Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2004 Справа N 27/171

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Першикова Є.В.

суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу ПП з іноземними інвестиціями "Домашнє лото"

на постанову від 29.03.04 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі N 27/171 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ПП з іноземними інвестиціями "Домашнє лото"

до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

позивача: Шолох О.О. директор Кандрашин К.В. (дов. від 01.09.03 б/н)

відповідача: Попова В.С. (дов. N 13897/9/ю/21 від 28.05.03)

За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) у судовому засіданні від 03.06.04 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (Татарчук В.О.) від 11.11.03 позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська N 00001002600/0 від 14.08.03 та N 00001002600/1 від 10.09.03. Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.

Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі: Логвиненко А.О., Швець В.В., Тищик І.В. від 29.03.04 рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

ПП з іноземними інвестиціями "Домашнє лото" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм матеріального права, а саме Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), а тому просить її скасувати, рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу ПП з іноземними інвестиціями "Домашнє лото" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права відзначає наступне:

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена перевірка позивача, про що складено акт N 001571 від 12 серпня 2003 р. "Про результати комплексної документальної перевірки ПП "Домашнє лото" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства, правильності обчислення і своєчасності внесення державних податків та інших обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.01.2002 р. по 01.04.2003 р.".

Перевіркою встановлено, що в порушення пп. 10.2.1 п.10.2 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) при виплаті виграшів у лотерею, яка передбачає придбання особою права на участь у розіграшу до його проведення, підприємством не нараховувалися та не сплачувалися до бюджету 30% від суми таких виграшів в розмірі 2785923,30 грн.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська 14.08.03 було прийнято податкове повідомлення-рішення N 00001002600/0, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача по податку на прибуток в розмірі 3849254,97 грн., в тому числі: 2785923,30 грн. - основний платіж і 1063331,67 грн. - штрафні санкції. Крім того, відповідачем 10.09.03 було прийнято податкове повідомлення-рішення N 00001002600/1 на таку ж суму податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 10.2.1 п.10.2 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми таких виграшів.

Згідно з п.п.10.2.2 п.10.2 ст. 10 вказаного Закону ( 334/94-ВР ) незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.

Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу встановлюються центральним податковим органом України.

Господарський суд першої інстанції правомірно відзначив, що станом на день розгляду справи по суті ДПА України не розроблений і не затверджений порядок податкового обліку виграшів у лотерею. Посилання апеляційного суду на Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу, затверджений наказом ДПА України від 19.01.1998 р. N 35 ( z0126-98 ) не може вважатись правомірним, оскільки такий Порядок прийнятий на виконання п.п.10.2.2 п.10.2 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), тоді як в даній справі йдеться про застосування саме п.п.10.2.1 п.10.2 ст. 10 вказаного Закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін, а постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), колегія суддів Вищого Господарського суду України, ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу ПП з іноземними інвестиціями "Домашнє лото" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.04 у справі N 27/171 скасувати, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.03 у справі N 27/171 залишити без змін.

Пункт 4 ухвали Вищого господарського суду України від 13.05.04 по справі N 27/171 визнати таким, що втратив чинність.