, у якому діапазоні вони можуть змінитися.

3. Результати попереднього аналізу ефективності реалізації проєкту:

3.1. Очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації), зокрема:

результати попередньої оцінки впливу на навколишнє середовище, відповідності проєкту національним та галузевим стандартам у сфері навколишнього середовища та містобудування. Ця оцінка повинна визначати, як проєкт може впливати на повітря, воду, якість землі тощо та включати аналіз використання небезпечних матеріалів (за наявності) та впливу проєкту на природне різноманіття тощо. У цьому підрозділі також повинні бути передбачені попередні заходи щодо пом'якшення негативних наслідків від реалізації проєкту, або запобігання їх виникненню та оцінені потенційні витрати на їх реалізацію;

результати попередньої оцінки соціально-економічного впливу. Ця оцінка повинна продемонструвати зміни, що імовірно відбудуться внаслідок реалізації проєкту у соціальному, економічному вимірі, а також в умовах праці, стані здоров'я та культурному середовищі, в якому живе і працює населення території, де планується реалізація проєкту;

3.2. Інформація щодо вигодоотримувачів. Цей підрозділ повинен мати опис основних вигодоотримувачів від реалізації проєкту та користувачів (споживачів) товарів (робіт, послуг), які надаватимуться внаслідок реалізації проєкту. У цьому підрозділі повинен бути наданий попередній перелік категорій населення, у тому числі користувачів (споживачів) об'єкта державно-приватного партнерства чи послуг, що надаватимуться у результаті реалізації проєкту, а також інших осіб, що безпосередньо або опосередковано підпадають під вплив реалізації проєкту;

3.3. Результати попередньої оцінки ризиків реалізації проєкту. Цей підрозділ повинен мати опис ризиків проєкту, які можуть включати: ризики будівництва (зокрема, залежність від геотехнічних умов); технологічні ризики (зокрема, щодо необхідності використання нової, невипробуваної технології); ризики ділянки проєкту (зокрема, щодо комунікацій та забруднюючих матеріалів); операційні ризики, пов'язані з використанням майна та наданням послуг; екологічні ризики; дозволи, що повинні бути отримані для реалізації проєкту та інші ризики. Результати попередньої оцінки ризиків реалізації проєкту, повинні бути проведені з урахуванням Методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 червня 2016 року № 944. У цьому підрозділі також повинен бути опис конкретних та суттєвих ризиків, а також невизначеностей чи загроз щодо збільшення вартості проєкту та/або терміну його реалізації для кожного з можливих варіантів здійснення проєкту. За результатами аналізу ризиків повинен бути сформований попередній перелік тих ризиків, які можуть суттєво вплинути на витрати та вигоди запропонованого проєкту та зазначені можливі шляхи мінімізації таких ризиків. Попередня оцінка проєктних ризиків з визначенням ймовірності їх виникнення та, в разі їх матеріалізації, масштабу їх впливу на проєкт може бути здійснена за допомогою якісного аналізу, крім випадків, коли ризики можуть бути оцінені кількісно на основі попереднього досвіду реалізації подібних проєктів в Україні та за кордоном, а також, зважаючи на досвід експертів та радників (в разі їх залучення).

4. Строк та етапи реалізації проєкту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт.

У цьому розділі, зокрема, повинні бути зазначені очікувані терміни реалізації проєкту, включаючи всі етапи його реалізації та їх результати. Оцінка надходжень (доходу) проєкту протягом всього строку його реалізації, зокрема, очікувані обсяги реалізації товарів, робіт, послуг у рамках реалізації проєкту, їх вартість, джерела надходження доходів (доцільність/можливість і обсяг плати від користувачів (споживачів) та потреби у державній підтримці, зокрема, платі за експлуатаційну готовність та/або придбанні державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером). Повинна бути надана оцінка механізму відшкодування інвестицій за проєктом; потенційних джерел доходу; наявних джерел фінансування проєкту, відповідності запропонованої державної підтримки чинному бюджетному регулюванню (в разі наявності), фінансової незбалансованості проєкту на певних проміжках часу (за наявності).

5. Обґрунтування заходів щодо розроблення проєкту (дослідження, проєктування):

5.1. План заходів з подальшої підготовки проєкту.

Цей підрозділ повинен містити заходи щодо розроблення (підготовки) проєкту з зазначенням відповідних структурних підрозділів ініціатора підготовки пропозиції, органів державної влади (місцевого самоврядування) відповідальних за їх виконання відповідно до законодавства із зазначенням етапів (графіку реалізації), а також попередніх витрат на підготовку проєкту, зокрема, витрати на дослідження, залучення радників, проведення конкурсу, а також на підготовку земельної ділянки, яка необхідна для реалізації проєкту;

5.2. План взаємодії із заінтересованими сторонами (суб'єктами).

Цей підрозділ містить перелік усіх заінтересованих осіб, які тим чи іншим чином впливають на процес підготовки проєкту та прийняття рішень та скласти план залучення та/або інформування таких осіб (стратегію комунікації) у процесі підготовки проєкту. При плануванні залучення заінтересованих осіб повинне враховуватися їх ставлення до проєкту, рівень впливу на підготовку проєкту та прийняття рішень, їх основні цілі, занепокоєння та інтереси. До заінтересованих осіб, зокрема можуть бути віднесені зовнішні заінтересовані сторони (фінансові установи, користувачі послуг, засоби масової інформації, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, політичні діячі, асоціації, професійні спілки, громадські організації, підрядники тощо), внутрішні заінтересовані сторони (державні службовці та працівники, задіяні безпосередньо або опосередковано у підготовці та реалізації проєкту).

Також рекомендується розглянути вплив проєкту на такі категорії заінтересованих сторін (суб'єктів):

тих, хто має інтерес до проєкту, але на яких вплив проєкту безпосередньо не поширюється (наприклад, політичні партії, профспілки, торгові палати, аналітичні центри, лідери громад, професійні асоціації або місцеві чи міжнародні організації громадянського суспільства). Для цієї групи заінтересованих сторін (суб'єктів) рекомендується надати результати аналізу ставлення відповідної групи до реалізації проєкту;

заінтересовані органи державної влади (місцевого самоврядування), з якими потрібно буде взаємодіяти під час планування, підготовки та/або погодження проєкту, отримання консультацій тощо з метою визначення заходів, які повинні бути вжиті в рамках підготовки та реалізації проєкту, та їх часових рамок;

5.3. Інституційна спроможність ініціатора підготовки пропозицій.

У цьому підрозділі зазначається наявність проєктної команди, яка повинна працювати над подальшою підготовкою проєкту, зокрема відповідати та координувати усі дослідження з різними експертизами, контролювати результати досліджень, координувати діяльність зовнішніх радників (у разі залучення) та сторін, що приймають рішення щодо проєкту. Також зазначається наявність досвіду, професійної кваліфікації команди у сфері управління проєктами, юридичних та фінансово-економічних аспектів підготовки проєктів.

