Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2008 справа N 4/182

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.08.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйов О.В. - головуючий Полянський А.Г. Фролова Г.М.

розглянувши у відкритому Заступника прокурора Луганської судовому засіданні області Державного комітету України з касаційне подання державного матеріального резерву та касаційну скаргу

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року

у справі N 4/182 Господарського суду Луганської області

за позовом Прокурора м. Краснодону Луганської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля"

про стягнення суми

За участю представників сторін: від прокурора: Івченко О.А. посв. N 194 від позивача: Михайлець О.В. дов. від 04.12.2007 року від відповідача: Кініченко Б.В. дов. від 23.11.2007 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Краснодону Луганської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання відповідача Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля" повернути до державного матеріального резерву самовільно використані матеріальні цінності, а саме сталь крупносортна - 2,33 тонн, скріплення для рейок - 33,121 тонн, канат сталевий - 30,293 тонн, костилі колійні - 1,8 тонн, труби нафтопровідні електрозваренні - 117,584 тонн, труби водогазопровідні - 64,756 тонн, стрічка транспортерна - 1,5184 тонн, на загальну суму 626 239, 02 грн.

Позивачем було подано заяву про уточнення та зміну позовних вимог від 07.06.2007 року та про зменшення позовних вимоги від 10.09.07 року, які прийняті судом. Уточнені позовні вимоги стосувалися повернення до державного матеріального резерву самовільно використаних наступних матеріальних цінностей: бронекабель 0,138 км, кабелі шлангові і врубові 0,535 км, канати сталеві (трос) 22,956 тонн, сталь крупносортна 2,33 тонн, стрічка транспортерна армована сталевим тросом 1,5184 тис.м, труби вентиляційні 0,2 тис.м, труби зварні водогазопровідні 64,756 тонн, труби нафтопровідні електрозварні 117,584 тонн, а також стягнення з відповідача до Державного бюджету України штраф у розмірі 1 565 874,28 грн., пеню в сумі 18 962,09 грн., а всього 1 584 836,37 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.11.2007 року по справі N 4/182 (суддя Батюк Г.М.) позовні вимоги прокурора м. Краснодону Луганської області в інтересах держави в особі Державного комітету України з державного матеріального резерву позов задоволено повністю.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року по справі N 4/182 ( головуючий суддя Баннова Т.М., судді Бойченко К.І, Семендяєва І.В.) було задоволено апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Краснодонвугілля", рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2007 року скасовано, в позові відмовлено.

Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року по справі N 4/182, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції, рішення господарського суду Луганської області від 01.11.2007 року залишити без змін.

Заступник прокурора Луганської області також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року по справі N 4/182, в якому просить скасувати постанову апеляційної інстанції, рішення Господарського суду Луганської області від 01.11.2007 року залишити без змін.

В касаційній скарзі та поданні йдеться про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2008 року по справі N 4/182 було призначено до сумісного розгляду касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву та касаційне подання заступника прокурора Луганської області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року.

У відзиві на касаційну скаргу та касаційне подання відповідач проти доводів та вимог заявників заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ "Краснодонвугілля" як відповідальний зберігач матеріальних цінностей мобілізаційного резерву допустив самовільне відчуження матеріальних цінностей, що є підставою для застосування штрафних санкцій відповідно до Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ).

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" ( 51/97-ВР ) перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

У підтвердження закладення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на відповідальне зберігання до відповідача позивач посилається на номенклатуру накопичення матеріальних цінностей, що затверджена наказом Ворошиловградського державного виробничого об'єднання вугільної промисловості від 23.06.1988 року N 3сс "Про номенклатуру, розміри і строки накопичення матеріальних цінностей в мобілізаційному резерві на 1986 розрахунковий рік", відповідно до якої, за твердженням позивача, відповідачу було встановлено мобілізаційне завдання. Вказані посилання, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не були прийняті до уваги, оскільки номенклатура накопичення є державним замовленням та не може свідчити про фактичну кількість закладених до мобілізаційного резерву цінностей.

Відповідно до п. 10 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 року N 1129 ( 1129-97-п ), матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акту про їх прийняття, розміщення на місце постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку. Антологічна норма містилась і у Положенні про мобілізаційний резерв, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.1969, що діяла на момент затвердження номенклатури матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Акт про закладення ВАТ "Краснодонвугілля" матеріальних цінностей мобілізаційного резерву позивачем не надано. Згідно акта перевірки від 11.05.2007 року, складеного Контрольно-ревізійним відділом Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву, на який посилається позивач, облік матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на ВАТ "Краснодонвугілля" не ведеться. Всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) доказів передачі ВАТ "Краснодонвугілля" зобов'язань по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, їх кількості та найменування позивачем не надано.

Загальні положення про зберігання регулюються параграфом 1 глави 66 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Статтями 937 та 208 цього кодексу передбачено, що договір зберігання між юридичними особами укладається в письмовій формі.

Необхідність укладання договору зберігання матеріальних цінностей держрезерву визначено пунктом 4 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву ( 1129-97-п ), згідно з яким розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Державним комітетом України з державного матеріального резерву на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. Договір на розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву Державного комітету України з державного матеріального резерву з ВАТ "Краснодонвугілля" не укладений, що підтверджує акт Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву від 11.05.2007 року.

У зв'язку з вищесказаним, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що посилання позивача і прокурора на лист відповідача від 12.02.2007 року N 15/13, довідку за формою N 15 мр, звіти, акти перевірки Контрольно-ревізійного відділу у м. Краснодоні та Краснодонському районі від 27.10.2005 року N 160-21/77 та на акт Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву, як на доказ передачі ВАТ "Краснодонвугілля" матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) встановлення обставин, які не були встановлені судом першої або апеляційної інстанції, збирання доказів, переоцінка доказів не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Виходячи з обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, норм матеріального права були застосовані правильно, порушень процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови, допущено не було.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстави для скасування Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року в даному випадку відсутні, а тому касаційне подання заступника прокурора Луганської області та касаційна скарга Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), суд, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Заступника прокурора Луганської області та касаційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року по справі N 4/182 Господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя О.В.Муравйов

Судді А.Г.Полянський Г.М.Фролова