Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2007 Справа N 5/164

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2007

у справі господарського суду Чернівецької області

за позовом Обласного державного комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа"

до Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області

про стягнення 66017,70 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Турик І.М. - дов. N 1215 від 20.09.2006

від відповідача: Якубенко В.М. - дов. N 09/1259 від 03.07.2007

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.10.2006 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області на користь Обласного державного комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа" - 3% річних 22 грн. 75 коп., інфляційні 20 грн. 10 коп., пеню 136 грн. 50 коп., державне мито 46 грн. 21 коп., витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу 8 грн. 26 коп.

В частині стягнення 4193 грн. 86 коп. провадження у справі припинено за відсутності предмету спору між сторонами.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.2007 рішення господарського суду Чернівецької області від 18.10.2006 в частині стягнення з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області на користь ОДКП "Чернівціоблтепломережа" - 3% річних 22 грн. 75 коп., інфляційних - 20 грн. 10 коп., пені - 136 грн. 50 коп., державного мита - 46 грн. 21 коп., витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу - 8 грн. 26 коп. та в частині відмови решті позову - скасовано. Прийнято в цій частині вимог нове рішення, яким стягнуто з Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області на користь МКП "Чернівцітеплокомуненерго" - 58141,32 грн. боргу, 2691,07 грн. пені, 566,54 грн. інфляційних, 429,91 грн. річних, 660,18 грн. держмита та 118 грн. інформаційно-технічних витрат.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що пунктом 4.2.3 договору N 2 про постачання теплової енергії від 23.05.2001 передбачено, що позивач зобов'язаний повідомляти відповідача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів. Рішення обласної ради N 188-23/05 від 25.11.2005 "Про затвердження розмірів тарифів на послуги теплопостачання" опубліковано в газеті "Буковинське віче" від 30.11.2005 з дотриманням ст. 32 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" ( 539/97-ВР ).

Не погоджуючись з постановою Кельменецька районна державна адміністрація Чернівецької області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати посилаючись на те, що судом порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 525, 526, Цивільного кодексу України ( 435-15 ), ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ), ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарським судом встановлено, що 23.05.2001 між Обласним державним комунальним підприємством "Чернівціоблтепломережа", як енергопостачальною організацією та Кельменецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області, як споживачем було укладено договір N 2 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Згідно з підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. вказаного договору відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

В додатку N 1 до договору, сторони погодили тариф за 1 кв. м теплоресурсу - 3,07 грн.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.

Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Чернівецька обласна рада опублікувала в газеті "Буковинське Віче" від 30.11.2005 за N 90 своє рішення "Про затвердження розмірів тарифів на послуги теплопостачання" від 25.11.2005 N 188-23/05, однак, як встановлено господарським судом, ця обставина не свідчить про виконання енергопостачальною організацією свого обов'язку про повідомлення споживачів про зміну тарифів.

Отже, зміна тарифу не відбулась в рамках договірних правовідносин між сторонами, у зв'язку з чим відповідач правомірно у відповідності до договору та встановленого тарифу (3,07 грн.) сплачував за спожиту теплову енергію в січні - квітні 2006 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а як зазначалося вище, відповідач у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії.

Після порушення господарським судом провадження у справі, відповідач згідно платіжного доручення N 7 від 02.08.2006 сплатив боргу в сумі 4193,86 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) позивач нарахував відповідачу на суму заявленої до стягнення боргу - інфляційні 566,54 грн., 3% річних - 424,91 грн., та згідно п. 7.2.3 договору - пеню 2691,07 грн.

Отже, господарський суд правомірно дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% - 22,75 грн., інфляційних - 20,10 грн., - пені 136,50 грн.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Львівського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Чернівецької області як законне та обґрунтоване, залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 15.02.2007 Львівського апеляційного господарського суду зі справи N 5/164 скасувати.

Рішення від 18.10.2006 господарського суду Чернівецької області з даної справи залишити без змін.

Доручити господарському суду Чернівецької області видати відповідні накази з урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ).

Головуючий В.С.Божок

Судді Т.Ф.Костенко Г.П.Коробенко