Тип: Постанова
№ 33/154
Дата: 15 березня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 33/154
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Продаєвич Л.В., за участю представників: позивача - Саваськова Т.В. - дов. від 01.08.2003, відповідача - Венгер Г.О. - дов. від 18.01.2005, Семілєтова Ю.В. - дов. від 19.01.2004, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову від 29.07.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі N 33/154 господарського суду м. Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Наука" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 2069/23-3 від 29.10.2003 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Наука" до господарського суду м. Києва був заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва N 2069/23-3 від 29.10.2003, яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2258855 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1947009,50 грн.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт N 317/23-3/0301/20712613 від 29.10.2003 про результати планової комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Наука" за період з 01.04.2002 по 01.07.2003, в якому зафіксовано порушення підприємством пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в частині завищення валових витрат шляхом включення до них витрат, що не пов'язані зі здійсненням господарської діяльності, оскільки останнім придбавався сорбент за ціною, в 127 разів вищою, ніж ціна виробника; при цьому перевіряючими враховано, що підприємство протягом 2002-2003 рр. займалось купівлею-продажем зерна.
Рішенням від 07.04.2003 господарського суду м. Києва (суддя Лосєв А.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва N 2069/23-3 від 29.10.2003.
Рішення суду обгрунтоване приписами пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), яким визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
На думку господарського суду, безумовне отримання доходу не є визначальним критерієм здійснення господарської діяльності, а відтак, умовою віднесення витрат, здійснених в ході такої діяльності, до складу валових витрат.
За апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Київський апеляційний господарський суд (судді: Шипко В.В. - головуючий, Дикунська С.Я., Нечитайло О.М.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва в апеляційному порядку, постановою від 29.07.2004 залишив його без змін з тих же підстав.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема, пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
На думку заявника, господарська операція з придбання позивачем у ПП "Червоний жовтень" сорбенту спеціального призначення не була направлена на отримання доходу, а також не є суттєвою, регулярною і постійною, оскільки позивач протягом 2002-2003 рр. займався купівлею-продажем зерна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці (підпункт 5.2.1 цієї ж норми ( 334/94-ВР ), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході здійснення судового провадження господарськими судами першої та апеляційної інстанції, позивач на виконання договорів від 02.10.2002 р., 09.12.2002 р. та 14.01.2003 р., укладених з ПП "Червоний Жовтень", придбав у останнього сорбент спеціального призначення "Сорбокаст" на загальну вартість 8733060 грн., в т.ч. податок на додану вартість 1455510 грн., що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями.
Вказаний товар в подальшому був проданий позивачем через комісіонерів, що підтверджується договорами комісії, актами приймання-передачі та вантажними митними деклараціями.
Враховуючи, що одним з видів статутної діяльності ВАТ "Наука" є оптова торгівля недержавних організацій, посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів, зовнішня торгівля недержавних організацій, а також той факт, що підприємством придбаний сорбент в подальшому був проданий за ціною, вищою ціни придбання, касаційна інстанція вважає обгрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної про здійснення позивачем господарської діяльності, а відповідно і про правомірність віднесення ним до валових витрат витрат з придбання сорбенту відповідно до вимог пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 07.04.2003 господарського суду м. Києва та постанову від 29.07.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі N 33/154 господарського суду м. Києва залишити без змін, а касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - без задоволення.