Тип: Постанова
№ 37/124
Дата: 10 червня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 37/124
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 р.
зі справи N 37/124 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом обласного житлово-комунального підприємства "Південне", м. Дніпропетровськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача:
Черник А.П. (довіреність від 28.01.04 N 2182/10/08-06/2-38);
Попова В.С. (довіреність від 28.05.04 N 14751/10/08-06/2-17);
Устименко М.В. (довіреність від 19.01.04
N 1299/10/08-06/2-38);
Коваль В.В. (довіреність від 19.05.04 N 13925/10/08-06/2-17)
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 16.04.04 р., надіслана 16.04.04 р.).
В засіданні оголошувалась перерва до 10.06.2004 р. ВСТАНОВИВ:
За результатами перевірки ОЖКП "Південне" з питання дотримання порядку відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, складено акт від 15.05.03 N 2/08-06-35/24994436, яким виявлені порушення ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) - а саме: підприємством без письмової згоди з СДПІ у перевіряємий період (з 01.10.01 р. по 01.04.03) були проведені операції по відчуженню активів, які знаходились у подаковій заставі (продаж активів на суму 1369022 грн., ліквідація об'єктів нерухомого або рухомого майна на суму 7272,76 грн., оренда активів - 107198,11 грн.).
На підставі акту перевірки, інспекцією оформлено податкове повідомлення-рішення від 04.07.03. р. N 0000010830/1/14856, яким до підприємства згідно з п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) застосована фінансова (штрафна) санкція у сумі 1299628 грн.
31.07.2003 р. Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги підприємства прийнято рішення N 17530/10/24-215, згідно з яким податкове повідомлення-рішення від 04.07.03.залишено без змін, збільшена сума штрафної санції у зазначеному повідомленні-рішенні на 467994 грн., у зв'язку з чим інспекцією 06.08.2003 р. оформлене податкове повідомлення-рішення N 0000010830/2/17552, за яким загальна сума штрафних (фінансових) санкцій склала 1767622 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем у судовому порядку, при якому рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.03 р. (суддя Кеся Н.Б.) у позові відмовлено.
За апеляційною скаргою ОЖКП "Південне" вказане судове рішення переглянуто в апеляційному порядку і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 р. (судді: Логвиненко А.О. - головуючий, Герасименко І.М., Швець В.В.) - скасоване з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог підприємства в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2003 р. N 0000010830/2/17552 та припинення провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.07.03. р. N 0000010830/1/14856.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована тим, що інспекцією не виконані вимоги ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) відносно реєстрації податкової застави, що свідчить про невикористання СДПІ свого права щодо застосовування податкової застави активів платника податків.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційною інстанцією постановою, Спеціалізована державна податкова інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, залишення без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області
Касаційна скарга мотивована наступними доводами: апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6, п. 8.3, 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ), п. 2.4., 3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби ( z0857-01 ).
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного:
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.03 N 0000010830/1/14856 та від 06.08.2003 р. N 0000010830/2/17552 СДПІ нарахована позивачеві штрафна (фінансова) санкція у розмірі 100% вартості відчужених активів без погодження з податковою службою. Встановлено також факт заборгованості бюджету перед позивачем, що підтверджено актами звірки.
Згідно з приписами п. п. 8.2.1, п. 8.2, 8.3 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) право податкової застави виникає у разі:
- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;
- несплати у строки, встановлені цим Законом ( 2181-14 ), суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Законом ( 2181-14 ), суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу в державному реєстрі застав нерухомого майна за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.
Згідно з п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними за винятком операцій що передбачають письмове погодження з податковими органами, а саме:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні;
б) використання об'єктів нерухомого чи рухомого майна, майнових чи немайнових прав, а також коштів для здійснення прямих чи портфельних інвестицій, а також цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, надання гарантій, поручительств, уступки вимоги та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або надання кредитів;
в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
У разі, коли платник податків активи, якого перебувають у податковій заставі відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф в розмірі 100% суми податкового боргу щодо якого виникло право податкової застави (п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ).
Апеляційний суд, вирішуючи даний спір, встановив, що активи позивача на час їх реалізації не знаходились у податковій заставі.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що витяг з державного реєстру містить дані тільки про наявність застави від 01.12.1998 р.
Касаційна інстанція виходить із встановлених апеляційним судом обставин і приймає до уваги те, що однією з підстав звільнення активів із податкової застави згідно з п.8.7.1 "ж" п. 8.7 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) є рішення про розстрочення, відстрочення суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо відсутності порушень позивачем вимог ст. 8 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) та не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 р. зі справи N 37/124 залишити без змін.
Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - залишити без задоволення.