Про стягнення коштів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2007 Справа N 24/178

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.08.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді - Дерепи В.І.

суддів: Грека Б.М., Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дума"

на рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2006 року

у справі N 24/178

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дума"

про стягнення 7 009,84 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

відповідача - Штельмах О.С., Балацький С.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Віндор" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дума" про стягнення 7 009,84 грн. Рішенням господарського суду м. Києва від 30 травня 2006 року (суддя В.Смілянець) позов задоволено, зобов'язано відповідача підписати акт здачі-приймання робіт від 17.09.2004 року і стягнуто 7 009,84 грн. заборгованості.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Дума", посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме статей 43, 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), просить зазначений судовий акт скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Заслухавши представників відповідача, розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом м. Києва норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Рішення суду від 30.05.2006 року, що оскаржується, не відповідає цим вимогам, оскільки в рішенні не зазначені, зокрема, докази виготовлення ТОВ "Промислово-будівельна компанія "Віндор" продукції та її прийняття або неприйняття ТОВ "Дума", не вказано законодавство, яким керувався суд при прийнятті рішення.

Крім того, відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (рівність перед законом і судом) та 4-3 (змагальність) ГПК України ( 1798-12 ), згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

Не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.

Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України ( v0075600-02 ), затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомлення про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка.

Проте, в матеріалах справи відсутні дані про повідомлення відповідача у вказаному порядку про час і місце проведення судових засідань 18.04.2006 року та 30.05.2006 року, в якому було розглянуто позов по суті та оголошено вступну і резолютивну частину рішення, що є порушенням статей 64, 65 та 77 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), адже в силу статті 77 Господарського процесуального кодексу України нез'явлення в судове засідання представників сторін є підставою для відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 17.03.2006 року була направлена на адресу: м. Київ, вул. Гарматна, 67, і повернута у зв'язку з відсутністю адресата, тоді як фактично відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Визволителів, 3, оф. 9.

В силу пункту 2 частини другої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) допущені порушення про повідомлення відповідача про час і місце слухання справи є підставою для скасування рішення господарського суду м. Києва від 30.05.2006 року і передачі справи на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України, суд ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дума" задовольнити.

Рішення господарського суду м. Києва від 30 травня 2006 року у справі N 24/178 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Суддя Б.М.Грек

Суддя Л.В.Стратієнко