Про визнання недійсними рішень

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2005 Справа N 2-25/8999-04

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.04.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Удовиченка О.С.

суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Бур'янової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП N 339362"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17-23.12.2004 р.

у справі N 2-25/8999-04 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП N 339362"

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя

про визнання недійсними рішень

за участю представників від:

позивача - не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.-12.10.2004 р. задоволено позов ТОВ "АТП N 39362" до Управління пенсійного фонду України в Київському районі АР Крим про визнання недійсними рішень:

- N 161 від 21.05.2004 р.;

- N 162 від 21.05.2004 р.;

- N 163 від 21.05.2004 р. про застосування фінансових санкцій за неповну сплату авансових платежів зі страхових внесків.

Суд мотивував обґрунтованість визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій тим, що позивач є платником єдиного податку та не повинен сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.-23.12.2004 р. - рішення господарського суду АР Крим скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про визнання недійсними рішень Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь N 161 від 21.05.2004 р.; N 162 від 21.05.2004 р.; N 163 від 21.05.2004 р. та вимоги про сплату боргу N 858 від 21.05.04 р. з мотивів, що ставки, механізм стягування податків і зборів - (обов'язкових платежів) та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, окрім законів про оподаткування, а отже Указ Президента України від 03.07.1998 року N 727/98 ( 727/98 ) не є пріоритетним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП N 39362" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17-23.12.2004, скарга обґрунтовувалась неправильністю застосування судом норм матеріального права, а саме тим, що не враховано положення Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. N 727/98 ( 727/98 ).

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення без змін рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь проведена позапланова перевірка питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збори на обов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України за період з 16.08.2001 р. по 29.04.04 по результатам якої складено акт N 212 від 21.05.2004. На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, а саме: N 161 від 21.05.2004, N 162 від 21.05.2004 р., N 163 від 21.05.2004 р. та вимога про сплату заборгованості N 858 від 21.05.2004 р.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 р., N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позову на підставі встановлених обставин зробив висновок, що відповідно до частини 3 статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) ставки, механізм стягування зборів - обов'язкових платежів, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, окрім законів про оподаткування, а тому спеціальним законом, що встановлює ставки, механізм стягування і пільги щодо сплати збору, є Закон України від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок апеляційного господарського суду базується на наявних у справі доказах, представлених учасниками провадження та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права щодо незастосування положень Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ).

В статті 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) встановлено пільги, зокрема, звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, за правилами цієї статті, позивач не є платником ставок збору, встановлених для нього з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком. Втім, згідно із статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування.

Окрім того, колегія суддів відмічає, що обов'язок сплати зазначеного збору не пов'язується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування.

З 01.01.04 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 N 1058-IV ( 1058-15 ), ст. 15 якого визначено, що платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, зокрема роботодавці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Тому, є юридично неспроможним висновок місцевого господарського суду про те, що Указ Президента України ( 727/98 ) має пріоритетне значення стосовно Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ), оскільки він суперечить конституційному принципу верховенства права.

За таких обставин, апеляційним судом було обґрунтовано скасовано рішення місцевого суду по справі. А відтак, постанова апеляційного господарського суду є законною та підлягає залишенню без змін.

Водночас не заслуговують на увагу посилання заявника скарги на те, що до приведення до відповідності з вимогами пенсійного законодавства - суб'єкт господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП N 39362" від 21.01.2005 N 03/101 - залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.- 23.12.2004 р. по справі N 2-25/8999-04 р. залишити без змін.