Тип: Постанова
№ 2-20/9723-2003
Дата: 22 липня 2004 р.
Статус: Не визначено
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 2-20/9723-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.09.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Євпаторійської ОДПІ
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2003
у справі N 2-20/9723-2003 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України", Сакське відділення N 4573
до Євпаторійської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача - Петренко П.Д.
від відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.08.2003 у справі N 2-20/9723-2003 (суддя Луцяк М.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 (судді Фенько Т.П., Голик В.С., Гонтар В.І.) позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Євпаторійської ОДПІ від 02.06.2003 N 0000262330/0; стягнуто з Євпаторійської ОДПІ на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі Євпаторійська ОДПІ просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 у справі N 2-20/9723-2003 та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 N 98/96-ВР ( 98/96-ВР ) (зі змінами і доповненнями) та п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства фінансів України від 12.12.2002 N 128/1037 ( z1005-02 ).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 16.05.2003 по 29.05.2003 Євпаторійською ОДПІ було проведено позапланову документальну перевірку Сакського відділення N 4573 ВАТ "Державний ощадний банк України" щодо правових підстав розповсюдження квитків недержавної грошовою лотереї "Сімейне лото", за наслідками якої складена довідка від 29.05.2003 N 48, якою встановлено порушення позивачем ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) у зв'язку з реалізацією недержавної грошової лотереї "Сімейне лото" в кількості 10 693 грн. на суму 10 693 грн. без придбання торгового патенту.
На підставі вказаної довідки Євпаторійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2003 N 0000262330/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем - фінансові санкції у розмірі 801,54 грн. відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо законності і обґрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено, що Сакське відділення N 4573 зареєстровано Національним банком України (Положення про "Сакське відділення N 4573 ВАТ "Державний ощадний банк України" 12.02.2001 N 4/222 і затверджено Постановою Правління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 05.10.2000), не є юридичною особою і здійснює свою діяльність від імені ВАТ "Державний ощадний банк України" за довіреністю від 09.11.2002, має дозвіл на здійснення банківських операцій, виданий ВАТ "Державний ощадний банк України" від 23.12.2002 N 19-18/25-28.
Господарськими судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ВАТ "Державний ощадний банк України" та НВПП "Лабіринт" було укладено договір від 16.01.2002 N 1, відповідно до якого позивач надавав послуги з розрахунково-касового обслуговування, зокрема: отримання касами банку, в т.ч. касами його установ, готівкових коштів від учасників гри "Сімейне Лото"; облік цих коштів та виплата виграшів за виграшними картками гри "Сімейне Лото" за рахунок НВПП "Лабіринт"; перераховування коштів на рахунок останнього, за винятком виплачених виграшів учасникам гри та плати позивачу за цим договором і договором про розповсюдження карток.
16.01.2002 між ВАТ "Державний ощадний банк України" та НВПП "Лабіринт" було укладено договір N 2, на виконання умов якого позивач, в т.ч. його установи зобов'язувались розповсюджувати картки гри "Сімейне лото" через відділення та філії банку, які розташовані в населених пунктах Криму, а НВПП "Лабіринт" - оплатити надані послуги по розповсюдженню карток гри "Сімейне Лото".
Пунктом 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерством фінансів України від 12.12.2002 N 128/1037 ( z1005-02 ) передбачено, що розповсюджувачі лотерей - це фізичні або юридичні особи, які на підставі укладеного з оператором договору здійснюють розповсюдження лотерей, що проводяться оператором.
Відповідно до п. 1.2 Ліцензійних умов ( z1005-02 ) оператор - це суб'єкт господарювання, установчими документами якого передбачено випуск та проведення лотерей, який відповідає вимогам, визначеним цими Ліцензійними умовами, і який одержав ліцензію на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей.
Випуск та проведення лотерей - це господарська діяльність операторів, що включає в себе прийняття сплати участі у лотереї, проведення розіграшів лотерей, виплату призів (виграшів) та інші господарські операції, що прямо або опосередковано забезпечують проведення лотерей, та здійснюється на підставі виданої Міністерством фінансів України ліцензії (п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей ( z1005-02 ).
Викладене свідчить про правомірність висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій, що ВАТ "Державний ощадний банк України" є розповсюджувачем лотерей, а НВПП "Лабіринт" є оператором, який безпосередньо здійснює випуск і проведення недержавної грошової лотереї "Сімейне Лото".
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Під гральним бізнесом слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі (ч. 2 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ( 98/96-ВР ).
З врахуванням викладеного, цілком правомірними є висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ВАТ "Державний ощадний банк України" не здійснювало проведення недержавної грошової лотереї "Сімейне Лото", у зв'язку з чим не повинно було придбавати торговий патент.
З огляду на викладене, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 у справі N 2-20/9723-2003 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального права України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Євпаторійської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.10.2003 у справі N 2-20/9723-2003 - без змін.