Тип: Постанова
№ 41/613
Дата: 06 липня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2004 Справа N 41/613
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.10.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянув касаційну скаргу Лікувально-оздоровчого комплексу "Дніпровські хвилі"
на постанову від 20.04.2004 Київського апеляційного господарського суду
у справі N 41/613
за позовом Лікувально-оздоровчого комплексу "Дніпровські хвилі"
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської Державної адміністрації.
про визнання постанов недійсними
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2004 р. у справі N 41/613 (суддя Пилипенко О.Є.) провадження в частині визнання недійсною Постанови N 70/1 від 27.08.2001 р. "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування" припинено, у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною Постанови N 70/1 від 28.08.2001 р. "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування" відмовлено.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у складі Гол. - Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Карася О.В., здійснюючи апеляційну перевірку в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 20.04.2004 рішення у справі залишила без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рішення та постанова у справі обґрунтовані тим, що фактично існує лише одна Постанова N 70/1 від 28.08.2001 р., так як Постанови N 70/1 від 27.08.2001 р. та N 70/1 від 28.08.2001 р. ідентичні за змістом, різниця лише в даті прийняття, яка викликана технічною помилкою, про що зазначено в листі відповідача N 738/08 від 30.08.2001; постанова винесена на виконання та у відповідності з вимогами чинного законодавства, підстав для визнання її недійсною не існує.
Лікувально-оздоровчий комплекс "Дніпровські хвилі" з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в зв'язку з чим звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що за його переконанням відповідач виніс спірну постанову з порушенням вимог чинного законодавства, у відповідача відсутні повноваження накладати штрафи.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому засіданні і зазначає таке.
Згідно п. 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації N 2624 від 05.12.2001 "Про надання дозволу Дитячому лікувально-оздоровчому комплексу "Дніпровські хвилі" позивачу дозволяється здійснити будівництво лікувально-оздоровчого комплексу, лазні сухого пару, котельні з підземним сховищем дизпалива, дизельної електростанції, каналізаційної насосної станції з блоком очищення стічних вод і біоплато, водонапірної вежі, пожежного водозабору, спортмайданчиків, автостоянки та малих архітектурних форм на території Дитячого лікувально-оздоровчого комплексу "Дніпровські хвилі", що межує з територією парку "Дружби народів" та урізом р. Дніпро у Деснянському районі міста Києва.
Судами першої та апеляційної інстанцій достеменно встановлено, що замовником об'єкту проектування є Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс "Дніпровські хвилі, дозвіл на виконання будівельних робіт N 0069 - Дс/Р позивачем був отриманий 06.12.2001, що свідчить про відповідність висновку суду про порушення позивачем вимог ст. 29 Закону України "Про планування і забудову території" ( 1699-14 ) та п.п. 1 п. 4 Положення "Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт" ( z0945-00 ), згідно яких до виконання зазначених робіт замовник - позивач у справі, повинен отримати відповідне рішення виконавчих органів, розробити проектну документацію, погодити її з державними наглядовими органами та отримати позитивний висновок Комплексної державної експертизи. Тільки після цього необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в органах виконавчої влади Київської міської державної адміністрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ) підприємства, установи їх об'єднання, незалежно від форм власності, які здійснюють роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, за проведення зазначених робіт без дозволу на їх виконання несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% вартості цих робіт.
Пунктом 2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. N 225 ( 225-93-п ) "Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють:
Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) у складі Держкоммістобудування, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах.
Пунктом 4 зазначеного Положення ( 225-93-п ) Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи у відповідності з чинним законодавством.
Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, на момент винесення спірної діяло на підставі Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації, яке затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.01.2000 р. N 8.
Згідно п. 1 вказаного Положення Управління держархбудконтролю є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, який, відповідно до законодавства, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль на території м. Києва. Пункт 3 цього Положення надає відповідачеві право складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) виконавчі органи міських рад поряд з власними (самоврядними) повноваженнями, наділені делегованими повноваженнями. Делеговані повноваження - це повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад (ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування").
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, наступні делеговані повноваження:
- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством;
- організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів;
- здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної і документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу;
- здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів тощо.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження (ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2000 р. N 733 ( 733-2000-п ) було затверджено Примірний перелік управлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації. Зазначений перелік містить Управління державного архітектурно-будівельного контролю.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що Управління державного архітектурно-будівельного контролю є органом, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль на території міста Києва на підставі делегованих йому повноважень органів виконавчої влади та здійснює функції інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві.
Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської державної адміністрації, затверджене Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.01.2000 р. N 8, на момент притягнення позивача до відповідальності було чинним, відповідач діяв на підставі чинного законодавства та в межах своєї компетенції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності посилання позивача на те, що Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації не було зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції в порушення Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" ( 493/92 ). Відповідно до вказаного Указу державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації визначає обсяг делегованих вказаному органу повноважень, не встановлюючи, не змінюючи та не припиняючи при цьому норм права, які б регулювали зазначену сферу суспільних відносин.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку щодо відповідності рішення та постанови у справі вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10, 111-11, ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 20.04.2004 у справі господарського суду м. Києва N 41/613 залишити без змін, а касаційну скаргу Лікувально-оздоровчого комплексу "Дніпровські хвилі" - без задоволення.