Про визнання договору недійсним

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2007 Справа N 15/258

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.05.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Т.Дроботової - головуючого, Н.Волковицької, Л.Рогач

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачів - Лисенка С.В. дов. від 28.12.06 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

на постанову від 11.12.2006 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі N 15/258 господарського суду Кіровоградської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія"

до Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлисаветградська транспортна кампанія" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" про визнання недійсними пунктів 3.1.2, 7.2, 7.3, 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1.7, 8.1.8 договору на постачання електричної енергії від 31.03.2005 року N З6К і пунктів 2.1, 2.2 угоди від 03.10.2005 року N 929-ш.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2006 року позов задоволено частково. Визнано недійсним пункти 2.1, 2.1 угоди про порядок погашення заборгованості від 03.10.2005 року N 929-ш та пункти 7.2, 7.3, 7.4, 8.1.7, 8.1.8 договору про постачання електричної енергії від 31.03.2005 року N 36К, укладеного між ВАТ "Кіровоградобленерго" його структурним підрозділом Кіровоградською філією та ТОВ "Єлисаветградська транспортна компанія". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що пункти 7.2, 7.3, 7.4, 8.1.7, 8.1.8 суперечать частині 2 статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ) пункти 7.5, 7.6, 7.7 договору від 31.03.2005 року N 36К стосуються усунення наслідків аварії у системах електропостачання і їх наявність в договорі не впливає на безпеку експлуатації електричних мереж як позивача, зокрема, так і інших споживачів електроенергії в цілому. Пункти 2.1, 2.2. угоди від 03.10.2005 року не відповідають пунктам 7.1, 7.5 розділу 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року N 28 ( z0417-96 ) (з наступними змінами та доповненнями), пункт 2.2 угоди пов'язаний з пунктом 2.1 угоди.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2006 року залишено без змін з тих же підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" до ВАТ "Кіровоградобленерго" про визнання договору про постачання електроенергії від 31.03.2005 року N 36К, укладеного між ВАТ "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський РЕМ та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія" недійсним в частині пунктів 7.2, 7.З, 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1.7, 8.1.8 відмовити повністю.

Свої доводи заявник обґрунтував тим, що судами не прийняті до уваги приписи частин 6-7 статті 179 Господарського кодексу України ( 436-15 ), Правил користування електроенергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.06.1996 року N 28 ( z0417-96 ) з наступними змінами та доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.04 року N 93 ( 93-2004-п ) "Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання".

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, а також правильність застосування господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору, що оспорюється в касаційному порядку є визнання недійсними пунктів 7.2, 7.3, 7.4, 8.1.7, 8.1.8 договору про постачання електроенергії від 31.03.2005 року N 36К, укладеного між ВАТ "Кіровоградобленерго" від імені якого діє Кіровоградський міський РЕМ та ТОВ "Єлисаветградська транспортна кампанія".

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в цій частині суди як першої так і апеляційної інстанції виходили з того, що зазначені пункти стосуються відключення споживача від електропостачання, що суперечить частині 2 статті 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ), згідно з якою забороняється відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення недоліків аварій у системах електропостачання.

Згідно статті 20 цього ж Закону ( 1914-15 ) тимчасове припинення або обмеження надання транспортних послуг може застосовуватися у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху ( 1306-2001-п ), Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса ( z0066-97 ) і Правилами технічної експлуатації метрополітену.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про недійсність зазначених пунктів договору оскільки згідно пункту 2 статті 20 Закону України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ) лише в умовах надзвичайного чи воєнного стану надання транспортних послуг може обмежуватися або припинятися, а мережа міського електричного транспорту скорочуватися.

Посилання заявника на незастосування судами Правил користування електроенергією затверджених постановою НКРЕ N 28 ( z0417-96 ) від 31.06.1996 року з наступними змінами та доповненнями та постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року N 93 ( 93-2004-п ) "Про затвердження Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання" не приймається касаційною інстанцією до уваги, оскільки відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України ( 436-15 ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України ( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України ( 436-15 ) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним повністю або частково.

Законом України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ) передбачена заборона відключення об'єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком певних випадків, перелічених у цьому Законі, до яких, як встановлено судами, підстави відключення та обмеження енергопостачання, передбачені оспорюваними пунктами договору не відносяться.

Крім того, як вбачається з Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ) Кабінету Міністрів України було доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Отже положення Правил користування електроенергією ( z0417-96 ) та Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їм електропостачання ( 93-2004-п ) повинні бути приведені у відповідність із Законом України "Про міський електричний транспорт" ( 1914-15 ).

Відповідно статті 4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

В решті касаційних вимог стосовно пунктів 7.5, 7.6, 7.7, про визнання яких недійсними рішенням господарського суду Кіровоградської області відмовлено, касатор не навів будь-яких доводів чому він не погоджується із таким рішенням.

Таким чином, враховуючи, що судами повно і всебічно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності та надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосовано норми діючого законодавства, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 року у справі N 15/258 господарського суду Кіровоградської області залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" без задоволення.

Головуючий Т.Дроботова

Судді Н.Волковицька Л.Рогач