Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2006 Справа N 20/271

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.05.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючий суддя - Муравйов О.В.

судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.

розглянула касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2005 р.

та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від 14.12.2005 р.

у справі N 20/271

господарського суду Полтавської області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс"

третя особа - Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія"

Про стягнення 12298,53 грн.

В засіданні взяли участь представники

- позивача: не з'явився

- відповідача: не з'явився

Вищим Господарським судом України ухвалою від 08.02.2006 р. прийнята до провадження касаційна скарга відповідача ТОВ "Продсервіс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р. по справі N 20/271.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про існування поважних причин неявки в судове засідання суд не повідомили. Оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, повідомлення про існування поважних причин неявки до суду не надходили, суд касаційної інстанції вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ).

Позивач ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" звернувся з позовом до ТОВ "Продсервіс" про стягнення 12298,53 грн. на підставі ст. 993, 1187 ЦК України ( 435-15 ), ст. 27 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ), оскільки позивач виплатив страхове відшкодування за заподіяну відповідачем шкоду.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2005 р. по справі N 20/271 (суддя Киричук О.А.) позовні вимоги задоволені повністю: вирішено стягнути з відповідача ТОВ "Продсервіс" на користь позивача ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" 12298,53 грн. матеріальної шкоди. Також з відповідача на користь позивача стягнуті судові витрати в сумі 122,99 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р. по справі N 20/271 (головуючий суддя Швець В.О., судді Зеленіна Н.І., Сергейчук О.А.) рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач ТОВ "Подсервіс" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. В касаційній скарзі заявник стверджує, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, неправильно з'ясовані обставини справи, що призвело до прийняття незаконного та неправильного рішення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.05.2004 р. в м. Полтава на вул. Халтуріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗІЛ-431412, державний номер 144-83 СН, що належить ТОВ "Продсервіс", та автомобіля Опель-Омега, державний номер 150-70 СН, який застрахований у позивача ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" відповідно до договору добровільного страхування засобу наземного транспорту АС N 001100 від 14.02.2004 р.

Постановою Київського районного суду м. Полтава водія автомобіля ЗІЛ 431412 Павленка О.В. визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України ( 80731-10 ).

Позивачем відповідно умов договору страхування виплачене страхове відшкодування власнику автомобіля Опель-Омега, державний номер 150-70 СН в сумі 12298,53 грн.

Позивач звернувся до відповідача ТОВ "Продсервіс" 07.12.2004 р. з претензією про відшкодування шкоди в добровільному порядку.

Відповідач повідомив позивача про те, що цивільна відповідальність ТОВ "Продсервіс" застрахована у третьої особи АТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Листом від 02.03.2005 р. третя особа відмовила позивачу у відшкодуванні шкоди.

Зазначені висновки судів зроблені на підставі наявних у справі доказів.

На підставі встановлених обставин суди з посиланням на ст. 993, 1187, 1172 ЦК України ( 435-15 ), ст. 16, 27 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) дійшли висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Суд касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимоги на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, надавши їм вірну правову кваліфікацію, правильно застосувавши норми матеріального права, не допустивши при цьому порушення норм процесуального законодавства, які б могли бути підставою для скасування зазначених судових рішень.

Доводи заявника касаційної скарги відхиляються колегією суддів, виходячи з наступного.

Відповідач помилково тлумачить зміст ст. 1194 ГПК України ( 1798-12 ), намагаючись уникнути відповідальності за заподіяну шкоду. Зазначена норма має на меті дотримання принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою, а не звільнення від відповідальності винної особи.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ), яке призвело до неповного з'ясування обставин справи, є безпідставними, оскільки висновки суду щодо встановлення фактичних обставин справи є вичерпними і достатніми з врахуванням кола питань, які підлягають встановленню при вирішенні цього спору. Крім того, відповідно до ст. 111-7 ГПК України переоцінка доказів не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Твердження відповідача про порушення місцевим та апеляційним господарським судом ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ), яке, на думку відповідача, полягає в незазначенні в судових рішеннях норм законодавства, яким керувався суд при винесенні рішень, не відповідає дійсності, оскільки і в рішенні суду першої інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України, і в постанові апеляційного господарського суду відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України зазначено законодавство, яким керувався суд, приймаючи рішення, як матеріальне, так і процесуальне.

Відповідно до п. 9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. N 1175 ( 1175-96-п ), яка була чинною на момент заподіяння шкоди, для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник) звертається із заявою до страховика (страхової організації). З наведеного вбачається, що відповідач мав право звернутися із заявою до третьої особи, а в разі незадоволення його вимоги - вжити передбачених законом заходів для захисту порушених прав. Враховуючи наведене, посилання відповідача на п. 14 зазначеного Положення, не може бути підставою для скасування судових рішень та відмови в позові.

Враховуючи наведене, касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.12.2005 р. по справі N 20/271 Господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.В.Муравйов

Судді А.Г.Полянський Г.М.Фролова