Повинна бути визначена необхідність залучення радників, необхідна експертиза, а також джерела фінансування залучення радників (у разі необхідності). Радники, які мають різну спеціалізацію (технічні радники, радники з екологічних питань, фінансові та юридичні радники) можуть залучатися об'єднанням або окремо, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 року № 950 «Про затвердження Порядку залучення радників для підготовки проєкту, що здійснюється на умовах концесії»;

5.4. Умови для успішної підготовки проєкту:

У цьому підрозділі визначаються обов'язкові умови, які повинні бути виконані для успішної підготовки проєкту, зокрема необхідність отримання дозволів, оформлення земельних ділянок, проведення обов'язкових досліджень, а також інформація, якої не вистачає або яка має неточності, та яка повинна бути досліджена або уточнена на наступних етапах підготовки проєкту, зокрема, на етапі підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства.

Директор департаменту

інвестицій

Ю. Скубак

Додаток 2

до Методики аналізу ефективності

здійснення державно-приватного

партнерства

(пункт 10)

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо змісту техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства

В техніко-економічному обґрунтуванні здійснення державно-приватного партнерства рекомендується відобразити наступну інформацію:

1. Мета проєкту та її обґрунтування.

1.1. Проблеми, які передбачається розв'язати в результаті реалізації проєкту.

У цьому підрозділі повинні бути розглянуті проблеми, які планується розв'язати внаслідок впровадження проєкту, зокрема ті, що стосуються якості життя людей, розвитку території (країни), ефективності використання державного та комунального майна, якості надання послуг, в тому числі суспільно значущих, їх доступності та інших проблем, незалежно від того, яким чином буде реалізований проєкт (на умовах державно-приватного партнерства або шляхом застосування інших альтернативних варіантів);

1.2. Результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проєкту, та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проєкту.

Аналіз повинен містити прогноз попиту на послуги (обсяг на момент початку проєкту та темпи його зростання), які надаватимуться в рамках реалізації проєкту державному партнеру чи користувачам (споживачам) відповідних послуг протягом усього строку реалізації проєкту. Цей аналіз також повинен містити оцінку платоспроможного попиту (готовність та можливість користувачів (споживачів) сплачувати за послуги ціну, запропоновану у техніко-економічному обґрунтуванні) та оцінку цінової еластичності попиту.

Аналіз попиту повинен супроводжуватися такою інформацією:

опис сценаріїв прогнозу попиту та відповідних припущень до кожного зі сценаріїв, в тому числі опис та обґрунтування таких припущень за кожним сценарієм;

перелік та опис будь-яких суттєвих специфічних ризиків для попиту за проєктом, таких як єдине джерело постачання, ризик майбутньої конкуренції, нові технології тощо;

детальна оцінка доходів проєкту в разі, якщо він передбачає плату за послуги з боку користувачів (споживачів) (наприклад, залежність від очікуваної інтенсивності руху для проєктів у транспортній галузі);

коротке пояснення впливу кожного з партнерів на формування попиту, обґрунтування доцільності або недоцільності передачі ризику попиту приватному партнеру.

1.2.1. Наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проєкту на умовах державно-приватного партнерства.

Оцінка наявності заінтересованості представників ринку в реалізації проєкту здійснюється в рамках аналізу комерційної привабливості проєкту.

Оцінка наявності заінтересованості представників ринку в реалізації проєкту повинна містити результати консультацій із приватним сектором (Додаток 7) (крім пропозицій, підготовлених та поданих особами, які відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» можуть бути приватними партнерами), які мають продемонструвати адекватність та правильність фінансових припущень, що були зроблені при підготовці техніко-економічного обґрунтування, оцінки ризиків та запропонованої фінансової структури проєкту, а також потенційну заінтересованість приватного сектору для участі у його реалізації на визначених у техніко-економічному обґрунтуванні умовах та забезпечити прийнятний рівень конкуренції на конкурсі.

Оцінка наявності заінтересованості представників ринку може включати досвід здійснення подібних проєктів на умовах державно-приватного партнерства в Україні та/або інших країнах зі схожим рівнем економічного розвитку.

1.3. Результати аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем.

У цьому підрозділі потрібно вказати про результати аналізу з вибору базової альтернативи роз­в'язання зазначених проблем та способу задоволення суспільних потреб, а саме:

короткий опис існуючих варіантів розв'язання зазначених проблем, у тому числі з точки зору можливих альтернатив технічного рішення;

результати порівняльного аналізу застосування різних варіантів розв'язання зазначених проблем та вибір базової альтернативи задоволення суспільних потреб, що ґрунтується на одному із таких методів:

порівняння витрат та вигод кожного варіанту розв'язання зазначених проблем;

порівняння ефективності використання коштів на одиницю отриманих товарів, робіт чи послуг у порівнянні з іншими варіантами;

багатофакторне порівняння альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем;

обґрунтування доцільності вибору обраного варіанту розв'язання зазначених проблем;

1.4. Відповідність мети проєкту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку.

Цей підрозділ повинен відображати відповідність цілей проєкту пріоритетам державної (місцевої) політики та Цілям сталого розвитку з описом того, як саме обраний проєкт сприятиме досягненню державної (місцевої) стратегічної програми та окремих Цілей сталого розвитку, беручи до уваги Методологію ЄЕК ООН оцінки державно-приватного партнерства на благо людей в інтересах досягнення Цілей сталого розвитку;

1.5. Інформація про ініціатора підготовки пропозиції та державного партнера, інших заінтересованих суб'єктів, які пропонується залучати для реалізації проєкту, опис їх функцій та ролі в реалізації проєкту.

У цьому підрозділі повинна бути надана інформація про ініціатора підготовки пропозиції та правовий аналіз щодо визначення державного партнера, а також обґрунтовано необхідність залучення інших суб'єктів до укладення договору на умовах державно-приватного партнерства на стороні державного партнера.

