Щодо зобов'язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку

Тип: Постанова

№ 7/101

Дата: 13 лютого 2003 р.

Статус: Не визначено

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.02.2003 Справа N 7/101

Щодо зобов'язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку

Приватним підприємством "К" 6 березня 2002 р. заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. "У" про зобов'язання останньої видати свідоцтво про право сплати єдиного податку.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що, відповідно до вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/97 ), підприємство подало заяву до податкової інспекції у м. "У" про видачу свідоцтва на право сплати єдиного податку строком до 1 липня 2002 р., починаючи з 01.01.2002 р. за ставкою 10 відсотків. Відповідачем було відмовлено позивачеві у переході на спрощену систему оподаткування у 2002 році у зв'язку з наявністю у підприємства заборгованості за податками та обов'язковими платежами. Позивач вважав відмову ДПІ неправомірною і просив зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право сплати єдиного податку, оскільки рішеннями господарського суду Закарпатської області від 06.02.2002 р. у справах N 7/171-2001 та N 7/426-2001 боргові зобов'язання ПП "К" визнано незаконними.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 5 липня 2002 року, прийнятим суддею, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Державну податкову інспекцію у м. "У" зобов'язано видати Приватному підприємству "К" свідоцтво про право сплати єдиного податку строком до 1 липня 2002 р., починаючи з 01.01.2002 р. за ставкою 10%. Рішення суду мотивоване відсутністю у позивача станом на 01.01.2002 р. зобов'язань перед бюджетом, з огляду на визнання недійсним у судовому порядку рішення ДПІ у м. "У" від 12.07.2001 р. "320/2676/30224930/6577 про донарахування податків". За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність відмови ДПІ у задоволенні заяви позивача про його реєстрацію платником єдиного податку за ставкою 10% з огляду на таке право платника за приписами Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ).

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 29 жовтня 2002 року залишив перевірене рішення господарського суду Закарпатської області без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. "У" без задоволення з тих же підстав.

Державна податкова інспекція у м. "У" вважає, що рішення і постанова апеляційного господарського суду прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі.

Податкова служба наголошує на тому, що рішення господарського суду у Закарпатській області від 06.02.2002 р. у справі N 7/426-2001, яким боргові зобов'язання ПП "К" визнані такими, що підлягають списанню, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2002 р. у справі N 7/426-2001.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та розглянувши доводи касаційної скарги, визнає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Позивач звернувся 11.12.2001 р. до відповідача з завою про видачу йому свідоцтва про сплату єдиного податку на 2002 рік. Податкова служба листом від 21.12.2001 р. відмовила позивачеві у видачі зазначеного свідоцтва з огляду на наявність у останнього заборгованості перед бюджетом станом на кінець 2001 р.

Податковий борг позивача за рішеннями ДПІ у м. "У" 12.07.2001 р. N 320/2676/30224930/6577 та N 320/2616/30224930/6577 визнано у судовому порядку погашеним внаслідок визнання недійсними згаданих рішень податкової служби (рішення господарського суду Закарпатської області від 06.02.2002 р. у справах N 7/171-2001, N 7/426-2001).

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у м. "У" від 17.06.2002 р. N 9455/10, станом на 17.06.2002 р. у ПП "К" відсутня заборгованість перед бюджетом. Заява позивача від 14.06.2002 р. про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку була задоволена 1 липня 2002 р. ПП "К" було видане свідоцтво про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва за ставкою 10 відсотків.

Предмет позову включає вимогу про зобов'язання ДПІ у м. "У" видати свідоцтво на право сплати єдиного податку з 1 січня 2002 р.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд Закарпатської області виходив з того, що станом на 1 січня 2002 р. були відсутні підстави, які зумовили відмову податкової служби у переході позивача на спрощену систему оподаткування, зокрема, відсутність бюджетних зобов'язань.

Однак, згаданий висновок господарського суду є помилковим з огляду на вимоги Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ).

На час звернення позивача із первісною заявою про видачу йому свідоцтва про сплату єдиного податку на 2002 рік за позивачем рахувалась заборгованість, про що, зокрема, зауважено у самій заяві. У зв'язку з цим ДПІ у м. "У" правомірно відмовила йому у видачі зазначеного свідоцтва на підставі частини 4 статті 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ).

Проте цій обставині оцінку судом не надано. Назване порушення необхідно усунути при новому розгляді спору. При цьому касаційною інстанцією приймається до уваги припис частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), яким передбачено, що касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні господарського суду.

У зв'язку з цим, відповідно до пункту 3 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), рішення господарського суду та постанова апеляційного суду у цій справі підлягають скасуванню, а справа скеровується на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

З огляду на викладене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 5 липня 2002 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2002 року у справі N 7/101-202 скасувати.

Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді задовольнити частково.

"Галицькі контракти - Документи для роботи", N 25, 23 червня 2003 р.

Пов'язані документи

  • Про призначення В. Кальченка Міністром України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
  • Господарський процесуальний кодекс України
  • Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва