Про банкрутство

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2006 Справа N 7/45-7/45

(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 23.03.2006 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Полякова Б.М.

суддів - Ткаченко Н.Г., Бур'янової С.С.

За участю представників: керуючого санацією ВАТ "Червоноградська автобаза" - Боляка І.В.; підприємства з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" - Комарницького Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційне подання заступника прокурора Львівської області

на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004 р. по справі N 7/45-7/45 за заявою Червоноградської ОДПІ до ВАТ "Червоноградська автобаза" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.04.2003 р. було поновлено провадження по справі N 7/45-7/45 про банкрутство ВАТ "Червоноградська автобаза", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.08.2003 р. було відкрито процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Онушканича Я.В. і зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.12.2003 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 3848072,65 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.08.2003 р. по справі N 7/45-7/45 було відкрито процедуру санації ВАТ "Червоноградська автобаза", керуючого санації боржника призначено арбітражного керуючого Віннікова В.Г., зобов'язано керуючого санації надати суду строк до 05.10.2004 р. надати схвалений комітетом кредиторів план санації ВАТ "Червоноградська автобаза".

17.11.2004 р. на позачерговому засіданні комітету кредиторів ВАТ "Червоноградська автобаза" було прийнято рішення, що з метою погашення заборгованості по заробітній платі, виконання Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати" ( 576/2004 ) від 25.05.2004 р., та доручень Уряду, листів Фонду державного майна України за NN 10-17-15639, 10-17-15640, 10-17-15641, 10-17-15643 від 11.11.2004 р., необхідно надати дозвіл на реалізацію майна, що надано керівником підприємства боржника, яке не задіяне у виробничій діяльності, санатору боржника, підприємству "Укртехсплав". Кошти від реалізації майна направити виключно на погашення заборгованості з виплати заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2004 р. по справі N 7/45-7/45 /суддя Б.О. Білоус/ задоволено клопотання комітету кредиторів та Фонду державного майна України про погашення заборгованості із заробітної плати робітників ВАТ "Червоноградська автобаза"; зобов'язано підприємство з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" укласти договір купівлі-продажу для погашення заборгованості із заробітної плати, відповідно якого провести погашення заборгованості із заробітної плати працівників ВАТ "Червоноградська автобаза" в сумі 926 258 грн., а ВАТ "Червоноградська автобаза" передати у власність майно, визначене для передачі виключно для погашення заборгованості по заробітній платі. Цією ж ухвалою суду відмінено податкову заставу на майно. (т.2, арк.103).

В касаційному поданні заступник прокурора Львівської області просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004 р. посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала господарського суду Львівської області мотивована тим, що відповідно до п. 7 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати" від 25.05.2004 р. N 576/2004 ( 576/2004 ), можливе погашення заборгованості по заробітній платні шляхом продажу активів суб'єкта, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням основної діяльності з цільовим спрямуванням одержаних коштів на погашення заборгованості із заробітної плати;

- заборгованість із заробітної плати працівників ВАТ "Червоноградська автобаза" станом на 17.11.2004 р. складає 926 258 грн.

- Фонд державного майна України, який є розпорядником корпоративних прав держави у розмірі 51% від статутного фонду, своїми листами надав згоду на реалізацію майна підприємства у виробничій діяльності, виключно для погашення кредиторської заборгованості по заробітній платі;

- заборгованість по заробітній платі, відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) віднесена до другої черги і погашення заборгованості по заробітній платні не вплине на черговість конкурсних кредиторів, а навпаки, дає змогу скоріш провести погашення кредиторської заборгованості.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки є згода Фонду державного майна України на реалізацію майна боржника, яке не задіяне у виробничій діяльності, для погашення заробітної плати працівників підприємства боржника, а у запропонованому плану санації ВАТ "Червоноградська автобаза" передбачено саме такі заходи відновлення платоспроможності боржника та погашення заборгованості перед кредиторами, а також те, що санатор погодився на такі умови, то клопотання комітету кредиторів боржника підлягає задоволенню.

Але з такими висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Згідно із п. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Отже, процедура санації передбачає наявність плану санації, якій повинен виконуватися керуючим санацією.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.

Згідно з п. 2 даної статті ( 2343-12 ) заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога у цьому разі виплачується за рахунок інвестора, а за його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, одержаного для цієї мети;

Стаття 18 Закону ( 2343-12 ) передбачає також, що до затвердження господарським судом, план санації повинен бути схвалений комітетом кредиторів.

Всі ці обставини повинні бути з'ясовані господарським судом і відображені в ухвалі про затвердження плану санації.

Пунктом 3 даної статті ( 2343-12 ) встановлено, що Інвестор (інвестори) за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 30.11.2004 р. план санації боржника не був розглянутий та затверджений судом у встановленому порядку.

Отже, в порушення вищевказаних норм Закону ( 2343-12 ), при відсутності затвердженого плану санації боржника, господарським судом Львівської області винесено ухвалу щодо передачі у власність підприємству з іноземними інвестиціями "Укртехсплав" майна боржника.

За таких обставин ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004 р., не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-13, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, - ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 30.11.2004 р. по справі N 7/45-7/45 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий - Б.М.Поляков

Судді - Н.Г.Ткаченко С.С.Бур'янова