Тип: Постанова
№ 5/352
Дата: 07 липня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 5/352
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.08.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Дерепи В.І. (доповідача)
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
за участю повноважних представників:
від позивача - Кучерука А.В. дов. від 01.01.2005 року;
від відповідача - Рижого І.Л. дов. від 31.03.2005 року;
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу Володимирецького державного лісового господарства
на постанову від 9 березня 2005 року Львівського апеляційного господарського суду
у справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до Володимирецького державного лісового господарства
про стягнення штрафу в сумі 14085 гривень,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 25 листопада 2004 року (суддя Мельничук С.С.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 року рішення суду скасовано. Позов задоволений. Стягнуто з Володимирецького державного лісового господарства на користь позивача 14085 грн. штрафу, судові витрати.
У касаційній скарзі Володимирецьке державне лісове господарство просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно залізничної накладної N 35207179 відповідачем було здійснено відвантаження вантажу ЗАТ "Кар'єр Старокримський" за поштовою адресою: 97345, Старий Крим, п/я 7 і номером коду - 6876.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ) підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів ( z0863-00 ), затверджених наказом Міністерства транспорту України N 644 ( z0861-00 ) від 21.11.2000 року, вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його цифровий номер, поштову адресу та інші дані зазначені в даному пункті Правил.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно встановив той факт, що відправником - Володимирецьким державним лісовим господарством був невірно вказаний код одержувача: замість 4942 вказано 6876.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
На підставі ст. 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ), за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі, згідно статті 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України ( 457-98-п ), підлягає стягненню штраф у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність як за неправильне заповнення в залізничній накладній вказаних реквізитів, так і за наслідки, які виникли.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно визнав необгрунтованим висновок місцевого суду про те, що підставою для накладення штрафу є неправильно зазначені в накладній код та адреса одержувача, оскільки ст. 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) не ставить стягнення штрафу в залежність від наслідків, які мають місце в результаті неправильно зазначеного коду вантажоодержувача, тобто штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку про доведеність позивачем позовних вимог про стягнення 14085 грн. штрафу.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Постанова апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та вимогам діючого законодавства, тому її необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 9 березня 2005 залишити без змін, а касаційну скаргу Володимирецького державного лісового господарства - без задоволення.