Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2004 Справа N 7/532

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 03.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Удовиченко О.С.,

Суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу Заводського районного відділу ПФУ у м. Миколаїв

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року

у справі N 7/532

за позовом Заводського районного відділу ПФУ у м. Миколаїв

до ДП "Будівельне управління N 3" ВАТ Транспортного будівництва "Одестрансбуд"

про стягнення 187704,37 грн.,

За участю представників сторін

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.01.2004 року (суддя Васильєва Л.І.) позов управління ПФУ задоволено, стягнуто з відповідача 144492,83 грн. пені та 4124,06 грн. штрафних санкцій. Суд в обгрунтування свого рішення посилається на те, що відповідач не сплатив узгоджене податкове зобов'язання у строки, передбачені п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181 ( 2181-14 ) від 21.12.2000 р. із змінами (далі по тексту - Закон України). Крім цього, господарський суд, приймаючи рішення послався на те, що позивач відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) правомірно звернувся з позовом, оскільки право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 21.01.2004 року скасовано, в позові відмовлено на підставі того, що відповідно до п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону України ( 2181-14 ) органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року, а рішення господарського суду Миколаївської області від 21.01.2004 року залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, а саме ч. 2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ), п.1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій" ( 3018-14 ) та ст.ст. 3, 5, 6 Закону України ( 2181-14 ).

У відзиві відповідач заперечує проти доводів викладених в касаційній скарзі заявника, вважає їх безпідставними і просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 27.11.2003 року управління ПФУ у м. Миколаїв звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ДП "Будівельне управління N 3" ВАТ Транспортного будівництва "Одестрансбуд" про стягнення 187704,37 грн. податкового боргу.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що згідно з п.п. 2.1.2 ст. 2 Закону України ( 2181-14 ) органи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 ст. 2 Закону України ( 2181-14 ) до компетенції контролюючих органів віднесено право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.п. 2.3.1 ст. 2 Закону України ( 2181-14 ) органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Крім того, у відповідності з п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України ( 2181-14 ), якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Частина 2 ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлює, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановленою Конституцією межах і відповідно до Законів України.

Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року N 121/2001 ( 121/2001 ), Пенсійний фонд України є органом державної виконавчої влади.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом апеляційної інстанції дана оцінка фактичним обставинам у справі, доводам та запереченням сторін, а висновки суду відповідають нормам чинного законодавства.

За таких обставин, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року якою апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 21.01.2004 року скасовано та в позові відмовлено є такою, що відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заводського районного відділу ПФУ у м. Миколаїв залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 року залишити без змін.