Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2005 Справа N 2/248

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді - Кузьменка М.В.

суддів: Васищака І.М., Палій В.М.

за участю представників сторін

Н. Осеннікової (дов. від 20.12.04),

А. Савицького (дов. від 13.05.04),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

в особі Київської міської дирекції

на рішення від 3 вересня 2004 року господарського суду м. Києва та постанову від 27 жовтня 2004 року Київського апеляційного господарського суду

у справі N 2/248 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської дирекції до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

про стягнення 1 696 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 3 вересня 2004 року господарського суду м. Києва (суддя І. Домнічева), залишеним без змін постановою від 27 жовтня 2004 року Київського апеляційного господарського суду, позов з урахуванням збільшення вимог задоволено з мотивів невиконання зобов'язання, що виникло з договору.

Відповідач просить ухвалені судові акти скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 2, частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ), пункту 6 Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифи на виплату державних пенсій та грошової допомоги ( z0595-02 ), пункту 51 Правил користування місцевим телефонним зв'язком ( 385-97-п ) і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволені просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До господарського суду подано позов про стягнення грошових сум з підстав неналежного виконанням договірних зобов'язань за період з травня 2002 року по лютий 2004 року.

В процесі розгляду справи господарський суд здійснив заміну неналежного відповідача - Київську міську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" належним відповідачем - Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", а позивач збільшив розмір позовних вимог щодо стягнення основного боргу на суму 1 696,58 грн. за період з травня 2002 року по червень 2004 року.

Господарськими судами встановлено, що 1 квітня 1999 року між Центром обслуговування споживачів по продажу послуг Київської дирекції Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком", як підприємством зв'язку, та Київською міською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", як споживачем, було укладено договір N 1100018017 про надання послуг телефонного зв'язку, відповідно до умов якого підприємство зв'язку надає в користування номери телефонів та послуги електрозв'язку, а споживач сплачує плату за встановлення телефонів та вартість послуг, що надаються. Даний договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до розірвання.

Відповідно до пунктів 53 та 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених постановою від 22 квітня 1997 року N 385 ( 385-97-п ) Кабінету Міністрів України, послуги, які надаються підприємствами зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством; абонентна плата за користування телефоном, по часова оплата місцевих розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та за інші послуги, надані з використанням телефонного зв'язку, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду.

Пунктом 3.5 спірного договору передбачено, що абонементна плата вноситься до 20 числа наступного місяця, а за послуги електрозв'язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20 числа місяця, наступного після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця).

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати наданих позивачем послуг електрозв'язку, господарські суди правомірно стягнули основну заборгованість у розмірі 3 092,68 грн.

Пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ) у разі затримки плати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Отже, господарські суди дійшли правомірного висновку про стягнення пені у розмірі 12,94 грн.

Господарські суди обґрунтовано визнали безпідставними посилання відповідача на те, що позивач до нього мав застосувати тарифи, встановлені для бюджетних організацій, які затверджені наказом від 7 червня 2002 року N 120 ( z0595-02 ) Державного комітету зв'язку та інформатизації України, оскільки, пунктом 6 Граничних тарифів на основні послуги електрозв'язку та тарифів на виплату державних пенсій та грошової допомоги, які затверджені цим наказом із змінами, внесеними наказом від 5 квітня 2004 року N 69 ( z0641-04 ) Державного комітету зв'язку та інформатизації України передбачено, що тарифи, установлені для бюджетних організацій і підприємств, застосовуються на підставі довідки фінансових органів про повне фінансування організацій і підприємств за рахунок бюджетних коштів.

При цьому слід зазначити, що до переліку бюджетних організацій і підприємств, передбаченому пунктом 6 Граничних тарифів ( z0595-02 ), Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" не внесене.

Ствердження скаржника про незастосування господарськими судами до даних правовідносин вимог статті 2, частини 3 статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ( 540/97-ВР ) досліджувались господарським судом апеляційної інстанції та їм дана належна юридична оцінка. В матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач здійснював розповсюдження періодичних видань редакцій державних і комунальних періодичних видань, періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими колективами і журналістськими колективами, на які розповсюджується дія цього Закону, а також про те, що він надавав позивачу відповідні договори на розповсюдження вищевказаних періодичних видань.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), тому судовою колегією до уваги не приймаються.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Рішення від 3 вересня 2004 року господарського суду м. Києва та постанову від 27 жовтня 2004 року Київського апеляційного господарського суду у справі N 2/248 залишити без змін, а касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції без задоволення.