Тип: Постанова
№ 9/77-н
Дата: 15 березня 2005 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.03.2005 Справа N 9/77-н
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Продаєвич Л.В.
за участю представників:
позивача Сорочинський Ю.В. - дов. від 06.04.2004
відповідача Пославська О.В. - дов. від 26.01.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
на постанову від 30.11.2004 Житомирського апеляційного господарського суду
у справі N 9/77-Н господарського суду Хмельницької області
за позовом Дочірнього підприємства "Алко Інвест Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 000392200/0/1837 від 18.03.2004 ДПІ у м. Хмельницькому
ВСТАНОВИВ:
ДП "Алко Інвест Україна" до господарського суду Хмельницької області був заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000392200/0/1837 від 18.03.2004 ДПІ у м. Хмельницькому, яким позивачу донараховано 1948075 грн. податку на репатріацію та застосовані фінансові санкції у розмірі 3896150 грн.
Підставою прийняття оспорюваного рішення став акт N 611-23/4-31359573 від 15.03.2004 про результати планової комплексної документальної перевірки ДП "Алко Інвест Україна" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002 по 31.12.2003, в якому зафіксовано порушення підприємством статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) в частині виплати доходу нерезиденту без підтвердження того факту, що нерезидент є податковим резидентом своєї країни.
Рішенням від 28.05.2004 господарського суду Хмельницької області (суддя Олійник Ю. П.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі шляхом визнання недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000392200/0/1837 від 18.03.2004 ДПІ у м. Хмельницькому.
Рішення суду мотивоване пунктом 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), відповідно до якого резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
З посиланням на Угоду між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр "Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна" ( 196_050 ) господарські суди дійшли висновку про те, що здійснювані позивачем виплати на користь нерезидента не оподатковуються в Україні.
Крім того, мотивуючи рішення, господарські суди зазначили про наявність у позивача необхідної довідки на підтвердження того, що його контрагент є податковим резидентом своєї країни. Така довідка з врахуванням приписів пункту 6 Угоди ( 196_050 ), на думку господарського суду, могла бути надана позивачем протягом 2004 року.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Хмельницькому Житомирський апеляційний господарський суд (судді: Горшкова Н.Ф. - головуючий, Голубєва Г.К., Майор Г.І.), переглянувши рішення господарського суду Хмельницької області в апеляційному порядку, постановою від 30.12.2004 залишив його без змін з тих же підстав.
ДПІ у м. Хмельницькому подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, зокрема, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" ( 470-2001-п ).
В касаційній скарзі заявник посилається на те, що господарськими судами помилково не прийнято до уваги, що позивачем встановлений згаданою постановою порядок не дотримано, а тому у останнього були відсутні підстави виплачувати нерезиденту доход без утримання передбаченого статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) податку на репатріацію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції підставою прийняття оспорюваного у справі рішення ДПІ у м. Хмельницькому стали викладені в акті перевірки факти, що позивачем на користь компанії "Biostar Investments Limited" (Республіка Кіпр) сплачено 1327220,87 дол. США процентів за користування кредитом та 1108654 дол. США лізингових платежів. Податок на репатріацію доходів у відповідності зі статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) не утримано, оскільки не підтверджено, як того вимагає Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" ( 470-2001-п ), той факт, що нерезидент є податковим резидентом своєї країни.
Згідно з пунктом 13.1 ( 334/94-ВР ) даної норми будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (в тому числі проценти та лізингова плата, що сплачуються на користь нерезидента), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Пунктом 13.2. ( 334/94-ВР ) цієї норми передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.7, зобов'язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків від суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до статті 8 Угоди між Урядом СРСР та Урядом Республіки Кіпр "Про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна" ( 196_050 ) проценти, отримані в одній державі особою з постійним місцезнаходженням у другій державі, не підлягають оподаткуванню в першій державі.
Відповідно до частини 2 статті 10 цієї ж угоди ( 196_050 ) доходи, що отримуються особою з постійним місцезнаходженням в одній державі від продажу, обміну, оренди чи інших видів використання рухомого майна, за виключенням автотранспортних засобів, що знаходиться в другій державі, підлягають оподаткуванню тільки в першій державі.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" ( 470-2001-п ) передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Згідно з пунктом 6 Постанови ( 470-2001-п ) особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанції. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Так, господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено та знайшло своє відображення в матеріалах справи, що позивач підтвердив належним доказом - Сертифікатом від 20.05.2004 Інспекції з прибуткового податку Департаменту внутрішніх доходів Республіки Кіпр (а.с. а.с. 6-7 т. 3), той факт, що компанія "Biostar Investments Limited" є резидентом Кіпру, її доход підлягає оподаткуванню податком у відповідності з Законом "Про прибутковий податок Республіки Кіпр", що спростовує викладені в касаційній скарзі доводи податкової служби про порушення позивачем Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України та у відповідності з пунктами 4 та 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" ( 470-2001-п ) є підставою для звільнення від оподаткування в Україні оспорюваних видів доходу нерезидента.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає обґрунтованим висновок господарських судів першої та апеляційної інстанції про невідповідність оспорюваного податкового повідомлення-рішення законодавчим приписам, а отже, таке податкове повідомлення-рішення правомірно визнано судами недійсним.
Рішення та постанова у справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 28.05.2004 господарського суду Хмельницької області та постанову від 30.11.2004 Житомирського апеляційного господарського суду у справі N 9/77-Н господарського суду Хмельницької залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому - без задоволення.