Розділ може включати опис інших заінтересованих суб'єктів, які були залучені до підготовки техніко-економічного обґрунтування, їх функцій, ролі та обов'язки;

1.6. Інформація про об'єкт державно-приватного партнерства, його технічні характеристики, орієнтовні технічні вимоги до нього (опис інфраструктурного об'єкта та послуг (робіт, товарів), які надаватимуться в рамках державно-приватного партнерства, основні вихідні вимоги до інфраструктури / послуг (робіт, товарів) без встановлення деталізованих технічних рішень для приватного партнера, опис технологій, які будуть використовуватися (у разі наявності) та інша інформація, а саме:

інформація про географічне розташування, регіон та територію, на якій планується реалізація проєкту, у тому числі основні соціальні та економічні показники регіону та галузі, у якій планується реалізація проєкту;

інформація про існуюче державне та комунальне майно, яке необхідне для реалізації проєкту, у тому числі інформація про його стан, орієнтовну вартість та способи використання у процесі реалізації проєкту;

інформацію про вимоги, пов'язані з технічною підготовкою проєкту (у тому числі проведення необхідних досліджень інженерно-геологічних та інженерно-геодезичних досліджень земельної ділянки, обстеження інженерних мереж, оцінка потреби у суміжній інфраструктурі, зокрема, транспортної, електро-, водо-, теплопостачання тощо);

інформація про основні вихідні вимоги до інфраструктурного об'єкта, які дозволять скласти точне уявлення про проєктування інфраструктури (і характеристики послуг (робіт, товарів)), що буде створюватися без встановлення деталізованих технічних рішень. Такі вимоги можуть складатися з проєктного рішення, будівельних вимог (з урахуванням інфраструктурних потреб й обмежень, включаючи визначення часових ресурсів (термінів на будівництво і здачу в експлуатацію)), а також експлуатаційних вимог з врахуванням вимог національних та галузевих стандартів. Також, має бути проаналізовано: відповідність технічних вимог до об'єкта ДПП меті проєкту та можливості зазначеного технічного рішення сприяти вирішенню проблем, які були зазначені; відповідність технічного рішення та ціни товарів (робіт, послуг) подібним проєктам; надійність технічного рішення та наявність досвіду його використання у інших проєктах для вирішення схожих завдань; наявність значних технічних ризиків та можливість управління ними;

інформація про основні технічні та якісні показники проєкту, які планується досягти, визначені в формі верифікованих попередніх вихідних характеристик, показників результативності (показники покращення якості життя населення та інші показники, які можуть бути виміряні та оцінені як результати реалізації проєкту);

інформація про систему оцінки якісних показників проєкту під час його реалізації;

інформацію про стан та вимоги до об'єкта державно-приватного партнерства під час його повернення в управління державному партнеру;

1.7. Інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об'єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання).

У цьому підрозділі мають бути оцінені капітальні витрати на розробку та реалізацію проєкту одним або декількома можливими технічними рішеннями.

Капітальні витрати повинні включати витрати на планування, проєктування, придбання земельної ділянки (якщо земельна ділянка має бути придбана для реалізації проєкту), витрати на будівництво та/або реконструкцію, що складаються, зокрема, з витрат на будівельні матеріали, витрат на робочу силу, обладнання, яке використовується для будівництва, вартості монтажу та реконструкції існуючих будівель, а також витрати, пов'язані з оновленням відповідно до життєвих циклів і строків експлуатації основних засобів, машин і обладнання, та інших капітальних витрат, необхідних для досягнення зазначених технічних та якісних показників проєкту.

Має бути визначений орієнтовний графік здійснення інвестицій протягом строку реалізації проєкту.

Оцінка капітальних витрат має враховувати можливу вартість з урахуванням ймовірності ризиків, пов'язаних з створенням та відновленням об'єкту ДПП, зокрема таких, як перевищення запланованої вартості, затримки будівництва тощо.

Розрахунки витрат мають розглядатися с точки зору приватного партнера та враховувати лише ризики, які пов'язані безпосередньо з реалізацією проєкту, та не мають загальний (постійний) характер.

Цей підрозділ повинен містити інформацію про діапазон експлуатаційних витрат на реалізацію проєкту, який повинен бути оцінений з урахуванням витрат на обслуговування об'єкту державно-приватного партнерства та будь-яких інших витрат, які виникатимуть під час виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Оцінка експлуатаційних витрат повинна враховувати можливу вартість з урахуванням ймовірності ризиків, пов'язаних з експлуатацією об'єктом державно-приватного партнерства.

Розрахунки експлуатаційних витрат повинні розглядатися з точки зору приватного партнера та враховувати лише ризики, які пов'язані безпосередньо з реалізацією проєкту, та не мають загального (постійного) характеру.

Окрім цього, у цьому підрозділі повинна бути наведена інформація про джерела фінансування та обґрунтування фінансової структури з точки зору державного партнера, у тому числі структура доходів (виручки), платіжний механізм.

Обов'язково повинен бути обґрунтований запропонований механізм отримання доходу для покриття витрат на створення, відновлення, експлуатацію об'єкта державно-приватного партнерства, надання послуг (робіт, товарів) в рамках проєкту, який, зокрема, може базуватися на:

платі виключно від користувачів (споживачів) послуг (робіт, товарів) або виключно від державного партнера;

платі від користувачів (споживачів) та від державного партнера, у тому числі з урахуванням державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства;

платі від користувачів (споживачів) із зобов'язанням приватного партнера сплачувати платежі на користь державного партнера, зокрема концесійні платежі;

співфінансування витрат з боку державного партнера, у тому числі на умовах державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства.

У разі наявності державної підтримки повинна бути проаналізована можливість надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства у відповідності до законодавства, здійснена оцінка проблем для забезпечення фінансової збалансованості проєкту. Також повинні бути чітко зазначені умови надання державної підтримки, етапів надання допомоги та критеріїв її надання, зокрема щодо якісних вимог до об'єкта державно-приватного партнерства, послуг (робіт, товарів) та досягнення очікуваних показників.

У разі, якщо проєкт пропонується реалізувати у формі концесії, а оплата за послуги (роботи, товари), що надаватимуться в рамках концесійного договору, здійснюватиметься користувачами (споживачами) цих послуг (робіт, товарів), ініціатор підготовки пропозицій повинен надати розрахунки, що свідчать про комерційну привабливість проєкту в разі, якщо відшкодування інвестицій концесіонера здійснюватиметься виключно за рахунок плати користувачів (споживачів) послуг (наприклад, базуючись на попередній оцінці очікуваного попиту на послуги протягом строку дії концесійного договору). Для випадку, коли орієнтовний дохід від плати від користувачів (споживачів) є недостатнім для відшкодування внесених концесіонером інвестицій та здійснення експлуатації об'єкта концесії, слід визначити обсяг коштів, необхідних для покриття витрат на проєкт (подолання фінансової незбалансованості проєкту протягом певних проміжків часу).

Якщо проєкт запропоновано реалізувати у формі державно-приватного партнерства з оплатою послуг (робіт, товарів), що надаватимуться в рамках проєкту, державою (місцевою громадою), слід надати оцінку найгіршого випадку / песимістичного сценарію щодо оплати таких послуг (робіт, товарів), визначившись з потенційним рівнем фінансової незбалансованості проєкту протягом строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Зазначений аналіз повинен бути зосереджений на обчисленні необхідних періодичних внесків для відшкодування витрат приватного партнера та періодичність цих платежів.

За результатами проведеного аналізу повинні бути виокремлені категорії витрат, які найбільше впливають на загальні витрати на проєкт з описом способів існуючої підтримки подолання фінансової незбалансованості проєкту протягом певних проміжків часу з боку органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування в рамках надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства.

