Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2006 Справа N 15/465-05

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.08.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дерепи В.І.

суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.06

у справі N 15/465-05 господарського суду Харківської області

за позовом Державного комунального підприємство каналізаційного господарства "Харківкомунчистовод"

до Акціонерної компанії "Харківобленерго"

про стягнення 216481,91 грн.

за участю представників від:

позивача - Суркова Л.П. (дов. від 08.11.05)

відповідача - Солдатенко А.М. (дов. від 07.07.05)

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 2718,65 грн. основного боргу, 32430,55 грн. пені, 272,05 грн. інфляційних втрат, 116750,34 грн. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.05 у позові відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.05, рішення місцевого господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на користь Державного комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" стягнуто 2718,65 основного боргу, 272,05 грн. індексу інфляції, 340,05 витрат по сплаті держмита та 118 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення пені позов залишено без розгляду; в частині стягнення 19952,14 грн. боргу провадження по справі припинено, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.09.05 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.06.05 в частині відмови в позові скасовано та передано справу в цій частині на розгляд до господарського суду Харківської області, в іншій частині постанову залишено без змін.

Під час нового розгляду господарським судом Харківської області розглядалася лише вимога про стягнення боргу за перевищення ДВП в розмірі 116750 грн. 34 коп.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.05 (суддя Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Афанасьєва В.В., суддів: Бухана А.І., Шевель О.В.), позовні вимоги задоволені: з відповідача на користь позивача стягнуто 116750,34 грн. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП, 918 грн. держмита та 63,72 грн. судових витрат. Судові акти мотивовані тим, що відсутність досудового регулювання спору не може бути підставою для відмови в позові.

Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем при пред'явленні позову не було дотримано порядку досудового регулювання спору, передбаченого Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України ( z0403-02 ) та у каналізаційну мережу м. Харкова. Також, на думку відповідача, позивачем не надано доказів пред'явлення відповідачу результатів відбору проб та вимог про оплату у встановлені законом терміни.

Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.06.00 між позивачем та відповідачем був укладений договір N 5785/03-А-2 на приймання стічних вод, згідно якого, позивач зобов'язався надати послуги відповідачу по прийому стічних вод, а відповідач - здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами.

Відповідно до п. 1.3 вказаного договору, правовідносини між сторонами також регулювалися Наказом Держжилкомунгоспу України N 80 ( v0080303-92 ) від 30.12.92 та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України. В подальшому зазначений наказ був змінений, і на час вирішення спору діяла Інструкція про встановлення та стягнення оплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів України (затверджена наказом Держжитлокомунгоспу від 19.02.02 N 37 ( z0402-02 ).

Згідно п. 3.4 договору, відповідач скидає стічні води, якісні показники яких повинні не перевищувати встановлених "Правилами" ( z0403-02 ) допустимих показників забруднень (ДВП). В разі скиду стічних вод з перевищенням ДВП плата за них проводиться по підвищеному тарифу згідно п. 7.1 "Правил".

Судами встановлений факт скиду стічних вод з перевищенням ДВП, в зв'язку з чим визнано правомірним нарахування позивачем оплати по підвищеному тарифу за період листопад 2002, листопад 2003, вересень 2004 на загальну суму 116 750,34 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій, оскільки вона відповідає принципам законності та справедливості, а також приписам тих нормативних актів, якими регулюються відносини між сторонами, відповідно до укладеного між ними договору N 5785/03-А-2.

Посилання скаржника на недотримання позивачем вимог пункту 7.1 "Правил" ( z0403-02 ), яким передбачений досудовий порядок врегулювання спору шляхом направлення претензії, не беруться до уваги господарським судом касаційної інстанції, оскільки вони суперечать ст. 55 та ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ). В той же час, як встановлено судами, дані порушення позивача (щодо порушення порядку досудового регулювання) не є такими, що унеможливлюють виконання обов'язків відповідачем.

Що стосується посилання відповідача на наявність висновків трьох незалежних експертиз - колегія суддів вважає, що такі посилання не можуть прийматися судом як доказ, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, такі висновки стосуються іншого, не спірного періоду.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову Харківського апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.06 у справі N 15/465-05 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.Дерепа

Судді Б.Грек Л.Стратієнко