Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2005 Справа N 16/155-04

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Удовиченка О.С.

суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Бур'янової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.05

у справі N 16/155-04 господарського суду Сумської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка"

до Недригайлівського районного центру зайнятості Роменської міжрайонної державної податкової інспекції

про спонукання виконати певні дії

та зустрічним позовом Недригайлівського районного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка"

про стягнення суми

за участю представників від:

позивача Косенко В.І. (дов. від 25.04.05)

відповідача Циганенко Л.В. (дов. від 25.01.05)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання Недригайлівського районного центру зайнятості вчинити дію по списанню заборгованості, а Роменську міжрайонну державну податкову інспекцію прийняти рішення по списанню заборгованості до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 38417,67 грн.

По зустрічному позову Недригайлівський районний центр зайнятості просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" борг по сплаті страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття в сумі 40572,54 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.10.2004 р. у справі відмовлено у позові щодо спонукання до списання безнадійного боргу та задоволено зустрічний позов про стягнення 40572,54 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що згідно Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) внески на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття не входять в систему оподаткування, тобто не є податковим боргом, не є одним із видів збору відповідно до зазначеного Закону, а отже не підлягають списанню як безнадійний податковий борг.

Щодо стягнення страхових внесків, то суд зробив висновок, що згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) платниками внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття є роботодавці та застраховані особи. Сума заборгованості зі сплати страхових внесків підтверджується розрахунковою відомістю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2005 р. рішення господарського суду Сумської області від 21.10.2004 р. залишене без змін з тих же мотивів.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України агрофірма "Хоружівка" просить скасувати оскаржувані судові акти та ухвалити нове рішення.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що ні господарський суд Сумської області, ні Харківський апеляційний господарський суд не дослідили та не надали правової оцінки платіжним дорученням, що підтверджують перерахування внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові акти - скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до преамбули Закону України N 2181 ( 2181-14 ) (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20.02.2003 р. ( 550-15 ) даний Закон є спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплата пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) до числа контролюючих органів віднесено органи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах компетенції цих органів, встановленої законом.

З часу набрання чинності Закону України від 20.02.2003 р. N 550-IV ( 550-15 ) не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону України N 2181 ( 2181-14 ), а на погашення зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поширюється дія Закону N 2181.

Підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 ст. 18 Закону України N 2181 ( 2181-14 ) та підпунктом 1.5 пункту 1 Порядку списання безнадійного податкового боргу ( z0016-02 ) віднесено до виключної компетенції податкових органів.

Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 Порядку ( z0016-02 ), безнадійним податковим боргом є податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад, стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо) тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань.

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України щодо настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Порядку ( z0016-02 ) у випадках, передбачених підпунктом 3.4 цього Порядку платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати платник податків. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених в пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.

Згідно з підпунктом 5.2 пункту 5 Порядку ( z0016-02 ) за результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючий орган регіонального рівня (якщо цей контролюючий орган не є податковим), звертається до податкового органу за місцем реєстрації платника податків або за місцем обліку такого податкового боргу. До звернення додаються:

- довідка про наявність безнадійного податкового боргу, яку оформлено на бланку відповідного контролюючого органу за формою згідно з додатком N 1 ( z0016-02 ), у довідці обов'язково вказується дата виникнення безнадійного податкового боргу;

- копії документів, згідно з якими податковий борг визнано безнадійним.

Отже, чинне законодавство встановлює певну послідовність дій контролюючого органу, спрямованих на списання заборгованості.

У розгляді даного спору суду належало з'ясувати причину, з якої відповідачем не було виконано вимог позивача: чи приймалося рішення про відмову (якщо так, то з яких підстав) або мала місце бездіяльність контролюючого органу. Встановлені конкретні причини мали бути перевірені на предмет правомірності дій відповідача. Ці обставини господарськими судами першої та апеляційної інстанції з'ясовані не були, тоді, як саме від них залежить як визнання прав позивача, так і обрання способу їх захисту.

Зокрема, встановлено, що зверненню контролюючого органу до податкового органу з приводу списання податкової заборгованості передує прийняття рішення контролюючим органом про дату виникнення безнадійного боргу та його розмір. Суду належить розглянути питання про спонукання відповідача до вжиття дій щодо розгляду звернення позивача з приводу списання безнадійного боргу.

Також господарськими судами не було досліджено питання щодо часу (періоду) виникнення боргу зі сплати страхових внесків (на списанні якого наполягав позивач) та його розміру.

За таких обставин попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 Кодексу стосовно повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111-10 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.

Касаційна інстанція, відповідно до частини другої статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені у цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хоружівка" від 03.03.2005 задовольнити частково. Рішення господарського суду Сумської області від 21.10.2004 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2005 у справі N 16/155-04 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.