Необхідно також обґрунтувати можливість залучення фінансування приватного партнера (не тільки за рахунок власного капіталу, але й шляхом залучення необхідного обсягу запозичень) для реалізації проєкту.

1.8. Інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов'язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби).

У цьому підрозділі повинні бути надані результати оцінки можливості отримання земельної ділянки, а також визначені необхідні умови для забезпечення права її використання для реалізації проєкту, включаючи розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизу.

У цей аналіз включається інформація про форму власності земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки (за наявності), потенційні претензії на земельну ділянку (за наявності), а також перелік заходів, які повинні бути здійснені для отримання приватним партнером земельних ділянок та/або права на забудову відповідних земельних ділянок, передачі відповідних земельних ділянок в оренду приватному партнеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, а також будь-які необхідні дослідження, які повинні бути зроблені для оформлення прав на таку ділянку та забезпечення права на користування земельною ділянкою для реалізації проєкту (у разі потреби).

У разі значних геологічних, геотехнічних, екологічних, археологічних або інших значних ризиків, пов'язаних із земельними ділянками, які необхідні для реалізації проєкту, повинні бути проведені попередні дослідження таких ризиків та здійснена оцінка ймовірності їх настання і можливих наслідків.

2. Детальне обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних показників здійснення державно-приватного партнерства.

У цьому підрозділі повинні бути надані результати кількісного оцінювання, проведеного в рамках аналізу вигід та витрат проєкту для суспільства та держави, включаючи опис основних результатів, які були отримані в рамках такої оцінки, зокрема, економічні показники реалізації проєкту, зокрема економічна чиста приведена вартість (ENPV), економічна норма дохідності (EIRR), коефіцієнт вигід до витрат (BCR);

фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства.

У цьому підрозділі оцінюється фінансова життєздатність, тобто комерційна здійсненність з точки зору кредитних установ і потенційних інвесторів, та/або майбутніх витрат державного та/або місцевого бюджету в рамках надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства (включаючи оцінку розміру довгострокових зобов'язань, які є необхідними для реалізації проєктів, що здійснюються базуючись на платі за експлуатаційну готовність) та визначення фінансової структури проєкту з точки зору державного сектору.

Базуючись на фінансовій моделі проєкту, у цьому підрозділі повинна бути наведена така інформація:

опис структурування (дизайну) фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

пояснення джерел отримання основних вхідних даних, таких як кошторисні витрати на будівництво, експлуатаційні витрати, умови кредитування, строки та коефіцієнти покриття, очікувана дохідність інвестицій приватного партнера (вартість капіталу), тощо;

обґрунтування потреби у будь-якій формі державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, що вимагається проєктом, з описом механізмів її надання;

результати тестування проєкту на чутливість;

оцінку бюджетної здійсненності проєкту для держави та його фіскального впливу (довгострокових зобов'язань в рамках державно-приватного партнерства, прямих та непрямих зобов'язань, пов'язаних з ризиками, які покладаються на державного партнера);

інша інформація (за необхідності).

Результати тесту на чутливість, проведеного із застосуванням фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства, повинні включати оцінку:

очікуваної чутливості: несприятливих чи сприятливих коливань основних витрат та/або надходжень за проєктом, що дають змогу підтримувати постійні значення фінансових показників проєкту (в рамках сценаріїв, які є комерційно спроможними та прийнятними для фінансування), та їх впливу на виникнення фінансової незбалансованості проєкту (наприклад, сума плати за експлуатаційну готовність, яка необхідна для збереження фінансових показників проєкту);

фактичної чутливості: несприятливих або сприятливих коливань основних витрат та/або надходжень за проєктом, які дають змогу зберегти постійну величину результативних показників проєкту, але призводять до зміни значень фінансових показників проєкту (збільшення витрат на рівень непередбачуваних видатків; зменшення/збільшення попиту; коригування витрат з урахуванням впливу будь-яких суттєвих ризиків проєкту, які були визначені в техніко-економічному обґрунтуванні тощо);

соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги).

Соціальні наслідки здійснення державно-приватного партнерства повинні бути оцінені за результатами проведення аналізу вигід та витрат.

Аналіз соціальних наслідків повинен включати:

повинні бути визначені групи населення, які проживають і/або працюють в зоні впливу проєкту та на які проєкт матиме безпосередній вплив. За необхідності можливим інструментом аналізу є складання карти розташування відповідних груп населення та облік їх соціально-економічного і культурного зв'язку з місцем, де буде здійснюватися проєкт. Також повинні бути визначені соціальні проблеми, які потребують аналізу;

повинна бути здійснена оцінка поточного (початкового) стану, яка вказує на статус соціальних проблем визначених груп населення до початку реалізації проєкту;

повинен бути оцінений вплив проєкту на визначені групи населення в зоні впливу шляхом прогнозування зміни поточного (початкового) стану в майбутньому з проєктом і без нього. Необхідно класифікувати кожен виявлений вплив з точки зору його відносної важливості, беручи до уваги кількість осіб, які зазнають впливу, та масштаб соціальних наслідків (соціальні вигоди та витрати);

повинна бути визначена стратегія пом'якшення негативних впливів, виявлених на попередніх етапах, і базова оцінка витрат на її здійснення, а також їх розподіл за часовими періодами. Стратегія повинна включати рекомендації щодо дій, які дозволять уникнути, мінімізувати або компенсувати несприятливі соціальні наслідки проєкту (за наявності), а також заходи, що дадуть змогу пом'якшити такі наслідки, результатом яких може стати необхідність змін у технічних вимогах, дизайні проєкту чи у інших його аспектах.

Соціальні проблеми, які потребують аналізу, можуть охоплювати наступні питання:

чи призведе реалізація проєкту до будь-яких демографічних переміщень населення або демографічних змін;

чи буде проєкт суттєво змінювати структуру місцевої економіки або призведе до яких-небудь істотних змін у цінах (таких як вартість землі) та які соціальні наслідки можуть мати ці економічні зміни;

чи стануться значні зміни в загальному доступі громад до природних ресурсів;

чи є у місцевого населення ефективні механізми впливу на рішення в межах довгострокових наслідків проєкту (наприклад, проведення громадських обговорень);

чи буде проєкт збільшувати або зменшувати попит на суспільні блага або послуги (наприклад, такі як освіта або охорона здоров'я);

чи існують групи населення (корінні народи, національні меншини тощо), на які проєкт здійснить диференційований вплив;

як проєкт впливатиме на місцевий ринок праці під час або після його реалізації;

екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля.

У цьому підрозділі необхідно продемонструвати, що проєкт не має жодних істотних негативних наслідків будівництва та/або експлуатації інфраструктурних об'єктів.

