Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2005 Справа N А-8/6

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.06.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.

суддів Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

за участю представників сторін

позивача Раілко С.В. дов. від 22.03.2005 року

відповідача не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 08.07.2004 року

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"

до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську N 0004482600/0 від 13.08.03 року, яким позивачу визначено до сплати штраф у сумі 130000 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження. Позовні вимоги вмотивовані тим, що Державною податковою інспекцією 13.12.2001 року була надана згода на відчуження основних засобів, що перебувають у податковій заставі.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 01.04.2004 року позов відкритого акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" задовольнив, визнав недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську N 0004482600/0 від 13.08.2003 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 130000 грн. за відчуження активів, що перебувають у податковій заставі без згоди податкового органу. Рішення вмотивоване тим, що позивачем здійснено реалізацію майна на підставі попередньої згоди податкового органу від 13.12.2001 року за N 36101/24-205, а тому безпідставно застосовано штрафні санкції згідно підпункту 17.1.8 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ).

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 08.07.2004 року (судді Бойко С.М., Кузь В.Л., Давид Л.Л.) рішення господарського суду Івано-Франківської області залишив без змін з тих самих підстав.

Державна податкова інспекція у в місті Івано-Франківську звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" ( z0288-00 ), затв. наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року, статей 4, 105 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник не погоджується з висновком суду про наявність у позивача письмової згоди податкового органу на відчуження приміщення незавершеного будівництва чавунно-ливарного цеху від 13.12.2001 року, оскільки така згода надавалась на відчуження основних засобів. При цьому скаржник зауважує, що приміщення незавершеного будівництва чавунно-ливарного цеху не відноситься згідно чинного законодавства до основних засобів.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на позов.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду Івано-Франківської області та постанові Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську проведено тематичну перевірку позивача з питань дотримання вимог пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) за період з 21.12.2000 року по 01.07.2003 року, за результатами якої складено акт N 712/26-2/259-05782912 від 11.08.2003 року. В акті зазначено, що в порушення вимог пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Відкрите акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" без попередньої згоди Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську здійснило відчуження майна (приміщення незавершеного будівництва чавунно-ливарного цеху) за договором N 153/100-Д/ЗГ на суму 130000 грн., натомість дозвіл Державної податкової інспекції на реалізацію майна отримано 27.09.2002 року, тобто після його реалізації.

За висновками акта перевірки прийнято повідомлення-рішення від 13.08.03 року N 0004482600/0, яким позивачу визначено до сплати штраф у сумі 130000 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Крім того господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією було надано письмову згоду (N 36101/24-205 від 13.12.2001 року) на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі (основних засобів), яка не містить вказівок щодо конкретного майна, має загальний характер щодо усіх основних засобів позивача.

Відчуження позивачем основних засобів мало місце після такої згоди - згідно договору N 153/100-Д від 27.05.2002 року та акта прийому-передачі від 30.05.2002 року. Окрім того, право на здійснення самостійного продажу приміщення незавершеного будівництва чавунно-ливарного цеху підтверджено і дозволом податкової інспекції від 27.09.2002 року N 34704/24-205.

Для платників податків, активи якого перебувають в податковій заставі з метою захисту інтересів бюджету статтею 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) передбачений спеціальний порядок відчуження активів, що належать такому платнику. Він полягає в деякому обмеженні права щодо вільного розпорядження цими активами.

Зокрема, за приписами підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, зокрема купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав.

Отже для здійснення операції з відчуження спірного майна позивачу необхідно отримати дозвіл від державної податкової інспекції, як того вимагає пункт 8.6 статті 8 зазначеного Закону ( 2181-14 ).

Задовольняючи позовні вимоги, про визнання недійсним повідомлення-рішення Державної податкової інспекції, яким позивачу визначено до сплати штраф за самостійне відчуження активів, господарський суд Івано-Франківської області виходив із встановленого ним факту, а саме, що позивач отримав від Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську згоду від 13.12.2001 року за N 36101/24-205 на відчуження майна, яке перебуває у податковій застав, отже відсутні підстави вважати, що реалізація основних засобів була здійснена без згоди податкового органу і, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. Інших обмежень для реалізації майна, що знаходиться в податковій заставі Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) не передбачено. З огляду на зазначене Львівським апеляційним господарським судом були вірно застосовані приписи чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відносно до обставин справи які були встановлені місцевим судом та апеляційною інстанцією, а відтак у Вищого господарського суду України немає підстав для задоволення касаційної скарги позивача.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2004 року у справі N А-8/6 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську - без задоволення.