Про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2004 Справа N 28/53

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.11.2004 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючого, Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скарги Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2004

у справі господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ВАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе

до

1) Орджонікідзевської ОДПІ Дніпропетровської області

2) відділення Державного казначейства України в м. Орджонікідзе

про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача:

1. Стежко Ю.Ю. - дов. N 2948/10/10-023 від 20.09.04.

2. не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 04.11.2003 господарського суду Дніпропетровської області стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК" бюджетну заборгованість з ПДВ за вересень 2002 року в сумі 931751,42 грн. та відсотки за бюджетною заборгованістю з ПДВ за вересень 2002 року в сумі 277291,77 грн.

Постановою від 29.01.2004 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2003 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що позивач своєчасно подав до податкової інспекції декларацію з ПДВ за вересень 2002 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Орджонікідзевська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що господарськими судами були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

У відповідності до норм чинного законодавства підставою для отримання відшкодування ПДВ є дані лише податкової декларації. Законодавством України визначено, що декларація є документом, в якому платник податку висловив своє волевиявлення щодо реалізації свого права на отримання з Державного бюджету сум ПДВ, які мають від'ємне значення щодо процедури сплати відсотків, які нараховуються в особовому рахунку платника податку у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ. Пункт 6.5 Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого наказом ДПА України та Держказначейства України N 200/86 ( z0489-01 ) від 21.05.2001 передбачає єдину підставу для такого перерахування - це заява платника, оформлена у відповідності з додатком N 6 до Порядку.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Господарським судом встановлено, що позивач у визначенні Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) строки подав до Орджонікідзевської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2002 року.

На підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та п. 4.4. Порядку заповнення та надання податкової декларації з ПДВ ( z0250-97 ) - ВАТ "ОГЗК" надав до ДПІ уточнені податкові декларації.

Станом на день розгляду справи сума бюджетної заборгованості позивачу в повному обсязі не відшкодована.

Відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Суми не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного Банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача-1 на п. 6.5 Порядку відшкодування податку на додану вартість ( z0489-01 ) є необґрунтованим, оскільки даний пункт передбачає, що за заявою платника податків такі суми можуть бути перераховані на його рахунок, направлені на погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість або в рахунок інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України. Отже тільки в такому випадку платник податку може звернутися з відповідною заявою.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 29.01.2004 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи N 28/53 залишити без змін.