У попередній оцінці впливу на навколишнє середовище слід надати таку інформацію:

усі заінтересовані сторони (суб'єкти), органи державної влади та місцевого самоврядування, з якими слід провести консультації при проведенні оцінки екологічного впливу;

аналіз вимог щодо необхідності отримання дозволів, передбачених екологічним законодавством, уповноважених органів та порядку отримання таких дозволів;

опис екологічного контексту проєкту та необхідних для його реалізації природних ресурсів;

аналіз впливу проєкту на навколишнє середовище (включаючи прямий і опосередкований вплив), короткостроковий та довгостроковий вплив, а також тимчасові та постійні наслідки (наприклад, викиди парникових газів, порушення стану фауни, вплив проєкту на біорізноманіття, втручання в водні шляхи, відведення стічних вод, використання небезпечних матеріалів тощо);

стратегія мінімізації впливу екологічних факторів на проєкт з метою передбачення заходів щодо пом'якшення негативних наслідків від реалізації проєкту з урахуванням нормативних вимог або запобігання їх виникненню, а також з метою оцінки потенційних витрат на їх реалізацію;

план заходів щодо отримання екологічних дозволів.

3. Обґрунтування вищої ефективності проєкту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проєкту без такого залучення.

У цьому розділі повинна бути продемонстрована вища ефективність реалізації проєкту із залученням приватного партнера на умовах державно-приватного партнерства порівняно з іншими альтернативними варіантами (за наявності) з точки зору державного партнера із урахуванням широких інтересів суспільства, базуючись на результатах оцінки ефективності використання коштів.

Порівнюються переваги реалізації на умовах державно-приватного партнерства з одним або декількома іншими варіантами, як правило, на основі публічних закупівель. Таке порівняння може бути зроблено за допомогою кількісного або якісного аналізу або їх комбінації. Кількісний аналіз базується на порівнянні витрат на реалізацію проєкту з витратами за умови публічних закупівель, які представлені моделлю компаратора державного сектора. Якісний аналіз ефективності використання коштів дозволяє перевірити, чи відповідає загальна концепція проєкту форми здійснення інвестицій приватного сектора. У якісному аналізі повинні прийматися до уваги і представлятися нефінансові вигоди державно-приватного партнерства, у тому числі, які можуть бути отримані завдяки впровадженню приватним партнером інновацій на різних етапах реалізації проєкту;

4. Перелік виявлених ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінка, пропозиції щодо розподілу між партнерами, а також визначення форми управління такими ризиками.

Цей розділ повинен містити результати аналізу ідентифікації, кількісної і якісної оцінки та розподілу ризиків між державними та приватними партнерами, опис фіскальних наслідків таких ризиків та пропозиції щодо управління ними (у тому числі стратегію пом'якшення ризиків та план управління ризиками для всіх виявлених суттєвих ризиків, які демонструють, що всі оцінки цих ризиків знаходяться в межах, допустимих відповідно до цього плану), що повинні бути підготовлені з урахуванням Методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07 червня 2016 року № 944.

Ризики проєкту, зокрема, можуть включати: ризики будівництва (зокрема, залежність від геотехнічних умов); технологічні ризики (зокрема, щодо необхідності використання нової, невипробуваної технології); ризики ділянки проєкту (зокрема, щодо комунікацій та забруднюючих матеріалів; операційні ризики, пов'язані з використанням майна та наданням послуг (робіт, товарів); екологічні ризики; дозволи, які повинні бути отримані для реалізації проєкту та інші ризики.

Витрати, пов'язані з управлінням ризиками та їх ліквідацією у разі виникнення, повинні бути враховані під час підрахунку фінансово-економічних результатів реалізації проєкту з урахування їх ймовірності та сторони, на яку вони покладені.

Ризики повинні розподілятися за принципом, що відповідальність за ризик несе та сторона, яка краще може ним управляти;

5. Строк та етапи реалізації проєкту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт.

У цьому розділі слід вказати запропоновану дату завершення проєкту, включаючи дати етапів реалізації проєкту та їх результати.

При цьому слід враховувати, зокрема, такі аспекти, пов'язані з: управлінням життєвим циклом і ефективною передачею ризиків; оптимізацією структури приватного фінансування; ціновою доступністю для користувачів (споживачів); бюджетною здійсненністю з точки зору бюджетних обмежень; комерційною здійсненністю проєкту (особливо в разі платежів користувача (споживача); досвідом інших проєктів тощо.

Результати оцінки можливостей реалізації проєкту мають включати результати юридичного аналізу проєкту, зокрема має бути:

- проаналізовано закони і нормативно-правові акти, які можуть вплинути на реалізацію проєкту, зокрема: законодавство, що регулює відносини суб'єктів, які будуть залучені до реалізації проєкту, особливо щодо специфічних вимог, що висуваються до проєктів; законодавство, що стосується іноземних інвестицій, власності та трудових відносин; законодавство, пов'язане з плануванням землекористування та екологічне законодавство; правові аспекти врегулювання питань, які стосуються інтелектуальної власності, зокрема, вирішення відповідних спорів; правовий режим джерел доходів, які планується використати для реалізації проєкту, у т.ч. перелік видів діяльності, які будуть здійснюватися в рамках реалізації проєкту та які підлягають ліцензуванню, потребують відповідних дозволів; інше галузеве законодавство;

- зазначений повний перелік законодавчо встановлених вимог, що висуваються до проєкту, які враховуються при обґрунтуванні технічних вимог та аналізу комерційної спроможності. Також, коли для цього є підстави, має бути вказано на необхідність внесення будь-яких змін до законодавства або інших нормативно-правових актів (вказати порядок внесення таких змін, оцінити необхідні ресурси);

- чітко визначено, які органи державної влади (місцевого самоврядування) повинні бути залучені і в якій мірі в кожному конкретному випадку;

- здійснений поглиблений правовий аналіз основних проблем проєкту, зокрема щодо: фінансових складових проєкту; питань, які мають важливе значення для комерційної здійсненності, включаючи можливість фінансування проєкту; використання земельних ділянок та існуючих активів; ймовірність заявлення позовів або претензій щодо прав власності на землю, прав користування земельною ділянкою; права інших користувачів; питань зайнятості; податкових та бухгалтерських питань, що розглядаються у фінансовій моделі проєкту.

Додатково повинні бути надані результати правового аналізу реалізації проєкту з виявленням будь-яких суттєвих перешкод для його реалізації на умовах державно-приватного партнерства, зокрема, з урахуванням будь-яких обмежень щодо правового режиму об'єктів державно-приватного партнерства у відповідності до законодавства, які впливають на визначення концептуальної моделі запланованої господарської діяльності в рамках реалізації проєкту та форму здійснення державно-приватного партнерства (спеціальне законодавство, будівельні норми та стандарти, стандарти безпеки у галузі транспорту, галузеві норми праці тощо), стратегії, якої необхідно слідувати для їх подолання. Виходячи з цього, повинна бути оцінена можливість реалізації проєкту, а також підходи до організації та управління проєктом, у тому числі:

уточнений план графік реалізації проєкту;

здійснена оцінка часу і ресурсів (проєктної команди, радників), визначені функції та їх відповідальність;

оновлений перелік заінтересованих сторін (суб'єктів) і вигодоотримувачів;

розроблені засади для комунікаційної стратегії;

6. Визначення форми здійснення державно-приватного партнерства з обґрунтуванням її ефективності для державного і приватного партнерів.

