Про визнання недійсним розпорядження відповідача щодо відміни реєстраційних документів на морський транспортний засіб та зобов'язання відповідача відновити запис у Державному судновому реєстрі України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2008 Справа N 3/360

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.02.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Овечкіна В.Е.

суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Товаченко О.В.

третіх осіб: Костенко В.М., Товаченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного комітету рибного господарства України

на постанову від 11.10.2007 Київського апеляційного господарського суду

у справі N 3/360

за позовом ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія"

до Державного комітету рибного господарства України

треті особи:

- Інспекція головного державного реєстратора флоту України,

- ДП "Морська адміністрація Іллічівського морського рибного порту",

- ДП "Контора капітана Севастопольського морського рибного порту",

- ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства"

про визнання недійсним розпорядження відповідача від 11.07.2007 N 1-8-16/1843 щодо відміни реєстраційних документів на морський транспортний засіб та зобов'язання відповідача відновити запис у Державному судновому реєстрі України ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2007 (суддя Сівакова В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 (судді: Андрієнко В.В., Малетич М.М., Студенець В.І.), з метою забезпечення позову заборонено відповідачу та будь-якій іншій особі вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією, внесенням змін до Державного суднового реєстру України, які стосуються морського транспортного засобу БАТМ "Київська Русь" (рік побудови 1983, ідентифікаційний номер ІМО 8138695, порт приписки - Іллічівський морський рибний порт).

Державний комітет рибного господарства України в поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, в задоволенні клопотання ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надана оцінка тим обставинам, що в результаті проведеного службового розслідування був встановлений факт порушення капітаном Іллічівського морського рибного порту ст. 32 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) та п. 1.2 Положення про капітана морського рибного порту (затверджено наказом Державного комітету рибного господарства України від 24 вересня 1998 року N 130 ( z0654-98 ) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 1998 р. за N 654/3094) шляхом видачі особі, яка не мала на це права, свідоцтва про право плавання під державним прапором України та свідоцтва про право власності на БАТМ "Київська Русь", а також постанові у справі N 32/205 Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2006, якою визнано незаконним наказ Державного комітету рибного господарства України N 207 від 07.12.2002 в частині передачі морського транспортного засобу БАТМ "Григорій Ковтун" ("Київська Русь") з балансу ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства" на баланс ДП "Севастопольська рибодобувна компанія" (ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія") та зобов'язано ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" повернути ДП "Севастопольське управління океанічного риболовства" вказаний морський транспортний засіб.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників відповідача і третіх осіб, дійшла висновку, що оскаржувані ухвала та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу про забезпечення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що в обгрунтування позовних вимог ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" стверджує, що воно є власником судна БАТМ "Київська Русь", реєстраційні документи знаходяться у нього на зберіганні, у встановленому порядку не скасовані та не визнані недійсними. З копії листа капітана Іллічівського морського рибного порту від 16.07.2007 вбачається, що він не тільки здійснив скасування попередньої реєстрації судна, але і скерував документи до капітана Севастопольського морського рибного порту, що свідчить про наміри третіх осіб здійснити перереєстрацію судна БАТМ "Київська Русь". Тобто існує очевидна загроза заподіяння шкоди правам та майновим інтересам позивача до прийняття рішення по справі, оскільки наявність двох взаємовиключних комплектів реєстраційних документів за нормами міжнародного морського права означає арешт судна в будь-якому іноземному порту.

Колегія погоджується з висновком суду з огляду на таке.

На спірні процесуальні правовідносини, які склалися навколо вжиття заходів забезпечення при вирішенні даного спору, поширюється дія ст.ст. 66-68 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), що не заперечується скаржником. Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову може бути винесена на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Предметом даного немайнового спору є визнання недійсним розпорядження відповідача від 11.07.2007 N 1-8-16/1843 щодо відміни реєстраційних документів на морський транспортний засіб БАТМ "Київська Русь", а тому суд обгрунтовано дійшов висновку про наявність достатніх підстав для вжиття такого заходу до забезпечення позову як заборона відповідачу вчиняти дії, які по суті спрямовані на виконання оспорюваного розпорядження та пов'язані з можливою перереєстрацією вказаного судна на інших осіб, оскільки такі заходи оптимально узгоджуються з предметом даного спору.

Таким чином, ухвалою суду першої інстанції відповідачу заборонено вчиняти юридично значимі дії, які стали можливими лише після видачі відповідачем оспорюваного розпорядження від 11.07.2007 N 1-8-16/1843, яким скасовано реєстраційні документи ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" на морський транспортний засіб БАТМ "Київська Русь".

Наведене вище свідчить про правильне застосування судом ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.

Отже, вжиті судом заходи до забезпечення позову є співрозмірними та адекватними сутності позовних вимог і не виходять за їх межі.

Водночас колегія відхиляє викладені в касаційній скарзі заперечення відповідача, які зводяться виключно до оцінки правомірності видачі позивачу свідоцтва про право власності на БАТМ "Київська Русь", оскільки такі питання можуть розглядатися лише при вирішенні даного спору по суті, а не в рамках вжиття судом заходів до забезпечення позову.

З цих же підстав фактичні обставини, встановлені судовими рішеннями по справі N 32/205, можуть оцінюватися при вирішенні по суті спору у справі N 3/360, а не в межах оскарження ухвали про забезпечення позову.

Окрім того, колегією не вбачається підстав для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, оскільки господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинилися до застосування заходів забезпечення позову.

В даному випадку такі підстави відсутні, а касаційна скарга не містить жодних посилань з цього приводу.

Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція дійшла висновку про правомірність застосування судом норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних ухвали і постанови та відсутність підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2007 у справі N 3/360 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного комітету рибного господарства України - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді Є.Чернов В.Цвігун