Про деякі питання судової практики, пов'язані з оскарженням ухвал господарських судів

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

31.01.2005 N 01-8/157

Про деякі питання судової практики, пов'язані з оскарженням ухвал господарських судів

{ Додатково див. Лист Вищого господарського суду N 01-14/199 ( v_199600-08 ) від 31.03.2008 }

Доводимо до відома надісланого на адресу Вищого господарського суду України інформаційного листа Верховного Суду України від 17.01.2005 N 1/3.2:

"Матеріали господарських справ свідчать про поширення практики подання сторонами у справі апеляційних і касаційних скарг на ухвали господарського суду, які не може бути оскаржено ні в апеляційному, ані в касаційному порядку. Відповідні дії сторін у справі, як правило, спрямовані на затягування судового процесу у зв'язку з пересиланням матеріалів справи до суду вищого рівня і є порушенням приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК), зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Згідно з частиною першою статті 106 та частиною першою статті 111-13 ГПК ( 1798-12 ) ухвали відповідно місцевого господарського суду і апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у випадках, передбачених ГПК та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ). Проте мають місце випадки, коли суд апеляційної чи касаційної інстанції розглядає такі скарги по суті.

З метою запобігання відповідним порушенням господарським судам слід враховувати таке.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не може бути оскаржено, місцевий господарський суд має відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 106 ГПК ( 1798-12 ).

У разі подання касаційної скарги на ухвалу місцевого або апеляційного господарського суду, яку не може бути оскаржено, відповідному місцевому або апеляційному господарському суду, до якого надіслано скаргу, слід відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на частини першу та четверту статті 111-13 ГПК ( 1798-12 ).

У разі подання касаційної скарги на ухвалу Вищого господарського суду України, яку не може бути оскаржено, названий суд повинен відмовляти у прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 111-22 ГПК ( 1798-12 ).

Про відмову у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги виноситься ухвала.

Видачу в необхідних випадках довідки про повернення державного мита здійснює місцевий господарський суд".

Заступник Голови Вищого господарського суду України В.Москаленко