У цьому розділі вказується інформація про обрану форму здійснення державно-приватного партнерства, яка повинна бути визначена за результатами аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання проблем, обґрунтування вищої ефективності проєкту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проєкту без такого залучення, та, враховуючи порівняння законодавчо передбачених форм здійснення державно-приватного партнерства з визначенням переваг і недоліків таких варіантів, з урахуванням юридичних особливостей конкретного проєкту з метою вибору найбільш прийнятного способу реалізації вибраної альтернативи;

7. Соціально-економічні та екологічні перспективи після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

У цьому розділі надається інформація про сталість результатів проєкту, масштаби впливу, оцінку результатів такого впливу реалізації проєкту на вигодоотримувачів, оцінку рівня соціально-економічного та екологічного впливу проєкту після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Директор департаменту

інвестицій

Ю. Скубак

Додаток 3

до Методики аналізу ефективності

здійснення державно-приватного

партнерства

(пункт 11)

РЕКОМЕНДАЦІЇ

до розробки фінансової моделі здійснення проєкту державно-приватного партнерства

Фінансова модель здійснення державно-приватного партнерства (далі - фінансова модель) розробляється з використанням різних припущень та прогнозів відповідних фінансових параметрів, базуючись на фінансових даних, отриманих в рамках аналізу вигід та витрат. Фінансова модель повинна бути використана для фінансової оцінки проєкту та тестування різних варіантів (сценарний аналіз; аналіз чутливості) та повинна враховувати потенціал проєкту щодо залучення інвесторів і кредиторів, визначений на основі результатів дослідження заінтересованості ринку та технічного аналізу.

Базовий варіант фінансової моделі повинен розроблятися з урахуванням фінансових прогнозів, які відображають найбільш імовірний сценарій перебігу подій, та які відповідають очікуванням потенційних учасників конкурсу щодо проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проєкт), визначеним за результатами проведення дослідження заінтересованості ринку та консультації з потенційними інвесторами.

Електронні таблиці фінансової моделі повинні містити три загальні складові, такі як: «Припущення та вхідні дані», «Розрахунки та відображення їх результатів», «Аналітичні результати».

Моделювання грошових потоків здійснюється на основі таких даних, зокрема:

1. Припущення щодо:

макроекономічних показників та ключових параметрів для довгострокового прогнозування: загальна інфляція, відносна інфляція, базовий рівень облікової ставки, безризикова процентна ставка, валютні курси (у випадку, коли результати фінансової моделі особливо чутливі до деяких з цих показників, їх вплив слід досліджувати в рамках тесту на чутливість);

строків будівництва (капітальних витрат);

попереднього строку реалізації проєкту;

очікуваної дати початку діяльності за проєктом та отримання доходів;

строків операційної діяльності (операційних доходів та витрат, витрат на утримання);

врахування вимог податкового законодавства та законодавства у сфері бухгалтерського обліку, включаючи строки амортизації активів та всі податки, які, як очікується, застосовуватимуться до приватного партнера.

2. Технічні дані проєкту:

мінімально необхідні стандарти виконання робіт та надання послуг (робіт, товарів) в рамках проєкту, виражені у кількісних показниках;

основні дані щодо прогнозу попиту на послуги (роботи, товари), що надаватимуться в рамках проєкту;

довідкові дані про наявний стан активів, розмір та вік існуючих активів, необхідність у їх заміщенні, відновленні, модернізації тощо;

запропоноване або можливе місце розташування об'єкту державно-приватного партнерства.

3. Дані про капітальні та операційні витрати:

попередні орієнтовні оцінки капітальних витрат на підготовку та реалізацію проєкту до експлуатаційної готовності:

витрати на участь у конкурсі (у тому числі витрати на трудові ресурси, залучення радників, витрати на залучення банківської гарантії для участі у конкурсі тощо);

витрати на оформлення прав на земельні ділянки;

витрати, пов'язані з фінансуванням (у тому числі всі комісії фінансуючих організацій, що пов'язані з фінансуванням проєкту, у тому числі комісії за організацію фінансування, комісії за доступність фінансування, витрати на хеджування відсоткових та/або валютних ризиків тощо);

витрати на проєктування;

витрати на здійснення оцінки впливу на довкілля для провадження планової діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;

витрати, пов'язані з перенесенням комунікацій та виявленням археологічних знахідок;

витрати на будівництво;

страхування;

витрати на отримання ліцензій і дозволів;

інші дані;

періодичні капітальні витрати, пов'язані з реінвестуванням і оновленням об'єкту державно-приватного партнерства відповідно до життєвих циклів і строків експлуатації основних засобів, обладнання та іншого устаткування;

оцінка основних категорій витрат на експлуатацію та обслуговування об'єкту державно-приватного партнерства, включаючи заробітну плату, накладні витрати, витрати на комунальні послуги, електроенергію, воду, зв'язок та інші послуги, необхідні витратні матеріали (пальне, мастила тощо), витрати на поточне технічне обслуговування, інші операційні витрати (наприклад, витрати на оплату послуг підрядних організацій), інші експлуатаційні витрати (наприклад, страхування, витрати на послуги зв'язку), податки;

графік амортизації активів.

4. Дані про доходи:

якщо за проєктом надаються послуги (роботи, товари), які сплачуються користувачами (споживачами):

спосіб встановлення тарифу / ціни послуг (робіт, товарів) з роз'ясненням, чи будуть вони визначені у конкурсній документації, чи це повинно бути визначено за результатами конкурсу;

структура тарифу, якщо це необхідно (наприклад, існування максимального та/або середнього тарифу та різних видів тарифів для різних класів транспортних засобів або різного часу доби);

спосіб, яким індексуватиметься тариф/ціна послуг (товарів, робіт).

Для проєктів, відшкодування інвестицій за якими здійснюватиметься за рахунок державного та/або місцевого бюджету:

періодичність та строки платежів;

прогнозований річний темп приросту обсягу платежів;

посилюючі коефіцієнти, які застосовуються до платежів (якщо вони відрізняються від інфляції);

базові припущення щодо відрахування від платежів при недосягненні приватним партнером показників результативності, визначених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Повинні бути розроблені прогнози обсягу/попиту, визначивши базовий найбільш ймовірний сценарій, та, включаючи (якщо це можливо) два інші сценарії: оптимістичний і песимістичний. Під такими сценаріями слід розуміти фінансове моделювання з новими значеннями, відмінними від базового сценарію, визначеними для однієї або декількох ключових змінних, належним чином обґрунтованими і підкріпленими необхідним аналізом (наприклад, оптимістичний сценарій розвитку попиту).

