Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2005 Справа N А-42/269-04

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С. - (доповідача у справі),

суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2004

у справі N А-42/269-04 господарського суду Харківської області

за позовом Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека N 268"

до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін від:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2004 (суддя Яризько В.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2004 (головуючий - суддя Карбань І.С., судді - Твердохліб А.Ф., Шутенко І.А.), позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 26.04.2004 р. N 0000622330/0.

Не погоджуючись з постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить постанову Харківського апеляційного господарського суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову, яка відповідає вимогам діючого законодавства і обставинам справи, залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Учасники процесу не скористалися процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну перевірку КП охорони здоров'я "Центральна районна аптека N 268" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2001 р. по 31.12.2003 р., за результатами якої складено акт N 326/23-04594509.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення N 0000622330/0 від 26.04.2004 р. про визначення податкового зобов'язання позивача за платежем - штрафні санкції у сумі 7596,65 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В межах процедури апеляційного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що позивачем порушено п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг з підготовки провізорів-інтернів за готівку в сумі 1500 грн.; непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій при наданні послуг суборенди за готівку в сумі 19,33 грн.

Місцевим господарським судом було встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного провадження у справі, що у липні-грудні 2003 р. підприємство позивача надавало послуги із здійснення підвищення рівня практичної підготовки провізорів-інтернів для отримання ними кваліфікації провізора-спеціаліста загального профілю за рахунок коштів замовника протягом заочної частини інтернатури. Згідно договорів замовник (провізор-інтерн) вносить плату за підготовку у національній валюті України відповідно до встановленого порядку оплати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення готівкою до каси. Підприємством позивача були укладені договори з провізорами-інтернами Дибко О.В., Павловою Т.Ю., Мальованою М.В.

Вищевказані провізори-інтерни сплачували за послуги надані позивачем готівкою в касу підприємства, що оформлювалось прибутковими касовими ордерами, доданими до матеріалів справи, всього на суму 1500 грн. Також про отримання коштів робився запис в касову книгу підприємства, про що свідчать витяги з даної книги, а також не заперечується сторонами, і в той же день виручка здавалась до установи банку. При цьому позивачем дана операція не проводилась через реєстратор розрахункових операцій.

Крім того, позивач надавав послуги суборенди за готівку на загальну суму 19,33 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами N 2495 від 10.11.2003 р. на суму 9 грн., N 2666 від 09.12.2003 р. на суму 10,33 грн. Дані операції також не проводились через реєстратор розрахункових операцій.

Згідно ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. N 72 ( z0237-01 ), визначено, що готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; каса підприємства - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Згідно довідки головного управління статистики у Харківській області N 6350 Комунальне підприємство охорони здоров'я "Центральна районна аптека N 268" займається роздрібною та оптовою торгівлею фармацевтичними товарами та виробництвом фармацевтичних апаратів.

Як встановлено судами, позивач має зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (РРО), які використовує на торгових об'єктах. Через РРО позивач проводить операції,, пов'язані з виконанням основних видів діяльності. Також на підприємстві позивача є каса підприємства - окреме приміщення для прийому, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де працює касир і веде касову книгу підприємства. Через касу підприємства оприбутковуються кошти, які надходять від дрібнооптової торгівлі, а також інших позареалізаційних надходжень.

У відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ) позареалізаційні надходження - надходження від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного фонду, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

Виходячи зі змісту наведених норм, суди дійшли висновку, що кошти, отримані позивачем від провізорів-інтернів і за суборенду, відносяться до надходжень, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції, тобто до позареалізаційних надходжень. Дані позареалізаційні надходження були оприбутковані в касі належним чином у відповідності до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ( z0237-01 ).

З огляду на недоведеність факту порушення позивачем законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про неправомірність застосування штрафних санкцій в сумі 7596,65 грн.

Окрім того, штрафні санкції, нараховані відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), не можуть бути визначені сумою податкового зобов'язання в порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

Наведене спростовує доводи касаційної скарги відповідача щодо порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, постанова апеляційного господарського суду є такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2004 у справі N А-42/269-04 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова - без задоволення.