Про стягнення грошової суми

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.11.2003 Справа N 17/161

Вищий господарський суд України, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 липня 2003 року в справі господарського суду Рівненської області за позовом Державної податкової інспекції у Рівненському районі до Клеванського відділу профілактичної дезінфекції про стягнення 42514,12 грн., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 27 травня 2003 року в справі N 17/161 Державній податковій інспекції у Рівненському районі відмовлено у задоволенні позову про стягнення з Клеванського відділу профдезінфекції в дохід бюджету 42514,12 грн., отриманих від здійснення діяльності без установлених законом підстав.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 липня 2003 року рішення господарського суду Рівненської області від 27 травня 2003 року залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому скаржник посилається на порушення судом норм матеріального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Підставою звернення Державної податкової інспекції у Рівненському районі до господарського суду про стягнення 42514,12 грн. у дохід держави є виявлення факту одержання згаданих коштів відповідачем без встановлених законом підстав, внаслідок надання послуг дезінфекції, дезінсекції та дератизації без відповідної ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Рівненської області за період з 24 березня 2001 року по 26 квітня 2002 року відповідачем було надано послуги з дезінфекції, дезінсекції, дератизації на загальну суму 42514,12 грн. за відсутності ліцензії, передбаченої приписами пункту 25 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

Згідно з приписами пункту 25 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) ліцензуванню підлягають проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року N 1698 ( 1698-2000-п ) "Про затвердження переліку органів ліцензування" органом на проведення вищевказаних робіт визначено Міністерство охорони здоров'я України.

Спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров'я України від 16 лютого 2001 року N 38/63 ( z0188-01 ) затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об'єктах ветеринарного контролю). Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 березня 2001 року за N 188/5379. У засобах масової інформації опубліковано 23 березня 2001 року.

Згідно зі статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж норми надає право державним та іншим органам звертатися до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом є Закон України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), статтею 2 якого визначено, що основним завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

У II розділі цього Закону ( 509-12 ) міститься перелік покладених на органи державної податкової служби функцій, до яких, зокрема, належить здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності. Проте відповідальність та фінансові санкції за кожне з порушень встановлюється законодавством, яке регулює перелічені відносини.

Однією з функцій органів державної податкової служби є подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими методами.

У даному ж випадку позов включає вимогу про стягнення в дохід держави коштів, які були одержані відповідачем в результаті здійснення безліцензійного надання послуг дезінфекції, дезінсекції та дератизації без відповідної ліцензії.

Довід податкової служби про те, що законодавець передбачив орган ліцензування, механізм і порядок надання ліцензії та встановив відповідальність за порушення Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) шляхом подання державними податковими інспекціями до суду позовів про стягнення в дохід державного бюджету коштів, одержаних без установлених законом підстав, спростовується приписами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), яким визначений статус державної податкової служби, її функції та правові основи діяльності.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду прийняті відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 липня 2003 року та рішення господарського суду Рівненської області від 27 травня 2003 року в справі N 17/161 залишити без змін.