Тип: Постанова
№ 25/220
Дата: 31 березня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.03.2005 Справа N 25/220
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційні скарги
Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва
на постанову від 26.10.2004 р. Київського апеляційного господарського суду
у справі N 25/220 господарського суду м. Києва
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи З.О.В.
до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
3-я особа ДПІ у Солом'янському районі м. Києва
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, першої податкової вимоги
За участю представників сторін:
позивача - Зелінська О.В., за довіреністю
відповідача - Унинець А.М., за довіреністю
3-ї особи - Купельський О.М., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.08.2004 р., яке залишене без змін постановою від 26.10.2004 р. Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 01202308 від 05.02.2004 р. Визнано недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 1/778 від 25.03.2004 р. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи З.О.В. 203 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач та третя особа звернувся до Вищого господарського суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову від 26.10.2004 р. Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду м. Києва від 11.08.2004 р. та відмовити позивачу в задоволенні позову.
Також, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва заявлено клопотання про відновлення строку касаційного оскарження.
Розглянувши матеріали справи та касаційних скарг, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 01202308 від 05.02.2004 р. та першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 1/778 від 25.03.2004 р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що на момент здійснення перевірки, позивачем господарська діяльність не здійснювалася. На підтвердження зазначеного, позивачем надано первинні бухгалтерські документи, з яких вбачається, що на момент перевірки у позивача доходів не було, тобто роздрібна торгівля продуктами харчування, як зазначено в акті перевірки, не проводилася.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва 5 грудня 2003 р. було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці, що розташована за адресою: м. Київ, площа Привокзальна, за результатами якої складено Акт N 2658-0816/23110 від 05.12.2003 р.
В акті перевірки, зокрема, зазначено, що позивачем порушено пункт 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ); статтю 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ); статтю 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок зайняття торгівельною діяльністю і правила торговельного обслуговування" ( 108-95-п ).
На підставі вказаного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення N 01202308 від 05.02.2004 р., яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 25 грн.
В акті, зокрема, зазначено, що господарська одиниця (трейлер), що перевірялася належить суб'єкту підприємницької діяльності ПП З.О.В.".
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що СПД З.О.В. починаючи з жовтня 2003 р. фактично не займалася підприємницькою діяльністю, що підтверджується копіями звітів та декларацій про доходи за відповідний період (друге півріччя 2003 р.). При цьому, відповідачем не було доведено належність позивачу господарської одиниці (трейлер), що перевірялась відповідно до акту перевірки N 2658-0816/23110 від 05.12.2003 р. Окрім того, як вбачається з Акту відмови від підпису матеріалів перевірки від 05.12.2003 р. N 176, у вказаному акті не зазначено хто саме відмовився від підпису матеріалів перевірки.
Виходячи із встановлених по справі обставин щодо недоведеності вчинення позивачем визначених в акті перевірки порушень, колегія суддів касаційної інстанції вважає неправомірними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 01202308 від 05.02.2004 р. та першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі у м. Києві N 1/778 від 25.03.2004 р.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Відновити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва строк для подання касаційної скарги.
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 26.10.2004 р. Київського апеляційного господарського суду у справі N 25/220 господарського суду м. Києва залишити без змін.