Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2005 Справа N 29/208-28/191

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України в складі колегії

головуючого - Усенко Є.А.

суддів: Глос О.І., Бенедисюка І.М.

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р.

у справі N 29/208-28/191 господарського суду м. Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-продюсерське агентство "Про-Студіо"

до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - Пряникової І.О.

від відповідача - Меньшової О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2004 р. (суддя Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. (судді Новіков М.М., Мартюк А.І., Мачульський І.М.), позов задоволено та визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.05.2002 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у сумі 39.322,91 грн., в тому числі 31.458,33 грн. - основний платіж та 7.864,58 грн. - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення цієї ж ДПІ від 07.05.2002 р. про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 32.060,58 грн., в тому числі 25.648,46 грн. - основний платіж та 6.412,00 грн. - штрафні санкції.

Судові рішення вмотивовані тим, що витрати позивача в сумі 104.861,11 грн. по придбанню послуг у ПП "Шелтон", як такі, що підтверджуються актами виконаних робіт, рахунками, накладними та податковими накладними, а також пов'язані з його власною господарською діяльністю, правомірно включені позивачем до суми валових витрат в податковій декларації за I квартал 2000 року.

За висновком судів попередніх інстанцій відповідність закону дій позивача щодо включення до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 25.648,46 грн. у зв'язку з придбанням послуг та робіт у ПП "Шелтон" та ПП "Еталон-С" підтверджується податковими накладними, виписаними зазначеними підприємствами, актами виконаних робіт та фактом розрахунку позивача з цими підприємствами з перерахуванням ПДВ у відповідних сумах.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу без задоволення як необгрунтовану.

Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті ( 334/94-ВР ) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 зазначеної статті ( 334/94-ВР ) встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) датою збільшення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку-день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) передбачено, що податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 цього Закону ( 996-14 ) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач в лютому та березні 2000 року придбав у ПП "Шелтон" рекламно-поліграфічні послуги на загальну суму 126.358,46 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20.972,36 грн., сплативши вартість придбаних послуг у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень з відмітками банківської установи щодо проведених платежів в період з 21.02.2000 р. по 01.03.2000 р.

Придбані рекламно-поліграфічні послуги були в подальшому використані позивачем у господарській діяльності при здійсненні господарських операцій з Київським хладокомбінатом N 3, ТОВ "Акона", ТОВ "Ібіс Телеком", що підтверджується наявними у справі копіями договорів, актів виконаних робіт, накладних.

Встановивши факт дійсних витрат позивача на придбання послуг, підтвердження їх документами первинного бухгалтерського обліку, зокрема, платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів продавцю, а також факт використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 5.1, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), для включення позивачем в декларації за I квартал 2000 року до складу валових витрат 104.861,11 грн., сплачених ПП "Шелтон" у ціні придбання.

Встановлений судом факт підтвердження витрат позивача в зазначеній сумі платіжними документами спростовує доводи касаційної скарги про порушення судом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

З огляду на викладене касаційна скарга в частині, що стосується висновків постанови суду апеляційної інстанції про недійсність податкового повідомлення-рішення від 07.05.2000 р. про визначення ТОВ "Про-Студіо" податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 39.322,91 грн., задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними.

Вимоги до змісту податкової накладної, що видається покупцю платником податку - продавцем, встановлені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

Пунктами 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. N 165 ( z0233-97 ), передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, які підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку, продавця.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.07.2001 р. у цивільній справі N 2-1446/01 р. визнані недійсними державна реєстрація та реєстрація як платника податку на додану вартість ПП "Шелтон" з 26.11.99 р. та з 08.12.99 р. відповідно.

Рішенням Радянського місцевого суду м. Києва від 17.09.2001 р. у цивільній справі N 2-3096 за 2001 рік визнані недійсними державна реєстрація та реєстрація як платника податку на додану вартість ПП "Еталон-С" з 24.01.2000 р. та з 01.02.2000 р. відповідно.

Відповідно до частини 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо встановлених судом фактів, які мають значення для вирішення спору.

Встановлені рішеннями судів з вищезазначених цивільних справ, які набрали законної сили, фактів державної реєстрації ПП "Шелтон" та ПП "Еталон-С" особами, що не мали наміру здійснювати підприємницьку діяльність, та здійснення останньої від імені цих підприємств особами, які не мали на це законних підстав, в тому числі і на виписування від імені цих підприємств податкових накладних, свідчать про невідповідність податкових накладних ПП "Шелтон" і ПП "Еталон-С", на підставі яких позивач включив в лютому та березні 2000 року до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 25648,46 грн., вимогам підпунктів 7.2.1 та 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ).

З огляду на зазначене включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 25648,46 грн. на підставі вказаних накладних суперечить положенням підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті Закону ( 168/97-ВР ), згідно якої не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Неправильне застосування судами попередніх інстанцій зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) призвело до помилкового висновку про наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.05.2002 р. про визначення ТОВ "Про-Студіо" податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 32.060,58 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) постановлені у справі судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з відмовою в задоволенні позову у відповідній частині позовних вимог з наведених вище підстав.

Враховуючи результати касаційного перегляду справи, підлягають перерозподілу судові витрати у справі.

Керуючись ст.ст. 49, 111-5, 111-7, п.п. 1, 2 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2004 р. в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.05.2002 р. про визначення ТОВ "Рекламно-продюсерське агентство "Про-Студіо" податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 32.060,58 грн.

В позові ТОВ "Рекламно-продюсерське агентство "Про-Студіо" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 07.05.2002 р. про визначення податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 32060,58 грн. відмовити.

Стягнути з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (04107 м. Київ, вул. Багговутівська, 26, рахунок N 35228002000711 в УДК у м. Києві МФО 820019 код 26088877) на користь ТОВ "Рекламно-продюсерське агентство "Про-Студіо" (01042, м. Київ, вул. Дорожицька, 10, рахунок 26006169185001 в РЦ КБ "Приватбанк", МФО 320649) 101,50 грн. (сто одну гривню 50 коп.) судових витрат.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2004 р. залишити без змін.