Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02.12.2003 Справа N 03/319

Верховний Суд України на засіданні суддів Судової палати у господарських справах розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Вищого господарського суду України від 8 вересня 2003 року у справі за позовом підприємства до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19 листопада 2002 року та від 5 грудня 2002 року.

10 лютого 2003 року підприємство звернулося з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Заявлена позовна вимога мотивована тим, що податкові повідомлення-рішення ДПІ не відповідають вимогам підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон про ПДВ), згідно з яким операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, звільняються від оподаткування ПДВ, пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 і підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

Заявою від 27 лютого 2003 року позивач доповнив позовні вимоги та просив також визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 6 лютого 2003 року.

ДПІ позов не визнала. Вона вважала, що відповідно до Закону України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) будь-який етиловий спирт є підакцизним товаром, а тому згідно з пунктом 5.6 статті 5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з ним не звільняються від оподаткування ПДВ.

Рішенням від 3 березня 2003 року позов задоволено. Судове рішення обгрунтовано тим, що поняття "спирт етиловий" та "спирт етиловий медичний" не є тотожними, поза-як останній є лікарським засобом і тому не є підакцизним товаром.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 9 червня 2003 року зазначене судове рішення змінено, позов задоволений частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в частині донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій, а в решті позову відмовлено.

За касаційною скаргою підприємства Вищий господарський суд України постановою від 8 вересня 2003 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, а рішення суду першої інстанції залишив без змін. Постанова обгрунтована тим, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що спирт етиловий медичний не є підакцизним товаром, і як лікарський засіб звільнений від оподаткування ПДВ.

Інспекція просить постанову Вищого господарського суду України скасувати, мотивуючи касаційну скаргу виявленням факту різного застосування Вищим господарським судом України положень Законів України "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ), про ПДВ ( 168/97-ВР ), "Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 вересня 2003 року залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову і визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ:

- від 19 листопада 2002 року (зобов'язання з ПДВ в сумі 516277 грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);

- від 19 листопада 2002 року (зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.);

- від 5 грудня 2002 року (зобов'язання з ПДВ в сумі 516277 грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);

- від 5 грудня 2002 року (зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.);

- від 6 лютого 2003 року (зобов'язання з ПДВ в сумі 516277 грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);

- від 6 лютого 2003 року (зобов'язання з податку на прибуток в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.).

ДПІ оскаржила зазначену постанову до Верховного Суду України лише в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо ПДВ, мотивуючи касаційну скаргу доводами про те, що ВГСУ і господарський суд АРК дійшли помилкового висновку про те, що "спирт етиловий медичний" є лікарським засобом, а відтак операції з його реалізації аптечними установами звільнені від ПДВ. На її думку, відповідно до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ), спирт етиловий незалежно від цілей його використання є підакцизним товаром, а тому відповідно до пункту 5.6 статті 5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з його реалізації підлягають оподаткуванню ПДВ.

Наведені інспекцією доводи суперечать положенням Законів України "Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР ), про ПДВ ( 168/97-ВР ), "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) та Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) державна політика у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів здійснюється, зокрема, шляхом встановлення податкових пільг.

Згідно з підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами, звільняються від оподаткування ПДВ. Відповідно до пункту 5.6 статті 5 цього Закону зазначене звільнення не поширюється на підакцизні товари.

Спирт етиловий може використовуватися як для виготовлення підакцизних товарів (алкогольних напоїв), так і для виготовлення непідакцизних товарів (ліків). Тому спирт етиловий, що зареєстрований у встановленому порядку як лікарський засіб і внесений до Державного реєстру лікарських засобів України, не є підакцизним товаром у розумінні статті 3 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ). Відповідно до частини 1 зазначеної статті цього Закону ставки акцизного збору встановлюються з спирту етилового, що реалізується виробниками установам охорони здоров'я виключно для наведених в ній цілей, а саме: для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень, а не з реалізації спирту етилового медичного як лікарського засобу в роздрібній торгівлі через аптечні установи.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі ліцензії позивач здійснював підприємницьку діяльність з торгівлі лікарськими засобами, зокрема, роздрібну торгівлю в аптечній установі спиртом етиловим медичним, який був зареєстрований як самостійний лікарський засіб (реєстраційне посвідчення Міністерства охорони здоров'я України N P.1299/01305 від 23 грудня 1999 року; N P197/226/19 від 17 липня 2002 року) і внесений до Державного реєстру лікарських засобів України. Відтак вони дійшли правильного висновку про те, що спирт етиловий медичний на дату виникнення спору не був підакцизним товаром і не підлягав оподаткуванню ПДВ. Тому оскаржена постанова Вищого господарського суду України про залишення без змін постанови апеляційного суду обгрунтована і законна.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Вищого господарського суду України від 8 вересня 2003 року залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.