Тип: Постанова
№ 29/223
Дата: 17 лютого 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2005 Справа N 29/223
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 07.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дроботової Т.Б.
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача - не з'явились
відповідача - М'ятков Т.М. дов від 10.01.2005 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
у справі N 29/223
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 05.10.2004 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-2"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іскра-2" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 00000230636/0 від 08.07.2002 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн., посилаючись на те, що в ході розгляду справи N 29/456 господарськими судами встановлено, що у позивача відсутній податковий борг та валюта за межами України.
Господарський суд міста Києва рішенням від 18.07.2004 року (суддя Усатенко І.В.) позов задовольнив повністю, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 00000230636/0 від 08.07.2002 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн. Рішення вмотивоване тим, що у позивача відсутня валюта за межами України, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва у справі N 29/456, а, відтак, і обов'язку подання декларації про валютні цінності відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-2" не виникло. Крім того в рішенні зазначено, що штрафна санкція за порушення порядку декларування валютних цінностей відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" не є одним з видів податків чи зборів, тому штрафна санкція запроваджена Постановою Національного Банку України N 49 "Про валютний контроль" ( z0209-00 ) не відноситься до категорії податкового зобов'язання.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 05.10.2004 року (судді Муравйов О.В., Сотніков С.В., Кот О.В.) залишив рішення господарського суду від 18.07.2004 року без змін, з тих самих підстав.
Не погодившись з рішенням господарського суду міста Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція Печерському районі звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2004 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2004 року у цій справі скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального права, серед яких стаття 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ), пункт 2.7 Постанови Національного Банку України N 49 ( z0209-00 ) від 08.02.2000 року "Про валютний контроль", стаття 3 Указу Президента України від 27.06.1999 року N 734/99 ( 734/99 ) "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Державною податковою інспекцією проведено тематичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра" з питань дотримання валютного законодавства України по контракту N 1018 від 29.08.2000 року на підставі листа ВАТ "Кредитпромбанк" N 1656/14.2-7471-05 від 30.04.2002, за результатами якої складено Акт від 17.06.2002 року N 236/167. В акті перевірки було відбито, що позивачем здійснювались імпортні операції згідно договору N 1018 від 29.08.2000 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Казанський завод синтетичного каучука" (Росія), за результатами виконання якого у позивача виникла дебіторська заборгованість на суму 185,64 рос. руб., граничний термін погашення якої настав 14.12.2000 р. Також в акті перевірки зазначено, що за контрактом N 1018 від 29.08.2000 року ТОВ "Іскра-2" має валютні цінності у розмірі 185,64 рос. руб., які незаконно знаходяться за межами України та не були задекларовані в Декларації станом на 17.04.2001 року.
За висновками акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 00000230636/0 від 08.07.2003 року, яким позивачу за порушення статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993 року N 15-93 ( 15-93 ), відповідно до пунктів 2.4, 3.4 Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 04.10.1999 року N 542 ( z0712-99 ). визначено суму податкового зобов'язання за платежем - штрафні санкції у розмірі 12784 грн., серед яких штрафні санкції за порушення порядку декларування в розмірі 340 грн. та за порушення строків декларування в розмірі 12444 грн.
Господарськими судами попередніх інстанцій надано належну оцінку тому факту, що рішенням господарського суду міста Києва у справі N 29/456, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України визнано недійсним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 00000230636/0 від 08.07.2002 року в частині застосування штрафних санкцій за порушення строків декларування валютних цінностей у сумі 12444 грн.
Крім того вищезазначеним рішенням було встановлено факт відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра-2" валютних цінностей за межами України, а відтак, суди попередніх інстанцій, з посиланням на частину 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), дійшли правомірного висновку щодо відсутності у позивача і обов'язку подання декларації про валютні цінності відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ).
Наведене свідчить, що господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив всі обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва N 00000230636/0 від 08.07.2002 року в частині застосування штрафних санкцій у сумі 340 грн.
За таких обставин, переглянута постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2004 року у справі N 29/223 є законною та обґрунтованою, доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального права України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2004 року у справі N 29/223 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - без задоволення.