5. Дані про фінансування:

5.1. Запозичення:

перелік потенційних інструментів комерційного кредитування (позики, проєктні облігації тощо);

оцінка прийнятного співвідношення запозичень до власного капіталу;

доступний строк запозичень;

валюта запозичення та орієнтовний діапазон процентних ставок та комісійних зборів;

умови будь-яких доступних пільгових періодів;

умови будь-якого наявного субординованого боргу;

ймовірні фінансові умови, такі як вимоги щодо резервування боргу, прийнятного коефіцієнта покриття боргу (DSCR) тощо.

5.2. Власний капітал:

інструменти залучення власного капіталу, особливо стосовно можливого поєднання власного капіталу та субординованого боргу з боку учасників власного капіталу (акціонерів) та/або їх афілійованих осіб;

ринкова вартість власного капіталу, визначена з використанням моделі оцінки фінансових активів (CAPM).

Рекомендовані результати, які повинна дати фінансова модель, включають такі значення показників основних фінансових індикаторів, які забезпечують комерційну здійсненність проєкту:

1. Грошовий потік проєкту, включаючи грошовий потік, доступний для обслуговування боргу.

2. Грошовий потік, доступний інвесторам власного капіталу (чистий грошовий потік, доступний після грошових витрат, обслуговування боргу та податків).

3. Коефіцієнт покриття боргу (DSCR) - оцінка здатності приватного партнера здійснювати платежі для обслуговування боргу щороку, розрахована як відношення прогнозованого операційного потоку грошових коштів до обслуговування боргу та суми обслуговування боргу у відповідному періоді (у відсотках).

4. Термін окупності (PP) та дисконтований термін окупності (DPP) для інвестицій у власний капітал (кількість років).

5. Чиста приведена вартість власного капіталу (NPVе) - дисконтована вартість надходжень грошових коштів власного капіталу за вирахуванням поточної вартості вибуття грошових коштів. Розраховується за наступною формулою:

де

NPVе

-

чиста приведена вартість грошових потоків власного капіталу;

CFt

-

вартість грошових потоків власного капіталу за результатами отримання доходів, здійснення витрат, обслуговування боргу та інших параметрів, визначених в моделі, за кожен період;

r

-

ставка дисконтування вартість власного капіталу для інвесторів з плином часу;

t

-

номер періоду, протягом якого вартість дисконтується, починаючи з періоду «0» - першого періоду виникнення грошових потоків;

n

-

загальна кількість періодів, протягом яких вартість дисконтується.

Фінансова чиста приведена вартість проєкту (FNPV або NPVp) - сума дисконтованих (приведених до теперішньої вартості) майбутніх грошових потоків на користь інвесторів власного та залученого капіталу з урахуванням середньозваженої вартості капіталу (WACC).

6. Внутрішня норма прибутку грошового потоку власного капіталу (IRRе) - норма прибутковості інвестицій за рахунок власного капіталу, розрахована на основі прогнозованих потоків грошових коштів по лінії власного капіталу (тобто грошові потоки, які залишаються в розпорядженні учасників власного капіталу (акціонерів)). Внутрішня норма прибутку власного капіталу також є ставкою дисконтування, при якій поточна вартість майбутніх грошових потоків власного капіталу відповідає початковим інвестиціям, тобто:

де

NPVе (r1)

-

фінансова чиста приведена вартість власного капіталу з одним набором умов;

NPVе (r2)

-

фінансова чиста приведена вартість власного капіталу з іншим набором умов;

r

-

ставка дисконтування або вартість власного капіталу для інвесторів з плином часу.

Фінансова внутрішня норма прибутку проєкту (FIRR або IRRр) - норма прибутковості інвестицій за рахунок власного та залученого капіталу, розрахована на основі прогнозованих потоків грошових коштів проєкту.

7. Середньозважена вартість капіталу (WACC) визначається на основі припущень щодо частки запозичень, ринкових процентних ставок за запозиченнями та ринкової вартості власного капіталу з урахуванням структури капіталу (власного та боргового (залученого) фінансування) за формулою:

де

WACC

-

середньозважена вартість капіталу;

E

-

частка власного капіталу;

D

-

частка боргового (залученого) капіталу;

re

-

ринкова вартість власного капіталу;

rd

-

ринкова вартість боргового (залученого) капіталу;

t

-

ставка податку на прибуток.

Ринкова вартість власного капіталу визначається з використанням моделі оцінки фінансових активів (CAPM), що передбачає визначення очікуваної вартості капіталу виходячи з показників дохідності безризикових фінансових інструментів з додаванням премій за додаткові ризики.

де

re

-

ринкова вартість власного капіталу;

rf

-

ставка дохідності фінансових інструментів з мінімальними ризиком;

rm

-

дохідність інвестицій власного капіталу у ринкові фінансові інструменти (акції на відкритому біржовому ринку);

be

-

коефіцієнт, що показує специфічну ризиковість інвестицій у порівнянні з середніми ринковими показниками з урахуванням структури капіталу;

rs

-

премія за специфічні ризики пов'язані з об'єктом інвестицій, зокрема, такі як ризики країни, малий розмір, специфічні ризики галузі тощо.

Вартість боргового (залученого) капіталу визначається, виходячи з середніх ринкових показників ставок боргового фінансування з урахуванням специфіки галузі та доступності такого фінансування для відповідного типу проєктів.

Зокрема, вартість боргового (залученого) капіталу, залученого в українських кредитно-фінансових установах (до 250 млн гривень) може визначатися на базі даних статистики фінансового сектору Національного банку України щодо процентних ставок за новими кредитами нефінансовим корпораціям за видами економічної діяльності та видами валют, у розрізі строків погашення та валют.

В інших випадках ринкова вартість боргового (залученого) капіталу може визначатися з урахуванням інформації фінансових організацій (зокрема міжнародних фінансових організацій) або розраховуватися з урахуванням середньозваженої процентної ставки за міжбанківськими операціями, пов'язаними з наданням (розміщенням) фінансових ресурсів за видами валют), зокрема базової ставки LIBOR на дату проведення розрахунку (дату підготовки техніко-економічного обґрунтування) та премії за ризики, пов'язані з країною (регіоном, містом), в якому здійснюється проєкт, та специфічних ризиків проєкту.

Базова ставка LIBOR означає ставку пропозиції на Лондонському міжбанківському ринку депозитів для піврічних депозитів у доларах США.

Розрахунок середньозваженої вартості капіталу (WACC) визначається для тієї валюти, у якій будуть здійснюватися розрахунки грошових потоків, з урахуванням рівня прогнозованої інфляції для відповідної держави, законним платіжним засобом якої є валюта, в якій здійснюються розрахунки.

