Про переведення прав покупця

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2005 Справа N 29/540-04

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Козир Т.П. - головуючого, Грека Б.М., Семчука В.В., за участю представників сторін: позивача - Кислого А.М. дов. N 650 від 14.04.05 р., відповідача 1 - Шинкаренка П.В. дов. від 13.05.05 р., відповідача 2 - Шила В.Д. дов. N Д-1121/2004 від 15.09.04 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ж.Г.В. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 березня 2005 року у справі господарського суду Харківської області за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ж.Г.В. до Приватного підприємства "Урожай-Т" та Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" про переведення прав покупця, ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2004 року Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Ж.Г.В. звернулась до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Урожай-Т" та Державної компанії "Укрспецекспорт" про переведення прав покупця.

В позові зазначив, що 24 грудня 1998 року між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та позивачем був укладений договір оренди N 309/1998/ГоловКЕУ, відповідно до якого нежитлові приміщення 1-го поверху N 26-27 в літ. А-5, загальною площею 23,8 кв. м., що розташовані за адресою: <...>, були передані у володіння позивачу. Останньому стало відомо про укладення договору купівлі-продажу орендованих приміщень між Приватним підприємством "Урожай-Т" та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт". У зв'язку з зазначеним, вважає порушеним своє право переважної купівлі спірних нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 січня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване, тим, що Закон України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" ( 1076-14 ), Закон України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" ( 1075-14 ), Положення "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил" ( 1919-2000-п ) не передбачають реалізацію військового майна на конкурсних засадах, а також не передбачають переважного права на придбання зазначеного нерухомого майна орендарем чи будь-якою іншою особою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 березня 2005 року рішення господарського суду залишене без змін.

Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, господарські суди виходили з того, що реалізація спірних нежилих приміщень, у зв'язку з тим, що вони мали статус військового майна, була здійснена через уповноважене підприємство - Державну компанію "Укрспецекспорт" згідно договору купівлі-продажу.

Ця господарська операція була проведена відповідно і з дотриманням норм Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" ( 1075-14 ) та Положення "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил України" ( 1919-2000-п ), якими передбачено спеціальний порядок відчуження.

В касаційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Ж.Г.В. просить скасувати судові рішення, посилаючись на невірне застосування Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" ( 1076-14 ), Закон України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" ( 1075-14 ), Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 1919 ( 1919-2000-п ) від 28 грудня 2000 року, не застосування ч. 2 ст. 777 ЦК України ( 435-15 ) та ч. 2 ст. 362 ЦК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 24 грудня 1998 року між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Ж.Г.В. було укладено договір оренди N 309/1998/ГоловКЕУ, відповідно до якого нежитлові приміщення 1-го поверху N 26-27 в літ. А-5, загальною площею 23,8 кв. м., що розташовані на <...>, були надані у строкове платне користування позивачу.

22 грудня 2003 року між Міністерством оборони України та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" було укладено договір комісії N USE-26.3-396-D/К-03 щодо реалізації нерухомого військового майна, а саме: нежитлових приміщень <...>.

На виконання даного договору комісії 2 березня 2004 року між Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Приватним підприємством "Урожай-Т" укладено договір купівлі-продажу N 1476, згідно якого Приватне підприємство "Урожай-Т" набув у власність нежитлові приміщення 1-го поверху N 26-27 в літ. А-5, загальною площею 23,8 кв. м. та нежитлові приміщення 1-го поверху N 28-33 в літ. Б-4, загальною площею 59,8 кв. м., що розташовані за адресою: <...>.

Між Міністерством оборони України, Приватним підприємством "Урожай-Т" та Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" 23 березня 2004 року був підписаний Акт прийому-передачі спірних нежитлових приміщень.

Як встановлено судом, спірні нежитлові приміщення, які є об'єктом договору оренди від 24 грудня 1998 року, на момент укладення договору купівлі-продажу від 2 березня 2004 року знаходились у державній власності та належали до сфери управління Міністерства оборони України та мали статус військового майна.

Тобто, позивач є орендарем державного майна, яке має статус військового майна.

Загальні положення про найм (оренду) визначені у главі 58 ЦК України ( 435-15 ).

Так, ч. 2 статті 759 ЦК України ( 435-15 ) встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Особливості оренди державного майна передбачені Законом України "Про оренду державного і комунального майна" ( 2269-12 ) від 10 квітня 1992 року.

Відповідно до п. 3 ст. 1 цього Закону ( 2269-12 ) відносини оренди рухомого і нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" ( 1076-14 ).

Статтею 1 цього Закону ( 1076-14 ) передбачено, що господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України.

Правовідносини, що виникають у сфері відчуження військового майна, регулюються спеціальними нормами законодавства, а саме - Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-14 ) та Положенням про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою КМУ від 28 грудня 2000 N 1919 ( 1919-2000-п ).

Відповідно до ст. 6 зазначеного Закону ( 1075-14 ) відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Відчуження військового майна згідно п. 2 Положення ( 1919-2000-п ) - це вилучення військового майна із Збройних Сил в результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації); реалізація військового майна - це господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договором купівлі-продажу, мін, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій досліджено, що реалізація нежитлових приміщень 1-го поверху N 26-27 в літ. А-5, загальною площею 23,8 кв. м. та нежитлових приміщення 1-го поверху N 28-33 в літ. Б-4, загальною площею 59,8 кв. м., що розташовані за адресою: <...>, була здійснена через уповноважене підприємство - ДК "Укрспецекспорт" згідно договору купівлі-продажу N 1476 від 2 березня 2004 року, яким передбачено передачу прав власності на ці нежитлові приміщення приватному підприємству "Урожай-Т" на платній основі.

При цьому судами встановлено, що господарська операція щодо реалізації спірних приміщень була проведена відповідно і з дотриманням норм Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-14 ) та Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил ( 1919-2000-п ).

Отже, встановивши, що між сторонами виникли правовідносини з приводу відчуження майна, що має статус військового, господарські суди прийшли до правильного висновку, що відчуження та реалізація військового майна відбувається на засадах рівності всіх суб'єктів, що мають за мету придбати у власність військове майно, оскільки спеціальними нормами законодавства не передбачено реалізацію військового майна на конкурсних засадах, а також переважного права на придбання зазначеного нерухомого майна орендарем, чи будь-якою іншою особою.

Враховуючи наведене, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийняті судових рішень не спростовують правильних висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин рішення суду законні і обгрунтовані, а тому зміні не підлягають.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 березня 2005 року - без зміни.