Тип: Постанова
№ 4/178
Дата: 17 жовтня 2002 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.10.2002 Справа N 4/178
Щодо відшкодування процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ
Спільним підприємством з іспанським інвестором "Інтерсплав" у травні 2002 р. заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області про відшкодування з бюджету 33004,81 грн. процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості з ПДВ. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що рішенням Господарського суду Луганської області від 08.01.2002 р. у справі N 6/538 встановлено право позивача на відшкодування з бюджету 993465,11 грн. податку на додану вартість з нарахуванням 14207,91 грн. процентів на суму бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з даними податкових декларацій з ПДВ за вересень 2001 року станом на 21.12.2001 р. Проте фактичне відшкодування відбулося з затримкою у 112 днів, тому за час затримки відшкодування з 22.12.2001 р. по 12.03.2002 р. нараховано 33004,81 грн. процентів, які, відповідно до приписів пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), підлягають стягненню з державного бюджету.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 28 травня 2002 року, прийнятим суддею Рябцевою О.В., позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Резолютивною частиною відшкодовано позивачеві з бюджету 33004,81 грн. процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2001 року. Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту існування суми бюджетної заборгованості з ПДВ у спірний період та приписами пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), згідно з якими нараховуються проценти.
Донецький Апеляційний господарський суд у складі головуючого Колядко Т.М. та суддів Гуреєва Ю.М. і Скакун О.А. постановою від 17 липня 2002 року рішення Господарського суду Луганської області частково змінив, виключивши з резолютивної частини пункт 4, яким було відмовлено у задоволенні позову до відділу Державного казначейства у м. Свердловську. Постанову суду у цій частині мотивовано помилковістю висновку, викладеного у рішенні, щодо незадоволення позову через відсутність вини відділу Держказначейства у несвоєчасному відшкодуванні процентів. В іншій частині рішення суду залишене без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Свердловську - без задоволення.
Державна податкова інспекція у м. Свердловську Луганської області вважає, що рішення і постанова апеляційного господарського суду прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі і відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Податкова служба посилається на помилкове застосування у рішенні та постанові Господарського суду приписів пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), норми якого визначають право платника податку на стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості у розмірі 120% від облікової ставки НБУ. Державна податкова інспекція наголошує на приписах п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що платник податку, який здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України та подає розрахунок експертного відшкодування, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
При цьому заявник обгрунтовує касаційну скаргу положеннями п. 6.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість ( z0263-97, z0489-01 ), яким визначено, що проценти на суму бюджетної заборгованості нараховуються після повного перерахування коштів з бюджету. У зв'язку з недостатністю коштів державного бюджету відшкодування процентів не проводилось, і відповідно у міру надходження коштів ДПІ у м. Свердловську надає висновок для подальшого відшкодування.
Відділенням Державного казначейства у місті Свердловську постанову апеляційного суду не оскаржено, відзив на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий Господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи касаційної скарги, визнає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Під час розгляду справи господарським судом Луганської області з'ясовано та підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що внаслідок поданої до Державної податкової інспекції у м. Свердловську декларації з податку на додану вартість за вересень 2001 року водночас з розрахунком позивачеві підлягає відшкодування ПДВ загалом на суму 1220824 грн.
Господарським судом Луганської області встановлено, що розрахована позивачем сума процентів за період з 22.12.2001 р. по 12.03.2002 р. не була відшкодована відповідачем, а розмір нарахувань підтверджений актом звірки від 15.03.2002 р.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України визначені статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ). Приписами пп. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону передбачено право платника податку, який здійснює згадані експортні операції і подає розрахунки експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, на отримання такого відшкодування.
Відповідно до вимог п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
У пп. 7.7.3 ст. 7 України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено, що підставою для отримання відшкодування є дані лише податкової декларації за звітний період.
Згідно з частиною 5 пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), суші, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ.
Довід заявника про те, що у зв'язку з недостатністю коштів державного бюджету відшкодування процентів не проводилося, і відповідно до міри надходження коштів ДПІ у м. Свердловську надає висновок для подальшого відшкодування, визнається непереконливим, оскільки визначене п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не залежить від наявності коштів державного бюджету, за умови правомірності заявлених до відшкодування сум податку.
Висновки Донецького апеляційного господарського суду у цій справі стосовно правомірності заявлених позивачем сум процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, грунтуються на приписах пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) і визнаються правомірними.
З урахуванням викладеного переглянута постанова господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а відтак, немає правових підстав для задоволення касаційної скарги Державної податкової інспекції. З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 115-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд ПОСТАНОВИВ:
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 липня у справі N 4/178 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську - без задоволення.
Коментоване рішення суду нагадує платникам податку на додану вартість (ПДВ) про те, що, крім стягнення у судовому порядку бюджетної заборгованості з ПДВ, платники мають право також на стягнення сум пені за несвоєчасно відшкодовані суми ПДВ.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (далі - Закон про ПДВ), платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого розрахунку. Відповідно до п. 8.6 ст. 8 цього Закону, експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Відповідно до пп. 7.7.1 та пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), у разі якщо за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума відшкодовується платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Суд вважає, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, на яку слід нараховувати проценти нарівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення бюджетної заборгованості протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
На підставі наведених норм законодавства Вищий господарський суд України визнає право платника не тільки на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ, а й на одержання процентів, нарахованих за період існування цієї заборгованості.
При цьому судом було наголошено на тому, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Водночас судом не було взято до уваги доводи податкового органу про відсутність коштів державного бюджету для відшкодування процентів, а також норми Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Держказначейства від 21.05.2001 р. N 200/86 ( z0489-01 ), зареєстрованого у Мін'юсті 08.06.2001 р. за N 489/5680.
"Галицькі контракти", "Дебет-Кредит", N 4, 27 січня 2003 р.