Директор департаменту

інвестицій

Ю. Скубак

Додаток 4

до Методики аналізу ефективності

здійснення державно-приватного

партнерства

(підпункт 1 пункту 13)

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення аналізу вигід та витрат

Метою аналізу вигід та витрат є оцінка співвідношення вигід та витрат в процесі здійснення проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проєкт) зважаючи на те, що вигоди для суспільства повинні бути вищими, ніж витрати (втрати, негативні наслідки) для суспільства. З використанням цього методу аналізуються всі відповідні витрати та вигоди на період, який щонайменше відповідає періоду реалізації проєкту, а також прогнозуються витрати та вигоди протягом життєвого циклу інфраструктурного об'єкту (майна).

Проєкт повинен продемонструвати, що в разі його реалізації, вигоди для суспільства будуть вищими, ніж витрати.

Аналіз вигід та витрат складається з таких основних кроків.

Етап 1. Побудова базового економічного сценарію:

збір фінансових даних у реальному виразі (без урахування інфляції);

побудова фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства та розрахунок грошових потоків проєкту, визначення строків реалізації проєкту отримання доходів та понесення витрат, визначення залишкової вартості.

Етап 2. Коригування фінансових даних (фінансових грошових потоків) до економічних грошових потоків та адаптація їх з урахуванням:

недосконалості ринку та коригування з використанням «тіньових цін» (відображає реальну ціну на певному недосконалому, наприклад, регульованому ринку (валюта, нафта, енергія та інші товари, а також ціна на робочу силу та інші). Фактичні ціни недосконалого ринку повинні бути замінені на «тіньові ціни» (гіпотетичні ціни при досконалому, нерегульованому ринку) та включені у аналіз;

коригування витрат, що враховує деякі витрати, які не були використані у фінансовому аналізі, але повинні розглядатися в рамках соціально-економічного аналізу (витрати на земельні ділянки загального користування або на суспільні цінності, що використовуватимуться для проєкту та можуть вважатися втратою певної цінності для суспільства, витрати на подолання наслідків негативного екологічного впливу, підвищення вартості послуг для населення, витрати на нагляд за реалізацією проєкту та інші негативні економічні та соціальні наслідки, що можуть бути кількісно оцінені);

податкового коригування (оскільки ціна товару, як правило, включає податки, які фактично є державними доходами (та не можуть вважатися витратами з точки зору держави),- такий податковий ефект повинен бути виключений з розрахунків витрат). З іншого боку, деякі непрямі податки та субсидії можуть бути зазначені як додаткові витрати, враховуючи при цьому коригування для уникнення подвійного підрахунку. Ще один випадок податкових коригувань стосується імпортованих товарів, для яких слід виключати ефект відповідних ввізних мит;

додаткових вигід (вигоди від економії часу, побічний позитивний ефект на галузь, економія коштів, вигоди для третіх осіб, що не належать до населення, на яке безпосередньо впливає проєкт; зниження рівня навантаження на інфраструктуру; поліпшення навколишнього середовища за рахунок зменшення забруднення тощо);

інші фактори (непрямі витрати та вигоди, що виникають в результаті проєкту, як позитивні, так і негативні (шум, навколишнє середовище (ландшафт та забруднення), втрата роботи, час на поїздки з дому на роботу);

коригування цін (грошові потоки витрат або вигоди), які, як очікується, зростатимуть з динамікою іншою, ніж середні значення очікуваної інфляції, на розмір таких відхилень;

У разі неможливості оцінити економічні й соціальні вигоди та витрати кількісно, вони повинні бути оцінені якісно та описані у рамках проведення аналізу проєкту та показників, на які вони впливають.

Етап 3. Визначення базового сценарію, дисконтування та обчислення ENPV та EIRR.

Економічна чиста приведена вартість (ENPV) - різниця між загальними дисконтованими соціальними вигодами та витратами.

ENPV слід розраховувати шляхом дисконтування до поточних значень усіх економічних потоків із застосуванням «соціальної ставки дисконтування» та проведення аналізу чутливості, за такими формулами:

або

де

ENPV

-

економічна чиста приведена вартість;

Bt

-

загальні вигоди (тобто зміни у додатковій вигоді для користувачів (споживачів) в році t;

Ct

-

загальні економічні витрати в році t;

i

-

соціальна ставка дисконтування ;

t

-

номер періоду, протягом якого дисконтуються вигоди та витрати;

n

-

загальна кількість періодів.

Оскільки аналіз вигід та витрат оцінює економічну користь проєкту незалежно від способу його реалізації, застосування механізму державно-приватного партнерства не повинне впливати на використану ставку дисконтування.

Рекомендовано використовувати соціальну ставку дисконтування на рівні 5 відсотків для гривні, однак дана ставка дисконтування підлягає щорічному перерахунку, який здійснюється Мінекономіки з використанням методу оцінки соціальної альтернативної вартості капіталу (social opportunity cost, SOC) з урахуванням вартості залучення капіталу державним сектором та за вирахуванням рівня інфляції. Результати перерахунку підлягають публікації на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше 01 червня. У разі відсутності оновленої соціальної ставки дисконтування використовується попередня визначена ставка.

Економічна норма дохідності (EIRR) - ставка, яка дає нульове значення для ENPV.

В цілому проєкт є економічно виправданим, якщо ENPV > 0 та EIRR > соціальної ставки дисконтування, і, тим самим, показники ефективності показують, що проєкт генерує або може створювати більше вигід у порівнянні витратами, з врахуванням різних строків понесення витрат і отримання вигід.

Коефіцієнт вигід до витрат (BCR) визначається як співвідношення між дисконтованими економічними вигодами та витратами:

Етап 4. Врахування невизначеності та ризиків у аналізі здійснюється шляхом:

коригування на вартість ризиків (ризики, які притаманні проєкту, слід кількісно оцінювати. Вартість ризику визначається шляхом множення його ймовірності у відсотках та очікуваних витрат при його реалізації. Таким чином, оцінюються всі значні ризики, вірогідність настання яких та результат можна обґрунтовано оцінити);

тестування невизначеності шляхом проведення аналізу чутливості до найважливіших змінних та визначення додаткових (граничних) сценаріїв (песимістичний, оптимістичний);

забезпечення аналізу чутливості (змін) показників EIRR та ENPV, пов'язаними зі зміною відповідних вхідних даних. Результат аналізу чутливості (вплив на показники EIRR та ENPV) повинен бути представлений як у відсотках, так і в абсолютних показниках. Аналіз чутливості може бути зроблений лише для критичних змінних (наприклад, рівень капіталовкладень, основні статті операційних видатків, вартість залученого фінансування тощо), які слід визначити за допомогою якісної оцінки та/або на основі експертної оцінки.