Тип: Постанова
№ 23/158
Дата: 16 грудня 2003 р.
Статус: Не визначено
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
16.12.2003 Справа N 23/158
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі: <...>, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України, ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду м. Києва від 24 квітня 2003 р. позов Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К.Антонова до Міністерства оборони України задоволено. Зобов'язано відповідача підписати протокол узгодження твердої фіксованої ціни підетапу N 5.2 N 2/2001 від 18 грудня 2001 р. з узгодженою ціною в розмірі 82423249 гривень.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 червня 2003 р. вказане вище рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 9 вересня 2003 р. N 23/158 касаційну скаргу повернуто Міністерству оборони України у зв'язку з недотриманням вимог, передбачених пп. 3, 4 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ). Суд вказав, що бланк опису вкладення не може бути прийнятий як доказ надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі. Крім того, у платіжному дорученні відсутні дані, що підтверджують сплату державного мита по цій справі.
Ухвалою Верховного Суду України від 27 листопада 2003 р. порушено провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 9 вересня 2003 р. N 23/158 за касаційною скаргою Міністерства оборони України, де поставлено питання про скасування цієї ухвали і про передачу справи на розгляд до Вищого господарського суду України. Посилання зроблені на порушення норм процесуального і матеріального права та виявлення різного застосування того ж положення закону в аналогічних справах.
Заслухавши доповідача і представника Генеральної прокуратури України та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Вищий господарський суд України в оскарженій ухвалі вказав, що бланк опису вкладення не може бути прийнятий як доказ надсилання копії касаційної скарги іншій стороні у справі, оскільки в ньому зазначено, що надсилається апеляційна скарга. Крім того, у платіжному дорученні відсутні дані, що підтверджують сплату державного мита по цій справі.
Такий висновок суперечить матеріалам справи та нормам процесуального права.
В описах вкладень у цінні листи, що направлялись на адреси військового прокурора Північного регіону України та Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. К. Антонова, була допущена описка - замість слів "касаційна скарга" було вказано "апеляційна скарга". Підтвердженням факту надходження на адреси отримувачів саме копії касаційної скарги свідчить те, що цей документ зареєстровано у діловодстві військової прокуратури Північного регіону України за N 5756 від 24 липня 2003 р. (а. с. 239).
У випадку сумніву вірогідності цих описів вкладень чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг і повинен був витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення скарги.
Згідно з п. 5 розділу 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. N 135 ( z0368-01 ) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 р. N 368/5559, якщо розрахункові документи, в яких перевірено реквізити, заповнені з порушенням вимог цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання.
Платіжне доручення від 15 липня 2003 р. N 1510, яким Міністерство оборони України сплатило державне мито за касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, не було повернуто Державним казначейством України та перерахування коштів до державного бюджету виконано, про що свідчить відповідна відмітка (а. с. 237).
У зв'язку з наведеним оскаржена ухвала касаційної інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Вищого господарського суду України.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК України ( 1798-12 ), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
Ухвалу Вищого господарського суду України від 9 вересня 2003 р. N 23/158 скасувати та передати справу на розгляд до Вищого господарського суду України.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.